2017-5-doc

Kovshar O. V. New Formations of Senior Preschool Children as The Basis For Forming Their Social Position of School Students.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 51-55.

DOI:

Олена Вікторівна Ковшар,
доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри дошкільної освіти
Криворізький державний педагогічний університет,
пр. Гагарина, 54, м. Кривий Ріг, Україна

НОВОУТВОРЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЯК
УМОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ «ШКОЛЯР»

АНОТАЦІЯ:

Головним завданням сучасної дошкільної освіти є створення умов для розвитку здібностей та обдарувань дитини, удосконалення її неповторної унікальності, підготовка до подальшого навчання. Мета статті – проаналізувати процес формування новоутворень дітей старшого дошкільного віку та їх роль у набутті дітьми готовності до шкільного навчання. Серед новоутворень саме цього віку особливо цінними є супідрядність мотивів, розвиток соціальних мотивів поведінки та діяльності, які надалі будуть визначати внутрішню позицію учня; виникнення в цей період у дитини «внутрішніх етичних інстанцій», сформованість довільності психічних процесів, а також таких вольових якостей, як самостійність, ініціативність та відповідальність, що готують дитину шестирічного віку до нового соціального статусу. За аналізом набутих новоутворень п’ятирічними дітьми, які відвідують дошкільні навчальні заклади м. Дніпра та Одеси, виділено рівні готовності дітей старшого дошкільного віку до нової соціальної позиції «школяр» (творчий, продуктивний, елементарний); розроблено і реалізовано відповідну методику формування соціальної позиції «школяр». Зазначена методика включала різноманітні форми роботи з дітьми, їхніми батьками та педагогами (вихователями та вчителями початкових класів). За результатами повторного оцінювання рівнів готовності до нової соціальної позиції «школяр», в експериментальній групі відбувалися позитивні зміни порівняно з контрольною групою. Творчий рівень сформованості соціальної позиції «школяр» на прикінцевому етапі було зафіксовано у 30,5% дітей ЕГ (було 2,5%) і 5,5% – у КГ (було 3,5%); на продуктивному рівні в ЕГ стало 62,5% (було 39,5 %) дошкільників, у КГ – 37,5% (було 39%); на елементарному рівні залишилося в ЕГ – 7% (було 58%) дітей, у КГ – 57% (було 57,5%). Отримані дані підтвердили ефективність розробленої експериментальної методики формування соціальної позиції «школяр» у дітей п’яти років.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

супідрядність мотивів, внутрішня позиція учня, внутрішні етичні інстанції, довільність психічних процесів, самостійність, ініціативність, готовність до навчання у школі, соціальний статус «школяра», нова соціальна позиція «школяр».

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бєлєнька Г. В. Особистість випускника дитсадка : базові якості / Г. В. Бєлєнька // Дошкільне виховання. – 2015. – № 7. – С. 11-14.
2. Бех І. Зростити моральну особистість – головна турбота / І. Бех // Дошкільне виховання. – 2015. – № 4. – С. 6-8.
3. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – Москва : Просвещение, 1968. – 464 с.
4. Венгер Л. А. Об уровне развития детей, поступающих в школу / Л. А. Венгер // Дошкольное воспи- тание. – 1972. – № 8. – С. 33-38.
5. Выготский Л. С. Кризис семи лет : соб. соч. в 6 т. – Том 4 / Л. С. Выготский; – М. : Педагогика, 1984. – С. 376-385.
6. Деркач О. Я – школяр / О. Деркач // Дошкільне виховання. – 2013. – № 2. – С. 12-13.
7. Котырло В. Развитие волевого поведения у дошкольников / В. Котырло. – К. : «Рад. школа», 1979. – С. 39-41.
8. Леонтьев А. Н. К теории развития психики ребенка / А. Н. Леонтьев // Избранные психологические произведения : в 2 т. – Москва : Педагогика, 1983. – Т. 1. – С. 281-302.
9. Піроженко Т. Чому «гальмує» дошкільна зрілість? / Т. Піроженко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 7. – С. 9-12.
10. Проскура О. В. Психологічна підтримка вчителя до роботи із першокласниками / О. В. Проскура. – Київ, 1998. – С. 70.

Gryshova I. Yu., Zamlynskyi V. A., Shestakovska T. L. Implementing Cluster Forms Into National Education Development Strategy.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 56-61.

DOI:

Інна Юріївна Гришова,
доктор економічних наук, доцент, головний науковий співробітник
Інституту законодавства Верховної Ради України,
пров. Несторівський, 4, м. Київ, Україна,
Віктор Анатолійович Замлинський,
доктор економічних наук, доцент кафедри обліку і оподаткування
Одеський торгівельно-економічний інститут
Київського національного торгівельно-економічного університету
вул. 25 Чапаївської дивізії, 7, м. Одеса, Україна,
Тетяна Леонідівна Шестаковська,
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри економічної теорії,
Чернігівський національний технологічний університет, Міністерство освіти і науки України,
вул. Стрілецька, 1, м. Чернігів, Україна

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ КЛАСТЕРНИХ ФОРМ У СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Реалізація принципів функціонування сучасної освіти може здійснюватися тільки в інноваційному середовищі, яке передбачає імплементацію кластерних форм в організації процесів взаємодії під час навчання. Метою дослідження є визначення доцільності використання кластерного підходу у процесах управління стратегічним розвитком вітчизняної системи освіти в ринкових умовах на основі теоретичних методів. У статті розглядаються особливості формування освітніх кластерів як однієї із форм розвитку системи вітчизняної освіти. Удосконалено сутність поняття «освітній кластер» шляхом виокремлення необхідних етапів та засобів інноваційної діяльності у тій його частині, яка відповідає за створення нових освітніх систем або їх окремих компонентів. Освітній кластер у дослідженні інтерпретується як сукупність організацій різної галузевої приналежності та організаційно-правових форм, владних і громадських структур, що визначають та забезпечують реалізацію освітніх програм певного рівня чи спрямованості, а також умови для стратегічного інноваційного розвитку системи освіти в сучасних ринкових умовах із залученням специфічних форм організації інноваційної діяльності, які зарекомендували себе в процесі реалізації широкомасштабних експериментів, пілотних проектів з окремих напрямків модернізації. Описано можливості впровадження освітніх кластерів на різних управлінських рівнях. Запропоновано структуру освітнього кластеру, а також конкретні етапи його впровадження. Обґрунтовано результати ефективної реалізації освітніх кластерів у напрямку стратегічного розвитку вітчизняної системи освіти. Освітній кластер може виступати інструментом державної політики України в сфері завоювання провідних місць на світових ринках освітніх послуг. Формування та розвиток ефективних освітніх кластерів сприятиме: прискоренню передачі (обміну) інформації і встановлення контактів, реакції на зміни в зовнішньому середовищі; спрощенню доступу до нових технологій; спільному використанню знань і основних фондів; прискоренню і підвищенню ефективності процесів навчання та професійної підготовки кадрів за рахунок концентрації, фізичних контактів фахівців високого рівня, корегування навчальних планів закладів освіти, спільної організації програм перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, стажувань; зниженню трансакційних витрат у різних областях; збільшенню інвестицій завдяки досягненню стійких конкурентних переваг.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

освітній кластер, управління освітою, партнерство, інновації, ефективність кластерів, стратегічний розвиток освіти.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Чернишова Є. Р. Освітні кластери як шлях підвищення конкурентоздатності навчальних закладів системи післядипломної педагогічної освіти / Є. Р. Чернишова. – К. : Педагогічна думка, 2012. – 72 с.
2. Корчагина Н. А. Образовательные кластеры как основа повышения конкурентоспособности учебных заведений / Н. А. Корчагина // Прикаспийский журнал: управление и высокие технологии. К., 2012. – №3 (7). – С. 78-84.
3. Смирнов А. В. Образовательные кластеры и инновационное обучение в вузе: монография / А. В. Смирнов. – Казань: РИЦ «Школа», 2010. – 102 с.
4. Шестаковська Т. Л. Образовательные кластеры как организационно-экономическая форма реализации стратегии развития общего среднего образования / Т. Л. Шестаковская // Известия Гомельского государственного университета имени Ф. Скорины. – 2013. – №2(77). – С.116-122.
5. Гришова І. Ю. Капіталізація бренду як інструмент максимізації ринкової вартості бізнесу / І. Ю. Гришова, Т. С. Шабатура, О. Б. Наумов // Науковий вісник Полісся. – 2016. – №3(6). – С. 168-175.
6. Gryshova I. Yu. The estimation of enterprise trade name competitiveness / I. Yu. Gryshova, O. Mityay, S. Stoyanova-Koval // Scientific bulletin of Polissia. – 2016. – №2(6). – С 85-91.
7. Gryshova I. Yu. Ukrainian labour migration in the Czech Republic / Wadim Strielkowski, I. Yu. Gryshova // Scientific bulletin of Polissia. – 2016. – №4(8). – С.224- 231.
8. Шестаковська Т. Л. Особливості формування соціально орієнтованих кластерів в Україні / В. Ф. Савченко, Т. Л. Шестаковська // Науковий вісник Полісся. – 2016. – №1. – С.46-55.
9. Naymova L. N., Mityay O. V., Galitsky A. N. Development of the innovative enterprises of the agrarian production in the current economic system of Ukraine / L. N. Naymova, O. V. Mityay, A. N. Galitsky// Scientific bulletin of Polissia. – 2016. – №3 (7). – P.124-129

Chystiakova L. A. The Project Method at Design And Technology Lessons in Terms of Reforming The New Ukrainian School.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 61-66.

DOI:

Людмила Олександрівна Чистякова,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
теорії і методики технологічної підготовки, охорони праці та безпеки життєдіяльності,
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,
вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький, Україна

МЕТОД ПРОЕКТІВ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

АНОТАЦІЯ:

Реформування сучасної загальної середньої освіти, відображенням якого є Концепція «Нова українська школа», ставить за мету різнобічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та до цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору і самореалізації, трудової діяльності і громадянської активності. Суспільство потребує громадянина, який здатний до самоосвіти та самовдосконалення, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблеми, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Реалії сучасного життя вимагають від технологічної освіти впровадження нових методів, прийомів і технологій навчання, до яких відноситься проектна технологія навчання. Основою проектної технології є розвиток в учнів пізнавальних навичок, критичного мислення, вміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, що дає підстави називати її технологією нового постіндустріального суспільства. Особливої актуальності проблема теоретико-методологічних основ застосування проектної технології в навчанні набуває в зв’язку з прийняттям нової навчальної програми з трудового навчання. Впровадження методу проектів в навчально-трудову діяльність учнів дозволяє оптимізувати навчальний процес, полегшити засвоєння учнями нового матеріалу. У статті розкрито сутність методу проектів, визначено його основні завдання, види і структуру проектів, які впроваджуються на уроках трудового навчання, детерміновано роль учителя в проектно-технологічній діяльності, подано вимоги, яких слід дотримуватися і вчителеві, і учневі при виборі об’єкта проектування.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

метод проектів, трудове навчання, проектна технологія, проектно-технологічна компетентність, творча діяльність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1.Дьюи Дж. Школа и общество / Джон Дьюи. – М.: Работник просвещения, 1992. – 48с.
2. Коберник О. М. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання / О. М. Коберник, С. М. Ящук. – Умань, 2001. – 80 с.
3.Коберник О. М. Трудове навчання в школі: проектно-технологічна діяльність. 5-12 класи / За заг. ред. О. М. Коберника, О. М. Коберник, В. В. Бербец, Н. В. Дубова та ін. –Х.: «Основа», 2010. – 256 с.
4.Левитов Н. Д. Психология труда / Н. Д. Левитов. – М. : Учпедгиз, 1963. – 340 с.
5.Сергеев И. С. Как организовать проектную деятельность учащихся: Практическое пособие для работников общеобразовательных учреждений / И. С. Сергеев. – 6-е изд., испр. и доп. – М. : АРКТИ, 2008. – 80 с.
6.Трудове навчання 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html
7.Ящук С. М. Виконання основних етапів проектування на уроках трудового навчання / С. М. Ящук // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 2. – С. 13-16.
8.Knoll M. Projekt Method / M. Knoll // Encyclopedia of Education Theory and Philosophy. – Thousend Oaks, CA: Sage 2014. – Vol. 2.
9.Robert T. Howell. The Importance of the Project Method in Technology / T. Robert Howell // Education Journal of Industrial Teacher Education. – 2003. – Volume 40. – Number 3.

Shymkiv I. V., Klymenko A. O., Zakordonets N. I. Implementation of Alternative Methods of Foreign Languages Teaching in the Context of Competency-Based Approach.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 67-79.

DOI:

Інна Василівна Шимків,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
німецької філології та методики викладання німецької мови,
Анатолій Олегович Клименко,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри
практики англійської мови та методики її викладання,
Наталія Іванівна Закордонець,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка,
вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, Україна

РЕАЛІЗАЦІЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
ІНОЗЕМНИХ МОВ В СВІТЛІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

АНОТАЦІЯ:

Методика навчання іноземних мов зазнає значних змін, перебуваючи у пошуку найбільш прийнятних для сьогодення раціональних підходів. Новий етап у розвитку іншомовної освіти пов’язаний, насамперед, з упровадженням компетентнісного підходу до організації навчального процесу і формування інноваційної людини, яка може гнучко пристосуватись до світових соціально-політичних і економічних факторів. Актуальне питання компетентнісно-спрямованого навчання досліджується в сучасних працях науковців, але окремі аспекти згаданої проблеми залишаються малодослідженими. Метою статті є висвітлення основних підходів альтернативних методів навчання іноземних мов у контексті компетентнісного підходу. Дослідження проводилося з використанням таких методів, як критичний аналіз методичної літератури, синтез, порівняння, узагальнення, а також емпіричні методи: спостереження, тестування, узагальнення практичного досвіду вчителів, педагогічний експеримент. Увага у дослідженні сфокусована на осмисленні продуктивних тенденцій організації навчання іноземних мов у контексті індивідуально та діяльнісно орієнтованих технологій, які пов’язують з альтернативними методами навчання в контексті компетентнісного підходу, що дають учням можливість самостійно досліджувати проблеми, спостерігати, аналізувати, критично мислити, організовувати свої власні прийоми навчання, відстоювати власну позицію, розвивати вміння оцінювати ризики, формувати конструктивне управління почуттями, застосовувати інформаційно-комунікаційні технології, взаємодіяти в адекватний і творчий спосіб у всіх різновидах соціальних та культурних контекстів, мобілізовувати життєвий досвід, застосовувати базові / декларативні знання та уміння на практиці, створювати ситуації успіху, використовувати самоконтроль та взаємоконтроль. Результати проведеного експерименту дозволили зробити висновок про те, що ефективність компетентнісно спрямованого навчання іноземних мов залежить від розуміння викладачами необхідності відмовитися від авторитарних і схоластичних методів та творчо застосовувати методи, що сприяють розвитку та самовдосконаленню навчально-комунікативного процесу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

альтернативні методи навчання, компетентнісний підхід, особистісно зорієнтоване навчання, діяльнісно зорієнтовані технології навчання, оцінювання, мотивація, самоконтроль, навчальна консультація.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бондар С. П. Компетентнісна спрямованість змісту і структури навчального предмета в умовах фундаменталізації освіти / С. П. Бондар // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 17. Теорія і практика навчання та виховання. – К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2012. – Вип. 20. – С. 10-23.
2. Локшина О. І. Становлення компетентнісної ідеї в європейській освіті / О. І. Локшина // Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій школі України. Матеріали методологічного семінару. – К. : Педагогічна думка, 2009. – С. 19-33.
3. Родигіна І. В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання / І. В. Родигіна. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 112 с.
4. Савченко О. Я. Компетентнісний підхід як чинник модернізації змісту освіти / О. Я. Савченко // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового центру НАПН України. Серія «Педагогіка». – 2011. - № 4. – С. 13-17.
5. Сошенко С. М. Еволюція методів викладання іноземної мови / С. М. Сошенко, Б. С. Коломієць // Педагогічний процес: теорія і практика. – 2014. – Вип. 1. – С. 22-27. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp
6. Трубачева С. Е. Умови реалізації компетентнісного підходу в навчальному процесі / С. Е. Трубачева // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – С. 51-57.
7. Curriculare Vorgaben und Unterrichtsplanung / K. Ende, R. Grotjahn, K. Kleppin, I. Mohr-. – München : Klett-Langenscheidt, 2013. – 152 S.
8. Fremdsprachenunterricht / K.-R. Bausch, H. Christ, H.-J. Krumm. – Tübingen : Francke Verlag Tübingen und Basel, 1995. – 585 S.
9. Hugenschmidt B. Methoden schnell zur Hand. 66 Schüler- und handlungsorientierte Unterrichtsmethoden / B. Hugenschmidt, A. Technau. – Leipzig : Klett, Kallmeyer, 2011. – 213 s.
10. Kramsch C. The Challenge of Globalization for the Teaching of Foreign Languages and Cultures [Електронний ресурс] / C. Kramsch // Electronic Journal of Foreign Language Teaching. – 2014, Vol. 11. No. 2, pp. 249-254. – Режим доступу: http:///eflt.nus.edu.sg/v11n22014/kramsch.pdf 11. Mattes W. Methoden für den Unterricht / W. Mattes. – Braunschweig, Paderborn, Darmstadt : Schö- ningh Verlag, 2012. – 132 s.
12. Poetry Writing 2.0: Learning to Write Creatively in a Blended language Learning Environment [Електронний ресурс] / H.P. Widodo, A. B. Budi, F. Wijayanti // Electronic Journal of Foreign Language Teaching. – 2016, Vol. 13. No. 1, pp. 30-48. – Режим доступу: http://e-flt.nus.edu.sg/v13n12016/widodo.pdf
13. Schuetze U. Learning the Subjunctive in German: With or Without Technology? [Електронний ресурс] / U. Schuetze, E. Lowey // Electronic Journal of Foreign Language Teaching. – 2015, Vol. 12. No. 1, pp. 69-78. – Режим доступу: http://eflt.nus.edu.sg/v12n12015/schuetze.pdf
14. Wie lernt man die Fremdsprache Deutsch? / S. Ballweg, S. Drumm, B. Hufeisen, J. Klippel, L. Pilypaityte. – München : Klett-Langenscheidt, 2013. – 108 S.

Terokhina N. A. Recognition of The Results of Non-Formal Adult Education: American Experience.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 80-85.

DOI:

Наталія Олексіївна Терьохіна,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Сумський національний аграрний університет,
вул. Г. Когдратьєва, 160, м. Суми, Україна

ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НЕФОРМАЛЬНОЇ
ОСВІТИ ДОРОСЛИХ: АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОСВІД

АНОТАЦІЯ:

Неформальна освiта дорослих має великий освітній потенціал, вона гнучко реагує на освітні потреби дорослої людини, ринку праці, суспільства. Визнання результатів неформальної освiти дорослих є однією з ключових тем освітньої політики багатьох країн світу. Метою статті було вивчення і узагальнення американського досвіду щодо визнання результатів неформальної освіти дорослих. Формами визнання результатів неформального навчання є сертифікація, валідація, ідентифікація. Валiдація результатів неформальної освіти дорослих означає підтвердження компетентним органом того, що результати навчання, які були набуті людиною у формальному, неформальному та інформальному контекстах, оцінені згідно з попередньо встановленими критеріями та відповідають вимогам стандарту валідації. Визначено механізми валідації неформальної освіти дорослих, які використовуються в Сполучених Штатах: кредитна система ACE і програма CLEP. Аналіз американської практики валідації результатів неформальної освіти дорослих дозволив визначити основні методи її здійснення: тестування, екзамен, дискусія, критична рефлексія, співбесіда, спостереження, моделювання ситуації, метод портфоліо. Валідація результатів неформальної освіти дорослих у США здійснюється у таких аспектах: валідація результатів навчання, які отримані в процесі формального, неформального й інформального навчання; валідація знань і кваліфікацій, що набуті на робочому місці; валідація навичок і знань, що набуті у процесі участі у волонтерських, робочих та інших організаціях і суспільних рухах, валідація результатів неформальної освіти безробітних, мігрантів, людей з низьким рівням освіти та ін. Ці стратегічні напрями валідації неформальної освіти дорослих свідчать про її важливу роль для розвитку економіки і суспільства, соціальної інтеграції людини і її професійної мобільності, реалізації концепції освіти впродовж життя.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

неформальна освіта, освіта дорослих, валідація, кредитна система, США.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Barrett H. Conflіctіng Paradіgms and Competіng Purposes іn Portfolіo Development / H. Barrett, J. Carney // Educatіonal Assessment. – 2005. – Vol. 3. – P. 122– 135.
2. Bjørnåvold J. Makіng learnіng vіsіble. Іdentіfіcatіon, assessment, and recognіtіon of non-formal learnіng іn Europe / J. Bjørnåvold. – Thessalonіkі :Cedefop, 2000. – 142 p.
3. Center for Contіnuіng Educatіon іn Mіssіssіppі State Unіversіty [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.ed2go.com/msstate
4. Day M. AssessmentofPrіorLearnіng: A Practіtіoner'sGuіde // MalcolmDay [2 d ed.]– London : CengageLearnіngVocatіonal, 2013. – 128 р.
5. Dyson C. Recognіtіon of prіor learnіng: Polіcy and practіce for skіlls learned at work (Australіa, Canada, New Zealand, South Afrіca, Unіted States) / Chloe Dyson, Jack Keatіng. – Geneva: ІnternatіonalLabour Offіce, 2005. – 72 p.
6. Evans N. AP(E)L: Why? Where? How? Settіng the іnternatіonal scene. Іn Evans, N. (Ed) Experіentіal learnіng around the world. Employabіlіty and the global economy /N. Evans - Phіladelphіa, PA: Jessіca KіngsleyPublіshers, 2000 – P. 15-29.
7. Leіste S. Creatіng a PosіtіvePrіor Learnіng Assessment (PLA) Experіence: A Step-by-Step Look at Unіversіty PLA / Sara M. Leіste and Kathryn Jensen // The Іnternatіonal Revіew of Research іn Open and Dіstrіbuted Learnіng. – 2011. –Vol. 12. – №1. – Р. 61-79.
8. Learnіng іn Іnformal and Formal Envіronments (LІFE) Center [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lіfe-slc.org
9. Mann C. Prіor learnіng assessment: US experіencefacіlіtatіng lіfelong learnіng. Іn K. Barker. Sustaіnabіlіty and effіcіency of prіor learnіng assessment іn BrіtіshColumbіa’s publіc post-secondary educatіon system: Background paper. – Vancouver: BrіtіshColumbіa Mіnіstry of Advanced Educatіon, 1997. – 114 p.
10. Lytovchenko I. Corporate university as a form of employee training and development in American companies / Iryna Lytovchenko // Advanced education. – 2016. – Issue 5. – P. 35-41 DOI: 10.20535/2410- 8286.62280 [in English].
11. Mіchelson E. Portfolіo development and the assessment of prіor learnіng: Perspectіves, models and practіces / Elana Mіchelson &Alan Mandell [2nd ed.]. – Sterlіng, VA: Stylus Publіshіng, 2004. – 304 p.
12. Ogienko O. Facilitation in the context of pedagogical activities / Olena Ogienko // Advanced education. – 2016. – Issue 5. – P. 85-89 DOI: 10.20535/2410- 8286.70621 [in English].
13. Ryu M. Credіt for prіor learnіng from the student, campus, and іndustryperspectіves / M. Ryu. – Washіngton, DC: Amerіcan Councіl on Educatіon [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.acenet.edu/news-room/Documents/ Credіtfor-Prіor-Learnіng-Іssue-Brіef.pdf
14. Tіssot P. Termіnology of educatіon and traіnіng polіcy. A multіlіngual glossary / ed. Phіlіppe. – Luxembourg: Cedefop. Offіce for Offіcіal Publіcatіons of the European Communіtіes, 2008 [in English].
15. Wіhak С. Prіor Learnіng Assessment and Recognіtіon: Emergence of a Canadіan Communіty of Scholars / С. Wіhak // Іnternatіonal Revіew of Research іn Open and Dіstance Learnіng. – 2011. – Vol. 12. – № 1. – Р. 116–122.
16. Werquіn P. Recognіtіon of non-formal and іnformal learnіng: country practіces / Patrіc Werquіn. – OECD, 2010. – 68 p.