2017-7-doc

Donii N. Ye. Identity Crisis and Its Role in Amplification of Social Devitalization of Personality.

// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 126-129.

DOI:

Наталія Євгенівна Доний,
доктор філософських наук, доцент кафедри економіки та соціальних дисциплін,
Академія Державної пенітенціарної служби,
вул. Гонча, 34, м. Чернігів, Україна

КРИЗА ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ЇЇ РОЛЬ В ПОШИРЕННІ
СОЦІАЛЬНОЇ ДЕВІТАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Cоціальні зміни ХІХ-ХХ ст., зламавши устояні механізми формування ідентичності, породили вакуум у самовизначенні та усвідомленні людиною сенсу себе. На межі ХХ-ХХІ ст. проблематика ідентичності переходить на одну з перших позицій в наукових дослідженнях, а пошуки виходу зі стану кризи ідентичності перетворилися на дослідницький тренд. Метою статті є презентація погляду на роль кризи ідентичності у розгортанні соціальної девіталізації особистості – феномену/процесу, що означає втрату людиною соціально важливих якостей через дистанціювання від соціуму. Ідентичність виступає процесом перейняття індивідом з історично обумовленого соціокультурного простору актуальних характеристик. Зауважено, що криза ідентичності втомлює людину необхідністю постійних пошуків відповіді на запитання «Хто Я?» в особистісному та соціальному планах. Відзначено, що такий стан виник через втрату ідентичністю стабільності, консервативності структури. Показано, що соціальна та персональна ідентичність зазнають постійних трансформацій через зовнішні впливи та взаємовпливи. Внутрішні зміни відбуваються з людиною протягом усього життя, що, свою чергу, детермінує зміни навколишнього середовища. В цьому аспекті йдеться про «середовищний зріз ідентичності» та «темпоральний зріз ідентичності». Вказано, що вони частково є причиною переорієнтації людини на соціальну девіталізацію, адже саме вони змушують особистість відвойовувати у соціального простору територію, на якій можуть вирішити питання власного селфу. Зазначено, що в розвитку соціальної девіталізації криза ідентичності відіграє роль джерела імпульсу пошуків особистістю моментів, що забезпечать її внутрішню впорядкованість. Зауважено, що в ситуації соціальної девіталізації особистість сподівається на спроможність до соціальної ревіталізації після виходу зі стану кризи ідентичності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

ідентичність, криза ідентичності, соціальний простір, соціальна девіталізація, аномія.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Андреева Г. К вопросу о кризисе идентичности в условиях социальных трансформаций [Электрон. ресурс] / Г.М. Андреева // Психологические исследования: электрон. науч. журн. – 2011. – №6(20). – Режим доступу: http://psystudy.ru/index.php/num/2011n6-20/580 (дата обращения: 11.11.2016).
2. Андреева Г.М. Социальная идентичность: временные и средовые компоненты / Г.М. Андреева // Психология личности в трудах отечественных психологов : хрестоматия [ сост.: Л.В. Куликов]. – [2-е изд.]. – СПб. : Питер, 2009. – С.218-225.
3. Бауман З. Индивидуализированное общество / З.Бауман ; [пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева]. – М. : Логос, 2002. – 390 с.
4. Бехтерев В.М. Избранные работы по социальной психологии / В.М. Бехтерев. – М. : Наука, 1994. – 400 с.
5. Делез Ж. Тысяча плато : Капитализм и шизофрения / Жиль Делез, Феликс Гватттари ; [пер. с франц. и послесл. Я.И. Свирского ; научн. ред. В.Ю.Кузнецов]. – Екатеринбург : У-Фактория, 2010. – 895, [1] с. : ил.
6. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффрер ; пер. с англ.; вступ. ст. П. Гуревича. –М. : ООО «Фирма «Издатетьство ACT», 1999. – 784 с.
7. Цивилизационная идентичность в переходную эпоху : культурологический, социологический и искусствоведческий аспекты / И.В. Кондаков, К.Б. Соколов, Н.А. Хренов. – М. : Прогресс-Традиция, 2011. – 1024 с.
8. Эриксон Э. Идентичность : юность и кризис / Э. Эриксон ; пер.с англ., общ.ред и предисл. А.В. Толстых. – 2-е изд. – М. : Флинта : МПСИ : Прогресс, 2006.– 352 с.
9. Giddens A. Modernity and Self-Identity : Self and Society in the Late Modern Age / Anthony Giddens. – Cambridge : Blackwell Publishing Ltd. – 2006. –264 p.
10. Tajfel H. Social identity and intergroup relations / Ed. by H. Tajfel. – Cambridge : Cambridge univ. press, 1982. – 223 p.

Melenchuk N. I. Individual Psychological Peculiarities of Adventurousness According to Emotional Type.

// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 130-135.

DOI:

Наталя Іванівна Меленчук,
кандидат психологічних наук, асистент
кафедри загальної та диференціальної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
АВАНТЮРНОСТІ, ЩО СПРИЧИНЕНІ ЕМОЦІЙНІСТЮ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядаються особливості авантюрності осіб з різними типами емоційності. Теоретично визначено, що емоційність виступає одним з провідних психологічних чинників, що детермінує авантюрну поведінку. Вибір саме цього чинника зумовлений системотвірним впливом емоційності на структуру властивостей особистості. Схильність до авантюрної поведінки (авантюрність) у цій роботі розглядається як складна багаторівнева властивість особистості, психологічна сутність якої виявляється у надії на легкий і швидкий успіх, вдачу за наявності кінцевої мети, яка є принадливою для особистості, без ретельного аналізу реальних зовнішніх обставин, власних можливостей (ресурсів), шляхів вирішення проблеми під час досягнення цієї мети. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей авантюрності здійснювалося в осіб, які розрізняються за емоційною диспозицією. Для емпіричного дослідження було застосовано оригінальний психодіагностичний «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВАНТ-1) (автори: Саннікова О. П., Санніков О. І., Меленчук Н. І .) та «Чотирьохмодальнісний тест-опитувальник емоційності» О. П. Саннікової. Кореляційний аналіз між показниками авантюрності та якісними показниками емоційності показав наявність додатних значимих зв’язків з модальностями «радість» і «гнів», і від’ємних – із модальностями «страх» і «печаль». Аналіз профілів авантюрності виділених груп осіб показав схожість у проявах авантюрності у представників груп осіб із домінуванням емоцій модальностей «радість» і «гнів», і протилежні прояви авантюрності виявлено в групах осіб із домінуванням емоцій паттернів «страх» і «печаль». Доведено, що емоційність впливає на структуру авантюрності: в залежності від типу емоційності як характеристики індивідуальності авантюрність набуває своєї специфіки, котра виявляється у якісно-кількісному поєднанні її вихідних показників. Встановлено, що представники груп осіб із домінуванням емоцій паттернів «радість» і «гнів» більш схильні до авантюрної поведінки, ніж особи із домінуванням емоцій паттернів «страх» і «печаль».

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

авантюрність, схильність до авантюрної поведінки (авантюрності), емоційність, чинники, властивість особистості, особистість, кількісний аналіз, якісний аналіз.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. А.с. Психодіагностика авантюрності: «Тест-опитувальник схильності до авантюрності» (АВВАНТ-1); «Самооцінка компонентів авантюрності» / Ольга Павлівна Саннікова, Олександр Ілліч Санніков, Наталя Іванівна Меленчук. – Заявка № 60141 від19.03.2015; реєстрац. № 59701 від 15.05.2015. – 53 с.
2. Ильин Е. П. Психология риска / Евгений Павлович Ильин. – СПб.: Питер, 2012. – 288 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»).
3. Саннікова О. П . Тест-опитувальник схильності до авантюрності (АВАНТ–1): результати апробації» / О. П. Саннікова, О. І. Санніков, Н. І. Меленчук // Проблеми сучасної психології: зб. наукових праць ДВНЗ «Запорізький національний університет», Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України [за ред. С. Д. Максименка, Н. Ф. Шевченко, М. Г. Ткалич]. – Запоріжжя, 2016. – С. 82–88.
4. Санникова О. П. Эмоциональность в структуре личности / Ольга Павловна Санникова. – Одесса: Хорс, 1995. – 334 с.
5. Санникова О. П. Феноменология личности: Избранные психологические труды / Ольга Павловна Санникова. – Одесса: СМИЛ, 2003. – 256 с.
6. Тимофеева И. Ю. Авантюризм в русской культуре конца XVII - первой четверти XIX века: дис. ... канд. культурологических наук : 24.00.01/ Ирина Юрьевна Тимофеева. – Комсомольск-на-Амуре, 2005. – 151 с.
7. Олдхэм Дж. Узнай себя. Автопортрет вашей личности / Джон Олдхэм, Моррис Луи. – М.: Вече, Рипол Классик, 1997. – 185 с.

Завацький Є. Ю., Завацька Н. Є., Спицька Л. В. Особливості опанувальної поведінки молоді та її здатність до антиципації в посттравматичній ситуації.

// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 136-141.

DOI:

Вадим Юрійович Завацький,
кандидат психологічних наук,
докторант кафедри психології і соціології,
Наталія Євгенівна Завацька,
доктор психологічних наук, професор,
завідувач кафедри практичної психології і соціальної роботи,
Ліана Вікторівна Спицька,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри практичної психології і соціальної роботи,
Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля,
просп. Центральний, 59А, м. Сєвєродонецьк, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ОПАНУВАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ ТА ЇЇ
ЗДАТНІСТЬ ДО АНТИЦИПАЦІЇ В ПОСТТРАВМАТИЧНІЙ СИТУАЦІЇ

АНОТАЦІЯ:

Розглянуто й обґрунтовано актуальність проблеми опанувальної поведінки молоді та її здатності до антиципації в посттравматичній ситуації. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей копінгповедінки молоді та її здатності до антиципації в посттравматичній ситуації. Визначено соціально-психологічні чинники опанувальної поведінки молоді та її антиципації у посттравматичних умовах. Запропоновано структурну модель диференціації соціально-психологічних чинників опанувальної поведінки молоді та її антиципації в посттравматичній ситуації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

особистість, опанувальна поведінка, антиципація, посттравматична ситуація.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бодров В. А. Проблема преодоления стресса. Часть 2. Процессы и ресурсы преодоления стресса / В. А. Бодров // Психологический журнал. – 2006. – № 2. – С. 113-123.
2. Леонтьев Д. А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации / Д. А. Леонтьев // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М.В. Ломоносова; под ред. Б.С. Братуся, Д.А. Леонтьева. – Вып. 1. – М. : Смысл, 2002. – С. 56-65.
3. Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т. М. Титаренко. – К. : Агропромвидав України, 1998. – 348.
4. Чебикін О. Я. Становлення емоційної зрілості особистості : [монографія] / О. Я. Чебикін, І. Г. Павлова. – Південний науковий центр АПН України. – Одеса : СВД Черкасов, 2009. – 232 с.
5. Ложкін Г. В. Психологічний потенціал успішної особистості / Г.В. Ложкін // Успішність особистості: потенціал та обмеження: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 18 березня 2010 р.); за редакцією М.Л. Смульсон, Л.М. Зінченко. – Київ, 2010. – С. 31-35.
6. Панасенко Н. М. Психологічні ресурси особистості в подоланні кризи [Електронний ресурс] / Н. М. Панасенко. – Режим доступу до ресурсу: http://www.rusnauka.com/22_AND_2016/Psihologia/5_2 15311.doc.htm.

Kazanzhy M. I. The Importance of Facilitation in Successful Adaptation.

// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 142-146.

DOI:

Марія Йосипівна Казанжи,
доктор психологічних наук, професор кафедри загальної та диференціальної психології,
Південноукраінскій національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ЗНАЧЕННЯ ФАСИЛІТАЦІЇ В УСПІШНІЙ АДАПТАЦІЇ

АНОТАЦІЯ:

У статті наведено відомості щодо зв’язаності компонентів фасилятивного потенціалу особистості, його проявів у різних сферах життєдіяльності, а також основних смислів допомагаючої поведінки із соціально-психологічною адаптованістю. За результатами множинного регресійного аналізу встановлено значимість усіх аспектів фасилятивності для прогнозування адаптованості особистості. Доведено більш високу адаптивність в осіб з вираженою фасилятивностю (на прикладі соціономічних професій). Дослідження особливостей адаптації безпосередньо в складній життєвій ситуації, якою є процес пристосування до іншомовного середовища, що може поєднуватися з початком сімейних відносин і є для випробовуваних досить напруженим і важким періодом у житті, показало значимість фасилятивності в успішності її протікання. Отримані дані несуть цінну інформацію щодо можливих шляхів підвищення адаптивності особистості шляхом розвитку, формування її фасилятивного потенціалу, а також фасилятивних якостей соціального оточення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

фасилятивність, фасилятивний потенціал, сфери фасилітації, смислова мотивація допомоги, адаптація, соціально-психологічна адаптованість.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аминов Н. А., Молоканов М. В. Социально- психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов / Н. А. Аминов, М. В. Молоканов // Вопросы психологии. – 1992. - №1. – С. 74-83.
2. Бертенев В. А. Педагогические условия фасилитации социальной адаптации старшеклассников средствами физической культуры: дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Валерий Алексеевич Бертенев. – Ярославль, 1997. – 143 с.
3. Врублевская Е. Г. Развитие способности педагогов к фасилитирующему общению: [учебное пособие] / Е. Г. Врублевская. - Хабаровск, Изд-во «Колорит», 2001. – 182 с.
4. Диагностика здоровья. Психологический практикум / [Под ред. проф. Г. С. Никифорова]. – СПб.: Речь, 2007. – 950 с.
5. Димухаметов Р. С. Фасилитация в системе по- вышения квалификации педагогов: дис. на соиск. учен. степ. докт. пед. наук : 13.00.08 / Димухаметов Рыфкат Салихович. - Магнитогорск, 2006. – 398 с.
6. Жижина И. В. Психологические особенности развития фасилитации педагога: дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Жижина Инна Владимировна. - Екатеринбург, 2000. – 153 с.
7. Казанжи М.И. Результаты и перспективы исследования феномена фасилятивности в контексте проблемы адаптированности личности / М. И. Казанжи. – Вестник КазНУ. Серия психологии и социологии. – № 3 (46). – 2013. – С. 38-45.
8. Казанжи М.И. Фасилятивный потенциал социальной среды как один из факторов успешной адаптации молодежи в поликультурном жизненном пространстве // Молодежь в современном обществе: проблемы и решения: Междунар. научно-практ. конференция, РФ, Псков, 30 сентября – 2 октября 2010 г. – Псков: ПГПУ им. С. М. Кирова, 2010. – С. 67-69.
9. Кондрашихіна О. О. Формування здатності до фасилітаційних впливів у майбутніх практичних психологів: дис. … канд. психол. наук: 19.00.07 / Оксана Олександрівна Кондрашихіна. – К., 2004. – 239 с.
10. Носова Н. В. Особистісні детермінанти гуманізації взаємин у педагогічному процесі: атореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Н. В. Носова. – К., 2007. – 22 с.
11. Оліфіра С. О. Теоретичні проблеми подолання адаптаційної кризи засобами фасилітаційного впливу / С. О. Оліфіра // [Електронний ресурс]: Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. - 2012. - Випуск 103, Том 2. – Психологічні науки. - Режим доступу: www.archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchpdu/psy/2 012_103_2/Olifira.pdf
12. Тимонина Л. И. Социально-психологическая фасилитация учебной деятельности неуспевающих подростков : дис. … кандидата педагог. наук : 13.00.02 / Тимонина Любовь Ильинична. – Кострома, 2002. – 212 с.
13. Филозоп А.А. Фасилитация личностной адаптированности в период поздней взрослости средствами творческого самовыражения: дис... канд. психол. наук : 19.00.13 / Филозоп Александр Анатольевич. - Воронеж, 2005. – 232 с.
14. Rogers C. R. My philosophy of interpersonal relationships and how it grew / C. R. Rogers. – Journal of Humanistic Psychology. – 1973. – № 13 – P. 3-16.

шаблон-укр

// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 1.

DOI:

Тетяна Анатоліївна Кокнова,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри романо-германської філології,
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
1, площа Гоголя, Старобільськ, Україна

ІМ

АНОТАЦІЯ:

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

ей.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

207 с