2017-4-doc

Pavliuk O. S., Chopyk T. V., Antoniuk O. V., Pavliuk Ye. O., Soltyk O. O., Biliński J. Pedagogical Technology of Physical Education Teachers’ Professional Self-Improvement.

// Наука і освіта. – 2017. – №4. – 101-106.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-4-17

Оксана Сергіївна Павлюк,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичного виховання,
Тетяна Вікторівна Чопик,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичного виховання,
Олександр Васильович Антонюк,
кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри фізичного виховання
Євген Олександрович Павлюк,
кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри здоров’я людини,
Олександр Олександрович Солтик,
кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент, завідувач кафедри фізичного виховання,
Хмельницький національний університет,
вул. Інститутська 11, м. Хмельницький, Україна,
Яцек Білинський,
доктор філософії, викладач кафедри туризму і рекреації, медичний факультет,
Університет інформатики і управління,
вул. Сухарського, 2, м. Жешув, Польща

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено теоретико-експериментальному дослідженню проблеми самовдосконалення викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності. Мета полягає у визначенні, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов ефективної реалізації педагогічної технології самовдосконалення викладачів у процесі професійної діяльності. Використано комплекс методів: аналіз, порівняння, систематизація, метод експертних оцінок, спостереження, бесіди, інтерв’ювання викладачів, анкетування і тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Було визначено головні складники самовдосконалення викладачів фізичного виховання: теоретико-методична обізнаність, педагогічне спілкування, фізичне самовдосконалення та комп’ютерна грамотність. Теоретико-методична обізнаність складається з основ здорового способу життя, форм проведення занять, засобів фізичного виховання, методів контролю (самоконтролю), знання термінології, інноваційних підходів. Самовдосконалення педагогічного спілкування містить невербальний (жестикуляція, міміка, пантоміміка) та вербальні компоненти (словниковий запас, виразність мови, діалог, монолог, полілог). Фізичне самовдосконалення включає фізичні якості (силу, координацію, швидкість, гнучкість та витривалість), фізіологічні показники (серцево-судинна та дихальна системи), морфологічні показники (жировий та м’язові компоненти), рухові вміння (об’єм рухів та техніка рухів). Самовдосконалення комп’ютерної грамотності охоплює вміння працювати з інформацією (Інтернет, використання електронних ресурсів), навички роботи з комп’ютером (робота з офісними програмами, з операційною системою), вміння використовувати комп’ютерні технології (модульне динамічне об’єктно-орієнтоване середовище для навчання; електронний документообіг). З метою визначення фізичного стану викладачів підібрано тести для перевірки фізичної підготовленості; фізіологічні показники були визначені за допомогою функціональних проб; для характеристики м’язового компонента викладачів фізичного виховання був застосований індекс розвитку мускулатури. Для якісної оцінки показників фізичної підготовленості, фізіологічних та морфологічних показників розроблено оцінні таблиці за дев’ятибальною системою. Діагностика рівня теоретико-методичної обізнаності, педагогічного спілкування та комп’ютерної грамотності викладачів фізичного виховання здійснювалася за допомогою розроблених нами анкет. Визначення мотивації до самовдосконалення викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності проводилося на підставі «Опитувальника для визначення джерел мотивації» (Дж. Барбуто, Р. Сколл). Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено такі педагогічні умови самовдосконалення викладачів фізичного виховання в процесі професійної діяльності: урахування індивідуальних та вікових особливостей викладачів, забезпечення вибору власної траєкторії самовдосконалення з урахуванням орієнтиру професійного самовдосконалення, посилення мотивації викладачів фізичного виховання до самовдосконалення у процесі професійної підготовки. Розроблено та науково обґрунтовано модель педагогічної технології самовдосконалення викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності. Отримані результати експериментальної роботи свідчать про те, що впроваджені педагогічні умови сприяють успішному самовдосконаленню викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності. На основі проведеного педагогічного експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях самовдосконалення, що засвідчили позитивну динаміку самовдосконалення викладачів фізичного виховання у процесі професійної діяльності в експериментальній групі та підтвердили ефективність розробленої технології.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

самовдосконалення у процесі професійної діяльності, викладачі фізичного виховання, орієнтир професійної досконалості, педагогічна технологія, педагогічні умови.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / [сост. М. Ю. Бабанский]. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с.
2. Вайніленко Т. В. Сутність та зміст професійно-педагогічного самовдосконалення / Т. В. Вайніленко // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія : Педагогіка і психологія : зб. наук. праць. – Чернівці : Рута, 2005. – Вип. 278. – С. 13-20.
3. Колодезников К. С. Организационно-педагогические условия самосовершенствования будущего специалиста физической культуры и спорта в вузе : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / К. С. Колодезников. – Якутск, 2010. – 22 с.
4. Ксьонзенко М. А. Мотивація самовдосконалення вчителя як ключовий психологічний чинник його професійного зростання / М. А. Ксьонзенко // Наукова скарбниця освіти Донеччини. – Донецьк, 2012. – № 2. – С. 90-93.
5. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології : навч. посібн. / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак. – К.: Видавничий центр «Просвіта», 2000. – 368 с.
6. Павлюк О. С. Аналіз підходів визначення професійного самовдосконалення у педагогічній сфері / О. С. Павлюк // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наукових праць. – Вінниця, 2012. – Вип. 30. – С.56-61.
7. Павлюк О. С. Структурна характеристика моделі професійної досконалості викладача фізичного виховання / О. С. Павлюк // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2013. – Випуск 5(30)13. – С. 180-185.
8. Павлюк О. С. Ефективність педагогічної технології професійного самовдосконалення викладача фізичного виховання у процесі професійної діяльності: результати формувального етапу експерименту / О. С. Павлюк // Педагогіка та психологія.– Чернівці : Чернівецький нац. у-т, 2014. – Вип. 687. – С. 109-116.
9. Сисоєва С. О. Педагогічні технології : структурно-функціональний аналіз / С. О. Сисоєва // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. – До. – Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2002. – С. 86-91.
10. Селевко Г. К. Педагогические технологии на основе дидактического и методического усовершенствования УВП / Г. К. Селевко – М. : НИИ «Школьные технологии», 2005. – 288 с.
11. Barbuto J. A self-concept-based model of work motivation : a class exersice / J. Barbuto // Proceedings of the Eastern Academy of Management Annual Meeting. – Washington, DC. – 1996.
12. Guerrero S. M. Teacher knowledge and a new domain of expertise: pedagogical technology knowledge / S. M. Guerrero // Journal of Educational Computing Research. – 2005. – Т. 33. – №. 3. – С. 249-267.
13. Curtner-Smith M. D. The occupational socialization of a first-year physical education teacher with a Teaching Orientation / M. D. Curtner-Smith // Sport, Education and Society. – 2001. – №6(1). – P. 81-105.
14. Pavliuk O. S. Defining the actual indexes of self-improvement of the physical-training teacher in the process of the occupational activity / O. S. Pavliuk // Scientific theory journal «Uchenye zapiski universiteta imeni P.F. Lesgafta», No. 1 (107) – 2014. – P. 133-139.
15. Pavliuk Ye. O. Classification of the future coaches-instructors professional training at the higher education establishments / Ye. O. Pavliuk // Středoevropský věstník pro vědu a výzkum. – 2015. – NR 6 (19). – P. 57-60.
16. Pavliuk Ye. O. Defining quality of the future coaches-instructors’ professional competence in the process of training / Ye. O. Pavliuk // European Applied Sciences. – 2015. – NR 6. – P. 28-29.
17. Passmore J. The Perfectibility of Man / John Artur Passmore. – 3 rd ed. – Indianapolis, Ind. : Liberty Fund, 2000. – 530 p.
18. Steven C. Wright Professional socialization issues pertaining to physical education majors / C. Steven // Journal of Physical Education and Sport ® (JPES). – 2016. – 16(1). – P. 57-59.

Lazarenko N. I., Kolomiets A. M., Klymenko A.O. Symbiosis of Methodological Approaches to the Development of Education in the Information Society.

// Наука і освіта. – 2017. – №4. – 107-112.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-4-18

Наталія Іванівна Лазаренко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
ректор Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Алла Миколаївна Коломієць,
доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи,
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Анатолій Олегович Клименко,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри практики англійської мови та методики її викладання,
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,
вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, Україна

СИМБІОЗ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗВИТКУ
ОСВІТИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

АНОТАЦІЯ:

До актуальних проблем сьогодення, які ще недостатньо розроблені у науковій літературі, належить пошук й наукове обґрунтування інноваційних педагогічних технологій, ефективних моделей, форм, систем організації навчального процесу, методологічної компетентності майбутнього педагога в умовах інформаційного суспільства. Мета статті – дослідити найбільш ефективні підходи, моделі, форми й системи організації професійної педагогічної освіти, формування в майбутнього педагога методологічної компетентності, котра забезпечує його здатність на високому рівні організовувати освітній процес, здійснювати наукові дослідження, опановувати інноваційні технології навчання та інформаційні системи, узагальнювати передовий педагогічний і методичний досвід, критично оцінювати результати своєї роботи, творчо працювати над самовдосконаленням. Доведено, що цілісний підхід як симбіоз й інтеграція різноманітних методологічних підходів (аксіологічного, системного, особистісного, культурологічного, синергетичного, діяльнісного, компетентісного й інших) здатен відображати цілісну природу досліджуваного педагогічного явища чи процесу. Перевага надається компетентнісному підходові, застосування якого покликане сформувати в молодого покоління сукупність компетентностей, необхідних для здійснення життєдіяльності в сучасному інформаційному суспільстві, аналізу й адекватного оцінювання та використання інформації. Педагогічна діяльність в умовах інформаційного суспільства має бути спрямована на виховання інноваційної людини – суб’єкта світової цивілізації, універсальними характеристиками якого є глобальне мислення, планетарна свідомість, полікультурність, гуманістична культура, громадянськість, толерантність, здатність до життєтворчості в глобальному масштабі. З компетентнісним підходом органічно пов’язані й інші методологічні підходи, які також надзвичайно цінні й продуктивні у вирішенні багатьох педагогічних проблем. Серед них найбільш важливим є аксіологічний підхід, в основі якого провідним є принцип гуманізму. Систематизовані аксіологічні знання здатні активізувати всі інші ланки системи цінностей, що дозволить встановити критерії оцінки діяльності установ, старих і нових концепцій освіти, педагогічного досвіду, а також зберегти традиційні гуманістичні цінності вітчизняної педагогічної теорії і практики та ефективно використовувати їх у модернізації української освіти. Методологічні установки синергетики – нової універсальної парадигми, що використовується для вирішення педагогічних проблем, які не піддаються розв’язанню класичними методами, – кардинально змінюють традиційні уявлення про пізнавальний процес, трактуючи його як організм, здатний до самокоригування і пошуку нових альтернативних шляхів розвитку. Синергетичний й системний підходи, які базуються на міждисциплінарності, сприяють формуванню творчого мислення, реінтеграції інформації на новому якісному рівні з розумінням системних зв’язків й ведуть до приросту креативного потенціалу особистості. Вони можуть успішно застосовуватися в моделюванні і прогнозуванні освітнього середовища, адаптації з погляду дидактики їх ідей в змісті освіті, в управлінні навчально-виховним процесом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інформаційне суспільство, освіта, інноваційні технології, симбіоз методологій, компетентнісний підхід, аксіологія, синергетика

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Боришевський М. Й. Духовні цінності в становленні особистості й громадянина / М. Й. Боришевський // Педагогіка і психологія. – 1997. – №1. – С. 144-150.
2. Гинецинский В. И. Основы теоретической педагогики. / В. И. Гинецинский. – СПБ: изд. С-Петерб. ун-та. – 1992. – 154 с.
3. Зязюн І. А. Цілісний методологічний підхід у педагогічному науковому дослідженні / Іван Зязюн // Професійнестановлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції. – Хмельницький: 2011. – С.7-13. 4. Кушнір В. А. Теоретико-методологічні основи системного аналізу педагогічного процесу вищої школи: Автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / В. А. Кушнір // Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К. – 2003. – 39 с.
5. Робуль О. Синергетикаяк інноваційна методологія педагогічної освіти / О. Робуль // Філософія освіти. – 2006. – № 1(3). – С. 35-42
6. Сластенин В. А. Введение в педагогическую аксиологию. // В. А. Сластенин, Г. И. Чижакова. – М.: Академия. – 2003. – 192 с.
7. Соляник С. Ф. Демасифікація культури на зламі тисячоліть / С. Ф. Соляник // Наукові записки КІТЕП: Щорічник. – К.: Знання України, 2002. – Вип. 2. – С. 64-72.
8. Тюріна Т. Г. Педагогіка духовності: синергетичний підхід / Т. Г. Тюріна // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. пр. / Гол. ред. Г. П. Шевченко. – Вип. 30. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-туім. В. Даля, 2009. – С. 144-162.
9. Хакен Г. Синергетика: пер. с англ / Г. Хакен. – Москва, 1980. – 406 с.

Dmytruk L. I. Using Innovative Techniques When Teaching Ukrainian to Foreign Students.

// Наука і освіта. – 2017. – №4. – 113-117.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-4-19

Лілія Іванівна Дмитрук,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства,
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова,
вул. Пирогова, 56, м. Вінниця, Україна

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ПРИ ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглянуто особливості використання інноваційних та інформаційних технологій в цілому та відео презентацій зокрема для навчання української мови як іноземної студентам з інших країн в вищих навчальних закладах. в педагогічних цілях на основі інтерактивного навчання. Завдяки застосуванню інноваційних технологій можливості сучасних методів вивчення української мови як іноземної значно розширюються й стають більш різноманітними. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з української мови, збагачує зміст освітнього процесу, дає відчуття потреби в самоосвіті, сприяє розвитку творчої особистості, зрештою створює умови для більш тісної співпраці між викладачами та студентами. Результати педагогічного спостереження засвідчили, що використання мультимедіа презентацій та інших інтерактивних завдань сприяло підвищенню рівня володіння українською мовою студентів-іноземців, розвитку критичного та творчого мислення тощо. Інноваційні технологічні засоби викладання іноземної мови у вищій школі дають можливість удосконалити методи подачі граматичної та лексичної інформації, практики монологічного й діалогічного говоріння, навчання письма та відпрацювання вимови, постійного поповнення словникового запасу студентів. Мультимедійні технології допомагають викладачеві коригувати навчальний процес, ураховуючи інтереси й можливості окремих студентів, реалізувати особистісно зорієнтований підхід у навчанні й забезпечити індивідуалізацію та диференціацію навчання. Вивчення особливостей застосування мультимедіа технологій показало, що їх недостатнє використання при вивченні української мови як іноземної зумовлено низкою причин: низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення; відсутністю критеріїв ефективності технологій; низьким рівнем інформаційної компетентності та відсутністю мотивації професорсько-викладацького складу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інноваційні технології, інтерактивне навчання, мультимедіа, відео презентація.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Балыхина Т. М. Информатизация обучения языкам: становление компьютерной лингводидактики / Т. М. Балыхина, А. Д. Гарцов // Высшее образование сегодня. – 2006. – № 4. – С. 32-38.
2. Дмитрук Л. І. Видатні науковці-лікарі: навчальний посібник / Л. І. Дмитрук, Л. М. Матусевич. – Вінниця, 2015. – 38 с.
3. Malik S. Use of Multimedia as a New Educational Technology Tool / S. Malik, A. Agarwal // International Journal of Information and Education Technology. – October 2012. – Vol. 2. – No. 5.
4. Молчанова И. А. Особенности создания мультимедийной программы для учащихся младших класов с учетом их возрастных особенностей / И. А. Молчанова, Н. В. Тимошкина, А. С. Гучапшев // ІТ-инновации в образовании: материалы Всерос. науч.-практ. конф., 27-30 июня 2005г. – Петрозаводск, 2005. – С. 150-152.
5. Neo М. Learning with Multimedia: Engaging Students in Constructivist Learning / М. Neo // International Journal of Instructional Media. – 2007. – vol. 34. – 2. – pp. 149-158.
6. Осадчий В. В. Система інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів в умовах педагогічного університету: [монографія] / В. В. Осадчий, за ред. С. О. Сисоєвої. – Мелітополь: Видавничий будинок ММД, 2012. – 420 с.
7 Рагулин П. Г. Информационные технологи: електрон. Учеб / П. Г. Рагулин. – Владивосток: ТИ- ДОТ Дальневост. ун-та, 2004. – 208 с.

Мішеніна Т. М. Аксіологічні параметри мовної особистості майбутніх учителів філологічних спеціальностей у змісті навчальних курсів лінгвокультурологічного спрямування.

// Наука і освіта. – 2017. – №4. – 118-122.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-4-20

Тетяна Михайлівна Мішеніна,
доктор педагогічних наук, доцент,
професор кафедри української мови,
Криворізький державний педагогічний університет
пр. Гагаріна, 54 м. Кривий Ріг Україна

АКСІОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ЗМІСТІ
НАВЧАЛЬНИХ КУРСІВ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

АНОТАЦІЯ:

Публікація висвітлює питання розроблення аксіологічних параметрів мовної особистості майбутніх учителів філологічних спеціальностей у змісті навчальних курсів лінгвокультурологічного спрямування; визначення рівнів сформованості аксіологічного складника лінгвокультурогічної компетентності. Проаналізовано теоретичні положення щодо застосування культурологічного підходу до вивчення мовного матеріалу майбутніми філологами. Обґрунтовано методичну доцільність застосування завдань, спрямованих на формування аксіологічного складника мовної особистості філологів. Перспективою подальших досліджень є питання розроблення алгоритмів лінгво-культурологічного аналізу мовних одиниць у контексті міжкультурної комунікації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

культурологічний підхід, лінгвокультурологічний підхід, аксіологічний параметр, аксіологічна культура, мовна особистість, студенти філологічних спеціальностей.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Флорій Сергійович Бацевич. – К. : Довіра, 2007. – 205 с.
2. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики : енциклопедичний словник / [авт.уклад Штерн І.Б.]. – К. : АртЕк, 1998. – 156 с.
3. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекцій / Виктория Владимировна Красных. – Москва : ИТДГК «Гнозис», 2002. – 284 с.
4. Хуторской А. В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций [Электронный ресурс] / А. В. Хуторской // Интернет-журнал «Эйдос». – 12.12.2005. – Режим доступа: http://www.eidos.ru/journal/2005/1212.htm.
5. Шевнюк О. Л. Теорія і практика культурологічної освіти майбутніх учителів у вищій школі : дис. … доктора пед. наук ; 13.00.04 / Олена Леонідівна Шевнюк. – К., 2004. – 473 с.
6. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program – OECD (Draft). – 2010.
7. Glossary [Electronic resource] / Higher Education Funding Council for England. – 2010. – Mode of access : http://www.hefce.ac.uk/aboutus/glossary/glossary.htm
8. Μανώλης Βαγιωνάκης, Μιχάλης Καδής, Φανούριος Λιαναντωνάκης. Μιλώ και γράφω ελληνικά στις γειτονιές του κόσμου. Οργανισμός εκδόσεως διδακτικών βιβλίων // Αθήνα – 2007. – Σελ. 39.

Mukan N. V., Noskova M. V., Baibakova I. M. The Formation of School Principals’ Readiness to Use Internet Technologies in Their Work in The System of Continuous Pedagogical Education.

// Наука і освіта. – 2017. – №4. – 123-132.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-4-21

Наталія Василівна Мукан,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри іноземних мов,
Маргарита Вячеславівна Носкова,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки та соціального управління,
Інеса Макарівна Байбакова,
кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри іноземних мов,
Національний університет «Львівська політехніка»,
вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДИРЕКТОРІВ ШКІЛ ДО
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Характерною ознакою сьогодення є зростання темпів змін у сучасному суспільстві та його інформатизація. Впровадження Інтернет-технологій у навчальний процес школи і пов’язані з цим формування і розвиток відповідних компетенцій директорів шкіл у процесі професійного розвитку у системі неперервної педагогічної освіти впродовж тривалого часу залишаються актуальними для наукових досліджень. Метою статті є аналіз готовності директорів шкіл до використання Інтернет-технологій у своїй професійній діяльності. У процессі дослідження використовувалися теоретичні (контент-аналіз, систематизація та узагальнення, моделювання, факторно-критеріальне моделювання, системно-узагальнювальний) і прикладні (діагностичний, прогностичний, педагогічний експеримент, математичний аналіз, статистичний, кількісний і якісний аналіз) методи. Термін «готовність директорів шкіл до використання Інтернет технологій у професійній діяльності» слід розуміти як інтегративну характеристику особистості, у структурі якої виділяють соціально-мотиваційний, знаннєво-діяльнісний, ціннісно-креативний компоненти. Ефективне поєднання трьох компонентів визначає готовність директорів шкіл до використання Інтернет технологій у своїй роботі. Виокремлення критеріїв та їх показників дало змогу визначити рівні готовності директорів шкіл до використання Інтернет технологій у професійній діяльності: незадовільний; низький; задовільний; достатній; високий. Ми визначили організаційно-педагогічні умови професійного розвитку директорів шкіл для підготовки до використання Інтернет технологій у своїй роботі. З метою перевірки гіпотези дослідження нами проведено педагогічний експеримент, що проводився у три етапи на основі Львівського, Дніпропетровського, Волинського, Запорізького та Кіровоградського ІППО. Результати педагогічного експерименту свідчать про готовність директорів шкіл до використання Інтернет технологій у своїй роботі. Розроблена авторська модель очного/дистанційного курсу «Використання Google-сервісів в управлінській діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу», її методичне і програмне забезпечення перевірені експериментально. Обґрунтовано вибір сервісів Web 2.0 як основи освоєння директором школи Інтернет технологій.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

система неперервної педагогічної освіти, професійний розвиток, школа, професійна діяльність, Інтернет-технології, Інтернет-готовність, Web 2.0, ІТ-грамотність, ІТ-компетентність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах : монографія / Л. І. Даниленко. – К. : Міленіум, 2004. – 358 с.
2. Інформаційні технології – значення терміну. Погляд з точки зору наукових і державних стандартів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.setlab.net/?view=what-is-IT.
3. Клокар Н. І. Психолого-педагогічна підготовка вчителя до інноваційної діяльності : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.04 / Наталія Іванівна Клокар. Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 1997. – 227 с.
4. Козлова О. Г. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної освіти : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О. Г. Козлова. – Інститут педагогіки АПН України. – К. – 1999. – 20 с.
5. Носкова М. В. О готовности руководителей школ к использованию интернет-технологий в профессиональной деятельности / М. В. Носкова // Молодий вчений. – 2015. – № 8 (88). – С. 1017-1020.
6. Носкова М. В. Google-сервіси для вчителя. Перші кроки новачка / Л. М. Калініна, М. В. Носкова. – Львів: ЗУКЦ, 2013 – 182 с.
7. Носкова М. В. Підготовка керівника загальноосвітнього навчального закладу у системі післядипломної освіти до використання інтернет-технологій у професійній діяльності : дис. … канди- дата пед. наук : 13.00.04 / Маргарита Вячеславівна Носкова. – Київ: Інститут педагогіки НАПН України, 2015. – 332 с.
8. Паламарчук В. Ф. Системний підхід до впровадження педагогічних ідей у практику роботи школи / В. Ф. Паламарчук // Радянська школа. – 1987. – № 12. – С. 16-20.
9. Попова О. В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у ХХ столітті / О. В. Попова. – Харків : «ОВС», 2001. – 256 с.
10. Шамова Т. И. Управление образовательными системами / Т. И. Шамова, Н. П. Капустин, П. И. Третьяков. – М. : ВЛАДОС, 2002. – 320 с.
11. ICT Competency Framework for Teacher, Version 2.0. UNESCO, 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/ images/0021/002134/213475e.pdf.
12. ICT Competency Standards for Teachers: Competency Standards Modules, Version 1.0. UNESCO, 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0015/001562/156207e. pdf.
13. Mukan N. Methodology of Comparative Analysis of School Teachers’ Professional Development in Great Britain, Canada, the USA / Nataliya Mukan, Svitlana Kravets // Comparative professional pedagogy. – 2015. – Vol. 5, Issue 4. – P. 39-45.
14. Mukan N. The model of unification and the model of diversification of school teachers’ continuing professional development / Nataliya Mukan, Iryna Myskiv, Svitlana Kravets // Comparative Professional Pedagogy. – 2016. – Vol. 6, Issue 1. – P. 7-13.