Puchkov I. R., Sariienko V. K., Sariienko V. V. Didactic Foundations of Software Structuring in the Process of Teaching Science Disciplines and Mathematics at Pedagogical Universities.

// Наука і освіта.  2017.  №6. 62-67.


DOI:

Ігор Русланович Пучков,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Владислав Костянтинович Сарієнко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Володимир Владиславович Сарієнко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
кафедра природничо-математичних дисциплін,
Донбаський державний педагогічний університет,
вул. Г. Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна


ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРУВАННЯ
ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ НАВЧАННІ ПРЕДМЕТІВ
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ У ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ


АНОТАЦІЯ:

Дисципліни природничо-математичного циклу становлять фундаментальну доказову і техніко-конструктивну базу сучасних наукових досліджень і виробництва, сприяють формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвиткові, забезпечують засвоєння необхідних для роботи з комп’ютером знань і вмінь. У процесі розробки технології структурування програмного забезпечення навчання природничо-математичних дисциплін у педагогічних університетах слід ураховувати, що вона має комплексно охоплювати всі структурні компоненти процесу навчання: цільовий (передбачає усвідомлення викладачем і прийняття студентами мети та завдань дисципліни); мотиваційний (забезпечує стимулювання розвитку в студентів інтересу до дисципліни, потреби у розв’язанні поставлених завдань); змістовий (визначається навчальним планом, державними навчальними програмами та підручниками); операційно-регулятивний (вимагає одночасного здійснення контролю за перебігом та результатами навчального процесу); оціночно-результативний (спрямований на здійснення оцінювання досягнутих студентами результатів, формулювання висновків, з’ясування причин відхилень від запланованих результатів). Метою статті є дослідження необхідності структурування програмного забезпечення природничо-математичних дисциплін як способу досягнення оптимального поєднання різних програмних та інших засобів навчання, що забезпечує формування умінь самостійної пізнавальної діяльності студентів під час вивчення предметів зазначеного циклу. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи (вивчення, аналіз та узагальнення наукової літератури з метою ознайомлення зі станом досліджуваної проблеми); емпіричні методи (спостереження, анкетування, тестування, метод незалежних оцінок для діагностики стану сформованості педагогічної готовності вчителів, педагогічний експеримент – для перевірки ефективності визначеної розробленої технології структурування програмного забезпечення навчання природничо-математичних дисциплін у педагогічних університетах); методи математичної статистики − для обробки результатів експериментальної роботи. Перевірка здійснювалася за наступними критеріями: мотиваційний (рівень сформованості мотивів щодо вивчення природничо-математичних дисциплін); когнітивно-діяльнісний (рівень навчальних досягнень студентів із природничо-математичних дисциплін); професійно-орієнтований (сформованість методичних знань та організаційних умінь у використанні комп’ютерних технологій в процесі викладання природничо-математичних дисциплін у шкільній практиці). Вірогідність визначення результатів педагогічного експерименту було перевірено критерієм Пірсона. Проведений педагогічний експеримент довів доцільність розробленої технології структурування програмного забезпечення навчання природничо-математичних дисциплін, що забезпечує підвищення рівня професійної готовності майбутніх учителів у плані оволодіння й засвоєння матеріалу з природничо-математичного циклу.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

педагогічний університет, програмне забезпечення, структурування, навчання, природничо-математичні дисципліни, майбутні вчителі, експеримент, педагогічна готовість.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Буринська Н. М. Дидактичні основи шкільного підручника з природничих дисциплін / Н. М. Буринська // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 3. – С. 23-28.
2. Гагарина Л. Г. Технология разработки программного обеспечения / Л. Г. Гагарина, Е. В. Кокорева, Б. Д. Виснадул. – М. : ИД «ФОРУМ»; ИНФРА-М, 2008.
3. Грабарь М. И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях / М. И. Грабарь, К. А. Краснянская. – М. : Педагогика, 1977. – 136 с.
4. Немов Р. С. Психология: учеб / Р. С. Немов // В 3 кн. – Кн. 3 : Экспериментальная психология и психодиагностика. – М. : Просвещение : ВЛАДОС, 1995. – 512 с.
5. Педагогика : учеб. пособ. / Под ред. Ю. К. Бабанского. – М. : Просвещение, 1983. – 608 с.
6. Пучков І. Р. Дидактичні засади структурування програмного забезпечення навчання фізико-математичних дисциплін у педагогічних університетах : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09 / Ігор Русланович Пучков. – Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Харків, 2013. – 20 с.
7. Пучков І. Р. Суть і дидактичні принципи структурування програмного забезпечення навчання фізико-математичних дисциплін / І. Р. Пучков // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб.наук.праць. – Вип. LIX. – Cлов’янськ: СДПУ, 2012. – 350 с.
8. Сарієнко В. В. Розвиток творчої пізнавальної діяльності старшокласників у процесі навчання предметів природничо-математичного циклу : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09 / Володимир Владиславович Сарієнко. – Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. – Харків, 2015. – 20 с.
9. Столяров В. И. Прогресс изменения и его познание. Логико-методологические проблемы / В. И. Столяров. – М. : Наука, 1996. – 252 с.
10. Чайка В. Основи дидактики : Тексти лекцій і завдання для самоконтролю: навч. посіб. / В. Чайка. – Тернопіль : Астон, 2002. – 244 с.
11. Halal W. E. The information technology revolution / W. E. Halal // Futurist. – Washington, 1992. – V.26, N 4. – P.10-15.
12. Langenberg D. N. Information technology and the university: Integration strategies for the 21st сentury / D. N. Langenberg // J. Amer. Soc. Inform. Science. – Washington, 1994. – V. 45. – №5. – P. 323-325.

Matviichuk L. A., Kukhar L. O., Hnedko N. M. Examining Factors of Using Information and Communication Technologies For E-Learning Organization.

// Наука і освіта.  2017.  №6. 68-73.


DOI:

Людмила Анатоліївна Матвійчук,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформатики і обчислювальної техніки,
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка,
вул. Гетьмана Полуботка 53, м. Чернігів, Україна,
Людмила Олександрівна Кухар,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерної інженерії і освітніх вимірювань,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,
вул. Пирогова 9, м. Київ, Україна,
Наталія Михайлівна Гнедко,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
інформаційно-комунікаційних технологій і методики викладання інформатики,
Рівненський державний гуманітарний університет,
вул. Степана Бандери 12, м. Рівне, Україна


ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ


АНОТАЦІЯ:

В той час, коли інформаційно-комунікаційні технології визнані як вагомий інструмент в реалізації системи освіти, виникає питання: чи забезпечені навчальні заклади належними умовами їх застосування для організації електронного навчання (е-навчання). Мета статті полягає у визначенні готовності викладачів до е-навчання та з’ясування факторів гальмування процесу використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчанні. Під час дослідження використано теоретичні та емпіричні методи: узагальнення, індукція, спостереження, опитування. У результаті дослідження розкрито стан забезпечення умов та труднощі, які перешкоджають інноваційній діяльності. Також окреслено коло позитивних чинників, які всупереч всьому, стимулюють викладачів використовувати елементи е-навчання. З’ясовано стан готовності навчальних закладів України до інноваційної діяльності, який перебуває на вкрай низькому рівні та потребує вдосконалення, оновлення. Відсутність належного рівня програмного-технічного забезпечення, нестача швидкісних комп’ютерів, мале фінансове забезпечення, брак часу на інтеграції ІКТ в навчальне середовище, особисті чинники, технічна некомпетентність викладачів, відсутність підтримки з боку адміністрації ВНЗ – усі ці проблеми потребують якомога швидшого вирішення. В цілому отримані результати ще раз акцентують увагу на низькому рівні інформатизації освіти. Для поліпшення незадовільного стану інноваційної діяльності у навчальних закладах адміністрації потрібно оновити програмно-технічне забезпечення (оснащення аудиторій всіма необхідними сучасними, швидкісними, багатофункціональними пристроями); підвищити фінансове забезпечення (підняття заробітної плати, виплачування надбавок за престижність педагогічної праці); здійснювати наповнення інформаційного забезпечення (електронними навчальними ресурсами, електронними навчально-методичними комплексами тощо); вивільнити час викладачам для інноваційної діяльності, підвищити рівень ІКТ-компетенції викладачів; створити систему мотивації, заохочення до інноваційної діяльності. Все це дасть можливість реалізуватися як студентам, так і викладачам.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

е-навчання, ІКТ, інноваційна діяльність, викладачі, фактори, труднощі нововведень.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Bozdogan, D. Use of ICT Technologies and Factors Affecting Pre-Service ELT Teachers' Perceived ICT SelfEfficacy / D. Bozdogan & R. Özen // Turkish Online Journal of Educational Technology. – 2014. – №13(2). – С. 186-196.
2. Goyal E. Factors that affect information and communication technology usage: A case study in Management Education / E. Goyal, S. Purohit, & M. Bhagat // Journal of Information Technology Management. – 2010. – №11 (4). – С. 38-57.
3. Ignatova N. ICT-based Learning Personalization Affordance in the Context of Implementation of Constructionist Learning Activities / N. Ignatova, V. Dagienė, & S. Kubilinskienė // Informatics in Education. – 2015. – №14 (1). – С. 51-65.
4. Igwe Sylvester Agbo. Factors Influencing the Use of Information and Communication Technology (ICT) in Teaching and Learning Computer Studies in Ohaukwu Local Government Area of Ebonyi StateNigeria / Agbo Igwe Sylvester // Journal of Education and Practice. – 2015. – №6 (7). – С. 71-86.
5. Mumtaz S. Factors Affecting Teachers’ Use of Information and Communications Technology: a review of the literature / S. Mumtaz // Journal of Information Technology for Teacher Education. – 2000. – №9 (3). – С. 319-342.
6. Player-Koro C. Factors Influencing Teachers’ Use of ICT in Education / C. Player-Koro // Education Inquiry. – 2012. – №3 (1). – С. 93-108.
7. Sallimah M. S. Investigating the factors influencing teachers’ use of ICT in teaching in Bruneian secondary schools / M. S. Sallimah, L. Kumar // Education and Information Technologies. – 2014. – №19 (4). – С. 747-762.
8. Totter A. ICT and Schools: Identification of Factors Influencing the use of new Media in Vocational Training Schools / A. Totter, D. Stütz, & G. Grote // The Electronic Journal of e-Learning. – 2006. – №4 (1). – С. 96-103.
9. Vitanova V. Factors Affecting the Development of ICT Competencies of Teachers in Primary Schools / V. Vitanova, T. Atanasova-Pachemska, D. Ilievc, & S. Pachemskad // Procedia - Social and Behavioral Sciences. – 2015. – №191 (2). – С. 1087-1094.
10. Лісіна Л. О. Вплив інформатизації освіти на трансформацію технології навчання у вищій школі / Л. О. Лісіна // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2016. – Вип. 50. – С. 425-432. – Режим доступу: http://nbuv. gov. ua/UJRN/Pfto_2016_50_57.
11. Матвійчук Л. А. Організація самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій / Л. А. Матвійчук // Europe Humanities Studies: Education and Training. – 2016. – №2. – С. 335-345.
12. Наказ Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
13. Седьмой прогноз из отчета Bersin by Deloitte «Predictions for 2016»: революция в корпоративном обучении [Электронный ресурс] // HRdocs : [полно- формат. HR-б-ка]. – Электрон. данные. – Москва, 2013–2016. – Режим доступа: http://hrdocs.ru/novosti/bersin-7.
14. Якунін Я. Ю. Лімітуючи фактори оптимального використання ІКТ на сучасному уроці / Я. Ю. Якунін // Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. – 2013. – №19 (29). – С. 198-201.

Теремецький В. І., Гринько П. О., Кармаза О. О. Концептуальні засади підвищення ефективності законодавчого регулювання освітнього процесу в Україні.

// Наука і освіта.  2017.  №6. 74-80.


DOI:

Владислав Іванович Теремецький,
доктор юридичних наук, доцент,
професор кафедри університетської освіти і права,
Університет менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України,
вул. Січових Стрільців , 52-а, III корпус, м. Київ, Україна,
Павло Олександрович Гринько,
кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри
університетської освіти і права,
Університет менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України,
вул. Січових Стрільців , 52-а, III корпус, м. Київ, Україна,
Олександра Олександрівна Кармаза,
доктор юридичних наук, доцент,
професор кафедри приватно-правових дисциплін,
Університет сучасних знань,
вул. Велика Васильківська, 57/3, м. Київ, Україна


КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ


АНОТАЦІЯ:

Сучасне українське суспільство вимагає від держави та політиків створення належних умов розвитку та самореалізації особистості в умовах євроінтеграції. Концептуального підходу потребують питання реформування освітнього процесу в Україні, який є невід’ємною складовою конкурентоздатності українців на світовому ринку праці. Підготовлений у 2016 році законопроект «Про освіту» містить низку новацій та змін до існуючих правовідносин у цій сфері, втім існуюча його редакція не позбавлена певних протиріч та недоліків. Метою статті є визначення проблем освітнього процесу, які не знайшли належного унормування у проекті вказаного законодавчого акту. Методом порівняльно-правового аналізу та інших діалектичних методів пізнання було виявлено недосконалість правового врегулювання такого важливого питання як здійснення контрольно-наглядової діяльності за цим процесом. Завдання дослідження полягає у напрацюванні пропозицій щодо вдосконалення правової регламентації здійснення нагляду (контролю) як концептуальної засади підвищення ефективності законодавчого регулювання освітнього процесу в Україні. Наведено низку позитивних новацій та змін до існуючих правовідносин у сфері освіти, які містить Поданий до Верховної Ради України проект Закону України «Про освіту». Розглянуто зауваження фахівців Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України з приводу окремих норм цього законопроекту. Аналіз деяких положень норм Закону Республіки Польща «Про систему освіти» та відповідних положень Закону України «Про освіту» дозволяє зробити висновок, що польський законодавець більш ретельно підійшов до питання законодавчого врегулювання питань здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері освіти. Доведено, що редакція статті 69 проекту Закону України «Про освіту», яка регламентує державний нагляд (контроль) у сфері освіти, потребує доопрацювання. Запропоновано розширити зміст такого нагляду (контролю) за всіма аспектами та проявами освітньої діяльності, а також доповнити перелік суб’єктів такого нагляду (контролю), включивши до нього (крім центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальних органів) центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, органи місцевого самоврядування, а також центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади спеціалізованої освіти.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

освіта, освітній процес, державний нагляд (контроль) у сфері освіти, реформування освітнього процесу.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020» : указ Президента України від 12.01.2015 р. № 5/2015 // Офіційний вісник Президента України. – 2015. – № 2. – Ст. 14.
2. Кремень В. Освіта, особистість і соціальний поступ / Василь Кремень // Освіта для сучасності = Edukacja dla wspуіczesnosсi : зб. наук. пр. : у 2 т. / МОН України, НАПН України, НПУ ім. М. П. Драгоманова, Комітет педагог. наук Польської акад. наук та ін. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. – Т. 1. – С. 6-12.
3. Оцінювання якості освіти / Портал громадських експертів «Освітня політика» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://educationua.org/ocinyuvannya-yakosti-osviti.php.
4. PISA 2012 Results in Focus: What 15-year-olds know and 2 what they can do with what they know :Programme for International Student Assessment. – OECD 2014. – 44 р.
5. Кремень В. Від сучасності – до майбутнього / Василь Кремень, Віктор Андрущенко // Освіта для сучасності = Edukacja dla wspуіczesnosсi : зб. наук. пр. : у 2 т. / МОН України, НАПН України, НПУ ім. М. П. Драгоманова, Комітет педагог. наук Польської акад. наук та ін. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. – Т. 1. – С. 3-5.
6. UK «second best education in Europe» / By Sean Coughlan BBC News education correspondent: 8 May 2014 [Electronic resource]. – Access mode: http://www.bbc.com/news/business-27314075.
7. Закон про освіту : презентація інновацій проекту Закону про освіту / МОН України [Електронний ресурс в форматі PDF]. Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/gromadske-obgovorennya-zakonoproektu-«proosvitu».html.
8. The New ukrainian school. Conceptual principles of secondry school reform / Contributors: O. Elkin, L. Hrynevych, S. Kalashnikova, P. Khobzey et cet.; edited by M. Gryshchenko. – К. : Ministry of education and science of Ukraine, 2016. – 40 р. [Electronic resource]. – Access mode: http://mon.gov.ua/Новини%202017/02/17/book-finaleng-cs-upd-16.01.2017.pdf.
9. Нацрада реформ підтримала Нову українську школу та розвиток інклюзивної освіти : новини за 01.04.2017 р. / Офіційне інтернет-представництво Президента України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/nacrada-reformpidtrimala-novu-ukrayinsku-shkolu-ta-rozvitok-40726.
10. Висновок Головного науково-експертного управління від 02.09.2016 р. на проект Закону України «Про освіту» (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016 р.) // Офіційний веб-портал Верховна Рада України [Електронний ресурс у форматі doc.]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58 639.
11. Зауваження Головного юридичного управління від 07.07.2017 р. до проекту Закону України «Про освіту» (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016 р.) // Офіційний веб-портал Верховна Рада України [Електронний ресурс у форматі doc.]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58 639.
12. Колодій І. С. Сучасні тенденції державної освітньої політики України / І. С. Колодій // Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні : зб. тез доповідей ХІ наук.-практ. конф. (м. Львів, 30.03 – 04.04.2015 р.) / МОН України, Нац. ун-т «Львівська політехніка», Ін-т підприємва та перспективних технологій. – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2015. – С 235-239.
13. О systemie oswiaty : Polska ustawa 07.09.1991 r. / Рortal internetowy Polskie Ustawy; (оstatnia aktualizacja portalu – luty 2014 r.) [Zasуb elektroniczny]. – Dostкp: http://ustawa.ws/system_oswiaty/tekst.htm.

Vovk O. I. Foreign Language Acquisition: a Communicative and Cognitive Paradigm.

// Наука і освіта.  2017.  №6. 81-85.


DOI:

Олена Іванівна Вовк,
доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри англійської філології,
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,
бульвар Шевченка, 81, м. Черкаси, Україна


ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ:
КОМУНІКАТИВНО-КОГНІТИВНА ПАРАДИГМА


АНОТАЦІЯ:

У статті представлено новий ракурс вирішення проблеми оволодіння іноземною мовою (ІМ) студентами-філологами. Зокрема, пропонується раціональний підхід до навчання ІМ, що може стати важливим інструментом у набутті шуканої компетентності й необхідного мовленнєвого досвіду. Стаття має на меті обговорення сучасної стратегії оволодіння іноземною мовою (ІМ). Зокрема, окреслюється процес навчання ІМ в аспекті комунікативно-когнітивного підходу. Кінцевою метою вивчення ІМ визначено формування іншомовної комунікативно-когнітивної компетентності суб’єктів пізнання. Висувається припущення, що для досягнення поставленої мети навчання має будуватися на певних принципах. Перший принцип підкреслює необхідність навчання ІМ в когнітивно-комунікативній діяльності. Другий – акцентує потребу врахування в навчальному процесі епістемологічних стилей студентів. Третій принцип підкреслює важливість формування студентів як мовних особистостей. Четвертий – передбачає становлення у суб’єктів пізнання картини світу. П’ятий принцип постулює необхідність розвивати й розширювати знаннєвий простір студентів. Шостий принцип припускає, що оволодіння ІМ сприяє розвитку множинного інтелекту суб’єктів пізнання. Сьомий – передбачає формування у студентів здатності до концептуального моделювання інформації. Запропоновані базові концептуальні положення оволодіння ІМ ураховують наукові напрацювання зарубіжних і вітчизняних дослідників. Ключовим аспектом, який досліджується в статті, є експериментально перевірена спіральна модель пізнання. Це означає, що в процесі навчання студенти проходять шлях від перцепції навчального матеріалу до продукування власного іншомовного мовлення через такі етапи, як первинна репродукція, апперцепція, інкубація знань і творча репродукція. Аргументується думка про те, що, рухаючись означеними етапами, студенти розвивають комунікативні й когнітивні здатності, набувають певних знань і формують необхідні навички й уміння, що сукупно становлять іншомовну комунікативно-когнітивну компетентність. Запропонована методологія й концепція навчання ІМ були експериментально перевірені в науковому експерименті, адаптованому для студентів-філологів.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

оволодіння іноземною мовою, іншомовна комунікативно-когнітивна компетентність, принципи оволодіння ІМ, спіральна модель пізнання.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Вовк О. І. Комунікативно-когнітивна компетентність студентів-філологів: нова освітня парадигма / О. І. Вовк. – Черкаси : Вид. Чабаненко Ю. А., 2013. – 500 с.
2. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая лич- ность / Ю. Н. Караулов. – Изд. 7-е. – М. : ЛКИ, 2010. – 264 с.
3. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути по- лучения знаний о языке / Е. С. Кубрякова. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.
4. Пассов Е. И. Коммуникативное иноязычное образование (Концепция развития индивидуальности в диалоге культур) / Е. И. Пассов. – Липецк : Липецкий ГПИ, 2000. – 154 с.
5. Холодная М. А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования / М. А. Холодная. – СПб. : Питер, 2002. – 272 с.
6. Bennet, M. Basic Concepts of Intercultural Communication / M. Bennet // Selected Readings. – Yasrmouth, ME. Intercultural Press, Inc., 1998. – 272 p.
7. Gardner, H. Intelligence Reframed: Multiple Intelligences for the 21st Century / H. Gardner. – N.Y. : Basic Books, 2000. – 320 p. 
8. Hymes D. On Communicative Competence / C.J. Brumfit and K. Johnson (eds.) // The Communicative Approach to Language Teaching. – London. – 1989. – P. 5 – 27.
9. Littlewood, W. Communicative Language Teaching / W. Littlewood. – Cambridge : Cambridge University Press, 1991. – 269 p.
10. Piaget, J. The Origins of Intelligence in Children / J. Piaget. – N.Y. : Basic Books, 1972. – 344 p.
11. Savignon, S. J. Communicative Competence: An Experiment in Foreign Language Teaching / S. J. Savignon. – Philadelphia : Center for Curriculum Development, 1972. – 178 р.
12. The Oxford Companion to the Mind / Ed. By R. L. Gregory. – Oxford – N.Y. : Oxford University Press, 1987. – 853 p.
13. Tolman, E. C. There is More than One Kind of Learning / E. C. Tolman // Psychological Review. – Vol. 30. – 1979. – P. 144 – 145.
14. Vovk, O. Experimental Verification of the Methodology of Acquiring Communicative and Cognitive Competence by Students of Linguistic Fields / O. Vovk // International Scientific and Practical Conference “World Science” / Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference “Science and Education – Our Future (November 29–30, 2016, Ajman, UAE)”. – No.12 (16). – Vol. 3. – P. 23–26.
15. Vovk, O.I. Modeling the Process of Foreign Language Acquisition: Communicative and Cognitive Framework / O.I. Vovk // TESOL Ukraine: New Vistas of Research and Teaching: Збірник наукових праць. – Черкаси : ФОП Третяков О.М., 2015. – P. 151–152.

Косило Н. В., Нич О. Б., Балаєва К. С. Готовність вихователів до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності.

// Наука і освіта.  2017.  №6. 86-94.


DOI:

Наталія Володимирівна Косило,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовознавства,
Івано-Франківський національний медичний університет,
вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ, Україна,
Оксана Богданівна Нич,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, Україна,
Катерина Сергіївна Балаєва,
кандидат педагогічних наук, асистент,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
вул. Коцюбинського, 2, м. Чернівці, Україна


ГОТОВНІСТЬ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ


АНОТАЦІЯ:

Модернізація освіти в Україні в річищі світових тенденцій глобалізації й інтеграції та зміни світоглядної парадигми вимагають висококваліфікованого, конкурентоспроможного педагога. Відповідно зростають вимоги до професійної діяльності і вихователів дошкільних навчальних закладів задля забезпечення гармонійного розвитку дітей. У статті визначено критерії, показники та рівні готовності вихователів до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності; визначено стан їхньої готовності до застосування інноваційних технологій. Результати дослідження дозволяють узагальнити, що актуальним у її подальшому вивченні розглядаємо питання щодо оновлення технологічного змісту фахової підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів різного типу в умовах інтегрування вищої педагогічної школи України в європейський освітній простір; переосмислення післядипломної фахової підготовки вихователів в умовах модернізації освіти в Україні в річищі світових тенденцій глобалізації й інтеграції та змін світоглядної парадигми.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

готовність, критерій, показник, рівень, компетентність, професійна діяльність.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Balaieva K. Structural Analysis of Readiness of Future Educators to Using of Innovative Technologies / Kateryna Balaieva // Educaţia în societatea contemporană: аplicaţii; coord. Otilia Clipa & Gabriel Cramariuc. – Iași: Editura LUMEN, 2015. – P. 305-316.
2. Ruchen D. S. Key Competencies for a Successful Life and a Well-Functioning Society / D. S. Ruchen. – Hogrefe&HuberPublishers, Germany, 2003. – Р. 4-5.
3. Spector J. M. Competencies for online teaching / J. M. Spector, Teja I. dela. – Syracuse, NewYork : ERIC Clearing house on Information & Technology, Syracuse University, 2001. – P. 1-3
4. Дубич С. Я. Динаміка мотивів професійної діяльності у студентів в умовах соціально-економічних реформ [Електронний ресурс] / С. Я. Дубич, Ю. Ю. Костюк. ‒ Режим доступу : http://www.rusnauka.com/18_EN_2009/Psihologia/48529.d oc.htm. ‒ Назва екрану
5. Красюк Л. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності: теоретичний аспект / Л. Красюк // Гуманітарний вісник ДВНЗ «ПХДПУ імені Григорія Сковороди». – 2018. – № 28 (1). – С. 156 ‒ 160.
6. Мищенко А. И. Формирование профессиональной готовности учителя к реализации целостного педагогического процесса : дис. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Александр Иванович Мищенко. – М., 1992. – 387 с.
7. Національна рамка кваліфікацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://document.ua/prozatverdzhennja-nacionalnoyi-ramki-kvalifikaciidoc81930.html. ‒ Назва з екрану.
8. Столярчук О. А. Професійна самооцінка як чинник і ознака професіоналізму викладача ВНЗ [Електронний ресурс] / О. А. Столярчук. ‒ Режим доступу: http://elibrary.kubg.edu.ua/3614/1/O_Stoliarchuk_IPSN_IL. pdf. ‒ Назва з екрану.
9.Федірчик Т. Д. Розвиток педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи (теоретико-методичний аспект): [монографія] / Тетяна Дмитрівна Федірчик :. ‒ Чернівці : Чернівецький нац. Ун-т, 2015. ‒ 448 с., с. 307.

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.