// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 92-97.

Вікторія Володимирівна Нестеренко,
доктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної педагогіки,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Ніщинського, 1, м. Одеса, Україна,
Ганна Віталіївна Тітова,
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри спортивних ігор,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО
ФОРМУВАННЯ СПОРТИВНИХ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

У статті подано зміст підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи відповідно до педагогічних умов, а саме: відображення у змісті підготовки майбутніх учителів фізичної культури уявлень про сутність і механізми формування лідерства; оволодіння методикою педагогічної підтримки й супроводу формування спортивних лідерських якостей учнів на заняттях із фізичної культури; занурення майбутніх учителів фізичної культури в ситуації, що вимагають формування спортивних лідерських якостей учнів у командно-ігрових видах спортивної діяльності. Відповідно до першої педагогічної умови було доповнено зміст робочих програм навчальної дисципліни «Теорія і методика викладання спортивних ігор», такими темами: лідерські якості й ознаки їх прояву; чинники формування спортивних лідерських якостей; особливості прояву спортивних лідерських якостей в учнів основної школи в командно-ігрових видах спортивної діяльності та ін. Оволодіння методикою педагогічної підтримки і супроводу формування спортивних лідерських якостей учнів (друга педагогічна умова) здійснювалося через навчально-виховні заходи, а саме: проблемні лекції, дискусійні лекції, ділові ігри, рольові ігри, тренінги та ін. Третя педагогічна умова передбачала систематизацію знань, накопичених студентами в процесі другого етапу експерименту і вироблення в них стійких стереотипів діяльності щодо формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи в командно-ігрових видах спортивної діяльності. З цією метою на практичних заняттях зі спортивних ігор відпрацьовувалися прийоми організації діяльності учнів основної школи в командних іграх, спрямованих на формування спортивних лідерських якостей. Результати аналізу експериментальних даних підтвердили ефективність окреслених педагогічних умов, які були реалізовані у змісті підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування спортивних лідерських якостей в учнів основної школи.

підготовка, майбутні учителі фізичної культури, педагогічні умови, спортивні лідерські якості, учні основної школи.

1. Тажутдинова Г. Ш. Взаимосвязь лидерства и направленности личности подростка : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / Г. Ш. Тажутдинова. – Москва, 2001. – 21 с.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 98-102.

Марина Степанівна Василик
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
вул. Шевченка, 57, м. Івано Франківськ, Україна
Іван Степанович Руснак,
доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,
вул. Проскурівського підпілля, 139, м. Хмельницький, Україна

УДОСКОНАЛЕННЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

У статті акцентовано увагу на необхідності формування іншомовної комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкової школи як необхідної умови його успішної професійної діяльності. Зазначено, що розширення міжнародного співробітництва вимагає від сучасного фахівця володіння іноземною мовою на принципово новому рівні – як інструментом, який дозволяє не тільки вільно орієнтуватися в сучасному суспільстві, але і якісно виконувати свої професійні функції, розширювати свій професійний і культурний світогляд у процесі залучення до різноманітних джерел інформації. Звідси цілком закономірно випливає необхідність оволодіння іноземною мовою вже в початковій школі, а, відповідно, і потреба в підготовці педагогічних кадрів, спроможних забезпечити формування іноземної комунікативної компетентності молодшого школяра. За допомогою використання сучасних методів науково-педагогічних досліджень (структурний метод, змістовий аналіз, абстрагування, класифікація та узагальнення даних, індуктивний та дедуктивний методи) доведено, що головний акцент у навчанні іноземної мови необхідно ставити на оволодіння мовно-мовленнєвими компетенціями, виробляти у майбутніх фахівців здатність спілкуватися іноземною мовою у реальних ситуаціях професійно-педагогічної діяльності, спонукати до неї суб’єктів навчально-виховного процесу. Встановлено, що в основу навчання іноземної мови професійного спрямування покладено сучасні інноваційні технології навчання (інформаційно-комунікаційні (комп’ютерні), ігрові, тренінгові). Обґрунтовано, що особливий інтерес у студентів викликають ігрові технології, а саме ділова гра (відтворюється поведінка і робота конкретних працівників: учителя, директора, завуча, класного керівника.), які наближують їх до майбутньої професійної діяльності, дають можливість краще підготуватися до проходження педагогічної практики в школі, набути необхідних умінь і навичок спілкування з молодшими школярами. З’ясовано, що досягнення навчальної мети вивчення іноземної мови забезпечує використання таких найпоширеніших традиційних методів активного навчання, як: словесні – бесіда, діалог: наочні – інтерактивна демонстрація, корпоративні – робота в малих групах, карусель; колективно-групові – «аналіз ситуацій», «мозковий штурм», вирішення проблем: ситуативні – імітаційні ігри; дискусійні – дискусія, дебати; дослідницькі – метод проектів.

учитель початкової школи, іншомовна підготовка, комунікативна компетентність, інноваційні технології навчання, ділова гра, навчально-мовленнєва діяльність, мовленнєві ситуації, мовно-мовленнєва компетентність, активні методи навчання, фонетична, лексична і граматична компетентність.

1. Практикум з методики навчання англійської мови в початковій школі: навч. Посібник / уклад.: Б. І. Лабінська, О. Я. Гоменюк, О. М. Тумак. – Чернівці, Чернівецький національний університет, 2015. – 184 с.
2. Романюк С. З. Інноваційні підходи до навчання лінгвістичних дисциплін майбутніх учителів початкової школи / С. З. Романюк // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. – Вип.15 (58). – Ревне, 2017. – С.140-144.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 103-106.

Ольга Михайлівна Лісовська,
аспірант кафедри педагогіки,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

У статті визначено компоненти сформованості конкурентоспроможності майбутніх кваліфікованих робітників професійних навчальних закладів сфери послуг. Визначено критерії сформованості стимулювально-мотиваційного, конгітивно-діяльнісного та особистісно-рефлексивного компонентів: «прагнення до успіху та уникнення невдач», «самовдосконаленість», «змістовно-процесуальний», «креативність», «конкурентоздатність», «ініціативність, лідерство у підприємництві». Встановлено рівні сформованості конкурентоспроможності: низький, середній, достатній. Розроблено їхні змістовні характеристики за означеними компонентами. Проведено діагностику щодо визначення рівнів сформованості конкурентоспроможності майбутніх кваліфікованих робітників професійних навчальних закладів сфери послуг. Із цією метою було проведено діагностування серед 196 учнів. До експериментальної групи увійшли учні у кількості 102 особи, до контрольної – 94. За критеріями «прагнення до успіху та уникнення невдач», «самовдосконаленість», «змістовно-процесуальний», «креативність», «конкурентоздатність», «ініціативність, лідерство у підприємництві» на достатньому рівні було зафіксовано 21 учні (20,7%) ЕГ і 15 учнів (16,0%) КГ, що свідчить про незначну кількість учнів, які є креативними, допитливими, мають розвинену уяву, виражену схильність до ризику. Середній рівень продемонстрували 64 учні (62,7%) ЕГ і 58 учнів (61,7%) КГ, у яких відбувається формування креативності. Їхня діяльність характеризується наявністю здатності до творчості, допитливості, уяви, складності та схильності до ризику. Низький рівень виявили 17 учнів (16,6%) ЕГ і 21 учень (22,3%) КГ. Це свідчить про те, що вони мають адекватну самооцінку, низький рівень здатності до творчості та схильності до ризику. Виходячи з результатів діагностики щодо визначення рівнів сформованості конкурентоспроможності майбутніх кваліфікованих робітників професійних навчальних закладів сфери послуг, було визначено, що більшість учнів мають середній та низький рівні сформованості конкурентоспроможності. Перспективним напрямком наших подальших досліджень є забезпечення відповідних педагогічних умов у професійному навчальному закладі сфери послуг, від яких залежить підвищення рівня конкурентоспроможності майбутніх кваліфікованих робітників.

конкурентоспроможність, компонент, критерій, рівень, особистість, рефлексія, професійний навчальний заклад, ринок робочої сили.

1. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy «Pro profesiinu osvitu» [Explanatory note to the draft Law of Ukraine “On Professional Education”]. Retrieved from: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GH3ZC1AA.h tml [in Ukrainian].
2. Petrova, I. (1997). Sehmentatsiia rynku pratsi: teoriia i praktyka rehuliuvannia [Segmentation of the labor market: theory and practice of regulation]. Kyiv: In-t ekonomiky, upravlinnia ta hospodarskoho prava [in Ukrainian].
3. Honcharenko, S. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
4. Meshcheryakova, B. G., Zinchenko, V. P. (2009). Bolshoy psikhologicheskiy slovar [Great psychological dictionary]. Moscow: AST MOSKVA; St. Petersburg: Praym-EVROZNAK [in Russian].

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 107-111.

Наталя Борисівна Беньковська,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Одеський торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету,
вул. Інглезі, 6, м. Одеса, Україна

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН У ПРОЦЕСІ
ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

У статті зазначається, що зміст фахової підготовки реалізується через інтегровані навчальні курси, що забезпечує системність у вивченні навчальних дисциплін, сприяє уникненню дублювання навчального матеріалу, зміцненню міжпредметних зв’язків та покращенню організації навчального процесу i запровадженню новітніх технологій навчання. З’ясовано, що базовою «одиницею» фахової підготовки є професійні знання. Складність їх визначається тим, що вони не є однорідними, а містять три основних компоненти: загальнопрофесійні знання, які відрізняють одну професію від іншої, науково-предметні (дисциплінарні) знання, що мають науковотехнологічну природу, і суто фахові, диференційовані знання. Обґрунтовано, що міждисциплінарна інтеграція фахових дисциплін є системою роботи викладачів і студентів у процесі навчання, що передбачає єдність цілей, функцій, змістових і структурних елементів навчальних дисциплін, сприяє узагальненню, систематизації і міцності професійних знань і формуванню цілісного професійного світогляду й гармонійно розвиненої особистості майбутнього фахівця соціономічного профілю. Принциповими положеннями зазначено такі напрями міждисциплінарної інтеграції:
1) поєднання декількох дисциплін у єдиний інтегрований курс;
2) посилення координації між дисциплінами, що забезпечують фахову підготовку майбутнього фахівця соціономічної сфери шляхом узгодження навчальних планів і програм.
До організаційних форм міждисциплінарної інтеграції фахових дисциплін віднесено міжпредметні екскурсії, практичні, семінарські та індивідуальні заняття, різноманітні види виробничої практики, факультативи, міжпредметні гуртки. Необов’язково вносити корективи у зміст фахових дисциплін, які викладаються майбутнім фахівцям соціономічної сфери, досягти міждисциплінарної інтеграції можна шляхом оптимізації структурних блоків навчального матеріалу, шляхом координації їх відповідно до поставленої мети.

міждисциплінарна інтеграція, інтегровані навчальні дисципліни, міжпредметні зв’язки, професійні знання.

1. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2-х кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Книга 2 : Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. – 344 с.
2. Дутка Г. Я. Принцип фундаменталізації та його реалізація у математичній підготовці майбутніх економістів : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Ганна Яківна Дутка. – К., 2009. – 440 с.
3. Зязюн І. А. Філософія педагогічної дії : монографія / І. А. Зязюн. – К. ; Черкаси : Видавництво ЧНУ імені Б. Хмельницького, 2008. – 608 с.
4. Козловська І. М. Теоретичні та методичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічної школи : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Ірина Михайлівна Козловська. – К., 2001. – 464 с.
5. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. – 2-е изд. – М. : Наука, 1975. – 720 с.
6. Смірнова В. О. Впровадження інтегрованого підходу до структурування правових знань педагога професійної школи : метод. рекомендації / В. О. Смірнова. – К. : ТОВ «Чайка – Всесвіт», 2006. – 172 с.
7. Собко Я. М. Інтегровані курси у професійно-технічній освіті: проблеми означення та класифікації / Я. М. Собко // Наука і сучасність : зб. наук. праць /редактор Моклиці М. В. – К. : НПУ, 1999. – Ч. 1. – С. 105–114.
8. Тарарака Н. Г. Міжпредметні зв’язки вокально-хорових дисциплін у фаховій підготовці майбутнього вчителя музики : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.04 / Наталя Григорівна Тарарака . – Харків, 2008. – 233 с.