// Наука і освіта. – 2018. – №5-6. – 39-44.

Світлана Ситнік,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ПРОЯВ ІННОВАЦІЙНИХ ЯКОСТЕЙ РЕКЛАМНИХ АГЕНТІВ
В УМОВАХ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Однією з важливих умов успішності рекламних агентів є індивідуально-психологічні особливості, які сприяють міжособистісній взаємодії в процесі інноваційної діяльності. Мета статті полягає в дослідженні особливостей інноваційних якостей рекламних агентів та визначенню їхньої ролі в міжособистісній взаємодії. Показано, що інноваційна діяльність розглядається як активність особистості, яка спрямована на створення нових оригінальних продуктів. Успіх цієї діяльності залежить від креативності особистості. При цьому інноваційність реалізується на когнітивному і поведінковому рівнях особистості. Щодо міжособистісної взаємодії, то вона визначається як відповідний контакт, обумовлений просторово-часовою близькістю суб’єктів. Емпіричне дослідження показало достатній рівень розвитку таких інноваційних якостей як креативність, ризик заради успіху, орієнтація на майбутнє тощо у досліджуваних рекламних агентів. Провідним у цьому комплексі якостей виступає креативність. Визначено, що переважна більшість успішних рекламних агентів частіше використовують такі типи міжособистісної взаємодії: авторитарний, егоїстичний, доброзичливий. Найменше їм притаманні підпорядкованість та залежність. Проведений кореляційний аналіз засвідчив наявність прямих зв’язків між авторитарним типом міжособистісної взаємодії та ризиком заради успіху, а також індексом інноваційності. Виявлено також прямий зв’язок між доброзичливим типом взаємодії і креативністю та орієнтацією на майбутнє. Зафіксовано кореляційний зв’язок між егоїстичним типом взаємодії і орієнтацією на майбутнє та загальним індексом інноваційності. Було виявлено зворотні зв’язки між підпорядкованим типом взаємодії і креативністю та ризиком заради успіху. Зворотній зв’язок встановлено також між залежним типом взаємодії і ризиком заради успіху та загальним індексом інноваційності. Решта типів міжособистісної взаємодії не мають статистично значимих зв’язків з інноваційними якостями досліджуваних. Отримані результати дають підставу говорити про те, що інноваційні якості особистості рекламних агентів пов’язані з типами міжособистісної взаємодії.

інноваційна діяльність, інноваційні якості, міжособистісна взаємодія, рекламна діяльність, типи міжособистісної взаємодії.

1.Власенко Ю. О. Психологічний аналіз інноваційного потенціалу особистості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / Ю.А. Власенко. – Одеса : ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2003. – 19 с.
2.Клочко Е.В., Галажинский Э.В. Психология инновационного поведения / Е.В. Клочко, Э.В. Галажинский. – Томск: Томский государственный университет, 2009. – 240 с.
3.Козубовский В. М. Групповая готовность операторов к словесным видам совместной деятельности: дис. доктора психол. наук. / В. М. Козубовский. – Минск, 1990. – 329с.
4.Лебедева Н.М., Татарко А.Н. Методика исследования отношения личности к инновациям / Н.М.Лебедева, А.Н. Татарко // Альманах современной науки и образования. – Тамбов: Грамота, 2009. – № 4 (23): Педагогика, психология, социология и методика их преподавания: В 2-х ч. – Ч.2. – С. 89–96.
5.Лебедев-Любимов, А. Н. Психология рекламы : Учебное пособие / А. Н. Лебедев-Любимов. – СПб. : Питер, 2007. – 384 с.
6.Массанов А.В. Инновации и психологические барьеры / А.В. Массанов // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Одеса, ПУНПУ ім. К.Д. Ушинського, 2017. – С. 10-12.
7.Мокшанцев Р. И. Психология рекламы : учебное пособие / Р. И. Мокшанцев. – М. : ИНФРА – М; Новосибирск : Сибирское соглашение, 2009. – 230 с.
8.Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник: У 2 кн. Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К.: Либідь, 2004. – 576 с.
9.Романова Е.С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы / Е.С. Романова. – Питер, 2003. – 464 с.
10.Рубцов В. В. Совместная учебная деятельность в контексте проблемы соотношения социальных взаимодействий и обучения / В. В. Рубцов // Вопр. психол. – 1998. – № 5. – С. 49-58.
11.Сенько Т. В. Психология взаимодействия Текст. В 2 ч. Ч. 1. Базисная структура межличностного взаимодействия / Т. В. Сенько. – Минск: 1998. – 120 с.
12.Шмелева Е.А. Развитие инновационного потенциала личности в научнообразовательной среде педагогического вуза : автореферат дис. ... доктора психологических наук : 19.00.07. / О.О. Шмелева. – Нижний Новгород, 2013. – 51 с.
13.Kirton M. Adaptors and Innovators: A Description and Measure / M. Kirton // Journal of Applied Psychology. – 1976. – V. 61 (5). – P. 622-629. 14.Rogers E.M. Diffusion of innovations. 4th ed. / E.M. Rogers. – New York: Free Press, 1995.

// Наука і освіта. – 2018. – №5-6. – 45-51.

Ольга Барабаш,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного та інформаційного права,
Олена Чорнобай,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та філософії права,
Альона Романова,
доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії та філософії права,
Начально-науковий інститут права та психології,
НУ «Львівська політехніка»,
вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна

ОСОБИСТІСНИЙ ПРОФІЛЬ ПІДОЗРЮВАНОГО (ПРИЧЕТНОГО -НЕПРИЧЕТНОГО)
ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПОЛІГРАФОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У статті проаналізовано доцільність і важливість опису особистісного профілю осіб під час проведення дослідження на поліграфі і з’ясування їх причетності до скоєння злочину. Оскільки поліграфічне дослідження щодо причетності осіб не завжди може давати достовірний висновок, виникає необхідність створення психологічного профілю особистості. Ґрунтовний аналіз особистісних характеристик, що є домінуючими у профілі, сукупність реакцій, отриманих за допомогою дослідження на поліграфі та зафіксованих невербальних проявів особи під час проходження поліграфологічного дослідження, дають можливість зробити висновок про причетність до скоєння злочину підозрюваними. Тільки в такому випадку аналізу профілів підозрюваних можна робити найбільш точний та істинний висновок. Результати проведеного дослідження доводять, що в осіб, причетних до скоєння злочину, найвищий показник за шкалою «Реактивна агресивність». У непричетних до злочину осіб, на відміну від причетних, спостерігається високий показник за шкалою «Дратівливість», який вказує про наявність емоційної нестійкості та схильність до афективного реагування з метою уникнення напруженості. Виявлено високі показники за шкалою «Емоційна лабільність» в обох групах, однак дещо переважають в осіб, причетних до злочину. Варто зазначити, що причетні до злочину особи, на відміну від непричетних, є більш скованими, невпевненими у собі, рідко проявляють обережність у встановленні контактів з іншими, проте прагнуть їх розширювати. В осіб, непричетних до скоєння злочину, переважають порушення дихання, порушення функціонування шлунково-кишкового тракту та проблеми зі сном. У них ускладнене функціонування уваги, присутнє відчуття тривоги, яке супроводжується різними емоційними реакціями – сором, гнів, провина, страх.

 поліграф, поліграфологічне дослідження, причетна особа, непричетна особа, злочин, особистість, особистісний профіль.

1. Бурбело Б.А. Використання спеціальних знань при вивченні особистості підозрюваного / Б.А. Бурбело // Молодий вчений. – № 2 (17). – Лютий. – 2015. – С.726-728.
2. Еникеев М.Л. Юридическая психология.: Учебник / МЛ. Еникеев – М.: Изд. НОРМА, 2001. – 517 с.
3. Ковальчук С. О. Поліграф як нетрадиційний криміналістичний засіб і можливості його використання в кримінально-процесуальному доказуванні / С. О. Ковальчук. // Актуальні проблеми криміналістики. – Донецьк, 2001. – С. 92-100.
4. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учебное пособие / В.Е. Коновалова. – Х. Консум,1999. – 157 с.
5. Лендєл А. Проведення експертнокриміналістичних досліджень із використанням поліграфа у кримінальному провадженні: переваги та практичні проблеми / А.Лендєл // Науковий блог Національний університет «Острозька академія», 2016 – Режим доступу: https://naub.oa.edu.ua/https://naub.oa.edu.ua/
6. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации / И.Г. Малкина-Пых . – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 960 с.
7. Скрябін О.М. Використання поліграфа у криміналістичному судочинстві України / О. М. Скрябін, Н. Д. Тонне. // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – С.189–194.
8. Нанівський В. Перспективи використання поліграфа у кримінальному судочинстві / В. Нанівський, Т. Лешкович // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2014. – № 1 (34). – С. 33–38.
9. Ушаков А. Использование результатов психофизиологических исследований с помощью полиграфа в раскрытии и расследовании уголовных дел / А. Ушаков, О. Андрианова. – Н. Новгород : НА МВД России, 2014. – 83 с.
10. Центров Е.Е. О некоторых психологических и криминалистических аспектах психофизиологических исследований на полиграфе / Е.Е. Центров // Вестник криминалистики. – 2012. – № 2 (42). – С. 22-30.
11. Podlesny J. A. Physiological measures and the detection of deception / J. A. Podlesny // Psychol. Bull. – 1977. – V. 84. – № 4. – 782 р.

// Наука і освіта. – 2018. – №5-6. – 52-57.

Леся Прохоренко,
доктор психологічних наук,
старший науковий співробітник,
Інститут спеціальної педагогіки НАПН України,
вул. М. Берлинського, 9, м. Київ, Україна

ПСИХОКОРЕКЦІЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ КОГНІТИВНОГО РОЗВИТКУ

За міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду до загальних ознак порушення когнітивного розвитку (F06.7) відносять різноманітні відносно легкі аномалії розвитку, що характеризуються незрілістю емоційно-вольових функцій, уповільненим темпом психічного розвитку, негрубими порушенням пізнавальної діяльності, особистісною незрілістю, які за структурою та якісними показниками відрізняються від розумової відсталості і мають тенденцію до компенсації та розвитку. Організація навчання дітей з порушеннями когнітивного розвитку залежить від того, наскільки їхній актуальний розвиток наближається до рівня готовності засвоювати шкільну програму, прийняти позицію учня. Як відомо, навчальна діяльність дитини формується на підґрунті поступового переходу від домінування неусвідомлених мотиваційних процесів до домінування усвідомлених мотивів діяльності. У підґрунті мотивації школярів з порушеннями когнітивного розвитку полягають потреби, які не спрямовують активність дітей на досягнення поставленої мети, водночас, унаслідок церебральних чи системних причин, процес мотивації у таких дітей протікає з певними особливостями і ускладненнями. Метою статті є висвітлення результатів дослідження формування якісних мотиваційних процесів, від яких залежить продуктивність пізнавальної діяльності, що сприяє підвищенню рівня реалізації можливостей дитини у вирішенні поставлених перед нею завдань. Реалізація цих завдань спонукала визначення критеріїв мотивації досягнення, до яких увійшли: співвіднесення заданих умов з уявним очікуваним результатом; вибір альтернативного варіанту дій; утворення наміру; контроль над задумом; оцінка мотиваційних процесів після завершення дії (оцінка міри досягнення поставленої мети). Експериментальна програма з формування мотивації досягнення школярів передбачала адаптацію/модифікацію таких методик як: «Комунікативна атака», «Дискусія», «Створення проблемної ситуації», «Створення ситуації успіху» (H. Eysenck, D. McClelland, Д.ЕльконінаВ.Давидова, Ю. Тамберг, К. Поппер). Кількісний і якісний аналіз результатів дав змогу зробити висновок – розроблена психокорекційна програма з формування мотивації навчальних досягнень сприяла якісним зрушенням у розвитку всіх компонентів саморегуляції школярів з порушеннями когнітивного розвитку.

мотивація досягнення, оцінка мотиваційних процесів, проблемна ситуація, ситуація успіху, школярі з порушеннями когнітивного розвитку.

1. Маслоу А. Г. Мотивация и личность / А. Г. Маслоу. – СПб. : Питер, 2003 – 352 с.
2. Неймарк М. С. Изучение мотивации поведения детей / М .С. Неймарк, В .Э. Идиновский. – М. : Педагогика, 2011. – 384 с.
3. Прохоренко Л. І. Мотиваційні чинники навчальної діяльності школярів із затримкою психічного розвитку / Л. І. Прохоренко // Особлива дитина: навчання і виховання. – 2015. – № 1(73). – С. 58–64.
4. Прохоренко Л.І., Бужинецька К.Б. Психологічні аспекти пізнавальної мотивації дітей з порушеннями когнітивного розвитку / Л.І. Прохоренко, К.Б. Бужинецька // Тези доповідей Міжнародної науково-практична конференція "Інклюзивне навчання в Новій українській школі” (26-27 березня 2018 року). – Теребовля : Інтерсервіс, 2018. – С. 184– 187.
5. Прохоренко Л.І. Експериментальна модель формування саморегуляції навчальної діяльності школярів із затримкою психічного розвитку / Л. І. Прохоренко // Вісник одеського національного університету. – 2017. – № 45. – С. 61-70.
6. Сак Т.В. Індивідуалізація навчання учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі / Т. В. Сак // Особлива дитина: навчання і виховання. – 2014. – №4 (69). – С. 3-6.
7. Сак Т. Організація навчання школярів із затримкою психічного розвитку різних психологопедагогічних типів / Т. Сак // Особлива дитина: Навчання і виховання. – №1. – 2017. – С. 13-21.
8. Соколова Г. Б. Актуальні питання психолого-педагогічного супроводу сімей, які виховують дитину з обмеженими можливостями здоров’я / Г. Б. Соколова // Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Зб. Наукових праць. – Кам’янець-Подільський. – 2016. – Вип.7, т.1. – С. 383- 393.
9. Bandura A. Social cognitive theory of selfregulation / A. Bandura // Organizational Behavior and Human Decision Processes. 1991(a). – V. 50, P 248–287.
10. David McClelland's Research into Achievement Motivation / D. McClelland's // Team Building Training and Development. – 2010. – Web. 03 Nov.
11. Eysenk M.W. Cognitive psychology: A student's Handbook / M. W. Eysenk., M. T. Keane. – Hillsdale: Erlbaum, 1993. – 557 р.

// Наука і освіта. – 2018. – №5-6. – 58-66.

Михайло Бурдін,
доктор юридичних наук, доцент, проректор,
Юрій Пайда,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін,
Харківський національний університет внутрішніх справ,
проспект Льва Ландау, 27, м. Харків, Україна;
Василь Россіхін,
доктор юридичних наук, доцент, проректор з
інноваційно-корпоративної роботи та адміністрування,
Харківський національний університет радіоелектроніки,
проспект Науки, 14, м. Харків, Україна,
Галина Россіхіна,
доктор юридичних наук, доцент,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
майдан Свободи, 4, м. Харків, Україна

ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБИСТІСНОГО ПРОФІЛЮ ДІВЧИНИ-КУРЦЯ

У статті висвітлено особливості формування особистості із тютюновою аддикцією. В останні десятиліття зростає тенденція до появи великої кількості молодих дівчат та жінок, залежних від тютюну. Для них тютюнопаління стає доступним способом втечі від проблем, а аддиктивна реальність породжує стан емоційного комфорту та короткотривалого забуття. Психологічними причинами різкого зростання цієї аддикції серед дівчат є несформованість адаптативних механізмів, нестійкість емоційно-вольової сфери, а також сприймання тютюну як ефективного антистресу. На підставі результатів емпіричного дослідження виявлено, що серед дівчат-курців переважають інтровертовані особистості, фіксовані на особистих переживаннях, зосереджені на власних інтересах, замкнені, схильні до самоаналізу. Вони характеризуються низьким рівнем адаптації, контактності, соціальною пасивністю. Рівень нейротизму у дівчат-курців високий, вони невпевнені, відчувають себе «невдахами». Для них властиві часті зміни настрою, спади та підйоми енергії, дратівливість та гостра реакція на критику. Зазвичай, такі дівчата не терплять одноманітності та монотонності, їм складно дотримуватись традиційних манер поведінки, тому вони намагаються руйнувати стереотипність. Щодо ціннісних орієнтацій дівчат-курців, то найбільш важливими для них є «матеріально забезпечене життя» і «старанність». Такі цінності, як «творчість» і «щастя інших», а також «шляхетність» і «раціоналізм» є для них найменш важливими. Серед дівчат-курців переважають особи, в яких високі показники за шкалами гіпотонії та істерії.

аддиктивна поведінка, хімічна залежність, тютюнопаління, дівчата-курці, якість життя, соціальна адаптація, нейротизм.

1. Андреева Т. Курс виживання для некурящих / Т. Андреева, К.Красовский. – К., 2000. – 48 с.
2. Анискин Д.Б. Психотерапия табачной зависимости // Психология зависимости: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Минск: Харвест, 2007. – С. 116-127.
3. Гоголева А. В. Аддиктивное поведение и его профилактика / Гоголева Анна Викторовна. – М.: Воронеж, МОДЕК, 2002. – 240 с.
4. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Змановская Евгения Валерьевна – М.: Издательский центр «Академия», 2004.– 288 с.
5. Карпов А.М. Самозащита от курения: образовательно-воспитательные методики профилактики и психотерапии курения / А.М. Карпов, Г.З. Шакирзянов – Казань: Центр профилактики наркотизации населения при КМ РТ, 2003. – 32 с.
6. Котляров А. В. Другие наркотики, или Homo addictus: Человек зависимый / Котляров Андрей Викторович. – М.: Психотерапия, 2006. – 480 с.
7. Крамченкова В.О. Тютюнова адикція з точки зору основних психологічних шкіл / В.О. Крамченкова // Науковий вісник Херсонського державного університету. – Випуск 6. – 2015. – С.179-184.
8. Левшин В.Ф. Курение и табакизм: патогенез, диагностика и лечение / Левшин Василий Федорович. – М.: Анахарсис, 2005. – 156 с.
9. Максимова Н. Ю. Психологія адиктивної поведінки. Навчальний посібник / Максимова Наталя Юріївна. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002. – 308 с.
10. Мартынова Д. Психология курящей женщины / Д. Мартынова // Девичья курилка. 2009. – Режим доступу: https://smokingirl.org
11. Медик В.А. Университетское студенчество: образ жизни и здоровье / В.А. Медик, A.M. Осипов. – М.:«Логос» 2003. – 200с.
12. Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения / Менделевич Владимир Давыдович. – М.: Медпресс, 2001. – 432 с.
13. Смирнов В.К. Клиника и терапия табачной зависимости / Смирнов Виктор Константинович. – М., 2000. – 96 с.
14. Яременко О. О. Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика / О. О. Яременко, В. М. Балакірєва, О. Р. Артюх та ін. – Київ, 2005. –193 с.
15. Freud S. On Sexuality: Three Essays on the Theory of Sexuality and Other Works / S. Freud. (Penguin Freud library) Paperback, 1991.