// Наука і освіта. – 2015. – №9. – 54-58.

Еджиєс С. Емре,
аспірант кафедри педагогіки,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна 

ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
СТУДЕНІВ-ІНОЗЕМЦІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ 

У статті визначено особливості формування професійно-комунікативної компетентності студентів- іноземців. Крім того, схарактеризовано особливості підготовки іноземних громадян в українських навчальних закладах. Визначено, що в основі комунікативної компетентності лежить комунікативний підхід (комуніка- тивна діяльність); окреслено основні завдання організації навчання іноземних студентів, етапи навчання сту- дентів, шляхи адаптації у новому соціальному, культурному, побутовому середовищі. 

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійно-комунікативна компетентність, особливості формування професійно- комунікативної компетентності, педагогічні умови професійно-комунікативної компетентності студентів- іноземців у ВНЗ, студенти-іноземці, комунікативний підхід.

1. Александрова С. А. Професійно- комунікативна компетентність: Тексти лекцій (для сту- дентів 5 курсу всіх форм навчання напряму підготовки «Туризм», спеціальностей 7.050401 – «Туризм», 7.050402 – «Готельне господарство») / С. А. Александ- рова : Харків, ХНАМГ. – 2008. – 40 с.
2. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу до до- кументу: http://www.mon.gov.ua.
3. Закон України «Про вищу освіту» [Електрон- ний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
4. Пальшкова І. О. Формування професійно- педагогічної культури майбутнього вчителя початкової школи: практико-орієнтований підхід : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня д-ра пед. на- ук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної осві- ти» / І. О. Пальшкова; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 2009. – 45 с. 

// Наука і освіта. – 2015. – №9. – 58-62.

Тетяна Григорівна Жаровцева,
доктор педагогічних наук, професор,
декан факультету дошкільної педагогіки і психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Ніщинського,1, м. Одеса, Україна 

ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ
ДО САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

У статті розглядається сутність проблеми організації самостійної роботи студентів як потенційної основи професійного навчання, визначено передумови ефективності самостійної роботи студентів 

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

самостійна навчальна діяльність, студент, готовність, мотивація до навчання, організа- ція самостійної роботи студентів.

1.Алексюк А. Н., Козаков В. А., Пидкасистый П. И. и др. Организация самостоятель- ной работы студентов в условиях интенсификации обучения / А. Н. Алексюк, В. А. Козаков, П. И. Пид- касистый // Учебное пособие для слушателей ФПК. – Киев, 1993. – 336 с.
2.Богданова І. М. Технології в освіті: теоретико- методологічннй аспект / І. М. Богданова. – Одеса; Тес. 1999. – 146 с.
3.Вакуленко В. М. Основи вищої школи України. Навчальний посібник / В. М. Вакуленко. – Луганськ: вид-во СНУ, 2001. – 247 с.
4.Зацепина О. В. Технология организации самос- тоятельной работы будущих педагогов профессиона- льного обучения: дис. ... канд. пед.наук / О. В. Заце- пина. – Екатеринбург, 2007. – 187 с.
5.Козырева О. А. Некоторые особенности фор- мирования и развития культуры самостоятельной ра- боты студентов педагогической академии / О. А. Ко- зырева // Вестник БГПУ им. М. Акмуллы. – 2007. – No1(12) – С. 56-60.
6.Мешко Г. М. Вступ до педагогічної професії: Практикум. Навч. посіб. для студентів вищих навча- льних закладів / Г. М. Мешко. – Т.: ТИПУ, 2008. – 165 с.

// Наука і освіта. – 2015. – №9. – 63-67.

Інь Юань,
кандидат педагогічних наук, викладач кафедри фортепіано,
Тайшанський університет,
м. Тайшань, Китай 

КРИТЕРІАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНОЇ
ПАМ’ЯТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 

Мета статті полягає у визначенні критеріїв і показників оцінювання художньо-образної пам’яті майбутніх учителів музики у відповідності зі структурою зазначеного феномена. У статті актуалізована проблема форму- вання пам’яті майбутніх учителів музики в контексті їх професійної підготовки. Описано два види такої пам’яті: музична та художньо-образна. Уточнюється поняття «художньо-образна пам’ять», пояснюється актуа- льність зазначеного феномена у професійному становленні майбутніх фахівців. Розкриття сутності художньо- образної пам’яті як професійно необхідної якості піаніста забезпечує його здатність до відтворення художніх образів музики на основі поєднання збережених емоційних реакцій музичного сприйняття, художнього досвіду особистості в спілкуванні з мистецтвом і виконавських умінь дозволило констатувати, що цей складний фено- мен синтезує різновиди пам’яті (сенсорної, емоційної, ейдетичної, словесно-логічної, музичної, образної), які і складають основу художньо-творчої діяльності музиканта-виконавця. У зв’язку з індивідуальними властивос- тями і творчим характером художньо-образної пам’яті актуалізується проблема педагогічної діагностики рівня сформованості такого виду пам’яті. Представлено інформацію щодо використання критеріального підходу в оцінюванні художньо-розумових процесів і діагностики музичного та художнього мислення. Зроблено висно- вок, що для діагностування розвитку художньо-образної пам’яті майбутніх учителів музики в процесі фортепі- анного навчання з урахуванням його професійної спрямованості доцільно застосування крітераільного підходу у відповідності зі змістовними параметрами компонентної структури досліджуваного феномену: ступінь сфор- мованості мотивації музично-навчальної діяльності майбутнього вчителя музики (мотиваційно-ціннісний ком- понент); ступінь художньої ерудиції студентів-піаністів (раціонально-когнітивний компонент); ступінь вираже- ності емоційних реакцій на художні образи музики (емоційно-емпатичний компонент); міра здатності до вико- навської інтерпретації музичних образів (творчо-праксеологічний компонент). Пропонуються наступні критерії: для оцінки мотиваційно-ціннісного компонента – критерій ступеня сформованості мотивації музично- навчальної діяльності майбутнього вчителя музики; для оцінки раціонально-когнітивного компонента – ступінь сформованості художньої ерудиції студентів-піаністів; для оцінки емоційно-емпатичного компонента – ступінь вираженості емоційних реакцій на художні образи музики; для творчо-праксеологічного компонента – міра зда- тності до виконавської інтерпретації музичних образів. 

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

критерійний підхід, музична пам’ять, художньо-образна пам’ять, майбутні вчителі музич- ного мистецтва, навчання гри на фортепіано.

1. Олексюк О. М., Ткач М. М. Педагогіка духо- вного потенціалу особистості: сфера музичного мис- тецтва: навч. посібник / О. М Олексюк, М. М. Ткач – К. : Знання України, 2004. – 264 с.
2. Реброва О. Є. Методологія і методи дослі- джень педагогіки мистецтва: навчально-методичний посібник для студентів і магістрантів інститутів мис- тецтва педагогічних університетів / О. Є. Реброва. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. Вид. 2-ге, переробл. та доп. 127 с.
3. Орлов В. Ф. Професійне становлення вчите- лів мистецьких дисциплін / В. Ф. Орлов. – Київ: Нау- кова думка, 2003. – 264 с.
4. Інь Юань. Формування художньо-образної пам’яті майбутніх учителів музики у процесі фортепі- анного навчання: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд.. пед.. наук: спец. 13.00.02 – теорія і методика музичного навчання / Інь Юань. Київ, 2012. 21 с.
5. Рудницька О. П. Педагогіка загальна та мис- тецька: Навчальний посібник / О. П. Рудницька. – Те- рнопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 360 с.
6. Федоришин В. І. Формування виконавської майстерності студентів музично-педагогічних факу- льтетів у процесі колективного музикування: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02. теорія і методика музичного навчання / В. І. Федоришин. К., 2006. 20 с. 

// Наука і освіта. – 2015. – №9. – 67-72.

Валентина Олексіївна Інжестойкова,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри сімейної та спеціальної педагогіки і психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Ніщинського,1, м. Одеса, Україна
Таама Аль Атабі Аяд Хаяві, Ірак 

РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНЬОЇ
КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА 

У статті визначено педагогічні умови формування професійно-художньої культури майбутніх учителів об- разотворчого мистецтва у процесі графічної діяльності (усвідомлення студентами професійно-художньої культури як багатоаспектного явища й цілісної системи загального й культурного розвитку особистості; інтеграція спеціальних навчальних дисциплін із дисциплінами гуманітарної та професійно-практичної підготовки, необхідних у подальшій художньо-творчій, педагогічній діяльності; занурення студентів в активну, творчу, художньо-графічну, професійно спрямовану діяльність), що реалізовувалися поетапно. Матеріали дослідження знайшли практичне відображення в розробці й апробації інтегративного курсу «Художня графіка». У статті наведені приклади включення студентів у творчу, професійно-художню діяльність, спрямовану на засвоєння програмного матеріалу через створення власних творчих робіт, виховання особистісних якостей і набуття досвіду педагогічної діяльності. Виділення і структуризація теоретичного матеріалу здійснювалося під час самостійної роботи студентів у вигляді рефератів і текстів, які вони відшуковували за допомогою мережі Інтернет, роботи в бібліотеках з першоджерелами та ін. Уся інформація, яку зна- ходили студенти, поступово й послідовно узагальнювалася в єдиному упорядкованому тексті, який відбивав загальну структуру і зміст професійно-художньої культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва. Творча навчальна активність – це суб’єктивний бік навчальної праці студента, відображення потреб, інтересів, здібностей, вольових зусиль, емоційного ставлення. Важливими в цьому аспекті є зміст матеріалу, що вивчається, характер діяльності. Творча активність взаємопов’язана з розвитком самостійності і передбачала максимальний прояв індивідуальності. Занурення студентів у творчу активну діяльність забезпечувало накопичення знань, фонду розумових прийомів, опе- рацій мислення (спостереження, порівняння, аналіз і синтез, абстракція, узагальнення й конкретизація); прийомів ус- відомленого запам’ятовування (складання плану, тез тощо); перенесення раніше засвоєних знань, умінь і навичок на вирішення нових завдань. Ключові слова: проф

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійно-художня культура, педагогічна культура, художньо-графічна діяльність, міжп- редметні зв’язки, образотворче мистецтво.

1.Бондаревская Е. В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37-43.
2.Будникова О. В. Развитие художественной культуры студентов в процессе профессиональной подготовки: на примере изучения дисциплин дизай- нерского цикла: дисс... канд. пед. наук: 13.00.08. / О. В. Будникова. – Курск, 2006. – 224 с.
3.Гринева В. М. Формування педагогічної куль- тури майбутнього вчителя (теоретичний та методич- ний аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / В. М. Гринева. – К., 2001. – 45 с.
4.Зинченко В. П. Образование, культура, созна- ние / В. П. Зинченко // Философия образования для XXI века / Под ред. Н. Н. Пахомова и Ю. Б. Туптало- ва. – М.: Исслед. центр по проблемам управл. качест- вом подгот. специал., 1992. – С. 87-104.
5.Крылова Н. Б. Формирование культуры буду- щего специалиста / Н. Б. Крылова. – М.: «Высшая школа», 1990. – 140 с.
6.Максимова Б. Н. Межпредметные связи в про- цессе обучения / Б. Н. Максимова. – М.: Просвеще- ние. – 2000. – 191 с.