2018-1-doc

Lyudmyla Romanyuk, Ralf Schwarzer. Analysis of Indirect and Differential Connections Among Personal Values

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 5-13.

DOI:

Людмила Василівна Романюк,
доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедри психології,
Львівський державний університет внутрішніх справ,
вул. Городоцька, 26, м. Львів, Україна,
науковий співробітник факультету психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вулиця Володимирська, 60, м. Київ, Україна,
Ральф Шварцер,
професор Вільного університету, вул. Кайзервертера, 16-18, м. Берлін, Німеччина,
запрошений професор Університету соціальних та гуманітарних наук SWPS, м. Вроцлав, Польща

АНАЛІЗ НЕПРЯМИХ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ СЕРЕД ОСОБИСТІСНИХ ЦІННОСТЕЙ

АНОТАЦІЯ:

У статті описано десять особистих цінностей, визначених чоловіками та жінками, а також досліджено зв’язок між двома протилежними цінностями – Досягненням та Доброзичливістю – визначаючи Стимуляцію як посередника між ними. Розглядається питання, чи може така модель посередництва кваліфікуватися за віком та статтю як модератор. Опитувальник портретів цінностей, що складається з 40 пунктів (PVQ), був використаний для вимірювання десяти основних цінностей 1000 молодих людей із двох країн (Україна та Польща). Для пере- вірки механізмів медіації та модерації було застосовано ієрархічні регресійні методи. Ґендерні та культурні відмінності виникли за деякими з десяти основних цінностей. Виявлено непрямий зв’язок між трьома обраними цінностями. Встановлено, що стимуляція діє як посередник між досягненнями та доброзичливістю. Модель умовного процесу була встановлена з ґендером, що формувала зв’язки Досягнення - Стимуляція (чоловіки мали сильніші зв’язки, ніж жінки), тоді як вік модерував шлях Стимуляції - Доброзичливості (у молодших людей виявлено сильніший зв’язок, ніж у старших). Ґендер також моделював зв’язок Досягнення - Доброзичливість (чоловіки мали сильніші зв’язки, ніж жінки). У чоловіків зв'язок між Досягненням та Стимуляцією був сильні- шим, ніж у жінок. Щодо молодших людей, то у них зв'язок між Стимуляцією та Доброзичливістю був сильні- шим, ніж у старших. У жінок рівень доброзичливості не залежав від рівня досягнень. Виконаний аналіз проли- ває нове світло на непрямі та диференційовані асоціації серед особистих цінностей, відкриваючи перспективу для дослідження когнітивних механізмів, задіяних у становленні десяти основних цінностей.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

цінності, досягнення, доброзичливість, стимуляція, ґендер, вік, модерація, посередництво.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Bardi, A., & Schwartz, S.H. (2003). Values and behaviour: Strength and structure of relations. Personality and Social Psychology Bulletin, 29 (10), 1207–1220.
2. Berlyne, D. Conflict, arousal and curiosity. New York: McGraw-Hill. 1960.
3. Burgoyne, C.B. & Lea, S.E.G. (2006). Money is material. Science, 314, 1091–1092.
4. Hayes A. (2013). Introduction to mediation, moderation, and conditional process analysis: a regression-based approach. New York: Guilford Press.
5. Kluckhohn, C. (1951). Values and valueorientations in the theory of action: An exploration in definition and classification. In T. Parsons & E. Shils (Eds.), Toward a general theory of action (pp. 388-433). Cambridge, MA: Harvard University Press.
6. Korman, A. (1974). The Psychology of Motivation. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
7. Maio, G. R., Hahn, U., Frost, J., & Cheung, W. (2009). Applying the value of equality unequally: Effects of value instantiations that vary in typicality. Journal of Personality and Social Psychology, 97 (4), 598–614.
8. Maio, G.R., Pakizeh, A., Cheung, W.Y. & Rees, K.J. (2009). Changing, priming, and acting on values: effects via motivational relations in a circular model. Journal of Personality and Social Psychology, 97 (4), 699–715.
9. Maslow, A.H. (1965). Eupsychian management. Homewood, IL: Dorsey.
10. Parks-Leduc, L., Feldman, G., & Bardi, A. (2015). Personality traits and personal values: A metaanalysis. Personality and Social Psychology Review, 19(1) 3–29.
11. Parsons, T. & Bales, R. F. (1953). Family, Socialization, and Interaction Process. Glencoe: Free Press.
12. Prince-Gibson, E., & Schwartz, S. H. (1998). Value priorities and gender. Social Psychology Quarterly, 61, 49-67.
13. Schwartz, S. H. (1992). Universals in the content and structure of values: Theoretical advances and empirical tests in 20 countries. Advances in Experimental Social Psychology, 25, 1-65.
14. Schwartz, S. H. & Sagiv, L. (2000). Value Priorities and Subjective Well-Being: Direct Relations and Congruity Effects. European Journal of Social Psychology, 30, 177-198.
15. Schwartz, S. H., Melech, G., Lehmann, A., Burgess, S., Harris, M., & Owens, V. (2001). Extending the cross-cultural validity of the theory of basic human values with a different method of measurement. Journal of Cross Cultural Psychology, 32, 519-542.
16. Vohs, K.D., Mead, N.L. & Goode, M.R. (2006). The psychological consequences of money. Science, 314 (5802), 1154–1156.
17. Wade, M.D., Liu, L.A. & Vacek, J. (2011). Values and Upward Influence Strategies in Transition: Evidence From the Czech Republic. Journal of CrossCultural Psychology, 42 (2), 288–306.

Somayeh Gholamfarkhani, Elham Khoori, Firoozeh Derakhshanpour, Mohammad Aryaie, Sandy K. Wurtele. Psychometric Properties of the Personal Safety Questionnaire and “What if” Situations Test: Persian Versions

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 14-21.

DOI:

Сомейх Голамфархані,
магістр консультування з акушерства, Голестанський медичний університет, Голестан, Іран,
Елхем Хоурі,
кандидат медичних наук, доцент кафедри репродуктивного здоров'я, консультування та репродуктивного здоров'я,
Медичний університет імені Голланди, м. Горган, Іран,
Фірузе Деракшанпур,
доцент кафедри дитячої та підліткової психіатрії,
Голестанський психіатричний центр, Медичний університет ім. Горган,
Іран Мухаммед Арьяй,
магістр епідеміології, заступник науково-дослідницького та технологічного інституту,
Медичний університет імені Голланди, м. Горган, Іран,
Сенді К. Вуртель,
доктор психологічних наук, професор кафедри психології, Колорадо, Колорадо-Спрінгс, США

ПСИХОМЕТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ОПИТУВАЛЬНИКА ОСОБИСТІСНОЇ БЕЗПЕКИ ТА «А РАПТОМ…» СИТУАЦІЙНОГО ТЕСТУ: ІРАНСЬКА ВЕРСІЯ

АНОТАЦІЯ:

Сексуальне насильство над дітьми є серйозною проблемою громадського здоров’я та є однією з найбільш стресових подій у житті, з якими можуть зіткнутися батьки та їхні діти, що може викликати серйозні психологі- чні порушення. Щоб запобігти цьому явищу, у світі розробляються особисті програми безпеки для покращення знань та навичок дітей, пов’язаних із самозахистом. Для того, щоб оцінити знання та здатність дітей запобігати насильству над собою, важливо мати дійсні та надійні заходи. Дві методики – «Опитувальник особистісної безпеки» і «Ситуаційний тест «А раптом» – використовуються для оцінки знань дітей про сексуальне насильст- во та вимірювання здатності дітей розпізнавати контекст та реагувати в гіпотетично небезпечних ситуаціях. Метою дослідження є переклад та адаптація цих двох опитувальників з англійської мови на персидську для іранського цільового населення, а також визначення психометричних властивостей цих двох інструментів. Процес перекладу та культурної адаптації було здійснено за стандартною схемою. Валідність методик була оцінена шляхом емпіричного дослідження, у якому взяли участь 25 дівчат молодшого шкільного віку та 11 фахівців з досвідом роботи у різних сферах. Стабільність оцінювалася шляхом перевірки надійності випробу- вань та перевірки внутрішньої послідовності за допомогою коефіцієнта альфа Кронбаха. Було виявлено деякі культурні відмінності під час перекладу та валідації методик, які в результаті дослідження було адаптовано до цільової аудиторії. Результати кореляційного аналізу вказують на високий рівень надійності перських версій обох методик та їх підрахунків. Надійність внутрішньої послідовності, яка вимірюється коефіцієнтом альфа Кронбаха для Опитувальника особистісної безпеки становила 0,74, та від 0,71 до 0,96 – для Ситуаційного тесту «А раптом», загальна надійність – 0,91. Перські версії обох методик є валідними та надійними. Отже, вони мо- жуть бути корисними інструментами для оцінки знань дітей щодо насильства та вмінь запобігати йому.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

сексуальне насильство над дітьми, психометрія, надійність, профілактика.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Taylor, P, Moore, P, Pezzullo, L, Tucci, J, Goddard, C, De Bortoli L. (2008). The Cost of Abuse in Australia. Australian Childhood Foundation and Child Abuse Prevention Research Australia: Melbourne.
2. Walsh, K, Brandon, L, Chirio, L. (2012). Mother– child communication about sexual abuse prevention. J Child Sex Abuse, 21, 399-421.
3. Xie, QW, Qiao, DP, Wang, XL. (2016). ParentInvolved Prevention of Child Sexual Abuse: A Qualitative Exploration of Parents’ Perceptions and Practices in Beijing. J Child Fam Stud, 25, 999-1010.
4. Wurtele, S.K., Kast, L.C., Melzer, A.M. (1992). Sexual abuse prevention education for young children: A comparison of teachers and parents as instructors. Child Abuse Negl; 16, 865-76.
5. Kenny, M.C. (2010). Child sexual abuse education with ethnically diverse families: A preliminary analysis. Child Youth Serv Rev; 32: 981-89.
6. Finkelhor, D. (2009). The prevention of childhood sexual abuse. Future Child, 19,169-94.
7. Tutty, L.M. (2000). What children learn from sexual abuse prevention programs: Difficult concepts and developmental issues? Res Soc Work Pract, 10, 275-300.
8. Collin-Vézina, D, Daigneault, I, Hébert, M. (2013). Lessons learned from child sexual abuse research: prevalence, outcomes, and preventive strategies. Child Adolesc Psychiatry Ment Health, 7, 22.
9. Barth, J, Bermetz, L, Heim, E, Trelle, S, Tonia, T. (2013). The current prevalence of child sexual abuse worldwide: a systematic review and meta-analysis. Int J Public Health, 58, 469-83.
10. Mohammadi. M.R., Zarafshan, H., Khaleghi, A. (2014). Child Abuse in Iran: a systematic review and meta-analysis. Iran J Psychiatry, 9, 118-24.
11. Khanjari, S., Bastani, F., Kamalinahad, R., Hosseini, A. Prevention of Child Sexual Abuse.
12. Rode, N. (2005). Translation of Measurement Instruments and their Reliability: An Example of JobRelated Affective Well-Being Scale. Metodološki zvezki, 2,15-26.
13. Hyrkas, K, Appelqvist-Schmidlechner, K, Oksa, L. (2003). Validating an instrument for clinical supervision using an expert panel. Int J Nurs Stud, 40, 619-25.
14. Wurtele, S.K., Kast, L.C., Melzer, A.M. (1992). Sexual abuse prevention education for young children: comparison of teachers and parents as instructors. Child Abuse Negl, 16, 865-76.
15. Liang, B., Bogat, G.A., McGrath, M.P. (1993). Differential understanding of sexual abuse prevention concepts among preschoolers. Child Abuse Negl, 17, 641-50.
16. Wurtele, S.K., Hughes, J., Owens, J.S. (1998). An examination of the reliability of the “What if” Situations Test: A brief report. J Child Sex Abuse, 7, 41- 52.
17. World Health Organization (WHO). Process of translation and adaptation of instruments. 2016 [cited 2016 Feb 3]. Retrieved from: http://www.who.int/substance_abuse/research_tools/transl ation/en/.
18. Beaton, D.E., Bombardier, C., Guillemin, F., Ferraz, M.B. (2000). Guidelines for the process of cross cultural adaptation of self-report measures. Spine (Phila Pa 1976), 25, 3186-91.
19. Wild, D., Grove, A., Martin, M., Eremenco, S., McElroy, S., Verjee-Lorenz, A., et al. (2005). Principles of Good Practice for the Translation and Cultural Adaptation Process for Patient-Reported Outcomes (PRO) Психологія – Psychology Science and Education, 2018, Issue 1 21 Measures: report of the ISPOR Task Force for Translation and Cultural Adaptation. Value Health, 8, 94-104.
20. Bannigan, K., Watson, R. (2009). Reliability and validity in a nutshell. J Clin Nurs, 18, 3237-3243.
21. Polit, D.F., Beck, C.T., Owen, S.V. (2007). Is the CVI an acceptable indicator of content validity? Appraisal and recommendations. Res Nurs Health, 30, 459-67.
22. Mukaka, M.M. (2012). Statistics corner: A guide to appropriate use of correlation coefficient in medical research. Malawi Med J, 24, 69-71.
23. DeVon, H.A., Block, M.E., Moyle-Wright, P., Ernst, D.M., Hayden, S.J., Lazzara, D.J., et al. (2007). A psychometric toolbox for testing validity and reliability. J Nurs Scholarsh, 39, 155-64.
24. Zhang, W., Chen, J., Feng, Y., Li, J., Zhao, X., Luo, X. (2013). Young children's knowledge and skills related to sexual abuse prevention: a pilot study in Beijing, China. Child Abuse Negl, 37, 623-30.
25. Tavakol, M., Dennick R. (2011). Making sense of Cronbach's alpha. Int J Med Educ, 2, 53–55.

Mesut Öztürk, Ercümend Ersanli. Development of Philanthropy Scale

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 22-33.

DOI:

Месут Озтюрк,
Науковий співробітник, факультет освіти,
Gaziosmanpaşa University, м. Токат, Туреччина,
Еркуменд Ерсанлі,
доктор філософії, доцент, факультет здоров’язбереження,
Самсунський університет 19 травня, м. Самсун, Туреччина,

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ШКАЛИ ФІЛАНТРОПІЇ

АНОТАЦІЯ:

Філантропія – це бажання допомагати, не чекаючи на вигоду, безкорисливість. Метою цього дослідження є розробка надійної, дієвої шкали, яка визначає рівень філантропії індивіда. Запропонована шкала, створена шля- хом дослідження літератури та інтерв’ювання учасників експерименту, була протестована на 356 студентах, які навчаються на факультеті педагогіки Університету Газіосманпаса (241 дівчина та 115 юнаків). За результатами факторного аналізу та дослідження достовірності, шкала досягала 25 пунктів з трьома факторами. Ці пункти пояснюють дисперсію на рівні 42,286%. Для збільшення надійності було застосовувано підтверджувальний факторний аналіз першого порядку на отриману 3-факторну модель. Для цього до аналізу було залучено 310 осіб, які навчаються в Університеті Газіосманпа. У результаті дослідження було підтверджено валіднісь шкали. Значення коефіцієнта внутрішньої консистенції Кронбах-Альфа були виявлені на рівні 0,759 в цілому, 0,749 – за субшкалою безкорисливості та щирості, 0,702 – «любов і безумовне прийняття» та 0,700 – «чесність». У ре- зультаті підтверджувального факторного аналізу було з’ясовано, що індекси шкали є досконалими (p = .000 та X2 / sd = 1.725). Отже, результати показують, що розроблена шкала є надійною та валідною.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

ставлення, альтруїзм, безумовне визнання, філантропія, безкорисливість.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Açık, İ. (2008). Hasbilik İle İlgili Rivayetler (Sahih-i Buhari Özelinde). Yüksek Lisans Tezi, Marmara Üniversitesi, Sosyal Bilimler Enstitüsü, İstanbul.
2. Akbaba, S. (1994). Grupla Psikolojik Danışmanın Sosyal Psikolojik Bir Kavram Olan Özgecilik Üzerindeki Etkisi. Doktora Tezi, Atatürk Üniversitesi, Türkiye. 32
3. Akkoyun, F. (1982). Empatik Anlayış Üzerine. Ankara Üniversitesi Eğitim Bilimleri Fakültesi Dergisi. 15(2) .63-69.
4. Altunışık, R., Coşkun, R., Bayraktaroğlu, S., ve Yıldırım, E. (2012). Sosyal Bilimlerde Araştırma Yöntemleri Spss Uygulamalı. (22.Baskı). (s.266). Sakarya: Sakarya Yayıncılık.
5. Bilgin, N. (1988). Sosyal Psikolojiye Giriş. İzmir: Ege Üniversitesi Edebiyat Fakültesi Yayınları.
6. Budak, S. (2003). Psikoloji Sözlüğü. Ankara: Bilim ve Sanat Yayınları.
7. Büyüköztürk, Ş., Çakmak, E., Karadeniz, Ş. ve Demirel, F. (2006). Bilimsel Araştırma Yöntemleri. (22.Baskı). (s. 14, 86, 177-184). Ankara: Pegem Akademi.
8. Byrne, B. M. (1998). Structural Equation Modeling With LISREL, PRELIS and SIMPLIS: Basic Concepts, Application and Programming. Mahwah, NJ: Erlbaum.
9. Cevizci, A. (2002). Paradigma Felsefe Sözlüğü. (5.Baskı). İstanbul: Paradigma Yayınları.
10. Çokluk, Ö., Şekercioğlu, G. ve Büyüköztürk, Ş. (2010). Sosyal Bilimler İçin Çok Değişkenli İstatistik Spss ve Lisrel Uygulamaları. (s. 177-178, 233). Ankara: Pegem Akademi.
11. Dökmen, Ü. (2000). Sanatta ve Günlük Yaşamda İletişim Çatışmaları ve Empati. (4.Baskı). İstanbul: Sistem Yayıncılık.
12. Ersanlı, K. (2012). Düşündüklerim Paylaştıklarım. Samsun: DH Yayınları.
13. Ersanlı, K. & Doğru Çabuker, N. (2015). Diğerkamlık Ölçeği’nin Psikometrik Özellikleri. Elektronik Sosyal Bilimler Dergisi. 14(52), 43-53.
14. Ersanlı, K. & Doğru Çabuker, N. (2016). Diğerkamlık Becerisi Psikoeğitim Programının Üniversite Öğrencilerinin Diğerkamlık Düzeylerine Etkisi. 5/2016 VI. Uluslararası Canik Sempozyumu. Psikolojik Danışma ve Rehberlik. Hedefe Doğru [Uluslararası]
15. Gül, A. (2016). Otantiklik ve Dindarlığın Özgecili Üzerindeki Rolünün İncelenmesi. Yüksek Lisans Tezi, Ondokuz Mayıs Üniversitesi, Eğitim Bilimleri Enstitüsü, Samsun.
16. Hackney, H. & Cormier, S. (2008). Psikolojik Danışma İlke ve Teknikleri: Psikolojik Yardım Süreci El Kitabı. (T. Ergene & S. Aydemir Sevim, Çev.). Ankara: Mentis Yayıncılık.
17. Hançerlioğlu, O. (1986). Toplumbilim Sözlüğü. İstanbul: Remzi Kitabevi.
18. Hansen, D. E., Vanderberg, B. & Patterson, M. L. (1995). The Effects Of Religious Orientation on Spontaneous and Nonspontaneous Helping Behaviors. Personality and Individual Differences 19(1), 101-104.
19. Hogg, M. A. & Vaughan, G. M. (2014). Sosyal Psikoloji. (İ. Yıldız & A. Gelmez, Çev.). (2.Baskı). (s.496). Ankara: Ütopya Yayınevi.
20. Kalaycı, Ş. (2010). Spss Uygulamalı Çok Değişkenli İstatistik Teknikleri. (5. Baskı). Ankara: Asil Yayın.
21. Karamuk, A. (2015). 10-13 Yaş Grubu Çocukların Empati Düzeyinin İncelenmesi. Yüksek Lisans Tezi, Beykent Üniversitesi, Sosyal Bilimler Enstitüsü, İstanbul.
22. Kayıklık, H. (2000). Dini Yaşayış Biçimleri: Psikolojik Temelleri Açısından Bir Değerlendirme. Yayımlanmamış Doktora Tezi, Dokuz Eylül Üniversitesi, Türkiye.
23. Kline, P. (1994). An Easy Guide to Factor Analysis. New York: Loutgedge.
24. Leech, N. L., Barett, K.C. ve Morgan, G. A. (2005). Spss for Intermediate Statistics: Use and Interpretation. (2.Baskı). (s.82, 52). NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Inc.
25. Marshall, G. (1999). Sosyoloji Sözlüğü. (O. Akınhay & D. Kömürcü, Çev.) Ankara: Bilim ve Sanat Yayınları.
26. Seçer, İ. (2013). Spss ve Lisrel ile Pratik Veri Analizi Analiz ve Raporlaştırma. Ankara: Anı Yayıncılık.
27. Smith, T. W. (2003). Altruism In Contemporary America: A Report from The National Altruism Study. National Opinion Research Center, University of Chicago. Report prepared for the Fetzer Institute.
28. Sümer, N. (2000). Yapısal Eşitlik Modelleri:Temel Kavramlar ve Örnek Uygulamalar. Türk Psikoloji Yazıları, 3(5), 60-62.
29. Şemin, R. (1979). Çocukta Ahlaki Davranış ve Ahlaki Yargı İstanbul: İstanbul Üniversitesi Eğitim Fakültesi Yayınları.
30. Şencan, H. (2005). Sosyal ve Davranışsal Ölçümlerde Güvenilirlik ve Geçerlilik. Ankara: Seçkin Yayıncılık.
31. Şentürk, H. (1994). İbadetin Manası ve Fonksiyonları Üzerine Psikolojik Bir Bakış Denemesi. Süleyman Demirel Üniversitesi İlahiyat Fakültesi Dergisi, 1, 139-158.
32. Şimşek, Ö. F. (2007). Yapısal Eşitlik Modellemesine Giriş Temel İlkeler ve Lisrel Uygulamaları. Ankara: Ekinoks Yayıncılık.
33. Tan, H. (2014). Psikolojik Yardım İlişkileri Psikolojik Danışma ve Psikoterapi. Ankara: Nobel Akademik Yayıncılık.
34. TDK (2011). Güncel Türkçe Sözlük. Ankara: Türk Dil Kurumu.
35. Topses, G. (2012). Davranışçı ve VaroluşçuHümanistik Psikolojik Danışma Kuramlarının Ayırt Edici ve Örtüşen Nitelikleri. International Journal of New Trends in Arts, Sports& Science Education (IJTASE), 1 (3), 67-75.
36. Yam, F. (2014). Psikolojik Danışma Özyeterliliği, Kişilik Özellikleri, Durumluk-Sürekli Kaygı Düzeyleri Ve Geçmiş Eğitim Yaşantıları. Yüksek Lisans Tezi, Gaziosmanpaşa Üniversitesi, Eğitim Bilimleri Enstitüsü, Tokat.
37. Yıldırım, M. ve Topcuoğlu, P. (2016). Özgeciliğin Çeşitli Demografik Değişkenlerle 33 İncelenmesi: Sakarya Örneği. Sakarya Üniversitesi Eğitim Fakültesi Dergisi. (32), 40-53.

Peivasteh Safarpour, Ahmad Reza Dorosty Motlagh, Homa Sadeghi. Relationship Between Food Insecurity and Depression in Elementary School Students’ Mothers

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 34-39.

DOI:

Півастех Сафарпур*,
кандидат наук у галузі харчування, кафедра харчування, школа охорони здоров’я,
Іранський медичний університет, м. Тегеран, Іран,
Ахмад Реза Дорості Мотлах,
кандидат наук з харчування, доцент, кафедра громадського харчування, школа харчових наук та дієтології,
Технічний університет медичних наук, м. Тегеран, Іран
Хома Садегі,
кандидат епідеміологічних наук, кафедра епідеміології, Массачусетський університет, м. Лоуелл, США

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ НЕСТАЧЕЮ ПРОДУКТІВ І ДЕПРЕСІЄЮ У МОЛОДИХ ЖІНОК

АНОТАЦІЯ:

Мета статті полягає у визначенні взаємозв’язку між нестачею продуктів та депресією серед матерів уче- ниць початкової школи в Бандар-Е-Анзалі, північ Ірану. В емпіричному дослідженні було обрано випадковим чином 400 матерів із середнім віком 37,28 ± 5,68 років учениць із 12 загальноосвітніх початкових шкіл. Серед методів дослідження було використано розроблену анкету щодо соціально-економічних факторів сім’ї, Опиту- вальник продовольчої безпеки родини та Шкалу депресії Бека. Дані були проаналізовані за допомогою крите- рію хі-квадрат та методами логістичного регресійного аналізу. Згідно з результатами, 33% матерів були вразли- ві до депресії, у 18,5% - виявлено різні рівні депресії (12,8% - середній ступінь депресії, 5% - глибока депресія та 0,5% - надглибока депресія). Крім того, 51% респондентів страждали тією чи іншою мірою від нестачі харчо- вих продуктів (26% мали нестачу продуктів без ознак голодування, 16,5% - продовольча нестача з помірним голодом та 8,5% - відсутність провіанту із сильним голодом). Виявлено значний зв’язок між нестачею продук- тів у сім’ї та депресією (р <0,0001). Найвищий рівень депресії спостерігався в одиноких матерів з нестачею продуктів. Найвищий рівень нестачі продовольства спостерігався у сім’ях, які проживали не у власних будин- ках, безробітних матерів чи батьків, чи родин без вищої освіти. Модель логістичної регресії показала, що най- важливішими факторами депресії матерів є відсутність майнових прав на житло (р = 0,01), наявність хворого члена в сім’ї (р = 0,02) та відсутність чоловіка (р = 0,03). Отже, за результатами дослідження нестача продуктів може бути причиною депресії.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

продовольча незахищеність, депресія, соціально-економічний стан, жінки, харчування, дієта.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Martinsen, E.W. Physical activity and depression: clinical experience. Acta Psychiatric Scand, 1994; 377 (suppl): 23-27.
2. Sadock, B.J., Sadock, V.A. (2003). Kaplan and Sadock’s Synopsis of Psychiatry: Behavioral Sciences. Clinical Psychiatry. 9th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 23(14): 205-214.
3. Parker, G. et al. (1999). Psychological predictors of single and recurrent major depression episodes. Journal of affective disorders, 139-147.
4. Lambert, K.G. (2006). Rising rates of depression in today society: Consideration of roles of effort-based rewards and enhanced resilience in day-to-day functioning. Neuroscience and Biobehavioral Reviews, 30, 497- 510.
5. Weissman, M.M. et. al. (1993). Sex differences in rates of depression: cross-national perspectives. J Affect Disord, 29(2-3), 77-84.
6. American Psychiatric Association (APA). Diagnostical and statistical manual for mental disorders (4th ed). Washington. D.C, 1994.
7. Bickel. G, et al. (2000). Guide to measuring household food security, Revised 2000. USDA, Food and Nutrition Service, Office of Analysis, Nutrition and Evaluation. Alexandria VA.
8. Cook, J.T. et al. (2006). Child food insecurity increases risks posed by household food insecurity to young children’s health. J Nutr, (pp. 1361-1076).
9. Nord, M. et al. (2010). Household Food Security in the United States 2009. Econ Res Serv (ERR-108).
10. Hamilton, W. et al. (1997). Household food security in the United States in 1995: technical report of the food Security Measurement Project. Alexandria: USDA, Food and Consumer Service, Office of Analysis and Evaluation.
11. Dastgiri, S. et al. (2006). Factors on Food Insecurity: A Cross Sectional Study in Tabriz Years 2004-2005. Journal of Ardabil University of Medical Sciences, 3, 233-9.
12. Karam, Soltani Z. et al. (2007). Obesity and Food Security in Yazd Primary School Students. Tehran University Medical Journal, 7, 68-76 [In Persian].
13 Rafiei, M. et al. (2009). Assessing the internal validity of a household survey-based food security measure adapted for use in Iran. Nutrition Journal, 8(1), 28.
14. Beck, W. (1961). An inventory for measuring depression. Archives of General Psychiatry, 4, 561-571.
15. Payab, M et al. (2012). Association of Food Insecurity with Some of Socioeconomic and Nutritional Factors in Mothers with Primary School Child in Rey City. Iranian Journal of Nutrition Sciences and Food Technology, 7(1), 75-84.
16. Whitaker, R. et al. (2006). Food insecurity and the risks of depression and anxiety in mothers and behavior problems in their preschool-aged children. Pediatrics, 118(3), 859.
17. Kim, K., Frongillo, E. (2007). Participation in food assistance programs modifies the relation of food insecurity with weight and depression in elders. Journal of Nutrition, 137(4), 1005.
18. Casey, P.H. et al. (2006). The association of child and household food insecurity with childhood overweight status. Pediatrics, 118, 1406-13.
19. Hadley, C., Patil, C. (2007). Food insecurity in rural Tanzania is with maternal anxiety and depression. American journal of human Biology, 18(3), 359-368.
20. Kollannoor-Samuel, G. et al. (2011). Social Support Modifies the Association between Household Food Insecurity and Depression among Latinos with Uncontrolled Type 2 Diabetes. Journal of Immigrant Minority Health, 13, 982-989.
21. Gallagher, M.L. (2012). Intake: The Nutrients and Their Metabolism. In: Mahan LK, Escot-Stump S, Raymond J.(editors) Krause’s Food and the Nutrition Care Process. 13nded. United States of America: Elsevier.
22. Hogberg, G. et al. (2012). Depressed adolescents in a case-series were low in vitamin D and depression was ameliorated by vitamin D supplementation. Acta Pediatric, 1,1-5. ISSN 0803-5253.
23. Matud, M. (2004). Gender differences in stress and coping styles. Personality and Individual Differences, 37 (7), 1401-1415.
24. Clarke. D, Goosen, T. (2009). The mediating effects of coping strategies in the relationship between automatic negative thoughts and depression in a clinical sample of diabetes patients. Personality and Individual Differences, 46, 460-464.
25. Nagas, Y. et al. (2009). Coping strategies and their correlates with depression in the Japanese general population. Psychiatry Research, 168(1), 57-66.
26. Ahmady, A., Yoosefi, G.H. (2006). The prevalence of depression and related factors in the Bakhtiari nomads in 1385. Journal of Gorgan University of Medical Sciences, 10(2), 65-68.
27. Akhtar-Danesh, N., Landeen, J. (2007). Relation between depression and sociodemographic factors. International journal of mental health systems, 1, 4.
28. Timur, S. and Sahin, N. (2010). The prevalence of depression symptoms and influencing factors among Психологія – Psychology Science and Education, 2018, Issue 1 39 perimenopausal and postmenopausal women. Menopause, 17(3), 545.
29. Cairney, J. et al. (1999). 12-month prevalence of depression among single and married mothers in the 1994. National Population Health Survey, 90(5).
30. Brown, G., Moran, P. (1997). Single mothers, poverty and depression. Psychological Medicine, 27(01), 21-33.

шаблон-укр

// Наука і освіта. – 2018. – №1. – 1.

DOI:

Тетяна Анатоліївна Кокнова,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри романо-германської філології,
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,
1, площа Гоголя, Старобільськ, Україна

ІМ

АНОТАЦІЯ:

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

ей.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

207 с