// Наука і освіта. – 2015. – №9. – 11-15.

Олена Анатоліївна Буздуган,
кандидат педагогічних наук, доцент
кафедри сімейної та спеціальної педагогіки і психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНИХ І ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ 

Стаття присвячена дослідженню проблеми формування особистісних і професійних якостей майбутнього вихова- теля для здійснення педагогічної взаємодії з батьками. Обґрунтовано необхідність удосконалення змісту та форм робо- ти педагога в цьому напрямку в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Професійну підготовку майбутніх педагогів розуміємо як багатокомпонентний особистісно та професійно значимий процес, що сприяє формуванню стій- кого інтересу до обраної професійної діяльності, професійної компетентності педагога, індивідуального стилю профе- сійної діяльності, прагнення до самостійного опанування нових педагогічних теорій та методик, схильності до самовдо- сконалення. Подано погляди різних авторів на проблему формування особистісних і професійно важливих якостей майбутнього вихователя для здійснення педагогічної взаємодії з батьками. Відзначено, що особистісні якості педагога невіддільні від професійних, тобто набутих у процесі професійної підготовки та пов‟язаних із отриманням спеціальних знань, умінь, способів мислення, методів діяльності. Підкреслено, що в умовах підготовки майбутніх вихователів до педагогічної взаємодії з батьками особистісні та професійно важливі якості набувають особливої значущості, оскільки їх підготовленість до педагогічної взаємодії з батьками стає вирішальним показником їхньої подальшої успішної про- фесійно-педагогічної діяльності в цьому напрямку. Ураховуючи специфіку професійної діяльності вихователя дошкі- льного навчального закладу, надзвичайно важливо забезпечити теоретичну та практичну підготовку майбутніх педаго- гів, діяльність яких реалізується в умовах сім‟ї. Її сутністю є система змістовно-педагогічних і організаційно- методичних заходів, спрямованих на забезпечення готовності майбутнього фахівця до педагогічної діяльності певного напряму. Для досягнення поставлених цілей робота з майбутніми вихователями дошкільних навчальних закладів була організована в рамках проекту «Майстерня молодого фахівця» з наступних етапів: освітньо-виховний, навчально- методичний, соціально-педагогічний. Таким чином, робота «Майстерні молодого фахівця» сприяла розвитку особисті- сних і професійних якостей майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу, а саме: інтересу до професії, активному освоєнню прийомів роботи з дітьми та їхніми батьками, справила позитивний вплив на вдосконалення про- фесійної діяльності майбутнього фахівця, дозволила отримати майбутнім вихователям, які не мають досвіду роботи, елементарні знання про основи педагогічної взаємодії з батьками, оволодіти основами педагогічної майстерності в цьо- му напрямку. Під час реалізації проекту майбутні педагоги усвідомили необхідність реалізації педагогічної взаємодії вихователя дошкільного навчального закладу з батьками вихованців, щоб реалізувати себе повніше в професії та бути впевненими у завтрашньому дні 

 особистісні якості, професійні якості, майбутній вихователь, педагогічна взаємодія, батьки.

1. Попков В. А. Теория и практика высшего про- фессионального образования : учеб. пособие / В. А. Попков, А. В. Коржуев. – М. : Академический проспект, 2004. – 432 с.
2. Педагогічна майстерність: підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос, О. Г. Мирошник. – 2-е вид., доп. і перероб. – К. : Вища шк., 2004. – 422 с.
3. Поніманська Т. І. Підготовка педагогічних ка- дрів для системи дошкільної освіти / Т. І. Поніманська (Дошкільна педагогіка). – К., 2004. – 456 с.
4. Подласый И. П. Педагогика : Новый курс: Учеб. для студ. высш. учеб. Заведений : В 2 кн. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.
5. Сластенин В. А. Педагогика / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов. Под.ред. В. А. Сластенина. – М. : Издательский центр «Академия», 2004. – 576 с

// Наука і освіта. – 2015. – №9. – 29-33.

Юлия Игоревна Волкова,
преподаватель кафедры музыкального искусства и хореографии,
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского,
ул. Фонтанская дорога, 4, г. Одесса, Украина 

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ТА ХОРЕОГРАФІЇ 

У статті актуалізована проблема формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії. Метою статті є визначення й обґрунтування методичних аспектів формування художньо- комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії. Проведено теоретико-методичний аналіз досліджуваної проблеми. Пропонується визначення поняття «художньо-комунікативні вміння майбутніх учителів музики та хореографії» та «педагогічні умови формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії». Виявлено чотири групи базисних умінь, що входять до комплексу художньо- комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії: уміння автора встановлювати діалогічну взаємодію з художнім твором у процесі сприйняття-розуміння та вербального художньо-педагогічного аналізу; уміння встановлювати інтерактивну (міжособистісну, поліфонічну) взаємодію в процесі художньо-виконавської інтерпретації; уміння моделювати та здійснювати художньо-педагогічний діалог учнів із творами мистецтва; уміння адекватно оцінювати та корегувати власні художньо-комунікативні дії на основі рефлексії. Визначено та науково обґрунтовано низку педагогічних умов, реалізація яких забезпечуватиме ефективне формування досліджуваного феномену, як-от: створення позитивної мотивації до художньо-комунікативної діяльності, ви- користання синергетичного потенціалу художньо-освітнього середовища, поширення поліхудожнього семан- тичного тезаурусу студентів і розвиток рефлексивної позиції майбутніх учителів музики та хореографії. Роз- крито реалізацію педагогічних умов у авторській методиці формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики та хореографії. Представлено етапи впровадження розробленої методики: худож- ньо-ознайомлювальний, інформативний, комунікативно-аналітичний, когнітивний, діяльнісно-творчий, інтерпретаційний, контрольно-коригувальний, рефлексійний. Запропоновано комплекс форм і методів, які сприятимуть ефективному формуванню у студентів компонентів структури художньо-комунікативних умінь. Серед них – художньо-педагогічні дискусії, контекстне спостереження творів мистецтва, інтерактивний метод вербалізації художньої інформації, метод асоціативної візуалізації художніх вражень, метод художньо- когнітивного аналізу творів мистецтва, система музично-ритмічного виховання Е. Жак-Далькроза, створення власного термінологічного словника, інтонаційно-пластичний метод інтерпретації художніх творів, метод пла- стичного та музичного інтонування живописних творів мистецтва, метод музично-пластичної реалізації літературного твору, метод творчих проектів, метод імітаційного моделювання художньо-педагогічної діяльності, рефлексійний аналіз педагогічної практики. Обґрунтовано необхідність використання названих форм і методів у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики та хореографії для забезпечення формування у них компонентів структури художньо-комунікативних умінь.

педагогічні умови, художньо-комунікативні вміння, методика формування художньо- комунікативних умінь, майбутні вчителі музики та хореографії. 

1. Зверева М. В. О понятии «дидактические условия» / М. В. Зверева // Новые исследования в пе- дагогических науках. – М. : Педагогика, 1987. – № 1. – С. 29-32. 2. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов. – М. : Рус. язык, 1986. – 797 с.
3. Лесник О. С. Методика формування худож- ньо-мовленнєвих умінь майбутніх учителів музики у вокально-хоровій роботі / О. С. Лесник // Наука і осві- та. – 2009. – №7. – С.126-130. 

// Наука і освіта. – 2015. – №9. –170-175.

Ганна Миколаївна Тимченко,
кандидат біологічних наук, доцент,
директор Центру електронного навчання,
Наталя Ігорівна Бережна,
методист Центру електронного навчання,
Людмила Олександрівна Іваненко,
кандидат біологічних наук, начальник навчальної частини,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 6, м. Харків, Україна  

РОЗРОБКА СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ КЛАСИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В СИСТЕМІ MOODLE 

У статті розглядається питання розробки систем автоматизованого контролю знань у вигляді тестів із використанням системи Moodle. Використання тестових систем перевірки знань студентів класичного уні- верситету дає можливість зекономити час викладача на перевірку робіт, а систематичний контроль над рів- нем виконання завдань стимулює у студентів підвищення якості навчання за рахунок посилення акценту на ви- рішення складних завдань під час самостійної роботи. 

 автоматизований контроль знань, тестові системи, форми контролю знань студентів, система Moodle, класичний університет.

 
1. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна кому- нікація : [навч. посіб.] / Н. П. Волкова. – К. : «Акаде- мія», 2006. – 255 с.
2. Ноздрина Л. В. Исследование результатов elearning проектов в высшей школе Украины / Л. В. Ноздрина. [Електронний ресурс]. – Режим дос- тупу: http://ifets.ieee.org/russian/depository.
3. Лобанов Ю. И. Caмообразование в открытой сетевой информационной сфере / Ю. И. Лобанов, О. А. Ильченко // Высшее образование в России. – 2009. №8. – С. 99-103.
4. Педагогика и психология высшей школы: [уч. пос.] / Под ред. М. В. Буланова-Топоркова. – Рос- тов-на-Дону : Феникс, 2002. – 544 с.
5. Тимченко Г. М. Методика викладання диста- нційного курсу БЖД для студентів класичного уні- верситету / Г. М. Тимченко, А. М. Тимченко // Мате- ріали науково-практичного інтернет-семінару «Куль- тура безпеки та цивільний захист в сучасних реаліях України», (м. Ірпінь, 20 травня 2015 р.) – С. 109-113.
6. Тимченко Г. М. Система оценивания знаний по БЖД студентов классического университета в сис- теме MOODLE / Г. М. Тимченко // Збірник науково- методичних праць І Всеукраїнської науково- практичної конференції «Дистанційне навчання – старт із сьогодення в майбутнє» (Харків, 14-15 травня 2015 р.) – С. 183-187.
7. Тимченко Г. М. Формування знань у студентів класичного університету за умов вдосконалення форм аудиторної та самостійної роботи з БЖД / Г. М. Тимченко, А. М. Тимченко // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. – №43, 2014. – С. 214-227. 

// Наука і освіта. – 2015. – №9. – 15-19.

Леся Іванівна Варга,
викладач кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов,
Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут,
вул. Яна Коменського, 59, м. Мукачево, Україна 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 У статті визначено особливості впливу інтерактивних технологій на формування комунікативної культури майбутніх учителів. Розкрито найрезультативніші періоди формування комунікативної культури майбутніх учи- телів; проведено аналіз сучасних досліджень з окресленої проблеми щодо визначення понять «комунікативна куль- тура», «комунікативна компетентність», їх особливості й функції, визначено коло вмінь і навичок, якими має ово- лодіти студент у процесі навчання. Визначено місце інтерактивних технологій у процесі формування комунікатив- ної культури майбутнього вчителя, їх особливості впровадження в навчальний процес.

інтерактивні технології, інтерактивне навчання, комунікативна культура, комунікатив- на компетентність, комунікативна культура майбутнього вчителя, формування комунікативної культури майбутнього вчителя.

1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу до до- кументу: http://www.mon.gov.ua.
2. Гейхман Л. К. Интерактивное обучение об- щению как модель межкультурной коммуникации / Л. К. Гейхман // Вестник Московского университета, сер. 19 Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2003. – № 3. – С. 138-147.
3. Садова В. В. Формування комунікативної ку- льтури вчителів початкових класів у процесі методи- чної роботи: автореф. дис.…канд. пед. наук / В. В. Садова. – Харків, 2000. – С. 6-7.