2016-5-doc

Даценко Т. О. Опанування технік психолого-педагогічної підтримки дитини як умова професійного зростання педагога.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. –162-165 .

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-25

Тетяна Олександрівна Даценко,
заступник завідувача НМЦ інформаційно-рекламної та профорієнтаційної діяльності,
Київський університет імені Бориса Грінченка,
вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна

ОПАНУВАННЯ ТЕХНІК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ
ДИТИНИ ЯК УМОВА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГА

АНОТАЦІЯ:

У запропонованій статті автором розкрито суть феномену психолого-педагогічної підтримки. Підкрес- лено важливе значення психолого-педагогічної підтримки для навчання та розвитку дітей в умовах дошкільно- го навчального закладу. Визначено шляхи здійснення такої підтримки через застосування варіативних технік. Представлено деякі результати попередніх теоретичних та емпіричних досліджень автора. А також наго- лошено на необхідності оволодіння педагогом техніками психолого-педагогічної підтримки як важливою умовою професійного зростання педагога у час реформування освіти в Україні

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психолого-педагогічна підтримка; техніки психолого-педагогічної підтримки; діти дошкільного віку; професійне зростання педагога.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Даценко Т. О. Дослідження копінг-стратегій у дітей старшого дошкільного віку / Т. О. Даценко // Педагогічний процес: теорія і практика. – 2016. – Вип. 1. – С. 50-54.
2. Даценко Т. О. Психологічні ресурси старших дошкільників із подолання страхів / Т. О. Даценко // Особистісно-професійна підготовка вчителя до здійс- нення навчально-творчої діяльності молодшого шко- ляра : Збірник праць науково-практичної конференції (Київський університет імені Бориса Грінченка, Педа- гогічний інститут, Інститут післядипломної педагогі- чної освіти, м. Київ, 17-18 травня 2012 р.). – К., 2012.
3. Кевля Ф. И. Психолого-педагогический кон- силиум как средство прогнозирования личностного развития ребенка / Ф. И. Кевля // Вестник психо- социальной и коррек-ционно-реабилитационной ра- боты. М., 1996. – № 3. – С.50-58.
4. Ладивір С. O. Радість розвитку. Взаємодія до- рослого з дитиною / С. О. Ладивір. – К. : Редакція га- зет з дошкільної та початкової освіти, 2013. – 128 с.
5. Піроженко Т. О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку: Науково-методичний посібник / Т. О. Піроженко. – Тернопіль: Мандривець, 2010. – 140 с. 6. Словник української мови. Академічний тлу- мачний словник (1970–1980) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sum.in.ua (дата звернення 10.04.2016) – http://sum.in.ua/s/tekhnika.

Дмитрієва С. М., Бутузова Л. П. Психологічні особливості самооцінки та рівня домагань старшокласників.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. –166-172.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-26

Світлана Михайлівна Дмитрієва,
кандидат психологічних наук, доцент,
завідувачка кафедри загальної, вікової та педагогічної психології,
Лариса Петрівна Бутузова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри загальної, вікової та педагогічної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМООЦІНКИ ТА РІВНЯ ДОМАГАНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті представлено якісний та кількісний аналіз результатів емпіричного дослідження психологічних особливостей самооцінки та рівня домагань у період ранньої юності та їх змістовна інтерпретація. Предста- влено вікову специфіку динамічних особливостей проявів самооцінки та рівня домагань старшокласників. Ана- лізуються особливості співвідношення самооцінки та рівня домагань юнаків та дівчат, продемонстровано тенденції взаємозв’язків та відмінностей прояву самооцінки та рівня домагань старшокласників на нижній (10-ий клас) та верхній (11-ий клас) межах віку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

самосвідомість, образ-Я, самооцінка, рівень домагань, афект неадекватності, рання юність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бороздина Л. В. Что такое самооценка? / Л. В. Бороздина // Психологический журнал. – 1999. – Т. 13. – №4. – С. 99-101.
2. Кон И. С. Психология юношеского возраста / И. С. Кон // Проблемы формирования личности. – М.: Просвещение, 1989. – 175 с.
3. Кулаков Р. С. Особливості становлення само- оцінки та рівня домагань старшокласників як психо- логічних детермінант їх професійного самовизначен- ня: автореф.дис. на здобуття наук.ступеня канд. пси- хол. наук: спец.19.00.07 «Педагогічна та вікова пси- хологія» / Р. С. Кулаков. – Київ, Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2013. – 20 с.
4. Меднікова Г. І. Самооцінка та рівень дома- гань особистості як динамічна система: автореф.дис. на здобуття наук.ступеня канд. психол. наук: спец.19.00.01 «Загальна психологія, історія психоло- гії» / Г. І. Меднікова. – Одеса, ОНУ ім.І.І. Мечнікова, 2002. – 22 с.

Дубравська Н. М., Сидоренко Н. І. Актуалізація особистісних детермінант успішної професійної підготовки майбутніх підприємців.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. –172-177.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-27

Наталя Миколаївна Дубравськa,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри загальної, вікової та педагогічної психології,
Наталія Іванівна Сидоренко,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри загальної, вікової та педагогічної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНИХ ДЕТЕРМІНАНТ УСПІШНОЇ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПІДПРИЄМЦІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті дається теоретичне обґрунтування та визначаються шляхи і засоби розвитку суб’єктності як провідної особистісної детермінанти успішної професійної підготовки майбутніх підприємців; наводиться авторська система роботи, на основі якої і здійснюється розвиток, а також обговорюються результати екс- периментального навчання. Реалізація запропонованої програми дозволила вирішити проблему розвитку осо- бистісних детермінант, які визначають успішність професійної підготовки майбутніх підприємців.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

особистісні детермінанти, професійна підготовка, особистісно-професійна суб’єктність, майбутній підприємець, активний розвиток.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Анисимов О. С. Сущность педагогического мышления / О. С. Анисимов // Проблемы исследова- ния педагогического мышления. – М.: МГУ. – 1987. – С. 25-27. 2. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодина- мика, упражнения, игры / В. Ю. Большаков. – СПб., 1996. – 379 с.
3. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебное пособие / И. В. Вачков. – М.: Ось-89, 1999. – 176 с.
4. Джонсон Д. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування / Д. Джонсон. – К.: КМ Академія, 2003. – 284 с.
5. Кульбіда Н.М. Розвиток економічної суб’єктності як детермінанти творчого функціонування особистості у підприємницькій сфері діяльності / Н. М. Кульбіда // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологія. – № 6 (30). – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005– С. 225-231.
6. Петрова Н. Тренинг для победителя / Н. Пет- рова. – СПб.: Речь, 2012. – 216 с

Иванова Я. В. Пассионарность и экзистенция: соотношение эмпирических показателей.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. –178-184.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-28

Янна Володимирівна Іванова,
аспірант кафедри загальної та диференціальної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ПАССІОНАРНІСТЬ ТА ЕКЗИСТЕНЦІЯ: СПІВВІДНОШЕННЯ ЕМПІРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення взаємозв’язків компонентів пасіонарності й осмисленості життя. В історичному контексті пасіонарність розглядається як про- цес, який задає вектор розвитку суспільства і особистості, що надає особливої актуальності розгляду пасіонар- ності як психологічного феномена. Пасіонарність пов’язана з цілеспрямованістю, орієнтацією на майбутнє, ек- зистенціальною сповненістю. Прояв пасіонарності можна розглядати як спосіб протистояння особистості екзи- стенціальному вакууму, конструктивну конфронтацію з екзистенціальною тривогою. Пасіонарність розгляда- ється як схильність особистості до перетворення дійсності (зміни середовища), спрямована на реалізацію функ- ціонально стійкої мети в просторі ствердження особистісної екзистенції. Перешкодою особистісному зростан- ню є блокування екзистенційних потреб особистості. Аналіз проблеми засвідчив, що пасіонарність пов’язана з екзистенційними потребами особистості. Для виявлення взаємозв’язків компонентів пасіонарності і осмислено- сті життя був проведений кореляційний аналіз. Кореляційний аналіз показав, що деякі показники пасіонарності і свідомості життя пов’язані між собою, що свідчить про певну близкість і взаємозалежність цих властивостей. Аналіз сутності виявлених зв’язків вказує на те, що пасіонарність активізує захисний адаптивний механізм при переживанні екзистенціальної тривоги і фрустрації та допомагає особистості знаходити цілісність. Актуалізація пошукової поведінки сприяє знаходженню нових шляхів вирішення, уникнення стереотипів у поведінці. Пошу- кова активність підтримує прагнення до вираження персональності, аутентичності. Виявлені в ході кореляцій- ного аналізу позитивні зв’язки показників пасіонарності та осмисленості життя, що відображають різні аспекти екзистенції, вказують на взаємозумовленість цих явищ. Виявлено, що емоційний компонент пасіонарності створює певні труднощі в отриманні екзистенціальної сповненості. Встановлено, що пасіонарність пов’язана з самодистанціюванням, самотрансценденцією, персональністю, екзистенційністю, свободою, осмисленістю життя. Високий енергетичний потенціал пасіонарності, готовність до подолання бар’єрів на шляху до реалізації мети, орієнтація на майбутнє, пошук і реалізація екзистенційно значущої задачі, здатність рішуче і відповідаль- но включатися в життя, дає можливість особистості відчувати життя, сповнене сенсом. Вихідним пунктом в аналізі пасіонарності є схильність особистості до перетворення дійсності, зміни існуючого порядку речей для реалізації екзистенційно значимої мети як можливості здійснювати своє покликання, наповнювати життя сен- сом. Подальше вивчення пасіонарності доцільно здійснювати в напрямку пошуку взаємозв’язків пасіонарності з іншими властивостями особистості, аналізу психологічної адаптації пасіонарної особистості.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

пасіонарність, екзистенція, осмисленість життя, стійкість мети, перетворення дійсності.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гиппенрейтер Ю. Б. Психология мышления / Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Ф. Спиридонов, М. В. Фалик- ман, В. В. Петухов.  СПб: АСТ, Астрель, 2008.  672с.
2. Карпинский К.В. Психология жизненного пу- ти личности: Учеб. Пособие / К. В. Карпинский. – Гродно: ГрГУ, 2002. – 167 с.
3. Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмо- ции / А. Н. Леонтьев.  М.: Политиздат, 1977.  304 с.
4. Лэнгле А. Person. Экзистенциально-ана- литическая теория личности / А. Лэнгеле.  Москва: Генезис, 2009.  160 с.
5. Лэнгле А. Эмоции и экзистенция / А. Лэнгле.  Х.: Изд-во «Гуманитарный Центр», 2011.  332 с.
6. Методика для диагностики осмысленности жизни. [Электронний ресурс] – Режим доступа: http://psycabi.net/testy/641-shkala-ekzistentsii-a-lengle-ik-orgler
7. Ротенберг В. С. Образ я и поведение / В. С. Ротенберг [Электронный ресурс] – Режим дос- тупа: http://www.rulit.me/books/obraz-ya-read-71149- 1.html
8. Солсо Р. Когнитивная психология / Р. Солсо.  СПб.: Питер, 2012.  589с.
9. Ясперс К. Истоки истории и ее цель / К. Ясперс [пер. с нем. М. И. Левиной, 2-е изд.].  М.: Республика, 1994.

Кирильчук І. В. Особливості формування суб’єктності учня в підлітковому віці.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. –184-188.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-29

Інна Василівна Кирильчук,
асистент кафедри соціальної та практичної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СУБ’ЄКТНОСТІ УЧНЯ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядаються особливості формування суб’єктності учня в молодшому підлітковому віці. Представлено результати дослідження складових суб’єктності молодшого підлітка, що визначають успіш- ність соціалізації його на етапі переходу в середню школу. Обґрунтовано, що формування суб’єктності учня в підліковому віці – безперервний динамічний процес, який відображає рівень активності підлітка, його відпові- дальності, вибірковості, ставлення до себе, учбової діяльності. Стосунки з учителем та однокласниками спо- нукають молодшого підлітка до саморозвитку, до усвідомлення своєї самоцінності і цінності іншої людини.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

здібності, суб’єктність, навчальний процес, цінності, підлітковий вік.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Абульханова-Славская К. А. Акмеологическое понимание субъекта / К. А. Абульханова- Славская // Основы общей и прикладной акмеологии.: М., 1995. – 388 с.
2. Брушлинский А. В. Проблема субъекта в пси- хологической науке / А. В. Брушлинский // Психол. журн. – 1991. – Т. 12. – № 6. – С. 3-11.
3. Волкова Е. Н. Исследование структуры субъ- ектности в младшем подростковом возрасте с разным уровнем игровой компьютерной зависимости / Е. Н. Волкова, А. В. Гришина // Психологическая наука и образование. – 2015. – Т.20. – №1 – С. 328-342.
4. Зязюн І. А. Свобода діяльності суб’єктів учіння у цілепокладанні громадянської активності / І. А. Зязюн // Науковий вісник Міжнародного гу- манітарного університету. Історія. Філо- софія.Політологія. – 2010. – Вип. 1. – С. 47-53
5. Конопкин O. A. Феномен субъектности в психологии личности / O. A. Конопкин // Вопросы психологии. – 1994. – № 6. – С. 148-150.
6. Музика О. Л. Суб’єктно-ціннісний аналіз осо- бистісного росту / О. Л. Музика // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2005. – № 6 (30). – Ч.І. – С. 137-143.
7. Осницкий А. К. Проблемы исследования субъектной активности / А. К. Осницкий // Вопросы психологии. – 1996. – № 1. – С. 5-19.
8. Татенко В. А. Субъект психической активно- сти : поиск новой парадигмы / В. А. Татенко // Психо- логический журнал. – 1995. – Т. 16. – № 3. – С. 23-35.
9. Цукерман Г. А. От умения сотрудничать к умению учить себя / Г. А. Цукерман // Психологиче- ская наука и образование. 1996. – № 2. – С. 27-42.