// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 117-125.

Іван Самокиш,
доктор педагогічних наук, доцент,
професор кафедри фізичного виховання,
Одеська національна академія зв’язку імені О. С. Попова,
вул. Кузнечна, 1, м. Одеса, Україна,
Анатолій Босенко,
доктор педагогічних наук, кандидат біологічних наук, професор,
професор кафедри біології і охорони здоров’я,
Марія Топчій,
кандидат біологічних наук,
завідувач кафедри біології і охорони здоров’я,
Держаний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

КОМПЛЕКСНИЙ МОНІТОРИНГ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Стаття присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню розробленої комплексної методики моніторингу функціональних можливостей студентів закладів вищої освіти у процесі фізичного виховання. В ході дослідження використовувались наступні теоретичні методи: вивчення й аналіз педагогічної, медикобіологічної, правової, історичної, методичної літератури, нормативної документації та ін. Відповідний теоретико-методологічний аналіз також ґрунтувався на емпіричних результатах дослідження. У педагогічному експерименті взяли участь 150 студентів закладів вищої освіти (86 дівчат та 64 хлопця), у лонгітудинальних (увесь період навчання у ЗВО) лабораторних дослідженнях – 64 юнака та 37 дівчат у віковому періоді 17–22 років. Встановлено, що тести з фізичної підготовленості мають певні недоліки, особливо організаційнометодичного характеру. Деякі дослідники використовують різноманітні функціональні проби та функціональні тестування, в поодиноких випадках – максимальні навантаження на рівні функціональних резервів, які дають найбільш точну інформацію, але їх використовувати потрібно з певною обережністю. З’ясовано, що наявна нормативно-правова база, що регламентує організацію фізичного виховання у закладах вищої освіти, практично не регулює моніторинг функціональних можливостей студентської молоді, не розкриває технологічний аспект оцінювання функціональних можливостей, а моніторингові методики для студентів з різним рівнем фізичного стану та нормативні вимоги щодо функціональних можливостей з позиції сьогодення розроблені недостатньо. У доступній науковій літературі практично відсутні комплексні дослідження функціональних можливостей студентської молоді з урахуванням результатів фізичної підготовленості та функціональних тестувань в процесі фізичного виховання. Аналіз результатів дослідження дозволяє зробити висновок, що використання комплексного моніторингу функціональних можливостей студентів за допомогою функціонального тестування зі зміною потужності фізичного навантаження за замкнутим циклом і спеціально розробленої батареї тестів з фізичної підготовленості дає можливість отримувати більш точну і різнобічну інформацію про рівень функціональних можливостей студентської молоді, а також оптимізувати навчальновиховний процес з фізичного виховання у закладах вищої освіти.

комплексний моніторинг, функціональні можливості, заклади вищої освіти, фізична підготовленість, функціональне тестування.

1. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем. Москва: Медицина, 1975. 448 с.
2. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. Санкт-Петербург: Петрополис, 1992. 123 с.
3. Баевский Р. М., Берсенева А. П., Лучицкая Е. С., Слепченкова И. Н., Черникова А. Г. Оценка уровня здоровья при исследовании практически здоровых людей: методическое руководство. Москва: Фирма «Слово», 2009. 100 с.
4. Босенко А. І. Методичні засади розвитку адаптаційних можливостей учнів основної школи у процесі занять фізичним вихованням: автореф. дис. … дра пед. наук: 13.00.02. Чернігів, 2017. 43 с.
5. Босенко А. І., Самокиш І. І. Оцінювання навчальних досягнень з фізичного виховання у вищих навчальних закладах за допомогою показників велоергометричного тестування. Наука і освіта. 2014. Вип. 4. С. 27–32. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/arkhiv/2014/vipu sk-4 (дата звернення: 03.07.2020).
6. Босенко А. І., Самокиш І. І., Страшко С. В., Орлик Н. А., Петровський Є. П. Оцінювання рівня мобілізації функціональних резервів студенток молодших курсів педагогічного університету при дозованих фізичних навантаженнях. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2013. № 11. С. 3–9. URL: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5008 (дата звернення: 03.07.2020).
7. Босенко А. І., Судець С. В. Фізична підготовленість і система її оцінки у допризовної молоді України. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. пр. / за ред. О. В. Тимошенка. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2017. Вип. 3К(84)17. С. 87–91.
8. Васьков Ю. В. Теорія і методологія дидактичних основ фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах: монографія. Харків: Вид-во «Ранок», 2011. 392 с.
9. Гончаренко М. С., Кучук Н. Г. Исследование динамики здоровья студентов в процессе обучения в классическом университете. Наука і освіта. 2012. № 4. С. 50–53.
10. Грибан Г. П. Життєдіяльність та рухова активність студентів: монографія. Житомир: Вид-во Рута, 2009. 594 с.
11.Давиденко Д. Н., Григорьев В. И. Биологические основы физической культуры и спорта: учеб. пособие. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУЭФ, 2008. 103 с.
12.Давиденко Д. Н., Руденко Г. В., Чистяков В. А., Ким Джон Кил. Методика оценки мобилизации функциональных резервов организма по его реакции на дозированную нагрузку. Ученые записки университета имени П. Ф Лесгафта. СанктПетербург, 2010. Вип. 12 (70). С. 52–57.
13.Дубогай О. Д., Цьось А. В., Євтушок М. В. Методика фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи: навч. посіб. Луцьк, 2012. 276 с.
14.Карпман В. Л., Белоцерковский З. Б., Гудков И. А. Тестирование в спортивной медицине. Москва: Физкультура и спорт, 1988. 208 с.
15.Круцевич Т. Ю. Теорія і методика фізичного виховання: підручник. Т. 1. Київ: Олімпійська література, 2012. 392 с.
16.Круцевич Т. Ю. Теорія і методика фізичного виховання: підручник. Т. 2, Київ: Олімпійська література, 2012. 368 с.
17.Кунинець О. Б., Магльований А. В., Іваночко О. Ю., Новицький О. О. Моделювання рівня інтенсивності фізичних навантажень студентів спеціальної медичної групи з захворюваннями серцево-судинної системи. Наука і освіта. 2012. № 4. С. 104–108.
18.Ланда Б. Х. Методика комплексной оценки физического развития и физической подготовленности. Москва: Советский спорт, 2004. 192 с.
19. Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры. Москва: Физкультура и спорт, 1991. 543 с.
20. Мозжухин А. С., Давиденко Д. Н. Роль системы физиологических резервов спортсмена в его адаптации к физическим нагрузкам. Физиологические проблемы адаптации. Тезисы ІV Всесоюзного симпозиума (Таллин 22–24 мая, 1984 г.). Тарту, 1984. С. 84– 87.
21. Няньковський С. Л., Пластунова О. Б. Особливості стану здоров’я, рухової активності та харчування школярів-спортсменів (Огляд літератури). Буковинський медичний вісник. 2016. Т. 20, № 1 (77). С. 206–214.
22. Подригало Л. В., Пашкевич С. А., Галашко Н. И., Коник Л. В., Тихонова В. А., Исаева М. В. Организация физического воспитания студентов, относящихся к специальным медицинским группам. Физическое воспитание студентов. 2011. Вип. 6. С. 75–78. URL: https://www.sportedu.org.ua /html/journal/2011- N6/11plvtmf.pdf (дата звернення: 03.07.2020).
23. Про затвердження тестів і нормативів для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України: наказ Міністерства Молоді та Спорту України від 15.12.2016 р. № 4665. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0195-17 (дата звернення: 27.05.2019).
24.Самокиш І. І. Вдосконалення навчального процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти з урахуванням комплексного моніторингу функціональних можливостей студентів: навч. посіб. Одеса: ОНАЗ імені О. С. Попова, 2018. 68 с.
25.Сергієнко В. М. Система контролю рухових здібностей студентської молоді: теорія і методологія фізичного виховання: монографія. Суми: СумДУ, 2015. 392 с.
26.Сергієнко Л. П. Спортивна метрологія: теорія і практичні аспекти: підручник. Київ: КНТ, 2010. 776 с.
27.Сергієнко Л. П. Тестування рухових здібностей школярів: навч. посіб. Київ: Олімпійська література, 2001. 440 с.
28.Тимошенко О. В., Мішаровський Р. М. Основи теорії та методики викладання спортивних і рухливих ігор: навч. посіб. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. 257 с.
29.Топчій М. С. Функціональні механізми адаптації юнаків різного віку до навчальних навантажень: автореф. дис. … канд. біол. наук: 03.00.13. Черкаси, 2018. 20 с.
30.Bosenko A., Orlik N., Palschkova I. Dynamics of functional capabilities of girls aged 17–22 years old with different vegetative status during the ovarian-menstrual cycle. Georgian Medical News. 2019. 9 (294). P. 27–31. URL: http://www.geomednews.org/shared/issues/med294.pdf (дата звернення: 03.0,7.2020).
31.Samokish I. I. Hysteretic method of identifying features as a criterion for evaluating performance in physical education in higher education. Physical Education of Students. 2011. № 4. Р. 71–75. URL: https://www.sportedu.org.ua /html/journal/2011- N4/11sllihe.pdf (дата звернення: 03.07.2020).
32.Samokish I. I. Physical workability as the base of students’ functional potentials. Physical Education of Students. 2016. № 6, Р. 40–48. URL: https://www.sportedu.org.ua/html/journal/2016-N6/pdfen/16siisfp.pdf (дата звернення: 03.07.2020).
33.Samokish I., Bosenko A., Pryimakov O., Biletskaya V. Monitoring System of Functional Ability of University Students in the Process of Physical Education. Central European Journal of Sport Sciences and Medicine. 2017. 17 (1). P. 73–78. DOI: https://doi.org/10.18276/cej.2017.1-09.

// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 125-131.

Сергій Сєвдалєв,
кандидат педагогічних наук, доцент,
декан факультету фізичної культури,
Марина Кожедуб,
магістр педагогічних наук,
викладач кафедри теорії і методики фізичної культури,
ЗО «Гомельський державний університет імені Ф.Скоріни»,
вул. Советська, 98, Гомель, Республіка Білорусь

МОДЕЛЮВАННЯ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПОРТСМЕНОК, ЯКІ
СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ У СУЧАСНОМУ П’ЯТИБОРСТВІ

Сучасне п’ятиборство є комплексним видом спорту, що включає в себе: фехтування, плавання, верхову їзду (конкур) і комбінований вид (біг, стрільба). Різні за спрямованістю і характером види спорту, які входять до його складу, вимагають від спортсменів прояви значної кількості різних за спрямованістю фізичних здібностей і рухових навичок, обумовлених структурою і змістом змагальної діяльності виду спорту. Оптимізувати побудову тренувального процесу дозволить розробка ефективних моделей змагальної діяльності, структурованих на основі аналізу результатів, показаних провідними спортсменами на найбільших змаганнях. Метою дослідження було побудувати узагальнену модель змагальної діяльності висококваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в сучасному п’ятиборстві. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та інформації офіційного сайт міжнародної федерації сучасного п’ятиборства (офіційні протоколи змагань); моделювання; методи математичної статистики. У процесі досліджень проаналізовано структуру змагальної діяльності кваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в сучасному п’ятиборстві. Виявлено, що при формуванні моделей змагальної діяльності слід орієнтуватися на значущі для досягнень в конкретному виді змагань характеристики. Ґрунтуючись на даних про середні результати, показаних спортсменками в окремих видах, побудована узагальнена модель змагальної діяльності висококваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються в сучасному п’ятиборстві. Визначено два типи групових моделей змагальної діяльності в жіночому сучасному п’ятиборстві. Перший тип характерний для групи спортсменок, здатних переважно досягати високих результатів у фехтуванні, що відрізняються високим рівнем швидкісно-силових і координаційних здібностей. Другий об’єднує спортсменок, що досягають високих результатів в комбінованому вигляді сучасного п’ятиборства. Отже, при підготовці спортсменок, які спеціалізуються в сучасному п’ятиборстві, особливу увагу слід приділяти фехтуванню і підвищенню ефективності бігової підготовки.

змагальна діяльність, спортивна підготовка, багатоборці, моделювання, сучасне п’ятиборство, висококваліфіковані спортсменки.

1. Добрынская Н., Козлова Е. Моделирование соревновательной деятельности как основа индивидуализации построения многолетней подготовки в легкоатлетическом многоборье (женщины). Современный олимпийский спорт. 2013. № 3. С. 31–37.
2. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. Киев: Олимпийская литература, 2004. 808 с.
3. Полищук В. Д. Легкоатлетическое десятиборье. Киев: Науковий світ, 2001. 252 с.
4. Севдалев С. В., Кожедуб М. С., Врублевский Е. П., Митусова Е. Д. Индивидуализация тренировочного процесса легкоатлеток, специализирующихся в беге на разные дистанции, на основе учета биоритмики их организма. Теория и практика физической культуры. 2020. №5. С. 83–85.
5. Врублевский Е. П., Севдалев С. В., Нарскин А. Г., Кожедуб М. С. Технология индивидуализации подготовки квалифицированных спортсменок (теоретико-методические аспекты): монография. Гомель: ГГУ им. Ф. Скорины, 2016. 223 с.
6. Vrublevsky Е., & Kozhedub М. The level of specific motor properties in the individual phases of the menstrual cycle among young sportswomen practicing sprints. Rocznik lubuski. 2018; 44: 105–115 [in English].
7. Vrublevskiy E. P., Khorshid A. Kh., & Albarkaii D. A. Focused strength and speed-strength trainings of sprinters. Theory and practice of physical culture. 2019; 4: 3–5 [in English].
8. Врублевский Е. П., Севдалев С. В., Лашкевич С. В., Геркусов А. С. Моделирование соревновательной деятельности квалифицированных бегуний на короткие дистанции с учетом их индивидуальные особенностей. Физическое воспитание студентов. 2019. № 6. С. 269– 275.
9. Vrublevskiy Е. Р., Skrypko А., & Asienkiewicz R. Individualization of selection and training of female athletes in speed-power athletics from the perspective of gender identity. Рhysical education of student. 2020; 4: 135–142 [in English].

// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 131-138.

Родіон Яготін,
кандидат педагогічних наук,
старший викладач кафедри фізичної культури та спорту,
Одеська національна академія харчових технологій,
вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна
Тетяна Дегтяренко,
доктор медичних наук, професор,
професор кафедри біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
Світлана Халайджі,
кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент,
доцент кафедри фізичної культури та спорту,
Одеська національна академія харчових технологій,
вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СТУДЕНТІВ-БОКСЕРІВ
З УРАХУВАННЯМ СТАНУ ЇХ ПСИХОМОТОРИКИ

Стаття присвячена розгляду проблеми організації тренувального процесу на заняттях з боксу в закладах вищої освіти. Визначення особливостей стану психомоторики у студентів-боксерів та його врахування в динаміці тренувальної діяльності дозволяє оптимізувати процес фізичної підготовки майбутніх фахівців та сприяє досягненню запланованих спортивних результатів. Метою роботи є дослідження стану психомоторики у студентів-боксерів за умов використання спеціалізованих координаційних фізичних вправ. В досліджені брали участь 20 студентів чоловічої статі віком 18–20 років, що визначили в якості секційної моделі занять з фізичного виховання бокс. У роботі використані наступні методики: «Зорові сенсомоторні реакції» – проста зорово-мотора реакція і складна зорово-моторна реакція, «Реакція на рухомий об’єкт» – сенсомоторна точність, «Тепінг-тест» – швидкість провідної руки, «Вимірювання динамометричних зусиль», тривалість виконання тесту човниковий біг 4 по 9 м, а також статичної рівноваги (проба Ромберга). Розроблена спеціалізована тренувальна програма, яка складається з дев’яти комплексних спеціалізованих фізичних вправ, спрямованих на розвиток координаційних якостей студентів-боксерів. Встановлена достовірна позитивна динаміка показників стану психомоторики у студентів-боксерів за умов застосування спеціалізованих фізичних вправ координаційної спрямованості. Отримані результати розширюють наукову інформацію щодо необхідності врахування стану психомоторики у студентів, що займаються боксом. Авторами доповнено існуючі програми тренувального процесу, спрямованого на вдосконалення у студентів-боксерів координаційних якостей. У контексті моделювання сучасної системи фізичного виховання в закладах вищої освіти доведена ефективність використання секційної форми організації занять, яка передбачає врахування індивідуалізованих особливостей стану психомоторики студентської молоді.

психомоторика, координація, студенти, бокс, фізичні вправи.

1. Клименко А. І. Координаційні здібності в структурі спеціальної рухової підготовленості єдиноборців. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 3. С. 33–35.
2. Коробейніков Г. В, Жирнов О. В., Коробейнікова Л. Г., Вольский Д. С. та інші. Нейродинамічні функції та статокінетична стійкість кваліфікованих кікбоксерів. Біомеханічні, педагогічні, медико-біологічні та психологічні аспекти фізичного виховання та спорту. 2018. 154 (1). С. 90–94.
3. Круцевич Т., Пангелова Н. Сучасні тенденції щодо організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Спортивний вісник Придніпров’я. 2016. 3. С. 110–114.
4. Мантрова И. Методическое руководство по психофизиологической и психологической диагностике. Иваново: ООО Нейрософт, 2007. 216 с.
5. Назимок В. В. Мотивація студентів до занять боксом у процесі фізичного виховання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2012. 8. С. 54–56.
6. Сапегіна І. О., Шепеленко Т. В., Лучко О. Р Використання координаційної драбини у навчальнотренувальному процесі зі студентами різних спеціалізацій в УкрДУЗТ. Здоров’я, спорт, реабілітація. 2016. № 2. С. 53–55.
7. Сергієнко В. М. Система контролю рухових здібностей студентської молоді: теорія і методологія фізичного виховання: монографія. Суми: Сумський державний університет, 2015. 392 с.
8. Сергієнко Л., Чекмарьова Н. Психомоторні здібності людини: загальне поняття, класифікація та значення в системі спортивного відбору. Теорія та методика фізичного виховання. 2007. № 3. С. 6‒9. URL: https://tmfv.com.ua/journal/article/view/285 (дата звернення: 21.07.2020).
9. Стадник В. В Визначення спортивних уподобань для позаакадемічних занять студентів національного університету «Львівська політехніка». Педагогіка: теорія і методика фізичного виховання «Наука і освіта». 2013. № 4. С. 211–214.
10. Фурман Ю. М., Мірошниченко В. М., Драчук С. П. Перспективні моделі фізкультурно-оздоровчих технологій у фізичному вихованні студентів вищих навчальних закладів. Монографія. Київ: НУФВСУ, «Олімпійська література», 2013. 184 с.
11. Халайджі С. В., Кананихіна О. М., Сергєєва Т. П., Яготін Р. С. Педагогічні умови формування культури здоров’язбереження майбутніх фахівців на засадах міждисциплінарної інтеграції. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2020. 72 (2). С. 235–242.
12. Юрченко І. В. Бокс у системі фізичного виховання студентської молоді. Фізичне виховання та спорт. Молодий вчений. 2018. № 2 (54). С. 466–469.
13. Ahmad A., Jusoh N. & Tengah R. Acute physiological responses and performance following subsequent CrossFit ‘CINDY’ workout with Zea Mays juice. Physical Education of Students. 2019. 23(2), 57–63. DOI: https://doi.org/10.15561/20755279.2019.0201.
14. Bevans K. B., Fitzpatrick L.-A., Sanchez B. M., Riley A. W., & Forrest C. Physical Education Resources, Class Management, and Student Physical Activity Levels: A Structure-Process-Outcome Approach to Evaluating Physical Education Effectiveness. Journal of School Health. 2010. 80(12), 573–580. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1746-1561.2010.00544.x .
15. Degtyarenko T. V., Dolgier E. V., Yagotin, R. S., Kodzhebash, V. F. Psycho-motility of a person in the context of its psychophysiological support and genetic determination. Journal of Physical Education and Sport. 2019. Vol.19 (3), Art. 221. 1526‒1531. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.03.
16. Lundáková A. Zdravotní tмlesná výchova na vysoké škole. Význam pohybových aktivit pro osobní rozvoj a podporu zdraví, recenzovaný sborník. 5th International Symposium. Ljubljana: Univerzita v Ljubljani. 2010. № 5. 89–94.
17. Mohammed, M., & Choi, H. Can eight weeks of judo and taekwondo physical education improve the health-related fitness of male university students? Physical Education of Students. 2020. 24(2). 109– 114. DOI: https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0206.
18. Yagotin, R. S., Degtyarenko, T. V., Bosenko, A. I., Plisko, V. I., & Dolinsky, B. T. Criterion score of the physical and psychophysiological condition of students in the context of determining their individual adaptability to physical loads. Physical Education of Students. 2019. 23(1). 51–57. DOI: https://doi.org/10.15561/20755279.2019.0108 .

// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 138-149.

Валерія Овчарова,
аспірантка кафедри соціальної філософії та управління,
Запорізький національний університет,
вул. Жуковського, 66, Запоріжжя, Україна

ФАКТОРИ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯ МОЛОДІ
ДО ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РІВНІ ГРОМАДИ

Стаття присвячена визначенню факторів, які можуть сприяти ефективному здійсненню соціальної роботи із залучення молоді до волонтерської діяльності на рівні громади. Враховуючи реформу децентралізації, соціальна робота на рівні громади опинилась у центрі уваги держави, громадськості, міжнародної донорської спільноти та науковців. Беручи до уваги, що розвиток громади напряму залежить від людського ресурсу, робота з молоддю є ключовим напрямком здійснення соціальної роботи в громаді, яка спрямована не тільки на вирішення індивідуальних потреб мешканців, але й на розвиток громади в цілому. Волонтерство є одним з інструментів здійснення соціальної роботи на рівні громади та залучення молоді. На думку авторки статті, залучення молоді до волонтерської діяльності в межах соціальної роботи може бути ефективним за умови вирішення потреб молоді та сприяння розвитку громади. У статті проаналізовано ціннісні орієнтири, інтереси та потреби сучасної молоді та типові проблеми новостворених громад на основі загальнонаціональних соціологічних досліджень. Результати аналізу стали підґрунтям для визначення наступних факторів, які можуть сприяти ефективному здійсненню соціальної роботи із залучення молоді до волонтерської діяльності: суб’єкт-суб’єктні відносини, орієнтація на індивідуальні інтереси молоді та мотиваційні особливості участі молоді у вирішенні суспільних проблем, орієнтація на вирішення проблем громади. До кожного фактору наведено теоретичне обґрунтування позитивного подвійного впливу на задоволення потреб молоді та вирішення проблем громади.

соціальна робота в громаді, соціальна робота з молоддю, волонтерська діяльність, молодь, децентралізація.

1. Активізація молоді та залучення до діяльності з розвитку громад / за заг.ред Ю. Ткачук. Київ, 2019. 51 с. URL: https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file /405/Youth_Engagement_Practices.pdf (дата звернення: 09.09.2020).
2. Аналітичний звіт дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування: результати четвертої хвилі дослідження». Київський міжнародний інститут соціології, 2019. URL: http://www.kiis.com.ua/materials/pr/20191103_decentrali sation/decentr_ukr.pdf (дата звернення: 09.09.2020).
3. Аналітичний звіт з проведення репрезентативного соціологічного дослідження становища молоді в Україні. Боярко І., Злуніцина Т. та інш. Київ, 2019. 92 с. URL: http://www.dsmsu.gov.ua/media/2020/02/12/22/Analitich nii_ZVIT_2019.pdf (дата звернення: 09.09.2020).
4. Аналітичний звіт «Становище молоді в Україні» / А. Думчева, О. Сакович, С. Савчук та інш. Київ, 2019. 79 c. URL: http://www.un.org.ua/images/documents/4790/THE%20S TATE%20OF%20YOUTH%20IN%20UKRAINE%2020 19%20%D1%83%D0%BA%D1%80.pdf (дата звернення: 09.09.2020).
5. Аналітичний звіт «Співробітництво громад: нові можливості для освіти та медицини» підготовлений ГО «Фундація імені Григорія Яхимовича» спільно із ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Львів, 2019. URL: http://cooperation.acsa.com.ua/ (дата звернення: 09.09.2020).
6. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді: теоретико-методичні основи: монографія. Київ: Наук. світ, 2006. 408 с.
7. Безпалько, О. В. Соціальна робота в громаді. Київ: Центр навчальної літератури, 2005. 176 с.
8. Весперіс С. З., Решетняк Я. В. Децентралізація: проблеми новосформованих об’єднаних територіальних громад. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 19(1). С. 46–50. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_19(1)__13 (дата звернення: 09.09.2020).
9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь: Перун, 2001. 1728 с.
10.Вайнола Р., Капська А., Комарова Н. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку. Київ: Академпрес, 1999. 112 с.
11. Горілий А. Г. Історія соціальної роботи в Україні: курс лекцій, Тернопіль, 2001. 66 с. 12.Дорош У. М. До визначення поняття децентралізації влади. Ефективність державного управління. 2017. Вип. 3. С. 130–137.
13. Звіт про соціологічне дослідження «Перспективи розвитку об’єднаних громад у Дніпропетровській області» / за заг. ред. С.М. Серьогіна. Дніпро: ДРІДУ НАДУ, 2015. 72 с. URL: http://dridu.dp.ua/proekt_ms/doc/2015_zvit.PDF (дата звернення: 28.08.2020)
14.Лазарук А. Цінності людини у науково-психологічному осмисленні. Психологія і суспільство. 2003. № 2. С. 19–37. URL: http://dspace.tneu.edu.ua/handle/316497/29630 (дата звернення: 09.09.2020).
15.Лях Т.Л. Види мотивації до волонтерської діяльності. Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. Запоріжжя, 2011. №2(15). С. 37–41.
16.Лях Т. Л. Волонтерство як суспільний феномен. Проблеми педагогічних технологій. Луцьк, 2004. Вип. 3-4. С. 139–144.
17.Лях Т. Л. Волонтерський рух та сучасні тенденції розвитку волонтерських організацій в Україні. Проблеми педагогічних технологій. Луцьк, 2002. Вип. 2. С. 44–53.
18.Лях Т. Л. Методика організації волонтерських груп: навч. посіб. Київ: Київський ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. 149 с.
19.Лях Т. Л. Планування залучення волонтерів як важливий компонент волонтерської програми. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Луганськ, 2013. № 23 (282). Ч. І. С. 206– 213.
20.Лях Т. Л. Сучасні тенденції розвитку волонтерських організацій в Україні. Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 22–23 квіт. 2002 р.). Київ, 2002. Т. 1. С. 122–124.
21. Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів / заг. ред. І. Звєрєва, Г. Лактіонова. Київ, 2001. 49 с.
22. Полякова С. В. Децентралізація влади в Україні: проблеми об’єднаних громад. Вісник Мукачівського державного університету. Сер. Економіка і суспільство. 2017, № 13. С.1033–1038.
23. Посібник з розвитку громад: Практичний порадник для небайдужих. Кол. авт.: Л. О. Єльчева, І. М. Ібрагімова та ін. Київ, 2007. 458 с.
24. Про волонтерську діяльність: Закон України від 19.04.2011 р. № 3236-VI. Дата оновлення: 01.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 (дата звернення: 28.03.2020).
25. Про добровільне об'єднання територіальних громад: Закон України від 5.02.2015 р. № 157-VIII. Дата оновлення: 20.12.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19 (дата звернення: 28.03.2020).
26. Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю: Закон України від 21.06.2001 р. 2558-III. Дата оновлення: 01.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 (дата звернення: 28.03.2020).
27.Результати опитування «Потреби місцевої громади». Київський міжнародний інститут соціології, 2016. URL: https://www.slideshare.net/ednannia/2- 72659476 (дата звернення: 09.09.2020).
28.Результати соціологічного дослідження «Особливості впроваджееня реформи децентралізації в Запорізькій області». Independent Researching Group, Березень 2017, Запоріжжя. URL: https://decentralization.gov.ua/pics/upload/7966be3e2658 1d4de687419a0d3d49b3728.pdf (дата звернення: 09.09.2020).
29.Семигіна Т. В. Робота в громаді: практика й політика. Київ: Видавничий дім «КМ Академія», 2004. 180 с.
30. Семигіна Т. В. Соціальні послуги на рівні громади: український досвід і перспективи. Київ: Логос, 2005. 134 с.
31.Слозанська, Г. І., Горішна, Н. М. Діяльність фахівця із соціальної роботи з надання соціальних послуг населенню у територіальній громаді. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». К.: Університет «Україна», 2016. №12. С.113–119.
32.Слозанська Г. І. Ролі фахівця із соціальної роботи в територіальній громаді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород, 2017. № 1 (40). С. 265–269.
33.Технологізація волонтерської роботи в Україні у сучасних умовах / За ред. проф. А. Й. Капської. Київ, 2001. 140 с
34.Тюптя Л. Т., Іванова І. Б. Соціальна робота: Теорія і практика. Київ: ВМУРОЛ «Україна», 2004. 408 с.
35. Участь молоді в процесах реформування держави. Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2017 року) / редкол.: Жданов І. О., Ярема О. Й. та ін. Київ: ДП «Редакція інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник Президента України», 2018. 100 с.
36.Cайт проєкту «Фонд громад». URL: http://ednannia.ua/our-programs-andactivities/pidtrymuiemo-lokalnu-filantropiiu/166- fondyhromad/133-scho-take-fond-gromadi (дата звернення: 09.09.2020).
37. Бюлер Ш., Тюдор-Гарт Б., Гетцер Г. Социально-психологическое изучение ребенка первого года жизни. Под ред. Л.С.Выготского. Москва: Госмедиздат, 1931. 234 с.
38. Григорьев С. И., Гуслякова Л. Г., Гусова С. А. Социальная работа с молодежью: учебник для студентов вузов. Москва: Гардарики, 2008. 204 с.
39.Кон И. С. Социология молодежи. Краткий словарь по социологии / ред. Д. М. Гвишиани. Москва: Политиздат, 1998. 479 с.
40.Кондратьева Я. В. Проблемы социальной работы с молодежью: учебник. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета управления и экономики, 2011. 278 с.
41. Пейн М. Община как основа социальной политики и социальной идеи. Взаимосвязь социальной работы и социальной политики, 1997, С. 44–62
42.Erikson E.H. The problem of ego identity. Identity and the life cycle: Selected papers (Psychological Issues Monographs, No. 1). 1959. №33. 31–48.
43.Revised European Charter on the Participation of Young People in Local and Regional Life. Adopted by the Congress of Local and Regional Authorities of Europe on the 10th session, May 21, 2003. URL: https://www.saltoyouth.net/downloads/4-17- 1510/Revised%20European%20Charter%20on%20the%2 0Participation%20of%20YP.pdf (дата звернення: 09.09.2020).