// Наука і освіта. – 2017. – №2. – 84-94.

Сімін Саттарпур,
кандидат педагогічних наук, кафедра іноземних мов,
Тебризький університет,
29, бул. Бахман, м. Тебріз, Іран  

ВПЛИВ РІВНЯ ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОГО МОВОЮ НА
АКТИВНИЙ ТА ПАСИВНИЙ СЛОВНИКОВИЙ ЗАПАС СТУДЕНТІВ

Перетворення пасивного словникового запасу студентів у його активну форму з метою використання його в мовленні завжди залишалося важливим питанням для вчителів. Статтю присвячено вивченню взаємозв‟язку між активним і пасивним словниковим запасом у цілому та у різних частотних діапазонах у межах двох рівнів володіння англійською мовою: низьким та високим. У дослідженні взяли участь 100 студентів, які вивчають англійську як іноземну. Респонденти пройшли А-версію Тесту на визначення рівня активного та пасивного словникового запасу. Було визначено, що пасивний словниковий запас у студентів як правило більше активного, і ця різниця збільшувалася у міру того як частота слів у тесті зменшувалася. Як показало дослідження, рі- вень володіння англійською мовою значно не впливає на співвідношення пасивного та активного словникового запасу, хоча об‟єм обох словникових запасів є більшим у студентів із високим рівнем володіння англійською мовою. Отже, незважаючи на те, що контекст викладання англійської мови як іноземної є фактором, який ускладнює перехід лексики з пасивного словникового запасу в активний, кількість уроків англійської мови суттєво не впливає на якість засвоєння студентами активного словникового запасу. Активація пасивного словникового запасу значною мірою залежить від багаторазового використання в мовленні слів, що вивчаються, в ситуаціях поза межами навчального процесу; таким чином, викладачам англійської мови як іноземної та розробникам навчальних програм з англійської мови слід використовувати такі методи навчання, завдання та види діяльності, які б створювали сприятливі умови для активного використання лексики, що вивчається. Дослідження може представляти інтерес як для вчителів англійської мови, так і для розробників навчальних програм.

пасивний словниковий запас, активний словниковий запас, тест на визначення рівня слов- никового запасу, англійська як іноземна, студенти.

1. Alderson, J. C. (2005). Diagnosing foreign language proficiency. London: Continuum.

2. Anderson, R.C., & Freebody, P. (1981). Vocabulary knowledge. In J.T. Guthrie (Ed.). Comprehension and teaching: Research reviews. Newark, DE: International Reading Association.

3. Bachman, L. F. (2004). Statistical analyses for language assessment. Cambridge: Cambridge University Press.

4. Corson, D.J. (1995). Using English words. Dordrecht: Kluwer Academic Publishers.

5. Crow, J.T. (1986). Receptive vocabulary acquisition for reading comprehension. Modern Language Journal, 70, 242-250.

6. Fan, M. (2000). How big is the gap and how to narrow it? An investigation into the active and passive vocabulary knowledge of L2 learners. RELC Journal, 31(2), 105-119.

7. Harrington, M., & Carey, M. (2009). The on-line Yes/No test as a placement tool. System, 37(4), 614-626.

8. Henriksen, B. (1999). Three dimensions of vocabulary development. Studies in Second Language Acquisition, 21(2), 303-317.

9. Henriksen, B., & Haastrup, K. (1998). Describing learners‟ lexical competence across tasks and over time: A focus on research design. In K. Haastrup, & A. Viberg (Eds.). Perspectives on lexical acquisition in second languages (pp. 61-95). Sweden: Lund University Press.

10. Hilton, H. (2008). The link between vocabulary knowledge and spoken L2 fluency. Language Learning Journal, 36(2), 153-166.

11. Klein-Braley, C., & Rattz, U. (1984). A Survey of research on the C-test. Language Testing, 1(2), 134- 146.

12. Laufer, B. (1992). How much lexis is necessary for reading comprehension? In Arnaud, P.J.L. and Béjoint, H. (eds.), Vocabulary and Applied Linguistics (pp. 126–132). London: Macmillan.

13. Laufer, B. (1998). The development of passive and active vocabulary: Same or different? Applied Linguistics, 19, 255-271.

14. Laufer, B. (2005). Lexical frequency profiles: From Monte Carlo to the real world. A response to Meara (2005). Applied Linguistics, 26(4), 582-588.

15. Laufer, B., Elder, C., Hill, K., & Congdon, P. (2004). Size and strength: Do we need both to measure vocabulary knowledge? Language Testing, 21(2), 202- 226.

16. Laufer, B., & Goldstein, Z. (2004). Testing vocabulary knowledge: Size, strength, and computer adaptiveness. Language Learning, 54(3), 399-436.

17. Laufer, B., & Nation, P. (1995). Vocabulary size and use: Lexical richness in L2 written production. Applied Linguistics, 16(1), 307-322.

18. Laufer, B., & Nation, P. (1999). A vocabularysize test of controlled productive vocabulary. Language Testing, 16(1), 33-51.

19. Laufer, B., & Paribakht, T. S. (1998). The relationship between passive and active vocabularies: Effects of language learning context. Language learning, 48(3), 365-391.

20. Meara, P. (1990). A note on passive vocabulary. Second Language Research, 6, 150-154.

21. Melka, F. (1997). Receptive vs. productive aspects of vocabulary. In N. Schmitt, & M. McCarthy (Eds.). Vocabulary: Description, acquisition, and pedagogy (pp. 84-102). Cambridge: Cambridge University Press.

22. Milton, J. (2009). Measuring second language vocabulary acquisition. Clevedon: Multilingual Matters.

23. Nation, P. (1983). Testing and teaching vocabulary. Guidelines, 5(1), 12-25.

24. Nation, P. (1990). Teaching and learning vocabulary. Mass.: Newbury House.

25. Nation, P. (2001). Learning vocabulary in another language. Cambridge: Cambridge University Press.

26. Nation, P. (2006). How large a vocabulary is needed for reading and listening? Canadian Modern Language Review, 63(1), 59-82.

27. Nemati, A. (2010). Active and passive vocabulary knowledge: The effect of years of instruction. Asian EFL Journal, 12(1), 30-46.

28. Pignot-Shahov, V. (2012). Measuring L2 receptive and productive vocabulary knowledge. Language Studies Working Papers, 4, 37-45.

29. Qian, D. D., & Schedle, M. (2004). Evaluation of an in-depth vocabulary knowledge measure for assessing reading performance. Language Testing, 21, 28-52.

30. Read, J. (2000). Assessing vocabulary. Cambridge: Cambridge University Press.

31. Schmitt, N. (2010). Researching vocabulary: A vocabulary research manual. London: Palgrave Macmillan.

32. Schmitt, N., Schmitt, D., & Clapham, C. (2001). Developing and exploring the behaviour of two new versions of the Vocabulary Levels Test. Language Testing, 18(1), 55-88.

33. Stæhr, L. S. (2009). Vocabulary knowledge and advanced listening comprehension in English as a foreign language. Studies in Second Language Acquisition, 31(4), 577-607. 34. Webb, S. (2008). Receptive and productive vocabulary sizes of L2 learners. Studies in Second Language Acquisition, 30(1), 79-95.

35. Wei, M. (2007). An examination of vocabulary learning of college level learners of English in China. Asian EFL Journal, 9(2), 93-114.

36. Wilkins, D.A. (1972). Linguistics in language teaching. London: Arnold.

37. Yu, G. (2010). Lexical diversity in writing and speaking task performances. Applied Linguistics, 31(2), 236-259.

38. Zhong, H. (2012). Multidimensional vocabulary knowledge: Development from receptive to productive use. In D. Hirsh, (Ed.). Current perspectives in second language vocabulary research. Berlin: Peter Lang.

39. Zhong, H., & Hirsh, D. (2009). Vocabulary growth in an English as a foreign language context. University of Sydney Papers in TESOL, 4, 85-113.

// Наука і освіта. – 2017. – №2. – 95-111.

Сергій Миколайович Прийма,
доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри педагогіки і педагогічної майстерності,
Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького,
вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, Україна,
Андрій Володимирович Орлов,
кандидат філософських наук, доцент кафедри соціології,
Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького,
вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, Україна,
Олена Валеріївна Аніщенко,
доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу андрагогіки,
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України,
вул. М. Берлинського, 9, м. Київ,
Катерина Олегівна Кучина,
кандидат педагогічних наук, викладач кафедри початкової освіти,
Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького,
вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, Україна 

ОСВІТНІ ПОТРЕБИ ЖИТЕЛІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ:
СТАН І ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ, ЩО НАВЧАЄТЬСЯ

Конкурентоспроможність будь-якої держави, регіону чи міста в умовах глобалізації визначається їх здатністю до навчання. Теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка концептуальних засад регіональної освітньої політики потребує ретельного аналізу як освітнього потенціалу регіону, так і дослідження освітніх потреб жителів області. З метою виявлення освітніх потреб жителів Запорізького регіону та рівня їх задоволеності було проведено опитування 400 респондентів, яке проводилось у формі стандартизованого інтерв’ю за методом «face to face» за місцем проживання респондентів, із використанням спеціально розробленого інструментарію (анкета), яка включала в себе 20 основних запитань. Аналіз результатів опитування дозволив установити фактори, що впливають на розвиток освіти в регіоні, а саме: доступність і взаємозв’язок різних рівнів і форм освіти; необхідність кооперації та співпраці між усіма учасниками процесу регіонального розвитку, спільне використання ресурсів; потреба в постійному діалозі та використанні механізмів зворотного зв’язку при розробці і реалізації регіональних програм і стратегій розвитку; необхідність стимулювання розвитку соціального партнерства за допомогою встановлення постійних зв’язків між різними установами та організаціями формальної та неформальної освіти; потреба розширення волонтерського руху в області неформальної освіти; необхідність створення експериментальних пілотних проектів як перспективних ресурсних центрів з проблем управління освітнім регіональним розвитком.

освіта упродовж життя, освіта дорослих, місто і регіон, що навчається, освітні потреби, ринок освітніх послуг.

1. Лазоренко О. О. Аналітичний звіт дослідження у сфері неформальної освіти дорослих у пілотних областях в Україні: Полтавська та Львівська область / О. О. Лазоренко, Р. А. Колишко – К.: ТОВ «ЦТІ «Е та E», 2010. – 84 с.
2. Лук’янова Л. Модель розвитку регіонів, що навчаються та траєкторії її реалізації / Лариса Лук’янова // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи : зб. наук. пр. [редкол. Л.Б. Лук’янова (голова) та ін.]. – К.; Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2016. – Вип. 10. – С. 10-15.
3. Найман Е. А. Становление концепции «обучающегося региона» в западной науке / Е. А. Найман // Вестник Томского государственного университета. Культурология и искусствоведение. – 2013. – № 1(9). – С. 81- 91.
4. Обучающийся регион: образование для всех поколений / материалы заключительного Форума проекта «Обучающийся Регион: неформальное обра- зование для всех поколений» – Режим доступа: http://dvv-international.by/wpcontent/uploads/2010/02/Learning-region.pdf
5. Овсиенко Л. В. Непрерывное образование и модель «обучающегося региона» / Л. В. Овсиенко // Высшее образование в России. – 2009. – № 2. – С. 96- 99.
6. Сафонов В. В. Інституційні чинники регуля- торної політики держави на ринку праці / В. В. Сафонов // Вісник Сумського національного аграрного університету: Серія «Економіка і менеджмент». – 2014. – №8 (61). – С.38-42.
7. Шерайзина Р. М., Александрова М. В. Обучающийся регион как фактор развития карьеры человека / Р. М. Шерайзина, М. В. Александров // Человек и образование. – 2006. – №8, 9. – С.70-72.
8. Longworth N. Learning Cities, Learning Regions, Learning Communities: Lifelong Learning and Local Government / N. Longworth. – N.Y.: Routledge, 2006. – 230 p.
9. Morgan K. The learning region: institutions, innovation and regional renewal / K. Morgan // Regional Studies. – 31. – 1997. – P. 491-503.
10. The Learning Region: Foundations, State of the Art, Future / Edited by Roel Rutten, Frans Boekema - Edward Elgar Pub: Cheltenham, UK. Northampton, MA, USA, 2007. – 301 p.
11. Yarnit M. Whatever became of lerning city? / Martin Yarnit // Journal of Adult and Continuing Education – Vol. 21. – N 2. – 2015. – р. 24-34.

// Наука і освіта. – 2017. – №2. – 111-116.

Олена Юріївна Корж,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри іноземних мов професійного спрямування,
Донецький національний університет імені Василя Стуса,
вулиця 600-річчя, 21, м. Вінниця, Україна 

ТАКСОНОМІЯ БЛУМА ТА ЇЇ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ НАВИЧОК
АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА ТА ЧИТАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

В сучасних мінливих умовах інформаційного суспільства студенти потребують не стільки готової інформації, скільки методів її отримання, осмислення і застосування. У сфері освіти це веде до зростання інтересу з боку педагогів як до проблеми формування і розвитку у студентів навичок академічного письма/читання на заняттях з англійської мови, так і до проблеми ефективної постановки педагогічних цілей. Актуальність теми полягає в тому, що проблема ефективного педагогічного цілепокладання для розвитку навичок академічного письма/читання на заняттях з англійської мови наразі є однією з головних у сфері вищої освіти. При цьому мета навчання визначає, якими знаннями, уміннями і навичками повинен володіти той, кого навчають, після закінчення навчання, а завдання навчання відповідають на питання, як рухатися до мети. Метою статті є аналіз сутності таксономії Блума, як в аспекті педагогічного цілепокладання, так і в аспекті розвитку навичок академічного письма/читання на заняттях з англійської мови. Також ставиться завдання виявити переваги та недоліки її застосування як в освітньому процесі вищої школи, так і в процесі викладання англійської мови. Протягом багатьох років фахівці в галузі освіти прагнули розробити наочну і доступну теорію, яка, з одного боку, допомогла б педагогам в ефективному і систематичному розвиткові у студентів навичок письма/читання на заняттях з англійської мови, а з іншого, – сприяла б правильній постановці педагогічних цілей у навчанні англійській мові. Найвідомішою моделлю, яка описує як процес набуття знань, так і цілі освіти, є таксономія Блума (Bloom‟s Taxonomy), що включає в себе шість навичок мислення, або педагогічних цілей навчання, представлених від базового до найвищого рівня. В умовах сучасного інформаційного суспільства таксономія Блума викликає новий сплеск дослідницького інтересу, адже її можна розглядати в якості основної концепції в сучасній теорії навчання і, зокрема, в галузі розвитку навичок академічного письма/читання на заняттях з англійської мови. Вона дозволяє одночасно враховувати рівень складності у навчанні англійської мови і дає можливість не тільки переходити від одного рівня складності до іншого, а й стежити за прогресом учнів саме у цій галузі знання за умови наступності в типах і організації завдань. Мета таксономії Блума у викладанні англійської мови – мотивувати педагогів фокусуватися на всіх трьох сферах (когнітивній, афективній і психомоторній), пропонуючи, таким чином, найбільш повну форму навчання.

освітній процес, процес мислення, педагогічне цілепокладання, таксономія Блума, вища освіта, рівні засвоєння знань, когнітивна область, навчальна діяльність, навички академічного письма/читання, заняття з англійської мови, знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання.

1. Anderson L., Krathwohl D. A taxonomy for learning, teaching, and assessing / L. Anderson, D. Krathwohl. – New York: Longman, 2001.
2. Bloom B. Taxonomy of educational objectives: the classification of educational goals: handbook I, cognitive domain / D. Bloom. – New York: Longman, 1994.
3. Madaus G. F. A Causal Model Analysis of Bloom's Taxonomy / G. F. Madaus, E. N. Woods, R. L. Nuttal // American Educational Research Journal. – 1973. – 10. – С. 253-262.
4. Marzano R. Designing a new taxonomy of educational objectives / R. Marzano. – Thousand Oaks, CA: Corwin Press, 2000.
5. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. – 1980. – 368 c.
6. Гиляров М. С. Биологический энциклопедический словарь / М. С. Гиляров, А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин. – М.: Сов. Энциклопедия, 1986. – 864 c.
7. Дружилов С. А. Основы психологии профессиональной деятельности инженеров-электриков / С. А. Дружилов . – M. : Издательство «Академия Естествознания», 2010. – 119 c.
8. Коджаспирова Г. М., Коджаспиров А. Ю. Педагогический словарь: для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / Г. М. Коджаспирова , А. Ю. Коджаспиров . – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 176 с.
9. Тесленко В. И. Концептуальное осмысление оценки и измерения результатов обучения / В. И. Тесленко // Психология обучения. – 2010. – №10. – С. 124-142.
10. Майоров А. Н. Основы педагогических измерений: учебное пособие / А. Н. Майоров. – М.: Логос, 2010.
11. Мареев В. И. Исследовательская деятельность в педагогическом вузе: Теория и практика / В. И. Мареев. – Ростов-нa-Дону, 1999. – 202 c.

// Наука і освіта. – 2017. – №2. – 116-120.

Світлана Юріївна Пампура,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»,
вул. Г. Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна 

МЕТОД ВИВЧЕННЯ КЕЙСІВ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ
МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Нові запити вищої освіти, пов’язані з інтеграцією України в Європейський простір, зумовили перегляд вимог до професійної підготовки майбутніх фахівців. Знання іноземної мови наразі розглядається як засіб, що сприяє розширенню професійної компетенції та фахових навичок студентів. Тому використання інноваційних методів навчання іноземних мов у вишах для студентів немовних спеціальностей набуває все більшої значущості. Важливою причиною недостатнього рівня володіння англійською мовою студентами немовних спеціальностей є низька мотивація до її вивчення, що й створило актуальність дослідження. Метою статті є аналіз якостей, необхідних для успішного оволодіння студентами іноземною мовою на рівні, достатньому для втілення їх про- фесійних компетенцій, та шляхів поліпшення навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей. У статті розкриваються сутність поняття мотивація та сучасні ідеї щодо шляхів її підвищення; подано огляд й аналіз останніх наукових досліджень з проблеми навчання англійської мови для студентів немовних спеціальностей; доведено ефективність застосування методу вивчення кейсів з метою формування високої вмотивованості студентів до вивчення англійської мови професійного спілкування. Мотивацію було визначено як систему зовнішніх і внутрішніх мотивів, що спонукають студента навчатись і впливають на його/її пізнавальну діяльність. Обізнаність викладача щодо особистих інтересів студентів та їх мотивів навчатись (пізнавальні, професійні, розважальні тощо) сприяє підтриманню високого рівня вмотивованості до навчання. Навчання іноземної мови за професійним спрямуванням має бути спрямованим на інтеграцію комунікативних знань та навичок у тематичний та ситуативний контекст певної професійної галузі. Дисципліна «Іноземна мова» створює умови для втілення міждисциплінарних зав’язків, а застосування методу вивчення кейсів сприяє формуванню іншомовної професійної компетенції. Метод вивчення кейсів дає можливість студентам продемонструвати свої професійні навички на практиці. У статті наведено приклади кейсів, які було апробовано на заняттях зі студентами, які вивчають практичну психологію за фахом. Спостереження впродовж експерименту засвідчили, що цей метод не тільки є ефективним для підвищення мотивації студентів, але також сприяє розвитку таких професійних компетенцій, як покращення рівня володіння мовою, формування навичок командної роботи, розвиток аналіти- чного мислення, вміння обґрунтовувати своє рішення тощо.

навчання іноземних мов, інноваційні технології, формування іншомовної професійної компетенції, мотивація студентів немовних спеціальностей, метод вивчення кейсів, інтегровані заняття, міждисциплінарний зв’язок.

1. Гончаренко Т. Є. Мотивація вивчення іноземної мови як соціальна функція освіти / Т. Є. Гончаренко // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. – 2010. – № 4. – С. 47-55.

2. Золотова М. В. О некоторых моментах использования методов кейсов в обучении иностранному языку [Електронний ресурс] / М. В. Золотова, О. А. Демина // Теория и практика общественного развития. – 2015. – № 4. – Режим доступу: http://teoriapractica.ru/rus/files/arhiv_zhurnala/2015/4/pedagogics/zol otova-demina.pdf

 3. Kузнецова О. Ю. Актуальні аспекти модернізації іншомовної освіти / О. Ю. Кузнецова // Тези доповідей V Міжнародної конференції «Сучасні підходи до навчання іноземної мови: шляхи інтеграції школи та ВНЗ» (17 квіт. 2011 р.). – Харків, 2015. – С. 64-65.

4. Якобсон П. М. Психологические проблемы мотивации в поведении человека : науч. изд. / П. М. Якобсон. – М.: Просвещение. – 1969. – 317 с.

5. Яременко Н. В. Деякі шляхи інтенсифікації викладання англійської мови студентам немовних спеціальностей [Електронний ресурс] / Н. В. Яременко // Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. – 2016. - № 1 – Режим доступу: http://journals.uran.ua/apppfo/article/view/61824/57569

6. Gardner R. C. Language Learning Motivation: The Student, the Teacher, and the Researcher [Електронний ресурс] / R. C. Gardner. – Режим доступу: http://files.eric.ed.gov/fulltext/ED464495.pdf