Геркерова А. М. Культурная карта Европы глазами студентов факультета иностранных языков
// Наука і освіта. – 2016. – №4. – 30-38.
Олександра Михайлівна Геркерова,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
германської філології та методики викладання іноземних мов,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 34, м. Одеса, Україна
КУЛЬТУРНА КАРТА ЄВРОПИ ОЧИМА СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНИХ МОВ
АНОТАЦІЯ:
Проблема міжкультурної комунікації, взаєморозуміння, толерантності між представниками різних етносів і культур є однією з найактуальніших у наш час. Кожна нація має набір стереотипних уявлень про культуру, традиції, національні характери, норми і правила поведінки інших націй. Такі етнічні стереотипи є найважливішою складовою культурної картини світу. Метою дослідження є вивчення особливостей сприйняття понять, пов’язаних із країнами Європи студентами факультету іноземних мов ПНПУ імені К. Д. Ушинского. Було проведено експеримент на основі анкетного методу збору інформації: попросили студентів вписати у бланк, що містить назви країн Європи, будь-які асоціації з цими країнами: поняття, пов’язані з літературою, музикою та іншими видами мистецтва, кулінарією, історичними подіями і особами, географією, пам’ятниками (у тому числі, пам’ятниками архітектури), особливостями національного характеру, національними символами, освітою і так далі. Результати показали, що найбільша кількість асоціацій пов’язана у студентів із такими країнами як Україна (137), Велика Британія (134), Російська Федерація (119), Франція (109), Греція (94); найменша – з Ліхтенштейном (13), Сан-Маріно (15), Словенією (16), Македонією (19), Чорногорією (19). Усі виявлені асоціації ми розділили на 4 групи: національний характер, кулінарні асоціації, географічні назви та пам’ятки, персоналії, куди увійшли письменники та поети, композитори, художники, монархи та політичні діячі, актори, співаки, спортсмени, а також літературні і міфологічні персонажі. Аналіз даних дозволив нам узагальнити отримані результати:
- низка країн Європи, такі як Андорра, Ліхтенштейн, Македонія, Сан-Маріно, Словаччина, Словенія є практично невідомими в культурному відношенні;
- доброта, доброзичливість, дружелюбність, привітність як риси національного характеру були відмічені у жителів таких країн як Білорусія, Болгарія, Німеччина, Литва, Молдавія, Сан-Маріно, Україна;
- найбільша кількість кулінарних асоціацій пов’язана з такими країнами, як Молдавія (12), Італія (11), Франція (11), Україна (10), Угорщина (8), Іспанія (8);
- найбільша кількість асоціацій з персоналіями пов’язана з такими країнами, як Велика Британія (25), Україна (17), Франція (13), Греція (9), Німеччина (8). Результати дослідження можуть стати в нагоді під час викладання курсу «Країнознавство» в процесі ознайомлення студентів із культурними особливостями англомовних країн, а також під час вивчення теми «Мова та культура» дисципліни «Вступ до фаху» студентами факультету іноземних мов. Подальші перспективи дослідження полягають в регулярному проведенні цього експерименту і в порівнянні отриманих результатів в діахронічному аспекті.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
етнічний стереотип, автостереотип, гетеростереотип, культурна картина світу.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
1. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – М. : «Икар», 2009. –448 с. 2. Коптякова Е. Е. Германия в национальных стереотипах русских и американцев / Е. Е. Коптякова // Политическая лингвистика. – 2008. – Вып 1 (24). – С. 129-132
3. Красных В. В. Этнопсихология и лингвокультурология: Курс лекций/ В. В. Красных. – М. : ИТДГК «Гнозис», 2002. – 284 с.
4. Маслова В. А. Лингвокультурология: Учебное пособие для студентов высших учебных заведе- ний. – М. : Академия, 2001. – С. 32
5. Ольшанский Д. В. Основы политической психологии. – Екатернбург: Деловая книга, 2001. – 496 с.
6. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. (Учеб. пособие)– М.: Слово/Slovo, 2000. – 624 с.
7. Шевелева И. П. Этнический стереотип как феномен культуры / И.П. Шевелева // Культура народов Причерноморья. – 2003. – № 37. – С. 72-76