// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 27-32.

Наталія Леонідівна Юган,
доктор філологічних наук,
доцент Підготовчого відділення для навчання іноземних громадян,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 90, м Київ, Україна

МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
«РОСІЙСКA МОВА» СТУДЕНТАМ-ІНОЗЕМЦЯМ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ НАВЧАННЯ

Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті пріоритетними шляхами модернізації системи освіти визначає формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, впровадження інноваційних методів навчання з використанням комп’ютерних технологій в практику освітньо-виховного процесу. В першу чергу мова йде про поглиблення змісту освіти, вдосконалення педагогічних прийомів оперування інформацією та знанням, використання на заняттях мультимедійних технологій. На Підготовчому відділенні для навчання іноземних громадян Київського національного університету імені Тараса Шевченка викладання дисципліни «Російська мова» студентам-іноземцям проводиться з використанням мультимедійного курсу «Час говорити російською». Метою нашої роботи є вивчення ефективності впровадження мультимедійного комплексу на практичних заняттях. У статті представлено порівняльний аналіз результатів навчання у малих групах (до 10 осіб) студентів-іноземців (усього 4 групи, 40 студентів) російській мові на початковому етапі з використанням мультимедійних технологій та з традиційним підходом на різних етапах процесу засвоєння навчального матеріалу (пояснення нового матеріалу; закріплення знань; узагальнення знань, вдосконалення умінь й навичок; контроль; розвиток мовлення). Ми дійшли висновку, що характер використання мультимедійних технологій на різних типах практичних занять з російської мови має значні відмінності. При практично однаковому рівні отриманих знань упровадження мультимедійних технологій сприяє швидкому засвоєнню нової лексики та граматичних правил, якісному закріпленню нових знань, вдосконаленню умінь й навичок, широкій мовній практиці, ефективній та нестандартній перевірці знань, а також стимулює пізнавальний інтерес, інтелектуальний та творчий потенціал, посилює мотивацію студентів-іноземців до вивчення російської мови. В цілому використання мультимедійних технологій дозволяє підвищити ефективність навчання.

мультимедійні технології, студенти-іноземці, мовна практика, пізнавальний інтерес, активізація мислення, творчий потенціал, ефективність навчання.

1. Азимбаева Ж. А. Применение электронных учебно-методических пособий в процессе обучения русскому языку как иностранному / Ж. А. Азимбаева // Вестник Карагандинского государственного университета. – 2009. – № 4. – С. 145-156.
2. Атабекова А. А. Новые компьютерные технологии в преподавании русского языка как иностранного / А. А. Атабекова. – М. : РУДН, 2008. – 245 с.
3. Богомолов А. Н. Виртуальная языковая среда обучения русскому языку как иностранному (лигвокультурологический аспект) / А. Н. Богомолов. – М. : МАКС Пресс, 2008. – 320 с.
4. Буздуган О. А. Використання мультимедійних засобів навчання в контексті осучаснення процесу викладання іноземної мови / О. А. Буздуган // Наука і освіта. – 2015. – № 2. – С. 10-15.
5. Время говорить по-русски : мультимедийный курс [Электронный ресурс] // http//speakrussian.cie.ru/time_new/rus/course.htm.
6. Рукавишникова С. М. Использование информационных технологий при обучении фонетике на начальном этапе / С. М. Рукавишникова // Технологии обучения РКИ (языкам) и диагностика речевого развития : материалы XVII Международной научно-практической конференции под эгидой МАПРЯЛ, Минск, 2 – 3 февраля 2011 г. – Мн. : БГЭУ, 2011. – С. 303-304.
7. Тряпельников А. В. Интеграция информационных и педагогических технологий в обучении РКИ (методологический аспект) / А. В. Тряпельников. – М., 2014. – 80 с.
8. Чухлебова И. А. Интенсификация обучения РКИ с использованием информационных и коммуникативных технологий / И. А. Чухлебова // Вестник научных конференций. – Тамбов : ООО «Консалтинговая компания Юком», 2016. – № 9 – 2 (13). – С. 116- 118.
9. Яковлев С. М. Использование компьютерных технологий при обучении русскому языку как иностранному / С. М. Яковлев. – Наука – образованию, производству, экономике: материалы ХХI (68) Региональной научно-практической конференции преподавателей, научных сотрудников и аспирантов, Витебск, 11 – 12 февраля 2016 г. – Витебск : ВГУ имени П. М. Машерова, 2016. – С. 82-83.
10. Berdichevsky A. Steps / A. Berdichevsky. – Haaga-Helia University of Applied Sciences, 2007. – 130 p.
11. Gillespie D. Russian grammar. Third edition / David Gillespie, Terence Wade. – Wiley-Blackwell, 2010. – 298 p.
12. Kharav S. Russian grammar. A practical. Guide / Shamil Kharav, John Dunn. – Routledge, 2009. – 468 p.
13. Kharav S. Russian grammar. A practical. Workbook / Shamil Kharav, John Dunn. – Routledge, 2010. – 232 p.
14. Wade T. Russian grammar. Workbook. Second edition / Terence Wade, David Gillespie. – WileyBlackwell, 2012. – 253 p.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 33-39.

Тетяна Петрівна Кучай,
доктор педагогічних наук, доцент,
професор кафедри авіаційної англійської мови,
Олександр Володимирович Кучай,
доктор педагогічних наук, директор центру допрофесійної підготовки
Навчально-наукового інституту неперервної освіти,
Національний авіаційний університет,
Проспект Космонавта Комарова,1, м. Київ, Україна,
Іренеуш Пижик,
Доктор філософії, надзвичайний професор,
Куявська Вища Школа у Влоцлавку, Польща

ВИВЧЕННЯ СПЕЦИФІКИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ЯПОНІЇ (У КОНТЕКСТІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ)

Мета дослідження – здійснити цілісний науковий аналіз прогресивних ідей розвитку освіти Японії, навести статистичні дані динаміки розвитку освіти цієї країни та обґрунтувати можливості творчого використання прогресивних ідей цього досвіду у вищих навчальних закладах України. Відповідно до цілей і закономірностей розвитку японського суспільства система підготовки вчителів початкової школи в Японії має особливості, вона здійснюється у взаємозв’язку із соціальним, політичним, економічним і культурним контекстом. Професійна підготовка вчителів початкових класів розглядається як системне, багатоаспектне явище, що має свою законодавчу базу, освітні заклади й центри, навчально-методичне забезпечення. У підготовці вчителя в університетах Японії виявлено особливості, а саме: у початковій школі основним є виховання, творча організація позаурочної діяльності; підтримання й збереження культурних норм, цінностей, звичаїв, традицій та засобів виховання; наслідування й копіювання; навчання на межі можливостей кожного студента; посилення уваги до використання ІКТ для розвитку пізнавальної активності й творчої діяльності дітей; здійснення підготовки майбутніх педагогів за двома рівнями – бакалавра і магістра. До перспектив творчого використання японських прогресивних ідей і досвіду модернізації підготовки вчителя початкової школи в умовах реформування вітчизняної системи освіти нами виділено такі рекомендації, які ми пропонуємо ввести при підготовці вчителів в університети України: формування науково-дослідної культури майбутніх учителів (підготовка вчителя-дослідника) на основі застосування у навчально-виховному процесі дослідницько-орієнтованого підходу та створення факультетів дослідницької діяльності; удосконалення системи набуття кваліфікації і права викладати в початковій школі (сертифікація, кваліфікаційний іспит, екзамен на перевірку моральних якостей, результати випробувань враховуються переважно впродовж семи років), що спонукає педагога постійно займатися самоосвітою; введення до навчальних планів педагогічних факультетів університетів нових навчальних предметів, зокрема: проектування дизайну навчального середовища в рамках програми вищої освіти крос-освіти, медіа-контенту, а також дисциплін, згідно з навчальними програмами яких аналізується питання організації навчання упродовж життя (автономія і неперервне навчання, довічний розвиток і самонавчання, неперервна освіта та ін.), передбачення в навчальних програмах елементів морального виховання, а також різних видів педагогічних практик, що мають неперервний характер тощо.

освіта, навчальні заклади, студенти, викладачі, динаміка розвитку, Україна, Японія.

1. Каленюк І. С. Розвиток вищої освіти в глобалізованому світі // Інноваційний розвиток вищої освіти: монографія / І. С. Каленюк / За ред. О. В. Кукліна. – Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2013. – 316 с.
2. Озерська О. Ю. Професійна підготовка вчителів у вищих навчальних закладах Японії: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. Ю. Озерська. – Х., 2006. – 212 с.
3. Левовицький Т. Учителі та їх підготовка на межі ХХ та ХХІ століть – еволюція чи революція? / Т. Левовицький // Освітологія: хрестоматія: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / Укладачі: Огнев’юк В. О., Сисоєва С. О. – К.: ВП «Едельвейс», 2013. – С. 90-94.
4. Lewowicki Tadeusz. Problemy kształcenia і pracy nauczycieli / Tadeusz Lewowicki. – Państwowy Instytut Badawczy, Warszawa–Radom, 2007. – 148 s.
5. Статистичні дані Міністерства освіти Японії – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mext.go.jp/english/statistics/
6. Міністерство освіти Японії – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.mext.go.jp 7. 教員の年齢構成 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.mext.go.jp/component/english/__icsFiles/afieldf ile/2013/08/09/1302880_05.df

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 40-46.

Тетяна Володимирівна Дегтяренко,
доктор медичних наук, професор кафедри біології і основ здоров’я,
Владислав Федорович Коджебаш,
кандидат с.-г. наук, ст. викладач кафедри біології і основ здоров’я,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

БІОЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНТРОПОГЕНЕТИКИ
У КОНЦЕПТІ НООСФЕРНОЇ ОСВІТИ

У статті зазначається, що формування ноосфери наразі зазнає значних труднощів. Провідним завданням сьогодення є створення освітньо-виховної системи, здатної створювати особистості, що володіють універсальними методами пізнання і засобами перетворення внутрішнього і зовнішнього світу в конструктивному, системному, інтелектуально, естетично і екологічно безпечному напрямках. Біоетичні та соціокультурні принципи ноосферної освіти мають стати тими першими контролюючими механізмами, які покликані забезпечити сприятливі вектори розвитку людства в перехідний період до ноосфери.

цивілізаційна криза, біоетика, антропогенетика, ноосферна освіта.

1. Астафьев Б. А. Единство мира – мировоззрение будущего человечества / Б. А. Астафьев // Ноосферное образование в Украине. Сборник научных статей. – Харьков, 2007. – С. 7-12.
2. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / В. И. Вернадский – М.: Айрис-пресс, 2012. – 576 с.
3. Дегтяренко Т. В. Психофизиология раннего онтогенеза: Учебник / Т. В. Дегтяренко. – К., УАИП «Рада», 2011. – С. 12-26.
4. Дегтяренко Т. В. Антропогенетика для психологов: учебник [для студентов психолого-педагогического профиля] / Т. В. Дегтяренко, В. Ф. Коджебаш. – Одесса: Бондаренко М.А., 2016. – 268 с.
5. Кордюм В. А. Биоэтика: ее прошлое, настоящее и будущее / В. А. Кордюм // Інтегративна антропологія – Одеса, 2003. – № 1. – С. 25-35.
6. Маслова Н. В. Увертюра ноосферного образования / Н. В. Маслова // Ноосферное образование в Украине. Сб. науч. ст. – Харьков, 2007. – С. 13-18.
7. Маслова Н. В. Концепция экспериментального исследования на тему: «Воспитание учащихся через природосообразное образование и экологическую безопасность» / Н. В. Маслова, Г. В. Курмышев // Ноосферное образование в Украине. Сборник научных статей. Харьков, 2007. – С. 19-23.
8. Фурман А. В. Генеза науки як глобальна дослідницька програма: циклічно-вчинкова перспектива / А. В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2013. – № 4(54). – С. 18-36.
9. Фурман А. В. Ідея і зміст професійного методологування: монографія / А. В. Фурман. – Тернопіль: ТНЕУ, 2016. – 378 с.
10. Фурман А. В. Педагогіка як сфера миследіяльності: наук. видання / А.В. Фурман. – Тернопіль: ВЦ НДІ МЕВО, 2010. – 24 с.
11. Шванева И. Н. Ноосферная психология. Кн. 2: Консультирование личности и общества / И. Н. Шва- нева. – Москва, 2005. – 185 с.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 46-50.

Галина Олексіївна Васьківська,
доктор педагогічних наук,старший науковий співробітник,
завідувач відділу дидактики Інституту педагогіки
Національної академії педагогічних наук України,
вул. Січових Стрільців, 52-Д, м. Київ, Україна

ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ
ЗМІСТУ ОСВІТИ СТАРШОЇ І ВИЩОЇ ШКОЛИ

Науковий світ фундаменталізацію вважає не тільки необхідним процесом оновлення (якісної зміни) вищої освіти, але й важливою дидактичною проблемою. Нині фундаменталізацію можна вважати і методологією, що вказує на шляхи формування нових інваріантного та варіативного компонентів змісту освіти старшої школи. У такий спосіб вибудуваний освітній процес передбачає гармонійне поєднання як загальноосвітніх, так і спеціальних знань. Звісно, таке поєднання буде максимально ефективним за превалювання у суб’єкт-суб’єктній взаємодії духовних і моральних, естетичних і соціальних цінностей. Фундаменталізація змісту освіти старшої і вищої школи покликана забезпечити позитивні зрушення у сфері опанування основ навчальної, професійної і соціальної діяльності. Однак, як ми виявили у своїх дослідженнях, важливо ще в шкільному віці формувати здатність особистості до цілісного професійно спрямованого мислення як передумови подальшої активної творчої життєвої і професійної самореалізації. Мета статті – на конкретних емпіричних матеріалах окреслити важливість фундаменталізації змісту освіти як для вищої, так і для старшої школи. Для розв’язання цієї актуальної дидактичної проблеми ми скористалися низкою методів, серед яких: опитування вчителів і учнів, викладачів і студентів-першокурсників, анкетування; інтерв’ю і бесіди; якісний аналіз освітнього процесу; методи спостереження тощо. Результати дослідження спрямовано на розв’язання порушеної проблеми у контексті наближення українського суспільства до європейських цінностей. Подано результати опитування вчителів і учнів щодо дійсного стану проблем сучасної української освіти. Проаналізовано зміст освіти у старшій школі. Обґрунтовано необхідність удосконалення чинного змісту освіти на засадах його фундаменталізації, яка зумовлює гуманізацію процесу навчання і виховання, сприяє формуванню вільної, творчої та оптимістичної особистості.

зміст освіти, старша школа, вища школа, фундаменталізація, ціннісні орієнтації.

1. Васьківська Г. О. Формування системи знань про людину в учнів старшої школи: теорія і практика : монографія / Г. О. Васьківська. – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – 512 с.
2. Гончаренко С. У. Фундаменталізація освіти як дидактичний принцип / С. У. Гончаренко. – К. : Шлях освіти, 2008. – Вип. 1. – С. 2–6.
3. Концепція фундаменталізації змісту освіти у старшій школі в умовах профільного навчання / авт. кол.: Г. О. Васьківська, О. В. Барановська, Н. В. Захарчук, В. І. Кизенко, С. В. Косянчук та ін. // Дидактика: теорія і практика : зб. наук. праць. – К. : Вид-во Ін-ту обдарованої дитини НАПН України, 2015. – С. 5–23.
4. Оконь В. Введение в общую дидактику / В. Оконь. – М. : Высшая шк., 1990. – 237 с.
5. Савченко О. Я. Зміст загальної середньої освіти / О. Я. Савченко // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; гол. ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 322-324.
6. Bloomer M. Curriculum Making in Post-16 Education. The Sosial Conditions of Studentship / Martin Bloomer. – London : Routledge, 1997. – 235 p.
7. Vaskivska G. Socialization of the High School Students in the Process of the System of Knowledge about Human Formation / G. Vaskivska // The advanced science journal. – Torrance, CA, United States. – 2013, January. – Issue 1. – P. 55–58.