// Наука і освіта. – 2016. – №12. – 122-127.

Шахін Самадпур Шахрак,
магістр,
Парвіз Карімі Сані,
кандидат наук, кафедра психології,
Рогайе Хамізаде,
кандидат наук, кафедра психології,
Ісламський університет Азад, Шабестар, Іран, 

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ МАЛЮВАННЯ НА РІВЕНЬ КРЕАТИВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

Статтю присвячено вивченню впливу малювання на рівень креативності дошкільників. Дослідження проводилось на базі дитячих садочків міста Шабестар (всього 620 дітей). Вибірку склали 30 випадково відібраних дошкільників, які відвідували дитячий садочок у 2014-2015 р., яких було поділено на контрольну та експериментальну групи по 15 осіб у кожній. З експериментальною групою проводилися спеціальні заняття з мистецтва (малювання), а контрольна група навчалася за звичайним навчальним планом без будь-яких змін. Методика, за якою навчалися діти експериментальної групи, була розроблена Вільямом Гордоном та колегами, яку було адаптовано для дошкільників. Вона включає такі 9 секцій: малювання на вільну тему; малювання довільних ліній; малювання на задану тему: люди, тварини, фрукти, квіти; ілюстрація за оповіданням; завершення незакінчених малюнків; гравюра а) на натуральних матеріалах, б) на синтетичних матеріалах; поєднання малювання та майстрування; поєднання малювання з тренуванням сприйняття на слух; поєднання малювання з вигадуванням історій та їх презентацією. Кожна секція розрахована на 30-60 хвилин. Окрім цього, також було використано Тест на креативність (автор – Абеді), який складається з 30 запитань та може використовуватися для будь-якого віку. За результатами експерименту було виявлено, що малювання дійсно позитивно впливає на розвиток креативності дітей. Окрім цього, також було досліджено такі якості дітей, як гнучкість, ініціативність та вміння малювати як складові креативності. За усіма показниками після проведення експерименту діти експериментальної групи випереджали дітей контрольної. Тож рекомендовано до навчальної програми дошкільників у дитячих садочках додавати уроки мистецтва, зокрема малювання.

малювання, креативність, вміння малювати, розвиток, ініціатива, гнучкість, дошкільники.

1. Asadi, M. (2006). The relationship between preschool training and social development of first and second grade students in elementary public schools in Tehran. MA thesis, Tarbiat Modarres University in Tehran.

2. Asadi, Z. (2011). The necessity of creativity growth and entrepreneurship of children to provide human resources of future organizations. Tehran, Publisher of New Thought.

3. Amir Jahani, S. H. (2011). An Inquiry into the concept of art and its composition elements. Retrieved from: firooze.com.

4. Boulan-Diaz, A. (2001). Behavioral research: A systematic approach. London: sage publications New York: John Wiley & Sons.

5. Chambers, H. (2000). Fundemental of an abnormal psychology. New York: John Wiley & Sons.

6. Danils, M. (2000). Beliefs and behavior. Cognitive therapy and research, 19, 66-94.

7. Deivid. M. (2000). Contemporary behavior therapy. Handbook of psychological change: Psychotherapy process & Practice for the 20 st century. New York: wiely.

8. Elhami, H. (2013). The effect of pre-school education on mental and academic development as well as emotional and social adjustment of school children of Torbath E Heydarieh city. MA thesis. AllamehTabatabaei University in Tehran.

9. Eshaqnia, R. (2010). Modern art and children's drawings. Tehran: Iranian art News.

10. Faraji, M. (2012). Art education in pre-school centers. Tehran: Pre-school site of education organization in Tehran.

11. Farshad, M. (2009). The effect of pre-school education on academic achievement and social development of primary students in Tehran.the Department of Education in Tehran.

12. Gharika, B. (2001). The development origins of cognitive vulnerability to depression: Negative interpersonal context leads to personal vulnerability. Cognitive therapy and research, 22, (Vol. 2), 792-712.

13. Haj,Babaee. (2007). The relationship between motor abilities and academic achievement in elementary fifth grade students of Tehran's district four.M.A. thesis. University of Allameh Tabatabaei.

14. Hakimi, A. (2012). Enrichment effect on mental and psychomotor development of nursery children. Reflection, 2.

15. Hejazi, E. &Seif, S. (2012). The effect of preschool education on academic achievement among elementary students. Proceedings of the Congress of preschool children. November 13-14. University of Welfare and Rehabilitation Sciences.

16. Hosseinzadeh, S. (2010). Investigating the relationship between pre-school training with social adjustment of first-grade elementary students of Tehran province in the academic year 2009-2010. Tehran: Ministry of Education.

17. Janson. K. &Makan.N.(2000).Social and personality development. London: Pergamon press.

18. Jorjani, M. (2011). Interaction between parents and children. Tehran: Growth.

19. Karami, M. &HeibatAllahi, A. (2011). The effect of pre-school education on the relationship between social adjustment of students from the first grade of elementary schools of districts 1 and 2 of Sanandaj city. A summary reports on education research.

20. Kazemi, M A. (2012). Ways to foster creativity. Journal of Knowledge, 92, Special Edition of Educational Sciences.

21. MirzaAqaei, H. (2002). Children, the greatest teachers of creativity. Entrepreneurship Special Issue of Trust Newspaper.

22. Pakarian, S. (2011). Analysis of the pre-school program and its impact on academic achievement and social development of elementary school students in Isfahan. M.A. thesis.TarbiatMoallem University of Tehran.

23. Perkins. D. (2002). Personality and problems of afjustment. (9thed). London: Routledge Current psychotherapies. Itasca: F. E. Peacock publishers, Inc.

24. Taleei, A. (2013). The effect of pre-school education on academic achievement and intelligence of children in primary school. Journal of Educational Sciences. Faculty of Education and Psychology, 3, 4 (Vol. 8).Tehran University.

25. Tashakori, R. & Sotudeh, M. (2008). The effect of pre-school education on the academic performance of students from the first grade to third grade of Bojnoord elementary schools. Teacher Development, 7, 25-30.

// Наука і освіта. – 2016. – №12. – 57-63.

Тамара Олексіївна Пушкарьова,
кандидат педагогічних наук, професор,
Начальник відділу проектного управління
Інституту модернізації змісту освіти,
Міністерство освіти і науки України,
вул. В. Липківського, 36, м. Київ, Україна 

АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУВАННЯ
НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

У статті розглядаються складові інноваційної освітньої діяльності, зокрема інноваційне освітнє проектування. Описано соціальні та інші, специфічні для освіти, фактори, об‟єктивні і суб‟єктивні, які суттєво впливають на процес інноваційного проектування навчального процесу в системі загальної середньої освіти. Віділені групи факторів, що позитивно впливають на інноваційні процеси, активізують їх перебіг та результативність, а також стримуючі фактори, які гальмують модернізацію освіти відповідно до вимог сьогодення. Показано, що особливої уваги потребує група факторів, які пов‟язані з компетентностями безпосередніх виконавців інноваційного проектування – крівникив навчальних закладів і вчителів.

реформування освіти, інноваційна діяльність, інноваційне проектування, інноваційний індекс, соціальні фактори інноваційної діяльності, проект, компетентність, компетенції, педагогічна майстерність.

1. Нова школа. Проект для обговорення [Елект- ронний ресурс] / Л. Гриневич, О. Елькін, С. Калашнікова та ін. – Київ, Міністерство освіти і науки України, 2016. – 36 c. – Режим доступу: mon.gov.ua/Новини%202016/08/21/2016-08-17-3-.pdf
2. Cавченко О. Я. Дидактика початкової школи: підручник для студентів педагогічних факультетів / О. Я. Савченко. – К.: Генеза, 2002. – 368 с.
3. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури / Пер. с англ. – Учебник. – М.: Дело ЛТД, 2010. – 701 с.
4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні тех- нології: підручник / І. М. Дичківська. – К.: Академви- дав, 2012. – 352 с.
5. Lundvall B.-Е. National Innovation Systems – Analytical Concept and Development Tool // Industry and Innovation. – 2007, No 14:1. – P. 95-119.
6. Global Innovation Index 2016 Report Now Available [Електронний ресурс] – Нава з титул. екра- ну. – Режим доступу: https://www.globalinnovationindex.org
7. Ковпак Е. О. Інноваційний розвиток України в конексті міжнародного досвіду / Е. О. Ковпак, О. С. Тітомир // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.– 2015. – 89. – С. 68-74.
8. Пушкарьова Т. О. Основні результати експе- риментальної роботи з теми: «Впровадження моделі навчання «1 учень – 1 комп’ютер» / Т. О. Пушкарьова // Комп’ютер у школі та сім’ї. – К. – 2010. – №6. – С. 15-19.
9. Педагогічна майстерність: підручник / І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; За ред. І. А. Зязюна. – К.: Вища шк., 1997. – 349 с.

// Наука і освіта. – 2016. – №12. – 135-142.

Лейла Хазаі,
аспірант кафедри педагогіки, Тегеранський університет, м. Тегеран, Іран,
Первін Ахмеді,
аспірант кафедри педагогіки, Al-Zahra (SA) University, Университет аль-Захра,Тегеран, Іран,
Седигех Момени,
магістр клінічної психології, Ісламський університет Азад, м. Саве, Іран,
Фаріде Рамані,
магістр філософії та історії педагогіки, Ісламський університет Азад, м. Такестан, Іран,
Хамед Бакші,
аспірант кафедри філософії освіти, Університет Шахед, Тегеран, Іран,
Аюб Али,
аспірант кафедри філософії освіти, Университет Шахед, м. Тегеран, Іран,
Джавад Голшпур,
магістр педагогіки, Університет Алламеха Табатабая,
Реза Хоссейнпур,
доцент, Університет Імама Хусейна, м. Тегеран, Иран

ПРОБЛЕМИ МУЛЬТИКЛАСОВОГО НАВЧАННЯ
З ТОЧКИ ЗОРУ ВИКЛАДАЧІВ: ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

У статті проаналізовано феномен мультикласового навчання та його основні проблеми з точки зору викладачів. Мультикласове навчання базується на проведенні спільних занять учнів різного віку та статі з різних класів. В основному таке навчання практикується у віддалених селах, у яких працюють декілька вчителів на всю школу. У дослідженні взяли участь 13 учителів, які практикують мультикласові заняття, з якими було проведено інтерв’ю. Резуль- тати експерименту засвідчили, що мультикласове навчання має такі недоліки: нестача часу, відсутність мотивації студентів і викладачів, неуспішність у навчанні, відсутність навчальних кабінетів та засобів для забезпечення навчального процесу, невдале поєднання дітей за віком та гендером, недостатній менеджмент з боку адміністрації школи, несправедливість у порівнянні таких учнів з учнями зі звичайних класів. На основі проведеного дослідження було розроблено такі рекомендації для покращення системи мультикласового навчання: ураховуючи обмежений час занять, необхідно переглянути підручники та посібники, які використовуються для навчання у звичайних класах, переробити або адаптувати їх для забезпечення адекватного навчального процесу під час мультикласових занять; необхідно розміщувати учнів на уроці у залежності від їхнього віку та статі – ближче один до одного – для забезпечення взаємодії, наприклад, в одному ряді посадити учнів першого класу, в іншому – третього класу тощо; також рекомендовано забезпечувати тіснішу взаємодію слабких старших студентів із молодшими учнями задля того, щоб вони у взаємодії проходили матеріал; слід залучати відповідальних людей до забезпечення таких шкіл необхідним приладдям для реалізації освітнього процесу; рекомендовано накопичувати та використовувати успішний досвід інших країн у проведенні мультикласових занять.

виклик, проблеми, мультикласове навчання, вчителі, якісний аналіз.

1. Rezaee, R. (1989). Controlling and teaching multi-grade classes. Teacher training college, Iran printing company.

2. Bashiri Haddadan, K. (2013). Teachers and experts’ perceptions and experiences of multi-grade classes in primary schools in Caliber rural areas. Master’s thesis. Faculty of Education and Psychology. Tabriz University.

3. Aghazadeh, M., Fazli, R. (2010). Guidance of teaching in multi-grade classes. Tehran, Aaeizh press.

4. Eliasvand, A., Jamshidi, A. (1995). A study of the problems of rural multi-grade classes in Divandareh city in the academic year 1994-95. Research Project, Research Council of Kurdistan education organization.

5. Asadi, P. (2001). A study of the problems of multigrade classes in Golpayegan city and providing more appropriate teaching methods in these classes. Research projects, Research Council of Isfahan education organization

6. Ghaisar, Sh. (2001). Recognition of teachers’ problem in rural multi-grade classes in Korani area from the perspective of managers and teachers in the academic year 2001. Research Project, Research Council of Kurdistan education organization.

7. Kouchaki, N., Abbasi, M. (1995). A study of the problems of rural multi-grade classes in the academic year 1994-95 in Bijar City. Research Project, Research Council of Kurdistan education organization.

8. Hashtjin, B., Saedi, A., Zarj Abad, A. (2001). A study of the problems of multi-grade classes. Research projects, PNU, Khalkhal branch.

9. Cornish, L. (2006). L. Cornish (Ed.). Reaching EFA through multi-grade teaching. Armidale Armidale, Australia: Kardoorair Press

10. Erdem, A. R. (2004). Teaching in the Multigrade class (2nd ed.), AnÕ Press. Ankara.

11. Erdem, A. E., Kamac Õ., S. Aydemir, T. (2005). The problems of the primary school teachers in charge of teaching and training united classrooms. Denizli Case: Theory and Practice in Education, 1, 3-13.

12. Ford, B. E. (1977). Multi-age grouping in the elementary school and children’s affective development: a review of recent research. The elementary school journal, 78, 149-159.

13. Franklin, M. P. (1976). Multi-grading in elementary education. Childhood education, 42 (9), 513-515.

14. Øzci, E., Duran, H. & Taúar, H. (2010). An investigation in multigrarde class teaching with respect to primary school teacher candidates’ perceptions and in views of primary school teachers working in multigrade class. Journal of Kirsehir Education Faculty, 11(1), 19-35.

15. Kalaoja, E., & Pietarinen, J. (2009). Small rural schools in Finland: a pedagogically valuable part of the school network. International Journal of Educational Research, 48(2), 109-116. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijer.2009.02.003.

16. Kerem, Coskun, Mustafa, Metin, Kaan, Bülbül, Gül, Kaleli Yılmaz (2011). A study on developing an attitude scale towards multi-grade classrooms for elementary school teachers. Original Research Article Procedia - Social and Behavioral Sciences, 15, 2733-2737.

17. Kilic, D., Abay, S. (2009). Primary school teacher’ opinions on problems facing in the process of teaching and learning in the multigrade classrooms. Journal of Turkish Educational Sciences, 7(3), 623-654.

18. Kline, P. (1994). An Easy Guide to Factor Analysis. London: Routledge.

19. Köksal, K. (2002). Teaching in the Multi-grade Classrooms. Pegema Press, Ankara.

20. Little, A.W. (2001). Multi-grade teaching towards international research and policy agenda. International Journal of Educational Development, 21, 481-497.

21. Mason, D. A. & Burns, R. B. (1997). Reassessing the effects of combination classes. Educational Research and Evaluation, 3 (1), 1-53.

22. Metin, M. (2011). A study on developing a general attitude scales about environmental issue for students in different grade levels. Asia Pacific Forum on Science Learning and Teaching, 11(2), 3.

23. Miller, B. A. (1991). A review of the qualitative research on multigrade education. Journal of Researching Rural Education 7(2), 3-12.

24. Mycock, M. A. (1967). A Comparison of Vertical Grouping and Horizontal Grouping in the Infant School. British Journal of Educational Psychology, 37, 133-145.

25. Öztürk, N. (2007). The practice of multi-grade classrooms since the beginning of the Turkish Republic. Journal of Buca Faculty of Education, 22, 28-35.

26. Pratt, D. (1986). On the merits of multiage classrooms. Research in Rural Education 3 (3), 111-115.

27. Stehney, V. (1970). Why Multi-aging Grouping in the Elementary School. National Elementary Principal, 49, 21-23.

28. Thomas, C., Shaw, C. (1992). Issues in the Development of Multigrade Schools. World Bank Technical Paper 172. The World Bank, Washington, DC.

29. Veenman, S. (1995). Cognitive and noncognitive effects of multigrade and multi-age classes: a best evidence synthesis. Review of Education Research 65 (4), 319-381.

30. Visauta, B. (1998). An´alisis estad´Õstico con SPSS para Windows: Volumen II. Estad´Õstica multivariante. Madrid, Spain: McGrawHill/Interamericana de Espa˜na, S.A.U.

31. Raggl, A. (2011). Altersgemischter Unterricht in kleinen Schulen im alpinen Raum [Multi-age teaching in small schools in Alpine regions]. In R. Müller, A. Keller, U. Kerle, A. Raggl, & E. Steiner (Eds.), Schule im alpinen Raum [Schools in Alpine regions] (pp. 231-305). Innsbruck: Studien Verlag (FokusBildungSchule Bd. 2).

32. Hoffman, J. (2003). Multiage teachers’ beliefs and practices. Journal of Research in Childhood Education, 18(1), 5-17.

33. Kalaoja, E. (2006). Change and innovation in multi-grade teaching in Finland. In L. Cornish (Ed.). Reaching EFA through multi-grade teaching (pp. 215- 228). Armidale, Australia: Kardoorair Press.

// Наука і освіта. – 2016. – №12. – 99-109 .

Тетяна Михайлівна Деркач,
доктор педагогічних наук, доцент кафедри промислової фармації,
Київський національний університет технологій та дизайну,
вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна 

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ У НАВЧАННІ БАЗОВИХ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН В УНІВЕРСИТЕТАХ

Актуальність теми дослідження зумовлена недостатньою розробленістю дидактичних основ підготовки студентів із хімії в умовах інформатизації. Теорія та методика професійної освіти наразі не може відповісти на запитання, пов’язані із забезпеченням умов підвищення ефективності навчання із застосуванням засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Метою статті є висвітлення реального стану використання електронних ресурсів у навчанні хімічних дисциплін, а також обґрунтування доцільності та загального підходу до вибору засобів інформаційно-комунікаційних технологій для навчання. Для досягнення поставленої мети було використано наступні методи: анкетування, опитування експертів для визначення реального стану застосування електронних ресурсів для викладання хімічних дисциплін; класифікація для ранжирування доступних електронних ресурсів; комп’ютерне тестування для визначення особистісних характеристик учасників освітнього процесу; а також статистичні методи з використанням програмного пакету SPSS для інтерпретації отриманих експериментальних даних. Статистичний аналіз включав порівняння зразків, перевірку даних, дисперсійні тести для статистичної значущості різниці (пакет ANOVA) і кореляційний аналіз для метричних (статистика Пірсона) та рангових (W статистика Кендалла) змінних. Досліджено реальний стан застосування електронних ресурсів у навчанні хімічних дисциплін. Різні параметри, такі як функціональність, попит на використання ресурсу у навчанні за оцінками експертів, наявність кореляцій з переважаючими стилями навчання, були використані для класифікації всіх ресурсів на кілька груп для подальшого аналізу. Встановлено наявність значних розбіжностей між бажаним забезпеченням електронними ресурсами процесу навчання та реальним станом цього питання. Виявлено два важливих аспекти протиріччя: викладачі визнають необхідність застосування у викладанні різних типів ресурсів, зовсім не застосовуючи деякі з них на практиці. Оцінка доцільності використання деяких елект- ронних ресурсів викладачами і студентами суттєво відрізняється. Це створює передумови для зниження ефек- тивності використання електронних ресурсів.

вища освіта, базові хімічні дисципліни, стилі навчання, інформаційно-комунікаційні тех- нології, електронні ресурси.

1. Булгакова Н. Б. Викладацька діяльність в умовах інформаційного суспільства / Н. Б. Булгакова // Вісник НАУ. Серія: Педагогіка. Психологія. Зб. наук. пр. – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк». – 2010. – Вип. 3. – С.13-19.
2. Козлакова Г. О. Впровадження інформаційно- комунікаційних технологій у навчальний процес вищої школи: аналіз стану, проблеми, перспективи / Г. О. Козлакова, Т. В. Ковалюк // Вісник НТУУ «КПІ».– К.: «Політехніка». – 2009. – № 3. – С. 102- 107.
3. Ахметов М. А. Личностно ориентированное обучение химии. Виртуальная химическая школа [Електронний ресурс] / М. А. Ахметов, Е. А. Мусенова. – Режим доступу: http://www.maratakm.ru/loohim.htm.
4. Білак Ю. Ю. Техніко-дидактичні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі університету / Ю. Ю. Білак, В. І. Кобаль, І. М. Лях // Наука і освіта. – 2014. – №3. – С.18-23.
5. Özyurt Ö. Learning style based individualized adaptive e-learning environments: Content analysis of the articles published from 2005 to 2014 / Ö. Özyurt, H. Özyurt // Computers in Human Behavior. – 2015. – V. 52. – P. 349-358.
6. Truong H. M. Integrating learning styles and adaptive e-learning system: Current developments, problems and opportunities / H. M. Truong // Computers in Human Behavior. – 2016. – V. 55. – P. 1185-1193.
7. Sung Y.-T. The effects of integrating mobile devices with teaching and learning on students’ learning performance: A meta-analysis and research synthesis / Y.- T. Sung, K.-E. Chang, T.-C. Liu // Computers & Education. – 2016. – V. 94. – P. 252-275.
8. Chen J. A. A multi-user virtual environment to support students' self-efficacy and interest in science: A latent growth model analysis / J. A. Chen, M. S. Tutwiler, S. J. Metcalf, A. Kamarainen, T. Grotzer, C. Dede // Learning and Instruction. – 2016. – V. 41. – P. 11-22.
9. Tsingos C. Learning styles and approaches: Can reflective strategies encourage deep learning? / C. Tsingos, S. Bosnic-Anticevich, L. Smith // Currents in Pharmacy Teaching and Learning. – 2015. – V. 7. – P. 492-504.
10. Деркач Т. М. Інформатизація викладання хімії: від теорії до практики: моногр. / Т. М. Деркач – Д.: Вид-во ДНУ, 2011. – 244 с.
11. Josephsen J. Simulation of laboratory assignments to support students’ learning of introductory inorganic chemistry / J. Josephsen, A. K. Kristensen // Chemistry Education Research and Practice. − 2006. − Vol. 7. − No 4. − P. 266-279.
12. Kozma R. Multimedia Learning of Chemistry / R. Kozma, J. Russell // Cambridge Handbook of Multimedia Learning. R. Mayer (ed.). – N. Y.: Cambridge University Press, 2005. − P. 409-429.
13. Potkonjak V. Virtual laboratories for education in science, technology, and engineering: A review / V. Potkonjak, M. Gardner, V. Callaghan, P. Mattila, C. Guetl, V. M. Petrovic, K. Jovanovic // Computers & Education. – 2016. – V. 95. – P. 309-327.
14. Komulainen T. M. Experiences on dynamic simulation software in chemical engineering education / T. M. Komulainen, R. Enemark-Rasmussen, G. Sin, J. P. Fletcher, D. Cameron // Education for Chemical Engineers. – 2012. – V. 7. – P. 153-162.
15. Деркач Т. М. Теоретичні та методичні основи підготовки майбутніх фахівців хімічних спеціальностей засобами інформаційних технологій: моногр. / Т. М. Деркач – Д. : АРТ-ПРЕС, 2013. – 320 с.
16. Landau S. A. Handbook of Statistical Analyses using SPSS / S. Landau, B. S. Everitt. – Chapman & Hall. USA. – 2004. – 692 p.
17. Felder R. М. Index of learning styles (ILS) [Електронний ресурс] / R. M. Felder. – Режим доступу до ресурсу: http://www4.ncsu.edu/unity/lockers/  users/f/felder/public/ILSpage.html.
18. Felder R. M. Learning and Teaching Styles in Engineering Education / R. M. Felder, L. K. Silverman // Engineering Education. – 1988. – V. 78. – No 7. – Р. 674- 681.
19. Деркач Т. М. Сприйняття електронних нав- чальних ресурсів студентами з різними стилями навчання / Т. М. Деркач // Наукові записки: Зб. наук. статей НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2012. – № 100. – С. 87-97.
20. Деркач Т. М. Эффективность компьютерного моделирования при изучении газовых законов в курсе «Неорганическая химия» [Електронний ресурс] / Т. М. Деркач // Международный электронный журнал «Образовательные технологии и общество (Educational Technology & Society)». – 2013. – V. 16, № 2. – С. 345–361. – Режим доступу: http://ifets.ieee.org/russian/periodical/ journal.html.