Cao Hongkai. Ability to Conduct a Chorus as an Element of Professional Competence of a Teacher

// Наука і освіта.  2016.  №4. – 90-95.

Цао Хункай,
аспірант кафедри музичного мистецтва і хореографії,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна
 


ЗДАТНІСТЬ ДО КЕРУВАННЯ ХОРОМ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ


АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено проблемі вивчення здатності вчителя музики до управління хоровим співом. Особливість нашого підходу полягає в тому, щоб з’ясувати, які властивості найбільшою мірою необхідні вчителю музики для здійснення завдання керівництва хором. Завдання статті полягає у виявленні комплексу властивостей вчителя музики, необхідних і достатніх для ефективного керівництва хоровим співом учнів. Здатність вчителя музики до управління хором – це комплекс тих якостей його особистості, які необхідні та достатні для позитивно результативного виконання завдань колективного музикування учнів. У комплекс обов’язкових властивостей здатності вчителя до управління хором входять: а) розвинений музичний слух і музична пам’ять; б) навик вокалізації; в) навик диригентської жестикуляції; г) вольові та художньо-організаційні здібності. Специфічним компонентом здатності до управління хором є здатність вчителя досягти ефекту синергії у взаємодії учасників процесу музикування. Стверджується, що найважливішим компонентом є воля, спрямована на досягнення в процесі колективних дій певного звукового результату. Особливою якістю здібності вчителя музики до керівництва хором є вміння об’єднати та спрямувати волю всіх учнів на дію і результат спільного співу, тобто здатність вчителя досягти ефекту синергії у взаємодії всіх учасників процесу хорового співу. Така точка зору відкриває можливості для розвитку синергетичного підходу до вивчення феномена музичного навчання. 


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

вчитель музики, хоровий спів, керівництво хором, здатність, воля, синергія.   


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Дмитревский Г. А. Хороведение и управление хором / Г. А. Дмитревский. – М. : Музгиз, 1948.
2. Ергиев И. Исполнительская синергия как главный системообразующий элемент артистического универсума / И. Ергиев // Методологія, теорія і практика музичного виконавства. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського. – К. : НМАУ, 2010. – Вип. 107. – С. 28-40.
3. Комлев Н. Г. Словарь иностранных слов / Н. Г. Комлев. – М. : Эксмо-Пресс, 2000. – 1308 с.
4. Кондрашин К. Мир дирижера (технология вдохновения) / К. Кондрашин. – Л. : Музыка, 1976. – 192 с.
5. Крюкова О. Синергетика и педагогика [Электронный ресурс] / Ольга Крюкова / Независимая академия эстетики и свободных искусств. Вып. 12. Тетрадь седьмая. Проблемы образования. – Режим доступа : http://www.independent- аcademy.net/science/tetradi/12/kryukova.html.
6. Матвійчук Т. В. Педагогічні здібності викладача вищого навчального закладу з позицій інтегрального дослідження індивідуальності [Електронний ресурс] / Т. В. Матвійчук // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». – 2009. – № 1. – С. 89-91. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2009_1_23.
7. Ольхов К. А. Вопросы теории дирижерской техники и обучения хоровых дирижеров / К. А. Ольхов. – Л. : Музыка, 1979. – 200 с.
8. Птица К. Б. О хоровом дирижировании / К. Б. Птица – М. : Профиздат, 1960.
9. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – М., СПб. : Изд-во «Питер», 2013. – 713 с.
10. Теплов Б. Способности и одаренность / Б. М. Теплов. Избранные труды. В 2-х томах. Т.1. – М. : Педагогика, 1985. – С. 15-41.
11. Хуан Цзя. Интонационная синергия партий голоса и фортепиано в камерной музыке / Хуан Цзя // Аркадія: культурологічний та мистецтвознавчий журнал. – №1 (42). – Одеса, 2015. – С. 107-111.
 
 

Баламутова Н. М., Ширяева С. В. К вопросу совершенствования методологии обучения плаванию студентов с боязнью воды

// Наука і освіта.  2016.  №4. – 96-100.

Наталія Михайлівна Баламутова,
кандидат педагогічних наук, доцент, завідуюча кафедри фізичного виховання №3,
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,
вул. Пушкінська, 77, м. Харків, Україна,
Світлана Вікторівна Ширяєва,
старший викладач кафедри фізичного виховання,
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»,
вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна 
Лілія Вікторівна Шейко,
старший викладач кафедри водних видів спорту,
Харківська державна академія фізичної культури,
вул. Клочківська. 99, м. Харків, Україна
 


ДО ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ПЛАВАННЯ СТУДЕНТІВ, ЯКІ БОЯТЬСЯ ВОДИ


АНОТАЦІЯ:

Плавання є життєво необхідною навичкою і одним із доступних і корисних видів спорту. За багаторічними спостереженнями на початку кожного навчального року ми зустрічаємо велику кількість студентів, які погано плавають або зовсім не вміють плавати. Ці студенти вимагають до себе уваги і особливої методики навчання. Методологія навчання плавання є одним з найбільш розроблених розділів теорії плавання. Однак, практично відсутні дані про методику навчання плавання студентів із водобоязню. Успішність навчання плаванню таких людей залежить від усвідомлення ними причини своєї боязні води, внаслідок того, що з ними стався нещасний випадок на воді. Практично всі ці люди доходять висновку, що нещасний випадок на воді з ними стався через паніку і страх. Метою статті є виокремлення особливостей методики навчання плавання студентів, які відчувають страх перед водою. При цьому вирішувалися такі завдання: вивчити досвід роботи з навчання студентів плавання, виявити особливості навчання плавання студентів, які відчувають страх перед водою, і розробити методику навчання плавання студентів із водобоязню. Протягом 2014-2015 навчального року було проведено експеримент, у якому взяло участь 14 студентів, які не вміють плавати та бояться води. У статті представлено логічний алгоритм методології навчання плавання студентів, які відчувають страх перед водою, що традиційно включає імітацію технічних елементів на суші; методику адаптації до водного середовища з навчанням особливостей дихання у воді (видиху в воду); засвоєння навичок лежання і ковзання на воді; навчання техніці грибкових рухів окремо і в повній координації; навчання елементів стартів і поворотів. Запропонований алгоритм сприяє систематизації, уточненню та використанню раніше розроблених методик і компонентів технології навчання плавання. Осмислений індивідуальний підбір засобів забезпечує цілеспрямованість процесу і скорочує час навчання студентів, які бояться води. Використання розробленої методики навчання плавання студентів, які відчувають страх перед водним середовищем, дозволило значно прискорити процес навчання і підвищити його ефективність. За навчальний рік всі студенти, які відчували страх перед водою, навчилися плавати. Причому всі студенти освоїли техніку декількох способів плавання і змогли пропливати від 50 і більше метрів.  


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

навчання, плавання, студент, страх, вода.   


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Быков В. А. Технология ускоренного обучения плаванию / В. А. Быков // Теория и практика физической культуры, 2000 – №6 – С. 41-42.
2. Волегов В. П. Ускоренное обучение плаванию молодѐжи / В. П. Волегов // Плавание: Ежегодник. – М.: Физкультура и спорт. – 1986. – С. 50-54.
3. Макаренко Л. П. Универсальная программа начального обучения детей плаванию / Л. П. Макаренко // Плавание: Ежегодник. – М.: Физ- культура и спорт. – 1985. – С. 27-28.
4. Малыгин Л. С. Обучение плаванию взрослых в зависимости от их способностей / Л. С. Малыгин // На рубеже XXI века: Научный альманах МГАФК. – Малаховка. – 2001. – том III – С. 39-42.
5. Погребной А. И. О некоторых принципах обучения плаванию / А И. Погребной // Теория и практика физической культуры, 1999. – №3 – С. 59-63.
6. Погребной А. И. Плавание для школьников: Методическое пособие / А. П. Погребной. – М:НИЦ «Ти ПФК» – 2006. – 60 с.
7. Пыжов В. В. Обучение плаванию с помощью шеста / В.В. Пыжов // Плавание: Ежегодник, – М.: Физкультура и спорт. – 1979. Вип. 2 – С.39-40.
8. Пыжов В. В. Ускоренный метод начального обучения плаванию в ластах / В. В. Пыжов // Плавание: Ежегодник. – Физкультура и спорт. – 1983. – С. 53-55.
9. Семенов Ю. А. Навык плавания – каждому: Из опыта программного обучения плаванию / Ю. А. Семѐнов. – М.: Физкультура и спорт. – 1983. – 144с.
10. Фирсов З. П. Оздоровительное плавание для всех / З. П. Фирсов // Плавание: Ежегодник. – М.: Физкультура и спорт. – 1984. – С. 35-42.
 
 

Бачинська Н. В. Динаміка показників загальної і спеціальної фізичної підготовки акробатів у процесі багаторічного вдосконалення

// Наука і освіта.  2016.  №4. – 100-105.

Наталія Василівна Бачинська,
кандидат наук з фізичного виховання та спорту,
доцент кафедри фізичного виховання та спорту,
Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара,
просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, Україна
 


ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЗАГАЛЬНОЇ І СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ АКРОБАТІВ У ПРОЦЕСІ БАГАТОРІЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ


АНОТАЦІЯ:

У статті проаналізовано дані наукового підходу до диференційованого розподілу засобів загальної і спеціальної фізичної підготовки в складнокоординаційних видах спорту. Отримані результати було модифіковано стосовно спортивної акробатики. Розроблено авторську модель співвідношення засобів загальної та спеціальної фізичної підготовки на етапах багаторічного вдосконалення з урахуванням амплуа спортсменів, фрагмент якої наведено на прикладі акробатичних змішаних пар. 


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

спортивна акробатика, фізична підготовка, багаторічна підготовка, акробати.   


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Еремина Е. А. Критерии оценки соревновательных нагрузок и моделирование предсоревновательной подготовки акробатов высокой квалификации: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. / Е. А. Еремина. – М., 2003. – 23 с.
2. Лебедев П. Н. Методика управления процессом освоения программного материала в парной акробатике на основе контроля и самоконтроля индивидуальных трудностей спортсменов: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / П. Н. Лебедев. – Киров, 2009. – 195 с.
3. Малиновский С. К. Методика совершенствования специальной физической подготовки акробатов на этапе начальной спортивной специализации [Текст] / С. К. Малиновский: дис…канд. пед. наук. – Хабаровск, 2003. – 172 с.
4. Менхин Ю. В., Менхин А. В. Оздоровительная гимнастика: теория и методика / Ю. В. Менхин, А. В. Менхин. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 384 с.
5. Набатникова М. Я. Взаимосвязь уровня разносторонней физической подготовленности и спортивных результатов у юных спортсменов / М. Я. Набатникова // Теория и практика физической культуры. – Москва, 1984. – № 10. – С. 27-28.
6. Пилюк Н. Н. Построение и реализация системы соревновательной деятельности акробатов высокой квалификации / Н. Н. Пилюк / [Электронный ре- сурс]: дис… доктора пед. наук: 13.00.04. – М: РГБ, 2003 (из фондов Российской государственной библиотеки). – С 4-10.
7. Платонов В. Н. Общая структура многолетнего спортивного совершенствования. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте: учеб. пособие / В. Н. Платонов. – К.: Олимпийская литература, 2004. – С. 441-455.
8. Савчин С. Теоретико-методологические основы нормирования тренировочных нагрузок в спортивной гимнастике в процессе становления спортив- ного мастерства: дис... доктора наук по физ. воспитанию и спорту: 24.00.01 / С. Савчин. – К., 2000. – 427 с.
 
 

Башавець Н. А. Сучасні особливості педагогічного процесу фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів і рекомендації щодо його вдосконалення

// Наука і освіта.  2016.  №4. – 47-54.

Наталія Андріївна Башавець,
доктор педагогічних наук, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін,
Одеський торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету,
вул. 25 Чапаївської дивізії, 6, м. Одеса, Україна
 


СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ


АНОТАЦІЯ:

У статті розглядається проблема оптимізації фізичного виховання у вищих навчальних закладах та ведеться пошук на основі аналізу зарубіжного досвіду креативно-педагогічної освітньої моделі, яка передбачає гуманізацію предметно-змістовних засад, соціокультурну інтеграцію, професійно-орієнтовану спрямованість, вибірковість щодо спортивної спеціалізації, інноваційну активність педагога та індивідуалізацію навчального процесу. Сучасні дослідження характеризуються активною розробкою моделей організації фізичного виховання студентів (секційної, професійно-орієнтованої, індивідуальної, удосконалення традиційної тощо). 


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

фізичне виховання, модель, студент, фізична підготовка.   


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Базильчук В. Б. Організаційні засади активізації спортивно-оздоровчої діяльності студентів в умовах вищого навчального закладу: автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання: 24.00.02 / В. Б. Базильчук. – Л., 2004. – 22 с.
2. Верблюдов И. Б. Оптимизация индивидуальной тренировочно-оздоровительной программы для студентов высших педагогических учебных заведений: автореф. дис .... канд. наук. по физ. вос. и спорту: 24.00.02 / И. Б. Верблюдов. –Х., 2007. – 20 с.
3. Войнер Ю. Физическое воспитание в польских высших школах / Ю. Войнер // Теория и практика физической культуры. – 2000. – №12. – С. 45-51.
4. Волков В. Л. Розвиток фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки: монографія / В. Л. Волков. – К.: Освіта України, 2011. – 420 с.
5. Ву Дык Тху Системно-целевой поход к совершенствованию физического воспитания в вузах Социалистической республіки Вьетнам / Ву Дык Тху // Теория и практика физической культуры. – 1998. – №11. – С. 56-58.
6. Госюн Е., Чжан Узяннань Пути перестройки учебно-воспитательного процесса в системе высшего физкультурного образования Китая / Е. Госюн, Чжан Узяннань // Наука в олимпийском спорте. – 1995. – №2. – С. 68-69.
7. Ли Цзин Аналитический обзор программных требований по физическому воспитанию в вузах Китая и Украины / Цзин Ли // Слобожанський науково- спортивний вісник. – 2006. – № 9. – С. 167-169.
8. Полунин И. Карающий мяч АKAA: о проблемах студенческого спорта в США / И. Полунин // Спорт для всех. – 1996. – № 2. – С. 5.
9. Сикилич С. Физическое воспитание в Белградских университетах / С. Сикилич // Теория и практика физической культуры. – 1994. – №9. – С. 48.
10. Турчина Н. І. Сучасні особливості педагогічного процесу фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів технічного профілю і рекомендації щодо його вдосконалення / Н.І.Турчина // Здоровий спосіб життя: зб. наук. статей. – Львів: ЛДУФК, 2007. – № 22. – С. 45-53.
 
 

Бобро Е. В., Неделев С. Д. Возможность использования природных адаптогенов при интенсивных физических нагрузках

// Наука і освіта.  2016.  №4. – 111-116.

Олена Валеріївна Бобро,
кандидат медичних наук, доцент кафедри біології та основ здоров’я,
Сергій Дмитрович Неделев,
студент 3-го курсу факультету фізичної реабілітації,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м Одеса, Україна
 


МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАГАЛЬНОМЕДИЧНИХ ЗНАНЬ СТУДЕНТАМИ ФАКУЛЬТЕТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


АНОТАЦІЯ:

Стаття присвячена обґрунтуванню можливості розширення загальномедичних знань студентів факультету фізичного виховання з метою підвищення ефективності здоров’я зберігаючих технологій, що застосовуються у навчальному процесі на прикладі вивчення природних речовин, які сприяють відновленню та збереженню здоров’я. При виснажливих фізичних та психоемоційних навантаженнях студентів факультетів фізичної культури доволі часто зустрічається порушення здоров’я на тлі розвитку синдрому «перевантаження». Цей синдром є комплексним та має низку індивідуальних особливостей у своєму прояві. У подальшому синдром «перевантаження» може стати причиною розвитку захворювань різних систем організму. Але існують речовини природного походження, що забезпечують саногенний вплив на організм в умовах довготривалих фізичних та психоемоційних навантажень. До групи природних факторів належать препарати біогеоорганічного походження, які отримано методом тканинної терапії. Ці лікарняні форми практично не мають побічних ефектів. Клінічні та експериментальні дані свідчать про доцільність поєднання тканинних адаптогенів у комплексі з вітамінами, антибіотиками та іншими лікарняними формами. Ефективність курсу тільки підвищується внаслідок того, що біоорганічні метаболіти близькі за складом до живих організмів та є більш фізіологічними за інші препарати. Було встановлено, що природні адаптогени сприяють відновленню адаптаційних механізмів та якнайшвидшої реабілітації спортсменів із синдромом «перевантаження». Ранні гістологічні дослідження показали, що сповільнюється розвиток ранового процесу, зменшується запалення, посилюється проліферація нових тканин, та відновлюються нервові закінчення, посилюється регенерація трубчастих кісток, а також прискорюється формування кісткової мозолі при травмуваннях. Як свідчить аналіз літературних даних, речовини біогеорганічного походження допомагають активізувати адаптаційно-трофічну функцію вегетативної нервової системи; нормалізують біохімічні процеси та фізіологічні функції організму; підвищують рівень адаптованості та якість систем забезпечення життєдіяльності. Це дає можливість застосування їх у період відновлення після травм, ушкоджень та з метою відновлення здоров’я спортсменів. У подальшому передбачається вивчити вплив препаратів біоорганічного походження на різні системи організму при довготривалих фізичних навантаженнях. 


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

адаптація, здоров’язберігаючі технології, навчання, фізичне навантаження, синдром «перетренування».   


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Бобро Е. В. Изучение энцефалотропного действия «Торфота» применением ЭЭГ (ЭКоГ)-метода / Е. В. Бобро // Сборник трудов ЛГАУ. – 2004. – № 39 (51). – С. 80-83.
2. Іващенко Л.Я. Методика фізкультурно- оздоровчих занять. / Л.Я. Іващенко, Т.Ю. Круцевич. – Київ: УДУФВС, 1994. – 126 с.
3. Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти: Офіц.вид. - К.: Парламентське вид-во, 2004. - 404 с.
4. Прошин Д. Г. Влияние природных антиоксидантов при реабилитации спортсменов с острым физическим перенапряжением / Д. Г. Прошин, А.Г. Чиж // Иммунореабилитация и реабилитация в медицине, ІІІ международный конгресс, 4-7 мая. 1997 г.: тезисы. – Эйлат. – Т 167. – № 4. – С. 195-196.
5. Сотнікова О. П. Перспективи розробки і застосування тканинних препаратів / О. П. Сотнікова // Фармакологія 2006 крок у майбутнє : III національний з’їзд фармакологів України, 17-20 жовт. 2006 р. : тези допов. – Київ. – X., 2006. – С. 162-163.
 
 

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.