2023-2-doc

Андрій Ільєнко МОВНА СВІДОМІСТЬ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ ЯК КАТЕГОРІЯ ПРОФЕСІЙНОСТІ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 34-39.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-15

Андрій Ільєнко,
аспірант кафедри інноваційних технологій з педагогіки, психології та соціальної роботи,
Університет імені Альфреда Нобеля,
вул. Січеславська Набережна, 18, м. Дніпро, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8968-8424

МОВНА СВІДОМІСТЬ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ ЯК КАТЕГОРІЯ ПРОФЕСІЙНОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Формування мовної свідомості державного службовця обумовлено активним становленням українськості світо- гляду, формуванням націоцентричної громадянськості суспільства. В аспекті означеного у статті визначено основні ризики, що впливають на відсутність мовної свідомості значної частини українського суспільства – вплив російської мови, диглосія – як патологічна двомовність, розщеплення мовної свідомості українців – мешканців Сходу та Півдня України. Двомовність українців, що набула проблемної значущості, актуалізується в професійному профілі державних службовців, які мають бути провідниками державницької політики, зокрема в мовному питанні. Професійний профіль державних службовців відокремлює мовну та комунікативну компетентності від мовної свідомості, яку розглядаємо як принциповість і цілісність особистості провідника державної політики, його однозначність у виборі україномовного контенту – у мовленні, доказовості позиції, пріоритетності підтримки звернень і пропозицій громадян. Спираючись на результати дослідження науковців О. Андріанової, О. Шеліх, Н. Вовчастої, Н. Хлипавки, А. Посохова та В. Козлов- ського, визначаємо дієвими способами виправлення розщеплення мовної свідомості застосовування нейропедагогічних засобів: вплив на психологію особистості з метою долання конформізму, невпевненості в собі; використання засобів національної та етнопедагогіки; нівелювання впливу лінгвістичних маніпуляцій разом з удосконаленням власного укра- їнського мовлення через самоспостереження, саморегуляцію та самовдосконалення; виправлення мовного «суржику» шляхом методичних практик тощо. Означені засоби формування мовної свідомості доповнюємо сучасними педагогіч- ними впливами: переслуховуванням україномовного контенту (пісень, промов, інтерв’ю) – задля формування засвоєння сталих мовленнєвих конструкцій, що полегшують особисте мовлення; читанням української сучасної художньої та публіцистичної літератури – задля формування усвідомлення змістів, що є своєчасними для української нації; яко- мога щільним перебуванням в україномовному середовищі, комунікацією з різними соціальними україномовними групами (віковими, професійними, бізнесовими тощо); веденням сторінок у соціальних мережах українською з активною під- тримкою україномовного контенту.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

мовна свідомість, розщеплення мовної свідомості, державний службовець, мовна компетентність,
комунікативна компетентність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гнатюк Л.П. Мовна свідомість. Українська мова : енциклопедія / ред. кол.: В.М. Русанівський, О.О. Тара- ненко (співголови) та ін. 3-є вид. Київ, 2007. С. 378.

2. Закон України «Про забезпечення функ- ціонування української мови як державної. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text (дата звернення: 07.07.2023).

3. Коць Т.А. Мовна свідомість у синхронії та діахронії. URL: https://movoznavstvo.org.ua/index.php?option=com_ attachments&task=download&id=844 (дата звернення: 29.06.2023).

4. Наукова школа Є.Р. Борінштейна / Південно- український національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського. URL: https://pnpu-my.sharepoint. com/:w:/g/personal/site_pdpu_edu_ua/EV7ku9kdwaN GkV 9HDCQMsgYBcCRv8Aoca3PndMo9YWK9Zw?rtime=Zw RwNL5z20g (дата звернення: 23.06.2023).

5. Неліпа Д., Зубчик О. Державний службовець – це «обличчя» держави. Віче. 2014. № 14. URL: https://veche. kiev.ua/journal/4281/ (дата звернення: 05.07.2023).

6. Радевич-Вінницький Я. Україна: від мови до нації. Дрогобич : Видавнича фірма «Відродження», 1997. 360 с. URL: https://perviydoc.ru/v194 77/%D1%80% D0%B 0%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-%D0% B2%D0%B8% D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86% D1%8C%D0%B A%D0%B8%D0%B 9_%D1%8F._%D1% 83%D0%BA%D1%80%D0%B 0%D1%97%D0%BD%D0% B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BC%D0%BE%D 0%B2%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD%D0%B0 %D1%86%D1%96%D1%97 (дата звернення: 01.07.2023).

7. Селігей П.О. Мовна свідомість: структура, типо- логія, виховання / П.О. Селігей. Київ : Вид. дім «Києво- Могилянська академія», 2012. 118 с.

8. Стандарт української мови для державних служ- бовців. URL: https://www.donnu.edu.ua/wp-content/ uploads/sites/8/2018/03/Standart-ukrayinskoyi-movi-dlyaderzhavnih- sluzhbovtsiv.pdf (дата звернення: 07.07.2023).

9. Ткаченко О.Б. Мова і національна ментальність: спроба сучасного синтезу. Київ : Грамота, 2006. 237 с.

10. Andriyanova O., Sheliukh O., Vovchasta N., Khlypavka H., Posokhova A., Kozlovskij V. Splitting Linguistic Consciousness of Ukrainians: Neuropsychological and Legal Aspects. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala. 2022. 14(1Sup1). Р. 370-385. https://doi. org/10.18662/rrem/14.1Sup1/556

11. Costa A., Sebastián-Gallés N. How does the bilingual experience sculpt the brain? Nature Reviews Neuroscience. 2014. № 15. Р. 336–345. https://doi.org/10.1038/nrn3709

Ярослава Юрків ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 83-88.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-13

Ярослава Юрків,
доктор педагогічних наук, доцент,
професор кафедри соціальної педагогіки,
проректор з науково-педагогічної роботи,
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Коваля, 3, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9890-7855

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї

АНОТАЦІЯ:

Важливим напрямом допомоги особам, які постраждали від насильства в сім’ї, є організація соціального супроводу, фахівець із соціальної роботи в цьому процесі займає важливе місце. Зважаючи на актуальну соціально-політичну ситуацію в Україні, фахівець із соціальної роботи має організувати свою роботу таким чином, щоб це було зручно й доступно для всіх категорій клієнтів. Сучасні цифрові технології є потужним інструментом для реалізації форм і методів соціальної роботи, соціальний супровід жертв насильства – не виняток. У межах наукової роботи ми здійснили розгорнутий теоретичний аналіз поняття «соціальний супровід», представивши тлумачення як корифеїв соціальної роботи в Україні (О. Безпалько, І. Пєша, І. Трубавіна та ін.), так і опиралися на нормативно-правові акти. Також окреслили оптимальні форми організації соціального супроводу осіб, які постраждали від насильства в сім’ї через призму цифрових технологій (інформування; онлайн-навчання; сімейна медіація, яка містила дві форми: дистанційне сімейне консультування та дистанційні сімейні конференції; онлайн-консультування; інформаційно-мотиваційне консультування; онлайн-тренінги з корекції насильницької поведінки для кривдників; групова терапія; групи самодопомоги). Що стосується способів реалізації вищезазначених форм організації соціального супроводу осіб, які постраждали від насильства в сім’ї, були обрані наступні: платформи Google Meet, Zoom, Skype, Microsoft Teams, Google Duo тощо); листування за допомогою електронної пошти; месенджери Telegram, Viber, WhatsApp, Signal.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

соціальна допомога, соціальний супровід, дистанційний супровід, жертви насильства, цифрові технології в соціальній роботі.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Віцукаєва К.М. Соціальний супровід клієнта : навч. посіб. Одеса : Вид-во «Букаєв Вадим Вікторович», 2017. 322 с.
2. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 р. № 2342-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2342-15#Text (дата звернення: 02.05.2023).
3. Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» від 21.06.2001 р. № 2558-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14#Text (дата звернення: 04.05.2023).
4. Забезпечення рівних прав і свобод. URL: https://ombudsman.gov.ua/ report-2022/rivni-prava (дата звернення: 29.04.2023).
5. Кочемировська О.О., Христова Г.О. Стандарти надання соціальних послуг особам, які постраждали від насильства в сім’ї: міжнародний досвід та рекомендації для України. Київ – Запоріжжя : Друкарський світ, 2011. 228 с.
6. Мобільний додаток для жертв домашнього насильства. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2021/11/25/246626/ (дата звернення: 24.04.2023).
7. Наказ Міністерства соціальної політики «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах» від 31.03.2016 р. № 318. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/363026696186(дата звернення: 02.05.2023).
8. Пєша І.В. Соціальний супровід як форма комплексної соціальної допомоги. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Педагогічні науки». 2013. № 11(2). С. 193–199.
9. Соціальна робота в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. Київ : Науковий світ, 2003. 117 с.
10. Соціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах : метод. посіб. / авт. кол. І.Д. Звєрєва, В.О. Кузьмінський, Ж.В. Петрочко та ін. Київ : Держсоцслужба, 2006. 104 с.
11. Технології створення та функціонування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу : зб. метод. матеріалів / авт. кол. Г.М. Бевз, А.Й. Капська, Н.М. Комарова та ін. Київ : Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. 188 с.
12. Трубавіна І.М. Соціальний супровід неблагополучної сім’ї : науково-методичні матеріали. Київ : ДЦССМ, 2003. 86 с.
13. Титаренко Т.М., Дворник М.С., Климчук В.О. Соціально-психологічні технології відновлення особистості після травматичних подій : практичний посіб. / за наук. ред. Т.М. Титаренко ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019. 220 c.
14. Черних О. Онлайк: навч.-метод. посібник. Київ : ВАІТЕ, 2020. 108 с.

Ірина Трускавецька ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 77-82.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-12

Ірина Трускавецька,
кандидат історичних наук,
доцент кафедри біології, методології і методики навчання,
Університет Григорія Сковороди в Переяславі,
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав, Київська обл., Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6605-7948

ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

У статті актуалізовано проблему впровадження змішаного навчання в закладах вищої освіти в період карантину, зумовленого поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 та введенням воєнного стану. Розкрито сутність поняття «змішане навчання» (blended learning) на основі поглядів різних учених, з’ясовано, що немає єдиного бачення, бо його розглядають як систему викладання, модель, метод, суміш методів і стратегій навчання, форму навчання, програму тощо. Розглянуто можливості впровадження змішаного навчання в ЗВО з метою реалізації студентоцентрованого підходу до організації освітнього процесу та забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії для студентів. Запропоновано освітні платформи (Moodle, Google Classroom, Zoom, Prometheus, Ed-Era, іLearn тощо), висвітлено суть та етапи реалізації технології змішаного навчання (перевернутий клас, вебквест, освітній проєкт, коучинг, кейс-технологія, кворкінг тощо), які реалізуються в процесі підготовки майбутніх учителів біології та здоров’я людини в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі. Експериментально доведено, що в процесі реалізації змішаного навчання може виникати об’єктивна потреба в деякій трансформації лекційного матеріалу за рахунок збільшення часу на підготовку й виконання практичних, лабораторних, семінарських занять і самостійної роботи із застосуванням інтерактивних освітніх технологій і групових форм роботи. Встановлено, що використання технології змішаного навчання у викладанні фахових освітніх компонентів у закладі вищої освіти створює всі умови для реалізації принципів індивідуалізації та диференціації навчання, розвиває пізнавальну діяльність і креативність студентів, сприяє поступовому переходу від навчання до самоосвіти.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

технології змішаного навчання, освітні платформи, майбутні вчителі біології та основ здоров’я, синхронність, асинхронність.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Муращенко Т.В. Змішане та дистанційне навчання як спосіб доступу до якісної освіти. Відкрите освітнє середовище сучасного університету. 2017. № 3. С. 283–287.
2. Назаренко Людмила. «Змішане навчання» як крок до комфортної освіти, його сутність і переваги. Освітологічний дискурс. 2020. № 4(31). С. 163–179.
3. Нестуля Олексій, Нестуля Світлана. Варіативні моделі змішаного навчання (blended learning) у вищій школі: досвід ПУЕТ. Вища школа. 2021. № 11. С. 7–20.
4. Собченко Т.М. Змішане навчання: поняття та завдання. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. Т. 3. № 75. С. 73–76. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2021. 75-3.14
5. Цюняк О.П. Змішане навчання як інноваційна форма організації освітнього процесу у закладах вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського університету. 2021. Вип. 2(49). С. 232–235. DOI: 10.24144/2524-0609.2021.49.232-235

6. Шандра Н.А., Юзик О.П. Змішане навчання у закладах вищої освіти, рівні та категорії. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки».2021. № 1. С. 360–364.
7. Шапран Юрій, Іваненко Олександр. Використання технології змішаного навчання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Сучасна освіта: стратегії та технології навчання : зб. наук. праць / наук. ред. О.І. Шапран. Переяслав (Київ. обл.) : Домбровська Я.М., 2022. С. 411–418.
8. Charles Dziuban, Charles R. Blended learning: the new normal and emerging technologies. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2018. Р. 2–16.
9. Altay İsmail Fırat, Altay Ayşe. A Review of Studies on Blended Learning in EFL Environment. International Journal of Curriculum and Instruction. 2019. № 11(1). Р. 125–140.
10. Agarwal Shabbir AlamJyoti. Adopting a Blended Learning Model in Education: Opportunities and Challenges. International Journal of Early Childhood Special Education (INT-JECSE). 2020. № 12(2). Р. 11–17. DOI: 10.9756/INT-JECSE/V12I2.201050

Олеся Стойка ДЕЯКІ НОРМАТИВНІ АСПЕКТИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 72-76.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-11

Олеся Стойка,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри іноземних мов
факультету іноземної філології,
Ужгородський національний університет,
пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7695-6100

ДЕЯКІ НОРМАТИВНІ АСПЕКТИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА

АНОТАЦІЯ:

Цивілізаційний розвиток людства, науково-технічний прогрес, виклики, пов’язані зі світовою пандемією, війнами, разом із зростанням попиту на знання й підвищення рівня та якості освіти неминуче призвели до зменшення прямого спілкування в освітньому процесі між викладачем і студентом та запровадження дистанційного навчання, що вимагає формування цифрової компетентності в педагогів. У статті проаналізовано офіційні документи, статистичні дані та матеріали з питань вищої освіти, професійної освіти та навчання в країнах ЄС та Республіці Польща. Питання цифровізації професійної підготовки вчителів у Республіці Польща на сьогодні регулюються нормативно-правовими актами. У процесі постановки проблематики дослідження використовується комплекс загальнонаукових методів: теоретичні (аналіз і синтез з метою визначення основних напрямів дослідження проблеми цифровізації професійної підготовки вчителів; класифікація та узагальнення з метою виокремлення в процесах і явищах загальних рис для Республіки Польща та України щодо цифрової трансформації професійної підготовки вчителів; порівняльний аналіз, виявлення та обґрунтування тенденцій цифровізації професійної підготовки в досліджуваних країнах) та емпіричні (вивчення нормативно-правової бази щодо цифровізації вищої освіти в Республіці Польща та Україні, порівняння за однією ознакою, за декількома ознаками; опис фактичної інформації з метою аналітичної інтерпретації та вивчення конкретних фактів і явищ). Очікування сучасного інформаційного суспільства вимагають постійного та систематичного перегляду та оновлення нормативно-правової бази з питань цифровізації вищої освіти в Республіці Польща. Тому для підтримки професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів мають бути впроваджені системні заходи в законодавчому полі з питань цифровізації освіти. Модернізація в нормативно-правовій базі з цифровізації освіти Республіки Польща відбувається відповідно до вимог європейського освітнього простору та діяльності міжнародних організацій щодо цифровізації освіти, формування цифрової грамотності та компетентностей. Перспективи подальших досліджень у сфері цифровізації професійної підготовки вчителів потребують урахування досвіду провідних країн світу, зокрема європейських країн, які розпочали процес реформування освітніх систем, їх цифровізацїї значно раніше від України, і їхній досвід та результат буде актуальним та своєчасним щодо запозичення на теренах України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійна підготовка вчителів, цифровізація, нормативно-правова база, цифрова трансформація, цифрові компетентності.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Біницька К. Підготовка майбутніх учителів початкової освіти у країнах Східної Європи: теорія і практика : монографія / за наук. ред. Г. Терещука. Хмельницький : видавець ФОП Цюпак А.А., 2018. 376 с.
2. Cellary W. Szanse młodzieży w gospodarce wobec globalnego społeczeństwa informacyjnego i gospodarki opartej na wiedzy, Polska w Unii Europejskiej wobec wyzwań Globalnego Społeczeństwa Informacyjnego, Posiedzenie plenarne Komitetu PAN “Polska w Zjednoczonej Europie”. Raport o rozwoju społecznym 2004: W trosce o pracę. UNDP 2004. URL: https://www.unic.un.org.pl/nhdr/nhdr2004.php (дата звернення: 22.03.23).
3. Edukacja dla Europy : raport Komisji Europejskiej, Komitet Prognoz “Polska 2000 Plus” przy Prezydium PAN. Warszawa, 1999. S. 361–365.
4. Edukacja і szkolenia, 2020. URL: http://ce.zabrze.pl/upload/projekty/2.
5. Co%20to%20jest%20ET%202020.pdf (дата звернення: 25.09.22).
6. Edukacja: jest w niej ukryty skarb : raport dla UNESCO Międzynarodowej Komisji do spraw Edukacji dla XXI wieku / pod przewodn. J. Delorsa. Warszawa : Stowarzyszenie Oświatowców Polskich : Wydawnictwa UNESCO, 1998. 288 р.
7. Jaskulska S., Marciniak M., Jankowiak B., Klichowski M. Edukacja zdalna w czasie pandemii COVID-19 w doświadczeniach polskich uczniów i uczennic: codzienność i wizja przyszłości szkoły. Edukacja Międzykulturowa.2022. Issue 1(16). S. 151–163.
8. Jonscher C. Życie okablowane. Kim jesteśmy w epoce przekazu cyfrowego? Warszawa : Warszawskie Wydawnictwo Literackie MUZA, 2001. 339 s.
9. Klasyfikacja zawodówi specjalności. URL: https://psz.praca.gov.pl/rynek-pracy/bazy-danych/klasyfikacja-zawodow-i-specjalnosci (дата звернення: 27.05.23).
10. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej, Art. 70. URL: https://www.sejm.gov.pl/prawo/konst/polski/kon1.htm (дата звернення: 28.12.22).
11. Lubina E. Zmiany funkcji nauczyciela w nauczaniu na odległość. 2004. URL: https://www.e-mentor.edu.pl/artykul/index/numer/6/id/80
12. Madalinska-Michalak J. Pedeutologia : Prawno-etyane podstawy zawodu nauaydela. Warszawa : Wydawnictwa UniwersytetuWarszawskiego, 2021. S. 123. URL: https://wuw.pl/data/include/cms//Pedeutologia_Madalinska_Michalak_Joanna_2021.pdf?v=1630564867528
13. Ob wieszczenie Ministra Edukacji i Nauki z dnia 6 kwietnia 2021 r. w sprawie ogłoszenia jednolitego tekstu rozporządzenia Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego w sprawie standardu kształcenia przygotowującego do wykonywania zawodu nauczyciela. Dz.U. 2021 poz. 890. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20210000890

14. Plebańska M., Sieńczewska M., Szyller A. Edukacja zdalna w czasach COVID-19. Raport z badania. Wydział Pedagogiczny Uniwersytetu Warszawskiego. 2020. URL: https://kometa.edu.pl/biblioteka-cyfrowa/publikacja%2C941%2Cedukacja-zdalna-w-czasach-covid-19-raport-z-badania
15. Polskie badanie EU Kids Online 2018. URL: https://depot.ceon.pl/bitstream/handle/123456789/17037/EU_Kids_Online_2019_gotowe.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 25.12.22).
16. Standardy przygotowania nauczycieli. URL: https://mmsyslo.pl/standardy-przygotowania-nauczycieli/(дата звернення: 25.12.22).
17. Systémy edukacji w Europie – stan obecný i planowane reformy. Luksemburg, listopad 2011. Docplayer. URL: http://docplayer.pl/6565248-Systemy-edukacjiw-europie-stan-obecny-i-planowane-reformy-luksemburg.html (дата звернення: 19.12.22).
18. Urząd Komunikacji Elektronicznej. Badan i ekonsumenckie dzieci irodziców oraz nauczycieli 2020. URL: https://cik.uke.gov.pl/aktualnosci-cik/badanie-konsumenckie-dzieci-i-rodzicow-oraznauczycieli-2021,21.html (дата звернення: 25.12.22).
19. Ustawa z dnia 14 grudnia 2016 r. – Prawo oświatowe. Dz.U. 2017 poz. 59. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wdu20170000059 (дата звернення:25.12.22).
20. Ustawa z dnia 7 września 1991 r. O systemie oświaty. Dz.U. 1991 nr 95 poz. 425. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wdu19910950425 (дата звернення: 25.12.22).
21. Ustawa z dnia 26 stycznia 1982 r. Karta Nauczyciela. Dz. U. z 2021 r. poz. 1762 orazz 2022 r. poz. 935, 1116, 1700 i 1730. URL: https://www.prawo.vulcan.edu.pl/przegdok.asp?qdatprz=akt&qplikid=2
22. Ustawa z dnia 27 października 2017 r. O finansowaniu zadań oświatowych. Dz.U. 2017 poz. 2203. URL: https://i s a p . s e j m . g o v . p l / i s a p . n s f / D o c D e t a i l s . xsp?id=WDU20170002203 (дата звернення: 25.12.22).
23. Ustawa z dnia 20 lipca 2018 r. – Prawo o szkolnictwie wyższymi nauce. Dz.U. 2018 poz. 1668. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20180001668 (дата звернення: 25.12.22).

Олександр Сафін, Юлія Тептюк РОЗВИТОК СУБ’ЄКТНОСТІ ТА СУБ’ЄКТНИХ ЯКОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЇХНЮ АКТИВНІСТЬ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 66-71.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-10

Олександр Сафін,
доктор психологічних наук, професор,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
вул. Садова, 2, м. Умань, Черкаська обл., Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5745-8635

Юлія Тептюк,
кандидат психологічних наук,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
вул. Садова, 2, м. Умань, Черкаська обл., Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2918-112X

РОЗВИТОК СУБ’ЄКТНОСТІ ТА СУБ’ЄКТНИХ ЯКОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЇХНЮ АКТИВНІСТЬ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

АНОТАЦІЯ:

У статті описано технологію поляризації освітнього простору навчальної діяльності, яка сприяє становленню навчальної самостійності молодших школярів. Зазначено, як за допомогою особливої організації простору класу – поляризації на підготовку та реалізацію – вчитель може підтримувати та розвивати навчальну самостійність учнів. Розглянуто умови становлення індивідуальної навчальної дії як дії ініціативної, самостійної та відповідальної; описано три лінії розвитку навчальної самостійності: результативна, дослідницька, продуктивна; це характеристика відкритої педагогічної дії. Також описано еволюцію навчальної самостійності та співвіднесено з віком її етапи становлення. Динаміка навчальної самостійності виникає лише в тому випадку, якщо відбувається розвиток трьох складових в освітньому просторі навчальної діяльності, і педагог управляє цим розвитком. По-перше, відбувається еволюція засобів та просторової організації. По-друге, змінюється ситуація застосування засобів – навчально-результативна та навчально-теоретична. По-третє, відбувається еволюція соціально-інституційних форм. Розвиток цих трьох складових відбувається у двох напрямах: зміна провідної форми, характерної для кожного етапу навчання: від результативної в першій фазі до дослідницької у другій фазі молодшого шкільного віку; виникнення нових допоміжних засобів (динамічні моделі як конструктори перетворення істотних відносин), що, з одного боку, дозволяє відокремити вчителя з його теоретичним мисленням від дитини, а з іншого боку, допомагає дитині відокремитися від вчителя, що задає динаміку навчальної самостійності. Таким чином, спеціально побудований освітній простір навчальної діяльності призводить до виникнення та становлення навчальної самостійності молодших школярів. Якщо дитина може сама організувати підготовку з метою подолання наявних у неї помилок та недоліків, то педагог створює зону найближчого розвитку її навчальної самостійності (індивідуальне домашнє завдання, самостійне вивчення нової теми та ін.). Лише в цьому випадку з’являється історія дитячо-дорослих дій як форм суб’єктності учня та вчителя.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

розвивальне навчання, освітній простір, навчальна діяльність, навчальна самостійність, індивідуальна навчальна дія, молодший шкільний вік.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Engeness, I. (2020). Teacher facilitating of group learning in science with digital technology and insights into students’ agency in learning to learn. Research in science & technological education, 1(38).
2. Schleicher, Andreas (2019). Helping our Youngest to Learn and Grow: Policies for Early Learning, International Summit on the Teaching Profession. Paris: OECD Publishing. DOI:10.1787/9789264313873-en
3. Gurdal, Sevtal, Sorbring, Emma (2018). Children’s agency in parent – child, teacher – pupil and peer relationship ontexts. International Journal of Qualitative Studies on Health and Well-being, 13, 1, 1565239. DOI:10.1080/17482631.2019.1565239
4. Taub, M. et al. (2020). The agency effect: The impact of student agency on learning, emotions, and problem-solving behaviors in a game-based learning environment. Computers & Education, 147.