Поліщук О. С. Комунікативні бар’єри, що постають перед студентами при вивченні англійської мови на рівні університету: фактори та рішення.

// Наука і освіта.  2017.  №8. 44-48.


DOI:

Олександр Сергійович Поліщук,
кандидат філологічних наук, старший викладач,
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вулиця Героїв Оборони, 15, Київ, Україна


КОМУНІКАТИВНІ БАР’ЄРИ, ЩО ПОСТАЮТЬ ПЕРЕД СТУДЕНТАМИ ПРИ
ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА РІВНІ УНІВЕРСИТЕТУ: ФАКТОРИ ТА РІШЕННЯ


АНОТАЦІЯ:

Глобалізація та експансія англійської мови у світі змінили сценарій викладання англійської мови та її вивчення: сьогодні іншомовна освіта – це не просто покращення навичок читання та письма, а також підготовка студентів до іспитів, але й формування їхньої іншомовної професійної компетенції, конкурентноспроможності шляхом зміцнення комунікативних навичок. На жаль, багато випускників українських вищих навчальних закладів не можуть ефективно взаємодіяти з іншими англійською мовою через численні перешкоди для ефективного спілкування. Таким чином, наше дослідження спрямоване на 1) вивчення бар’єрів ефективного спілкування англійською мовою, які відчувають студенти українських вишів, та 2) пошук ефективних рішень проблеми для формування стійких іншомовних комунікативних навичок. Результати проведеного дослідження демонструють, що студенти зіштовхуються з різними проблемами спілкування, хоча в цілому вони позитивно ставляться до вивчення англійської мови. Виявлено, що учасники експерименту зіштовхуються з мовним бар’єром (лексика та граматика), психологічним бар’єром (страх помилитися, страх виступати перед аудиторією), а також такими проблемами як-от: мала кількість мовних занять на тиждень, невідповідні методи навчання, застарілі навчальні плани та підручники як фактори, що призводять до неспроможності ефективно спілкуватися англійською мовою. Інший важливий чинник полягає в тому, що багато студентів університету почуваються невпевнено, коли носії мови використовують різні сленгові слова, власні назви, місцеві назви, назви продуктів, розмовляють у швидкому темпі, з різними акцентами тощо. У нашому дослідженні ми також намагалися висвітлити деякі стратегії подолання бар’єрів англомовної комунікації, такі, як використання адекватних методів навчання та допоміжних засобів, запобігання частому виправленню помилок, формування навичок спілкування поза межами аудиторії, використання кооперативних методів навчання та автентичних матеріалів, формування знань про культурні відмінності та розмаїття культур у світі.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

англійська мова як іноземна мова, спілкування, бар'єри спілкування, стратегії подолання.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Chigicherla T. R. Communication and its types / Thirupal Reddy Chigicherla // International Research Journal of Management Sociology & Humanities. – 2014. – Vol.5.
2. Larsari V.N. Learners' communicative competence in English as a foreign language (EFL) / V.N. Larsari //Journal of English and literature / – 2011. – Vol. 2(7). – P. 161-165.
3. Nazari A. EFL Teachers’ Perception of the Concept of Communicative Competence / A. Nazari //ELT Journal. – 2007. – No. 61/3. – P. 202-210.
4. Nilanjana P. Study on Communication Barriers in the Classroom: A Teacher’s Perspective / P. Nilanjana, H. Santoshi, G. Abhijit // Online Journal of Communication and Media Technologies. – 2006. –Vol.6, Issue 1.
5. Norrish J. Language Learners and their Errors / J. Norrish. – London: Macmillan Press London, 1983.
6. Seidlhofer B. English language as a lingua franca / B. Seidlhofer // ELT Journal. – 2005. – No. 59 (4). – P. 339-341.
7. The Key Competences for Lifelong Learning. A European Framework. Recommendation of the European Parliament and of the Council. [Електронний ресурс] / The Key Competences for Lifelong Learning // Belgium: European Communities. – 2007. – Режим доступу до ресурсу: http://ec.europa.eu/dgs/education_culture/publ/pdf/lllearni ng/keycomp_en.pd.

Цвєткова Г. Г. Емоційний інтелект: ментальна основа професійного самовдосконалення викладача вищої школи.

// Наука і освіта.  2017.  №8. 49-59.


DOI:

Ганна Георгіївна Цвєткова,
доктор педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти та дитячої творчості,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова,
Тургенівська 8/14, м. Київ, Україна


ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ: МЕНТАЛЬНА ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОГО
САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ


АНОТАЦІЯ:

У статті розкрито сутність емоційного інтелекту як ментальної основи професійного самовдосконалення викладачів вищої школи та експериментально досліджено вплив емоційного інтелекту на професійний розвиток педагога; здійснено аналіз ціннісного ставлення викладачів гуманітарних дисциплін ВНЗ до професійного розвитку та емоційного інтелекту як психолого-педагогічного феномену. Емоційний інтелект викладача вищого навчального закладу складається із сукупності взаємозалежних структурно-змістових компонентів: особистісного (самопізнання на основі самоповаги та самоприйняття), соціального (контактності, емоційної саморегуляції), фасілітативного (оптимістичного відчуття життя та позитивної модальності професійного розвитку). Викладачів-учасників експерименту було розподілено на дві групи, залежно від віку, стажу викладацької діяльності. Експериментальний аналіз представленості компонентів емоційного інтелекту засвідчив, що респонденти І групи виявили себе як більш відкриті, гнучкі, мобільні, активно прагнули до високого рівня професіоналізму завдяки прагматичним мотивам, усвідомлювали важливість розвитку емоційного інтелекту. У переважній більшості випробувані ІІ групи погоджувалися з необхідністю професійного самовдосконалення та розвитку емоційного інтелекту, зазначали, що вони вже досягнули високого рівня цих процесів. З’ясовано, що ці викладачі характеризуються консерватизмом, закритістю, завищеною самооцінкою, разом з тим розвиненою морально-духовною сферою, альтруїстичними прагненнями та потребами, гальмуванням механізмів розвитку емоційного інтелекту. Було виявлено суттєву різницю в показниках емоційного інтелекту як ментальної основи професійного самовдосконалення, що відповідає рівню статистичної значущості.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійне самовдосконалення, емоційний інтелект, викладач гуманітарних дисциплін вищої школи.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Бех І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навч. посіб. / І. Д. Бех. – К. : Академвидав, 2012. – 256 с.
2. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії : наук. метод. посіб. / І.А. Зязюн. – К.: МАУП, 2000. – 312 с.
3. Люсин Д. В. Современные представления об эмоциональном интеллекте / Д.В. Люсин // Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования / Под ред. Д.В. Люсина, Д.В. Ушакова. – М.: Институт психологии РАН, 2004. – С. 29-36.
4. Семеног О. Підвищення кваліфікації – невід’ємна складова розвитку професійної компетентності викладача / О. Семеног // Вересень. – 2011. – № 1 – 2. – С. 10-16.
5. Семеног О. Особистість учителя у вимірах педагогічної майстерності Любові Мацько / О. Семеног // Укр. л-ра в загальноосвітній шк. – 2014. – № 1. – С. 2-7.
6. Цвєткова Г. Г. Професійне самовдосконалення викладачів гуманітарних дисциплін вищої школи : монографія / Г. Г. Цвєткова. – Слов’янськ : Вид-во Б. І. Маторіна, 2014. – 478 с.
7. Цвєткова Г. Г. Інноваційність як принцип нового педагогічного мислення та шлях професійної самореалізації викладачів гуманітарних дисциплін / Педагогіка – Education Science and Education, 2017, Issue 8 58 Г. Г. Цвєткова. – Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис / за заг. ред. В.П.Андрущенка. – Київ. – 2016. – № 1 (60) . – С. 42- 49.
8. Шпак М. Емоційний інтелект в контексті сучасних психологічних досліджень / М.Шпак // Психологія особистості. – 2011. – №1 (2). – С.282-288.
9. Bar-On R. Emotional Intelligence in Men and Women: Emotional Quotient Inventory: Technical Mannual / R. Bar-On. – Toronto : Multi-Health Systems,1997.
10. Gardner H. Multiple intelligences: the theory in practice / H. Gardne. – New York :Basic Books, 1993. – 304 p.
11. Goleman D. Emotional intelligence / D. Goleman. – New York : Bantam Books,1995. – 352 р.
12. Mayer J.D., Salovey P. The Intelligence of emotional intelligence / J.D. Mayer,P. Salovey // Intelligence. – 1993. – V.17. – № 4. – P. 433-442.
13. Petrides K. Trait emotional intelligence theory / K. Petrides // Industrial and Organizational Psychology: Perspectives on Science and Practice. – Vol. 3(2). – 2010. – P. 136-139.
14. Petrides K.V. The role of trait emotional intelligence in academic performance and deviant behavior at school / K.V. Petrides, N. Frederickson, A. Furnham // Personality and Individual Differences. 2004. – № 36. – P. 277-293.
15. Tsvetkova G. G. Professional improvement of the high school teachers of the Humanitarian specialties: reflexive-transcendent criterion / G. G. Tsvetkova // Austrian Journal of Humanities and Social Sciences, January-February. – 2014.– № 1. – Р. 244-252.
16. Tsvetkova G. G. Professional self-improvement of a high school teacher: creative criterion / G. G. Tsvetkova // European Applied Sciences, March. – 2014.– № 3. – Р. 70-73.

Kruhliak I., Mishenina T. M. Linguodidacatic Terms Codification Under Conditions of Interdisciplinary Integration.

// Наука і освіта.  2017.  №8. 60-65.


DOI:

Ірина Кругляк,
доктор педагогічних наук, професор,
директор Інституту педагогіки,
Стальова-Воля, Польща,
Тетяна Михайлівна Мішеніна,
доктор педагогічних наук, професор,
доцент кафедри української філології,
Криворізький державний педагогічний університет,
вул. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, Україна


КОДИФІКАЦІЯ ЛІНГВОДИДАКТИЧНИХ ТЕРМІНІВ В УМОВАХ
МІЖГАЛУЗЕВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЯК ЛЕКСИКОГРАФІЧНА ПРОБЛЕМА


АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено питанню кодифікації лінгводидактичних термінів з урахуванням міжгалузевої інтеграції. Вироблення лінгводидактичної компетенції майбутніх філологів детерміноване сформованістю фахового словника, який на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної думки значною мірою визначається інтеграційною означеністю. Доведено, що медіаструктура фахового словника з лінгводидактики ускладнюється шляхом розширення функціональності базових термінів; уведення міжгалузевих термінів; переосмислення понять, пов’язаних із кодифікацією термінів, які складають попередні дві групи. Структурно-семантичні особливості лінгводидактичних термінів зумовлені динамікою семантичної структури, обсягом й характером дефініційних значень у змісті лексико-семантичної системи мови й стильовим функціонуванням у ній. Процес перегрупування значень у семантичній структурі лінгводидактичних термінів зумовлений розвитком нового значення, яке пов’язане з розширенням значеннєвих відтінків. Адаптація фахових термінів психолого-педагогічної галузі до лексико-семантичної системи мови досягається шляхом взаємодії з близькими за значенням словами. Інтеграційну детермінацію семантичних зрушень у змісті лінгводидактичних термінів репрезентують відношення перехрещування як перенесення. Досліджено, що ускладнення медіаструктури лінгводидактичного словника досягається шляхом уведення до категорійно-поняттєвого апарату термінів, які кваліфікуються як міжгалузеві. Новітню інтерпретацію знаходять такі міжгалузеві поняття, як культура, мовна особистість, мовна ситуація. Зважаючи на те, що інтеграційний принцип визначає подальшу інтерпретацію спеціальних термінів в межах таких суміжних галузей (етносеміотика, лінгвокультурологія, етнолінгвістика, психолінгвістика, лінгвогеографія, етнопедагогіка, культурологія, лінгвокраєзнавство, паралінгвістика), констатуємо відповідне переосмислення категорійного апарату лінгводидактики на рівні наукових засад вироблення компетенцій. Зміна в семантичній структурі лінгводидактичних термінів детермінує відповідну інтерпретацію методики навчання мови (ідеться насамперед про словникові статті, які стосуються визначення дефініцій них характеристик лінговдидактичних засад навчання лексикології і фразеології; лінгвістичного, екстралінгвістичного і психолінгвістичного чинників вивчення лексики і фразеології).


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

лексикографія, міжгалузевий термін, лінгводидактичний термін, кодифікація, інтеграція.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1.Бацевич Ф.С. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф.С. Бацевич. – К. : Довіра, 2007. – 205 с.
2.Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров.  3-е изд. – М.: Рус. яз., 1983. – 269 с. – с. 98, с. 212
3.Енциклопедія освіти : [гол. ред. В.Г.Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
4.Ефимов Р. В. Внутренняя валентность слова: теория и практика : учебное пособие / Р.В. Ефимов, В.И. Каравашкин. – Харьков: Изд-во Харьк. гос. у-та им. Горького, 1977. – 87 с.
5.Ковалик І. І. Логіко-лінгвістична проблематика технічної термінології у слов’янських мовах / І.І. Ковалик // Вісник Львівського державного університету ім. Івана Франка: Серія філологічна. –Львів, 1969. – Вип. 6. – С. 19–24., С. 22.
6.Кочан І.М. Системність, динаміка, кодифікація слів з міжнародними кореневими компонентами в сучасній українській мові : дис. … д-ра філол. наук ; спец. 10.00.02 – українська мова / Ірина Миколаївна Кочан. – Львів, 2006. – 564 с., С. 105.
7.Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов / Д.С. Лотте. – М.: Наука, 1982. – 149 с., С. 21.
8.Мацюк Г. П. Прескриптивне мовознавство в Галичині (перша половина Х1Х ст.) / Г.П. Мацюк. – Львів: Вид-во Львів.нац. у-ту ім. Івана Франка, 2001. – 372 с.
9.Остапенко Н.М. Теоретичні і методичні засади формування лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови і літератури : дис. … доктора пед. наук ; 13.00.02 / Наталія Миколаївна Остапенко. – К., 2010. – 471 с.
10. Панько Т. І. Методологічні засади вивчення й розвитку національної термінології / Т.І. Панько // Теорія та прагматика термінологічної лексики: тези доп. респ. наук.-метод. конф. – К.: НМК ВО, 1991. – С. 73–74, С. 73.
11. Українська мова : [енциклопедія] / ред. кол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін. – [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. Бажана, 2004. – 864 с. : іл.
12. Ярцева В.М. Контрастивная граматика / В.М. Ярцева. – Москва: Просвещение, 1981. – 112 с.

Дегтяренко Т. В., Яготін Р. С. Доцільність оцінки адаптаційних можливостей та психосоматичного здоров’я студентської молоді за об’єктивними психофізіологічними параметрами.

// Наука і освіта.  2017.  №8. 66-71.


DOI:

Тетяна Володимірівна Дегтяренко,
доктор медичних наук, професор кафедри біології і основ здоров’я,
Родіон Сергійович Яготін,
аспірант кафедри біології і основ здоров’я,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна


ДОЦІЛЬНІСТЬ ОЦІНКИ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТА
ПСИХОСОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
ЗА ОБ’ЄКТИВНИМИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ


АНОТАЦІЯ:

Авторами обґрунтовано доцільність увпровадження оцінки адаптаційних можливостей та стану психосоматичного здоров’я студентської молоді за об’єктивними психофізіологічними параметрами. Розроблена комплексна програма психофізіологічного обстеження, яка адаптована для студентів вищих навчальних закладів, дозволяє здійснювати прогнозування індивідуальних траєкторій їх психофізичного розвитку і сприяє запровадженню індивідуалізованого підходу до організації та проведення занять з фізичної культури.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психофізіологічний стан, студенти, фізична культура, адаптація.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Александров Ю. И. Психофиология. / Ю. И. Александров. – СПб: Питер, 2006. ─ 464 с.
2. Босенко А. І. Науково-дослідна діяльність в галузі освіти: навчально-методичний посібник / А.І. Босенко, О. М. Вержиховська, О. В. Гаврилов, В. А. Гурський; за ред. П. Д. Плахтія. – Кам’янець- Подільський: ПП “Медобори-2006”, 2014. – 160 с.
3. Дегтяренко Т. В. Психофизиологическая парадигма в решении актуальных проблем рекреационной психологи / Т. В. Дегтяренко // Наука і освіта. – № 11 – Одеса: ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2011. – С. 42-46.
4. Дегтяренко Т. В. Кореляційний аналіз між показниками психомоторики і перцептивно-когнітивного за результатами комплексного нейропсихологічного та психофізичного обстеження дітей з різним рівнем інтелектуального розвитку / Т. В. Дегтяренко // Матеріали VII Міжнародної заочної конф. «Психолого-педагогічні та медико-біологічні аспекти фізичного виховання і спорту» , Одеса, ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2016). – С. 276-283.
5. Дегтяренко Т.В. Антропогенетика для психологов: учебник [для студентов психолого-педагогического профиля] / Т.В. Дегтяренко, В.Ф. Коджебаш. – Одесса: Бондаренко М.А., 2016. – 268 с.
6. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология / Е.П. Ильин. – СПб: Питер, 2005. – 432 с.
7. Ильин Е. П. Психофиология состояний человека / Е.П. Ильин. – СПб: Питер, 2005. – 412 с.
8. Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: монографія / О. М. Кокун. – К.:Міленіум, 2004. – 265 с.
9. Коробейніков Г. В. Діагностика психофізіологічних станів спортсменів: Метод. Посібник / Г. В. Коробейніков, О. К. Дудник, Л. Д. Коняєв та ін. – К.: 2008. – 64 с.
10. Макаренко М. В., Лізогуб В.С. Онтогенез психофізіологічних функцій людини / М. В. Макаренко, В. С. Лізогуб. – Черкаси, Вертикаль, ПП Кардич С.Г., 2011. – 256 с.

Kolomiiets A. M., Kolomiiets D. I., Gromov Ye. V. Implementation of The Latest World-Class Scientific Achievements in Training Process of Future Teachers.

// Наука і освіта.  2017.  №8. 72-77.


DOI:

Алла Миколаївна Коломієць,
доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи,
Вінницький державний педагогічний університет ім. М.М. Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Дмитро Іванович Коломієць,
кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри ТОЕБЖД,
Вінницький державний педагогічний університет ім. М.М. Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна,
Євген Володимирович Громов,
кандидат педагогічних наук, викладач, начальник наукового відділу,
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. М. Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна


ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ НОВІТНІХ НАУКОВИХ ДОСЯГНЕНЬ
СВІТОВОГО РІВНЯ У ПІДГОТОВКУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ


АНОТАЦІЯ:

На сучасному етапі розвитку українського суспільства на державному рівні визнано, що традиційна система освіти перебуває в стані кризи. До того ж, очевидно, що криза системи освіти – це лише частина глобальної цивілізаційної кризи. Нинішню цивілізацію характеризують кризи економічного, екологічного, енергетичного, інформаційного, соціального та національного характеру. Можливість успішного подолання цих криз і конфліктів багато в чому визначається рівнем освіченості та культури суспільства. Зазначена специфіка розвитку суспільства диктує нові вимоги до освітньої парадигми: основними цілями освіти стають формування та розвиток особистості засобами навчання; орієнтація на досягнення якісно нового рівня освіченості кожної особистості та суспільства загалом; розширення наукового світогляду кожного учня й студента. Вимога підвищення якості підготовки майбутнього вчителя вимагає підпорядкувати навчальний процес у ВНЗ не стільки завданню інформаційного насичення, скільки формуванню культури мислення студентів, розвитку інтелектуального потенціалу особистості, дослідницьких навичок і вмінь творчого конструювання. Тобто навчальний процес у педагогічному ВНЗ має бути спрямованим на тісний зв’язок з науковою діяльністю і стати науково-педагогічним. Потрібні нові методологічні підходи до організації професійної підготовки майбутніх учителів і спеціальна методика імплементації новітніх результатів наукових досліджень у зміст і технології підготовки майбутніх учителів. Напрямами розв’язання проблеми відірваності теорії, освіти і практики вважаємо спеціальні заходи щодо імплементації новітніх результатів наукових досліджень у зміст і технології підготовки майбутніх учителів. До таких напрямів відносимо: імплементацію результатів досліджень фундаментальних наук у відповідні розділи навчальних дисциплін; упровадження новітніх психолого-педагогічних досягнень у методичну підготовку майбутніх учителів; використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, що постійно розвиваються, в удосконаленні змісту та форм організації навчально-виховного процесу. Зазначені заходи не лише розширюють науковий світогляд майбутніх педагогів, а й розвивають методологічну культуру, без якої неможлива висока якість педагогічної освіти.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

підготовка вчителів, наукові досягнення, науково-дослідна робота, імплементація, педагогічна освіта, зміст освіти.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Есарева З. Ф. Взаимодействие научной и педагогической деятельности преподавателя университета: Автореф. дис…. докт. пед. наук. / З. Ф. Есарева. – Л., 1975. – 20 с.
2. Кашаєв І. Впровадження результатів наукових досліджень у навчальний процес / І. О. Кашаєв, Р. В. Пугачов // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. – 2014. – № 2 (15). – С. 177- 179.
3. Климова Н. В. Интеграция вузовской науки и учебного процесса в условиях гармонизации системы высшего образования / Н. В. Климова // Фундаментальные исследования / Н.В. Климова. – 2011. – № 12 (ч. 2). – С. 306-310.
4. Коломієць А. М. Сучасні методологічні підходи в організації вищої педагогічної освіти / А. М. Коломієць, Н. І. Лазаренко // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. – Випуск 3(110). – Серія : Педагогіка. – Одеса : ПНПУ, 2016. – С. 47-52.
5. Кушнір В. Методологічна підготовка вчителя / В. Кушнір // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. – 2012. – Вип. 106. – С. 58-74.
6. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України ; [редкол.: В. Г. Кремень (голова), В. І. Луговий (заст. голови), А. М. Гуржій (заст. голови), О. Я. Савченко (заст. голови)] ; за заг. ред. В. Г. Кременя. – Київ : Педагогічна думка, 2016. – 448 с.
7. Фащевський М. І. Інтеграція наукових досягнень у навчальний процес як необхідна передумова зростання фахових компетенцій студентів / М. І. Фащевський // Від викладання дисциплін – до освоєння наук: трансформація змісту, технологій освітньої діяльності та розвиток педагогічної майстерності : зб. матеріалів наук.-метод. конф., 31 січ. 2013 р. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» ; [редкол.: А. М. Колот, О. І. Олексюк, Т. В. Гуть]. – Київ: КНЕУ, 2013. – С. 365-366.

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.