// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 98-104.

Карина Ігорівна Фоменко,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри практичної психології,
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,
вул. Алчевських, 29, м. Харків, Україна

САМОРЕГУЛЯЦІЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЗАСОБИ ПСИХОДИАГНОСТИКИ І РОЛЬ У МОТИВАЦІЇ

Стаття характеризує рівні та засоби психодіагностики регуляції трудової активності: внутрішньої саморегуляції або мотивації, яка передбачає інтерес та задоволення в процесі діяльності, а також зовнішнє регулювання (ідентифікація, інтроекція та зовнішнє регулювання), що вимагає зовнішньої регуляції трудової активності. Показана стандартизація методики «Опитувальника саморегуляції трудової діяльності» та її валідність та надійність. Досліджено компоненти мотивації трудової діяльності, а саме: «Прагнення до досконалості у внутрішній саморегуляції професійної діяльності», що включає в себе губристичне прагнення до досконалості, кар’єрну орієнтацію на професійну компетентність, мотив активності, мотив самореалізації, ідентифікацію, служіння, внутрішню мотивацію, кар’єрну інтуїцію, пізнавальний мотив, «Бізнес-інтерес», який містить підприємництво, виклик, управління, інтеграцію стилів життя, внутрішню мотивацію, «Прагнення до переваги в кар’єрних орієнтаціях на автономію», що свідчить про цілеспрямоване прагнення до переваги, автономії, мотив прийняття, пізнавальний мотив, управління, «Вплив регулювання в орієнтаціях на стабільність роботи», що передбачає поєднання стабільності роботи, інтроекрації, стабільності резиденції, «Кар’єрну мотивацію», яка містить кар’єрну стабільність, кар’єрну інтуїцію, кар’єрну включеність, і «Зовнішнє регулювання життєдіяльності», що включає в себе зовнішню мотивацію та мотив існування.

саморегуляція трудової діяльності, внутрішня саморегуляція, ідентифікація, інтроекція та зовнішнє регулювання, губристична мотивація, кар’єрна орієнтація, професійні мотиви.

1. Могилевкин Е.А. Карьерный рост. Диагностика, технологии, тренинг / Евгений Могилевкин. – СПб: Речь – 2007. – 336 с.
2. Францева Т.Н. Опросник для диагностики мотивов профессиональной деятельности специалистов / Татьяна Францева // Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия: Психология. – 2010. – №2. – С. 146-150.
3. Фоменко К.І. Психологія успіху: навчально- методичний посібник / Карина Фоменко. – Харків: «Діса плюс», 2015. – 274 с.
4. Baumeister R. The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation / R. Baumeister & M. R. Leary // Psychological Bulletin. – 1995. – №117. – Р. 497-529.
5. DeCharms R. Personal causation: The internal affective determinants of behavior / R. DeCharms. – New York: Academic Press, 1968. – 351 p.
6. Deci E. L. Intrinsic motivation. / E. L. Deci. – New York: Plenum, 1975. – 245 p.
7. Deci E. L. Self-determination in a work organization. / E. L. Deci, J. P. Connell, R. M. Ryan // Journal of Applied Psychology. – 1989. – №74. – Р. 580-590.
8. Nicholls J. G. Achievement motivation: Conceptions of ability, subjective experience, task choice, and performance / J. G. Nicholls, E. L. Deci, J. P. Connell, R. M. Ryan // Psychological Review. – 1984. – № 91. – Р. 328–346.
9. Ryan R. Intrinsic and Extrinsic Motivations: Classic Definitions and New Directions. / R. Ryan, E. L. Deci // Contemporary Educational Psychology. – 2000. – №25. – Р. 54–67.
10. Skinner E. A. Perceived control, motivation, and coping / E.A. Skinner. – Thousand Oaks, CA: Sage, 1995. – 368 p.
11. White R. W. Motivation reconsidered / R.W. White // Psychological Review. – 1959. – №66 – Р. 297–333.

// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 105-113.

Наталія Василівна Чепелєва,
Дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор,
заступник директора з науково-дослідної роботи, Інститут психології
імені Г. С. Костюка НАПН України,
вул. Паньківська, 2, м. Київ, Україна,
Світлана Юріївна Рудницька,
доктор психологічних наук, доцент,
завідувач лабораторії когнітивної психології,
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України,
вул. Паньківська, 2, м. Київ, Україна

НОРМАТИВНА МОДЕЛЬ ДИСКУРСИВНОГО САМОПРОЕКТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Актуальність дослідження зумовлена суспільними запитами на визначення шляхів розвитку особистості, спрямованих на саморозвиток, самопроектування людини відповідальної за власні вчинки, долю суспільства в цілому, здатної успішно діяти в мінливих умовах сучасного інформаційного суспільства. Мета статті: схарактеризувати нормативну модель дискурсивного самопроектування особистості як активного суб’єкта життєтворчості. Методи дослідження: моделювання як метод побудови й аналізу нормативної моделі дискурсивного самопроектування особистості, систематизація, узагальнення та інтерпретація при аналізі змісту виділених етапів процесу самопроектування. Основні результати дослідження: розроблено нормативну модель дискурсивного самопроектування особистості, результатом якої є особистісна зрілість людини як автора власного життя. Модель включає такі складові: 1. Зародження протопроекту як стану невизначеності, передчуття бажаного майбутнього. 2. Створення прототексту особистості, що базується на зародженні задуму свого життя та себе бажаного. 3. Вибір бажаного соціокультурного зразка. 4. Вибудовування на цій основі проекту-орієнтиру, який може формулюватися у вигляді символу, слогану, загальної ідеї, в яких відображені майбутні смисли, цінності, «мета життя», стратегії та загальні невідрефлексовані шляхи її досягнення. 5. Доподієве проектування, в процесі якого відбувається перегляд можливих життєвих практик. 6. Подієве проектування, тобто наповнення проекту-орієнтиру подіями. 7. Побудова життєвого проекту на основі передбачуваних особистістю життєвих подій та породження сюжету бажаного життя, що сприяє реалізації проекту-орієнтиру. 8. Моделювання різноманітних варіантів (сюжетів) життєвого проекту й оцінка їх життєздатності на основі аналізу власних особистісних ресурсів та соціокультурних умов. 9. Створення особистісного проекту, який можна тлумачити як проект зміни особистісних характеристик на основі обраних людиною «версій себе» (особистісних моделей), необхідних для втілення особистісного проекту. 10. Реалізація особистісного та життєвого проектів. 11. Діагностика успішності реалізації особистісного та життєвого проектів, що передбачає трансформацію поставлених завдань саморозвитку (задач на смисл) та постановку нових завдань і, відповідно доопрацювання як життєвого, так й особистісного проектів, або відмову від подальшого самопроектування, подальшого особистісного розвитку.

самопроектування особистості, особистісний проект, наратив, нормативна модель са- мопроектування, завдання на смисл, дискурсивні практики, особистісна зрілість.

1. Альбуханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Альбуханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 298 с.
2. Борхес Х. Л. Сад расходящихся тропок [Электронный ресурс] / Х. Л. Борхес ; пер. Б. Дубина // Собрание сочинений в 4-х т. − М. : Амфора, 2011. − Т. 2. – 848 с. − Режим доступа: http://lib.ru/BORHES/sad.txt
3. Лотман Ю. М. Избранные статьи / Ю. М. Лотман. − Т. 1. − Статьи по семиотике и типологии культуры. – Таллинн : Изд-во Тартус. ун-та, 1992. – 497 с.
4. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения / Е. И. Машбиц. – М. : Педагогика, 1988. – 192 с.
5. Самопроектування особистості у дискурсив- ному просторі : монографія [Електронний ресурс] / Н. В. Чепелєва, М. Л. Смульсон, О. В. Зазимко, С. Ю. Гуцол [та ін.] ; за ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : Педагогічна думка, 2016. – 232 c. – Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/704560/
6. Сапогова Е. Е. Жизненный опыт в автобиографических нарративах личности / Е. Е. Сапогова // Вопросы психологии. – 2014. –№ 1. – С. 68-79.
7. Сапогова Е. Е. Социокультурные прототипы и смысловые константы автобиографических текстов / Е. Е. Сапогова // Тексты в образовательном пространстве современной высшей школы / Авт. кол. А. К. Юров, В. М. Розин, П. Н. Виноградов и др. – Таганрог : Изд-во Таг. гос. пед. ин-та, 2007. – С. 119– 158.
8. Тульчинский Г. Л. Смена онтологической парадигмы : от сущного к потенциальному / Г. Л. Тульчинский // Парадигма : Очерки философии и теории культуры. (Материалы международной научной конференции «Онтология в XXI веке: проблемы и перспективы», 26−28 июня 2006 г., Санкт-Петербург, Россия). / Под ред. проф. М. С. Уварова. − СПб : Изд- во С.-Петерб. ун-та, 2006. − Вып. 6. − С. 12−23.
9. Шаров С. А. Онтология персонального мифа жизни / С. А. Шаров // Фундаментальные исследования. Философские науки. − № 9. − Ч. 2. − 2012 − С. 445−449.
10. Щукина М. А. Психология саморазвития личности: субъектный подход : дисс. … доктора психол. наук : 19.00.13 : защищ. : 28.10.2015. / М. А. Щукина. – СПб, 2015. – 355 с.
11. Эпштейн М. Н. Философия возможного / М. Н. Эпштейн. − СПб : Алетейя, 2001. − 334 с. − (Серия «Тела мысли»).
12. Эпштейн М. Н. Жизнь как тезаурус / М. Н. Эпштейн // Московский психотерапевтический журнал. – 2007. – № 4. – С. 47–46.
13. Baddeley J. Charting the life story’s path : Narrative identity across the life span / J.Baddeley, J. A. Singer // Handbook of narrative research methods / in J. Clandinin (Ed.). – Thousand Oaks, CA : Sage, 2007. – P. 177– 202.
14. Bauer J. J. Personal growth in adults’ stories of life transitions / J. J. Bauer, D. P. McAdams // Journal of Personality. – 2004. – № 72. – 573–602.
15. Habermas T. The development of global coherence in life narratives across adolescence : Temporal, causal, and thematic aspects / T. Habermas, C. de Silveira // Developmental Psychology. – 2008. – № 44. – Р. 707– 721.
16. Hammack P. L. Narrative and the cultural psychology of identity / P. L. Hammack // Personality and Social Psychology Review. – 2008. – № 12. – Р. 222– 247.
17. Lee M. Who Am I? Self-development in Organisations / M. Lee // Individual Differences and Development in Organisations / Michael Pearn M. (ed.). – NY : John Wiley & Sons Ltd, 2002. – P. 17–34.
18. McAdams D. P. Personal narratives and the life story / D. P. McAdams // Handbook of personality : Theory and research (3rd ed.) / In O. John, R. Robins, L. Pervin (Eds.). – NY : Guilford Press, 2008. – Р. 242– 262.
19. McLean K. C. Selves creating stories creating selves : A process model of self-development / K. C. McLean, M. Pasupathi, J. L. Pals // Personality and Social Psychology Review. – 2007. – № 11. – Р. 262– 278.
20. Pals J. L. Authoring a second chance in life : Emotion and transformational processing within narrative identity / J. L. Pals // Research in Human Development. – 2006. – № 3. – Р. 101–120.
21. Sarbin T. R. The narrative as a root metaphor for psychology / T. R. Sarbin // Narrative psychology : The storied nature of human conduct / In T. R. Sarbin (Ed.). – NY : Praeger, 1986. – Р. 3–21.
22. Vassilieva J. Narrative psychology : identity, transformation and ethics / J. Vassilieva. – London : Palgrave Macmillan, 2016. – 200 р.

// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 114-119.

Світлана Іванівна Губіна,
кандидат педагогічних наук, старший викладач
кафедри педагогіки і професійної освіти,
Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна

САМОРЕГУЛЯЦІЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ

Основним елементом внутрішньої техніки педагога є регуляція його емоційної сфери, формування емоційної стійкості у професійній діяльності. Тому актуальним є дослідження особливостей саморегуляції майбутніх учителів, яка може сприяти свідомому, цілеспрямованому і результативному здійсненню професійно направлених дій, керуючись ціннісними мотивами, виробленням оптимального та гармонійного способу діяльності. Метою статті є дослідження особливостей саморегуляції педагогічної діяльності засобами арт-терапії. Для отримання емпіричних даних, з метою з’ясувати, які конкретні способи саморегуляції є найбільш прийнятними для майбутніх учителів, використовувались методи опитування, анкетування та експертних оцінок. На першому етапі емпіричного дослідження майбутні педагоги обирали власний найкращий спосіб саморегуляції серед різновидів музичного, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтв. На другому етапі було поставлено за мету визначити ефективність впливу на психоемоційну сферу різних способів саморегуляції. Тому було проаналізовано реакцію аудиторії на їх застосування. Для обробки отриманих результатів було застосовано методи кількісного та якісного аналізу, зокрема регресійний аналіз. Отримані дані було розглянуто як змінні у множинному регресійному аналізі. На третьому етапі для визначення рівнів саморегуляції педагогічної діяльності було використано опитувальник академічної саморегуляції Р. М. Райана і Д. Р. Коннелла. З метою дослідження взаємозв’язку саморегуляції педагогічної діяльності з мотивацією застосовано методику «Діагностика мотивації успіху і страху невдачі» А. А. Реана. Результати дослідження вказують на те, що саморегуляція майбутнього вчителя є інтегративною властивістю особистості, яка об’єднує її інтелектуальну, мотиваційну, вольову, емоційну сфери. Одним із психологічних засобів саморегуляції є арт-терапія – вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Музичний, образотворчий та декоративно-прикладний різновиди мистецтва можуть впливати на настрій, створювати його. Більшість майбутніх педагогів послуговуються прослуховуванням музики для зняття емоційного напруження та виявляють інтроектований і екстринсивний рівні саморегуляції педагогічної діяльності. Результати дослідження вказують на позитивні зв’язки між показниками зовнішнього регулювання, внутрішнього спонукання та мотивацією досягнення успіху. Це свідчить про те, що інтерес до саморегуляції педагогічної діяльності взаємообумовлений мотивацією досягнення успіху.

саморегуляція, регуляція емоційної сфери, педагогічна діяльність, майбутні вчителі, рівні саморегуляції, способи саморегуляції, арт-терапія, музичне мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво.

1. Бех І. Д. Від волі до особистості / І. Д. Бех. – К. : Україна-Віта, 1995. – 202 с.
2. Боришевский М. Й. Развитие саморегуляции поведения школьников : дис… доктора психол. наук : 19.00 07./ М. Й. Боришевський. – К., 1992. – 77 с.
3. Кириченко Т. В. Психологічні механізми саморегуляції поведінки підлітків : дис… канд. психол. наук : 19.00. 07 / Т. В. Кириченко. – К., 2001. – 249 с.
4. Коваль Т. В. Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів у контексті парадиг- мального оновлення сучасної освіти / Т.В. Коваль // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал / голов. ред. А.А. Сбруєва. – Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2016. – № 3 (57). – С. 390-398.
5. Конопкин О. А. Психическая саморегуляция произвольной активности человека. Структурно-функциональный аспект / О. А. Конопкин // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 5-12.
6. Миславский Ю. А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте / Ю. А. Миславский. – М. : Педагогика, 1991. – 152 с.
7. Пеньков Е. М. Социальные нормы – регуляторы поведения личности. Некоторые вопросы методики и теории / Е. М. Пеньков. – М. : Мысль, 1972. – 108 с.
8. Фоменко К. І. Мотиваційні особливості академічної саморегуляції студентів / К. І. Фомкенко, О. І. Кузнецов // Проблеми сучасної психології. – 2014. – Випуск 25 – С. 582-596.
9. Цуприк С. І. Основи педагогічної майстерності: методичні рекомендації для студентів за напрямом підготовки «Музичне мистецтво» / С. І. Цуприк. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. – 84 с.
10. Яцюк М. В. Адаптація опитувальника академічної саморегуляції Р. М. Райана і Д. Р. Коннелла (Casual dimensionscale IISQR-A) / М.В. Яцюк // Практична психологія та соціальна робота. – №4. – 2008, – С. 45-47.
11. Bar-On R. Emotional Intelligence in Men and Women: Emotional Quotient Inventory: Technical Mannual / R. Bar-On. – Toronto : Multi-Health Systems,1997.
12. Petrides K. Trait emotional intelligence theory / K. Petrides // Industrial and Organizational Psychology: Perspectives on Science and Practice. – Vol. 3(2). – 2010. – P. 136-139.

// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 120-132.

Леонід Володимирович Могілевський,
доктор юридичних наук, старший науковий співробітник,
вчений секретар секретаріату вченої ради,
Харківського національного університету внутрішніх справ,
пр-т Л. Ландау, 27, м. Харків, Україна,
Володимир Геннадійович Севрук,
кандидат юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу організації науково-дослідної роботи,
Національна академія внутрішніх справ,
Солом’янська площа, 1, м. Київ, Україна
Сергій Олексійович Павленко,
кандидат юридичних наук,
провідний науковий співробітник відділу організації науково-дослідної роботи,
Національна академія внутрішніх справ,
Солом’янська площа, 1, м. Київ, Україна

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА ПРАЦІВНИКІВ
ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

У статті розкрито зміст і специфіку психологічної підготовки працівників оперативних підрозділів Національної поліції України, обумовлену роботою в оперативно-розшуковій сфері, що пов’язана з екстремальними умовами професійної діяльності. Розглядаються питання юридично-психологічних засад професійної компетентності працівників карного розшуку оперативних підрозділів Національної поліції України. Розглянуто загальнотеоретичні положення оперативно-розшукової діяльності. Аргументовано, що психологічна підготовка працівників Національної поліції України такої категорії працівників саме повинна здійснюватися у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які виконують на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції. Здійснення професійно-психологічної підготовки працівників оперативних підрозділів Національної поліції України має відбуватися за допомогою спеціальних тренінгів за напрямами роботи оперативних підрозділів. Визначено вимоги до їх професійно-психологічних якостей для успішного виконання завдань в екстремальних умовах. Обґрунтовано необхідність цілеспрямованої екстремальної психологічної підготовки та оптимальні умови організації психологічного тренінгу. Наведено перелік основних завдань психологічної підготовки оперативних підрозділів Національної поліції України в сучасних умовах з урахуванням вже проведених реформ у правоохоронній сфері. Також акцентовано увагу на психологічній підготовці поліцейських у США. Запропоновано запровадження позитивного досвіду психологічної підготовки працівників оперативних підрозділів розвинутих демократичних держав, де така підготовка здійснюється на високому рівні для правоохоронних органів України. Перераховано вимоги моральних якостей, якими повинен володіти оперативний працівник, щоб ефективно виконувати поставлені перед оперативно-розшуковою діяльністю завдання. Наведено шляхи удосконалення психологічного забезпечення оперативних підрозділів Національної поліції України.

психологічна підготовка, правоохоронні органи, поліція тренінгові технології, функціональна підготовленість, когнітивні функції.

1. Медведев Ю.Л. Наближення права України до права Європейського союзу: понятійно-категоріальний апарат та способи узгодження / Ю.Л. Медведев // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2014. – № 1. – С. 52-59.
2. Pavlenko S., Sevruk V., Kobko Y. Training police officers in the conditions of reforming the system of education of the ministry of internal affairs of ukraine in accordance with european standards / S. Pavlenko, V. Sevruk, Y. Kobko // Science and Education. – 2017. – № 6. – р.. 142-150.
3. Прудка Л. М. Професійна усталеність – як чинник професійно-психологічної підготовки персоналу оперативних підрозділів ОВС / Л. М. Прудка // Наука і освіта. - 2006. - № 3/4. - С. 36-42.
4. Тахтай О.В., Хорт І. В. Актуальні питання стандартизації, ліцензування та навчально-методичного забезпечення поліцейської діяльності США (за аналітичними матеріалами закордонного відрядження делегації МВС України) / О. В. Тахтай, І. В. Хорт // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. – 2017. – № 2(103). с. 327-340.
5. Корнєв О. М. Професійно-психологічна підготовка працівників підрозділів швидкого реагування міліції України: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.06 / Корнєв Олексій Миколайович ; Національна академія внутрішніх справ України МВС України. - К., 2001. - 18 с.
6. Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19.
7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 22. Ст. 303.
8. Сокуренко В.В. Аналіз сучасного стану психологічної роботи в органах національної поліції / В.В. Сокуренко // Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. наук.- практ. конф. (Харків, 7 квіт. 2017 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2017. – с.11- 13.
9. Ranta R.S. Management of Stress and Burnout of Police Personnel / Randhir Singh Ranta, Anup Sud // Journal of the Indian Academy of Applied Psychology – January 2008 – Vol. 34, No.1 – p. 29-39.
10. Севрук В.Г. Сучасна вища юридична освіта в Україні: проблеми, перспективи та міжнародний досвід / В.Г. Севрук // «Legal education in modern university: project-based approach to the work organization according to the guidelines of the European Qualifications Framework (experience of the Paneuropean University)» : scientific and pedagogical internship, which was organized by Danubius University for scientists of law schools of Ukrainian universities on March 22-24,2017 in Sladkovicovo, Slovak Republic. – р. 113-118.
11. Волков С. В. Психологічна підготовка особового складу пожежно-рятувальних підрозділів до виконання службових завдань / С. В. Волков // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. - 2014. - Вип. 1(2). - С. 116-121.
12. Професійно-психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів : навч.-метод. посіб. / [Александров Д. О., Андросюк В. Г., Казміренко Л. І. та ін.]. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – 124 с.
13. Юридична психологія в системі наукового знання: лекція [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5258659/.
14. Лаврентьєв О. М. Формування функціональної підготовленості працівників оперативних підрозділів правоохоронних органів України / О. М. Лаврентьєв // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2009. – № 12. – С. 113–116.
15. Ryff C. The stricture of psyhological well-being revisited / Carol D. Ryff and Corey Lee M. Keyes // Journal of Personality and Social Psychology. 1995. – Vol.69. – P. 719-727.
16. DeCharms R. Personal causation / R. deCharms – New York, NY: Academic. 1968
17. Чайковський В. А. Професіографічне забезпечення службової діяльності працівників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України /В. А. Чайковський // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К. : Главник, 2008. – Т. Х. – Ч. 5. – С. 524–530.
18. Професійно-психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів : навч.-метод. посіб. / [Александров Д. О., Андросюк В. Г., Казміренко Л. І. та ін.]. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2003. – 124 с.
19. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібн. / За ред. В. Г. Кременя; М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубіянко, І. І. Бабин. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
20. Професійно-психологічна підготовка працівників поліції :Навчально-методичні матеріали до семінарських занять. Харків. с. 22
21. Повідомлення про оприлюднення проекту наказу МВС "про затвердження положення про організацію системи психологічного забезпечення національної поліції України"[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/2170580..
22. Павленко С.О. Підготовка поліцейських в умовах реформування системи освіти МВС України відповідно до Європейських стандартів /С.О. Павленко // Молодий вчений. – 2017. – № 4 (44). – С. 331 – 336.
23. Dolan Harry P. Community policing and organizational cultural backlash [Electronic resource] : website / Harry P. Dolan. – Accesses mode: https://www.ncjrs.gov/pdffiles1/Digitization/179935- 79940NCJRS.pdf. – Title from the screen.
24. Nill M. Blue courage – servingand protecting those who... [Electronic resource] : website / M. Nill. – Accesses mode: http://bluecourage.com. – Title from the screen.
25. Stephens G. Learning styles of millennial law enforcement officers [Electronic resource] : website / G. Stephens. – Accesses mode: https://search.proquest.com/docview/1684781177 – Title from the screen.
26. Carlson F. Dynamics of officer [Electronic resource] / F. Carlson // Citizen Encounters : website. – Accesses mode:http://commandpresence.net/coreprogram/dynamics-ofofficer-citizen-encounters. – Title from the screen.
27. Page J. 21st Century training: the training sistem that science built [Electronic resource] : website / J. Page. – Accesses mode: https://www.policeone.com/columnists/Jonathan-Page/. – Title from the screen.
28. Павленко С.О. Шляхи удосконалення правового регулювання протидії особам, віднесеним до категорії «злодіїв у законів» в Україні /С.О. Павленко // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Вип. 6 – Т. 3. – С.73 – 79.
29. Землянов В. М. Своя контрразведка : [практ. пособие] / [под общ. ред. А. Е. Тараса]. – Минск : Харвест, 2002. – 416 с.
30. Ірхін Ю. Б. Спеціальна психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України / Ю. Б. Ірхін // Нормативно-правові та методологічні аспекти юридичної та оперативної психології : матеріали наук.-практ. семінару (Харків, 27–28 берез. 2008 р.). – X., 2008. – С. 192 – 195.
31. Калюк О. М., Охріменко І. М. Психологічна підготовка працівників підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України [Електронний ресурс] / О. М. Калюк, І. М. Охріменко. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Nvknuvs/2010 _3/kalyk.htm.
32. Барко, В. І. Психологія управління персоналом органів внутрішніх справ (проактивний підхід) : монографія / В. І. Барко. – К. : Ніка-Центр, 2003. – 448 с.
33. Губанов, А. В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности / А. В. Губанов. – М. : МАЭП, 1999. – С. 161–187.
34. Мороз, Л. І. Теоретичні засади та організація психологічного тренінгу в органах внутрішніх справ : монографія / Людмила Іванівна Мороз. – К. : ПАЛИ- ВОДА А. В., 2005. – 228 с.
35. Führungskräftetraining: Verlag Fortbildungsinstitut der Bayerischen Polizei. –Ainring, 2002. – № 3. – Р. 10.
36. EU Organized Crime Threat Assessment 2006.
37. Севрук В.Г. Діяльність правоохоронних органів щодо протидії етнічній організованій злочинності: український і міжнародний досвід / В.Г. Севрук, Н.К.Макаренко // Науковий вісник Нац. акад. внутр. справ України. – 2017. – № 2(103). -с. 160-172.
38. Лигун Н. В. Професійно-психологічна підготовка працівників органів внутрішніх справ: основи та шляхи оптимізації / Н. В. Лигун. // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. - 2013. - Вип. 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_2_23.
39. Шинкаренко І. О. Напрями формування психологічної стійкості майбутнього правоохоронця у контексті реформування вищої освіти в України // І. О. Шинкаренко // Інноваційні процеси у сучасному просторі юридичної освіти: реалії, тенденції, перспективи : матеріали II Всеукр. наук.-практ. конф. — Дніпропетровськ, 2015. — С. 107—110.
40. Шинкаренко І. О. Напрями удосконалення професійної психологічної підготовки працівників кримінальної поліції / І. О. Шинкаренко //. Світовий досвід підготовки кадрів поліції та його впровадження в Україні : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 17 бер. 2016 р.). - Дніпропетровськ : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2016. — с.258-261.
41. Мухіна Г. В. Про систему психологічної підготовки майбутніх поліцейських / Г. В. Мухіна // Психологічні засади забезпечення службової діяльності працівників правоохоронних органів : матеріали круглого столу (в авторській редакції), (м. Кривий Ріг, 10 лютого 2017 року). – Кривий Ріг, 2017. – 259 с.