// Наука і освіта. – 2016. – № 2-3.  44-49.

Ольга Вікторівна Царькова,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
Олеся Олексіївна Прокоф’єва,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
Ольга Анатоліївна Прокоф’єва,
старший викладач кафедри анатомії і фізіології людини і тварин,
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького,
вул. Леніна, 20, м. Мелітополь, Україна  

ИССЛЕДОВАНИЕ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ВЫГОРАНИЯ СТУДЕНТОВ-ПСИХОЛОГОВ И ПСИХОЛОГОВ-ПРОФЕССИОНАЛОВ

 Статья посвящена выявлению уровня эмоционального выгорания среди студентов-психологов и психологов- профессионалов. Работа психолога часто связана с длительными стрессами в сфере межличностного общения, обу- словленными значительной ответственностью за установление доверительных отношений, необходимостью уметь управлять эмоциональной напряженностью общения. Как следствие, психолог может испытывать состояния эмо- ционального и физического истощения, эмоциональной отстраненности, потери энергии и др. Определено, что эмо- циональное выгорание – это выработанный личностью механизм психологической защиты в форме полного или частичного отсутствия эмоций в ответ на психотравмирующие воздействия. Синдром выгорания – это процесс по- степенной утраты эмоциональной, когнитивной и физической энергии, проявляющийся в симптомах эмоционально- го, умственного истощения, физического утомления, личностной отстраненности и снижения удовлетворения вы- полнением работы. Такие состояния непременно сказываются на физическом и психическом здоровье психолога, а также на его отношении к профессиональным обязанностям и качестве их выполнения. В исследовании уровня эмо- ционального выгорания приняли участие студенты 3-4 курсов специальности «Психология», а также практикующие психологи. Эмпирическое исследование уровня эмоционального выгорания включало определение степени выра- женности таких симптомов эмоционального выгорания, как напряжение, тревога и депрессия, эмоциональная и мо- ральная дезориентация, экономия эмоций, истощение, эмоциональная отстраненность, деперсонализация и др. Про- веденное исследование показало, что эмоциональное выгорание у 30% психологов-профессионалов находится на высоком уровне, а еще у 30% – на уровне выше среднего. Среди студентов-психологов 10% имеют высокий уровень эмоционального выгорания. Такие показатели вызывают тревогу, поскольку без специально организованной психо- профилактической и психокоррекционной работы выявленная тенденция может прогрессировать. Перспективой дальнейших исследований является изучение влияния уровня самооценки на уровень эмоционального выгорания. Планируется разработка и внедрение в практику работы школ города Мелитополь и Мелитопольского района специ- альной диагностико-коррекционной программы, направленной на стабилизацию эмоционального состояния психо- логов-профессионалов, снижение уровня эмоционального выгорания.

 синдром эмоционального выгорания, студенты-психологи, психологи-профессионалы, стресс, симптомы эмоционального выгорания.

1. Сидоров П. Синдром емоційного вигорання / П. Сидоров // Медична газета. – № 43. – С. 12-15.
2. Макарова Г. А. Синдром емоційного вигорання [Електронний ресурс] / Г. А. Макарова. – Режим дос- тупу : www.psyinst.ru/library.php?part=article&id=2.
3. Ильин Е. П. Психофизиология состояний чело- века / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2005. – С. 233-236.
4. Орел В. Є. Феномен «вигорання» у закордонній психології : емпіричні дослідження і пер- спективи / В. Є. Орел // Психологический журнал. – 2001. – № 1. – С. 90-101.
5. Arthur N. M. The assessment of burnout: a review of three inventories useful for research and counseling / N. M. Arthur // Journal of Counseling and Development. – 1990. – Vol. 69. – P. 186-189.
6. Leiter M. P., Maslach C. Banishing burnout: six strategies for improving your relationship with work. – Jossey-Bass, A Wiley Imprint, 2005. – 193 p.
7. Maslach C. M. Job burnout: new directions in research and intervention / C. M. Maslach // Current Directions in Psychological Science. – 2003. – Vol. 12. – P. 189-192.
8. Maslach C. M., Schaufeli W. B., Leiter M. P. Job burnout / C. M. Maslach, W. B. Schaufeli, M. P. Leiter // Annual Review of Psychology. – 2001. – Vol. 52. – P. 397-422.
9. Водопьянова Н. Е., Старченкова Е. С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика / Н. Е. Водо- пьянова, Е. С. Старченкова. – СПб. : Питер, 2008. – С. 109-113.

// Наука і освіта. – 2016. – № 2-3.  50-55.

Ігор Геннадійович Денисов,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького,
науковий кореспондент лабораторії психології особистості імені П.Р. Чамати, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України,
вул. Леніна, 20, м. Мелітополь, Україна  

ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ ЯК ДЕТЕРМІНАНТИ АСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

У статті проаналізовано дослідження про асоціальну поведінку як поведінку, що суперечить нормам, при- йнятим у суспільстві, зумовлюється сукупністю зовнішніх та внутрішніх передумов і чинників, які визначають психологічні особливості її становлення та прояву. Виявлено, що зовнішні передумови можуть впливати на ма- крорівні (соціально-економічні проблеми, суспільні цінності) та мікрорівні (помилки сімейного і шкільного вихо- вання, цінності референтних груп). Доведено, що в підлітків з асоціальною поведінкою значно більше виражені більшість видів акцентуацій характеру на відміну від учнів, поведінка яких відповідає соціальним нормам, і яким більш властивим є лише один вид акцентуацій – гіпоманія. Це дозволяє стверджувати, що акцентуації характеру є важливим чинником асоціальної поведінки і, у свою чергу, усвідомлення підлітками подібних влас- них характерологічних особливостей можна розглядати як чинник профілактики асоціальної поведінки в під- літковому віці.

поведінка, асоціальна поведінка, детермінанти асоціальної поведінки, підлітковий вік, під- літок, особистість підлітка, характер, характерологічні властивості особистості.

 1. Александров А. А. Типология делинквентно- го поведения при психопатиях и акцентуациях характера / А. А. Александров // На- рушения поведения у детей и подростков. – М., 1981. – С. 51-59.
2. Білецький В. В. Дослідження пенітенціарного психолога. Наукове видання / В. В. Білецький. – До- нецьк: Східний видавничий дім, 2005. – 40 с.
3. Боулби Д. Создание и разрушение эмоциона- льных связей: [монография] / Д. Боулби. – М.: Акаде- мический проект, 2004. – 232 с.
4. Гилинский Я. И. Институт семьи в системе «девиантность – социальный контроль» / Я. И. Гилин- ский // Криминология: вчера, сегодня, завтра: Труды Санкт-Петербургского криминологического клуба. – СПб., 2002. – № 1 (2). – С. 34-35.
5. Гошовський Я. Ресоціалізація депривованої особистості: монографія / Я. Гошовський. – Дрогобич : Коло, 2008. – 480 с.
6. Денисов І. Г. Схильність до асоціальної пове- дінки в структурі самосвідомості підлітка / І. Г. Дени- сов // Наука і освіта. Спецвипуск 8, Проект «Психоло- гія особистості: теорія, досвід, практика». Одеса, 2009. С. 189-193.
7. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации хара- ктера у подростков / А. Е. Личко. – Л.: Медицина, 1983. – 256 с. 
8. Максименко С. Д. Основи генетичної психо- логії / С. Д. Максименко. – К.: Знання, 1998. – 198 с.
9. Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения: учебное пособие / В. Д. Менделевич. – М., 2001. – 432 с.

// Наука і освіта. – 2016. – № 2-3.  56-60.

Олена Миколаївна Тирон,
аспірант кафедри психології, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»,
старший викладач кафедри англійської мови за професійним спрямуванням,
Київська державна академія водного транспорту імені Петра Конашевича-Сагайдачного,
вул. Фрунзе, 9, м. Київ, Україна  

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОРСЬКИХ ЕКІПАЖІВ ЯК ПІДГРУНТЯ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОРЯКІВ 

 У статті здійснено узагальнення існуючих положень про соціально-психологічні особливості морських міжнародних екіпажів на сучасному етапі розвитку міжнародної морської галузі. Виявлено сукупність науко- вих тверджень, які визначають соціально-психологічні особливості життєдіяльності моряків в умовах рейсу у багатонаціональному екіпажі. Проведені узагальнення стануть підґрунтям підготовки кваліфікованих спеціа- лістів для річкового і морського транспорту у ВНЗ.

 морський екіпаж як соціальна група, чинники впливу на життєдіяльність моряка, віковий склад міжнародного екіпажу, темпоральні характеристики рейсу.

 1. Kahveci E. Transnational Seafarer Communities / Erol Kahveci, Tony Lane, Helen Sampson. – Cardiff University, 2002. Available at http:// www. sirc. cf. ac. uk/6_Multinational_Crews.aspx
2. Конвенція Міжнародної організації праці 2006 року про працю в морському судноплавстві від 23 лютого 2006 р. [Електронний ресурс] Офіційна база законодавства України. – Режим доступу: http://zakon. rada. gov. ua/ cgi-bin/laws/main. cgi/
3. Истомина О. А. Методические указания к раз- делу «Психология группы» курса «Профессиональная психология моряка» / О. А. Истомина. – Владивосток, ИПК МГУ им. адм. Г.И. Невельского, 2006. – 83 с.
4. Истомина О. А. Социально-психологические особенности морских екипажей в условиях длитель- ных рейсов / О. А. Истомина // Транспорт Российской Федерации. Наука. – 2007. – № 12. – С. 41-43. – Ре- жим доступу: http://www.rostransport.com/transportrf/pdf/12/41-43.pdf 
5. Агеев B. C. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы / В. С. Агеев. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 240 с.
6. Стефаненко Т. Г. Этнопсихология: Практи- кум: Учебное пособие / Т. Г. Стефанеко. – М.: Аспект пресс, 2006. – 208 с.
7. Данченко С. А. Религиозная направленность моряков: Учебн. пособие / С. А. Данченко. – Владиво- сток: Мор. гос. ун-т, 2007. – 57 с.
8. Янчук М. Н. Темпоральность субъективной оценки психического состояния личности в особых условиях жизнедеятельности (на примере моряков гражданского флота) / М. Н. Янчук: Дисс. канд. пси- хол. наук, 10.00.01. – Хабаровск, 2003. – 242 с.
9. Marine Accident Report 5/99: Report of the Inspector’s Inquiry into the loss of the m/v Green Lily on the 19 November 1997 off the East Coast of Bressay, Shetland Islands London: MAIB.– p. 79.

// Наука і освіта. – 2016. – № 2-3.  61-67.

Ольга Павлівна Саннікова,
доктор психологічних наук, професор,
завідувач кафедри загальної та диференціальної психології,
Тетяна Юріївна Ульянова,
аспірант кафедри загальної та диференціальної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна 

РЕЗУЛЬТАТИ АПРОБАЦІЇ МЕТОДИКИ «ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА СХИЛЬНОСТІ ДО КОНФЛІКТНОСТІ» (ДИДІКО) 

У статті розкривається зміст феномена «конфліктність», визначається структурна модель конфлікт- ності (схильності до конфліктності) в контексті континуально-ієрархічної структури особистості. Презен- тується розроблений комплекс психодіагностичних методик дослідження різних характеристик конфліктно- сті: «Експрес-діагностика суб’єктивного ставлення до конфлікту» (ЕДІСС), процедура «Експрес-діагностика показників конфліктності» (ЕДІКО), психодіагностична методика «Диференціальна діагностика схильності до конфліктності» (ДИДІКО). Надаються результати апробації оригінальної методики «Диференціальна діа- гностика схильності до конфліктності» (самооцінний та експертний варіанти), котра діагностує показники конфліктності якісного рівня її структури. Викладено результати факторного аналізу індикаторів, що підт- вердило теоретичний конструкт методики. Наведено результати перевірки означеної методики на діагнос- тичну цінність (за вимогами психометрики), що виявило достатню ступінь її надійності та валідності. Встановлено, що презентований комплекс методик і процедур дослідження може застосовуватися не тільки у наукових, а й у практичних цілях для пошуку індивідуальної міри вираження конфліктності.

 конфліктність, якісні показники конфліктності, факторна структура, надійність, валід- ність.

 1. А.с. Психодіагностика конфліктності: Проце- дура «Експрес-діагностика показників конфліктності (ЕДІКО)»; Методика «Експрес-діагностика суб’єктивного ставлення до конфлікту» (ЕДІСС); Ме- тодика «Диференціальна діагностика схильності до конфліктності (ДИДІКО 1 – самооцінний варіант; ДИДІКО 2 – експертний варіант)» / Ольга Павлівна Саннікова, Тетяна Юріївна Ульянова. – Заявка № 64586 від 14.12.2015; реєстрац. № 64061 від 12.02.2016. – 69 с.
2. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.
3. Анцупов А. Я. Конфликтология : учебник для вузов. 3-е изд. / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов. - СПб: Питер, 2007. - 496 с. .
4. Богданов Е. Н. Психология личности в конф- ликте / Е. Н. Богданов, B. Г. Зазыкин. – СПб.: Питер, 2004. – 224 с.
5. Гришина Н. В. Психология конфликта / Н. В. Гришина. – СПб.: Питер, 2006. – 464 с.
6. Кашапов М. М. Психологическая структура конфликтности студентов с разным социометричес- ким статусом / М. М. Кашапов, Н. И. Добина // Вест- ник Ярославского государственного университета им. П. Г. Демидова. Серия: Гуманитарные науки, 2011. – № 1. – С. 98-103.
7. Коваленко Б. В. Психология конфликта. Учебное пособие. / Б. В. Коваленко. – М.: МОСУ, 2000. – 226 с.
8. Колесов Д. В. Общественная роль деления и проблема конфликтов / Д. В. Колесов // Мир психоло- гии. 2005. №2. С.35 – 46
9. Леонов Н. И. Индивидуальный стиль поведения в конфликтной ситуации: автореф. дисс. канд. психол. наук, 19.00.05 / Н. И. Леонов. – Пермь, 1996. – 25 с. 10. Наследов А. Д. SPSS компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках / А. Д. Наследов. – СПб.: Питер, 2005. – 416 с.
11. Наследов А. Д. Математические методы пси- хологического исследования. Анализ и интерпретация данных: учеб. пособие / А. Д. Наследов. – 3-е изд., стереотип. – СПб.: Речь, 2007. – 392 с.
12. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности / О. П. Санникова. Одесса: Хорс, 1995. - 334 с.
13. Саннікова О. П. Метахарактеристики індиві- дуальності / О. П. Саннікова // Матеріали ІІ Всеукра- їнського конгресу, присвячено 110 річниці від дня народження Г. С. Костюка (19-20 квітня 2010 року). – Т. І. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – С. 403-407.
14. Саннікова О.П. Сценічні бар’єри: диференці- ально-психологічний підхід / О.П. Саннікова, А.О. Саннікова. [Монографія]. – Одеса: ВМВ, 214. – 238 с.
15. Саннікова О. П. Багатовимірна концепція особистості / О. П. Саннікова // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Інституту психо- логії імені Г.С. Костюка НАПН України та Державно- го вищого навчального закладу “Запорізький націона- льний університет” / За ред. С.Д. Максименка, Н.Ф. Шевченко, М.Г. Ткалич – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – № 1(3). – С. 16-21.
16. Sannikova O. P. Continuality principle in the structure of personality characteristics / O. P. Sannikova // Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IІI(21). – Issue: 43, 2015. – Budapest. 2015. – P. 62-66.
17. Свириденко И. H. Конфликтность личности с разными уровнями зрелости: автореф. дис. ... канд. психол. наук / И. Н. Свириденко. – Екатеринбург. – 2007. – 23 с.
18. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В.В. Козлов, Г. М. Мануйлов. – М.: Изд-во Инст-та Психотерапии, 2002. – 339 с.