2016-5-doc

Кабиш-Рибалка Т. В. Аналіз моделей організаційної прихильності у волонтерів спортивного профілю.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. – 100-106.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-15

Тамара Валентинівна Кабиш-Рибалка,
аспірант кафедри загальної психології, факультет психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
просп. Академіка Глушкова, 2-а, м. Київ, Україна

АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПРИХИЛЬНОСТІ
У ВОЛОНТЕРІВ СПОРТИВНОГО ПРОФІЛЮ

АНОТАЦІЯ:

У статті запропоновано ієрархічну модель організаційної прихильності волонтерів спортивного профілю. За її основу прийнято модель трикомпонентної організаційної прихильності Аллена і Майера та модель мора- льного розвитку Колберга. Розроблена модель включає в себе рівні примітивної, тривалої, зовнішньої, норма- тивної та емоційної прихильності. Проведено порівняльний аналіз зазначених моделей, виявлено відмінності між ними. Показано ефективність окремих рівнів, а також складено рекомендації для волонтерських мене- джерів щодо утримання досвідчених волонтерів та залучення нових, в залежності від того, який рівень органі- заційної прихильності характерний для волонтера.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

особистість, волонтер, спортивні події, організаційна прихильність, емоційна прихильність, залученість.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Балашов Е.М. Теоретико-емпіричне обґрунтування моделі самореалізації студентської молоді у міжнародних волонтерських програмах / Е. Балашов // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, 2013. – 2013. – Вип. 3. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vnadps_2013_3_26.pdf.
2. Вайнола, Р. Х. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / Р. Х. Вайнола, А. Й. Капська, Н. М. Комарова. – К. : Академпрес, 1999. – 285 с.
3. Волонтерство : порадник для організатора волонтерського руху / укл. Т. Л. Лях ; авт. кол. : О. В. Безпалько, Н. В. Заверіко, І. Д. Звєрєва, Н. В. Зімовець та ін. – К. : ВГЦ “Волонтер”, 2001. – 176 с.
4. Магура М. И. Современные персонал- технологии. Глава 9. Организационная приверженность / М. И. Магура, М. Б. Курбатова // Управление персоналом. – 2001. – No 6. – С. 45-50.
5. Ajzen I. Prediction of leisure participation from behavioral, normative,and control beliefs: An application of the theory of planned behavior / I. Ajzen, B.L. Driver, Leisure Sciences. – 1991. – № 13. – P.185-204.
6. Allen N.J. The measurement and antecedents of affective, continuance, and normative commitment to the organization / N.J. Allen & J.P. Meyer // Journal of Occupational Psychology. – 1990. – № 63. – 108 p.
7. Clary E.G. Understanding and assessing the motivations of volunteers: A functional approach / E.G. Clary, M. Snyder, R.D. Ridge, J. Copeland, A.A. Stukas, J. Haugen & P. Miene // Journal of Personality and Social Psychology. – 1998. – № 74(6). – Р. 1516-1530.
8. Costa C.A. Reconsidering the role of training inevent volunteers’ satisfaction / C.A. Costa, L. Chalip, B.C. Green & C. Simes // Sport Management Review. – 2006. – № 9. – Р. 165-182.
9. Cuskelly G. Working with volunteers in sport: Theory andpractice / G. Cuskelly, R. Hoye & C. Auld. New York, NY: Routledge, 2006.
10. Ellemers N. Motivating individuals and groups atwork: A social identity perspective on leadership and group performance / N. Ellemers, D. De Gilder & S.A. Haslam // Academy ofManagement Review. – 2004. – № 29. – Р. 459-478.
11. Fairley S. Volunteering abroad: Motives for travel tovolunteer at the Athens Olympic Games / S. Fairley, P. Kellett & B.C. Green // Journal of Sport Management. – 2007. – № 21. – Р. 41-57.
12. Green B.C. Paths to volunteer commitment: Lessons from Sydney Olympic Games / B.C. Green & L. Chalip / In R.A. Stebbins & M. Graham (Eds.), Volunteering as leisure/leisure as volunteering: An international assessment. Wallingford: CAB International, 2004. – Р. 49-68
13. Hauser B.K. Volunteer participation in collaborative watershed partnerships: Insights from the theory of planned behavio / B.K. Hauser, T.M. Koontz & J.T. Bruskotter // Journal of Environmental Planning and Management. – 2012. –№ 55. – Р. 77-94.
14. Kanter R.M. Commitment and social organization: A study of commitment mechanism in utopian communities / R.M. Kanter // American Sociological Review. – 1968. – № 33. – Р.499-517.
15. Kim M. The influences of gifts on perspective volunteers:A conjoint analysis / M. Kim, D. Won & M.G. Harrolle // International Journal of Sport Management. – 2009, № 10. – Р. 1-17.
16. Kohlberg L. Stage and sequence: The cognitivedevelopmental approach to socialization / L. Kohlberg / In D.A. Goslin (Ed.), Handbook of socialization theory and research. Chicago, IL: Rand McNally, 1969. – Р. 347- 480.
17. Park Se-Hyuk. Development of a Hierarchical Model of Sport Volunteers’ Organizational Commitment / Se-Hyuk Park. – European Sport Management Quarterly: ESMQ 13.1. – 2013.
18. Planty M. because you have to or helping becauseyou want to? Sustaining participation in service work from adolescence to young adulthood / M. Planty, R. Bozick & M. Regnier // Youth and Society. – 2006. – № 38. – Р. 177-202.
19. Stebbins R.A. Volunteering: A serious leisure perspective / R.A. Stebbins // Nonprofit and VoluntarySector Quarterly. – 1996. – 25. – P. 211-224.
20. Taylor T. Using psychological contract theory toexplore issues in effective volunteer management / T. Taylor, S. Darcy, R. Hoye & G. Cuskelly // European Sport Management Quarterly. – 2006. – № 6. – Р. 123-147.
21. Weeks W.A. The effect of perceived ethical climate on the search for sales force excellence / W.A. Weeks, T.W. Loe, L.B. Chonko & K. Wakefield // Journal of Personal Selling and SalesManagement. – 2004. – № 24(3). – P. 199-213.

Кириченко В. В. Життя в епоху змін.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. – 107-112.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-16

Віктор Васильович Кириченко,
кандидат психологічних наук,
старший викладач кафедри соціальної та практичної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна

ЖИТТЯ В ЕПОХУ ЗМІН

АНОТАЦІЯ:

Робота присвячена актуальній проблемі суспільно-історичного розвитку сучасної української спільноти. Виклики сьогодення змушують особистість бути готовими до несподіванок долі, що, у свою чергу, призводить до психічного виснаження. З іншого боку, стан невизначеності формує сприятливе підґрунтя для психічної маніпуляції суспільними настроями та громадським ставленням. Сучасну епоху перемін української спільноти можна охарактеризувати як прогресивну інтеграцію у європейський культурний простір. Деякі з пересічних громадян не готові до кардинальної зміни світоглядних уявлень, що зумовлює виникнення порушень часово- просторової цілісності особистості.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психологічна маніпуляція, психологія часу, майбутнє, психологічна готовність, ідентичність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Абульханова-Славская К.А. Время личности и время жизни / К. А. Абульханова-Славская, Татьяна Николаевна Березина. – СПб.: Алетейя, 2001. – 304с.
2. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жиз- ненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита / Л. И. Анцыфе- рова // Психологический журнал. – 1994. – № 1. – С. 3-18.
3. Зелинский С.А. Манипулирование личностью и массами / С. А. Зеленский. – СПб. : Издательско- Торговый Дом «СКИФИЯ», 2008. – 240 с.
4. Кириченко В.В. Соціокультурні ресурси реф- лексії дискретності життєвих подій / В.В. Кириченко // Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції «Психологія розвитку в аксіологічному ви- мірі», 2010. – С. 53-60.
5. Кириченко В.В. Літературне полотно життя / В.В. Кириченко, К.А. Марчук // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – К.: Видав- ництво «Фенікс», 2015. – Т. ХІІ. Психологія творчості. – Випуск 21. – C. 124-132
6. Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / И. С. Кон. – М.: Политиздат, 1984. – 335с.
7. Многомерный образ человека: на пути к соз- данию единой науки о человеке / [под общ ред. Б.Г. Юдина]. – М. : Прогресс-традиция, 2006. – 368 с.
8. Московичи С. Социальные представления: исторический взгляд / Серж Московичи / Психологи- ческий журнал. – 1995. – № 1. – С. 3-18.
9. Ольшанский Д. В. Психология масс / Д. В. Ольшанский. – СПб. : Питер, 2002. – 368 с.: ил.
10. Почепцов Г.Г. Контроль над розумом / Г.Г. Почепцов. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2010 . – 350 с.
11. Эриксон Э. Идентичность : юность и кризис / Эрик Эриксон ; пер. с англ. ; общ. ред. и предисл. А.В. Толстых. – [2-е изд.]. – М. : Флинта : МПСИ, 2006. – 352 с.
12. Чалдини Р. Психология влияния / Р. Чалдини. – Спб. : Питер, 2000. – 272 с.

Кириченко О. М. Дослідження самооцінки студентів-психологів.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. – 113-116.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-17

Ольга Миколаївна Кириченко,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри соціальної та прикладної психології,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, м. Одеса,Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядаються теоретичні аспекти вивчення самооцінки, проблема самооцінки в сучасній науці, її залежність від особистісних особливостей учнів, а також умови становлення самооцінки студентів у пері- од навчання у ВНЗ. У результаті проведеного дослідження було виявлено особистісні особливості, пов’язані з заниженою самооцінкою (підозрілість, сумнівне ставлення до нового, стриманість, нерішучість, конформ- ність, поступливість тощо), а також із завищеною (самовпевненість, самоконтроль, імпульсивність, неза- лежність, схильність до ризику і т.п.). Адекватна або висока самооцінка особистісних особливостей студен- тів сприятиме успішності їх навчальної діяльності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

самооцінка, студенти, період навчання у ВНЗ.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. – М.: Прогресс, – 1986.
2. Бурлачук В. Ф. Ещѐ раз к вопросу: что такое общество / В. Ф. Бурлачук // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2006. – №1. – С. 7-8.
3. Корнеева, Л. Н. Самооценка как механизм саморегуляции профессиональной деятельности / Л. Н. Корнеева // Вестник ЛГУ . 1989 . – Вып . 4. – С. 96-97.
4. Шафажинская Н. Е. Личностная и профессиональная самооценка студента педвуза / Н. Е. Шафажинская. – М. – 1986. – С. 153-154.
5. Ширапова Д. Д. Психологические факторы развития профессиональной самооценки студентов: втореф.дисс. …канд.психол.наук / Д. Д. Ширапова. – СПб. – 2005. – С. 165-166.

Кузнєцова О. В. Самозмінювання як ресурс інноваційності особистості.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. – 117-123.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-18

Оксана Володимирівна Кузнєцова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри загальної та диференціальної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

САМОЗМІНЮВАННЯ ЯК РЕСУРС ІННОВАЦІЙНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

АНОТАЦІЯ:

У статті наведено результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей інноваційності в осіб з різним рівнем схильності до самозмінювання. Інноваційність розглядається як самостійна психологічна вла- стивість особистості, що виявляється у процесах взаємодії людини зі світом у аспектах його постійного змі- нювання та розвитку; як здатність особистості приймати новизну, мінливість і складність світу; стійка схильність до оновлення, що сприяє вияву перетворювальної активності та конструктивній самореалізації. Конкретними формами цієї активності стають інноваційні продукти, проекти, практики. Емпірично доведе- но, що особи з вираженою схильністю до самозмінювання відрізняються високим рівнем інноваційного потен- ціалу, більш широкими можливостями його прояву, орієнтацією на інноваційні перетворення в найбільш важ- ливих для суспільства сферах.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інноваційність, інноваційний потенціал, інноваційна взаємодія, внутрішній світ особисто- сті, самозмінювання, особистісне зростання.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Власенко Ю. А. Психологічний аналіз ін- новаційного потенціалу особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Ю.А. Власенко. – Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2003. – 19 с.
2. Карпова Ю. А. Введение в социологию инно- ватики : учеб. пособие / Ю. А. Карпова. – СПб.: Пи- тер, 2004. – 192 с.
3. Клочко В. Е. Инновационный потенциал лич- ности: системно-антропологический контекст / В. Е. Клочко, Э. В. Галажинский // Вестник Томского госу- дарственного университета. – 2009. – №325. – С.146- 151.
4. Лущикова Д. В. Психологічні складові схиль- ності особистості до самозмінювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Д. В. Лущикова. – Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинсько- го, 2009. – 20 с.
5. Пахно И. В. Инновационный потенциал личности как междисциплинарная категория / И. В. Пахно // Известия Иркутской государственной экономической академии. – 2013. – №4.
6. Роджерс К. Становление личности. Взгляд на психотерапию / К. Роджерс; пер. с англ. М. Злотник. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 416 с.
7. Саннікова О. П. Діагностика схильності до самозмінювання / О. П. Саннікова, Д. В. Лущикова // Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д.Ушинського. – 2008. – №4-5. – С.114-120.
8. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності / Т. М. Титаренко. – К.: Либідь, 2003. – 376 с.
9. Яголковский С. Р. Психология инноваций: подходы, модели, процессы : монография / С. Р. Яго- лковский. – М.: НИУ ВШЭ, 2010. – 272 с.

Можаровська Т. В. Структурно-динамічна модель розвитку екологічної свідомості.

// Наука і освіта. – 2016. – №5. – 124-130.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-5-19

Тетяна Вікторівна Можаровська,
асистент кафедри соціальної та практичної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна

СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ

АНОТАЦІЯ:

У статті здійснено теоретичний аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення феномену еколо- гічної свідомості. Визначено та описано компоненти екологічної свідомості, механізми їх дії та особливості прояву. Запропоновано та теоретично обґрунтовано структурно-динамічну модель розвитку екологічної сві- домості особистості підліткового віку. Структура екологічної свідомості складається з когнітивного, емо- тивного, потребово-мотиваційного, ціннісно-смислового та конативного компонентів. Кожен із виділених компонентів екологічної свідомості визначається особистісною спрямованістю, актуалізацією відповідних психічних процесів, віковими та статевими особливостями, а також власним досвідом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

екологічна психологія, екологічна свідомість, навколишнє середовище, оточуючий світ, компоненти екологічної свідомості.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аристова И. Л. Общая психология. Мотива- ция, эмоции, воля [Электронный ресурс] : учебное пособие / И. Л. Аристова // Владивосток, ДВГУ – 2003. – 71 с. – Режим доступа: http://txtb.ru/- 132/index.html
2. Вікова та педагогічна психологія : Навчаль- ний посібник / [Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В., Булах І. С., Зелінська Т. М., Спі- вак Н. В., Лисянська Т. М., Зубалій Н. П., Зінченко Л. М., Абрамян Н. Д., Артемчук О. Г.]. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с.
3. Глебов В. В. Экологическая психология : Учебное пособие / В. В. Глебов – М. : РУДН, 2008. – 243 с.
4. Журавльова Л. П. Психологія емпатії : Моно- графія / Л. П. Журавльова. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка, 2007. – 328 с.
5. Льовочкіна А. М. Основи екологічної психо- логії: Навч. посібник / А. М. Льовочкіна – К. : МАУП, 2004. – 136 с.
6. Платонов К. К. Структура и развитие личнос- ти / К. К. Платонов. – М. : Медицина, 1970. – 263 с.
7. Стеблева М. Ю. Особенности ценностых ори- ентаций подростков из неполной семьи [Електронний ресурс] / М. Ю. Стеблева, А. Ф. Федоров // Проблемы и перспективы образования : материалы ІІІ междунар. науч. конф. (г. Пермь, январь, 2013 г.). – Пермь : Мер- курий, 2013. – С. 28-30. – Режим доступа: http://www.- moluch.ru/conf/ped/archive/66/3285/