// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 13-19.

Наталія Васильєва,
кандидат біологічних наук, доцент,
доцент кафедри медицини та фізичної терапії,
Херсонський державний університет,
вул. Університетська, 27, м. Херсон, Україна

НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЛОГОНЕВРОЗУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
ПРИ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ

Досліджували зміни електричної активності головного мозку хлопчиків з різними темпо-ритмічними характеристиками мовлення під час функціональних навантажень, а саме застосовували серії спалахів світла певної частоти – ритмічної фотостимуляції. Біоелектричну активність головного мозку вивчали за допомогою системи комп’ютерної електроенцефалографії. Також за методикою зонального розподілу нормованої спектральної потужності (СП) ритму основних частотних діапазонів електроенцефалограми (ЕЕГ) визначали частки (у відсотках) нормованої СП електрогенезу в кожному з чотирьох основних діапазонів (δ, θ, α, β). Унаслідок порівняння частоти засвоєння ритму світлових миготінь між хлопчиками досліджуваних груп було виявлено, що у групі дітей з логоневрозом краще засвоювались повільні ритми (5 Гц), що лежать в межах тетадіапазону ЕЕГ. У дітей з логоневрозом відбувається засвоєння ритму в діапазоні низьких частот. На ЕЕГ у дітей з порушенням темпу і ритму мовлення при низькочастотній фотостимуляції достовірно знизилась відносна спектральна потужність тета-ритму порівняно з відповідними показниками фонової електроенцефалограми та збільшились відповідні показними у бета-діапазоні, передніх і задніх відведеннях у альфа-діапазоні. На основі отриманих даних встановлено, що у дітей з логоневрозом відповідь на фотостимуляцію є незначною. Такі дані пов’язані з недостатнім гальмівним впливом кори на підкіркові структури. Відмічаємо знижену реактивність та функціональну здатність активуючої системи стовбуру головного мозку. Нейрофізіологічні механізми логоневрозу обумовлені станом недостатньої сформованості мозкових структур, що і підтверджено результатами електроенцефалографії при ритмічній фотостимуляції. Зміни темпу і ритму мовлення під час логоневрозу у дітей дошкільного віку провокують напруження мозкових механізмів регуляції, що проявляються особливими характеристиками електричної активності головного мозку як у стані спокою, так і при навантаженнях.

 логоневроз, електроенцефалограма, діти дошкільного віку, фотостимуляція.

1. Аналіз деяких причин та факторів формування загального недорозвитку мови у дітей. Основные направления фармакотерапии в неврологии: материалы XV Международной конференции (г. Судак, 24–26 апреля 2013 года). Горб А. Л. та ін. Киев, 2013. С. 246–249.
2. Васильєва Н.О. Особливості електроенцефалограми у хлопчиків з логоневрозом при відкриванні очей. Фізіологічний журнал. 2020. Т. 66, № 2–3. С. 51–60.
3. Дегтяренко Т. В., Павлова Н. В. Актуальність міждисциплінарного та нейропсихологічного підходів до діагностики тяжких порушень мовлення у дітей раннього віку. Наука і освіта. 2016. № 8. С. 30– 37.
4. Евтушенко С. К., Омельяненко А. А. Клиническая электроэнцефалография у детей. Донецк: Донеччина, 2005. 860 с.
5. Кисельников А. А. Психофизиологические и нейрофизиологические механизмы заикания: автореф. дис. … канд. псих. наук: 19.00.02. Москва, 2006. 21 с.
6. Павлова Н. В., Дегтяренко Т. В. Нейрологопедический подход к диагностике тяжелых нарушений речи у детей. Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології : наук. журнал / голов. ред. А. А. Сбруєва. Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. № 6 (50). С. 136–145.
7. Шевцова Е.Е. Психолого-педагогическая диагностика и коррекция заикания. М.: Библиотека логопеда, 2009. 272 с.
8. Andrew C. Etchella, Oren Civier, Kirrie J. Ballardd, Paul F. Sowmane A systematic literature review of neuroimaging research on developmental stuttering between 1995 and 2016. Journal of Fluency Disorders, 2018. Vol. 55. Р. 6–45.
9. Kathryn Kreidler, Amanda Hampton Wray, Evan Usler, and Christine Webera. Neural Indices of Semantic Processing in Early Childhood Distinguish Eventual Stuttering Persistence and Recovery. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 2017.
10. Parry-Fielder B., Collins K, Fisher J, Keir E. Electroencephalographic abnormalities during sleep in children with developmental speech-language disorders: a case-control studу. Developmental Medicine & Child Neurology, 2009. Vol. 51, No 3. P. 228–234.
11. Rodan L., Tein I. Clinical reasoning: encephalopathy in a 10-year-old boy. Neurology, 2012. Vol. 79(3). P. 12–18.
12. Soo-Eun Chang Research Updates in Neuroimaging Studies of Children Who Stutter. Semin Speech Lang, 2014. Vol. 35(2). Р. 67–79.

// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 20-26.

Антоніна Міненок,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри дошкільної та початкової освіти,
Тетяна Кійко,
кандидат педагогічних наук,
старший викладач кафедри біологічних
основ фізичного виховання, здоров’я і спорту,
Національний університет «Чернігівський Колегіум» імені Т.Г. Шевченка,
вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, Україна,
Ігор Донець,
кандидат педагогічних наук, лейтенант внутрішньої служби,
Академія Державної пенітенціарної служби,
вул. Гонча, 34, м. Чернігів, Україна

ПРОФІЛАКТИКА НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА НАСЕЛЕННЯ
В УМОВАХ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ

Висвітлено негативні тенденції погіршення стану здоров’я населення, що потребує відповідального ставлення суспільства та держави до зміцнення і збереження здоров’я. Виникає необхідність визначення нових підходів та розроблення програм для розв’язання проблем у сфері громадського здоров’я, оскільки наявна система медичної допомоги в Україні фактично не передбачає профілактичної складової частини, як зазначається в Концепції розвитку системи громадського здоров’я. Зазначено, що поряд з низкою небезпечних хвороб та інших важливих проблем здоров’я, проблема надмірної маси тіла та ожиріння залишається актуальною для всіх вікових груп і не має кордонів. Однією з причин їх виникнення є порушення енергетичної рівноваги між споживаними та витраченими калоріями, тобто, надмірне вживання висококалорійної їжі та низький рівень фізичної активності, що пов’язаний з малорухливим способом життя, особливо в період пандемії. Збереження здоров’я та забезпечення повноцінного життя людей є одними з найважливіших цілей світової спільноти, відображених у засадах європейської політики. Досягнення європейських стандартів якості життя та благополуччя населення є одним із основних завдань, визначених Стратегією сталого розвитку «Україна–2020». Головними напрямами реформ мають стати підвищення особистої відповідальності громадян за власне здоров’я, забезпечення для них вільного вибору постачальників медичних послуг належної якості, надання для цього адресної допомоги найбільш соціально незахищеним верствам населення, створення бізнес-дружньої обстановки на ринку охорони здоров’я. Теоретичні дослідження щодо вибору ефективних методів дослідження надлишкової маси тіла свідчать, що для оцінки ступеню надлишкової маси, учені були запропонували десятки різних підходів, які включають як прості вимірювання, так і найсучасніші й дорогі методи. Але, найбільш зручним залишається визначення індексу маси тіла (ІМТ), який більш тісно пов’язаний із вмістом жиру в організмі людини, ніж інші антропометричні співвідношення маси та довжини тіла, тому отримав широке застосування в клінічній практиці. Досліджено динаміку та вказано на важливі питання профілактичних дій щодо надлишкової маси та ожиріння, вказано причини збільшення маси тіла респондентів та надані рекомендації для збереження індивідуального здоров’я в умовах пандемії.

громадське здоров’я, пандемія, надлишкова маса тіла, ожиріння, індекс маси тіла.

1. Воскобойнікова Г. Л. Медико-валеологічна компетентність майбутнього учителя початкової школи : теоретичні та методичні основи формування : монографія. Київ: 2012. 416 с.
2. Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є. Г. Гончарука. К.: Вища школа, 1995. 552 с.
3. Ігнатенко С. А., Міненок А. О. Модель формування культури безпеки життєдіяльності майбутніх учителів молодших класів. Science and education a new dimension. Pedagogy and Psychology. 2020. May. VIII (92), No 228. С. 27–32. URL: http://seanewdim.com/uploads /3/4/5/1/34511564 ped_psy_viii_228_92.pdf
4. Кійко Т. Б., Міненок А. О., Воскобойнікова Г. Л. Сучасні проблеми формування індивідуального здоров’я студентів у вищій педагогічній школі. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Вип. 139. Т. ІІ. Чернігів: ЧНПУ, 2016. С. 20-24.
5. Мартиросов Е. Г., Николаев Д. В., Руднев С. Г. Технологии и методы определения состава тела человека. Москва: Наука, 2006. 248 с.
6. Міненок А. О., Донець І. О., Кошель А. П. Гігієнічне виховання як початковий етап формування соціально-побутових потреб дітей початкової школи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Здоров’я людини у соціальному і освітньому вимірах: міжнародне соціальне та освітнє партнерство» (м. Київ, 14–15 листопада 2017 р.). Київ, 2017. (Ч. 1). С. 79–81.
7. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України від 25 червня 2013 року № 344/2013. Законодавство України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/344/2013 (дата звернення: 10.06.2020).
8. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020: Указ Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#n10 (дата звернення: 10.06.2020).
9. Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я: Розпорядження Прем’єрміністра України від 30 листопада 2016 р. № 1002. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-2016- %D1%80#n8; https://www.kmu.gov.ua/npas/249618799 (дата звернення: 10.06.2020).
10. Bosenko A. Natural science training as a component of professional maturity of physical culture specialists. Problemele acmeologice in domeniul culturii fizice: Materialele conferintei stiintifice internationale, Editia a 2-a, 1 decembrie 2016/col. red.: Aftimiciuc Olga [et al.]. 1 decembrie 2016, Chişinău. Chisinau: USEFS, 2016 (Tipogr. «Valinex» SRL). Р. 89–95.
11. Iagotin R., Degtyarenko T. Research of students' adaptability according to an individualized assessment of their psycho-physiological state. Nowoczesna edukacja: filozofia, innowacja, doświadczenie. Fundacja central european academy studies and certification (ceasc). Polska. 2018. 9(1) Р. 15-20.
12. Javed A., Jumean M., Murad M., Okorodudu D., Kumar S. Diagnostic performance of body mass index to identify obesity as defined by body adiposity in children and adolescents: a systematic review and meta-analysis. Pediatric Obes. 2015. Vol. 10(3). P. 234-244.
13. Kyyko Tatyana. Aktuální otázky v oblasti vzdělávání učitelů ve sfeře uschování zdravé pedagogické činnosti. Modern Science-Moderní věda. Praha, 2014. № 3. Р. 167-174.
14. Podrigalo L. V, Iermakov S. S, Jagiełło W. Special indices of body composition as a criterion of somatic development of martial arts practitioners. Arch Budo Sci Martial Art Extreme Sport. 2017. Vol. 13. Р. 5-12.
15. Rogers M. E., Creed P. A., Searle J. Emotional labour, training stress, burnout, and depressive symptoms in junior doctors Journal of Vocational Education and Training. London: Institute of Education. 2014. Vol. 66. № 2. P. 232-248. DOI: https://doi.org/10.1080/13636820.2014.884155
16. Samokish Ivan, Bosenko Anatoly, Pryimakov Oleksandr, Biletskaya Viktoriya. Monitoring system of functional ability of university students in the process of physical education. .Central European Journal of Sport Sciences and Medicine a quarterly journal. 2017. Vol. 17, No. 1. Р. 75-80
17. Voskoboinikova H., Dovzhuk N., Dovzhuk V., Konovalova L. Implementation of relevant pharmaceutical practices in the master training in university education of the European Union and Ukraine to improve professional adaptation of future protectors. Modern Science-Moderní věda. Praha, 2017. № 3. Р. 77– 83.
18. Yagotin R., Degtyarenko T., Bosenko A., Plisko V., Dolinsky B. Criterion score of the physical and psychophysiological condition of students in the context of determining their individual adaptability to physical loads. Physical education of students. 2019. 23(1). Р. 51– 57.

// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 26-36.

Олена Мірошниченко,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки, професійної освіти
та управління освітніми закладами,
Олександра Гуцуляк,
аспірант кафедри теоретичної та практичної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна

РОЛЬ АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ В АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
ДО ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Стаття присвячена розгляду питання щодо особливостей акцентуації характеру українських зимівників та її роль в процесі адаптації до умов життєдіяльності в Антарктиці. Актуальність статті обумовлена тим, що Україна є однією з 29-ти країн світу, що мають на Антарктиді постійно діючу наукову станцію, і, починаючи з 1995 року має можливість проводити наукові дослідження згідно Державній цільовій науково-технічній програмі проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 роки. Основним питанням напряму медико-фізіологічних досліджень, в межах якого відбувається наша наукова робота, є психологічна підготовка українських зимівників, що перебувають тривалий час (12–13 місяців) на антарктичній станції. Це вимагає від учасників експедицій ефективної психологічної адаптації до співіснування в умовно замкненому просторі. Крім того, психологічна адаптація зимівників проходить в умовах суворого клімату і багато в чому залежить від психофізіологічних особливостей учасників експедиції. Психофізіологічні характеристики особистості, зокрема, акцентуації характеру, відіграють помітну роль у процесі адаптації. Метою статті є представлення психологічних досліджень акцентуацій характеру у зимуючих в Антарктиці як передумови психологічної адаптації особистості. Проаналізовано наукові розробки вітчизняних та зарубіжних дослідників, що займаються проблемою адаптації до життєдіяльності в екстремальних умовах. Уточнено поняття психологічної адаптації до життєдіяльності в екстремальних умовах; визначено типи акцентуацій українських зимівників; представлено методологічний інструментарій психологічного дослідження. Виділено основні акцентуації, що є характерними для зимівників, та описано особливості поведінки особистості з різними типами акцентуацій. Такі результати дозволили визначити нові критерії психофізіологічного та психологічного прогнозування, а також підтвердили необхідність застосування психологічних досліджень антарктичних зимівників.

 акцентуація характеру, акцентована особистість, адаптація, життєдіяльність, групи особистостей за типами акцентуацій.

1. Башкина О. Е. Психологические аспекты профотбора в режимных видах деятельности. Личность в меняющемся мире: здоровье, адаптация, развитие. 2015. №3 (10). URL: http://www.humjournal.rzgmu.ru (дата звернення: 16.07.020).
2. Безносов С. П. Профессиональная деформация личности. Санкт-Петербург: Речь, 2004. 272 с.
3. Карелин А. А. Большая энциклопедия психологических тестов. Москва: Эксмо, 2007. С. 193–206.
4. Леонгард К. Акцентуированные личности. Киев: Вища школа, 1981. 392 с.
5. Мирошниченко О. А. Роль темперамента зимовщика в процессе адаптации к условиям жизнедеятельности в Антарктике. Наука i освіта. 2016. № 7. С. 126–132.
6. Мірошниченко О. А., Моісеєнко Є. В., Литвинов В. А. Основи психофізіологічних та психологічних умов діяльності: підручник. Житомир: Рута, 2015. 296 с.
7. Мірошниченко О. А. Готовність українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine: Collective monograph. Vol. 1. Lublin: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2017. 336 p. Maria Curie-Sklodowska Universit, С. 242–259.
8. Міхеєнко О. І. Конкретизація сутності поняття «здоров’я» як методологічне підґрунтя практики оздоровлення організму людини. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2013. № 2. С. 42–46.
9. Михлюк Е. І. Вплив акцентуацій особистості на успішність професійної діяльності. Проблеми екстремальної та кризової психології. Харків: Національний університет цивільного захисту України. 2012. Вип. 12, Ч. 2. С. 11–18.
10. Налчаджян А. А. Психологическая адаптация: механизмы и стратегии. Москва: Эксмо, 2010. 386 с.
11. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тексты. Учебное пособие. Самара: «БАХРАХ-М», 2008. 672 с.
12. Bakhmutova L. Factors and models of interpersonal interaction of participants in long-term Ukrainian Antarctic Expeditions. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. Ottawa, Ontario, Canada. 2019. Vol. 36, No 6. Р. 48–55.
13. Mehta M., Chugh G. Achievement Motivation and Adjustment in Members of Indian Scientific Expedition to Antarctica. Psychological Studies. 2011. № 56 (4). DOI: https://doi.org/10.1007/s12646-011-0109-7.
14. Moiseyenko E., Sukhorukov V., Pyshnov G., Mankovska I., Rozova K., Miroshnichenko O. et al. Antarctical challenges the new horizons in predictive, preventive, personalized medicine: preliminary results and attractive hypothesis for multidisciplinary prospective studies in the Ukrainian Akademik Vernadsky Station EPMA Journal. 2016. Vol. 11. No 7. DOI: https://doi.org/10.1186/s13167-016-0060-8. URL: http://epmajournal.biomedcentral.com.
15. Perelygina L., Mykhlyuk Е. The dynamics of manifestation of professionally caused accentuations in employees of the state emergency service of Ukraine. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine: Collective monograph. Vol. 1. Lublin: Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2017. 336 p. Maria Curie-Sklodowska Universit, P. 305–322.
16. Sannikov O. Information system operator: the structure and components of personal choice. Наука i освіта. 2016. № 7. P. 133–143.

// Наука і освіта. – 2020. – №3. – 33-38.

Світлана Прокоф’єва-Акопова,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри сімейної та спеціальної педагогіки і психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ВАГІТНІСТЬ ЯК ФАКТОР ЕМОЦІЙНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ЖІНОК

У статті обґрунтовано актуальність дослідження негативних емоційних станів, емоційних реакцій та стресів під час вагітності як важливого й складного періоду в житті жінок репродуктивного віку, висвітлено особливості психоемоційних змін жінок у зв’язку з внутрішньоутробним розвитком дитини, визначені найбільш розповсюджені емоційні стани вагітних жінок. Метою дослідження було вивчення емоційної сфери жінок в період вагітності як початкового періоду материнства та розробка комплексної психокорекційної програми, спрямованої на психоемоційну та соціальну адаптацію жінок під час вагітності та пологів. Методи дослідження: використовувалося опитування для діагностики актуального стану (ситуативна, реактивна тривожність), та визначення тривожності як властивості особистості; також для вивчення ймовірності та рівня невротизації. Тестування проводилося для диференціальної діагностики депресивних станів, для скринінг-діагностики при масових дослідженнях і в цілях попередньої, долікарської діагностики. На підставі проведеного первинного опитування встановлено, що практично всі обстежені жінки визначили, що їх емоційна насиченість життя стала більш бурхливою та непередбачуваною. Подальше дослідження виявило, що реактивна тривожність у вагітних жінок виражена переважно на низькому рівні (89,2%), а особистісна – на високому (46,8%). Встановлено, що переважно у всіх вагітних жінок фіксується стан без депресії (83,5%), тобто, у цих жінок немає глобально поганого стану, а спостерігаються лише деякі аспекти негативних проявів. Досліджено, що переважний рівень невротизації – середній (87,3% опитуваних). Це визначається тим, що не всі жінки були щирі, бо у них сильні установки на оптимістичний настрій, спокійний стан під час виношування дитини, і для них характерне ідеалізування свого стану. Отже, проведене дослідження переконливо показало, що вагітність накладає певний відбиток на психіку. За результатами опитування розроблені рекомендації щодо психокорекційної програми роботи з жінками під час вагітності.

вагітність, емоційні стани, стрес, тривожність, внутрішньоутробний розвиток дитини, пологи, психоемоційні зміни.

1. Абрамченко В. В. Психосоматическое акушерство. СПб.: Сотис, 1992. 215 с.
2. Абрамченко В. В. Современные методы подготовки беременных к родам. СПб: Сотис, 1991. 260 с.
3. Архангельский А. Е. Неврозы, неврозоподобные состоянияи психозы при беременности, в родах и в раннем послеродовом периоде. Календарь психотерапевта. 1996. № 1. С. 17–35.
4. Васильева О. С., Могилевская Е. В. Групповая работа с беременными женщинами: социальнопсихологический аспект. Психологический журнал. № 1. Т. 22. 2001. С. 82–89.
5. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. Москва: Издательство Московского университета, 1976. 143 с.
6. Воронін К. В, Акімова К. Б., Рогачевський О. П. Психоособистісна характеристика жінок у окремі критичні періоди життя. Вісник ассоціації акушерів-гінекологів України, 2000. №1. С. 31–35.
7. Захаров А. И. Влияние эмоционального стресса матери на течение беременности и родов. Сборник материалов конференции «Перинатальная психология и родовспоможение». Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУ, 1997. С. 89–96.
8. Пап А. Г. Здоров’я майбутньої дитини. Київ: Здоров’я, 1977. 322 с.
9. Попов А. Д. Адаптивные реакции при беременности у женщин. Пермь, 2000. 374 с.
10. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / под. ред. Д. Я. Райгородского. Самара: БАХРАХ, 1999. 672 с.
11.Селье Г. Стресс без дистресса. СанктПетербург: Речь, 2000. 456 с.
12.Спивак Л. И., Спивак Д. Л., Вистранд К.-Р. Измененные психические состояния при физиологических родах. Физиология человека. 1994. № 4. С. 239–243.
13.Спок Б. Ребенок и уход за ним [пер. с англ. Н.А. Перовой]. Минск: Издательство ООО «Попурри», изд. 2-е, 1997. 848 с.
14.Студеникин М. Я. Книга о здоровье детей / 3- е изд., испр. и доп. Москва: Медицина, 1982. 238 с.
15.Филиппова Г. Г. Психология материнства. Москва: Издательство Института Психотерапии, 2002. 232 с.
16. Психика и роды / Под ред. Э. К. Айламазян. Санкт-Петербург: Изд-во СПбГУ, 1996. 108 с.
17. Dick-Read Grantly. Childbirth Without. Fear Helen Wessel, Harlan F. Ellis Harper & Row, 1984. 353 p.
18.Erikson Erik. Childhood and Society (1950) W. W. Norton Company New York – London, 1963. 579 p.
19. Gellhorn Ernst, Loofbourrow G. N. Emotions & Emotional Disorders: A Neurophysiological Study. Hoeber Medical Division, Harper & Rowpublishers, New York, Evanston, and London, 1963. 496 p.
20. Grof Stanislav. Beyond the brain. Birth, death and transcendence in psychotherary. Stanislav and Christina Grof. State University of New York Press, 1985. 504 p.
21.Izard Carroll Ellis. Human Emotions. New York: Plenum press, 1977. 496 p.
22. Odent Michel Robert Fortuné. Birth reborn. New York: Pantheon, 1984. 123 p.