2023-2-doc

Олена Румянцева ПІДВИЩЕННЯ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ В НАПРЯМІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИКЛАДАЧА ТА ЗДОБУВАЧА ТРЕТЬОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 61-65.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-9

Олена Румянцева,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри іноземних мов професійного спрямування,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
24/26, Французький бульвар, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-1133-7867

ПІДВИЩЕННЯ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПЕРЕОРІЄНТАЦІЯ В НАПРЯМІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИКЛАДАЧА ТА ЗДОБУВАЧА ТРЕТЬОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність статті зумовлюється необхідністю дослідження досвіду та розвідок закордонних ЗВО у сфері підвищення якості вищої освіти, що успішно реалізовуються в університетах країн ЄС, Великої Британії та США, для врахування позитивних аспектів з метою впровадження найкращих практик в Україні. Мета – на основі результатів дослідження визначити сучасні моделі підвищення якості вищої освіти через переорієнтацію напряму досліджень університетського викладача з професійної галузі в педагогічну сферу, а також вивчити можливості підготовки за PhD-програмою викладачів-дослідників SoTL в Україні. Методи: вивчення публікацій, емпіричних даних закордонних ЗВО; аналіз і синтез інформації стосовно досліджуваної проблеми для з’ясування переваг і недоліків проєкту SoTL; формування висновків та рекомендацій. Результати: на основі аналізу публікацій та емпіричних даних визначено (1) можливість переорієнтації певного відсотка університетських викладачів із професійної галузі у сферу практичної педагогіки з метою підвищення якості освіти за програмою SoTL; (2) можливість підготовки викладача-дослідника (PhD in Education) за PhD-програмою; з’ясовано позитивні та деякі негативні аспекти для впровадження існуючої практики SoTL у сферу вищої освіти України. Висновки: з’ясовано передумови впровадження в українських університетах проєкту з досліджень викладання та навчання за фаховими дисциплінами (SoTL) як одного з напрямів внутрішнього забезпечення якості вищої освіти з метою посилення кадрового потенціалу університету, покращення якості викладання та виявлення існуючих проблем; підтримку фундаментальних досліджень у галузі педагогіки вищої школи, реалізацію PhD-програми «Доктор філософії в галузі освіти».

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

якість вищої освіти, викладання та навчання, викладач-дослідник, PhD-програма, доктор філософії в галузі освіти, програма SoTL.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Boose, David L., & Hutchings, Pat. (2016). The Scholarship of teaching and learning as a subversive activity. Teaching & Learning Inquiry, 4(1). http://dx.doi.org/10.20343/teachlearninqu.4.1.6
2. Enders, J., de Boer, H., & Leišytė, L. (2009). New public management and the academic profession: The rationalisation of academic work revisited. The changing face of academic life: Analytical and comparative perspectives, 36–57.
3. Flecknoe, S.J., Choate, J.K., Davis, E.A., Hodgson, Y.M., Johanesen, P.A., Macaulay, J.O., Murphy, K., Sturrock, W.J., & Rayner, G.M. (2017). Redefining Academic Identity in an Evolving Higher Education Landscape.Journal of University Teaching & Learning Practice, 14(2). https://doi.org/10.53761/1.14.2.2
4. Felten, P. (2013). Principles of good practices in SoTL. Teaching & Learning Inquiry, 1(2), 121–125.
5. Haigh, Neil, and J. Withell, Andrew J. (2020). “The Place of Research Paradigms in SoTL Practice: AnInquiry”. Teaching & Learning Inquiry, 8, 2. http://dx.doi.org/10.20343/teachlearninqu.8.2.3
6. Hutchings, P. (2000). Approaching the scholarship of teaching and learning. In P. Hutchings (Ed.), Opening Lines: Approaches to the Scholarship of Teaching and Learning. Carnegie Foundation for the Advancement of Teaching, 1–10.
7. Hutchings, P., Huber, M.T., & Ciccone, A. (2011). The scholarship of teaching and learning reconsidered: Institutional integration and impact. Jossey-Bass/Wiley.
8. Phillips, L.G., & Cain, M. (2020). ‘Exhausted beyond measure’: what teachers are saying about COVID-19 and the disruption to education. The Conversation. https://theconversation.com/exhausted-beyond-measure-what-teachers-are-saying-about-covid-19-and-the-disruption-to-education-143601
9. Phillips, L.G., Cain, M., Ritchie, J., Campbell, C., Davis, S., Brock, C., Burke, G., Coleman, K., & Joosa, E. (2021). Surveying and resonating with teacher concerns during COVID-19 pandemic. Teachers and Teaching. https://doi.org/10.1080/13540602.2021.1982691
10. Shulman, L.S. (2002). Making Differences: A Table of Learning. Change, 34, 36–44. http://dx.doi.org/10.1080/00091380209605567
11. Trigwell, K., and Shale, S. (2004). Student learning and the scholarship of university teaching. Studies in Higher Education, 29(4), 523–536.

Сніжана Осипчук ПРОБЛЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ В РЕТРОСПЕКТИВІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 54-60.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-8

Сніжана Осипчук,
аспірантка,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,
вул. Хмельницьке шосе, 27, м. Вінниця, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8995-418X

ПРОБЛЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ В РЕТРОСПЕКТИВІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АНОТАЦІЯ:

Стаття представляє огляд проблеми оцінювання якості освіти загальноосвітнього закладу в ретроспективі педагогічних досліджень. Питання якості освіти є пріоритетним у розвитку суспільства, бо від «кінцевого продукту» закладів освіти – конкурентоспроможного випускника – залежить подальша успішна життєдіяльність людства в усіх сферах. І саме ретроспективне дослідження цього питання допоможе визначити сутність основних понять, проблеми та їх вирішення. Розглянуто поняття «якість», «якість освіти», «оцінювання» як процес отримання оцінок, висновків, рекомендацій щодо стану та перспектив розвитку закладу освіти на основі визначених заздалегідь критеріїв. Визначено спільні показники якості освіти для всіх закладів освіти та складові поняття «якість освіти»: якість підготовки кадрів, якість фінансово-господарських умов, якість технологій та якість управління освітою, якість освітнього середовища. Якість освіти розглядається в нерозривній єдності з якістю освітньої діяльності та якістю результату. Виділено чотири основні тенденції змін у галузі педагогічного оцінювання, які сприяли загальному підвищенню якості, а саме: вироблення та впровадження широкого спектра інструментів оцінювання, спрямованих на різні аспекти компетентності; розроблення та застосування нових підходів у викладанні та навчанні; розвиток методів психометричного аналізу та їхнього застосування до аналізу окремих інструментів оцінювання й результатів оцінювання; зростання ролі інформаційно-комп’ютерних технологій як складової різних етапів реалізації процесу оцінювання. Відповідно в статті доведено, що для забезпечення високого рівня якості освіти в закладах освіти необхідно проводити оцінювання освітньої діяльності та її результату, сформульовано вимоги до критеріїв оцінювання. Встановлено, що відповідно до законодавчої бази кожний заклад загальної середньої освіти має розробити внутрішню систему забезпечення якості освіти, враховуючи особливості свого закладу освіти, яка є об’єктом для оцінювання. Проте, питання оцінювання якості освіти та освітньої діяльності потребує продовження наукових розвідок, бо заклади загальної середньої освіти не готові здійснювати оцінювання: відсутність інструментарію процесу оцінювання, неготовність учасників освітнього процесу оцінювати діяльність закладу, некомпетентність експертів, необ’єктивне оцінювання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

якість, якість освіти, якість освітньої діяльності, оцінювання, внутрішня система забезпечення якості освіти.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Київ : Державна служба якості освіти, 2020. 240 с.
2. Булах І.Є., Волосовець О.П., Вороненко Ю.В. та ін. Система управління якістю медичної освіти в Україні : монографія. Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2003. 212 с.
3. Булах І.Є., Ляшенко О.І., Мруга М.Р., Середа Л.І. Наукове обґрунтування підходів до шкалювання результатів зовнішнього незалежного оцінювання. Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. 2009. № 4. С. 17−19.
4. Вайс К.Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики. Київ : Основи, 2000. 671 с.
5. Гопкінз Д. Оцінювання для розвитку школи. Львів : Літопис, 2003. 256 с.
6. Григораш В.В. Управління навчальним закладом : навч.-метод. посібн. : у 2-х ч. Ч. 1. Харків : Ранок, 2004. 160 с.

7. Гуменюк В. Нетрадиційні ресурси управління якістю освіти. Директор школи, ліцею, гімназії. 2006. № 1. С. 64−69.
8. Закон України «Про освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 10.06.2023).
9. Єльникова Г.В. Теоретико-методичні основи підготовки керівників до оцінювання результатів діяльності загальноосвітнього навчального закладу : монографія. Київ : УМО, Пед. думка, 2012. 220 с.
10. Кільова Г.О. Якість освіти як ключова категорія менеджменту. Освіта та педагогічна наука. 2012. № 5–6. С. 154−155.
11. Кремень В. Історія філософії : підручник для вищої школи. Харків : Прапор, 2003. 768 с.
12. Лукіна Т.О. Вимірювання й управління якістю освіти : навчально-методичні матеріали. Київ : Експрес-об’ява, 2007. 50 с.
13. Лунячек В.Е. Педагогічний менеджмент : навч. посібн. Харків : ХарРІНАДУ «Магістр», 2014. 512 с.
14. Ляшенко О.І. Методика і технології оцінювання діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Київ : Педагогічна думка, 2012. 160 с.
15. Мармаза О.І. Стратегічний менеджмент: траєкторія успіху. Xарків : Основа, 2006. 160 с.
16. Національна доктрина розвитку освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text (дата звернення: 10.06.2023).
17. Про порівняльну оцінку освіти. Рада Європи. Рекомендація 1137. Бюлетень Бюро інформації Ради Європи в Україні, 2002. 144 с.
18. Щудло С.А. Вища освіта у пошуку якості: quo vadis. Харків – Дрогобич : Коло, 2012. 340 с.
19. Harvey L., Newton J. Transforming quality evaluation: Moving on. Quality assurance in higher education: Trends in regulation, translation and transformation. 2007. 246 s.

Інна Моляка АНГЛОМОВНА ФОНЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК НАУКОВО-МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА В ОСВІТІ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 48-53.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-7

Інна Моляка,
аспірантка кафедри педагогіки і психології початкової освіти,
Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка,
вул. Київська, 24, м. Глухів, Сумська обл., Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5498-6907

АНГЛОМОВНА ФОНЕТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК НАУКОВО-МЕТОДИЧНА ПРОБЛЕМА В ОСВІТІ

АНОТАЦІЯ:

Розвиток вищої освіти в Україні залежить від вирішення ключових проблем підготовки висококваліфікованих педагогів. Інтеграція освітніх процесів у європейський простір, домінування прогресивних моделей навчання в закордонних виданнях підкреслюють важливість комунікації іноземною мовою. Компетентнісний підхід до формування свідомої особистості педагога закріплений у міжнародних та українських нормативних документах. Комунікація починається з правильного фонетичного оформлення мовлення. У цій статті здійснено спробу описати поняття англомовної фонетичної компетентності майбутніх учителів початкової школи та визначити зміст її компонентів. Зростаючі вимоги суспільства до знань і вмінь випускників педагогічних закладів вищої освіти та потреба в підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних до ефективної професійної діяльності, призводять до розробки нових підходів, форм і методів підготовки майбутніх учителів початкової школи як складової їх професійної педагогічної освіти. Суперечності між традиційним підходом до навчання фонетики англійської мови та потребою в новому інтегрованому підході, що базується на порівняльному аналізі фонетики англійської та української мов, спричинили необхідність переглянути зміст і структуру англомовної фонетичної компетентності. У статті проаналізовано поняття «компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність» та синтезовано поняття «англомовна фонетична компетентність». Визначено змістове наповнення ключових компонентів англомовної фонетичної компетентності (лінгвістичний, методичний, рефлексивний і прагматичний).

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

компетентність, фонетична компетентність, іншомовна комунікативна компетентність, англомовна фонетична компетентність майбутніх учителів початкової школи.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Авраменко Б.В. Компоненти змісту навчання фонетичної компетентності майбутніх фахівців корейської мови. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку : матеріали XXVIII міжнар. наук.-практ. конф., м. Лімасол (Кіпр), 7 січ. 2023 р. Лімасол, 2023. С. 173–177.
2. Галицька М.М. Складові комунікативної компетентності студентів вищих навчальних закладів. Освітологічний дискурс. 2015. № 2(10). С. 39–48.
3. Державний стандарт початкової освіти. Київ, 2018. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text (дата звернення: 21.05.2023).
4. Дячок Н.В. Особливості фонетичної компетентності у підготовці майбутніх учителів іноземних мов. Перспективи та інновації науки. 2021. № 2. С. 49–57.
5. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / за заг. ред. С.Ю. Ніколаєвої. Київ, 2003. 273 с.
6. Кошарна Н.В. Формування іншомовної компетентності майбутніх учителів початкової школи в змісті дисципліни «Наукова англійська мова». Іншомовна освіта педагога: виклики, проблеми, перспективи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 5 лист. 2015 р. Київ, 2015. С. 134−138.
7. Кухта І.В. Іншомовна компетентність у контексті формування комунікативної культури студентів у процесі вивчення іноземної мови. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2010. № 4. С. 27–32.
8. Мєлєкєсцева Н.В. Формування професійно орієнтованої фонетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. № 3(107). С. 177−186.
9. Подоляк В.М. Аналіз поняття іншомовна професійна комунікативна компетентність у вітчизняному та зарубіжному науковому просторі. Академічні студії. Серія «Педагогіка». 2022. № 4. С. 36−44.
10. Пономаренко В.В., Плотніков Є.О. Структура і зміст англомовної фонетичної компетентності учнів старших класів. Збірник наукових праць «Вісник студентського наукового товариства». Ніжин, 2021. № 25. С. 62−66.
11. Харкавців І.Р., Петриця Л.І. Проблемні аспекти формування фонетичної компетенції майбутніх вчителів англійської мови. Наукові записки. Серія «Філологічна». 2013. № 37. С. 310−313.
12. Datko J. An Inspection of High School EFL Teachers’ Views on Their Confidence in Teaching Correct English Pronunciation. Current Trends in Educational Science and Practice. 2013. P. 45−51.
13. Embark S. Understanding Communicative Competence. University Bulletin. 2013. № 15. Vol. 3. P. 101–110.

14. Gilbert J. Teaching Pronunciation: Using the Prosody Pyramid. New York, 2008. 52 p.
15. Gillon G. Phonological awareness: from research to practice. New York : The Guilford Press, 2004. 269 p.
16. Han Z. Fossilization in Adult Second Language Acquisition. Clevendon, 2004. 215 p.
17. Haycraft J. An introduction to english language teaching. Longman : Harlow, 1978. 152 p.
18. Khanbeiki R., Abdolmanafi-Rokni S. A Study of Consonant Clusters in an EFL Context. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research. 2015. № 10(4). P. 1–14.
19. Larsari V. Learners’ communicative competence in English as a foreign language (EFL). Journal of English and literature. 2011. Vol. 2(7). Р. 161–165.

Віктор Михайлов, Олександр Нікулін, Наталія Кравченко, Тарас Савченко, Роман Коваль ПЕРІОДИЗАЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 40-47.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-6

Віктор Михайлов,
доктор педагогічних наук, доцент,
старший науковий співробітник сектору пожежної безпеки об’єктів та технологій,
Науково-дослідний центр пожежної безпеки
Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,
вул. Вишгородська, 21, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5629-1500

Олександр Нікулін,
доктор технічних наук, головний науковий співробітник,
Науково-дослідний центр пожежної безпеки
Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,
вул. Вишгородська, 21, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9126-0681

Наталія Кравченко,
молодший науковий співробітник відділу нормативно-технічного забезпечення,
Науково-дослідний центр пожежної безпеки
Інституту державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,
вул. Вишгородська, 21, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9481-3034

Тарас Савченко,
магістр,
Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,
вул. Вишгородська, 21, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-9250-8011

Роман Коваль,
ад’юнкт,
Львівський державний університет безпеки життєдіяльності,
вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна,
провідний фахівець відділу персоналу,
Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту,
вул. Вишгородська, 21, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8970-2831

ПЕРІОДИЗАЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

АНОТАЦІЯ:

У статті переконливо доведено, що з розвитком цивілізації зростає роль і вплив держави на забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій, вжиті просвітницькі заходи для зменшення впливу їх негативних наслідків у певний історичний період часу. Розглянуто історичну неперервність функціонування систем місцевої протиповітряної оборони, цивільної оборони та цивільного захисту в Україні, пов’язаних із розвитком професійної компетентності фахівців з питань цивільної безпеки. Аналіз способів і засобів захисту населення від надзвичайних ситуацій розкриває умови та можливості становлення й розвитку системи підвищення кваліфікації фахівців. Встановлено, що розвиток системи підвищення кваліфікації фахівців цивільної безпеки не був рівномірним і простим, а являв собою процес, насичений реальними змінами, що охоплював різні періоди. Представлена історико-педагогічна періодизація становлення й розвитку системи підвищення кваліфікації фахівців з питань цивільної безпеки в Україні відображає авторське бачення цього процесу в контексті науково-об’єктивної інтерпретації важливих історичних подій у галузі цивільної безпеки. У дослідженні застосовано компаративний метод аналізу архівних документів, навчально-методичних матеріалів, а також методичний принцип єдності історичного та логічного, абстрактного та конкретного.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

підвищення кваліфікації, фахівець із питань цивільної безпеки, цивільний захист, періодизація.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кузьмінський А.І. Теоретико-методологічні засади післядипломної педагогічної освіти в Україні : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2003. 34 с.
2. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. Київ-Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. 278 с.
3. Клименко Н.Г. Єдина державна система цивільного захисту: складові, завдання та режими функціонування. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 3. С. 95–100.URL: http://www.investplan.com.ua/?op=1&z=4246&i=20 (дата звернення: 24.06.2023).
4. Котельникова Н. Періодизація історії розвитку післядипломної педагогічної освіти в КНР. Історико-педагогічний альманах. 2011. Вип. 2. С. 77–82. URL: https://doi.org/10.31499/2307-4833.2.2011.15321 (дата звернення: 15.06.2023).
5. Курбатов С.В. Феномен університету в контексті глобальних трансформацій : автореф. дис. … д-ра філос. наук : 09.00.10. Київ, 2015. 36 с.
6. Михайлов В.М. Ретроспективний аналіз становлення системи підвищення кваліфікації керівного складу і фахівців галузі цивільної безпеки в Україні. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького держ. пед.ун-ту імені Івана Франка. 2020. Том 4. № 31. С. 21–31. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.4/31.214283
7. Котельников С. Вогнеборці. Історія пожежництва на теренах сучасної України : науково-популярне видання. Київ, 2018. 144 с.
8. Доманський В.О. Державне управління пожежною безпекою України (організаційно-правовий аналіз за матеріалами діяльності Державного департаменту пожежної безпеки) : автореф. дис. … канд. юр. наук : 12.00.07. Київ, 2004. 24 с.
9. Кулеба О.М. Становлення та розвиток системи цивільного захисту на території України. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2013. Вип. 60. С. 134–140.
10. Борис О.П. Історія становлення державної пожежної охорони та її роль у формуванні системи цивільного захисту України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2017. № 1. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1330 (дата звернення: 11.06.2023).
11. Михайлов В.М. Система підвищення кваліфікації фахівців з питань цивільної безпеки у післядипломній освіті : дис. ... док. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2022. 577 с.
12. Кулєшов М.М., Садковий В.П., Тютюник В.В. Державна система цивільного захисту : навч. посіб. Харків : НУЦЗУ, 2020. 232 с.
13. Садковий В.П. Формування якості освіти як один з напрямів автономізації навчальних закладів. Державне управління науково-освітнього забезпечення підготовки конкурентоспроможних фахівців у сфері цивільного захисту : зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф., 16–17 квітня 2015 р. / за заг. ред. В.П. Садкового. Харків, 2015. С. 66–68.
14. Малеван О.Ю., Переверзін Ю.П. Аналіз структури системи підготовки кадрів у сфері цивільного захисту. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2013. № 2. С. 3.
15. Кодекс цивільного захисту України. Відомості Верховної Ради. 2013. № 34–35. Ст. 458. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text (дата звернення: 11.06.2023).

16. Cьомін С.В., Резнікова О.О. Проблеми реформування системи підготовки кадрів для сектору безпеки і оборони України. Стратегічна панорама. 2017. № 1. С. 67–73.

Тетяна Захаріна РЕІНТЕГРАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЯК СКЛАДНИК СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 27-33.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-5

Тетяна Захаріна,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Національний університет «Чернігівська політехніка»,
вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0357-745

РЕІНТЕГРАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЯК СКЛАДНИК СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядаються особливості організації соціальної політики держави з питань реінтеграції військовослужбовців та ветеранів. Проведено аналіз провідних наукових досліджень з області соціології та психології, визначено ключові потреби військовослужбовців як окремої соціальної категорії. Розкрито основні проблеми на шляху реінтеграції військовослужбовців до цивільного життя та значення ефективної реінтеграції для добробуту суспільства. Сформовано основні рекомендації щодо планування соціальної політики держави в напрямку реінтеграції військовослужбовців та ветеранів. Представлено результати емпіричного дослідження, що проведено шляхом анкетування військовослужбовців, які станом на момент опитування перебувають на ротації або лікуванні. Результати опитування визначають ключові характеристики даної соціальної групи, виявляють рівень самооцінювання військовими власного соціального статусу, якості життя, готовності до цивільного життя та потреби в соціальній підтримці з боку держави. Мета статті полягає у вивченні особливостей життєвого устрою та актуальних проблем військовослужбовців і ветеранів та розробці на їх основі науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення соціальної політики й планування соціальної роботи щодо реінтеграції зазначеної категорії громадян. Основними завданнями визначено наступні: здійснити теоретико-методологічний аналіз наукової літератури та нормативно-правової бази, що регламентує соціальну політику та визначає напрямки соціальної роботи з реінтеграції військовослужбовців; вивчити ключові характеристики та актуальні потреби досліджуваної групи, що визначають особливості соціальної реінтеграції військовослужбовців; запропонувати науково-обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення соціальної політики та заходів соціальної підтримки, спрямованих на забезпечення реінтеграції даної соціальної групи та підвищення рівня їх адаптованості в сучасному суспільстві. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань було використано теоретичні, емпіричні та статистичні методи дослідження. У висновках підтверджено, що переважна більшість військовослужбовців має складнощі з процесом адаптації до цивільного життя, оскільки розглядає звільнення зі служби як зниження власного соціального статусу. Зазначено, що військовослужбовці мають потребу в соціальній підтримці з боку держави на шляху реінтеграції в соціальні процеси, однак оцінюють соціальну політику держави в цьому напрямку як недостатньо ефективну. Новизна дослідження полягає в узагальненні та об’єктивному аналізі теоретичного матеріалу, що містить джерела з галузі соціально-психологічної науки й законодавчі акти, що регламентують соціальне забезпечення військовослужбовців, та результатів емпіричного дослідження.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

військовослужбовці, ветерани, реінтеграція, цивільне життя, соціальна політика, соціальна робота, потреба, соціальна підтримка.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. From “Memory Wars” to a Common Future: Overcoming Polarisation in Ukraine / A. Applebaum, P. Pomerantsev, S. Gaston, M. Montague, N. Gumenyuk, J. Barbieri, A. Oliinyk, O. Lemishka, Y. Hrytsak. LSE–Arena, July 2020. URL: https://www.lse.ac.uk/iga/assets/documents/ArenaLSE-From-Memory-Wars-to-a-Common-Future-Overcoming-Polarisation-in-Ukraine.pdf (дата звернення: 18.05.2023).

2. Flack M., Kite L. Transition frommilitary to civilian: Identity, social connectedness and veteran wellbeing. PLoS ONE. 2021. Vol. 16(12). Р. 0261634. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0261634.
3. The effects of the incompatible “Soldier” identity upon depression informer Australian Army personnel / M. Kreminski, M. Barry, M. Platow. J Mil Veterans Health. 2018. Vol. 26(2). Р. 51–59. Available from: https://jmvh.org/article/the-effects-of-the-incompatible-soldier-identity-upondepression-in-former-australian-army-personnel (дата звернення: 28.05.2023).
4. The health and wellbeing needs of veterans: arapid review / C. Oster, A. Morello, A. Venning, P. Redpath, S. Lawn. BMC Psychiatry. 2017. Vol. 17(1). Р. 414. https://doi.org/10.1186/s12888-017-1547-0 PMID:29284431