2017-6-doc

Byndas O. M. Strategy for Foreign Language Blended Learning Implementation Into fhe Educational Process.

// Наука і освіта. – 2017. – №6. – 95-99.

DOI:

Олена Миколаївна Биндас,
кандидат педагогічних наук,
старший викладач кафедри романо-германської філології,
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка,
1, площа Гоголя, м. Старобільськ, Україна

СТРАТЕГІЯ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

АНОТАЦІЯ:

Насправді ми не знаємо, до яких професій готуємо наших студентів. Освітній простір останніми роками збагатився електронною та дистанційною формами навчання, відкритим та змішаним навчанням, застосуванням хмарних технологій тощо. Актуальність представленого в статті матеріалу обумовлена важливістю впровадження змішаного навчання іноземної мови не тільки в університетах Європи, а також в українських вищих навчальних закладах. Сьогодні серед учених не існує єдиного підходу щодо змісту цього феномену. Мета статті – проаналізувати переваги змішаного навчання в освітньому процесі при вивченні іноземної мови в Європі та визначити основні цілі та стратегії змішаного навчання, які слід враховувати з метою покращення викладання іноземної мови в Україні. На підставі аналізу наукової літератури та практичних розробок педагогічного співтовариства автор висвітлює зміст та особливості концепції «змішаного навчання», описує переваги, стратегії та моделі змішаного навчання. Наголошено, що стратегія впровадження змішаного навчання іноземної мови в діяльність будь-якого освітнього закладу повинна складатися з таких етапів: визначення цілей, обрання певної моделі, здійснення технічного, кадрового, методичного та нормативного забезпечення. Доведено, що вивчення європейського педагогічного досвіду може допомогти у впровадженні міжнародного викладання, обміну науковим досвідом та змішаного навчання іноземної мови в освітній процес вищих навчальних закладів України. Змішане навчання – це потужна технологія, яка повинна бути впроваджена в сучасну модель вивчення іноземної мови в українській освіті. Перспективними напрямами подальших наукових пошуків вбачаємо організаційно-методичні напрями впровадження європейських відкритих онлайн курсів в освітню діяльність вищих навчальних закладів України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

змішане навчання, дистанційна освіта, розвиток, співпраця, впровадження, вищий навчальний заклад, Європа.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Barkasi V.V., Filipyeva T.I. Psycho-Pedagogical Approach to Blended learning as a Mode in ELT. – 2015. – 10 p. [Electronic resource]. – Mode of Access: www.phdl.at/...sozialpaedagogik/.../curriculum/.jour nals.uran.ua/index.php/2072- 4772/article/download/44653/40844.
2. Бугайчук К.Л. Змішане навчання: теоретичний аналіз та стратегія впровадження в освітній процес вищих навчальних закладів / К.Л. Бугайчук // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2016, Том 54, №4. – С.1-18.
3. Curriculum Private Pädagogische Hochschule der Diözese Linz. Studiengang für das Lehramt an Neuen Mittelschulen [Electronic resource]. – 2016. – 272 s. – Mode of Access: www.phdl.at/...sozialpaedagogik/.../curriculum/.
4. Garrison D., Kanuka H. Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education / D. Garrison, H. Kanuka // The Internet and Higher Education. – 2004. – 7. – P. 95-105.
5. Kasparovsky H., Wadsack-Köchl I. Higher Education in Austria. 5 th edition / H. Kasparovsky, I. Wadsack-Köchl. – Vienna: Federal Ministry of Science, Research and Economy, 2015. – P. 29-30.
6. Кухаренко М.Ю. Теорія та практика змішано- го навчання : монографія / С.М. Березенська, К.Л. Бугайчук, В.М. Кухаренко, Н.Ю. Олійник, Т.О. Олійник, О.В. Рибалко, Н.Г. Сиротенко, А.Л. Столяревська; за ред. В.М. Кухаренка. – Харків: «Міськдрук», НТУ «ХПІ», 2016. – 284 с.
7. Семенов М.А., Прізюк О.М. Пошук шляхів оптимізації структури сайту LMS MOODLE у випадку великої кількості категорій та дистанційних курсів / М.А. Семенов, О.М. Прізюк. – 2017 [Електронний варіант]. – Режим доступу: 2017.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=82.

Havrilova L. Ha., Voronova N. S. Online Training Course for Teaching Master-Degree Music Students.

// Наука і освіта. – 2017. – №6. – 100-105.

DOI:

Людмила Гаврилівна Гаврілова,
доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і практики початкової освіти,
Надія Сергіївна Воронова,
кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології, естетики та історії,
Донбаський державний педагогічний університет,
вул. ген. Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У
ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

АНОТАЦІЯ:

Актуальність проблеми обумовлюється інтенсивним упровадженням в освітні системи різних країн світу інформаційно-комунікаційних, зокрема комп’ютерних, технологій. Наразі створено міцне нормативно-правове, науково-теоретичне й методологічне підґрунтя впровадження ІКТ в освіту, проаналізовано й експериментально апробовано нові освітні форми: дистанційне навчання (distance education, e-learning), відкрита освіта (open education), змішане навчання (blended learning) тощо. Метою дослідження є оприлюднення й аналіз авторського досвіду проектування й розроблення дистанційних курсів для системи професійної підготовки магістрів музичного мистецтва, а саме професійно зорієнтованого історико-теоретичного музикознавчого курсу «Історія музичного мистецтва України» та спецкурсу інформаційно-комунікаційного спрямування «Мультимедійні технології в мистецькій освіті». Курси створені для забезпечення високого рівня професійної підготовки майбутніх учителів музики, здобувачів ступеня вищої освіти «магістр». У статті також розглянуто питання специфіки розроблення й використання дистанційних курсів, які входять до сучасної музичної освіти відповідно до вимог інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Специфічними особливостями використання комп’ютерних технологій у дистанційних курсах для майбутніх магістрів музичного мистецтва є такі: широке застосування засобів мультимедіа до всіх видів навчальної діяльності та ресурсів дистанційного курсу; використання специфічних видів контролю музичних знань і умінь (онлайн-вікторини, мультимедійні тестові завдання); виокремлення специфічних методів дистанційного навчання, зокрема візуалізації музичних творів, створення історико-культурного контексту, залучення міжхудожніх асоціацій та ін. Згідно з результатами проведеного експериментального дослідження було підтверджено ефективність дистанційного навчання для розвитку професійної компетентності студентів магістратури напрямку «Музична освіта». Перспективи подальшого наукового пошуку полягають у залученні нових форм і методів дистанційного навчання: скрайбінгу як сучасної форми візуалізації навчального матеріалу, інтелектуальних мап та коміксів як різновидів сучасної навчальної інфографіки. Певні перспективи має залучення до дистанційного навчання майбутніх музикантів-педагогів можливостей соціальних медіа, зокрема педагогічного потенціалу електронних соціальних мереж, сервісів обміну мультимедійними даними, документами, сервісів комунікації в реальному часі, співробітництва та роботи в групі. Крім того, до професійної підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва доцільно залучати й дистанційні курси з музично-теоретичних курсів «Аналізу музичних творів», «Поліфонії», «Теорії музики й сольфеджіо», поєднуючи традиційні форми з інноваційними методами дистанційного навчання музики.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

дистанційне навчання, дистанційний курс, історія музичного мистецтва України, мультимедійні технології в мистецькій освіті, майбутні магістри музичного мистецтва.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кухаренко В. М. Системний підхід до змішаного навчання / В. М. Кухаренко // Інформаційні технології в освіті. – 2015. – № 24. – С. 53-67. DOI:10.14308/ite000568.
2. Технології розробки дистанційного курсу: навчальний посібник / [Биков В. Ю., Кухаренко В. М., Сиротенко Н. Г., Рибалко О. В., Богачков Ю. М.]; за ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка. – К.: Міленіум, 2008. – 324 с.
3. Rosenberg M. Beyond E-Learning: New Approaches to Managing and Delivering Organizational Knowledge / M. Rosenberg // ASTD International Conference. – 2007. – June 3. – Atlanta.
4. Simonson M. Teaching and learning at a distance: foundations of distance education / M. Simonson, S. Smaldino, M. Albright & S. Zvacek. – 2nd ed. – Upper Saddle River, NJ: Merrill Prentice Hall. – 2003.
5. Toru Iiyoshi Opening Up Education. The Collective Advancement of Education through Open Technology, Open Content, and Open Knowledge / Iiyoshi Toru & M. S. Vijay Kumar. – London, The MIT Press, 2009. – 256 p.

Hrytsenko I. S. University Students’ Self-Study Structure.

// Наука і освіта. – 2017. – №6. – 106 -112.

DOI:

Ірина Сергіївна Гриценко,
кандидат педагогічних наук,
старший викладач кафедри романо-германських мов і перекладу,
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв оборони, 15, м. Київ, Україна

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ СКЛАДОВІ ПРОЦЕСУ
САМОСТІЙНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті висвітлено складові самостійної освітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів. Структура самостійної роботи повинна бути розглянута як склад особливої форми навчання й не ототожнюватися з організацією діяльності учіння, що часто можна спостерігати в дидактиці. Усе більшого значення набуває самостійна робота студентів, яку визначаємо як основну організаційну форму здійснення самостійної освітньої діяльності студентів філологічних спеціальностей. Цій проблемі протягом досить тривалого періоду часу приділяється увага в літературі з педагогіки, психології й методики викладання окремих дисциплін, вивчається бюджет часу студентів, способи раціональної організації й культури розумової праці в застосуванні до дисциплін вищих навчальних закладів різного профілю. Організація аудиторної й позааудиторної самостійної роботи в процесі навчання у вищій школі, формування вмінь навчальної праці є основою для післядипломної освіти й подальшого підвищення кваліфікації фахівців. Таким чином, у вищій школі студенти повинні отримати підготовку до подальшої самоосвіти, а засобом досягнення перерахованих цілей і виступає самостійна робота. Отже, самостійна робота представляє собою одну з найважливіших і широко обговорюваних проблем навчання в середній школі й у вищих закладах освіти з позицій вимог сучасної педагогічної науки й суспільства в цілому. Вона повинна здійснюватись студентами як пізнавальна діяльність, перетворитись на засіб формування таких особистісних якостей як самостійність, активність, творче ставлення до інформації, яка сприймається. Головним компонентом навчального процесу у вищому навчальному закладі є активна цілеспрямована самостійна пізнавальна діяльність студента, тобто самостійне вивчення змісту кожної окремої дисципліни: понять, теоретичних положень, методів розв’язання типових задач, методів оцінювання достовірності й точності рішень, а також оволодіння технікою застосування таких знань. Самостійна робота як дидактична форма навчання є системою організації педагогічних умов, що забезпечують управління навчальною діяльністю тих, хто навчається, відбувається за відсутності викладача й без його безпосередньої участі й допомоги. Під час виконання самостійної роботи підтримка викладача реалізується опосередковано через організацію системи навчання в умовах самопідготовки. У цьому полягає дидактична сутність самостійної роботи й її відмінність від форм аудиторної роботи, яка передбачає безпосередню участь і допомогу з боку викладача.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

самостійна освітня діяльність, складові самостійної освітньої діяльності, самостійна робота, структура самостійної роботи, вищий навчальний заклад.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Антропов В. А. Организация самостоятельной работы студентов / В. А. Антропов, Н. И. Шаталова. – Екатеринбург: Изд-во Урал.гос. ун-т путей сообщения, 2000. – 76 с.
2. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы: учеб.-метод. пособие / Сергей Иванович Архангельский. – М.: Высш. школа, 1980. – 368с. 3. Вяткин Л. Г. Самостоятельность учащихся на уроках русского языка: пособие к спецкурсу / Леонид Григорьевич Вяткин. – Саратов: Изд-во Сарат. гос. ун-т, 1993. – 130с.
4. Гарунов М. Г. Самостоятельная работа студентов / М. Г. Гарунов, П. И. Пидкасистый. – М.: Знание, 1978. – 325 с.
5. Граф В. Основы организации учебной деятельности и самостоятельной работы студентов: Учебн.-метод. пособие / В. Граф, И. И. Ильясов, В. Я. Ляудис. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 79с.
6. Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках / Борис Петрович Есипов. – М.: Педагогика, 1961. – 178 с.
7. Зиновьев С. И. Учебныйпроцесс в советскойвысшейшколе / Сергей Иванович Зиновьев. – М.: Высшая школа, 1975. – 316 с.
8. Иоганзен Б. Г. Педагогическая деятельность и научная организация труда / Бода Германович Иоганзен. – Томск: Томск.ун-т, 1973. –61 с.
9. Молибог А. Г. Вопросы научной организации педагогического труда в высшей школе / Александр Григорьевич Молибог. – [2-е изд., доп.]. – Минск: Вышэйш. школа, 1975. – 288с.
10. Низамов Р. А. Дидактические основы активизации учебной деятельности студентов / Равиль Авзалович Низамов. – Казань: КГУ, 1975. – 130 с.
11. Пидкасистый П. И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении: Теоретико-экпериментальное исследование / Павел Иванович Пидкасистый. – М.: Педагогика, 1980. – 240с.
12. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручник [для студ. пед. фактов] / Олександра Яківна Савченко. – К.: Абрис, 1997. – 416 с.
13. Савченко О. Я. Теоретичні підходи до визначення якості шкільної освіти / О. Я. Савченко // Педагогіка і психологія. – 2007. – № 2. – С. 26-33.

Rotar V. B. Studying Levels of Future Civil Defense Specialists’ Professional Competence Components.

// Наука і освіта. – 2017. – №6. – 112-118.

DOI:

Василь Борисович Ротар,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри техніки та засобів цивільного захисту,
Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чонобиля,
Національний університет цивільного захисту України,
вул. Онопрієнко, м.Черкаси, 8, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНІВ ПРОЯВУ КОМПОНЕНТІВ ПРОФЕСІЙНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

АНОТАЦІЯ:

Мета статті полягала в дослідженні рівнів прояву компонентів професійної компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту. Завдання статті передбачали визначення компонентів професійної компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту та дослідження рівнів їхньої сформованості. У ході дослідження використано методи дослідження: аналіз наукової літератури з метою визначення й теоретичного обґрунтування проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту; синтез, узагальнення, систематизація для теоретичного обґрунтування компонентів професійної компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту; статистичні методи для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісної залежності між досліджуваними явищами й процесами; графічні – для узагальнення та представлення результатів дослідження. Автором доведено необхідність дотримання компетентнісного підходу у процесі підготовки майбутніх фахівців цивільного захисту. Результати проведеного дослідження доводять необхідність підвищення рівнів прояву комунікативного, інформаційного та соціально-правового компонентів професійної компетентності майбутніх фахівців цивільного захисту. Виокремлено такі компоненти професійної компетентності: комунікативний, інформаційний та соціально-правовий. Визначено рівні прояву названих компонентів професійної компетентності: низький, середній, достатній та високий.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

вища освіта, компетентнісний підхід, професійна компетентність, компоненти професійної компетентності, фахівець цивільного захисту.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гмурман В. Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике / В. Е. Гмурман. – М. : Высш. школа, 1979. – 400 с.
2. Драч І. Компетентність фахівця як теоретична проблема [Електронний ресурс] / І. Драч // Нова педагогічна думка. – 2013. – № 3. – С. 41 – 44.
3. Куліненко Л.Б. Освіта і практика як основа і чинник модернізації сучасної освіти : філософсько-світоглядний аналіз / Л.Б. Куліненко. – К. : Знання України, 2013. – 475 с.
4. Кучай О. Компетентність – результативно-діяльнісна характеристика освіти / Олександр Кучай // Професійна освіта: ціннісні орієнтири сучасності [Текст] : зб. наук. праць / за заг. ред. І.А.Зязюна ; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. – К., Харків : НТУ «ХПІ», 2009. – 472 с.
5. Пасинчук К. Сутність поняття «фахова компетентність» майбутнього працівника служби цивільного захисту [Електронний ресурс] / К. Пасинчук // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. – 2013. – Ч. 2. – С. 314 – 324.
6. Савченко Л. Вивчення ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді / Лариса Савченко // Рідна школа. – 2005. – № 8 (907). – С. 39 – 41.
7. Слюсаренко О. Кваліфікаційна критеріальність компетентності : понятійно-методологічні аспекти / О. Слюсаренко // Філософія освіти. – 2009. – № 1-2. – С. 287 – 298.
8. Субетто А.И. Онтология и эпистемология компетентносного подхода, классификация и квалиметрия компетенций / А.И. Субетто. – М. : Исследоват. центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. – 72 с.
9. Ткаченко Т. В. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців безпеки життєдіяльності засобами інформаційно-комунікативних технологій : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Т. В. Ткаченко. – Вінниця, 2009. – 24 с.
10. Хрипунова А. Л. Формування екологічної компетентності майбутніх інженерів – фахівців цивільного захисту : автореф. … к. пед. наук : 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / Аліна Леонідівна Хрипунова. – Харків, 2009. – 22 с.

Dunaieva L. M., Zakharchenko V. I., Zakharchenko N. V. World Experience in Improving Quality of Education: Directions, Means, Norms.

// Наука і освіта. – 2017. – №6. – 119-128.

DOI:

Лариса Миколаївна Дунаєва,
доктор політичних наук, професор, директор
Навчально-наукового інституту інформаційних та соціальних технологій,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, м. Одеса, Україна
Віталій Іванович Захарченко,
доктор економічних наук, професор кафедри
менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності,
Одеський національний політехнічний університет,
пр. Шевченко,1, м. Одеса, Україна,
Наталія Вячеславівна Захарченко,
кандидат економічних наук, доцент кафедри
економіки та моделювання ринкових відносин,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, м. Одеса, Україна

СВІТОВИЙ ДОСВІД ВДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ: НАПРЯМИ, ЗАСОБИ, НОРМИ

АНОТАЦІЯ:

Метою статті є обґрунтування шляхів удосконалення системи управління процесом модернізації освіти в Україні на основі накопиченого світового досвіду та її функціонування в умовах упровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року та нововведення Закону України «Про вищу освіту». Моделі фінансування вищої освіти, які склалися у світовій практиці, дозволили визначити елементи нового механізму фінансування освіти в Україні. Наразі ведеться дискусія уряду з громадськістю щодо внесення низки змін до Закону України «Про вищу освіту» та Податкового кодексу щодо нового фінансового менеджменту та організації освітянського процесу взагалі. Стратегія реформування освіти має підтримуватися фінансуванням. Це означає, що фінансування має безпосередньо пов’язуватися з цілями, мають бути створені стимули для їх досягнення. Управління, що базується на стимулах і конкуренції, має перевагу перед управлінням за правилами. Досвід упровадження системи багатоканальної системи фінансування освіти із залученням недержавних джерел фінансування і розширення участі представників великого та середнього бізнесу в матеріальній підтримці системи освіти, використання системи адресного фінансування учнів шкіл та студентів закладів освіти показали свою ефективність і досить добре розвинені в таких країнах, як Австралія, Франція, Фінляндія, Італія, США, Японія, Канада. Наразі українські установи освіти поступово активізують свою діяльність із входження в світовий освітній простір і співпраці з провідними науковими та освітніми центрами США, Європейського Союзу. Процес інтеграції української економіки в світовий простір, входження до ВТО вимагають від органів управління системою освіти реалізації заходів щодо підвищення якості і конкурентоспроможності української освіти в міжнародному освітньому просторі, стимулювання зростання експорту освітніх послуг. Успішний досвід зарубіжних держав у цій галузі повинен бути врахований під час реформування національної освітньої системи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

освіта, система, простір, Болонський процес, професіоналізм, навчання, школа, інтеграція.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник / За ред. В. Кременя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009. – 384 с.
2. Вища освіта в Україні : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/
3. Головко М. Особливості організації та вдосконалення системи навчання за умов Болонського процессу / М. Головко // Проблеми освіти. – 2006. – №43. – С.7-11.
4. Кузнєцов Е.А. Професіоналізація управлінської діяльності: система, механізм та інноваційна динаміка : монографія / Е.А. Кузнєцов. – Одеса: Наука і техніка, 2015. – 368 с.
5. Кураков А. Л. Совершенствование управления профессиональным образованием: международный опыт / А. Л. Кураков // Вестник ЧГУ, 2006. – №1. – С.130. – 138.
6. Мартыш А. А. К пятилетию Болонского процесса в Украине / А. А. Мартыш // Вісник Придніпрепровської державної академії будівництва та архітектури, 2010. – №4-5. – С. 103-111.
7. Мировой атлас данных : финансирование образования : [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://knoema.ru/atlas/topics/.
8. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року : Президент України; Указ, Стратегія від 25.06.2013 № 344/2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
9. Про освіту : Закон України від 23.05.1991 р. No 1060 // Відомості ВерховноїРади УРСР. – 1991. – No 34. – Ст. 451 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
10. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року : Розпорядження КМУ No 988-р від 14.12.16 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nmc.od.ua/wpcontent/uploads/2017/02/КОНЦЕПЦІЯ.pdf
11. Совсун І. Нова модель фінансування вищої освіти повинна бути прозорою й ефективною у використанні бюджетних коштів : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/usinovivni/novini/2016/03/15/inna-sovsun-nova-modelfinansuvannya-vishhoyi-osviti/
12. Стадний Є. Концептуальна модель державного фінансування ВНЗ за результатами діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cedos.org.ua/uk/osvita/kontseptualna-modelderzhavnoho-finansuvannia-vnz-za-rezultatamy-diialnosti
13. Хомерики Е. А. Украинское высшее образование в формате Болонского процессе: современные тенденции и проблемы / Е. А. Хомерики // Грані, 2015. – № 7. – С. 6-10.
14. Шевченко Л.С. Фінансування вищої освіти: диверсифікація джерел /Л.С. Шевченко //Теорія і практика правознавства. – 2013. – Вип. 2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tipp_2013_2_44
15. Ширяєва Л.В. Формування інноваційних підходів в освітній діяльності [Електронний ресурс] / Л.В. Ширяєва, Н.В. Захарченко // Економіка: реалії часу. Науковийжурнал. – 2012. – No 3-4 (4-5). – С. 114-123. – Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html
16. Щербань Ю.Ю. Болонский процесс в Украине: положительный и отрицательный аспект внедрения [Електронний ресурс] / Ю.Ю. Щербань. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/8_NND_2010/Pedagogica/606 06.doc.htm
17. Amy M. Hightower and others Improving Student Learning by Supporting Quality Teaching: A Survey of School Finance : Key Issues, Effective Strategies. – 2011 // M. Amy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.edweek.org/media/eperc_qualityteaching_12. 11.pdf
18. High-Quality Professional Development for Teachers Supporting Teacher Training to Improve Student Learning [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.americanprogress.org/wpcontent/uploads/2013/07/DeMonteLearning4Teachers- 1.pdf
19. Laura M. Desimone and others, “Effects of Professional Development on teachers’ Instruction: Results from a three-year Longitudinal Study / M. Laura Desimone // Educational Evaluation and Policy Analysis 24 (2) (2002). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://outlier.uchicago.edu/computerscience/OS4CS/lands capestudy/resources/Desimone-Porter-Garet-Yoon-andBirman-2002.pdf
20. Thomas R. Guskey and Kwang Suk Yoon, “What Works in Professional Development?” / R. Thomas [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.k12.wa.us/Compensation/pubdocs/Guskey200 9whatworks.pdf