// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 122-126.

Наталія Геннадіївна Сенчина,
Методист науково-методичного центру післядипломної освіти вчителів іноземних мов,
Одеський обласний інститут удосконалення вчителів,
провулок Нахімова, 8, м. Одеса, Україна,
аспірант кафедри теорії та методики дошкільної освіти,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ПРОБЛЕМАТИКА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ВЧИТЕЛІВ
ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Модернізація сучасної шкільної освіти висуває підвищені вимоги до роботи вчителів, у тому числі й учителів гуманітарних спеціальностей, що зумовлює необхідність постійного саморозвитку, самовдосконалення задля творчої й активної самореалізації в професійній діяльності, досягнення професіоналізму. Неодмінною умовою професійного самовдосконалення вчителя гуманітарних дисциплін є його розвинена здатність до рефлексії, що передбачає самопізнання, самоаналіз й самооцінку власної діяльності, самого себе як її суб’єкта, розуміння того, як інші сприймають його особистість. Особливе місце в розвитку рефлексії вчителів-практиків належить системі післядипломної педагогічної освіти, що за своїм призначенням орієнтована на їхнє професійне вдосконалення. Підтримка професійної кваліфікації вчителів, розвиток їхніх професійних якостей, у тому числі й педагогічної рефлексії, в системі післядипломної педагогічної освіти впливатиме на підвищення якості шкільної освіти, забезпечуючи формування цілісної, духовно багатої особистості школярів. Мета дослідження полягає в теоретичному розгляді проблематики розвитку педагогічної рефлексії вчителів гуманітарних спеціальностей в умовах модернізації сучасної шкільної освіти. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові методи теоретичного рівня: аналіз наукової психолого-педагогічної літератури, узагальнення одержаної інформації, а також методи емпіричного рівня: анкетування, діагностування, спостереження, бесіди тощо. У своєму теоретичному, концептуальному розумінні рефлексія є формою активного переосмислення людиною тих чи тих змістів індивідуальної свідомості, діяльності, спілкування, а в широкому практичному сенсі – це здатність людини до самоаналізу, осмислення й переосмислення своїх предметно-соціальних відносин із довкіллям і є складовою частиною розвиненого інтелекту. У професійній діяльності вчителя важливою є його здатність до педагогічної рефлексії, що допомагає йому виробити індивідуальний стиль діяльності, дозволяє досягти адекватної самооцінки власної діяльності, прогнозувати й аналізувати її результати, спонукає до самовдосконалення. Педагогічна рефлексія розглядається як здатність учителя до самоспостереження, самопізнання, самоаналізу власної діяльності, вміння зіставляти оцінки особистісних особливостей довколишніми людьми із власним баченням себе, критично оцінювати власні досягнення в професійній діяльності, визначати шляхи професійно-особистісного розвитку. Подано дані анкетування вчителів гуманітарних дисциплін щодо обізнаності із сутністю педагогічної рефлексії, результати діагностування рівнів сформованості рефлексивних умінь учителів гуманітарних спеціальностей. Одержані результати свідчать про необхідність вирішення проблематики розвитку педагогічної рефлексії учителів гуманітарних дисциплін у системі післядипломної освіти, чому сприятиме використання під час підвищення кваліфікації різноманітних ділових і рольових ігор дискусій, аналізу педагогічних ситуацій, спрямованих на вдосконалення рефлексивних умінь. Перспективою подальших досліджень є розробка методики розвитку педагогічної рефлексії учителів гуманітарних дисциплін у системі післядипломної освіти.

рефлексія, педагогічна рефлексія, вчителі гуманітарних дисциплін, система післядипломної освіти.

1. Бизяева А. А. Рефлексивные процессы в со- знании и деятельности учителя : дисс… канд. психол. наук : 19.00.07 / Анна Александровна Бизяева. – Санкт-Петербург, 1993. – 238 с. 
2. Ермакова Г. Г. Педагогические условия развития профессиональной рефлексии педагога : дис. канд пед. наук : 13.00.01 / Галина Григорьевна Ермакова. – Оренбург, 1999. – 153 с.
3. Кара С. І. Cамосвідомість як підґрунтя рефлекcивності та важливий показник професіоналізму майбутніх учителів фізичного виховання / С. І. Кара // Наука і освіта. – Одеса, 2014. – № 4. – С. 75–78.
4. Ковальчук І. М. Розвиток професійних якостей учителів технологій у післядипломній педагогічній освіті : дис… канд. пед. наук : 13.00.04 / Ірина Михайлівна Ковальчук. – К., 2016. – 350 с.
5. Левитес Д. «Хорошо ли мы работаем, когда думаем, что работаем хорошо?» / Д. Левитас. – М. : ЛОР, 2005. – С. 11–23.
6. Лукашевич В. К. Философия и методология науки / В. К. Лукашевич. – Минск : Современная школа, 2006. – 320 с. 
7. Мириманова М. С. Рефлексия как механизм развития самоорганизующихся систем / М. С. Мириманова // Развитие личности. 2001. – № 1. – С. 49-65.
8. Мирошник О. Г. Професійно-педагогічна рефлексія у вимірах основних сфер професійної активності вчителя / О. Г. Мирошник // Психологія і особистість. – 2015. – № 1 (7). – С. 162–175.
9. Освіта дорослих : енциклопедичний словник / за ред. В. Г. Кременя, Ю. В. Ковбасюка; [упоряд.: Н. Г. Протасова, Ю. О. Молчанова, Т. В. Куренна; ред. рада: В. Г. Кремень, Ю. В. Ковбасюк, Н. Г. Протасова та ін.]. – К. : Основа, 2014. – 496 с.
10. Остасюк З. А. Умови формування педагогічної самоефективності майбутніх учителів музики / З. А. Остасюк // Збірник науково-методичних праць викладачів Луцького педагогічного коледжу. – № 4. – Луцьк : Луцький педагогічний коледж, 2011. – С. 72–80.
11. Палько Т. В. Психологічні особливості розвитку рефлексії вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти : автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Т. В. Палько. – К., 2015. – 20 с.
12. Психология. Словарь / Под ред. А. В. Петровского и М. Г. Ярошевского. – М. : ИПЛ, 1990. – 702 с.
13. Рибалко Л. С. Акмеологічні засади професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя : дис… докт. пед. наук : 13.00.04 / Людмила Сергіївна Рибалко. – Харків, 2008. – 457 с.
14. Словарь практического психолога / сост. С. Ю. Головин. – Минск : Харвест, 1998. – 800 с.
15. Суворова Н. Г. Интерактивное обучение : новые подходы / Н. Г. Суворова // Учитель. – 2000. – № 1. – С. 25–27.
16. Тур Р. Й. Педагогічна рефлексія – основа формування творчого саморозвитку особистості / Р. Й. Тур // Управління школою. – Харків, 2004. – № 13. – С. 22-24.
17. Философский энциклопедический словарь / [под ред. Л. Ф. Ильичева и др.]. – М. : Сов. Энциклопедия, 1983. – 840 с.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 127-133.

Юрій Борисович Мельник,
доктор філософії з освітніх наук (PhD), доцент,
професор кафедри психології і педагогіки,
Національна академія Національної гвардії України,
майдан Захисників України, 3, Харків, Україна

ВИВЧЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ЗАПИТУ НА ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
У ВИЩИЙ ШКОЛІ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Сучасна підготовка висококваліфікованих фахівців і забезпечення їхньої мобільності на Європейському ринку праці вимагає від вищих навчальних закладів вивчення та врахування тенденції запиту на формування компетентностей у студентської молоді. Метою статті є висвітлення Європейського досвіду класифікації компетентностей, результатів дослідження тенденцій запиту студентської молоді щодо формування у них загальних компетентностей у вищій школі України. Для вивчення тенденції запиту на формування компетентностей у студентської молоді використано комплекс методів: метод збору інформації (систематичного закритого письмового опитування), систематизації, рейтингового оцінювання, аналізу і тлумачення результатів. У дослідженні запропоновано методику та інструментарій для вивчення компетентностей у вищий школі. Задля забезпечення репрезентативної вибірки та отримання необхідної інформації опитування проводилось серед студентів та курсантів із урахуванням індивідуального, групового, колективного вибору. Дослідження проводилось протягом 4 навчальних років (2013-2017 р.р.) на базі Національної академії Національної гвардії України, загальна кількість респондентів – 430 осіб (14 – груп студентів, 12 – курсантів). Результати дослідження свідчать, що найбільш затребуваними серед студентської молоді є попит на формування у них викладачами таких компетентностей: рішучість та наполегливість у виконанні поставлених завдань та взятих на себе зобов’язань; здатність приймати обґрунтовані рішення; вміння застосовувати знання в практичних ситуаціях; вміння працювати в команді; здатність адаптуватися та діяти в новій ситуації; здатність планувати і керувати часом; уміння оцінювати та підтримувати якість виконаної роботи; здатність виявляти, ставити і вирішувати проблеми; знання та розуміння предметної області та розуміння професії; вміння навчатися та бути в курсі останніх подій. Визначені тенденції запиту на формування компетентностей у вищий школі серед студентської молоді України порівняно з даними, отриманими в рамках досліджень за європейським проектом Тюнінг.

запит студентів, компетентність, класифікація компетентностей, інструментальні компетентності, міжособистісні компетентності, системні компетентності, проект Тюнінг.

1. Закон України Про вищу освіту : прийнятий 1 лип. 2014 року № 1556-VII // Голос України. – 2014. – № 148. – 6 серп. – С. 4-67.
2. Valeeva R. A. Forming analytical competency of higher school students [Електронний ресурс] / R. A. Valeeva, N.A. Bushmeleva // International Electronic Journal of Mathematics Education. – 2016. – Vol. 11. – Issue 8. – P. 3137-3148. Режим доступу : http://www.iejme.com/makale/925.
3. Wagenaar R. Competences and learning outcomes : a panacea for understanding the (new) role of Higher Education? / R. Wagenaar // Tuning Journal for Higher Education : Competence-based learning : a global perspective. – 2014. – Vol. 1. – № 2. – P. 279-302. doi:dx.doi.org/10.18543/tjhe-1(2)-2014pp279-302.
4. Burganova R. I. The professional competence formation in the training process in higher educational institution / R. I. Burganova, S. E. Abdugalina, K. O. Shaiheslyamova // International Journal of Environmental and Science Education. – 2016. – Vol. 11. – Issue 10. – P. 3629-3639.
5. Meterbayeva K. Pedagogical bases of professional competence formation of the future specialists / K. Meterbayeva, Zh. Karmenbayeva, M. Tleulinova, Z. Auhadieva, G. Egimberdieva // Procedia – Social and Behavioral Sciences. – 2015. – Vol. 185. – P. 240-243. doi :doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.03.465.
6. Competence-based learning. A proposal for the assessment of generic competences [Електронний ресурс] / in A.V. Sánchez, M.P. Ruiz (Eds.). – Bilbao: University of Deusto, 2008. – 336 p. – Режим доступу : http://www.unideusto.org/tuningeu/images/stories/Publica tions/Book_Competence_Based_Learning.pdf.
7. A tuning guide to formulating degree programme profiles including programme competences and programme learning outcomes [Електронний ресурс]. – Bilbao: Groningen and The Hague, 2010. – 96 p. – Режим доступу : http://www.unideusto.org/tuningeu/images/stories/docum ents/Tuning_Guide._Degree_programme_profiles.pdf.
8. Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації / В. М. Захарченко, В. І. Луговий, Ю. М. Рашкевич, Ж. В. Таланова; за ред. В. Г. Кременя. – К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. – 120 с.
9. Мельник Ю. Б. Дослідження соціального запиту курсантів і студентів щодо формування компетентностей у ВВНЗ / Ю. Б. Мельник // Актуальні питання освіти і науки : Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 10-11 листопада 2016 р.). – Х. : ХОГОКЗ, 2016. – С. 280-288.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 133-138.

Роман Анатолійович Попов,
кандидат наук з державного управління,
доцент кафедри романо-германських мов і перекладу,
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв оборони, 15, м. Київ, Україна

САМОАКТУАЛІЗАЦІЯ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ
РОЗВИТКУ АВТОНОМНОСТІ СТУДЕНТІВ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

У статті висвітлено важливі якості особистості, що сприяють ефективному розвиткові автономності студентів в умовах вищого навчального закладу. Саме під час здійснення розвитку автономності студентів в освітньому процесі значно зростають можливості для формування креативності, самостійності й здатності сміливо приймати рішення відносно розв’язання певних теоретичних і практичних педагогічних проблем. Самоактуалізація не є статичним станом, це діючий процес, у якому здібності індивіда використовуються повністю, творчо й тому, радісно. Креативність, безпосередність, сміливість і наполеглива праця – основні характерні риси людей, здатних до самоактуалізації. Особливого значення набуває самоактуалізація в професійній діяльності, для чого необхідна не лише наявність названих якостей, але й володіння визначеним професійним інструментарієм, знаннями, що забезпечуватиме результативність й ефективність праці, а також здатності до професійного зросту. Відповідно до цього, можна дійти висновку, що організація й здійснення самостійної освітньої діяльності мають також ураховувати необхідність самоактуалізації майбутнього вчителя й спиратися на неї. Для цього до змісту самостійної освітньої діяльності обов’язково слід включати нетрадиційні завдання, які б вимагали концентрації й активізації всіх притаманних особистості майбутнього вчителя здібностей; завдань, які для свого розв’язання потребують творчого підходу й емоційного піднесення. Аналіз власного педагогічного досвіду, результати опитування професорсько-викладацького складу університетів, а також студентів педагогічних університетів й інститутів, проведення бесід, диспутів, семінарів за тематикою досліджуваної проблеми переконують нас у тому, що недостатні й не досить задовільні результати студентів у набутті знань шляхом самостійного їх засвоєння криються в неспроможності студентів до самоактуалізації, тобто незнанні своїх слабких і сильних сторін, що призводить до неправильного розподілу своїх психічних і фізіологічних сил і можливостей. У формуванні й удосконаленні вольових якостей особистості значну роль відіграє система організації автономності студентів. Вона повинна не тільки висувати помірні труднощі, але й передбачати виникнення ускладнень, для подолання яких студентові необхідно буде докласти певних, іноді значних, зусиль, звернутись до додаткових джерел інформації (маються на увазі ті, які не належать до посібників і підручників – енциклопедично-довідкова література, академічна й повна, література з інших навчальних дисциплін, електронні видання, матеріали всесвітньої інформаційної мережі Internet тощо). У цьому ми й убачаємо прояв здатності до самоактуалізації, самоуправління через самореалізацію для набуття відчуття самоефективності на шляху самовдосконалення як особистості взагалі, так й особистості майбутнього вчителя, здатного самостійно доводити власну діяльність до бажаного й логічно завершеного результату, зокрема.

самоактуалізація, самореалізація, самоефективність, розвиток автономності студентів, саморегуляція

1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Альфред Адлер; пер. с нем. [вступ. ст. A. M. Боковикова]. – М.: Фонд «За экономическую грамотность», 1995. – 296 с.
2. Альбуханова-Славская К. А. Типология личности и гуманистический подход / К. А. Альбуханова-Славская // Гуманистические проблемы психологической теории. – М: Наука, 1995. – С. 27-48.
3. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьев. – [изд. 3]. – СпБ: Питер, 2001. – 288 с.
4. Асмолов А. Г. Психология личности / Александр Григорьевич Асмолов. – М.: МГУ, 1990. – 367 с.
5. Бандура А. Принципы социального научения / А. Бандура, Р. Уолтерс // Современная зарубежная социальная психология. – М.: Из-во МГУ, 1984. – С. 55-60.
6. Бех І. Д. Категорія «ставлення» в контексті розвитку образу «Я» особистості / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 9-21.
7. Каган М. С. Философская теория ценности / Моисей Самойлович Каган. – СПб.: Петрополис, 1997. – 204 с.
8. Ковалев А. Г. Психология личности /Александр Григорьевич Ковалев. – М.: Просвещение, 1969. – 391 с.
9. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. – М.: Политиздат, 1977. – 303 с.
10. Леонтьев Д. А. Развитие идеи самоактуализации в работах А.Маслоу / Д. А. Леонтьев // Вопросы психологии. – 1987. – № 3. – С.150-158.
11. Лернер И. Я. Дидактические основы формирования познавательной самостоятельности учащихся при изучении гуманитарных дисциплин: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра пед. наук: спец. 13.730 «теория педагогики» / Исаак Яковлевич Лернер. – М. – 1971. – 38 с.
12. Максименко С. Д. Саморозвиток суб’єкта навчальної діяльності / С. Д. Максименко // Вісник Національного технічного ун-ту України. – 2001. – № 3. – Кн. 1. – С. 5-10.
13. Маслоу А. Самоактуализация / Абрахам Маслоу // Психология личности: Тексты. / [под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея]. – М.: из-во МГУ, 1982. – С. 108-118.
14. Маслоу Абрахам. Мотивация и личность / Абрахам Маслоу. – Спб.: Питер, 1999. – 560 с.
15. Роджерс К. Человекоцентрированный подход в образовании, психотерапии, психологии: [пер. с англ.] / Карл Роджерс. – Ростов-н/Д., 1996. – 244 с.
16. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / Сергей Львович Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2003. – 720 с.
17. Фрейджер Р. Личность: теории, эксперименты, упражнения / Р. Фрейджер, Д. Фейдимен. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. – 864 с.

// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 139-146.

Світлана Євгенівна Дворянчикова,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Київський національний університет технологій та дизайну,
вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна,
Ельміра Шаміліївна Салахатдінова,
кандидат філологічних наук, старший викладач
Підготовчого відділення для навчання іноземних громадян,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 36, м. Київ, Україна

ПОТЕНЦІАЛ ГУМОРИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ ДЛЯ
ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ НЕМОВНИХ ВИШІВ

Оволодіння іноземними мовами як такими, за допомогою котрих стає можливим і навчання, і комфортне перебування у приймаючій країні, передбачає формування та розвиток не тільки мовних, мовленнєвих і професійних складових загальної комунікативної компетентності, але й іншомовної соціокультурної, яка містить у собі синтез вмінь і навичок використання країнознавчих, лінгвокраїнознавчих і соціолінгвістичних знань. Актуальність дослідження зумовлена як відомим лінгводидактичним потенціалом гумористичних текстів для всебічного розвитку компетентностей інокомунікантів, так і недостатньою кількістю їх системних професійних розвідок. Висвітлення можливостей використання лінгвістичного гумору на заняттях з української та російської мов як іноземних перебуває у руслі мовознавчих і педагогічних традицій з точки зору матеріалу та із загальнометодичних позицій. Мета статті – сформувати теоретико-методологічні засади використання текстів гумористичного спрямування задля набуття іноземними студентами немовних вишів соціокультурних знань та навичок, які сприяють поліпшенню академічної успішності, та обґрунтувати впровадження подібних ресурсів у практику університетських занять з іноземних мов. Було використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури з філософії, естетики, лінгвістики, лінгвокультурології, методології навчання мов іноземців задля визначення сутності комічного як мультіаспектного явища; аналіз та опис мовних чинників і логіко-семантичних моделей, засобами яких досягається комічний ефект; опрацювання навчальних посібників з української та російської мов як іноземних, що містять гумористичний текстовий матеріал із соціокультур- ною змістовою складовою; анкетування і тестування студентів під час навчального експерименту з подальшою кількісно-якісною обробкою його даних, письмових та усних відповідей; спостереження за навчальною діяльністю студентів-іноземців та моніторинг її успішності. Визначено, що студенти-іноземці демонструють здатність усвідомлювати комічне, що досягається засобами мови, яку вони вивчають. Задля цього в навчальних текстах, які пропонуються на заняттях з української та російської мов як іноземних, зазвичай використовуються такі мовленнєві прийоми: неочікувані словосполучення, що порушують принцип сумісності лексичних значень, омоніми, оказіоналізми, розмовні слова та вирази, спеціальні терміни; сучасні або історичні антропоніми і топоніми. Семантичний простір таких текстів розвиває мовленнєві та соціокультурні компетентності, що, в свою чергу, підвищує загальну академічну успішність іноземних громадян, які здобувають нефілологічну вищу освіту у вишах України.

 іншомовна комунікативна компетентність, комічне, міжнародна комунікація, пізнавальна активність, російська мова як іноземна, соціокультурна адаптація, соціокультурна компетентність, студенти-іноземці, українська мова як іноземна.

1. Абдразакова Е. Н. Сопоставительный когнитивный и лингвокультурологический анализ русских, болгарских и английских анекдотов : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологиче- ское и сопоставительное языкознание» / Е. Н. Абдразакова. – Тюмень : ТГУ, 2007. – 28 с.
2. Акимова О. С. Формирование лингвострановедческой компетенции старших школьников / О. С. Акимова // Молодой ученый. – Казань, 2016. – №8. – С. 896–898.
3. Беспаленко В. В. Русский язык как иностранный : учебное пособие / В. В. Беспаленко. – К. : КНУ им. Т. Шевченко, 2010. – Ч. 2 – 334 с.
4. Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования [Электронный ресурс] / Б. М. Гаспаров. – М. : Новое литературное обозрение, 1996. – 352 с. – Режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/Gasp/ind ex.php
5. Дворянчикова С. Є. Поетика оніма в контексті комічних жанрів та сміхової культури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / С. Є. Дворянчикова. – Донецьк : Юго-Восток, 2014. – 20 с.
6. Дубініна О. С. Використання гумору як засобу регуляції міжособистісних відносин / О. С. Дубініна // Сучасний виховний процес : сутність та інноваційний потенціал : матеріали науково-практичної конференції Інституту НАПН України за 2013 р. – Івано- Франківськ : НАІР, 2014. – Вип. 4. – С. 169–172.
7. Зайченко Н. Ф. Практичний курс української мови для іноземців : усне мовлення / Н. Ф. Зайченко, С. А. Воробйова. – К. : Знання України, 2011. – 324 с.
8. Овсиенко Ю. Г. Русский язык для начинающих : учебник (для говорящих на английском языке) / Ю. Г. Овсиенко. – М. : Рус. яз. Курсы, 2008. – 472 с.
9. Русский язык : учебник для иностранных студентов подготовительных факультетов / Э. В. Витковская, Р. Д. Писарева, Р. Н. Середа. – Х. : Гимназия, 2010. – 320 с.
10. Седов К. Ф. Основы психолингвистики в анекдотах / К. Ф. Седов. – М. : Лабиринт. – 1998. – 64 с.
11. Смирнова О. П. Трансформированный текст как способ создания второй виртуальной реальности: на материале политкорректных сказок, притч, рассказов Ветхого Завета : дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 [Электронный ресурс] / Смирнова О. П. – СПб : Рос. гос. пед. ун-т им. А. И. Герцена, 2007. – 212 с. – Режим до- ступа : http://www.dissercat.com/content/transformirovannyi-tekstkak-sposob-sozdaniya-vtoroivirtualnoi-realnosti-namateriale-polit
12. Сорокин Ю. А. Сознание и модусы его существования (китайская лингвокультурная общность в 1966- 1976 гг.). Ретроспективные размышления [Электронный ресурс] / Ю. А. Сорокин. – М. : Институт языкознания Российской академии наук. – Режим доступа : http://tverlingua.by.ru/archive/001/01_1-004.htm
13. Тарасенко Т. В. Лингвистические аспекты анекдота / Т. В. Тарасенко. // Ежегодник регионального лингвистического центра. – Красноярск, 2003. – Вып. 2. – С. 114–123.
14. Швець Г. Д. Мовленнєвий жанр жарту в лінгводидактичному аспекті / Г. Д. Швець // Викладання мов у вищих навчальних закладах. Міжпредметні зв’язки. – Харків, 2016. – Вип. 28. – С. 144–153.
15. Asian Laughing Culture. A Look into Why Girls Cover Their Mouth. – [Electronic Resource]. – Retrived from : http://www.sutiben.com/note/have-youseen-asiangirls-cover-their-mouths-while-laughing.html
16. Mihalcea R., Pulman S. Characterizing Humour : An Exploration of Features in Humorous Texts [Electronic Resource] / R. Mihalcea, S. Pulman. – Retrived from : http://www.cse.unt.edu/ ~rada/papers/mihalcea.cicling07.pdf.
17. Seidler H. Die Dichtung. Wesen-Form-Dasein / Н. Seidler. – Stuttg., 1959. – 324 р.
18. Suzuki Satoko. Self-Mockery in Japanese [Electronic Resource] / Satoko Suzuki // Linguistics : An Interdisciplinary Journal of the Language Sciences. – 2002. – P. 163–189. – Retrived from : http://www.thefreelibrary.com/Selfmockery+in+Japanese +(1).-a085280871
19. Thomas A. Interkulturllts Lermer im Schuleraustausch / A. Thomas. – Saar-brucken Fort Lauderdale : Verlag Breitenbach, 1988. – 189 p.