// Наука і освіта. – 2016. – №11. – 66-72.

Зоряна Ярославівна Ковальчук,
доктор психологічних наук, доцент, професор,
Євген Володимирович Карпенко,
кандидат психологічних наук, доцент,
кафедра психології, Львівський державний університет внутрішніх справ,
вул. Городоцька, 26, м. Львів, Україна

РЕФЛЕКСИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ КРИЗОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Оптимальний розвиток особистості, вдосконалення її суб’єктності як основного чинника розвитку грома- дянського суспільства здійснюється через рефлексивну діяльність людини. Вона є однією з провідних умов ґенези особистості, її вдосконалення, критерієм ефективності процесів навчання та виховання. Таким чином, рефлексивна діяльність актуалізується як на індивідуальному, так і на колективному рівнях, що робить її особ- ливо привабливою для дослідження в контексті сучасних соціально-економічних і ціннісних трансформацій в Україні. Метою статті є розкриття суті рефлексивної діяльності особистості, що перебуває в кризовому суспільстві, та соціальних стратегій її поведінки. Мета рефлексії полягає в тому, щоб згадати, виявити, зафіксувати й усвідомити компоненти й алгоритм діяльності: її зміст і призначення, типи, способи здійснення, проблеми реалізації діяльності та шляхи їх вирішення, отримані результати тощо. Рефлексія передбачає вив- чення, дослідження, аналіз суб’єктом уже реалізованої, здійсненої діяльності. В умовах кризового суспільства вона виконує наступні функції: проектувальну; організаторську; комунікативну, змістову; мотиваційну; корекційну. Рефлексивна діяльність складається з трьох провідних структурних компонентів, які використову- ються в процесі подолання людиною наслідків кризи: фіксування свого стану, умов життєдіяльності; визначен- ня основних детермінант; оцінка продуктивності своєї діяльності, застосованих заходів щодо подолання наслідків кризи. Серед основних форм рефлексивної діяльності людини можемо виділити наступні: вербальну (усну), письмову (графічну), образотворчу, емоційно-чуттєву, пластичну (рухову). Існують також п’ять рівнів рефлексії діяльності людини. По мірі їх зростання збільшується продуктивність та успішність подолання наслідків економічної кризи, ефективнішою стає реалізація різних соціальних технологій з оптимізації життєдіяльності індивіда в будь-якій соціально-економічній ситуації. На першому рівні суб’єкт тільки фіксує окремі параметри, характеристики, компоненти свого розвитку. На другому − співвідносить їх із нормою, ета- лоном. Третій рівень характеризується повною і критичною фіксацією суб’єктом рефлексивної діяльності свого розвитку в різних сферах, виявленням його детермінант, закономірностей тощо. Носіям четвертого рівня, крім переліченого, притаманне створення концепції власного розвитку в умовах подолання наслідків соціально- економічної кризи. П’ятому, найвищому, рівневі рефлексії відповідає також глибоке усвідомлення набутих знань, умінь, досягнутого рівня розвитку, здійснюваної діяльності, взаємодії як особистісних цінностей.

рефлексія, рефлексивна діяльність, соціальні стратегії, криза, розвиток особистості.

1.Бандурка О. М. Основи психології і педагогіки : підручник для вищ. навч. закладів МВС України / О. М. Бандурка, В. О. Тюріна, О. І. Федоренко. – К. : Національний ун-т внутрішніх справ, 2003. – 336 с.
2. Выготский Л. С. Собрание сочинений в 6 т. / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1984. – Т.3. – 328 с.
3. Карнелович М. М. Коммуникативная рефлек- сия учителей в общении с учащимися / М. М. Карне- лович // Веснік Гродзенскага дзяржаунага універсітета імя Я. Купалы. Серыя
4. Правазнуства. Псіхалогія. – 2007. – №2. – С. 1-9. 4. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К. : Освіта, 1998. – 255 с. 5.Краевский В. В. Основы обучения. Дидактика и методика / В. В. Краевский, А. В. Хуторской. – 2-е изд., стер. – М. : Изд. центр «Академия», 2008. – 352 с.
6.Крайг Г. Психология развития / Г. Крайг, Д. Бокум. – 9-е изд. – СПб. : Питер, 2005. – 940 с.
7.Шамова Т. И. Управление образовательным процессом в адаптивной школе / Т. И. Шамова, Т. М. Давыденко. – М. : Пед. поиск, 2001. − 384 с. 8.Hatton N. Reflection in teacher education: towards definition and implementation / N. Hatton, D. Smith // Teaching and teacher education / An international journal of research and studies. – 1995. – Vol. 11. – P. 33-49.
9.Huang Hui-Ju. Professional development through reflection : A study of pre-service teachers’ reflective practice / Hui-Ju Huang // International Electronic Journal for Leadership in Learning. – 2001. – №5.
10. Kovalchuk Z. Ya. Emotional fortitude of pedagogue as necessary condition of his/her effective cooperation with pupils / Z. Ya. Kovalchuk // II Science, Technology and Higher Education: materials of the II International research and practice conference. – Vol. I. – 2013. – P. 600-603.
11. Maksymenko S. D. Genesis of personality existence / S. D. Maksymenko. – Montreal : Accent Graphics Communication, 2015. 

// Наука і освіта. – 2016. – №11. – 72-79.

Анастасія Миколаївна Яцишина,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ДЕСТРУКТИВНОЇ
ПОВЕДІНКИ ТА ЇЇ ПРОЯВУ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Роботу присвячено вивченню психологічних основ деструктивної поведінки та її прояву у дітей шкільного віку. Аналізуються три етапи в історії пізнання психологічних проявів деструктивної поведінки особистості: донауковий етап, осмислення механізмів деструктивної поведінки та шляхів її подолання та науковий етап. Деструктивна поведінка розглядається як процес неадекватних руйнівних дій, спрямованих на ускладнення взаємодії особистості з соціальним оточенням. Указуються методи і технології профілактики деструктивних дій. У результаті емпіричного дослідження виявлено суттєві ознаки деструктивної поведінки учнів

деструктивна поведінка, деструкція, неадекватні дії, діти шкільного віку.

1. Абеляр Петр. История моих бедствий: Пер. с лат / Петр Абеляр. – Москва: Изд-во Акад. наук СССР, 1959. – 256 с.
2. Аквинский Тома. Комментарии к аристотелев- ской «Политики»: Пер. с латыни / Тома Аквинский. – К .: Основы, 2000. – 794 с.
3. Антология средневековой мысли: Теология и философия Европ. Средневековья: в 2 т. – СПб., 2001. – Т. 1. – 539 с.
4. Афанасьев В. С. Девиантное поведение и соци- альный контроль в условиях кризисна росийского общества / В. С. Афанасьев, Я. И. Гилинский. – СПб., 1995. – 24-90 с.
5. Богдан С. С. Экзистенциально- гуманистический подход к проблеме человеческой деструктивности / С. С. Богдан // Система ценностей современного общества. – 2010. – № 16. – С. 42-46.
6. Бисалиев Р. В. Агрессивное поведение в структу- ре соматических расстройств / Бисалиев, Р. В., Кубекова А. С., Хаджимурадов А. В. // Современные проблемы науки и образования. – 2013. – № 5. – С. 619.
7. Гребенщикова Л. Г. К вопросу о соотношении понятий «деструктивной», «агрессивное» и «девиант- ное» поведение / Л. Г. Гребенщикова // Сборники кон- ференций НИЦ Социосфера. – 2011. – № 19. – С. 61-67.
8. Давлетбаева З. К. Асоціальна поведінка: поня- тійний аспект / З. К. Давлетбаева // Актуальні про- блеми гуманітарних та природничих наук. –2011. – № 6. – С. 190-198.
9. Злоказов К. В. Деструктивность и идентич- ность личности / К. В. Злоказов // Научный ежегодник Ин-та философии и права Урал. Отд-ния Рос. Акад. Наук. – 2014. – №1.
10. Ермасов Е. Типология переживания стресса в условиях изоляции. / Е. Ермасов // Социальное про- странство развития личности. – 2011. – №1. – С.92-118.
11. Клейберг Ю. А. Типологія деструктивної по- ведінки / Ю. А. Клейберг // Вестник Краснодарского университета МВД Росии. – 2008. – №1. – С.130-135.
12. Кошкарова М. М. Індивідуалізація навчання як засіб контролю над мовної агресією педагога / М. М. Кокарова, С. Г. Нестерцова // Система цінностей сучасного суспільства. – 2010. – №12. – С. 345-351.
13. Куликов В. Б. Деструктивна поведінка: теоре- тико-методологічний аспект / В. Б. Куликов, К. В. Злоказов // Психопедагогика в правоохоронних органах. – 2006. – № 3. – С. 89-92.
14. Ларионова С. О. Девиантное поведение как научно-педагогическая проблема / С. О. Ларионова // Фундамен. исслед. – 2013. – № 11.
15. Майсак Н. В. Девиативные тенденции в про- фессии: сравнительные аспекты / Н. В. Майсак, Л. П. Великанова // Фундаментальные исследования. – 2013. – №10-4. – С. 879-885.
16. Натанзон Е. Індивідуальний підхід до важких учням / Е. Натанзон. – Кишинів: Лумина, 2001. – 168 с.
17. Ніязбаева М. М. Екзистенційні підстави від- чуження особистості в педагогічній взаємодії / Н. Н. Ніязбаева // Світ науки, культури, освіти. – 2010. – №5. – С.80-82.
18. Нікішина В. Б. Деструктивні сімейні відноси- ни як фактор виникнення порушень психічного роз- витку у дітей / В. Б. Нікішіна // Ярославський педаго- гічний вісник Ярославль. – 2003. – №3-4 (№37). – С.101-105.
19. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктив- ности / Э. Фромм / Пер. с англ. – М. – 1994. – 640 с.
20. Фурманов И. А. Детская агрессивность / И. А. Фурманов. – М. – 1996. – 192 с.
21. Циренов В. Ц. Агресивна поведінка молоді як соціально-педагогічна проблема / В. Ц. Циренов // Вісник Бурятського університету. – Серія 7, Педагогі- ка. – Улан-Уде: БДУ, 2010. – Вип.1. – С. 49-54.
22. Чебикін А. Я. Теорія і методика емоційної ре- гуляції навчальної діяльності: наук.-метод. посібник / А. Я. Чебикін. – Одеса: АстроПринт, 1999. – 157 с.
23. Ярошевский М. Г. История психологии / М. Г. Ярошевский. – М., 1985. – 402 с. 

// Наука і освіта. – 2016. – №11. – 80-84.

Олена Олександрівна Горова,
доктор психологічних наук, доцент, завідувач лабораторії соціально-психологічних технологій,
Інститут соціальної та політичної психології,
вул. Андріївська, 15, м. Київ, Україна,
професор кафедри практичної психології, Інститут кримінально-виконавчої служби,
вул. Колекторна, 4, м. Київ, Україна 

ДО ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ЮНАКІВ
ІЗ ДОСВІДОМ НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Кризові періоди в соціальному розвиткові супроводжуються збільшенням кількості та інтенсивності особистіс- них деформацій, які стосуються, як правило, представників молодших поколінь. Однією з актуальних проблем за- лишається зростання наркотизації серед молодих людей, яка супроводжується викривленням ціннісно-смислової сфери і тягне за собою порушення процесів адекватного входження в суспільні відносини. Результатом цих процесів все частіше стає перебування в органах пенітенціарної системи. Традиційні методи психологічного впливу ґрунту- ються на формуванні нових мотивів і цілей діяльності. Сучасні дослідження підтверджують тезу про взаємозв’язок життєвої перспективи та професійного самовизначення. Актуальним є пошук шляхів формування адекватної життє- вої перспективи, що сприяє професійному становленню та самореалізації осіб, що мають досвід наркотичної залеж- ності. У роботі представлено аналіз особливостей сприйняття власного життєвого шляху, структури життєвої перс- пективи як механізмів виникнення наркотичної залежності юнаків. Результати дослідження свідчать про суб’єктивний розрив лінії життя (випадання переживань теперішнього) та зміщення оцінки окремих подій в напрям- ку переоцінки негативних подій і нівелювання позитивних. Розкриваються основні принципи побудови та етапи реалізації програми психологічного супроводу осіб, які проходять курс реабілітації після наркотичної залежності. Основним діючим механізмом є усвідомлення ціннісного досвіду і власних можливостей і здібностей як ресурсів побудови адекватної життєвої перспективи і майбутнього професійного становлення.

життєвий шлях, життєва перспектива, професійне становлення, наркотична залежність.

1. Абульханова К. А., Березина Т. Н. Время лич- ности и время жизни / К. А. Абульханова, Т. Н. Бере- зина. – СПб. : Алетейя, 2001. – 304 с.
2. Братусь Б. С. Аномалии личности / Б. С. Бра- тусь. – М. : Мысль, 1988. – 304 с.
3. Буякас Т. М. Проблема и психотехника самоо- пределения личности / Т. М. Буякас // Вопросы пси- холологии. – 2002.– № 2. – С.28-39.
4. Горова О. О. Психологія професійного становлен- ня майбутніх архітекторів і будівельників : Монографія / О. О. Горова – Ніжин : вид-во ПП Лисенко М. М., 2013. – 359 с.
5. Короленко Ц. П., Завьялов В. Ю. Личность и алкоголь / Ц. П. Короленко, В. Ю. Завьялов. – Ново- сибирск : Наука, Сибирское отделение, 1987. – 170 с.
6. Кон И. С. В поисках себя : Личность и ее само- сознание / И. С. Кон. – М. : Политиздат, 1984. – 335 с.
7. Кроник А. А., Головаха Б. И. Психологическое время личности / А. А. Кроник, Б. И. Головаха. – Киев : Наукова думка, 1984. – 180 с.
8. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориен- таций (СЖО) / Д. А. Леонтьев. – 2-е изд. – М. : Смысл, 2000. – 18 с.
9. Музика О. Л. Рефлексія і динаміка розвитку здібностей: підходи до побудови методики дослі- дження / О. Л. Музика // Здібності, творчість, обдаро- ваність : теорія, методика, результати досліджень ; за ред. В. О. Моляко, О. Л. Музики. – Житомир : Вид-во Рута, 2006. – С. 50-54.
10. Панок В. Г., Рудь Г. В. Психологія життєвого шляху особистості : Монографія / В. Г. Панок, Г. В. Рудь. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 280 с.
11. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості : у межах і за межами буденності / Т. М. Титаренко. – К. : Либідь, 2003. – 376 с. 12. Франкл В. Человек в поисках смысла : Сбор- ник / В. Франкл; пер. с англ. и нем. / Общ. ред. Л. Я. Гозмана и Д. А. Леонтьева. – М. : Прогресс, 1990. – 368 с.
13. Юридична енциклопедія : В 6 т. [Електрон- ний ресурс] / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : «Укр. енцикл.», 1998. – Режим доступу: http://leksika.com.ua/legal/.

// Наука і освіта. – 2016. – №11. – 85-90.

Андрій Іванович Яблонський,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології, докторант,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
вул. Садова, 2, м. Умань, Україна 

ДО ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ЮНАКІВ
ІЗ ДОСВІДОМ НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

У статті проаналізовано сутність поняття «освітнє середовище»; дефініційовано поняття «предметно- розвивальне середовище», задля чого відокремлюється тлумачення понять «предметне середовище» з його змістовим наповненням предметними компонентами та «розвивальне середовище» з його розвивальним психо- лого-педагогічним потенціалом.

освітнє середовище, предметно-розвивальне середовище, освітній простір, гуманітарно- психологічна експертиза, психологічна безпека.

1. Андреева Г. М. Психология социального поз- нания / Г. М. Андреева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 303 с.
2. Баєва И. А. Тренинги психологической безопас- ности в школе / И. А. Баева. – СПб.: речь, 2002. – 251 с.
3. Бим-Бад Б. М. Образование в контексте со- циализации / Б. М. Бим-Бад, А.В. Петровский // Педа- гогика. – 1996. – № 1. – С. 3-8.
4. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Под ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – С. 387.
5. Гонтаровська Н. Б. Освітнє середовище як фактор розвитку особистості дитини: монографія / Н. Б. Гонтаровська. – К.: вид-во РВА “Дніпро–VAL”, 2010. – 623 с.
6. Данюшенков В. С. Современные представле- ния о социальном пространстве / В. С. Данюшенков, Н. В. Іванова // Педагогика. – 2004. – №9. – С. 28-33.
7. Панов В. И. Общие методологические про- блемы экопсихологии детства: учителю об экологиидетства / В. И. Панов. – Черноголовка: изд. отдел ЦКФЛ РАО, 1995. – 88 с.
8. Панов В. И. Психологические аспекты по- строения образовательных технологий как условие оптимизации развития / В. И. Панов // Мир психоло- гии. – 2004. – № 1. – С. 33-44.
9. Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Иль- ичов и др. – 2-е изд. – М.: Сов. Энциклопедия, 1989. – 815 с.
10. Хейдметс М. Субъект, среда и границы ме- жду ними / М. Хейдметс // Психология и архитектура. – Таллин. – 1983. –148 с.
11. Ясвин В.А. Образовательная среда: от моде- лирования к проектированию / В. А. Ясвин. – М.: Смысл, 2001. – 365 с.