// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 37-43.

Вікторія Василівна Слабоуз,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Донбаський державний педагогічний університет,
вул. Генерала Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВУ РЕФЛЕКСИВНО-ПЕРЦЕПТИВНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Мета статті – визначення впливу рефлексивно-перцептивних властивостей на особливості емоційного реа- гування викладачів в конфліктній ситуації та продуктивність педагогічної діяльності. Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що недостатній рівень розвитку рефлексивно-перцептивних вмінь викладачів формує такий стереотип професійної поведінки як емоційне вигорання; адекватність емоційного реагування педагога в конфліктній ситуації суттєво пов’язана з результативністю педагогічної діяльності. Всього в дослідженні прийняли участь 10 викладачів іноземних мов, а також 50 студентів І – ІІІ курсів факультету філології. З метою виявлення рефлексивно-перцептивних властивостей викладача проводилось цілеспрямоване спостереження, в основу якого було покладено схему (за Е. В. Аніщук), що складається з анкетування викладачів іноземних мов, яке спрямоване на виявлення рівня емоційного вигорання (розроблена В. В. Бойко), а також інтерв’ю із викладачами та студентами. Схема також фіксувала дії викладача відносно самого себе (здатність людини до самосприйняття, що спрямовується на усунення звичок і схильностей, які перешкоджають спілкуванню). З метою визначення впливу типу педагогічної взаємодії на продуктивність педагогічної діяльності нами використовувався опитувальник Н. Ф. Фетіскіна «Інтегральна оцінка ефективності професіональної діяльності викладача». За результатами дослідження більшість викладачів мають середній рівень рефлексивно-перцептивних вмінь. Це свідчить про властивості правильного сприймання та оцінювання ситуації спілкування. Для визначення рефлексивно-перцептивних характеристик викладачів також було використано семантичний диференціал Осгуда. Класичний набір шкал семантичного диференціала використовувався з метою виявлення ставлення викладачів до своїх студентів, а також для виявлення того, якими вони уявляють собі ідеальних студентів. Процедура обстеження складалась у послідовному оцінюванні викладачем таких понять як “мої студенти” та “ідеальний студент”. У нашому дослідженні викладачі оцінювали своїх та “ідеальних” студентів за 12 шкалами класичного набору шкал метода СД. Виявлено, що респонденти по-різному сприймають своїх та “ідеальних” студентів. Можна говорити про наявність у них тенденції вважати своїх студентів занадто сильними порівняно з тим, якими вони мають бути. Також спостерігається велика психосематична відстань між поняттями «мої студенти» та «ідеальні студенти» за факторами «оцінка» і «активність». Це може свідчити про незадоволення викладачів своїми студентами. З метою порівняння показників ціннісного відношення викладачів та студентів до професійних характеристик педагога, а також стратегій поведінки викладачів іноземних мов та студентів в конфліктній ситуації ми використовували коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Аналіз отриманих даних показав, що думка студентів щодо педагога не завжди збігається із відповідними уявленнями викладачів. Відсутність зв’язку між відповідями студентів та викладачів підтверджується показником коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Педагогічна діяльність пов’язана з необхідністю постійно «бути у формі», неможливістю емоційної розрядки, нерівномірністю тимчасової зайнятості тощо. Все це може призвести до синдрому емоційного вигорання, який розглядаємо як вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравмуючі дії. У той же час можуть виникати і дисфункціональні наслідки, коли «вигорання» негативно позначається на виконанні професійної діяльності і відносинах з партнерами. Виявлено, що показники синдрому емоційного вигорання викладачів іноземних мов представлено на середньому і низькому рівнях. Аналіз отриманих даних показав наявність значущого зв’язку між розвитком рефлексивно-перцептивних вмінь викладачів і синдромом емоційного вигорання. Це підтверджується показником коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Це свідчить про те, що здатність розуміти внутрішній світ студента, адекватність в оцінюванні своєї діяльності перешкоджають активному формуванню психозахисної поведінки за типом емоційного вигорання. Таким чином, гіпотеза знайшла своє підтвердження.

рефлексивно-педагогічні характеристики, викладачі іноземних мов, синдром емоційного вигорання, семантичний диференціал Осгуда, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

1. Анищук Е. В. О влиянии коммуникативных свойств личности учителя на отношения с учащимися / Е. В. Анищук // Психологические вопросы формирования личности будущего учителя : Межвузовский сб. научных трудов. – М., 1986. – С. 46-69.
2. Бойко В. В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении / В. В. Бойко. – СПб : Питер, 1999. – 105 с.
3. Спирмен Ч. Структура интеллекта / Ч. Спирмен. – М. : Наука, 1996. – 216 с.
4. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально- психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. – М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 490 с.
5. Grant T. C. Preparing for reflexive teaching / T. C. Grant. – Boston. – 1984. – P. 85.
6. Osgood C. E. The nature and measurement of meaning / C. E. Osgood // Psychological Bulletin. – Vol. 49. – Washington D. C. : American Psychological Association, 1952. – P. 197 – 237.

// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 44-49.

Сергій Вікторович Бєлай,
доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник,
Михайло Михайлович Медвідь,
доктор економічних наук, старший науковий співробітник,
Олександр Олександрович Пархоменко,
кандидат психологічних наук,
Національна академія Національної гвардії України,
м-н Захисників України, 3, м. Харків, Україна

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ
ПРОФЕСІОГРАМИ ФАХІВЦІВ З МОНІТОРИНГУ КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ,
ЩО ЗАГРОЖУЮТЬ ДЕРЖАВНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ

Найважливішою складовою попередження кризових ситуацій, що загрожують державній безпеці України, є своєчасний і ефективний моніторинг їх виникнення й розвитку. Для успішного моніторингу кризових ситуацій необхідні фахівці, що зможуть якісно виконувати поставлені завдання. Тому під час навчання особливу увагу необхідно приділяти вивченню навчальних дисциплін, що безпосередньо пов’язані з моніторингом кризових ситуацій. Отже, актуальним стає питання щодо обґрунтування психологічних вимог до фахівця з моніторингу кризових ситуацій для формування відповідних навчальних планів. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних та практичних засад розроблення професіограми фахівців з моніторингу кризових ситуацій, що загрожують державній безпеці України. Для вивчення психологічних особливостей професійної діяльності фахівця з моніторингу кризових ситуацій, що загрожують державній безпеці, застосовано метод системного аналізу професійної діяльності – професіографію. В дослідженні було використано такі методи професіографічного аналізу: аналіз документації, експертна оцінка, спостереження. Аналіз документації та функціональних обов’язків дозволив визначити формальні вимоги до фахівців з моніторингу кризових ситуацій. Для вивчення психологічних особливостей фахівців з моніторингу кризових ситуацій було використано метод експертних оцінок. Метод спостереження дозволив вивчити особливості професійної діяльності фахівців з моніторингу кризових ситуацій. У результаті комплексного використання зазначених методів професіографічного дослідження розроблено професіограму фахівців з моніторингу кризових ситуацій, що загрожують державній безпеці. У ній викладено об’єктивні характеристики діяльності (завдання, соціальнопсихологічні функції, результати праці), суб’єктивні характеристики (професійно-рольові характеристики, професійно важливі та психологічні якості, що негативно впливають на ефективність професійної діяльності). Використання на практиці розробленої професіограми дозволить зменшити час на підготовку фахівців з моніторингу кризових ситуацій, що загрожують державній безпеці, у цілому підвищить ефективність виконання завдань з моніторингу кризових ситуацій за рахунок якісного професійного психологічного відбору кандидатів та психологічного супроводження їхньої професійної діяльності. Напрямки подальших наукових розвідок будуть спрямовані на дослідження професійно важливих якостей фахівців з моніторингу кризових ситуацій, що загрожують державній безпеці України

 кризові ситуації, моніторинг, професіограма, професіографічний аналіз, професійна діяльність.

1. Statement of the High Commissioner for Human Rights on cooperation and assistance to Ukraine in the field of human rights [електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ohchr.org/EN/NewsEvents/Pages/DisplayNe ws. aspx?NewsID =21015&LangID=E#sthash.8iM5nol6.dpuf.
2. UNHCR – UKRAINE OPERATIONAL UPDATE [електронний ресурс]. – Режим доступу : http://unhcr.org.ua/attachments/article/1299/2016%011% 20UNHCR%20UKRAINE%20Operational%20Update% 20FINAL.pdf.
3. Бодров В. А. Психология профессиональной деятельности. Теоретические и прикладне проблемы / В. А. Бодров. – М. : Ин-т психологии РАН, 2006. – 623 с.
4. Бодров В. А. Развитие системного подхода в исследованиях профессиональной деятельности / В. А. Бодров // Психологический журнал. – 2007. – Т. 28. – № 3. – С. 23-28. 
5. Чарнецкі К. Психологія професійного розвитку особистості : автореф. дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.07 / К. Чарнецкі ; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К., 1999. – 44 с. 6. Baehr M. E. Job analysis in Police Selection Research / M. E. Baeh // In D. Spielberger, Police Selection and Evaluation. – Washington, DC : Hemisphere, 1979. – 123 р.
7. Большой психологический словарь / [под ред. Б. Мещерякова, В. Зинченко]. – СПб. : Прайм- ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с.
8. Розробка форм і способів інформаційної боротьби при виконанні внутрішніми військами Міністерства Внутрішніх Справ України службово-бойових завдань (шифр «Концепт») : звіт про НДР (заключ.) 02.12.09 / Акад. ВВ МВС України ; кер. В. І. Воробйов; викон. : О. Д. Черкашин, В. Л. Петров, С. В. Бєлай [та ін.]. – Х. , 2009. – 312 с. – Інв. № 160.
9. Обґрунтування методологічних підходів прогнозування кризових явищ в українському суспільстві шляхом використання інструментів геопросторового та статистичного аналізу (шифр «Аналітика») : звіт НДР (заключ.) 04.11.2014 / Національна акад. НГУ ; кер. С. В. Бєлай; викон. В. Е. Лісіцин [та ін.]. – Х. , 2014. – 159 с. – № держреєстрації 0113U003364. – Інв. № 176.
10. Бєлай С. В. Державні механізми протидії кризовим явищам соціально-економічного характеру: теорія, методологія, практика : монографія / С. В. Бєлай. – Х. : Національна акад. НГУ, 2015. – 349 с.

// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 50-57.

Ганна Володимирівна Пирог,
кандидат філософських наук,
доцент кафедри теоретичної психології та психології розвитку,
Житомирський державний університет ім. І. Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна
Олександр Вікторович Пірог,
кандидат технічних наук, провідний спеціаліст (експерт),
Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ,
вул. Василенка, 3, м. Київ, Україна

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ФОРМ ВІДОБРАЖЕННЯ
ПРОЦЕСУ МИСЛЕННЯ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Інтернет-технології та віртуальна комунікація стали невід’ємною частиною життя сучасної людини, вони все більше і більше впливають на процеси мислення користувачів. У сучасних дослідженнях констатується специфічність процесу мислення в мережі Інтернет, визначаються його особливості, але емпіричних досліджень з net-мислення недостатньо. Метою статті є вивчення форм відображення мислення в електронних соціальних мережах, а саме – які форми передачі думок використовуються блогерами, і в який спосіб ці форми впливають на розумові процеси аудиторії. Аналіз мережевих текстів дозволив виділити деякі тенденції: перша – активне використання широкого діапазону візуально-образних форм відображення мислення; друга – взаємопроникнення мовних і візуальних форм, їх змішування. В соціальних мережах має місце циклічність процесу мислення. Мережеві тексти як зовнішнє відображення розумових процесів авторів у залежності від обраних мовних і візуально-образних форм можуть вести до стабілізації або розвитку мислення користувачів соціальних мереж. Реакція інтернет-користувачів на конкретні повідомлення в мережі залежить від форм відображення думок, які вибрав автор. Різні форми відображення думок мають неоднакову ефективність впливу на аудиторію. На стабілізацію мислення аудиторії найбільшою мірою впливає спільне використання мовних і візуально-образних форм, на розвиток мислення – форми, пов’язані з прямим зверненням блогерів до аудиторії.

мислення, розумові процеси, net-мислення, мережеве мислення, соціальні мережі, форми відображення думок, стабілізація мислення, усталення думок, розвиток мислення, письмове мовлення.

1. Выготский Л.С. Мышление и речь / Л.С. Выготский // Психология развития человека. – М. : Изд-во Смысл; Изд-во Эксмо, 2005. – 1136 с.
2. Журавльова Л. П. Чинники та механізми інтернет-залежності від онлайн-ігор [Електронний ресурс] / Л. П. Журавльова, О. В. Камінська // Наука і освіта. – 2013. – №7. – С. 44-48. – Режим доступу : http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=U JRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD= 1&Image_file_name=PDF/NiO_2013_7_11.pdf
3. Загидуллина М. В. Информационное общество в контексте Net-мышления / М. В. Загидуллина // Вестник Челябинского государственного университета. Вып. 63. Филология. Искусствоведение. – 2012. – № 5 (259). – С. 48-51.
4. Інтелектуальний розвиток дорослих у віртуальному освітньому просторі: монографія [Електронний ресурс] / М. Л. Смульсон, Ю. М. Лотоцька, М. М. Назар, П. П. Дітюк, І. Г. Коваленко- Кобилянська [та ін.] ; за ред. М. Л. Смульсон. – К.: Педагогічна думка, 2015. – 221 с. – Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/10064/
5. Котлова Л. О. Зв’язок рівня комунікативності та інтернет–залежності в юнацькому віці [Електронний ресурс] / Л. Котлова, В. Дідківська // Прикладні аспекти психології особистісного зростання. Збірник наукових праць студентів та викладачів. Випуск 1. / За ред. Л. П. Журавльової, Н. Ф. Портницької, Ю. Ю. Дем’янчук. – Житомир : Вид-во ЖДУ імені Івана франка, 2015. – С. 49-50. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/19952/.
6. Крупенникова Л. Ш. Виртуальная личность: Net-мышление, сетевой психотип и Интернет-фобии [Електронний ресурс] / Л. Ш. Крупенникова, В. И. Курбатов // Инженерный вестник Дона. – 2014. – №3. – Режим доступу : http://ivdon.ru/ru/magazine/archive/n3y2014/2537.
7. Мислення та інтелект / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук // Психологія. – К. : Либідь, 2003. – 560 с.
8. Назар М. М. Психологічний вплив спілкування у мережі Інтернет на формування певних особистісних особливостей її користувачів / М. М. Назар // Проблеми сучасної психології. – 2009. – №. 4. – С. 239-248.
9. Пирог Г. Особливості смисложиттєвих орієнтацій користувачів соціальних мереж раннього дорослого віку / Г. Пирог, О. Мельник // «Прикладні аспекти психології особистісного зростання» : IІ збірник наукових праць. – Житомир : Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2017. – С. 30-35.
10. Пронина Е. Е. «Живой текст»: четыре стилевых признака net-мышления [Електронний ресурс] / Е. Е. Пронина // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 10. Журналистика. – 2001. – № 6. – Режим доступу : http://www.twirpx.com/file/131422/.
11. Сусська О.О. Інформаційний імунітет: Проблеми психологічного захисту в інформаційному просторі : монографія / О. О. Сусська. – К. : [Б. в.], 2008. – 107 с.
12. Тихомиров О. К. Психология мышления : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / О. К.Тихомиров. – 4-е изд., стер. – М. : Издательский центр «Академия», 2008. – 288 с.
13. Bedorf T. Spur / T. Bedorf // In Konersmann, R. (Ed.), Worterbuch der philosophischen Metaphern. – Darmstadt : Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 2007. – P. 401-420.
14. Ehlich K. Text und sprachliches Handeln. Die Entstehung von Texten aus dem Bedurfnis nach Uberlieferung / K. Ehlich. In S. Kammer & R. Ludeke (Eds.). Texte zur Theorie des Textes. – Stuttgart : Reclam, 1983/2005. – P. 228-245.
15. Surd-Büchele S. On the relations between writing and thinking [Електронний ресурс] / S. SurdBüchele. – Tatigkeitstheorie. – 2011. – №5. – P. 121-141. – Режим доступу : http://psyjournals.ru/tatigkeitstheorie/2011/n5/52902.shtm l. 16. Werani A. Inneres Sprechen – Ergebnisse einer Indiziensuche / A. Werani. [Inner speech – empirical evidence based on speech profiles]. – Berlin : Lehmanns, 2011.

// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 58-62.

Тунджай Орал,
кандидат психологічних наук, практичний психолог,
викладач кафедри педагогіки,
Університет Памуккале,
вул. Юнівесіті Джаддесі, 11а, м. Денізлі, Туреччина

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ ВНУТРІШНЬОЇ ЗДАТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ПРОЩАТИ

Уміння прощати відіграє важливу роль у здатності особистості боротися з негативними емоціями, які виникають у результаті виникнення проблемам чи конфліктів. Мета дослідження полягає у дослідженні рівнів внутрішньої здатності особистості прощати. Відповідно до цієї мети було проведено експеримент, до якого було залучено 230 студентів професійно-технічних навчальних закладів: 165 дівчат (71,7%) та 65 хлопців (28,3%). Було використано особистісний опитувальник «Шкала внутрішньої здатності особистості прощати» за Хартлендом. Отримані дані було перевірено за допомогою програми SPSS 16.0. За результатами експерименту було виявлено 40 (17,4%) студентів з низьким рівнем внутрішньої здатності прощати, 157 (68,3%) респондентів з помірним рівнем та 33 (14,3%) студентів – з високим. Було розраховано середні показники низького (x = 14,11), середнього (x = 27.40) та високого рівнів внутрішньої здатності прощати (x = 37.33). Було зафіксовано найвищий та найнижчий бали респондентів – 42 та 6 балів відповідно. Той факт, що більшість студентів мають середній рівень внутрішньої здатності прощати (26,53), не можна вважати негативною ознакою, однак, його підвищення матиме добрий вплив на психологічне здоров’я студентів. У статті подано деякі рекомендації щодо збільшення рівня внутрішньої спроможності прощати з метою впливу на психологічний стан особистості.

прощення, рівні поблажливості, учні професійно-технічних навчальних закладів.

1.Bugay, A. & Demir, A. (2010). A Turkish version of Heartland Forgiveness Scale. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 5, 1927-1931 [in English].
2.Burnette, J. L., Davis, D. E., Green, J. D., Worthington, E. L. & Bradfield, E. (2009). Insecure attachment and depressive symptoms: The mediating role of rumination, empathy and forgiveness. Personality and Individual Differences, 46, 276-280 [in English].
3.Çapan, B. E. & Arıcıoğlu, A. (2014). Psikolojik sağlamlığın yordayıcısı olarak affedicilik [Forgiveness as predictor of psychological resiliency]. E-International Journal of Educational Research, 5(4), 70-82 [in Turkish].
4.Davis, D. E., Worthington, E. L., Hook, J. N., & Hill, P. C. (2013). Research on religion/spirituality and forgiveness: A meta-analytic review. Psychology of Religion and Spirituality, 5(4), 233 [in English].
5.Doğan, O., Doğan, S., Çorapçıoğlu, A., & Çelik, G. (1994). Üniversite öğrencilerinde depresyon yaygınlığı ve bazı değişkenlerle ilişkisi [Depression prevalence and relation some variables in university students]. C.Ü. Tıp Fakültesi Dergisi, 16(2), 148-151 [in Turkish].
6.Enright, R. D. (2001). Forgiveness Is A Choice: A Step-by-Step Process for Resolving Anger and Restoring Hope. American Psychological Association [in English].
7.Enright, R. D. & The Human Development Study Group (1996). Counseling within the forgiveness triad: On forgiving, receiving forgiveness, and self forgiveness. Counseling and Values, 40(2), 107-126 [in English].
8.Fitzgibbons, R. (1998). Anger and the healing power of forgiveness: A psychiatrist’s view. In R. Enright ve J. North (Eds), Exploring Forgiveness (pp. 63-74). Madison: University of Wisconsin [in English].
9.Freedman, S. R. & Enright, R. D. (1996). Forgiveness as an intervention goal with incest survivors. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 64, 983- 992 [in English].
10.Gordon, K. C., Baucom, D. H. & Snyder, D. K. (2000). The use of forgiveness in marital therapy. Forgiveness: Theory, Research and Practice, 203-227 [in English].
11.Lawler‐Row, K. A., Hyatt‐Edwards, L., Wuensch, K. L. & Karremans, J. C. (2011). Forgiveness and health: The role of attachment. Personal Relationships, 18(2), 170-183 [in English].
12.Macaskill, A., Maltby, J. & Day, L. (2002). Forgiveness of self and others and emotional empathy. The Journal of Social Psychology, 142(5), 663-665 [in English].
13.McCullough, M. E., Pargament, K. I. & Thoresen, C. E. (2000). The psychology of forgiveness: History, conceptual issues and overview. In M. E. McCullough, K. I. Pargament ve C. E. Thoresen (Eds.), Forgiveness: theory, research and practice. New York: Guilford Press [in English].
14.McCullough, M. E., Worthington, E. L. & Rachal, K. C. (1997). Interpersonal forgiving in close relationships. Journal of Personality and Social Psychology, 73(2), 321 [in English].
15.Neziroğlu, G. (2010). Ruminasyon, yaşantısal kaçınma ve problem çözme becerileri ile depresif belirtiler arasındaki ilişkilerin incelenmesi [An investigation on the relationship between rumination, experiental avoidance and problem solving skills in relation to depressive symptoms]. Yayımlanmamış yüksek lisans tezi, Hacettepe Üniversitesi, Sosyal Bilimler Enstitüsü, Ankara. [in Turkish].
16.Oral, T. (2016). Üniversite öğrencilerinin affetme düzeylerinin öz-anlayış, kişilerarası hataya ilişkin ruminasyon ve kişilik özellikleri açısından incelenmesi [The investigation of university students’ forgiveness levels in terms of self-compassion, rumination about an interpersonal offense and personality traits]. Unpublished Doctoral Thesis, University of Necmettin Erbakan, Konya [in Turkish].
17.Scobie, E. D. & Scobie, G. E. W. (1998). Damaging events: The perceived need for forgiveness. Journal for the Theory of Social Behaviour, 28(4), 373-402 [in English].
18.Skoda, A. M. (2011). The relation between selfcompassion, depression and forgiveness of other. Unpublished Master’s Thesis, University of Dayton, Ohio [in English]. 
19.Thompson, L. Y., Snyder, C. R., Hoffman, L., Michael, S. T., Rasmussen, H. N., Billings, L. S. & Roberts, D. E. (2005). Dispositional forgiveness of self, others, and situations. Journal of Personality, 73(2), 313-360 [in English].
20.Tse, W. S., & Yip, T. H. J. (2009). Relationship among dispositional forgiveness of others, interpersonal adjustment and psychological well-being: Implication for interpersonal theory of depression. Personality and Individual Differences, 46(3), 365-368 [in English].
21.Worthington, E. L. (1998). The pyramid model of forgiveness: Some interdisciplinary speculations about unforgiveness and the promotion of forgiveness. In E. L. Worthington (Eds.), Dimensions of forgiveness: Psychological research and theological perspectives. Philadelphia: Templeton Foundation Press [in English].
22.Ysseldyk, R., Matheson, K. & Anisman, H. (2007). Rumination: Bridging a gap between forgivingness, vengefulness, and psychological health. Personality and Individual Differences, 42(8), 1573-1584 [in English].