// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 46-53.

Вікторія Вікторівна Ягоднікова,
доктор педагогічних наук, професор кафедри загальнонаукових, соціальних та поведінкових наук,
Одеський інститут «Міжрегіональна Академія управління персоналом»,
вул. Чорноморського козацтва, 19, м. Одеса, Україна,
Рацу Ігор,
доктор психологічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків,
Державний педагогічний університет Іона Крянга,
вул. Іон Крянге, 1, м. Кишинів, Молдова,
Анатолій Петрович Миколаєць,
кандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного адміністрування,
Міжрегіональна Академія управління персоналом,
вул. Фрометівська, 2, м. Київ, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПЕДАГОГІВ

У статті актуалізується проблема соціального інтелекту (СІ) як психологічної характеристики особистості педагога, що становить основу його професійно значущих якостей. Мета полягає у дослідженні розвитку соціального інтелекту педагогів. СІ розглядається як інтегральна інтелектуальна здатність педагогів, яка забезпечує успішність соціальної адаптації, ефективність педагогічної взаємодії та професійної реалізації, включає здатність пізнання і прогнозування поведінки учасників навчально-виховного процесу, розуміння й управління власними емоціями та емоціями інших, здійснення комунікативно-організаційної діяльності. Виокремлено когнітивний, емпатійний і комунікативно-організаційний критерії, що є взаємозв’язаними та взаємообумовленими складовими структури СІ педагогів. Когнитивний критерій характеризує рівень здатності передбачати наслідки поведінки учасників взаємодії в певній ситуації, логічного узагальнення, виділення загальних суттєвих ознак у різних невербальних реакціях людини, розуміння змін вербальних реакцій залежно від контексту ситуації, логіку розвитку ситуації взаємодії. Емпатійний критерій виявляє здатність до розуміння й управління емоціями, внутрішнього світу іншої людини, емоційної чутливості, емпотійного сприйняття. Комунікативно-організаційний критерій характеризується відкритістю у спілкуванні, контактністю, здатністю до ефективної взаємодії. У дослідженні взяли участь 97 педагогів загальноосвітніх шкіл міста Одеси та області, з досвідом педагогічної роботи від 8 до 35 років. Респондентів було розподілено у довільному порядку на дві групи: експериментальна і контрольна. Подано діагностичний інструментарій, за яким виявлені результати експериментального дослідження з розвитку СІ педагогів. Репрезентована комплексна програма розвитку СІ педагогів, яка складалась з діагностичного, практичного і рефлексійного блоків, реалізовувалась через групові та індивідуальні форми роботи. Зміст програми вміщував: метод соціально-психологічного навчання (АСПН), тренінг з розвитку СІ, майстер-класи, консультування, психодіагностика, презентація особистісних досягнень, ведення щоденників особистісно-професійного зростання, особистісно-професійний проект, самоосвіту. Експериментальне дослідження виявило зміни, що відбулися у розвитку СІ педагогів в експериментальній групі, вони є достовірними, статистично значущими та відбулися внаслідок впровадження комплексної програми, що є доказом її ефективності.

соціальний інтелект, педагоги, емпатія, діагностика, комплексна програма.

1. Акимова М. К. Теоретические подходы к диагностике практического мышления / М. К. Акимова, В. Т. Козлова, Н. А. Ференс // Вопросы психологии. – 1999. – № 5. – C. 21– 31.
2. Альбуханова-Славская К. А. Социальное мышление личности: проблемы и стратеги исследования / К. А. Альбуханова-Славская // Психологический журнал. – 1994. – № 4. – С. 39-55.
3. Власова О. І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку: монографія / О. І. Власова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. – 308 с.
4. Івашкевич Е. З. Соціальний інтелект педагога: монографія / Е. З. Івашкевич; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. – Київ: Принт-Хауз, 2017. - 532 с.
5. Ильин Е. П. Психология общения и межличностные отношения / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2013. – 576 с.
6. Каплуненко Я. Ю. Особистісні чинники розвитку соціального інтелекту у фахівців соціономічних професій : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / Я. Ю. Каплуненко. – Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – Київ, 2016. – 24 с.
7. Куницына В. Н. Межличностное общение: учеб. для вузов / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. – СПб.: Питер, 2003. – 544 с.
8. Ляховець Л. О. Особливості формування соціального інтелекту у майбутніх психологів. : автореф. дис. … канд.. психол. наук : 19.00.15 / Л. О. Ляховець. – Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2009. – 18 с.
9. Михайлова (Алешина) Е. С. Методика исследования соціального интеллекта: Адаптация теста Дж. Гилфорда и М. Салливена / Е. С. Михайлова. – СПб. : ГП «ИМАТОН», 1996. – 56 с.
10. Михайлова Е. С. Социальный інтелект: тернистый путь от понятия к методике / Е. С. Михайлова // Психологическая газета. – 1996. – № 9. – С. 6-9.
11. Руда Н. Л. Соціальний інтелект психолога як чинник професійної діяльності / Н. Л. Руда // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Психологічні науки. – 2012. – Т. 2, Вип. 9. – С. 202-205. 
12. Руденко С. В. Социальный интеллект как фактор успешности педагогической деятельности / С. В. Руденко // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 12. – С. 7-12. 13. Социальный интелект: теория, измерение, исследования / под. ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова – М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. – 176 с.
14. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. – М., 2002. – 490 с.
15. Харченко С. Соціальний інтелект у професійної діяльності суб’єкта / С. Харченко // Право і безпека. – 2017. – № 3. – С.153-158.
16. Чепелєва Н. В. Нормативна модель дискурсивного само проектування особистості / Н. В. Чепелєва, С. Ю. Рудницька // Наука і освіта. – 2017. – № 11. – С.105-113.
17. Яценко Т. С. Активне соціально-психологічне навчання: теорія, процес, практика: навч. посіб. /Т.С.Яценко, Я. М. Кмит, Б. М. Олексієнко. – Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. – 792 с.
18. Allport G.W. Personality : A Psychological Interpretation [Text] / Gordon Willard Allport. – N.Y., 1937. – 516 p.
19. Guilford J.P. The nature of human intelligence / J.P. Guilford. – N.Y.: McGraw-Hill, 1967. – 156 p.
20. Thorndike R.L. Intelligence and its uses [Text] / Robert Ladd Thorndike // Harper s Magazine. – 1920. – P. 227–235.

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 54-59.

Олена Василівна Чуйко,
доктор психологічних наук, доцент,
професор кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна

ДИНАМІКА СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ
У СТУДЕНТІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ФАХУ

Стаття присвячена дослідженню особистісної зрілості студентів соціономічного фаху як головної детермінанти професійної підготовленості. Ця вимога посилюється через появу у суспільстві запиту на випускника, який здатен швидко адаптуватись до динамічних змін сьогодення, усвідомлювати міру особистої відповідальності в ситуації функціонування людини в умовах кризи, гнучко реагувати на появу нових клієнтських груп, включатися у нові професійні практики з психосоціальної реабілітації населення. Стаття розкриває результати емпіричного дослідження, спрямованого на вияв динаміки становлення особистісних структур в контексті ранньої професіоналізації. Передбачається, що несформованість особистісної зрілості як інтегративного особистісного новоутворення у студентів соціономічного фаху стає бар’єром у ситуації виконання професійних задач. Дослідження проводилося за допомогою таких методик: тест «Смисложиттєві орієнтації» (СЖО) Д. Крамбо і Л. Махолика у модифікації Д. О. Леонтьєва; методика дослідження самоставлення (МДС) С. Р. Пантелєєва; 16-факторний PF-опитувальник Р. Кеттелла; тест життєстійкості С. Мадді (адаптація Д. О. Леонтьєва, О. І. Рассказова); методика дослідження рівня комунікативної толерантності В. В. Бойка, авторська анкета. У результаті дослідження було виявлено статистично значимі зв’язки в особливостях та динаміці ціннісно-смислових, комунікативних, саморегулятивних, когнітивних підструктур, які мають тенденцію до поступового «професійного забарвлення». Виявлено, що визрівання особистісних структур має неоднорідний та нерівномірний характер. Найшвидше «професіоналізуються» комунікативні та саморегулятивні структури психіки. Натомість, аксіологічні структури вирізняються певними протиріччями. Поряд зі здатністю до цілепокладання, самостійністю і спрямованістю на майбутнє мають місце амбітність, прожектерство, відірваність від реальних потреб і запитів соціуму. Відзначається, що велику роль у особистісному становленні фахівців відіграє досвід включення студентів у різні соціальні практики, які володіють професійним змістом: волонтерську та громадську діяльність, тренінгові групи та соціальні акції, у розробку соціальних проектів та перфоменсні форми активності. Здійснюється аналіз емпірично зафіксованого періоду, названого «кризою бакалавра», який пояснюється відсутністю сформованої готовності випуск- ника бакалаврату до включення у професійні практики у галузі охорони психічного здоров’я.

особистісна зрілість, особистісні структури, рання професіоналізація, криза бакалавра, соціальні практики, Я-концепція особистості молодої людини.

1. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика. – Изд. 3-е, испр и доп./ А.Ф.Бондаренко. – М.: Независимая фирма «Класс», 2001. – 336 с.
2. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов – СПб: Питер, 2001. – 528 с.
3. Rogers C.R. Learning to be free / C.R. Rogers & B. Stevens // Person to person: The problem of being human. – Walnut Creek, CA. – 1967.

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 60-64.

Віктор Вус,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
Національна академія педагогічних наук України,
52-A, вул. Січових Срільців, Київ, Україна,
науковий співробітник MFC-АРS - Maendeleo for Children (NDSAN Network)
м. Рим, Італія,
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
Тетяна Кичкирук,
кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії,
Національний Університет Біоресурсів та Природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, Україна,
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Олена Локутова,
кандидат с-г наук, доцент Інституту післядипломної освіти,
кафедра консалтингу та туризму,
Національний Університет Біоресурсів та Природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, Україна,
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

СОЦІАЛЬНИЙ І ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНЯТ
В КОНТЕКСТІ БАТЬКІВСЬКИХ РЕЛІГІЙНИХ ОСВІТНІХ МОДЕЛЕЙ

Метою статті є аналіз моделей релігійної батьківської освіти, батьківських очікувань та ставлення до соціального та особистісного розвитку дітей. Вона висвітлює висновки емпіричного дослідження особливостей батьківської соціально-психологічної моделі виховання дітей. Вибірку дослідження склали 68 батьків вихованців дошкільного навчального закладу (що навчалися за експериментальною програмою релігійно-моральної педагогіки). Дослідницька інформація була зібрана з використанням методики «Батьківський опитувальник» (В.І. Вус, 2014), яка містила запитання особистого та демографічного рівнів. Аналіз відповідей респондентів дозволив скласти емпіричний профіль батьківсько-педагогічної моделі в умовах релігійно-моральної освіти. Емпіричне дослідження охоплювало батьківські очікування (в контексті релігійно-моральної освіти) щодо соціального та особистісного розвитку їхніх дітей; ставлення до розвитку дітей у навчальному закладі (характер відносин з вихователями та однолітками); вибір форм виховного впливу та соціальної активності дітей; індивідуальний характер ставлення батьків до себе і суспільства. Зазначається, що батьківська модель соціально-психологічного розвитку дитини містить ряд обов'язкових вимог до викладацького складу, оточуючих та самих дітей. Батьки менш вимогливі до власного особистісного розвитку. Актуальні бажання батьків полягають у формуванні особистості дитини в «фарватері» своїх ідей, пріоритетів, цінностей та ідейних настроїв. Спостерігається зосередженість респондентів на розробці «інтерналізованої» форми культури міжособистісної взаємодії. Результати кореляційного аналізу вказують на залежність психологічної гармонії та соціального здоров'я батьків від ступеня їх самореалізації у власних дітей. Батьки схильні розглядати внутрішній спокій, гармонію, думку інших, схвалення результатів їх діяльності суспільством як критерії визначення їх успіху в житті. Суттєві фактори, що визначають специфіку батьківського ставлення до дитини: рівень відповідності очікуван- ням дорослих; емоційне сприйняття взаємодії з дитиною; характеристики творчої та пізнавальної діяльності їх дітей. Дослідження проводилося в рамках експериментальної організації навчального процесу – дитячого навчального закладу на базі релігійно-орієнтованої педагогіки.

соціальне здоров’я особистості, навчальний процес, релігійне виховання, соціальний та особистісний розвиток дошкільнят, очікування батьків.

1. Byrne, G. Why religious education has an important role to play in our society / G. Byrne // The Irish Times. – 2014. [Online] Available at: https://www.irishtimes.com/news/education/whyreligious-education-has-an-important-role-to-play-in-oursociety-1.1853105
2. Cairns, G. E. The Philosophy and Psychology of the Oriental Mandala / G.E. Cairns // Philosophy East & West. – 1962. – Vol. 11. – №4. – P. 219-229.
3. Danylova, T. Eastern Mysticism and Timothy Leary: Human Beyond The Conventional Reality / T. Danylova // Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2017. – №11. – P. 135-142, DOI: 10.15802/ampr.v0i11.105498.
4. Danylova, T. Searching for the True Self: The Way of Nondual Wisdom / T. Danylova // Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2017. - №12. – P. 7-15, doi 5.15802/ampr.v0i12.119069
6. Perrino, R.G. The Socialization Process and Its Impact on Children and Learning / R.G. Perrino // Washington Family. – 2000. [Online] Available at: http://www.washingtonfamily.com/family_life/education_ enrichment/private_schools_preschools/article_bcd83188- f039-58dd-a996-e07aafffcd2f.html
7. Samfira, E.-M. Farm-Based education: comparative study of Romania and Ukraine / E.M. Samfira, H. Arslan, V. Vus // Proceedings Volume: Rethinking Social Action. Core Values in Practice. – 2017. – P. 761- 771. https://doi.org/10.18662/lumproc.rsacvp2017.70
8. Vermeer, P. Religious Education and Socialization / P. Vermeer // Religious Education. – 2010. – №105. – P. 103-116. https://doi.org/10.1080/00344080903472774
9. Vus V.I. Modern psychological and pedagogical models of the spiritual realm of a child / V.I. Vus, V.A. Vihrovskaya // Nauka i studia. – 2014. – Vol. 10. - № 159. – P. 87-90.

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 65-70.

Тетяна Кравчина,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Хмельницький національний університет,
вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна

РОЗУМІННЯ ІНШОМОВНОГО НАУКОВОГО ТЕКСТУ ЯК ЧИННИКА
ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕХАНІКІВ

Стаття присвячена вивченню проблеми необхідності розуміння іншомовного наукового тексту як чинника професійного становлення та інтелектуального розвитку майбутніх інженерів-механіків. Виявлено, що іншо- мовному науковому тексту притаманні особливості мови, а саме – здатність слів називати, позначати й опису- вати явища дійсності. Отже, його основна функція – інформативна (повідомлення, пояснення, з'ясування, обґрунтування, класифікація понять, систематизація знань, аргументований доказ); завдання – передавання інфо- рмації. Іншомовний науковий текст – спосіб репрезентації іншомовної наукової інформації, результат наукового дослідження. Він обов'язково відображає ту чи іншу проблему, висуває гіпотези, орієнтує на нове знання, характеризуються доцільністю і раціональністю усіх положень, орієнтований на досягнення дослідницької мети та завдань. Він має раціональний характер, складається із суджень, умовиводів, побудованих за правилами логіки науки і формальної логіки. У статті описується специфіка розуміння й інтерпретація іншомовного наукового тексту, розглядаються психологічні особливості інтерпретатора. Для якісного розуміння й інтерпретації іншомовних наукових текстів необхідні такі компоненти: а) словниковий запас (рідна й іноземна мова), зокрема, оперування науковою термінологією; б) загальний інтелектуальний рівень (чим вище рівень інтелекту, тим ефективніше процес розуміння); г) здібності (поєднання засвоєної і нової інформацій й ефективне прикладне застосування на основі формування цілісного образу інтерпретованої інформації); ґ) семантико-лексична близькість мови іншомовного тексту до мови інтерпретатора (слов’янські мови, зокрема, російська; й вплив культурно-історичних особливостей середовища проживання інтерпретатора); д) мотивація до оперування інформацією (потреба у високій професіоналізації характеризує причини розуміння та застосування інформації). В ході проведеного емпіричногного дослідження: 1) виділено рівні інтерпретації (науковий, емоційно-сенситивний, творчий) як складника розуміння іншомовної наукового тексту, передумовою якої є рівень інтелекту; 2) простежено залежність успішності навчально-професійної діяльності студентів-механіків (високої, середньої, низької) від рівнів інтерпретації іншомовного наукового тексту через показники тривожності.

розуміння, текст, інтелект, мовлення, мова.

1. Брудный А.А. О сознании и тексте / А.А. Брудный // Мысль и текст: Сб.науч.тр. / КГУ / Отв. ред. А.А. Брудный. – Фрунзе, 1988. – С.3-9.
2. Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания: Автореф. док. дис. / Л.П. Доблаев – Саратов, 1972. – 52 с.
3. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. / Н.И. Жинкин. – М., 1982. – 157 с.
4. Зинченко В.П., Смирнов С.Д. Методологические вопросы психологии. / В.П. Зинченко, С.Д. Смирнов – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. – 164 с.
5. Радзиевская Т.В. Научный текст как представитель особого типа коммуникации / Т.В. Радзиевская // НТК. – 1984. – № 10. – С. 6-10.
6. Cизонов Д.Ю. Психолінгвістичні основи медіаграмотності: до проблеми інтерпретації медіатекстів / Д.Ю. Cизонов // Наука і освіта. –2017. – №7. – С. 82-88.
7. Сорокин Ю.А. Теоретические и прикладные проблемы речевого общения / Ю.А. Сорокин, Е.Ф.Тарасов, A.M. Шахнарович. – М., 1979. – 327 с.
8. Щедровицкий Г. П., Якобсон С. Г. Заметки к определению понятий «мышление» и «понимание / Г. П. Щедровицкий // Избранные труды. – М.: Шк. культ. полит., 1995. – С. 485.
9. Harley T. The Psychology of Language : From Data to Theory / Т. Harley. – New York : Psychology Press, 2008.
10. Marcos-Llinás, M., & Garau, M. J. Effects of language anxiety on three proficiency-level courses of Spanish as a foreign language / M. Marcos-Llinás., M. J. Garau // Foreign Language Annals. – 2009. – 42(1). – 94–111.
11. Phillips Ben S. Seeing and perceptual content [Електронний ресурс] / Ben S. Phillips // CUNY Academic Works. – 2016. – Режим доступу : http://academicworks.cuny.edu/gc_etds/1405.