// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 77-82.

Віра Крамченкова,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології,
Тамара Хомуленко,
доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри практичної психології,
Харківський національний університет імені Г. С. Сковороди,
вул. Алчевських, 29, м. Харків, Україна,

ВЗАЄМОДІЯ БАТЬКІВ ТА ПІДЛІТКІВ У СІМ’Ї ІЗ ТЮТЮНОВОЮ АДДИКЦІЄЮ

Стаття присвячена дослідженню особливостей взаємодії батьків та підлітків за умов наявності тютюнової аддикції у сім’ї. Підлітковий вік є провідним періодом ініціації вживання тютюну та формування тютюнової аддиктивної поведінки. У психології роль сім’ї, зокрема батьківсько-дитячих стосунків, у формуванні аддиктивної поведінки досліджується як дефект соціалізації або як ознака дисфункції сімейних стосунків. Уявлення про вплив паління на сімейне функціонування має вплив на батьківсько-дитячі стосунки та опосередковує ставлення підлітка до паління як соціального феномену. Мета дослідження: визначити типологічні особливості батьківсько-дитячої взаємодії у сім’ях із різним впливом паління на реалізацію сімейних функцій. У дослідженні прийняли участь 134 повні сім’ї, до складу яких входив принаймні один курець. Респондентами виступали матері та батьки у віці від 35 до 50 років (N=268) та їх діти-підлітки від 12 до 17 років (N=134). В емпіричному дослідженні було використано методики «Вплив паління на сімейне функціонування» В. О. Крамченкової та «Взаємодія батько-дитина» І. М. Марковської. За результатами кластерного аналізу виділено п’ять типологічних профілів впливу паління на реалізацію сімейних функцій, а саме, «Порушення виховної функції сім’ї» – 30,10%, «Загальне порушення сімейних функцій» – 24,63%, «Нейтральний вплив на сімейні функції» – 20,65%, «Порушення побутово-господарчої, виховної та функції первинного контролю» – 15,17%, «Сприяння реалізації сімейних функцій» – 9,45% досліджуваних. Виявлено, що для профілю «Загальне порушення сімейних функцій» характерні риси авторитарного контролюючого стилю стосунків, для профілів «Порушення виховної функції» та «Порушення побутово-господарчої, виховної та функції первинного контролю» – непослідовність та суперечливість у взаємодії, а для профілів «Нейтральний вплив на сімейні функції» та «Сприяння реалізації сімейних функцій» – риси ліберального та потураючого стилю взаємодії. Встановлено, що мірою посилення переконання про негативний вплив паління на сімейні функції збільшується емоційна дистанція, підвищується вимогливість, суворість, контроль, знижується співпраця, згода, послідовність, авторитетність та задоволеність у стосунках. Порушення виховної функції окремо чи в структурі комплексних порушень сімейного функціонування є чинником зниження задоволення у батьківсько-дитячих стосунках та занепокоєння сімейною ситуацією.

тютюнова аддикція, сімейні функції, батьківсько-дитячі стосунки, підлітки, вплив паління, типологічні профілі.

1. Крамченкова В.О. Методика психодіагностики впливу паління на сімейне функціонування / В. О. Крамченкова // Психологія і особистість, 2017. – № 1 (11). – С. 94–108.
2. Крамченкова В.О. Тютюнова аддикція з точки зору основних психологічних шкіл / В.О. Крамченкова // Науковий вісник ХДУ. Серія «Психологічні науки». – 2016. – № 6 – С. 179–184.
3. Марковская И. М. Психология детско-родительских отношений: монография / И. М. Марковская. – Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2007. – 91 с.
4. Buchmann A. Early smoking onset may promise initial pleasurable sensations and later addiction. / A. Buchmann, D. Blomeyer, C. Jennen-Steinmetz, M. Schmidt, G. Esser, T. Banaschewski et al. // Addict Biol. – 2013. – № 18(6). – Р. 947–954.
5. Cano J. Psychosocial risk factors in adolescent tobacco use: negative mood-states, peer group and parenting styles. / J. Cano, E. Solanas, M. Marí-Klose, P. Marí-Klose. // Adicciones. – 2012. – № 24(4). – Р. 309–317 [in Spanish]
6. Dwivedi Sh. Role of Family Milieu in Tobacco Addiction: A Study in a Tertiary-care Institution in India. / Sh. Dwivedi, A. Aggarwal, N. Singh, S. Aggarwal, V. Sharma // J Health Popul Nutr. – 2013. – № 31(1). – Р. 130–132.
7. Iakunchykova O. The Impact of Early Life Stress on Risk of Tobacco Smoking Initiation by Adolescents. / O. Iakunchykova, Т. Andreeva, D. Nordstrom, Z. Shkiryak-Nizhnyk, Y. Antipkin, D. Hryhorczuk et al. // Addict Behav. – 2015. – № 50. – Р. 222–228.
8. Khoddam R., Doran N. Family smoking history moderates the effect of expectancies on smoking initiation in college students. / R. Khoddam, N. Doran // Addict Behav. – 2013. – № 38(8). – Р. 2384–2387.
9. Rezaeetalab F. The effect of smoking by family members and friends on the incidence of smoking among high school students. / F. Rezaeetalab, A. Soltaneefa, M. Ghaznavi, T. Bakhshandeh, S. Saberi // Pneumologia. – 2012. – № (4). – Р. 234–236.

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 83-87.

Наталія Каргіна,
аспірант кафедри загальної та диференціальної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ

У статті наводиться фрагмент комплексного емпіричного дослідження чинників психологічного благополуччя особистості, що стосується розгляду даного феномена в системі психологічних явищ за допомогою використання множинного регресійного аналізу. Дослідження проводилося на базі Одеського державного аграрного університету. Основну експериментальну вибірку склали 408 осіб – студенти денної форми навчання різних спеціальностей віком від 16 до 24 років. Проводився кількісний та якісний аналіз первинних даних. Математико-статистична обробка даних здійснювалася за допомогою комп’ютерної програми IBM SSPS Statistics 21.00 for Windows. У дослідженні застосовувався комплекс різноманітних методик, який включав як загальновідомі діагностичні інструменти, так і розроблену авторську методику спеціально для дослідження особливостей пси- хологічного благополуччя особистості, що складається із 120 питань. Установлено, що серед чинників психологічного благополуччя провідними є фаталістичне теперішнє, рефлексивність, щастя, самоефективність, суб’єктивна вітальність, інтелект, підозрілість, саморозуміння, свідомість, радикалізм, задоволеність життям, залученість, відповідальність, зрозумілість. Переживання особистістю фаталістичного теперішнього, рефлексивності, відчуття щастя та задоволеності життям, рівень інтелекту, відповідальності за власне благополуччя тощо можуть виступати специфічним маркером вираженості у людини психологічного благополуччя. Отримані результати множинного регресійного аналізу виявляють специфіку чинників психологічного благополуччя. При цьому поглиблене та конкретизоване дослідження самих чинників, безсумнівно, уможливить розшифру- вання певних аспектів та дозволить здійснювати інтерпретацію особливостей психологічного благополуччя людини. Дослідження чинників психологічного благополуччя на сьогоднішній день є досить затребуваним та потребує більш поглибленого розгляду й вивчення. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у виявленні чинників, які впливають не на рівень, а на специфіку переживання психологічного благополуччя.

благополуччя, психологічне благополуччя, особистість, чинники психологічного благополуччя

1. Бандура А. Теория социального научения / А. Бандура. – СПб.: Евразия, 2000. – 320 с.
2. Батурин Н. А. Теоретическая модель личностного благополучия / Н. А. Батурин, С. А. Башкатов, Н. В. Гафарова // Вестник ЮУрГУ. – 2013. – Т. 6. – №4. – С. 4–14.
3. Дубровина И. В. Психическое здоровье детей и подростков в контексте психологической службы / Под ред. И.В. Дубровиной. – 4-е изд. – Екатеринбрг: Деловая книга, 2000. – 176 с.
4. Идобаева О. А. Психолого-педагогическая модель формирования психологического благополучия личности. Автореф. дис. … доктора психологических наук / О. А. Идобаева. – 2013. – 51 с.
5. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных: [Учебное пособие] / А. Д. Наследов. – Спб.: Речь, 2006. – 392 с.
6. Перлз Ф. Опыты психологии самосознания / Ф. Перлз, Р. Хефферлин, П. Гудмен. – М.: Наука, 1993. – 240 с.
7. Сырцова А. Возрастная динамика временной перспективы личности: дисс. … канд. психол. наук: 19.00.13 / А. Сырцова. – М. – 2008. – 317 с.
8. Шевеленкова Т. Д. Психологическое благополучие личности. / Т. Д. Шевеленкова, Т. П. Фесенко // Психологическая диагностика. – 2005. – №3. – С. 95– 121.
9. Abdalina L. V. An overview of acmeological potential of an individual / L.V. Abdalina, A.A. Zhigulin, E.N. Ryabysheva // Перспективы науки. – 2011. – № 5 (20). – С. 239-242.
10. Antonovsky A. Pathogenesis and Salutogenesis in War and Other Crises: Who Studies the Successful Coper? / А. Antonovsky, J. Bernstein // Stress and coping in time of war: generalizations from the Israeli experience / Ed. N.A. Miigram. – N.Y.: Brunner/Mazel, 1986. – P. 52–65.
11. Bailey T. Hope and optimism as related to life satisfaction / T. Bailey, W. Eng, M. Frisch , C. R. Snyder // Journal of Positive Psychology. – 2007. – Vol. 2(3). – P. 168-169.
12. Bradburn N. The Structure of Psychological Well-Being / N. Bradburn. – Chicago. – 1969. – 318 p.
13. Maddi S. The Personality Construct of Hardiness III: Relationships with Repression, Innovativeness, Authoritarianism and Performance / Maddi S., Harvey R., Khoshaba D., Lu J., Persico M., Brow M. // Journal of Personality. – 2006. – Vol. 74. – № 32. – P. 575–598.

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 88-98.

Георгій Ложкін,
доктор психологічних наук, професор кафедри психології і педагогіки,
Національний технічний університет України,
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
проспект Перемоги, 37, м. Київ, Україна
Світлана Шевченко,
старший викладач кафедри психології та особистісного розвитку,
Навчально-науковий Інститут менеджменту та психології,
ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України,
вул. Січових Стрільців, 52-а, м. Київ, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ «ПРИРОДИ» ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПРОФЕСІЙНОЇ
ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ДОВІРИ ДО СЕБЕ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Актуальність дослідження зумовлена глибокими змінами в сучасному суспільстві, на ринку праці, перетворенням та реформуванням багатьох областей суспільних та професійних відносин, у тому числі і тих, задачею яких є підготовка фахівців. Трансформації в економічній та соціальній сферах стимулюють до вдосконалення системи підготовки фахівців, що відповідають вимогам суспільства, а також можливостям самої людини знаходити себе в структурі професійних відносин, що постійно змінюється, та для якісної інтеграції в суспільне життя. Метою статті є емпіричне дослідження сформованості професійної ідентичності та її взаємозв’язку із довірою до себе у майбутніх психологів. Проаналізовано феномен ідентичності, що тривалий час є предметом дослідження психологів різних наукових шкіл та напрямів. Традиційно у психологічних дослідженнях виділяють різноманітні типи ідентичності, а саме: ядерну, статеву, рольову, особистісну, соціальну, гендерну, релігійну. Виокремлення професійної ідентичності є закономірним процесом послідовної диференціації поняття «ідентичність». Сформована професійна ідентичність є результатом процесів самовизначення, персоналізації і самоорганізації. Методи та результати дослідження: емпіричним шляхом виявлено шість кластерів залежно від співвідношення рівня сформованості професійної ідентичності і довіри до себе. У переважної більшості майбутніх психологів зафіксовано високий рівень професійної ідентичності. У процесі фахової підготовки майбутніх психологів зафіксовано хвилеподібний характер розвитку професійної ідентичності. Пік її розвитку у досліджуваних припадає на п’ятий курс. Міра усвідомлення майбутнім психологом своєї приналежності до професії і професійної спільноти залежить від рівня довіри до себе.

професійна ідентичність, довіра до себе, взаємозв’язок, майбутній психолог, професійна підготовка.

1. Астатина Н. Б. Создание и апробация нового личностного опросника «Методика изучения доверия к себе» / Н. Б. Астанина // Электронный журнал «Психологическая наука и образование». – 2010. – № 3. – Точка доступа: www.psyedu.ru /ISSN: 2074-5885
2. Волянюк Н. Ю. Психологія професійного становлення тренера / Наталія Волянюк – Луцьк: Во- линська обласна друкарня, 2006. – 444 с.
3. Ермолаева Е. П. Оценка реализации профессионала в системе «человек-профессия-общество» / Е. П. Ермолаева. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2011. – 176 с.
4. Коростелина К. В. Социальная идентичность и конфликт. Исследование социальной идентичности: на пути примирения в Крыму/К. В. Коростелина – Симферополь: Доля, 2003. – 359 с.
5. Купрейченко А. Б. Психология доверия и недоверия / А. Б. Купрейченко. – М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2008. – 571 с.
6. Ложкин Г. В. Концептуальные представления о психологическом потенциале квалифицированного спортсмена / Г. В. Ложкин // Наука в олимпийском спорте. – 2007. – № 1. – С. 87-93. 7. Ложкин Г. В. Социальная служба и психоло-гические факторы качества жизни людей / Г. В. Ложкин //Соціальна служба в Україні: Соціально психологічні засади формування ефективного функціонування: Збірник матеріалів конференції. – К.: Феникс, 2005. – С. 13-18.
8. Ложкін Г. В. Психологія маргіналізму в професійній кар’єрі / Г. В. Ложкін, Н. Ю. Волянюк // Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку: Зб. матеріалів конференції / За заг. ред. проф. Ж. П. Вірної. – Луцьк: Волин. Нац. Ун-т ім. Лесі Українки, 2008. – С. 82-90.
9. Мид Дж. Интернализованные другие и самость / Дж. Мид // Американская социологическая мысль : тексты / сост. Е. И. Кравченко ; под ред. В. И. Добренькова. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – С. 224-227.
10. Мучински П. Психология, профессия, карьера: учебник / П.Мучински – 7-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 448 с.
11. Поваренков Ю. П. Психологическое содержание профессиональной идентичности субъекта труда / Ю. П. Поваренков // Современная психология: многообразие научного поиска / Под ред. Р. А. Ахмерова, С. П. Дырина, А. Л. Журавлева. – М.: «Институт психологии РАН», 2007. – С. 102-125.
12. Пономаренко В. А. Психология духовности профессионала / В. А. Пономаренко – М., 1997. – 236 с.
13. Скрипкина Т. П. Доверие к себе как условие развития личности Текст. / Т.П. Скрипкина//Вопросы психологии, 2002. – № 1. – С. – 95-103.
14. Скрипкина Т. П. Психология доверия: [учебное пособие] / Т. П. Скрипкіна. – М.: Изд. центр «Академия», 2000. – 264 с.
15. Тернер Дж. Социальная идентичность, самокатегоризация и группа / Дж. Тернер // Иностранная психология, 1994. – №2. – С.8-17.
16. Толочек В. А. Современная психология труда / В. А. Толочек – М.: Питер, 2005. – 478 с.
17. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого «Я» : [сборник : пер. с нем.] / З. Фрейд. – СПб. : Азбука-классика, 2009. – 190 с.
18. Bauman Z. The individualized society / Z. Bauman – Oxford: Blackwell Publication, 2002. – 172 p.
19. Butler J. Gender trouble: Feminism and the Subversion of Identity / J. Butler – New York: Rout ledge, 1990. – P.12-26.
20. Ericson E. Identify development from adolescence to adulthood: An extension of theory and a review // Development Physiology. 1982. – V. 18. – №3. – P.341-358.
21. Marsia J., Ego identity status: Relationshipto change in Self-esteem, «general malajustment» and authoritarianism // Journal of Personality. -1967.- № 35. – P.118-133.

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 99-109.

Оксана Голюк,
кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри дошкільної та початкової освіти,
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
вулиця Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Ольга Грошовенко,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти,
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
вулиця Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Василь Шусть,
кандидат педагогічних наук, доцент,
докторант лабораторії психології мас та спільнот,
Інститут соціальної і політичної психології Національної академії педагогічних наук України,
вулиця Андріївська, 15, м. Київ, Україна

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СФОРМОВАНОСТІ ПРЕДМЕТНИХ
ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Авторами аргументовано необхідність дослідження предметних політичних цінностей студентської молоді за результатами використання розробленого на основі методики Ш. Шварца опитувальника «Цінність політичної сили». Для досягнення мети було здійснено підбір груп студентської молоді, що навчаються у столичному регіоні країни та в обласному центрі. В експериментальній роботі взяло участь 67 осіб, з яких 33 особи- студенти 2 та 3 курсів Київського національного торговельно-економічному університету та 34 особи - студенти 3 курсу Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Респондентам було запропоновано проранжувати значущі для них цінності, декларовані політичною силою перед виборами, оцінивши їх важливість для себе, і присвоїти бажаній цінності бал від -1 до 7, тобто найбільш бажана цінність оцінювалася в 7 балів, а найменш – -1 бал. Статистичний аналіз даних проводився за допомогою методів описової статистики, критерію відмінностей Фрідмана, коефіцієнта конкордації Кендала, обробка даних - з використанням програми Statistica 6.0. Отримані результати виявили специфіку становлення предметних політичних цінностей студентської молоді. Як показали результати констатувального експерименту, для студентів КНТЕУ найбільшу значущість мають соціально-політичні цінності «повага до традицій», «задоволення бажань», «безпека близьких», «реалізація мети у житті», «соціальна сила», «національна безпека»; найменшу – «право на житло», «єдність з природою», «самодисципліна», «авторитет»; натомість для студентів ВНПУ значимими є соціально-політичні цінності «мир у всьому світі», «безпека близьких», «національна безпека», «соціальний порядок», «соціальна справедливість», «повага до традицій», «рівність»; найменшу значимість – «мінливе життя», «соціальна сила», «задоволення бажань», «креативність», «багатство». Такі результати свідчать про відмінності в особистісних ціннісних структурах столичної студентської молоді, пов’язаних з чинниками соціально-ціннісного середовища, та визначають перспективні тенденції і стратегії формувальної роботи.

предметні політичні цінності, розвиток цінностей, особистість студента, раціональна мотивація.

1. Афанасьев В.В. Математическая статистика в педагогике. / В.В. Афанасьев, М.А. Сивов — Ярославль: Издательство ЯГПУ, - 2010. — 76 с.
2. Бондаренко А. Криза європейських цінностей: про що дискутували на Конгресі культури Східного партнерства / А. Бондаренко. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://varianty.lviv.ua/29568-kryza-yevropeiskykhtsinnostei-pro-shcho-dyskutuvaly-na-konhresi-kulturyskhidnoho-partnerstva
3. Кон И.С. Дружба. Этико-психологический очерк. / И.С.Кон. – М.: Политиздат. - 1980. - 80 с.
4. Костенко О. М. Соціальний натуралізм — світогляд майбутнього / О. М. Костенко // Вісник Національної академії наук України. - 2006. - № 10. - С. 33-38.
5. Куриленко А. Евгений Головаха: У нас сце- нарий Сингапура нереален. Если будет авторитаризм, то непросвещенный / А. Куриленко. - [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.dsnews.ua/economics/evgeniy-golovahanasha-zadacha-ne-smotret-na-rossiyu-s-nimi31012017220000
6. Загородній Ю. І. Політична соціалізація студентської молоді в Україні: досвід, тенденції, проблеми / Ю. І. Загородній, В. С. Курило, С. В. Савченко. — К.: Генеза, 2004. — 144 с.
7. Ручка А. Цінності та ціннісна зміна у сучасному суспільстві [Електронний ресурс] / А. Ручка // Культурологічна думка. - 2013. - № 6. - С. 172-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kultdum_2013_6_24.
8. Шестаковський О.П. Радикалізовані європейці: цінності Євромайдану в порівнянні з європейськими. Інфографіка / О.П. Шестаковський. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2014/01/14/7009459/
9. Abramson P. R. Value Change in Global Perspective / P. R. Abramson, & Ronald Inglehart. – University of Michigan Press, 1995. – 180 p.
10. GINI index (World Bank estimate). (n.d). - Retrieved from : https://data.worldbank.org/indicator/SI.POV.GINI?
11. Klages H. Brauchen wir eine Rückkehr zu traditionellen Werten? / H. Klages // Aus Politik und Zeitgeschichte. – 2001. – Jg. (29). – P. 7-14.
12. Klages H. Wertesynthese – funktional oder disfunktional? / H. Klages, & Th. Gensike // KZfSS. – 2006. – (58). – P. 382–394.
13. Noelle-Neumann E. Der Wertewandel 30 Jahre spatter / E. Noelle-Neumann, & Th. Peterson // Aus Politik und Zeitgeschichte. – 2001. – Jg. (29). – P. 15–22.
14. Rokeach M. The Nature of Human Values / M. Rokeach. – New York: The Free Press, 1973.