// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 146-150.

Інна Вікторівна Каряка,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри
педагогіки та психології професійної освіти,
Національний авіаційний університет,
проспект космонавта Комарова, 1, м. Київ, Україна

ЦІННІСНО-СМИСЛОВІ ОРІЄНТАЦІЇ ЯК ЧИННИК
ДЕТЕРМІНАЦІЇ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Статтю присвячено вивченню особливостей смислової сфери студентів-психологів, що пронизує усі сфери людського буття і призводить до проявів життєвої дезорієнтації молоді. Метою дослідження є здійснення теоретичного аналізу вивчення ціннісно-смислових орієнтацій та емпірична перевірка їх впливу на поведінку студентів-психологів. Актуалізація означеної мети здійснювалась на основі використання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення), за допомогою психодіагностичного інструментарію (методика смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.А. Леонтьєва (Крамбо і Махолік), методика дослідження справжніх ціннісних орієнтацій особистості С.С. Бубнова, «Тест цінностей» (Ціннісний опитувальник (ЦО)) Ш. Шварца, методика діагностики схильності до поведінки з відхиленнями А.Н. Орел)), а також методів математичної статистики (критерій Колмагорова-Смірнова, коефіцієнт кореляції Пірсона, коефіцієнт кореляції Спірмена). Вибірку експерименту склала група студентів-психологів із 44 осіб 1 і 2 курсів, що навчаються за спеціальністю 6.030103 «Практична психологія» Національного авіаційного університету міста Києва. Отримані результати виявили той факт, що чим вищий рівень схильності до подолання норм та правил, тим вищі рівні високого соціального статусу, соціальної активності, спілкування, процесу життя, цілей життя, матеріального добробуту, визнання та поваги, влади, самостійності та досягнення, та менші рівні конформності, універсалізму та безпеки. Безперечним є також те, що чим більший рівень адиктивної поведінки людини, тим вищий рівень прагнення до приємного проводження часу, милосердя, універсалізму, потреби у безпеці, та менший рівень соціальної активності, спілкування, влади, процесу життя, локусу контролю-Я, досягнення, доброти. Виходячи з цього, можна сказати, що між схильністю до агресивної поведінки та ціннісно-смисловими орієнтаціями і самовідношенням існують статистично значимі кореляційні зв’язки.

смисл, ціннісні орієнтації, смисложиттєві орієнтації, самоставлення, рефлексія, смислова сфера.

1. Калитеевская Е.Р. Смысл, адаптация и самодетерминация у подростков / Е. Р. Калитеевская, Д. А. Леонтьев, Е. Н. Осин, И. И. Бородкина // Вопросы психологии. – 2007. – №2. – С.68-80.
2. Карпинский К.В. Взаимосвязь самоотношения и смысложизненного кризиса в развитии личности / К. В. Карпинский // Мир психологи. – 2010. – № 4. – С. 152-167.
3. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. 2-е, испр. изд. / Д.А.Леонтьев – М.: Смысл, 2003. – 487 с.
4. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО) / Д.А.Леонтьев. 2-е изд. – М.: Смысл, 2000. – 18 с.
5. Рева М.М. Особливості життєвої перспективи в підлітковому та юнацькому віці / М.М. Рева // Психологія і особистість / Ін-т психології ім. Г.С. Костю- ка НАПН України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка. – Київ-Полтава, 2015. – Вип. 2 (8). – Ч. 1. – С. 126-139.
6. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н.П. Фетискин, В.В. Коз- лов, Г.М. Мануйлов. – М.: Изд-во Института Психотерапии. 2002. – C. 362-370.
7. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных / А.Д. Наследов. Уч.пособ. – СПб.:Речь, 2004. – С. 69-74; 119-160.
8. Maksymenko S. D. Genesis of personality existence / S. D. Maksymenko. – Montreal : Accent Graphics Communication, 2015.

// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 151-159.

Елліна Анатоліївна Панасенко,
доктор педагогічних наук, професор кафедри практичної психології,
завідувач кафедри практичної психології
Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»,
пров. Учительський, 1, м. Слов’янськ, Донецька обл., Україна,
Олена Бочарова,
доктор педагогічних наук, професор факультету психології і гуманітарних наук,
Краківська Академія імені Анджея Фрича Моджевського,
вул. Густава Херлінг-Грудзінського, 1, м. Краків, Польща

СТРАХИ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПЕРІОД СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Метою статті є теоретичне й емпіричне дослідження видів страхів у юнаків і дівчат – студентів вищих педагогічних навчальних закладів у період соціально-політичних трансформацій, визначення гендерної специфіки задля розроблення стратегій подолання страхів. Під час дослідження було використано психодіагностичну методику «Питальник ієрархічної структури актуальних страхів» Ю. Щербатих та О. Івлєвої, що складається із 24 видів страхів, інтенсивність переживання яких оцінюється за 10-бальною шкалою; сума отриманих за кожним страхом балів є інтегральним показником страху, методи математичної статистики (аналіз середніх значень, метод відсоткового співвідношення, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена). Підкреслено, що страх є реакцією на реальну та потенційну небезпеку, загрозу фізичному або моральному існуванню особистості, може бути викликаний і ендогенними, і екзогенними чинниками. Залежно від характеру загрози, інтенсивність та особливість переживання страху варіюється в досить широкому діапазоні: побоювання, боязкість, переляк, жах тощо. Страх належить до фундаментальних емоцій людини, має захисний характер та супроводжується фізіологічними змінами вищої нервової діяльності, що відображується на соматичних процесах. Ззовні почуття страху виявляється комплексом характерних мімічних, пантомімічних та секреторних проявів. Страхи класифіковано на: містико-психологічні, соціально-оцінні, загально-буттєві, фортунофобні, просторові, страхи перед агресією, страхи залежнісні, тілесні страхи. Причинами страхів є: події, умови або ситуації, що є початком небезпеки; людина, або певний об’єкт; страждання, невизначені об’єкти тощо. У статті досліджуються вираженість, види й гендерні особливості страхів студентів вищого педагогічного навчального закладу, що знаходиться в регіоні військового конфлікту. Експериментально вивчено вираженість і частоту виникнення різних об’єктів страхів у юнаків і дівчат. Дослідження показало, що в умовах соціально- політичних трансформацій і в дівчат, і в юнаків показники вираженості всіх видів страхів перевищують нормативні значення. У дівчат (студентів педагогічного факультету ДДПУ) виявлено більш високі показники індивідуальних страхів порівняно із юнаками. Це, передусім, загальнобуттєві, соціально-оцінні, страхи перед агресією. Тоді як у хлопців (студентів факультету фізичного виховання ДДПУ) індивідуальні страхи, що значно перевищують нормативні показники, виявлено в межах таких типів: загальнобуттєві, фортунофобні та тілесні. З’ясовано, що такі види страхів, як просторові (страх глибини, страх висоти тощо), зоофобні (страх павуків і змій тощо) у юнаків та дівчат у період соціально-політичних трансформацій мають тенденцію до зниження. Аналіз кількісних даних за допомогою обчислень критерію Спірмена виявив статистично значущий зв’язок між страхом війни та страхом перед майбутніх у опитуваних студентів, що підтверджує їх спільну екзистенційну природу. Результати дослідження засвідчили необхідність проведення зі студентами комплексної й системної психокорекційної роботи з подолання та профілактики страхів, наприклад, методами арттерапії, бібліотерапії, тілесної терапії, нейролінгвістичного програмування, аутогенного тренування, дихальної гімнастики тощо.

емоції, страх, види страхів, ієрархія страхів, фобія, тривога, студент, юнацький вік. 

1. Введение в психологию / под ред. А. В. Петровского. – М. : Академия, 1996. – 496 c.
2. Захаров А. И. Дневные и ночные страхи у детей / А. И. Захаров. – СПб., 2000. – 156 с.
3. Изард К. Е. Эмоции человека / К. Е. Изард ; под ред. Л. Я. Гозмана, М. С. Егоровой. – М. : МГУ, 1980. – 175 с.
4. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей : пер. с англ. / Д. Карнеги. – Рыбинск : Дом печати, 1997. – 800 с.
5. Леви В. Л. Приручение страха / В. Л. Леви. – М. : Метаморфоза, 2005. – 192 с.
6. Ольховецький С. М. Психологічні чинники та засоби подолання страхів у підлітковому та молодшому юнацькому віці : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Ольховецький Сергій Миколайович. – К., 2007. – 223 с.
7. Павлов И. П. Ответ физиолога психологам / И. П. Павлов. – Киев : Госмедиздат УССР, 1953. – 56 с.
8. Петрова А. С. Особливості психокорекції соціальних страхів у студентів : дис. ...на здобуття науквого ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07«Педагогічна та вікова психологія» / А. С. Петрова. – К., 2015. – 308 с.
9. Психология : словарь / под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М. : Полити- здат, 1990. – 494 с.
10. Риман Ф. Основные формы страха : пер. с анг. / Ф. Риман. – М. : Алетейа, 1998. – 336 с.
11. Страх : Антология / сост. П. С. Гуревич. – М. : Алетейа, 1998. – 402 с.
12. Фрейд З. Остроумие и его отношение к безсознательному; Страх; Тотем и табу : сборник : пер. с нем. – Минск : Попурри, 1998. – 496 с.
13. Холл М. Победи свой страх: как стать спокойным и уверенным в себе : пер. с англ. / Майкл Холл, Бобби Боденхеймер. – М. : ACT: Астрахань, 2004. – 412 с.
14. Щербатых Ю. В. Психология страха / Ю. В. Щербатых. – М. : Эксмо, 2005. – 512 с.
15. Щербатых Ю. В. Психофизиологические и клинические аспекты страха, тревоги и фобий / Ю. В. Щербатых, Е. И. Ивлева. – Воронеж : Истоки, 1988. – 282 с.
16. Becker P. Ein interaktionistischen Ansatz zur Messung und Erklärung normaler und pathologisher Angst / Р. Becker. – Beltz Verlag, Weinheim und Basel. – 1980.
17. Bowlby J. Attachment / J. Bowlby // Attachment and loss : Vol. 1. Loss. – New York : Basic Books, 1969. – 425 р.
18. Gray J. A. The psychology of fear and stress / J. A. Gray. – N.Y., 1971.
19. Heidegger М. Sein und Zeit, in Heidegger’s Gesamtausgabe, volume 2 / М. Heidegger. – F.-W. von Herrmann, 1977, XIV. – 586 p.
20. Kierkegaard S. Fear and Trembling / S. Kierkegaard. – Radford, VA : Wilder Publications, 2008.
21. Oatley K. Best Laid Schemes: the Psychology of Emotions / К. Oatley. – Cambridge : University Press, 1992.
22. Freud S. Hemmung: Sympptom und Angst / S. Freud. – Frankfurt : Stangl, 2017.

// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 160-164.

Ірина Іванівна Павелко,
кандидат психологічних наук,
провідний науковий співробітник НДЛ Військова академія (м. Одеса),
вул. Фонтанська дорога, 10, Україна,
Богуслав Пацек,
доктор хабілітований, профессор,
Университет Яна Кохановского,
м. Варшава, Польща

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ВАЖЛИВИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
КУРСАНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ»

При відборі фахівців на спеціальність фізичної культури та спорту традиційно проводиться психофізіоло-гічний відбір кандидатів, а вивченню особистісних якостей претендентів не приділяють достатньої уваги. Але саме вони найчастіше визначають індивідуальні поведінкові реакції і психічні стани військовослужбовців, їхню готовність до перенесення фізичних навантажень, нервово-психічних напружень в екстремальних ситуаціях, що пред’являє особливі вимоги до особистості керівника з фізичної підготовки. Метою дослідження є визначення психологічних якостей особистості курсантів спеціальності «Фізична культура і спорт». Завдання дослідження: розроблення й апробування діагностико-корекційної методики вивчення в умовах констатувально-діагностичного експерименту особистісних якостей курсантів для спеціальності «Фізична культура і спорт», складання «психологичного портрету» особистості курсантів для отримання цієї спеціальності. Проведений кореляційний та факторний аналіз дозволили виявити найбільш значущі показники, з точки зору їх можливого впливу на розвиток професійно значущих якостей курсантів вищезазначеної спеціальності. За результатами кореляційного аналізу було виділено 2 групи взаємозалежностей. Першу групу створили показники: «емоційна стійкість», «інтелект», «сміливість», «самоконтроль» «воля» та «професійні здібності». Другу групу кореляційних зв’язків утворили показники «активне життя», «здоров’я», «переживання прекрасного», «пізнання», «терпимість до недоліків», «любов», дружба, «суспільне визнання» та «відповідальність». За результатами факторного аналізу з інтеркореляційної матриці досліджуваних показників виділено 3 фактори: «інтелект», «активне діяльнісне життя», «висока совісність». На основі дослідження особистісних якостей розроблено психологічний портрет курсантів спеціалізації «Фізичне виховання і спорт у Збройних Силах» за підструктурами особистості: психофізіологічні якості, інтелектуальні якості, досвід особистості, самосвідомість особистості, характер особистості, спрямованість особистості, особливості спілкування.

особистісні якості, фізична підготовка, професійні вимоги, Збройні Сили.

1. Військова психологія і педагогіка: підручник / Ред. Л.А. Снігур. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2010. – 576 с.
2. Ильин Е. П. Психология общения и межличностных отношений / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2009. – 576 с. 
3. Ложкин Г.В. Психология спорта: схемы, комментарии, практикум / Г.В. Ложкин. – Київ: Освіта України, 2011. – 484 с.
4. Луговий В.І. Компетентності та компетенції: поняттєво-термінологічний дискурс / В.І. Луговий // Вища освіта України. – Київ. 2009. – №3. – С. 3-18.
5. Овчарук І.С. Теорія та організація фізичної підготовки військ : навчально-методичний посібник / І.С. Овчарук. – Одеса: Військова академія, 2014. – 266 с.
6.Словарь-справочник по психологической диагностике / Ред. Бурлачука Л.Ф., Морозова С.М. – Київ: Наукова думка, 1989. – 196 с.
7. Підготовка до професійного навчання і праці (психолого-педагогічні основи): навчально-методичний посібник / Ред. Балла Г.О., Перепелиці П.С., Рибалки В.В. – Київ: Наукова думка, 2000. – 188 с.
8. Guyton A.C. Textbook of medical physiology / A.C.Guyton, J.E.Hall. – 2000. – 862 p.

// Наука і освіта. – 2017. – №11. – 165-171.

Валерiй Васильович Сокуренко,
доктор юридичних наук, доцент,
ректор Харкiвського нацiонального унiверситету внутрiшнiх справ,
Михайло Юрiйович Бурдiн,
доктор юридичних наук, доцент,
проректор Харкiвського нацiонального унiверситету внутрiшнiх справ,
Юрій Юрійович Пайда,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін,
Харківський національний університет внутрішніх справ,
проспект Льва Ландау, 27, м. Харків, Україна

ОСОБИСТІСНІ ЧИННИКИ РИЗИКОВОЇ ПОВЕДІНКИ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ

Стаття присвячена дослідженню впливу особистісних факторів на прояви ризикової поведінки особистості. Ризикова поведінка зазвичай пов’язана з викликом особистості та небезпекою. Об’єктивна оцінка ризику та ступеня ризику при виконанні відповідних завдань, прояв схильності до ризикованої поведінки є надзвичайно важливими для безпеки особистості в різних життєвих ситуаціях. Особливо це стосується молодих людей, тому що їх потреба у ризику зростає завдяки пошуку пригод, цікавих подій, інтенсивних емоцій і, відповідно, внутрішньої готовності ризикувати на різних рівнях (фізичному, соціальному, правовому) для набуття досвіду через реалізацію таких дій. У статті описано емоційні, когнітивні та вольові компоненти в структурі ризикова- ної поведінки. Подано вичерпний опис сучасних досліджень ризикованої поведінки та ризику. На підставі ре- зультатів емпіричного дослідження (порівняльного та кореляційного аналізу) досліджено особистісні фактори, що сприяють формуванню ризикованої поведінки сучасної молоді. Особистісні фактори, пов’язані з формуван- ням ризикованої поведінки у студентської молоді, – це маскулінність, комунікабельність, реакційна агресія, впевненість у собі та сором’язливість. За результатами дослідження студенти мають низький рівень само- контролю, що може спровокувати виникнення ризикових дій, оскільки це пов’язано з неможливістю протистоя- ти обставинам, відсутністю тенденцій пошуку причин дій та результатів у собі.

ризик, ризикованість, поведінка ризику, схильність до ризику, готовність до ризику, потре- ба у переживаннях, самоконтроль.

1. Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни / А. П. Альгин. ‒ М.: Букс-пресс,1989. ‒ 322с.
2. Бунас А. А. Различные аспекты обоснования природы рискованного поведения личности / А. А Бунас // Психология: проблемы практического приме- нения: материалы II Междунар. науч. конф. (г. Чита, июнь 2013 г.). – Чита: Издательство Молодой ученый, 2013. – С. 10-16. – Режим доступу: https://moluch.ru/conf/psy/archive/82/4049/
3. Бочарова Е.Е. Готовность к риску и субъек- тивное благополучие личности / Е.Е. Бочарова // Пси- хология социальных и экологических рисков в совре- менном обществе: Материалы Международной науч.- практ. конф. − Саратов, 17-18 нояб. 2011 г. – С. 19-26.
4. Вдовиченко О.В. Чинники, що впливають на прояв ризику / О.В. Вдовиченко // Педагогіка і психо- логія. – 2005. – №3. – С.107-111.
5. Ильин Е. П. Психология риска / Е. П. Ильин. ‒ Спб.: Мастера психологии, 2012. ‒ 288с.
6. Калюжный А.А. Социальные риски в среде студенческой молодежи // Психология социальных и экологических рисков в современном обществе: Ма- териалы Международной науч.-практ. конф. − Сара- тов, 17-18 нояб. 2011. – С. 19-26.
7. Коган Н. Ошибки восприятия риска / Н. Коган. − Наука и техника. − №12. − 2008. – С.48-55.
8. Петровский В. А. Неадаптивный риск и опыт интерпретации / В.А. Петровский // Управление риском. – 1997. – №3. – С.34-39.
9.Санникова О.П. Феноменология личности / О.П. Санникова. – К.; Одесса : СМИЛ, 2003. – 253 с. 10. Фриман А. 10 глупейших ошибок, которые совершают люди / А. Фриман , Р. Дефульф. – Спб.: Питер, 2000. – 433с.
11. Човушян Э. О. Управление риском и устой- чивое развитие / Э. О. Човушян, М. А. Сидоров. ‒ М.: Издательство РЭА, 1999. ‒ 278с.
12. Франкл В. Человек в поисках смысла / В.Франкл. ‒ М.: Прогресс, 2015. ‒ 368с.
13. Irwin C.E. Adolescence and risk taking: how are they related? / C.E. Irwin // Alolescent Risk Taking / Ed. by N. Bell, R. Bell. – Newbury Park: SAGE Publications, 1993. – P. 7 – 28.