Тамара Семенівна Яценко,
доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України, завідувач кафедри глибинної психокорекції та психолого-соціальної реабілітації, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, бул. Шевченко, 81, м. Черкаси, Україна

ПРОБЛЕМА ПРИНЦИПУ ДОДАТКОВОСТІ В ГЛИБИННОМУ ПІЗНАННІ ПСИХІКИ

У статті представлено глибинний підхід до пізнання психіки в її цілісності (свідоме/несвідоме). Розкрито функціо- нальні відмінності сфери свідомості і несвідомого в аспекті асиметричності. Несумісність двох сфер психіки породжує необхідність пошуку засобів цілісної самопрезентації суб’єкта в візуалізованих, опредмечених формах. Стверджується, що символ і архетип є взаємопов’язаними поняттями, причетними до візуалізації суперечливої сутності психіки суб’єкта. Факт непрезентованості несвідомого в свідомому «Я» суб’єкта зумовлюють необхідність запровадження опо- середкованих засобів самовираження психіки, об’єктивно представлених у сфері спостереження. Обґрунтовується введення принципу додатковості, запозиченого з квантової фізики в психологію, який організаційно структурує мето- дологію глибинного пізнання психічного і відкриває перспективи пізнання психіки в її індивідуальній неповторності. Цей принцип реалізується на основі принципу невід’ємності сфер свідомості та несвідомого і принципу «з іншого». Ґрунтуючись на факті, що сферам свідомості та несвідомого характерна як автономія, так і взаємовіднесеність, ствер- джується, що порушення взаємозв’язків між ними призводить до виникнення особистісних проблем у суб’єкта, які можуть бути розв’язані в діагностично-корекційному процесі з професійно побудованим діалогом. Адекватність реалі- зації принципу невід’ємності сфер свідомості та несвідомого задає професійний формат діагностично-корекційної про- цедури надання допомоги людині. При спробах автономного пізнання сфер психіки (наприклад, академічний і проект- ний підходи) порушується цілісність, адекватність пізнання, що суперечить принципу додатковості. Описуються вито- ки формування методу АСПП (активного соціально-психологічного пізнання), пов’язані з вирішенням проблем педаго- гічного спілкування, взаємодії педагога з вихованцем, а також наводяться пізніше отримані результати розробки науко- во-практичних (методологічних) основ глибинного пізнання психіки. Особливу увагу приділено становленню методу АСПП, для якого характерно слідування «за феноменом психіки», орієнтуючись на пробудження у респондента ін- стинкту самозбереження – провідного (головного) і неперевершеного мотиватора особистісних змін. Випробовувані суб’єктом особистісні проблеми приглушують інстинкт самозбереження, що каталізує виникнення тенденції до психо- логічного імпотування психіки. Запровадження принципу додатковості зумовлює єдність проблеми надання оптималь- ної допомоги людині з завданнями наукового пізнання феномена психічного.

архетип, глибинне пізнання (корекція), розвиток, цілісність психіки (свідоме/несвідоме), принцип додатковості (невід’ємність сфер свідомого і несвідомого, принцип «із іншого»), метод АСПП, свідоме, несвідоме.

1. Андрущенко, В. П., Яценко, Т. С. Філософсь- ко-психологічні проблеми методології пізнання пси- хіки / В. П. Андрущенко, Т. С. Яценко // Психологія і суспільство : укр. теор.-методол. соціогуманіт. часо- пис. – 2012. – №. 3. – С. 3–77.

2. Кирьянов, Д. Дополнительность и проблемы современного диалога науки и богословия // http://www.bogoslov.ru/text/255941.html

3. Шерозия, А. Е. Диалектика, принцип допол- нительности и проблема познания психологической целостности: к неклассически ориентированной стра- тегии научного эксперимента в психологии / А. Е. Шерозия // Бессознательное : в 4 т. / [под ред.: Ф. В. Бассина, А. С. Прангишвили, А. Е. Шерозия]. – Тбилиси : Мецниереба, 1978. – Т. 3. – С. 751–788.

4. Яценко, Т.С., Глузман, А.В. Методология глубинно-коррекционной подготовки психолога / Т. С. Яценко. – Днепропетровск : Инновация, 2015. – С. 34.