// Наука і освіта. – 2017. – №10. – 176-182.

Валентина Миколаївна Плющ,
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри хімії,
Центральноукраїнський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка,
вул. Шевченка 1а, м. Кропивницький, Україна,
Катерина Іванівна Степанюк,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри початкової освіти ,
Бердянський державний педагогічний університет,
вул. Шмідта, 4, м. Бердянськ, Україна,
Валентина Андріївна Білан,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спеціальної освіти,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
вул. Садова, 28-А, м. Умань, Черкаська обл., Україна

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЗДАТНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

У статті розв’язується актуальна проблема психолого-педагогічної діагностики професійного самовдос- коналення студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Незважаючи на значну кількість праць і між- дисциплінарну бібліографію проблеми самовдосконалення, було визначено протиріччя між змістом підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності і невикористанням повною мірою можливостей професійного самовдосконалення для становлення конкурентоспроможного вчителя. Мета дослідження полягає у розкрит- ті результатів психолого-педагогічної діагностики здатності майбутніх учителів до професійного самовдос- коналення. Основними критеріями професійного самовдосконалення студентів визначено самоактуалізацію та саморозвиток особистості. На основі цього розроблено методичний інструментарій, за яким проведено пси- холого-педагогічну діагностику сформованості цієї якості у студентів. Це уможливлює їх диференціацію за високим, середнім та низьким рівнями професійного самовдосконалення із відповідними характеристиками якісних вимірів, що відкриває перспективи для розробки відповідних ефективних заходів щодо підвищення яко- сті підготовки студентів до професійного самовдосконалення в теоретичному, практичному та методичному аспектах.

самовдосконалення, професійне самовдосконалення, майбутні вчителі, психолого- педагогічна діагностика, методичний інструментарій, рівні.

1. Квас В.М. Проблема формування готовності майбутніх учителів до професійного самовдоскона- лення / В. М. Квас // Наукові записки. – Випуск 141. Частина ІІ. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. – С. 120-123
2. Маслоу А.Г. Самоактуализацияс Психология личности: тексты. – М., 1982. – 110 с.
3. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. – 480 с:
4. Тест самоактуализации (CAT) [електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hrliga.com/index.php?module=profession&op=vie w&id=1063 5. Селевко Г. К. Руководство по организации воспитания школьников / Г. К. Селевко. – Москва: Народное образование, 2000. – 128 с.

// Наука і освіта. – 2017. – №10. – 182-187.

Тетяна Борисівна Стратан-Артишкова,
доктор педагогічних наук, професор кафедри музично-теоретичних та інструментальних дисциплін,
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,
вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький, Україна,
Надія Орестівна Федчишин,
доктор педагогічних наук, завідувач кафедри іноземних мов,
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського,
майдан Волi, 1, м. Тернопiль, Україна,
Валентина Анатоліївна Гончарук,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
вул. Садова 2, м. Умань, Україна

ФОРМУВАННЯ АВТОРСЬКОЇ СПРОМОЖНОСТІ ЯК ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНОЇ ЯКОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

Стаття присвячена формуванню авторської спроможності як професійно-особистісної якості, що забезпе- чує здатність майбутнього вчителя бути автором власного життя і професійної діяльності. Розв’язується актуа- льна проблема впровадження у зміст професійної підготовки майбутнього вчителя творчо-проектувальної дія- льності, яка характеризується здатністю майбутніх фахівців до інноваційного пошуку, передбачає досягнення майбутніми фахівцями інтегральної вершини – сформованості авторської спроможності як професійно значу- щої особистісної якості. Визначаються основні критерії сформованості авторської спроможності майбутнього вчителя: ціннісно-мотиваційний (сформованість системи цінностей особистості, усвідомлення значення своєї професії в розвитку духовно-творчої особистості); когнітивно-компетентнісний (ступінь сформованості фахо- вих компетентностей, поліхудожньої обізнаності, здатності до цілісного аналізу і синтезу); творчо-діяльнісний (здатність до самовираження в різних видах творчо-проектувальної діяльності); творчо-презентативний (здат- ність оприлюднювати, презентувати, виявляти організаторські здібності, залучати інших до спільної творчос- ті), рефлексивно-аналітичний (здатність здійснювати оцінку та самооцінку, аналіз та самоаналіз). Метою дослі- дження є розробка й перевірка методичної системи формування авторської спроможності майбутнього вчителя, що передбачає реалізацію технології творчо-проектувальної діяльності й спрямовується на формування автор- ської спроможності майбутнього фахівця. Авторська методична система впроваджується згідно з визначеними етапами: ціннісно-актуалізувального, трансформувально-діяльнісного, результативно-продуктивного, відповід- но до яких здійснюється формування компонентів і показників авторської спроможності майбутнього вчителя. У результаті експериментальної перевірки ефективності запропонованої технології було отримано позитивні результати, що свідчить про те, що її можна використовувати у педагогічних вищих навчальних закладах для розвитку авторської спроможності майбутніх учителів.

авторська спроможність, професійна підготовка, творчо-проектувальна діяльність, майбу- тній вчитель.

1. Бех І. Д. Виховання особистості : У 2 кн. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн.
2. – 342 с. 2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : Навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с. (Альма-матер)
3. Косило Н. В., Нич О. Б., Балаєва К. С. Го- товність вихователів до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності // Наука і освіта. – 2017. - № 6. – С 84-94. Педагогіка – Education Science and Education, 2017, Issue 10 187
4. Масол Л. М. Загальна мистецька освіта : теорія і практика / Л. М. Масол. – К. : Промінь, 2006. – 432 с.
5. Орлов В. Ф. Професійне становлення май- бутніх вчителів мистецьких дисциплін : теорія і тех- нологія : [монографія] / В. Ф. Орлов ; за заг. ред. І. А. Зязюна. – К. : Наукова думка, 2003. – 262 с.
6. Рудницька О. П. Педагогіка загальна та мис- тецька : навч. посіб. / Оксана Рудницька. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2005. – 358 с.
7. Стратан-Артишкова Т. Б. Творчо-виконавська підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва : теорія і практика [монографія] / Т. Б. Стратан- Артишкова. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винничен- ка, 2014. – 440 с.

// Наука і освіта. – 2017. – №10. – 188-193.

Алла Миколаївна Крамаренко,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри початкової освіти,
Бердянський державний педагогічний університет,
вул. Шмідта, 4 м. Бердянськ, Україна,
Олена Борисівна Горбенко,
кандидат педагогічних наук, доцент, кафедри музично-теоретичних та інструментальних дисциплін,
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,
вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький, Україна,
Іван Михайлович Силадій,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології,
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ,
площа Кошута, 6, м. Берегово, Закарпаття, Україна

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА

Статтю присвячено проблемі формування професійної компетентності майбутніх учителів, яка в складній ін- тегративній структурі педагогічної діяльності є ключовою. Визначено основні критерії сформованості професій- ної компетентності майбутнього педагога: ціннісно-мотиваційний (мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, настано- ви, потреби); когнітивно-знаннєвий (знання, інтелект, ерудиція); операційно-технологічний (уміння, навички, способи діяльності, професійно-значущі особистісні якості: толерантність, емпатія, гнучкість мислення, вольова сфера); самостійно-творчий (планування, прогнозування, проектування, пошуково-творча діяльність); рефлексив- но-оцінювальний (самосвідомість, оцінка, самооцінка, рефлексія), що тісно взаємопов’язані й взаємозумовлюють один одного. Визначено рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців, а саме: високий (творчий), достатній (нормативний), середній (наслідувальний), низький (індиферентний). Педагогічними умова- ми у рамках запропонованої системи формування професійної компетентності виявлено: створення творчого середовища на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого та розвивального навчання; індивідуально- диференційований та варіативний підходи, які є такою організацією педагогічного впливу, що передбачає ураху- вання індивідуальних особливостей, діагностику особистісно-типологічних характеристик і здібностей студентів, упровадження інноваційних технологій, завдань різної складності; пріоритет самостійної практичної діяльності, яка є рушійною силою в процесі формування професійних компетенцій і набуття досвіду студентами; поетапне засвоєння студентами теоретичного й практичного навчального матеріалу, що надає можливість поступово ускладнювати й розв’язувати завдання, спрямовані на формування окреслених компонентів професійної компете- нтності майбутніх фахівців. Основними методами розвитку виокремлених структурних компонентів професійної компетентності майбутніх педагогів виявлено: метод аналізу, метод аналогій, метод проектів, які позитивно впливають на формування професійних компетенцій, сприяють вдосконаленню ціннісно-особистісної сфери майбутніх фахівців (здатності до емоційного співпереживання, емпатії, співдії, взаємодопомоги, творчого спілку- вання, рефлексії). Формувальна робота здійснювалася упродовж трьох етапів: ціннісно-орієнтаційного, творчо- діяльнісного, творчо-репрезентативного. Наприкінці кожного з них здійснювалися діагностичні зрізи: творчі завдання, комплексні тести, опрацьовувалися результати різних форм звітностей студентів (колоквіуми, заліки, екзамени, самостійна робота). Ефективність визначеної організаційно-методичної системи перевірялась шляхом проведення до і після формувального експерименту контрольних діагностичних зрізів, які дали можливість простежити динаміку рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої організаційно-методичної системи. Підсумкова діагностика свідчить про якісну динаміку рівнів сформованості професійної компетентності у студентів експериментальної групи порівняно із показниками студентів контрольної групи.

професійна компетентність, організаційно-методична система, педагогічні умови, комплекс- но-інтеграційна технологія, майбутній педагог.

1. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. Кн. 2 : Особистісно- орієнтований підхід: науково- практичні засади / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
2. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 9– 15.
3. Зязюн І. А. Інтелектуальнотворчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти / І. А. Зязюн // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія / за ред. І. А. Зязюна. – К. : Віпол, 2000. – C. 11–57.
4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : бібліотека з освітньої політики / Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. І., Овчарук О. В., Паращенко Л. І.; О. Овчарук (заг. ред.). – К. : К.І.С., 2004. – 112 с.
5. Пєхота О. М. Особистісно орієнтоване нав- чання: підготовка вчителя : монографія / О. М. Пєхота, А. М. Старєва. – Миколаїв : ІЛІОН, 2005. – 272 с.
6. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології / І. П. Підласий. – К., 2006. – 616 с.
7. Хоружа Л. Л. Етична компетентність майбут- нього вчителя початкових класів: теорія і практика / Педагогіка – Education Science and Education, 2017, Issue 10 193 Л. Л. Хоружа. – К. : Ін-т педагогіки АПН України, 2003. – 319 с.
8. Яланська С.П., Атаманчук Н.М. Психологія формування толерантного середовища в умовах нової української школи /С.П. Яланська, Н.М. Атаманчук // Наука і освіта. – 2017. – №1. – 71-75.

// Наука і освіта. – 2017. – №10. – 1.

Тетяна Анатоліївна Кокнова,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри романо-германської філології,
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
1, площа Гоголя, Старобільськ, Україна

ІМ

П

ей.

207 с