// Наука і освіта. – 2017. – №2. – 32-37.

Сучасне українське суспільство наразі переживає період складних соціально-культурних перетворень, які торкаються всіх аспектів життя. Кардинальні зміни в соціальному, політичному та економічному житті впливають на розвиток системи освіти. Специфіка перекладацької діяльності полягає в тому, щоб забезпечити взаємодію між представниками різних культур. Мета статті – проаналізувати якості, необхідні для успішного виконання перекладачами їхніх професійних обов’язків у полікультурному суспільстві і запропонувати шляхи, які сприяють поліпшенню підготовки перекладачів в умовах такої спільноти. На сучасному етапі розвитку суспільства до фахівців з перекладу висуваються такі вимоги: можливість адаптуватися до мінливих ситуацій,бачити труднощі, які виникають у реальному світі, та знаходити шляхи їх подолання; толерантність, уникнення та запобігання конфліктних ситуацій; розвиток культурного рівня; встановлення культурних зав’язків. Автор наголошує, що однією з важливих якостей є здатність до здійснення міжкультурної комунікації: як вербальної, так й невербальної. В роботі здатність до здійснення невербальної комунікації розуміється як спроможність інтерпретувати, а не використовувати міміку, жести власне перекладачем. Для успішного виконання професійних завдань у полікультурному суспільстві перекладачеві необхідно бути толерантним, оскільки такий фахівець має можливість контролювати свої почуття і емоції, що дозволяє оцінити ситуацію, свої дії та вчинки; вміння досягти взаємної поваги, розуміння і примирення різних інтересів і точок зору без тиску, а значить він може уникнути міжкультурних та міжетнічних сутичок. Розглянуто умови підготовки перекладачів до успішного функціонування у полікультурному суспільстві на основі використання методу кейсів, проектів, рольових ігор в процесі викладання таких дисциплін, як «Практичний курс англійської мови», «Країнознавство» та розробленого автором спеціального курсу «Конкурентоздатність майбутніх перекладачів», який включено до навчального плану підготовки майбутніх перекладачів в Миколаївському національному університеті імені В. О. Сухомлинського. Наведено приклади проектів, кейсів та ігор, що були апробовані на практиці. Встановлено, що ці методи дозволили сформувати зазначені якості, розширити світогляд студентів, ознайомити їх з можливими труднощами під час виконання професійних обов’язків та шляхами їх подолання.

підготовка перекладачів, професійна діяльність, мультикультурна комунікація, толерантність.

1. Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика: Учебное пособие по устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей / И. С. Алексеева. – СПб. : Издательство «Союз», 2004. – 288 с.

2. Грушевицкая Г. И. Основы межкультурной коммуникации : [учебник для студ. высш. учеб. заве- дений] / Г. И. Грушевицкая, В. Д. Попков. – М. : ЮНИТИ–ДАНА, 2003. – 325 с.

3. Зиновьев Д. В. Социокультурная толерантность – ее сущностные характеристики / Д. В. Зиновьев // Парадигма. – 1998. – № 1. – С. 50-61.

4. Крупнов В. Н. Перевод как профессиональная деятельность и его взаимодействие с видами речевой деятельности / В. Н. Крупнов // Теоретические и экс- периментальные исследования в области обучения речи и чтению : сб. научн. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. – М., 1082. – Вып. 200. – С. 222-234.

5. Мацумото Д. Психология и культура / Дэвид Мацумото. – СПб. : пройм-ЕВРОЗНАК, 2002. – 416 с.

6. Мирам Г. Э. Профессия: переводчик / Г. Э. Мирам. – К. : Эльга, Ника-Центр, 2004. – 3-е изд. – 160 с.

7. Пиз А. Язык жестов / [А. Пиз пер. с англ.]. – Воронеж : Эксмо, 2010. – 464 с.

8. Фролов А. Г. Адаптация преподавателя к профессионально-педагогической деятельности в высшей школе / А. Г. Фролов, С. А. Хомочкина, Г. У. Матушанский // Educational Technology & Society 9(2) 2006. – С. 265-276.

9. Халеева И. И. Основы теории обучения пониманию иноязычной речи (подготовка переводчиков) / И. И.Халеева. – М. : Высшая школа, 1989. – 238 с.

10. Швейцер А. Д. Теория перевода : Статус, проблемы, аспекты. – М. : Наука, 1988. – 214 с.

11. Byram M., Morgan C. Teaching and learning language and culture. – Clevedon, Philadelphia, Adelaide. Multicultural Matters Ltd., 1994. – 219 p.

12. Schutz A. Assertive, offensive, protective, and defensive styles of self-presentation: a taxonomy // The Journal of psychology, 132 (6), 1998.  

// Наука і освіта. – 2017. – №2. – 37-41.

У статті висвітлено еволюцію організаційних форм надання опіки українській дитині у Галичині. Розкрито діяль- ність сиротинських рад (громадської, парафіяльної), товариства «Шкільна поміч» (1910), Українського Крайового Товариства охорони дітей і опіки над молоддю (1917). Акцентовано увагу на організації опіки над немовлятами, діть- ми дошкільного й шкільного віку, сиротами, морально-релігійному вихованні, задоволенні життєво необхідних потреб, матеріальній опіці. З’ясовано, що зусилля педагогів сконцентровані на виявленні дітей, які потребують опіки, аналізі причин занедбаності дітей, застосуванні відповідних засобів допомоги, створенні бурс, захоронок, сиротинських гнізд.

опіка, сиротинська рада, «Шкільна поміч», діти-сироти, безпритульні діти, Галичина.

 1.Галущинський М. Народня освіта і виховання: статті і замітки / М. Галущинський. – Львів, 1920. – 30 с.
2.Галущинський М. Народня освіта й виховання народу: методи й ціли. – Львів : Накл. Т-ва ―Просвіта‖, 1920. – 34 с.
3.Галущинський М. Тиждень української дитини у Львові / М. Галущинський // Світло. – 1921. – Ч. 1. – С. 7.
4.Галущинський М. Українське Крайове Товариство охорони дітей і опіки над молоддю/ М. Галущинський // Українській дитині. – Львів, 1920. – С. 23. 5.Галущинський М. Шкільні громади / М. Галущинський // Наша школа. – 1914. – Кн. 1. – С. 6-23.
6.Калинович І. Що робити по читальнях «Про- світи»: Програма, поділ і калєндар освітної праці / І. Калинович. – Львів : Накладом автора, 1926. – 29 с. 7.Карпенко О. Опіка над дітьми як наукова про- блема: міждисциплінарний підхід / О. Карпенко // Людинознавчі студії : збірник наукових праць Дрого- бицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред кол. М. Чепіль (гол. ред.) та ін. – Дрогобич : Видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2016. – Випуск 3/35 (2016). – С. 138-144.
8.Ющишин І. Сиротинські фонди та бідна шкіль- на молодіж / І. Ющишин // Учитель. – 1911. – Ч. 1. – С. 118; Ч. 2. – С. 150; Ч. 3. – С. 151.

// Наука і освіта. – 2017. – №2. – 41-46.

У статті розкривається проблема розвитку лексичної компетенції на уроках української мови, що є скла- довою мовної. Зосереджено увагу на нових вимогах до навчання рідної мови в сучасних умовах реформування освіти. З’ясовано зміст вивчення лексичних понять, указано програмові вимоги до них. Сформульовано напря- ми, етапи, систему їх вивчення на уроках. Розвиток лексичної компетенції визначено як поетапне засвоєння лексичних понять у мовній системі, сформованість мовленнєвих лексичних умінь і навичок, здатність застосу- вати їх у процесі спілкування. Виокремлено найбільш ефективні методи і прийоми засвоєння основ лексикології

мовна компетенція, лексична компетенція, словниковий склад мови, методи навчання ос- нов лексикології, вправи.

1. Вашуленко М. С. Компетентнісний підхід до перевірки мовних і мовленнєвих знань молодших школярів / М. С. Вашуленко // Початкова школа. – №1. – 2009. – С.16-17.
2. Вашуленко М. С. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально- методичний посібник для студентів вищих навчаль- них закладів / За наук. ред. М. С. Вашуленка – К.: Літера ЛТД, 2010. – 364 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і головн. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова освіта. – №18, травень, 2011. – С.8-30.
5. Сіранчук Н. Формування лексичної компетентності молодшого школяра засобом слово- творчих вправ / Н. Сіранчук // Початкова школа –№2. – 2016. – С. 4-8.
6.Cухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський: Вибрані твори в 5-ти томах. – Т. 3. – К.: «Радянська школа», 1977. – 670 с.
7. Хорошковська О. Н. Методика навчання української мови у початкових класах шкіл з російською мовою викладання / О. Н. Хорошковська. – К.: Промінь, 2006. – 256 с.
8. Хома О. М. Дидактична гра як один із засобів пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови в початковій школі / О. М. Хома. // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – Суми, Сум ДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. – С.111-121.
9. Чепелюк Н. І. Збагачення словникового запасу учнів початкових класів дієслівними формами: авто- реф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: 13.00.02 теорія і методика (укр.мова) / Н. І Чепелюк. – Одеса: Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинсь- кого, 2001. – 21с. 

// Наука і освіта. – 2017. – №2. – 46-53.

Сучасні соціальні відносини у нашій країні далекі від гармонійних і вимагають істотних змін. Особлива увага необхідна неповносправним дітям, які потребують від освітніх закладів якісної освіти і допомоги. Тому проблема соціалізації дітей з особливими потребами ще з дошкільного віку виходить на новий рівень актуальності. Аналіз існуючих наукових праць показав, що невирішеними залишаються питання формування механізму взаємодії вихова- телів спеціальних закладів освіти і їх вихованців у напрямку підвищення ефективності соціалізації останніх. Метою дослідження є формування моделі взаємодії вихователів спеціальних закладів освіти з їх вихованцями у напрямку підвищення ефективності соціалізації дітей з особливими потребами. Результати дослідження полягають в наступ- ному: доведена актуальність соціалізації дітей з особливими потребами ще у дошкільному віці; здійснено критичний аналіз наукових праць з питань соціалізації; вказано на відсутність єдиної думки у тлумаченні цього поняття; узагальнено основні наукові погляди з цього питання; сформовано основні задачі спеціальних закладів освіти, які до- зволять поліпшити процес соціалізації дітей з особливими потребами; доведено суб’єктно-суб’єктний характер взаємин працівника спеціального закладу освіти з його вихованцями; побудовано модель такої взаємодії. Можна вважати, що подальший освітній процес неповносправних дітей проходить в менш вразливому вигляді, якщо їхня соціалі- зація та соціальна адаптація в середовище здорових дітей відбуваються ще під час дошкільного віку. За таких умов їхнє майбутнє життя та подальша професійна діяльність також будуть носити більш соціально адаптований характер. Побудована модель дозволяє реалізувати такі напрями соціалізації дітей з особливими потребами: набуття дитиною якостей для життя і діяльності в суспільстві; формування самокерованої соціальної поведінки дитини, соціального «Я»; оволодіння елементами людської культури, соціальними нормами та законами; отримання результатів соціалі- зації в певних навчально-виховних умовах, які виключають небажані результати (асоціальна поведінка, відчуження особистості від соціуму).

корекційна освіта, інклюзивна освіта, соціалізація, діти з особливими потребами, психосоціальні порушення, соціальна адаптація, дошкільна освіта.

1.Авраменко О. О. Соціалізація особистості як соціально-педагогічна проблема / О. О. Авраменко // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. Елект- ронне наукове фахове видання. – 2013.– Вип. 5. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgiin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK& P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20& S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21 P03=FILA=&2_S21STR=Vnadps_2013_5_3
2.Парыгин Б. Д. Основы социально-психологической теории / Б. Д. Парыгин. – М. : Мысль, 1971. – 351 с.
3.Кон И. С. Ребенок и общество : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И. С. Кон. – М. : Издательский центр «Академия», 2003. – 336 с.
4.Левада Ю. А. Собрание сочинений / Ю. А. Ле- вада. – Москва : Наука, 1970. – 344 с.
5.Мудрик А. В. Социализация человека как про- блема / Анатолий Мудрик // Социальная педагогика. – 2005. – № 4. – С. 47-57. Педагогіка – Education Science and Education, 2017, Issue 2 52
6.Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. – Москва. : Аспект-Пресс, 1996. – 376 с.
7.Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы в психологии / Б. Ф. Ломов. – Москва : Наука, 1984. – 446 с.
8.Лукашевич М. П. Соціальна робота (теорія і практика) : навч. посіб. / М. П. Лукашевич, Т. В. Се- мигіна. – Київ : ІПК ДСЗУ, 2007. – 341 с. 9.Соціальна педагогіка : підручник / за ред. А. Капської. – Київ : Центр навчальної літератури, 2003. – 256 с.
10. Савченко С. В. Науково-теоретичні засади соціалізації студентської молоді в позанавчальній діяльності в умовах регіонального простору : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / С. В. Савченко. – Луганськ, Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. 2004. – 61 с.
11. Андриенко Е.В. Социальная психология. – М.: Академия, 2002. – 264 с.
12. Москаленко В.В. Социализация личности. – Киев : Вища школа, 1986. – 200 с.
13. Литвиненко С. Я. Дитина і середовище: про- блеми взаємодії / С. Я. Литвиненко, В. М. Ямницький // Оновлення змісту та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць. – Рівне : РДГУ, 2002. – Вип. 22. – С. 216-219.
14. Мухина В. С. Возрастная психология : учеб. для студ. высш. учеб. заведений / В. С. Мухина. – Москва : Академия, 1997. – 432 с.
15. Кравченко Т. В. Теоретико-методичні засади соціалізації дітей шкільного віку у взаємодії сім’ї і школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / Т. В. Кравченко. – Київ : Iнститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, 2010. – 40 с.
16. Рогальська І. П. Теоретико-методичні засади соціалізації особистості у дошкільному дитинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / І. П. Рогаль- ська. – Луганськ, 2009. – 43 с.
17. Коломоєць Т. Г. Нормативне забезпечення майбутньої соціалізації та соціальної адаптації вихованців корекційних закладів освіти / Т. Г. Коломоєць // Суспільні науки, історія, сучасність і майбутнє : матер. Міжнародної науково-практичної конференції, 5-6 вересня 2014 р. – Київ. : Київська наукова суспі- льнознавча організація, 2014. – С. 48-51.
18. Українське студентство у пошуках ідентичності : монографія / [за ред. В. Л. Арбєніної, Л. Г. Сокурянської]. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – 520 с.
19. Хижняк Л. М. Державна освітня політика в умовах глобалізації: пошуки оптимальної моделі / Л. М Хижняк // Державне будівництво. – 2007. – № 1. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1- 2/index.html
20. Коломоєць Т. Г. Формування системи спеціа- льної освіти для дітей з особливими потребами: соці- ологічний аспект / Т. Г. Коломоєць // Нова парадигма. – 2014. – № 123. – С. 195-205.
21. Абульханова К. А. Предисловие / К. А. Абульханова, А. Н. Славская // Бытие и созна- ние. Человек и мир / С. Л. Рубинштейн. – Москва : Мысль, 2003. – С. 6-33.
22. Идея системности в современной психологии / [под ред. В. А. Барабанщикова]. – Москва : Ин-т психологи РАН, 2005. – 496 с.
23. Сокурянська Л. Г. Ціннісна детермінація становлення соціальної суб’єктності студентства в умовах соціокультурної трансформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра соціол. наук : спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / Люд- мила Георгіївна Сокурянська ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2007. – 36 с.