// Наука і освіта. – 2016. – №11. – 35-42.

Світлана Юріївна Гуцол,
доктор психологічних наук, доцент кафедри психології і педагогіки,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
проспект Перемоги, 37, м. Київ, Україна 

НАРАТИВ ЯК ПРОВІДНА ДИСКУРСИВНА
ПРАКТИКА САМОПРОЕКТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ 

Статтю присвячено проблемі самопроектування особистості в дискурсивному просторі. Розкрито перс- пективи застосування психолого-герменевтичного підходу до проблем дослідження наративного самопроекту- вання в соціальній психології. Експліковано поняття наративу як продуктивного методологічного інструмен- тарію, що дозволяє моделювати взаємодію семіотичних і комунікативних процесів. У межах наративного самопроектування проект проблематизовано як сюжет можливої історії. Визначено, що на основі культурних наративів та втілених у них соціокультурних проектів конструюються «Я-тексти» особистості, трансфор- мація яких відбувається на основі процесів інтерпретації та реінтерпретації особистого та соціокультурного досвіду, і стає підґрунтям для вибудовування власного життєвого й особистісного проектів.

наратив, дискурсивна практика, самопроектування, «Я-текст», проект, сюжет.

1. Арутюнова Н. Д. Дискурс / Н. Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. – М. : Совет. энциклопедия, 1990. – С. 136-137.
2. Борхес Х. Л. Сад расходящихся тропок [Эле- ктронный ресурс] / Х. Л. Борхес ; пер. Б. Дубина // Собрание сочинений в 4-х т. − М. : Амфора, 2011. − Т. 2. – 848 с. − Режим доступа: http://lib.ru/BORHES/sad.txt.
3.Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн // Философские работы. Ч. 1. / Сост., вступ. статья, примеч. М. С. Козловой ; пер. с нем. М. С. Козло- вой, Ю. А. Асева. – М. : «Гнозис», 1994. – С. 75-319.
4. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: соци- ология XXI века / И. Валлерстайн; пер. с англ.; под ред. Б. Л. Иноземцева. − М. : Логос, 2003. − 368 с.
5. Гуцол С.Ю. Мифопорождение как объект психологической рефлексии / С. Ю. Гуцол. – Жито- мир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. – 340 с.
6. Знаков В. В. Тезаурусное и нарративное по- нимание событий как проблема психологии человече- ского бытия / В. В. Знаков // Методология и история психологии. Психология человеческого бытия. − 2010. − Т. 5. − Вып. 3. − С. 105-119.
7. Леонтьев Д. А. Лабиринт идентичностей : не человек для идентичности, а идентичность для чело- века / Д. А. Леонтьев // Философские науки. − 2009. − № 10. − С. 5-10.
8. Лотман Ю. М. Избранные статьи / Ю. М. Ло- тман. − Т. 1. − Статьи по семиотике и типологии ку- льтуры. − Таллинн : Изд-во Тартус. ун-та, 1992. − 497 с. 
9. Оноприенко В. И. Нарратив как стратегия и практика постмодернистского обновления методоло- гии социогуманитарного знания / В. И. Оноприенко // Вісник Національного авіаційного університету. Сер. : Філософія. Культурологія. − 2010. − № 1. − С. 22-25.
10. Прието А. Из книги «Морфология романа» / А. Прието // Семиотика : антология / сост. Ю. С. Сте- панов. − Изд. 2-е, испр. и доп. − М. : Академ. Проект; Екатеринбург : Делов. кн., 2001. − 702 с.
11. Проблемы психологической герменевтики / Под ред. Н. В. Чепелевой. − К. : Изд-во Национально- го педагогического ун-та им. Н. П. Драгоманова, 2009. − 382 с.
12. Розин В. М. Можем ли мы проектировать са- ми себя? / В. М. Розин // Философские науки. − 2009. − № 12. − С. 8-26.
13. Самопроектування особистості у дискурсив- ному просторі : монографія [Електронний ресурс] / Н. В. Чепелєва, М. Л. Смульсон, О. В. Зазимко, С. Ю. Гуцол [та ін.] ; за ред. Н. В. Чепелєвої. – К. : Педагогічна думка, 2016. – [232 c.] – C 6. – Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/704560/.
14. Сапогова Е. Е. «Римейки жизни»: конструи- рование автобиографического автонарратива / Е. Е. Сапогова // Известия ТулГУ. Серия «Психоло- гия». 2005. − Вып. 5. − Ч. I. − С. 200-228.
15. Сериков А. Е. Типичные сюжетные схемы в повествованиях и в жизни / А. Е. Сериков // Вестник Самарской Гуманитарной академии. Серия «Филосо- фия. Филология» − 2009. − № 2 (6). − C. 60-84.
16. Славутин Е. И. К вопросу о профетической структуре художественного текста / Е. И. Славутин, В. И. Пимонов // Вестник Литературного института им. А. М. Горького. − 2013. − № 1. − С. 37-44.
17. Смульсон М. Л. Місце самопроектування у проектній парадигмі / М. Л. Смульсон // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту пси- хології ім. Г. С. Костюка НАПН України. − Житомир : Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2014. − Т. ІІ. Психо- логічна герменевтика. − Вип. 8. − С. 16-29.
18. Титаренко Т. М. Психологічні практики конструювання життя в умовах постмодерної соціа- льності : монографія / Т. М. Титаренко, О. М. Кочубейник, К. О. Черемних ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціа- льної та політичної психології. − К. : Міленіум, 2014. − 206 с.
19. Тульчинский Г. Л. Автопроективность лич- ности / Г. Л. Тульчинский // Философские науки. − 2009. − № 11. − С. 137-139. 
20. Фридман Дж. Конструирование иных реаль- ностей. История и рассказы как терапия / Дж. Фрид- ман, Дж. Комбс. – М. : Класс, 2001. – 362 с.
21. Чепелєва Н. В. Розуміння та інтерпретація життєвого досвіду як чинник самопроектування осо- бистості / Н. В. Чепелєва // Педагогіка і психологія. Науково-практичний журнал Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. − № 9/СХХYІ. − 2014. − С. 22-25.
22. Щукина М. А. Направления исследований саморазвития в современной зарубежной психологии / М. А. Щукина // Вопросы психологии. − 2014. − № 4. − С. 94-106.
23. Booker Ch. The Seven Basic Plots: Why We Tell Stories / Ch. Booker. − NY : Continuum, 2005. − 728 p.
24. Carr D. Time, Narrative and History / D. Carr. − Bloomington ; Indianopolis : Indiana University Press, 1991. − 189 p.

// Наука і освіта. – 2016. – №11. – 43-48.

Ірина В’ячеславівна Бринза,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної і диференційної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна
Микола Федорович Будіянський,
кандидат психологічних наук, професор, професор кафедри прикладної та соціальної психології,
Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, м. Одеса, Україна

ГОТОВНІСТЬ ДО ЗМІН ЯК РЕСУРС ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ

У статті надаються результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення феномену психоло- гічної кризи та особистісної готовності до зміни. Встановлені статистичні закономірності між показниками психологічної кризи та особистісної готовності до змін. Порівняльний аналіз випробуваних із різними рівнями переживання психологічної кризи надав можливості встановити схожість і розбіжність в конфігурації про- філів структури психологічної готовності до змін.

особистість, психологічна криза, готовність до змін, ресурси особистості.

1. Брынза И.B. Особенности переживания профессионального кризиса у лиц с различным типом эмоциональности: [дисс. канд. психол. наук : 19.00.01] / Ирина Вячеславовна Брынза. – Одесса, 2000. – 281 с.
2.Брынза И.В. Проблема исследования ресурсов личности в психологической науке / И.В. Брынза, Е.Ю. Рязанцева // Актуальні проблеми психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка: зб. наук. праць [за ред. С.Д. Максименка, М.В. Папучі]. – Київ- Ніжин, 2008. – Т. 10. – Вип. 6. – С.126 – 130. 
3.Кожевникова Е.Ю. Личностные ресурсы преодоления ситуации социально-экономической депривации: автореф. на соиск уч. степ. канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Общ. психол., психол. личности и история психол.» / Е.Ю. Кожевникова. – Краснодар, 2006. – 26 с.
4.Леонтьев Д.А. Личностный потенциал как основа самодетерминации / Д.А.Леонтьев // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им. М.В. Ломоносова; [под общ.ред Б.С. Братуся, Д.А. Леонтьева]. – Вып. 1. – М.: Смысл, 2002. – С. 56-65. 
5.Лушин П.В. Личностные изменения как процесс: теория и практика / П.В. Лушин. – Одесса: Аспект, 2005. – 334 с.
6. Рязанцева Е.Ю. Экзистенциальные ресурсы лиц, переживающих психологический кризис [Текст]: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01 / Елена Юрьевна Рязанцева; Гос. учреждение "[Южноукр.] нац. пед. ун- т им. К.Д. Ушинского". - О., 2012. - 238, [3] л.: табл. - Бібліогр.: арк. 188-214. 
7. Фаерман М.И. Комплексный социально- психологический подход к предупреждению сопротив- лений нововведениям персонала (на примере организа- ций малого и среднего бизнеса). [автореф. канд. психол. наук] / М.И. Фаерман. – Ярославль, 2007. – 24 c.
8. Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов – М: Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 490 с. 

// Наука і освіта. – 2016. – №11. – 49-55.

Наталія Василівна Перегончук,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи,
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна 

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ
ПСИХОЛОГІВ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ 

У статті розглянуто психологічні особливості формування професійної компетентності майбутніх пси- хологів у сучасному трансформаційному суспільстві. Проведено теоретичний аналіз поняття «освітній прос- тір» та визначено його роль у процесі формування професійної компетентності майбутнього психолога. Ви- значено психологічні умови формування професійної компетентності майбутніх психологів у сучасному освіт- ньому просторі. Розкрито основні характеристики сучасного освітнього простору, що сприяють формуванню професійної компетентності майбутнього психолога.

професійна компетентність, рефлексивне середовище, освітній простір, особистісно- орієнтована освіта, компетентнісний підхід, майбутні психологи.

1. Євдокимова Н. О. Психологічні засади фор- мування суб’єкта правничої діяльності у вищому навчальному закладі: монографія / Н. О. Євдокимова. – Миколаїв: Іліон, 2011. – 420 с.
2. Застело А. О. Психологічне забезпечення екологічності освітньої взаємодії в просторі дистан- ційної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / А. О. Застело. – Запоріжжя. – 2012. – 20 с.
3. Эльконин Б. Д. Введение в психологию раз- вития (в традиции культурно-исторической теории Л. С. Выготского) / Б. Д. Эльконин – М.: Тривола, 1994. – 168 с.
4. Лушин П. В. «Гибридная жизнь»: об особен- ностях самоорганизации и психологической помощи в переходный период. Методические материалы к ав- торскому курсу «Психологическая помощь личности в переходной период» / П. В. Лушин // Теория и прак- тика психотерапии. – 2014. – №4. – С. 57-62.
5. Лушин П. В. Экологическая помощь личнос- ти в переходный период: экофасилитация: моногра- фия / П. В. Лушин. – Киев, 2013. – 296 с.
6. Мамардашвили М. К. Как я понимаю фило- софию / М. К. Мамардашвили – М.: Прогресс- Культура, 1992. – 416 с.
7. Мерзон Е. Е. Образовательная среда как фак- тор формирования профессиональной компетентно- сти студентов педагогического ВУЗа / Е. Е. Мерзон // Молодой ученый. – 2011. – №10. Т. 2. – С. 170-172.
8. Сапогова Е. Е. Как я понимаю психологию: в подражание М.К. Мамардашвили / Е. Е. Сапоговва // Журнал практического психолога. – 1999. – № 4. – С. 13-27.
9. Сапогова Е.Е. Концепты и ориентиры совре- менного психологического образования / Е. Е. Сапо- гова //Alma Mater (Вестник высшей школы). – 2003. – № 10. – С. 8-13.
10. Ткач Т. В. Освітній простір особистості: психологічний аспект: монографія / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України / Т. В. Ткач. – К.; Запоріжжя, 2008. – 272 с.
11. Хайдеггер М. Искусство и пространство / М. Хайдеггер // Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте куль- туры в современном обществе. – М., 1991. – С. 95-102.
12. Чуйко О. В. Особистісне становлення суб’єктів професійної діяльності у соціономічних професіях: Монографія / О. В. Чуйко. – К.: АДЕФ- Украина, 2013. – 280 с.
13. Швалб Ю. М. Методологические основания разработки системы профессионального образования в вузе (на материале специальности «Социальная работа») / Ю. М. Швалб // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського: збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка, Н. О. Євдокимової. – Т. 2. – Вип. 5. – Миколаїв: МДУ імені В. О. Сухо- млинського, 2010. – 346 с. – (Серія «Психологічні науки»). – С. 305.
14. Щедровицкий Г. П. Мышление – Понимание – Рефлексия / Г. П. Щедровицкий. – М. : Наследие ММК, 2005. – 800 с.

// Наука і освіта. – 2016. – №11. – 55-60.

Інна Михайлівна Хоржевська,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,
Чорноморський державний університет імені Петра Могили,
вул. Десантників, 10, м. Миколаїв, Україна 

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

Розвиток професіонала є результатом формування особистості в професійній діяльності й професійних вза- ємодіях, а також в особистісному просторі. Професіоналізм – це сполучення загальної освіти з уміннями і нави- чками, що здобуваються у процесі роботи у конкретній організації, у специфічних умовах розподілу та органі- зації праці. Проблеми становлення особистості працівника, формування у нього позитивного ставлення до пра- ці, інтересу до змісту роботи, задоволеності працею є актуальною і в теоретичному і в практичному розумінні. У процесі діяльності відбувається формування особистості, складається її індивідуальність, виробляється сис- тема відношень до світу, до суспільства, до себе. Особливе місце серед різноманітних видів соціальної діяльно- сті особистості займає професійна діяльність. Саме професійна діяльність надає більшості людей можливість задовольнити все різноманіття своїх потреб, розкрити свої здібності, ствердитися як особистість. Професійний розвиток може проявлятися і як негативна зміна особистості у процесі існування індивіда у професійному сере- довищі або засвоєння професійного досвіду. Під професійним становленням розуміється індивідуальний особистісний процес, основним елементом якого є особистий вибір. Професійна підготовка може вважатися повноцінною та діючою, якщо вона доповнюється постійним прагненням до професійного зростання. Професі- оналізм визначається як вищий щабель у розвитку людини як суб’єкта пізнання, праці, спілкування. При цьому критерієм рівня професіоналізму є ступінь відповідності знань, умінь і навичок фахівця сучасним досягненням науки та практики у цій області. Професіоналізм як найважливіша акмеологічна категорія розглядається, у ши- рокому контексті: у діяльнісному та особистісному проявах. Професійний розвиток особистості пов’язаний з розвитком особистості взагалі, із засвоєнням нового досвіду, знань, вмінь та із трансформацією мотивації й інтересів конкретної людини.

професіоналізм, особистість фахівця, професійне становлення особистості, особистісний розвиток.

1. Ананьев Б. Г. Избранные психологические тру- ды: в 2 т. / Б. Г. Ананьев. – Москва : Педагогика, 1980. – Вып.1 / Изд. А. А. Бодалева, Б. Ф. Ломова. – 338 с.
2. Выготский Л. С. Проблема возраста / Собр. соч. в 6 т. / Л. С. Выготский. – Т. 4. – Москва : Педа- гогика, 1984. – С. 244-269.
3. Климов Е. А. Профессиональное самоопреде- ление / Е. А. Климов. – М., 2004. – 120 с.
4. Кон И. С. В поисках себя : личность и ее само- сознание / И. С. Кон. – Москва : Политиздат, 1984. – 335 с.
5. Корнеева Л. Н. Психологический аспект влия- ния профессиональной деятельности на личность / Л. Н. Корнеева . – М. : Просвещение, 1991. – 218 с. 
6. Кузьмина Н. В. Оценка профессиональной дея- тельности учителя / Н. В. Кузьмина. – М. : Высш.шк., 1990. – 208 с.
7. Маркова А. К. Мотивация специалиста. Пути освоения профессиональной деятельности / А. К. Маркова. – М., 1996. – 152 с.
8. Психологическое обеспечение профессиональ- ной деятельности / Изд. Р. С. Никифоровой. – Санкт- Петербург., 2004. – 360 с.
9. Самоукина Н. В. Психология и педагогика профессиональной деятельности / Н. В. Самоукина. – М. : “Тандем”, 1999. – 352 с.