2023-2-doc

Алла Загородня СОЦІАЛЬНО-АНТРОПОЛОГІЧНІ ІДЕЇ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ У ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІЙ ЕСТЕТИЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ В. СІМОВИЧА

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 22-26.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-4

Алла Загородня,
доктор педагогічних наук, доцент,
головний науковий співробітник відділу історії та філософії освіти,
Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України,
вул. Січових Стрільців, 52Д, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2418-1670

СОЦІАЛЬНО-АНТРОПОЛОГІЧНІ ІДЕЇ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ У ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІЙ ЕСТЕТИЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ В. СІМОВИЧА

АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено теоретико-практичному обґрунтуванню сутності соціально-антропологічних ідей в українській філософії освіти в контексті філософсько-культурологічної естетичної концепції В. Сімовича. Актуалізовано постать В. Сімовича як відомого українського педагога, просвітителя, мовознавця, чий творчий шлях розгортався в період проведених реформ, об'єднання українських земель в одну державу, утвердження національної освіти на всіх рівнях та убавляння темпу демократизації всіх сторін українського національного життя. Теоретико-методологічною основою дослідження виступили такі загальнонаукові методи, як-от: метод аналізу і синтезу, наукової абстракції, індукції та дедукції, теоретичного моделювання, узагальнення, систематизації, моделювання, абстрактно-логічний. Визначено, що підґрунтям просвітницької діяльності В. Сімовича щодо освіти та національного виховання стали соціально-економічні, політичні та культурно-освітні умови функціонування українського суспільства, метою якої було збереження національної духовної ідентичності молодого покоління. Визначено, що характерною рисою педагогічної творчості Василя Сімовича є послідовна боротьба за утвердження в Україні української мови з метою викладання, навчання та виховання молоді в національних традиціях. Представлено перелік наукових праць В. Сімовича, у яких розкрито особливості граматики рідної мови та української літератури, як-от: «Коротенька українська правопись» (1917 р.), «Як стати по-українському грамотним» (1919 р.), «Граматики української мови» (1919 р.), «Рідне письменство: (що кожний українець повинен прочитати з рідного письменства)» (1918 р.), «Українська література. Погляд на її історичний розвиток» (1934 р.). Аргументовано наукову позицію, що визначне місце в просвітницько-педагогічній спадщині В. Сімовича належить дослідженню виховного впливу рідної мови, фольклору, символіки, народних традицій, мистецтва, звичаїв і обрядів на особистість, як пріоритетних засобів виховання та розвитку. Розроблено схему соціально-антропологічних ідей розвитку філософії освіти у філософсько-культурологічній естетичній концепції В. Сімовича, в основу якої ввійшли такі її основні компоненти, як-от: самобутність рідної мови; українознавчий зміст освіти; викладання, навчання і виховання молоді в національних традиціях; формування творчої активної особистості з глибокими громадськими якостями, які в комплексі складають національну систему освіти.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

виховання, національна система освіти, В. Сімович, філософсько-культурологічно-естетична концепція, філософія освіти.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Грещук В. Василь Сімович про роль рідної мови в інтелектуальному розвитку дитини. Історія педагогіки та філософія освіти. 2019. № 1. Т. 48. С. 4–7.
2. Загородня А. Introduction and development of socioanthropological ideas in the Ukrainian philosophy of education and upbringing in the second half of the 19th century on the example of the work of Mykhailo Kotsiubynsky. In: The 5th International scientific and practical conference “Eurasian scientific discussions”. Barcelona, Spain : Barca Academy Publishing, 2022. June 5–7. Р. 423–430.
3. Калініна Л., Загородня А. Motives of social and anthropological ideas in the Ukrainian philosophy of education and education in the works of V. Korolenka and V. Vinnychenka. Science and Technology Today (“Pedagogy” Series, “Law” Series, “Economics” Series, “Physical and Mathematical Sciences” Series). 2022. № 10(10). Р. 218–232.
4. Когут Т.М. Педагогічна та просвітницька діяльність Василя Сімовича (1880–1944) : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01. Івано-Франківськ, 2007. 20 с.
5. Сімович В. Праці у двох томах. Т. 1 : Мовознавство / упоряд. і передм. Л. Ткач. Чернівці : Книги – ХХІ, 2005. 520 с.
6. Сімович В. Праці у двох томах. Т. 2: Літературознавство. Культура / упоряд. Л. Ткач, О. Івасюк за участю Р. Пилипчука, Я. Погребенник ; передм. Ф. Погребенника. Чернівці : Книги – ХХІ, 2005. 904 с.
7. Шелюх O. Педагогічні погляди Василя Сімовича в його теоретико-літературознавчій концепції. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2018. № 9. С. 224–228.
8. Gilchrist K. We Cannot Say What the Human Is: The Problem of Anthropology in Adorno’s Philosophy of Art. New German Critique. 2021. No. 48. DOI: 10.1215/0094033X-8732159
9. Sideris I. Educational anthropology as a major approach for educational research: The beginnings and the evolution of educational anthropology, with an overview of its introduction in the Greek educational context. Journal of Arts and Humanities (JAH). 2012. Vol. 1. No. 3. P. 18–26.
10. Tretyak O. The public sphere of politics: the anthropological dimension in contemporary communicative theory. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2017. DOI: 10.15802/ampr.v0i12.119125
11. Wesley J. Wildman Out with the Old, In with the New? From Conceptual Reconstruction in Philosophical Anthropology to a Realistic Theory of Change. Part of the Ethical Economy book series (SEEP). 2022. Vol. 61.
12. Zinchenko V. Strategy of socially-anthropological development in ideas and system of modern social philosophy of education: integration of model of the instrumentalism and the neopragmatism with the concept “New humanism”. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2013. № 4. С. 52–70.

Тетяна Житнік ОНЛАЙН-ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДІТЕЙ-БІЖЕНЦІВ З УКРАЇНИ В НІМЕЧЧИНІ ЗАСОБАМИ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 15-21.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-3

Тетяна Житнік,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри дошкільної освіти і соціальної роботи,
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького,
вул. Наукового містечка, 59, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2250-7251

ОНЛАЙН-ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДІТЕЙ-БІЖЕНЦІВ З УКРАЇНИ В НІМЕЧЧИНІ ЗАСОБАМИ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА

АНОТАЦІЯ:

Актуальність теми дослідження, викликана необхідністю створення міжкультурного діалогу між українською спільнотою та новим іншомовним середовищем, є одним із важливих критеріїв успішної інтеграції будь-якої особистості. Мистецтво та культура є тим мостом, за допомогою якого в різних образах та різних виражальних засобів можна «зрозуміти один одного». Метою статті є представлення результатів дослідницької міжнародної програми «Інтеграція та формування загальнолюдських цінностей у дітей-біженців з України в Німеччині через ознайомлення з німецькою культурою». Технології, що були застосовані під час співпраці з різними установами та організаціями, що піклуються про біженців з України та країн, що постраждали від воєнних конфліктів, впроваджувалися в межах Гамбурзької програми для науковців групи ризику – Science Bridge for Ukraine (вищі навчальні заклади Гамбурга та Міністерство науки, досліджень, рівності та округів (BWFGB) для вчених у групі ризику). Завданнями дослідження є опис частини програми, що дозволила акумулювати знання щодо успішної інтеграції дітей-біженців з України в Німеччині та визначити чинники розвитку загальнолюдських цінностей у дітей засобами мистецтва та культури в умовах іншомовного середовища. У статті робиться акцент на важливості збереження культурної ідентичності та розвитку нових компетенцій і якостей у дітей для вибудови міжкультурних зв’язків. Методом дослідження є описова аналітика емпіричного досвіду роботи із зазначеною групою реципієнтів у межах наукового дослідного міжнародного проєкту. Висновки: використання онлайн-методів та технологій в освіті є тим інструментом, що забезпечить можливість кожній дитині брати участь у творчих, мистецьких, культурних, соціально значущих подіях світу незалежно від місця знаходження та проживання наразі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інтеграція, культура, загальнолюдські цінності, діти дошкільного віку, онлайн-технології.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гридковець Л., Вебер Т., Журавльова Н., Запорожець О., Климишин О., Креймейер Д., Мокроусова А., Проро Н., Сиротич Н., Сіренко Т., Царенко Л., Шапошник Н. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи : навч. посібник. Т. 3. Київ, 2018. 240 с.
2. Зливкова В., Лукомська С., Євдокимов Н., Ліпінська С. Діти і війна : монографія. Київ‒Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2023. 221 с.
3. Штайн С. Дитина і звільнення від тіні її надзвичайно великого страху : ілюстрована книга про допомогу після травматичного досвіду для батьків і дітей, які пережили війну і вимушений переїзд. Гамбург, 2017. 30 с.

Євгенія Гревцева, Тетяна Бабко САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА САМОРОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ТОКСИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 9-14.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-2

Євгенія Гревцева,
кандидат наук з державного управління, доцент,
доцент кафедри менеджменту освіти та психології,
КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
Запорізької обласної ради,
вул. Незалежної України, 75-А, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8777-3043

Тетяна Бабко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри менеджменту освіти та психології,
КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»
Запорізької обласної ради,
вул. Незалежної України, 75-А, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1066-7290

САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА САМОРОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ ТОКСИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Стаття присвячена розгляду проблеми токсичного менеджменту, яке має місце в корпоративній культурі закладів освіти. Описано особливості несприятливого впливу токсичного менеджменту на соціально-психологічний клімат у колективі, що знижує якість освітнього процесу; зменшує рівень довіри замовників освітніх послуг до всього педагогічного колективу та негативно впливає на імідж освітнього закладу. Розкрито причини виникнення токсичного лідерства. Охарактеризовано особливості управлінської діяльності менеджерів з усвідомленою та неусвідомленою токсичністю. Представлено аналіз типових проявів токсичного менеджменту (мікроменеджмент; нереалістичні очікування; деструктивна комунікація; некомпетентність і безвідповідальність; подвійність стандартів; лицемірство та підміна цінностей; підрив креативності команди; байдужість до особистого життя своїх підлеглих; породження конфліктів у колективі; відсутність самооцінювання). Розкрито особливості застосування різних поведінкових тактик для вибудовування взаємодії з токсичними керівниками. Надано практичні рекомендації щодо використання певних організаційно-психологічних прийомів, які можуть допомогти педагогічним працівникам протистояти різним проявам токсичного менеджменту та сприятимуть їх професійному самозбереженню й саморозвитку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

токсичний менеджмент, лідерство, заклад освіти, професійне самозбереження педагогічних працівників, професійний розвиток, саморозвиток, корпоративна культура, соціально-психологічний клімат, колектив.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Задерей Н. Командна гра замість міфу героя. Чим небезпечні токсичні керівники і як зменшити їх вплив? URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/toksichnilideri-yak-vryatuvati-vid-nih-kompaniyu-ostanninovini-50196201.html
2. Кові Стівен Р. 7 звичок надзвичайно ефективних людей: потужні інструменти розвитку особистості / переклад Олена Любенко. Харків : «Клуб Сімейного Дозвілля», 1989. С. 452.
3. Швалб Ю.М. Воля як психологічний механізм самоідентичності особистості. Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості / за ред. С.Д. Максименка, С.Б. Кузікової, В.Л. Зливкова. Суми : СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. С. 540.
4. Alanezi A. Toxic leadership behaviours of school principals: a qualitative study. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/03055698.2022.2059343
5. Bşkan B. Toxic Leadership in Education: A Systematic Review. International Journal of Educational Administration, Management, and Leadership. 2020. № 1(2). P. 97–104.
6. Craig I. When Leadership Turns Toxic. https://www.teachingtimes.com/leadershipturnstoxic/?download_file=1
7. Green James E. Toxic Leadership in Educational Organizations. Education Leadership Review. 2014. № 15 (1). Р. 18–33.
8. Greer L. How to Manage Conflict. Tips for managing toxic disagreements before they destroy a team. October 31, 2014. http://stanford.io/1pcnimc
9. Kets de Vries, Manfred F.R. Coaching the toxic leader. Harvard Business Review. 2014. № 92(4). Р. 100–110.
10. Mendoza Alfonso Jr. 6 Warning Signs of a Toxic School Culture. https://medium.com/teachers-on-fire/6-warning-signs-of-a-toxic-school-culture-f5da032b1482
11. O'Hara T. Toxic Leadership. Wiley Encyclopedia of Management. 2015. https://www.researchgate.net/publication/319588904_Toxic_Leadership
12. Pelletier K.L. Leader toxicity: An empirical investigation of toxic behavior and rhetoric. Leadership. 2010. № 6(4). Р. 373–389.
13. Rosenberg Marshall B. Nonviolent Communication: A Language of Life Paperback. Puddledancer Press; 2nd edition. September 1, 2003. Р. 222.

Зоя Георгієвська, Юліана Петрова ІННОВАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «МІЖКУЛЬТУРНІ КОМУНІКАЦІЇ» В БІЗНЕС-ОСВІТІ

// Наука і освіта. – 2023. – №2. – 3-8.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-1

Зоя Георгієвська,
викладач кафедри іноземних мов,
Одеський національний економічний університет,
вул. Преображенська, 8, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9121-3607

Юліана Петрова,
викладач кафедри іноземних мов,
Одеський національний економічний університет,
вул. Преображенська, 8, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4513-8738

ІННОВАЦІЙНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «МІЖКУЛЬТУРНІ КОМУНІКАЦІЇ» В БІЗНЕС-ОСВІТІ

АНОТАЦІЯ:

Однією з найважливіших рис нашого часу є зростання числа людей, які знаходяться в контакті з культурами, відмінними від їхньої рідної культури. Процес всесвітньої глобалізації сприяє розумінню комунікації між різними культурними системами як істотного елемента картини сучасного світу. Пов’язані з явищем глобалізації процеси передбачають регулярні контакти в різних сферах між представниками різних культур. Така ситуація вимагає вирішення поставлених практичних завдань та питань культурної адаптації представників однієї культури на теренах існування іншої культурної спільноти. Актуальною проблемою сьогодення в контексті якості вищої освіти залишається міжкультурна комунікація, що сприяє формуванню професійно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Стаття присвячена розгляду питання використання інноваційних та інформаційних технологій у викладанні навчальної дисципліни «Міжкультурні комунікації». У статті проаналізовано поняття «комунікація», «міжкультурна комунікація», «мовленнєвий етикет». Розглянуто проблему формування здатності особистості до ефективної міжкультурної комунікації як засобу розуміння ментальних особливостей різних культур, що є гарантом ефективного діалогу культур у сучасному світі. Підкреслено важливу роль мовленнєвого етикету в міжкультурному спілкуванні. Мета статті – показати переваги користування комп’ютерними технологіями на прикладі викладання навчальної дисципліни «Міжкультурні комунікації», як сьогодні інноваційні технології можуть стати ефективним засобом навчання дисципліни «Міжкультурні комунікації». Розкрита роль застосування мультимедійних заходів у вирішенні завдань міжкультурної комунікації. Також у статті подано аналіз дослідження практичної діяльності викладачів кафедри іноземних мов у рамках викладання цієї навчальної дисципліни. Новизна дослідження полягає в порівнянні інтерактивного потенціалу інноваційних та інформаційних технологій, які використовуються для навчання студентів. Викладачі, ґрунтуючись на своєму практичному досвіді, показують можливості даних технологій при роботі в режимах онлайн та офлайн в організації позааудиторної роботи, стимулювання самостійної когнітивної активності студентів, створення умов для індивідуальної та групової навчальної діяльності. Отримані результати досліджень та аналіз публікацій свідчать про те, що питання про використання інноваційних та інформаційних засобів при вивченні навчальної дисципліни «Міжкультурні комунікації» є надзвичайно складним та значущим. У статті робиться висновок про визначення змісту понять «інноваційні та інформаційні технології», «міжкультурна комунікація» та її значення для професійної діяльності майбутніх фахівців.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інновації, інформаційні технології, дистанційне навчання, інтерактивна дошка, бізнес-освіта, культура, комунікація, міжкультурні зв’язки, англійська мова.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія : підручн. Київ : Либідь, 1998. 558 с.
2. Бех І.Д. Цілісність особистості як теоретико-прикладна проблема. Педагогіка і психологія. 2008. № 2. С. 40–49.
3. Бондар С.П. Методи навчання. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В.Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
4. Державна програма «Вчитель». Офіційний сайт Кабінету Міністрів України. URL: http://www.mon.gov.ua/laws/KMU_379.doc
5. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України / гол. ред. В.Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
6. Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / упорядник Л. Галіцина. Київ : Ред. загальнопед. газ., 2005. 128 с.
7. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід : метод. посібник / авт.-уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко. Київ : АПН, 2012. 136 с.

8. Карамушка Л.М. Рольова гра. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. B.Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
9. Кирилова Н.Б. Від медіаосвіти – до медіакультури. Медіаосвіта. 2005. № 5. С. 40–44.
10. Клепко С.Ф. Філософія освіти в європейському контекст. Полтава : ПОІППО, 2006. 328 с.
11. Крюкова Д. Інтелектуальна культура особистості майбутнього фахівця. Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти : навчально-методичний посібник / за ред. В.В. Рибалки. Київ : ІППО АПН України, 2005. С. 81–85.
12. Митник О. Теоретико-методичні основи підготовки майбутнього вчителя до формування культури мислення молодшого школяра : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти». Київ, 2010. 23 с.
13. Національна стратегія розвитку освіти України на 2012–2021 роки. URL: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf
14. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук.-метод. посібн. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко ; за ред. О.І. Пометун. Київ : Видавництво А.С.К., 2004. 192 с.
15. Щербань П.М. Навчально-педагогічні ігри : навч. посібник. Київ : Вищ. шк., 2003. 112 с.
16. International Encyclopedia of the Social and Behavioral Scienses. Vol. 14 / Eds. N.I. Smelser and P.B. Daltes. Oxford. Р. 949.
17. Kubey R. Media Literacy in the Information Age. New Brunswick; London, 1997. 484 p.
18. Potter W.J. Media Literacy. Thousand Oaks. London : Sage Publication, 2001. 423 p.
19. Recommendations Adressed to the Unitions Education Scientific and Cultural organization UNESCO. In. Education for the media and the Digital Age. Vienna : UNESCO, 1999.
Р. 273–274. Reprint in: Outlooks on Children and Madia. Goteborg : UNESCO and NORDICOM, 2001. Р. 152.
20. Tyner K. Literacy in a Digital World. Mahwah; New Jersey; London : Lawrence Erlbaum Associates Publishers, 1998.
21. Vlasiuk I. Determinational criterias of economist’s professional and terminological competence development. International Journal of Economics and Society. Memphis, USA : ICES Foundation, 2015. Vol. 1, Issu 1. P. 121–124.