Bilous R. M., Pysarenko D. O. Psychological peculiarities of students’ social maturity

// Наука і освіта.  2016.  № 2-3.  106-110.

Руслана Миколаївна Білоус,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, педагогіки і філософії.
Дар’я Олегівна Писаренко,
студентка 5 курсу з напрямку «Психологія»,
Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського,
вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна

 


ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ СТУДЕНТІВ 


АНОТАЦІЯ:

 Нестабільність соціально-економічних умов у сучасній Україні посилює можливість виникнення ситуацій, пов’язаних зі стресами, конфліктами та зміною соціальних ролей, що потребує від особистості негайного при- йняття рішень, планування свого життя, вміння володіти собою, будувати відносини з оточуючими, а також мати якості, що дозволяють ефективно реалізовувати себе в професійних та соціальних сферах. Метою статті є розгляд основних підходів до поняття соціальної зрілості у сучасній психології та виявлення її психологічних особливостей у студентів. У статті систематизовано погляди провідних науковців щодо визначення поняття соціальної зрілості, що дозволило конкретизувати соціальну зрілість особистості як певний рівень сформовано- сті установок, знань, умінь і етичних якостей, достатній для добровільного, умілого та відповідального вико- нання усієї сукупності соціальних ролей, що сформувався у результаті становлення особистості. Розглянуто основні компоненти соціальної зрілості та встановлено вплив рівня розвитку активності, самостійності, відпо- відальності, поваги до інших, оптимізму на соціальну зрілість у студентському віці. Наголошено на актуальнос- ті з’ясування рівнів соціальної зрілості в умовах сучасного розвитку країни. В експерименті брали участь сту- денти першого та другого курсів Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського за напрямами підготовки «Психологія» та «Інформатика». Всього було опитано 60 студентів (30 психологів і 30 інформатиків). У дослідженні, яке проводилося в лютому-березні 2016 року, було використано такі методики: тест «Рівні соціалізації особистості» Р. І. Мокшанцева, «Опитувальник життєвої позиції» за Е. Берном, опиту- вальник комунікативної толерантності В. В. Бойко, методика визначення загальної самооцінки Г. М. Казанце- вої, методика визначення рівня відповідальності за М. В. Савчиним та методика «Якорі кар’єри» Е. Штейна. За результатами дослідження встановлено: гуманітарії мають нижчий рівень соціалізації на відміну від студентів технічного напряму підготовки; незалежно від профілю підготовки: провідною життєвою позицією студентів є позитивна орієнтація до себе та до інших; низька самооцінка; середня відповідальність; для психологів актуа- льними є служіння людям та інтеграція стилів життя, а для інформатиків – місце роботи.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 соціальна зрілість, соціалізація, активність, самостійність, відповідальність, повага до ін- ших, оптимізм.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

 1. Андреева Г. М. Соціальная психологія: підруч- ник / Г. М. Андреева. – М. : Аспект Пресс, 1999. – 375 с.
2. Гудзовская А. А. Социально-психологическое исследование становления социальной зрелости / А. А. Гудзовская. – Самара : АСТ, 1998. – 230 с.
3. Каменская Е. Н. Социальная психология : кон- спект лекций: учебное пособие / Е. Н. Каменская. – Ростов н/Д. : Феникс, 2009. – 186 с.
4. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: підручник / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Либідь, 2004. – Кн. 1. – 576 с.
5. Поликанова И. Е. Социализация личности / И. Е. Поликанова // Философия и общество. – СПб. : Питер, 2003. – № 2. – С. 84-107.
6. Столяренко Л. Д. Социальная психология / Л. Д. Столяренко, С. И. Самыгин. – Ростов н/Д. : Фе- никс, 2009. – 476 с.

Герасименко Л. В., Сабадир К. М. Формування пізнавальної мотивації молодших школярів у позаурочній діяльності

// Наука і освіта.  2016.  № 2-3.  110-115.

Лариса Віталіївна Герасименко,
доктор педагогічних наук, професор кафедри психології, педагогіки та філософії
Катерина Максимівна Сабадир,
студентка 5 курсу напряму підготовки «Психологія»,
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, Україна 


ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 


АНОТАЦІЯ:

 Стаття присвячена визначенню сутності критичного мислення як необхідної складової формування пізнаваль- ної мотивації молодших школярів. Висвітлено особливості критичного мислення. Досліджено вплив стратегій роз- витку критичного мислення у позаурочній діяльності на пізнавальну мотивацію молодших школярів.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 навчальна мотивація, критичне мислення, пізнавальна діяльність.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

 1. Бехтерев В. М. Психология сознания / В. М. Бехтерев. – СПб. : Питер, 2001. – 312 с.
2. Вахтеров В. П. Наши методы преподавания и умственный паразитизм / В. П. Вахтеров // Русская школа. – 1901. – № 1. – С. 186-201.
3. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2003. – 512 с.
4. Кларин М. В. Инновационные модели обуче- ния в зарубежных педагогических поисках / М. В. Кларин. – М. : Арена, 1994. – 124 с.
5.Каптерев П. Ф. Новая школа в новой России / П. Ф. Каптерев // Педагогический сборник. – 1917. – № 10-11. – С. 307-349.
6. Психологические тесты / Под ред. А. А. Ка- релина : в 2 т. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Т. 1 – 312 с.
7. Лемак М. В. Психологу для роботи: діагностичні методики / М. В. Лемак, В. Ю. Петріщев. – Ужгород : видавництво А. Гаркуші, 2012. – 616 с.
8. Поппер К. Открытое общество и его враги / К. Поппер. – М. : Феникс, 1992. – 448 с.
9. Сорос Дж. Утвердження демократії / Дж. Сорос. – К. : Основи, 1994. – 224 с.
10. Столяренко Л. Д. Педагогическая психоло- гия / Л. Д. Столяренко. – Р. н/Д. : Феникс, 2000. – 544 с.
11. Тягло А. В. Критическое мышление: пробле- ма мирового образования ХХІ века / А. В. Тягло, Т. С. Воропай. – Х. : Изд-во ун-та внутренних дел, 1999. – 284 с.
12. Халперн Д. Психология критического мышле- ния / Д. Халперн. – СПб. : Питер, 2000. – 512 с.
13. Щукина Г. И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся / Г. И. Щукина. – М. : Педагогика, 1988. – 208 с.
14. Kurtz P. Science, critical thinking, and the new skepticism / P. Kurz. – CA: Santa Rosa, 1999. – 321 р.

Герасіна С. В. Методи підтримки працездатності і стресостійкості ділової людини

// Наука і освіта.  2016.  № 2-3.  115-121.

Світлана Вікторівна Герасіна,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»,
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, Україна 


МЕТОДИ ПІДТРИМКИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ І СТРЕСОСТІЙКОСТІ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ  


АНОТАЦІЯ:

 У статті проаналізовано стресогенні причини-фактори діяльності сучасної ділової людини, яка зорієнтована на високопрофесійне й добросовісне виконання фахових зобов’язань; розкрито негативні психоемоційні детермінанти, що ґрунтуються на соціоекономічній кризі; розглянуто поняття «стресостійкість» як інтегральну властивість суб’єкта; актуалізовано проблему тайм-менеджменту, що спричиняє ділову активність у режимі цейтноту; визначено психологічні методи стресостійкості й підвищення працездатності суб’єкта


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 ділова людина, стресогенність, методи нівелювання стресу, стресостійкість, працездатність.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

 1.Боднар А. Я. Психологічні особливості стресостійкості представників стресогенних професій / А. Я. Боднар, Н. Г. Макаренко // Наукові записки На- УКМА: педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. – 2013. – Т. 149. – С. 49-57.
2.Мельник Ш. Стрессоустойчивость. Как сохра- нять спокойствие и эффективность в любых ситуациях / Ш. Мельник. – М. – Из-во «Манн, Иванов и Фербер». – 2014. – 256 с.
3.Пілецький В. І. Копінг-стратегії поведінки особистості в стресових ситуаціях / В. І. Пілецький // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – 2014. – Вип. 19(1). – С. 185-194.
4.Ткаченко И. В. Тайм-менеджмент. Искусство управлять своим временем [текст] / И. В. Ткаченко. – Харьков: Аргумент Принт: Виват, 2014. – 218 с.
5.Щербатых Ю. В. Психология стресса и его кор- рекция [учеб. пособ.] / Ю. В. Щербатых – СПб.: Питер, 2006. – 256 с.

Грицюк І. М. Психосоматичні прояви психологічних порушень у дітей, що пережили психотравмуючу ситуацію

// Наука і освіта.  2016.  № 2-3.  121-124.

Ірина Михайлівна Грицюк,
доцент кафедри практичної психології та безпеки життєдіяльності,
 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,
 вул. Потапова, 9, м. Луцьк, Україна  


ПСИХОСОМАТИЧНІ ПРОЯВИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ ПСИХОТРАВМУЮЧУ СИТУАЦІЮ  


АНОТАЦІЯ:

 У статті розкриваються особливості дитячої психосоматики, зокрема проблеми діагностування та значи- мість підбору ефективних корекційних заходів, надання медичної, психологічної та соціальної допомоги. Розгляда- ється класифікація соматичних захворювань, що прийнята у світовій медичній та психотерапевтичній практиці. Розглянуто механізми виникнення психосоматичних розладів дітей. Відзначено важливість застосування систем- ного інтегративного підходу до вирішення основних завдань, що стоять перед фахівцями у роботі з дітьми.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 дитяча психосоматика, психосоматичний симптом, соматичний статус, картина орга- нічного страждання, несприятливі психічні впливи, емоції, дитячі розлади.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

 1. Брязгунов И. П. Психосоматика у детей / И. П. Брязгунов. – М. : Психотерапия, 2009. – 480 с.
2. Любан-Плоцца В. Психосоматичний хворий на прийомі у лікаря / В. Любан-Плоцца, В. Пельдингер, Ф. Крегер, К. Ледерах-Гофманн. − К. : Видавництво «АДЕФ- Україна», 1997. – 328 с.
3. Малкина-Пых И. Г. Психосоматика: Справоч- ник практического психолога / И. Г. Малкина-Пых. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 992 с.
4. Харченко Д. М. Психосоматичні розлади. Тео- рії, методи діагностики, результати досліджень : на- вчальний посібник / Д. М. Харченко. – К. : Видавни- чий Дім «Слово», 2015. – 280 с.

Калюжна Ю. І., Перетятько Л. Г. Особливості розвитку пізнавальної мотивації майбутніх педагогів у процесі викладання психологічних дисциплін

// Наука і освіта.  2016.  № 2-3.  125-129.

Юлія Іванівна Калюжна,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
Лариса Георгіївна Перетятько,
кандидат психологічних наук,доцент кафедри психології,
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка,
вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Україна

 


ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН 


АНОТАЦІЯ:

 У статті розглядаються можливості застосування методів активізації пізнавальної мотивації майбут- ніх педагогів. Наведено результати конкретного емпіричного дослідження, які дозволяють виявити вплив спе- ціально організованої взаємодії студентів у процесі навчання на розвиток їх прагнення до здобування фахових знань та досягнення успіху. На основі цього окреслюються шляхи оптимізації пізнавальної діяльності студен- тів при викладанні психологічних дисциплін інтерактивними методами.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 потреба, інтерактивне навчання, навчальна задача, колективне пізнання, пізнавальна мотивація, проблемність у навчанні, активізація діяльності.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

 1. Бадмаев Б. Ц. Методика преподавания психоло- гии / Б. Ц. Бадмаев. – М.: Владос, 1999. – 304 с.
2. Балаев А. А. Активные методы обучения / А. А. Балаев. – М.: Профиздат, 1996 – 96 с.
3. Вергасов В. М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе / В. М. Вер- гасов. – К.: Вища школа, 1986. – 175 с.
4. Малихін О. В. Методика викладання у вищій школі / О. В. Малихін, І. Г. Павленко, О. О. Лаврентьєва, Г. І. Матукова. – К.: КНТ, 2014. – 262 с.
5. Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання / О. Пометун. – К.: Шкільний світ, 2007. – 112 с.
6. Семиченко В. А. Проблемы мотивации пове- дения и деятельности человека / В. А. Семиченко. – К.: Миллениум, 2004. – 521 с.

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.