Юрій Черножук, Ірина Узун. Емоційний інтелект майбутніх педагогів з різним рівнем тривожності.

// Наука і освіта.  2020.  №2. 44-50.

Юрій Черножук,
доцент кафедри загальної та диференціальної психології,
Ірина Узун,
магістрант кафедри загальної та диференціальної психології,
Державний заклад «Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна


ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ


АНОТАЦІЯ:

У статті представлені результати теоретичного та емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення індивідуально-психологічних особливостей емоційного інтелекту майбутніх учителів з різним рівнем особистісної тривожності. У цій публікації емоційний інтелект розуміється як здатність людини усвідомлювати власні емоції, розуміти їхні причини, керувати ними, а також розуміти емоційну сферу інших людей, керувати їхніми емоціями. Тривожність трактується нами як негативне емоційне переживання, пов’язане з передчуттям небезпеки. У дослідженні взяли участь студенти різних факультетів Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського» (52 особи). Кореляційний аналіз довів, що зв’язки між параметрами емоційного інтелекту та тривожності мають виключно від’ємний характер. Якісний аналіз дозволив вивчити індивідуально-типові особливості емоційного інтелекту майбутніх педагогів з різним рівнем особистісної тривожності. Для його проведення (за допомогою методу «асів») було створено дві групи досліджуваних: «низькотривожні» та «високотривожні». Визначення статистично значущих відмінностей за t-критерієм Стьюдента показало перевагу «низькотривожних» досліджуваних за більшістю параметрів емоційного інтелекту (р<0,005 та 0,01). З’ясувалося, що в них краще розвинена здатність усвідомлювати і вербально описувати власні емоції, розпізнавати їх, розуміти їх причини, управляти ними. Вони краще вміють викликати і підтримувати бажані емоції, тримати під контролем небажані, контролювати зовнішні прояви емоцій. «Низькотривожні» також краще розуміються і на чужих емоціях та більш успішно керують ними, аналізують емоційні стани інших людей за зовнішніми проявами (міміка, жестикуляція, звучання голосу). Вони більш чуйні до внутрішніх станів оточуючих, здатні викликати в них ті чи інші емоції, знижувати інтенсивність небажаних емоцій і, можливо, схильні до маніпулювання людьми. Отримані результати можуть бути використані для створення тренінгу емоційного інтелекту, а також у процесі професійного відбору педагогічних кадрів.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

емоційний інтелект, тривожність, майбутні педагоги, низькотривожні особи, високотривожні особи.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Люсин Д. В. Опросник эмоционального интеллекта. Москва: Еминем, 2005. 277 с.
2. Лящ О. П. Емоційний інтелект як предмет психологічних досліджень. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 22. С. 324–335.
3. Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ: Вища шк., 2003. 126 с.
4. Чебикін О. Я. Емоційний інтелект, його пізнавально-мислєнневі ознаки та функції. Наука і освіта. 2020. №1. С. 19–28.
5. Bar-On R. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory. Handbook of emotional intelligence. San Francisco: Jossey-Bass, 2000. Pp. 363–388.
6. Gardner H. Frames of mind: The Theory of Multiple Intelligence. New York: Basic Books, 1983. 504 p.
7. Goleman D. Emotional intelligence. New York: Bantam Books, 1997. 353 p.
8. Salovey P. & Mayer J. D. Emotional intelligence. Imagination, Cognition and Personality. 1990. №9. Рp. 185–211.

Михайло Хорошуха, Сергій Іващенко, Ірина Омері, Ольга Буряк. Вплив серологічних маркерів груп крові на розвиток основних психічних функцій юних спортсменів. ( Присвячується пам’яті професора Леоніда Прокоповича Сергієнка)

// Наука і освіта.  2020.  №2. 50-56.

Михайло Хорошуха,
доктор педагогічних наук, кандидат медичних наук, доцент,
професор кафедри фізичної реабілітації та біокінезіології,
Сергій Іващенко,
доктор медичних наук, професор,
професор кафедри фізичної реабілітації та біокінезіології,
Ірина Омері,
кандидат біологічних наук, доцент,
доцент кафедри фізичної реабілітації та біокінезіології,
Ольга Буряк,
старший викладач кафедри фізичної реабілітації та біокінезіології,
Київський університет імені Бориса Грінченка,
вул. Тимошенка, 13-Б, м. Київ, Україна


ВПЛИВ СЕРОЛОГІЧНИХ МАРКЕРІВ ГРУП КРОВІ НА РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ПСИХІЧНИХ
ФУНКЦІЙ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ
Присвячується пам’яті професора Леоніда Прокоповича Сергієнка


АНОТАЦІЯ:

У статті досліджено вплив серологічних маркерів груп крові на розвиток основних психічних функцій (увага, сприйняття, мислення) юних спортсменів. У дослідженні взяли участь спортсмени-підлітки 13–16 років (n=139), які згідно з класифікацією видів спорту за Дембо (1980) були розподілені на дві групи: група А – швидкісно-силові види спорту (n=74); група Б – види спорту на витривалість (n=65). Контрольну групу склали учні 13–16 років (n=106), які не займалися спортом. Дослідження психічних функцій проводилося за загальновизнаними та науково обґрунтованими методиками. Встановлено факт можливого використання груп крові в генетичному прогнозуванні розвитку уваги, сприйняття часу та логічного мислення учнівської молоді.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

 психічні функції, дослідження, юні спортсмени, учні, підлітковий вік.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Булич Э. Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в её стимуляции / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. Киев: Олимпийская литература, 2003. 424 с.
2. Визитей Н. Н. Социология спорта: [курс лекций]. Киев: Олимпийская литература, 2005. 247 с.
3. Волков Л. В. Теория спортивного отбора: способности, одаренность, талант. Киев: Вежа, 1997. 128 с.
4. Дембо А. Г. Актуальные проблемы современной спортивной медицины. Москва: Физкультура и спорт, 1980. 295 с.
5. Корягина Ю. В. Восприятие времени и пространства в спортивной деятельности. Москва: Научно-издательский центр «Теория и практика физической культуры и спорта», 2006. 224 с.
6. Лебедєв С. І. Вплив тренувального процесу за програмою дитячо-юнацької середньої школи на психофізіологічні якості футболістів 10–12 років / С. І. Лебедєв, О. Ю. Тюрін. Слобожанський науковоспортивний вісник. 2016. № 1 (51). С. 38–42.
7. Лукавенко Є. Г. Розвиток інтелектуальних здібностей студентів за допомогою спортивного орієнтування. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2002. № 28. С. 22–26.
8. Лущак А. Р. Діагностика психофізичної підготовки курсантів навчальних закладів МВС України. Івано-Франківськ, 2001. 66 с.
9. Макаренко Н. В. Основы профессионального психофизиологического отбора / Н. В. Макаренко, В. А. Пухов, Н. В. Кольченко и др. Киев: Наукова думка, 1987. 244 с.
10. Макуц Т. Б. Особливості прояву уваги у тенісистів 14–15 років та її вплив на ефективність змагальної діяльності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт)». 2015. № 12 (67). Випуск 15. С. 82–85.
11. Марищук В. Л. Методики психодиагностики в спорте: учеб. пособ. для студ. пед. ин-тов по спец. 03.03 «Физическая культура» / В. Л. Марищук, Ю. М. Блудов, В. А. Плахтиенко, Л. К. Серова. Москва: Просвещение, 1990. 256 с.
12. Ніколайчук І. Ю. Роль фізичної культури в вихованні духовно-фізичних якостей молоді. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків–Донецьк: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. № 10. С. 104–106.
13.Родионов А. В. Проблемы психологии спорта. Теория и практика физической культуры. 2006. № 6. С. 2–4.
14.Сергієнко Л. П. Актуальні психологічні проблеми спортивного відбору. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Вип. 44. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2007. С. 99–105.
15.Солошенко Р. Здатність до відтворення часових відрізків тривалості та її генетична обумовленість / Р. Солощенко, Д. Недогонова. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2011. № 86. C. 134–137.
16. Хорошуха М. Ф. Особливості генетичного прогнозування розвитку психічних ознак людини (на прикладі мислення). Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. пр. / за ред. Г. М. Арзютова. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. Вип. 11. С. 469–473.
17. Хорошуха М. Ф. Основи здоров’я юних спортсменів: монографія. Київ : НУБіП України, 2014. 722 с.
18.Шварц В. Б. Медико-биологические аспекты спортивной ориентации и отбора / В. Б. Шварц, С. В. Хрущев. Москва: Физкультура и спорт, 1984. 151 с.
19.Шинкарук О. Основні особливості регіональних систем відбору та орієнтації спортсменів у різних видах спорту. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2001. № 4. С. 27–33.
20.Шутов А. П. Физическая культура как средство воспитания моральных качеств личности. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків–Донецьк: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. № 10. С. 68–70.
21. Atkinson G., Speirs L. Diurnal variation in tennis service. Perceptual & Motor Skills, 1998. Vol. 86. N.3 (2). Pр. 1335–1338.
22. Dalton B., McNaugghton L., Davoren B. Circadian rhythms have no effect on cycling performance. Int. J. Sport Med., 1997. N 18. Pр. 538–542.
23.Fox M. N., Webber L. S., Thurmon T. F., Berenson G. S. ABO blood group associations with cardiovascular risk factor variables. II Blood pressure, obesity and their anthropometric covariables the Bogutusa Heart Study. Human Biology, 1986. Vol. 58. N 4. Pр. 549–584.
24.Fournier M., Ricci I., Taylor A. W., Ferguson R. J., Montpetit R. R. and Chaitman B. R. Skeletal muscle adaptation in adolescent boys: sprint and endurance training and detraining. Med. Sci. Sports Exerc., 1982. Vol. 14, Pр. 453–456.
25. Hastie P., Sinelnikov O. A., Guarinoc A. J. The development of skill and tactical competencies during a season of badminton. European Journal of Sport Science, 2009. 9. Pр. 133–140.
26.Lyshevska V, Shepoval S. Serological markers in the prognosis of the development of human speed abilities. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві, 2017. N 4(40). Pр. 53–59.
27. Mykhailo Khoroshukha, Sergiy Putrov, Lyudmyla Sushchenko, Oleg Bazylchuk, Vitaliy Kabashnyuk. Influence of blood types serologic markers on development of concentration function of young 13-16 year old athletes. Journal of Physical Education and Sport, 2018. 18 (Supplement issue 4). Art 278. Pр.1890–1895.
28. Mykhailo Khoroshukha, Sergiy Putrov, Lyudmyla Sushchenko, Oleg Bazylchuk, Vitaliy Kabashnyuk Peculiarties of using blood types serologic markers for the development of time perception function of young athletes aged 13-16. Journal of Physical Education and Sport, 2019. 19. Art 83. Pр. 567–572.
29. Mykhailo Khoroshukha, Sergiy Putrov, Lyudmyla Sushchenko, Olena Zavalniuk, Oleg Bazylchuk, Yurii Dutchak. Influence of blood type serologic markers on development of the function oflogical thinking of athletes aged 17-20. Journal of Physical Education and Sport, 2019. 19 (issue 2). Art 153. Pр. 1060–1065.
30.Strikalenko E. A., Serhiynko L. P., Serhiynko L. I. Blood groups and physical development of a person. New ideas in sport sciences, 2003. Pр. 229–231.
31.Strikalenko E., Serhiynko L. Blood groups in the system of prognosis of children’s predisposition to the sports activity. Sport kinetics, 2003. P. 125.
32.Zakay D., Block R. A. Prospective and retrospective duration judgments : an executive – control perspective. Acta Neurobiol. Experiment.,2004. Vol. 64. N. 3. Pз. 319-328.

Константин Шевченко-Битенский, Валерий Битенский. Инновационное направление в терапии психических заболеваний с использованием синергетических эффектов тканей мозга.

// Наука і освіта.  2020.  №2. 57-64.

Константин Шевченко-Битенский,
кандидат медицинских наук,
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского,
ул. Старопортофранковская, 26, г. Одесса, Украина
Валерий Битенский,
доктор медицинских наук, профессор,
член-кореспондент НАМН Украины,
Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского,
ул. Старопортофранковская, 26, г. Одесса, Украина


ИННОВАЦИОННОЕ НАПРАВЛЕНИЕ В ТЕРАПИИ ПСИХИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СИНЕРГЕТИЧЕСКИХ ЭФФЕКТОВ ТКАНЕЙ МОЗГА


АНОТАЦІЯ:

Все этиопатогенетические концепции в современной медицине базируются на причинно-следственных, линейно детерминированных связях. До настоящего времени болезни с невыясненной этиологией естественно не имеют патогенеза и, в связи с этим, отсутствует адекватная терапия. Психофармакологи создают лекарства для терапии психических заболеваний, основанные на тех же линейных принципах. Однако, с 60-х годов 20 столетия, благодаря открытиям многих великих учёных (например, Илья Пригожин, лауреат Нобелевской премии), начали развиваться идеи о нелинейных системах в природе Земли и Человека (Хакен, 2007). В частности, большинство тяжелых психических заболеваний относят к открытым, нелинейным, неустойчивым, самоорганизующимся системам. Эти системы, очевидно, должны меняться под влиянием “вброса” в их хаотическую структуру возмущающего агента, создавая новые системы, взамен болезненных, на основе адаптивных эффектов пре– и посткондиционирования (ПреК; ПостК). Нами обследована и проведена терапия “нелинейным” комплексом воздействий: церебральной гипо– и гипертермии, ингаляции ксеноном (Хе) и закисью азота (N₂O) с введением в/в и ингаляционно вальпроатов: антиконвульсантов с нормотимическим эффектом у 85 больных с обсессивно-компульсивными расстройствами. Получен статистически достоверный (р>0,001) терапевтический эффект почти у всех (92%) больных.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

Синергетика, нелинейная самоорганизующаяся открытая система, диссипативная структура, фрактали, бифукации, прекондиционирование, хаос, обсессивно-компульсивное расстройство.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Аболони А. Ф., Бохан Н. А., Мендель А. И. Топоселективное ЭЭГ-картирование головного мозга у больных алкоголизмом с коморбидными органическим поражением головного мозга: материалы всероссийской научно-практической конференции «Количественная ЭЭГ и нейротерапия», г. С.-Петербург, 15-16 октября 2007 г. С.-Питербург, 2007. С. 167–171.
2. Аведисова А. С. Терапия расстройств сна: современные подходы к назначению гипнотиков. Москва: МИА, 2017. 112 с.
3. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. Москва: Медицина, 2000. 301 с.
4. Битенский В. С., Лобасюк Б. А., Боделан М. И. Нейропсихология и нейропсихиатрия (исследования параллелизма психических феноменов и электрофизиологии мозга). Вісник психіатрії та психофармакотерапії. 2010. № 2 (18). С. 26–32.
5. Битенский В. С. Зв’язок між хаосом, ноогенним простором і кіндлінговим механізмом психічних розладів: матеріали міжнародної студентської наукової конференції. Одеса. 2010. С. 138–141.
6. Ершова-Бабенко И. В. Методология исследования психики как синергетического объекта. Одесса: ОДЭКОМ, 1993. 119 с.
7. Ершова-Бабенко И. В. Сборник лекций по психосинергетике. Одеса. 2007. 270 с.
8. Ершова-Бабенко И. В. Психосинергетика. Херсон. 2015. 486 с.
9. Ершова-Бабенко И. В. Психосинергетические стратегии человеческой деятельности (Концептуальная модель). Винница. 2005. 357 с.
10. Кропотов Д. Ю. Количественная ЭЭГ, когнитивные вызванные потенциалы мозга человека и нейротерапии. Донецк. 2010. 506 с.
11. Мосолов С. Н. Достижения, проблемы и перспективы фармакотерапии психических расстройств: материалы научно-практической конференции «Междисциплинарные подходы к изучению психического здоровья человека и общества». Москва, 29 октября 2018 г. Москва. 2018. С. 21–31.
12. Пригожин И. От существующих к возникающему. Время и сложность в физических науках. Москва. 1985. 327 с.
13. Слезин В. Б., корсаков Е. А., Щульц Е. В. Фрактальный анализ ЭЭГ в изучении физиологических механизмов параноидной, шизоаффективной и шизотипической шизофрении: материалы всероссийской научно-практической конференции «Количественная ЭЭГ и нейротерапия», г. С.-Петербург, 15-16 октября 2007 г. С.-Питербург. 2007. С. 132–137.
14. Смулевич А. Б. Депрессии в общей медицине. Москва: Медицинское информационное агенство. 2001. 283 с.
15. Хакен Г. Принципы работы головного мозга. Синергетический подход к активности мозга, поведению и когнитивной деятельности. Москва. 2007.
16. Чернобровкина Т. В., Кершенгольц Б. М. Проблемы сознания взависимостях. Синергетический подход. Харьков, 2013. С. 462–538.
17. Goldberg A. I. Non-lineral dynamics for clinicians. Lancet, 374. 1996. 1312–1314.
18. Haken H. Synergetic. Мoscow: Mir. 1980. 169 с.
19. Jung J. G. The development of personality. London; Routledge. 1954.
20. Lorenz E. N. Large-scrate monions of the atmosphere. In Advance in Earth/ Science. 1986. p. 95–109. Cambridge; M. A.: MJT Press.
21. Mackay M. & Glass I. (1977). Oscillation and chaos inphysiological control system. Science 197. 287.
22. Mandell A. J., (1985) From molecular biological simplification to more realistic central nervous system dynamics: an opinion. In Psychobiological Foundation of clinical Psychiatry (ed. O. Cavenar), pp. 361–366. New York: Lippincott.
23. Murry C. E., Jennings R. B., Reimer K. A. Preconditioning with ischemia: a delay of lethal cell injury in ischemic myocardium. Circulation. 1986. Vol. 74, № 5. Pp. 1124–1136.
24. Paulus M. P., Geyer M. A. & Braff D. L. (1996) Use of methods from chaos theory to quantify a fundamental dysfunction I the behavioral organization of schizophrenic patients. American Journal of Psychiatry, 153. Pp. 714–717.
25. Poitingen H., Richter P. The Beauty of Fractals. 1986. Berlin: Spingel-Verlad. 26. Reid Steven Butterflies, fractal and psychiatry. Psychiatric Bulletin.1998. 22, p. 568–570.

Абдулкадір Кабадай. Аналіз використання рідної мови дошкільників туреччини у відношенні самостійних та службових частин мови.

// Наука і освіта.  2020.  №2. 64-72.

Абдулкадір Кабадай,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри загальної освіти,
Університет Некметтіна Ербакан, Кампус Мерам,
42090, Мерам Енійол, м. Конья, Туреччина


АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ РІДНОЇ МОВИ ДОШКІЛЬНИКІВ ТУРЕЧЧИНИ У ВІДНОШЕННІ
САМОСТІЙНИХ ТА СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ


АНОТАЦІЯ:

Люди приходять у Світ із вродженою здатністю до вивчення та використання мови у суспільстві, в якому вони народилися. Вивчення будь-якої мови – найважливіший подарунок, який Бог дає людям. Будь-яка дитина повинна мати певні труднощі або важкий досвід у процесі оволодіння рідною мовою. Таким чином, це неминуче для дитини робити деякі помилки в процесі оволодіння мовою. Самостійні та службові частини мови є мовними елементами в будь-якій мові, що підлягають обговоренню. Менш відомо про відмінності утворення самостійних та службових частин мови. Таким чином, дуже важливо проаналізувати ситуацію використання дітьми самостійних та службових частин мови у процесі використання їх рідної мови. Мета цього дослідження – проаналізувати самостійні та службові частини мови, які дошкільники використовують в рідній турецькій мові. Оскільки це лонгітюдне дослідження, використовувався якісний метод для збору даних. Метою також є виявлення з якою швидкістю та якою мірою діти найчастіше використовують cамостійні та службові частини мови у вільний час, на мовних заняттях, під час природознавчої та драматичної діяльності тощо. У дослідженні взяли участь 76 дітей, 33 з них були дівчата, а 43 з них – хлопці. Учасникам було 5 та 6 років. Вони мешкають у м. Конья та м. Маніса, що знаходяться в районах Туреччини. Отримані результати були класифіковані за такими лінгвістичними категоріями як іменники, дієслова, прикметники, займенники, прийменники, префікс, суфікс та афікси тощо. У цьому дослідженні 5-річні дошкільники використовували 30% мовних одиниць САМОСТІЙНИХ частини мови, а 6-річні дошкільники використовували 70% мовних одиниць СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці вживали мовні одиниці, де 54%, а у дівчат 46% – це ІМЕННИКИ, включаючи загальні, власні іменники, абстрактні, конкретні, іменники однини та множини; 5-річні дошкільники вживали 27%, а 6-річні дошкільники – 73% ДІЄСЛІВ, що відносяться до САМОСТІЙНИХ частин мови. У цьому дослідженні хлопці використовували 58%, а дівчата – 42% ПРИКМЕТНИКІВ, які відносяться до САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ. У цьому дослідженні хлопці використовували 47%, а дівчата – 53% ЗАЙМЕННИКІВ, включаючи особові, вказівні, питальні та зворотні займенники, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови; 5-річні дошкільники вживали 25% ПРИСЛІВНИКІВ, тоді як 6-річні дошкільники – 75% ПРИСЛІВНИКІВ, які відносяться до САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ. У цьому дослідженні хлопці використовували 30%, а дівчата – 70% ПРИЙМЕННИКІВ, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці використовували 48%, а дівчата – 52% СПОЛУЧНИКІВ, що відносяться до СЛУЖБОВИХ частин мови. Хлопці вживали 35%, а дівчата – 65% такої форми дієслова як ГЕРУНДІЙ, який відноситься до САМОСТЙНОЇ частини мови; 5-річні дошкільники використовували 30% РІЗНИХ СТРУКТУР ДІЄСЛОВА, тоді як 6-річні дошкільники використовували 70% РІЗНИХ СТРУКТУР ДІЄСЛОВА, що містять перехідні, неперехідні, причинно-наслідкові, активні, пасивні та інші структури, які відносяться до САМОСТІЙНИХ частин мови. Хлопці використовують 48%, а дівчата – 52% СЛОВОЗМІН, що відносять до СЛУЖБОВИХ частин мови. Як останнє зауваження, педагогам та батькам дошкільників будуть надані деякі рекомендації щодо описового результату дослідження.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

якісний, самостійна частина мови, лонгітюдний, Конья, Маніса, дошкільні заклади, службова частина мови.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Bell, A., Brenier, Jason M., Gregory, M., Girand, C., & Jurafsky, D. (2009). Predictability Effects on Durations of Content and Function Words in Conversational English, Journal of Memory and Language, 60, 92-111.
2. Brown, R., & Hanlon, C. (1970). Derivational complexity and order of acquisition in child speech. In J.R. Hayes (Ed.), Cognition and the development of language. New York: Wiley.
3. Caramazza, A., & Berndt, R. S. (1985). A multicomponent deficit view of agrammatic Broca’s aphasia. In M. L. Kean (Ed.), Agrammatism (pp. 27-63). Orlando: Academic Press.
4. Garrett, M. F. (1975). The analysis of sentence production. In Bower, G. H. (Ed.), The psychology of learning and motivation: Advances in research and theory, 9, 133-177. London: Academic Press.
5. Garrett, M. F. (1980). Levels of processing in sentence production. In Bower, G. H. (Ed.), Language production, 1, 177-220.
6. Goodglass, H., & L. Menn. (1985). Is agrammatism a unitary phenomenon? In M.L. Kean (Ed.), Agrammatism (pp. 1-26). Orlando: Academic Press.
7. Gerken, L. A., Landau, B., & Remez, R. E. (1990). Function morphemes in young children’s speech perception and production. Developmental Psychology, 27, 204-216.
8. Gerken, L. A., & McIntosh, B. J. (1993). The interplay of function morphemes and prosody in early language. Developmental Psychology, 29, 448–457.
9. Gleitman, L., Gleitman, H., Landau, B., & Wanner, E. (1988). Where learning begins: initial representations for language learning. In F. J. Newmeyer, Linguistics, the Cambridge Survey, 3, 150-193. Cambridge: Cambridge University Press.
10. Herron, D. T., & Bates, E. A. (1997). Sentential and acoustic factors in the recognition of open- and closed-class words. Journal of Memory and Language, 37, 217-239.
11.Jefferson, G. L. (1969) Lexical and structural items as predictors of readability for high and low ability readers. Unpublished Doctoral Dissertation, University of Georgia.
12.Lapointe, S. G., & Dell, G. S. (1989). A synthesis of some recent work in sentence production. In G. N. Carlson & M. K. Tanenhaus (Eds.), Linguistic structure in language processing (pp. 107-156). Dordrecht: Kluwer.
13. Morgan, J., Allopenna, P., & Shi, R. (1996). Perceptual bases of rudimentary grammatical categories: Toward a broader conceptualization of bootstrapping. In J. Morgan and K. Demuth (Eds.).
14.Santelmann, L., & Jusczyk, P. (1998). Sensitivity to discontinuous dependencies in language learners: Evidence for limitations in processing space. Cognition. 69(2), 105-134.
15. Segalowitz, S. J., & Lane, K. C. (2000). Lexical access of function versus content words. Brain and Language, 75, 376–389.
16. Shafer, V. L., Shucard, D. W., Shucard, J. L., & Gerken, L. A. (1998). An electrophysiological study of infants' sensitivity to the sound patterns of English speech. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 41(4), 874-886.
17. Shady, M. (1996). Infants’ sensitivity to function morphemes. Ph.D. dissertation, State University of New York at Buffalo.
18. Shi, R., Gick, B., Kanwischer, D., & Wilson, I. (2005). Frequency and category factors in the reduction and assimilation of function words: EPG and acoustic measures. Journal of Psycholinguistic Research, 34(4), 341-364.
19. Shi, R. (2005). Early syntactic categories in infants. In H. Cohen & C. Lefebvre (Eds.), Handbook of categorization in cognitive science (pp. 481-495). Elsevier.
20. Shi, R., Morgan, J., & Allopenna, P. (1998). Phonological and acoustic bases for earliest grammatical category assignment: a cross-linguistic perspective. Journal of Child Language, 25, 169-201.
21.Stemberger, J. P. (1985). An interactive activation model of language production. In A. Ellis (Ed.), Progress in the psychology of language (pp. 143-186). London: Erlbaum.
22. Thomas, D. R. (1962) Oral language sentence structure and vocabulary of kindergarten children living in low socio-economic urban areas. Ann Arbor: University Microfilms, Inc.
23. Weaver, W. W. (1964) On the psychology of reading, In E. L. Thurston & L. E. Bather (Eds.), Thirteenth yearbook of the National reading conference. Milwaukee: National Reading Conference.

Микола Степанець. Становлення педагогічної освіти магістрів у контексті реформування системи вищої освіти Канади.

// Наука і освіта.  2020.  №2. 73-77.

Микола Степанець,
аспірант кафедри педагогіки,
Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка,
вул. Роменська, 87-2, м. Суми, Україна


СТАНОВЛЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ МАГІСТРІВ У КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ
СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ КАНАДИ


АНОТАЦІЯ:

Актуальність дослідження зумовлена численними змінами освітньої парадигми у магістерській освіті педагога та його професійному зростанні. Тому висвітлення реформ, що відбувались у вищій освіті Канади у період з початку 19 до кінця 20 століття, має важливе значення. Вперше університети залучили до педагогічної освіти у 1906 через створення педагогічних факультетів. Провінції Канади розвивалися в різних напрямах, тому існує тільки один загальний аспект, який полягає в тому, що всі програми підготовки педагогів є університетськими. Провідну роль у канадському освітньому просторі грає декілька структур: провінційні департаменти та міністерства, Асоціація університетів і коледжів Канади, Асоціацією деканів освіти Канади, шкільні ради провінцій. Представниками канадських університетів і коледжів організовувались конференції, що мали значний влив на освіту, на яких обговорювалися проблеми магістерської освіти в галузі гуманітарних наук та шляхи їх вирішення. Важливого значення набуває вдосконалення якості викладання, яке залежить від постійного підвищення кваліфікації вчителя, шляхом отримання магістерського рівня освіти.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

вища освіта, освітні реформи, магістр, навчальна програма, підготовка педагогічних працівників, освіта Канади.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Agreement on internal trade: Consolidated Version. (2015). Internal Trade Secretariat. Winnipeg. Retrieved from https://www.ait-aci.ca.
2. Atkinson, L., Clandinin, J., Grimmett, P., Mandzuk, D., Sanford, K. & Young, J. (2008). Working group report for Theme №1: Teacher education governance, policy and the role of the university. In T. Falkenberg & H. Smits (Eds.), Mapping out research in teacher education in Canada. Winnipeg: Faculty of Education of the University of Manitoba. Retrieved from https://home.cc.umanitoba.ca/~falkenbe/Publications/Falk enberg_&_Smits_(2008).pdf.
3. Cole, A. (2000). Toward a preliminary understanding of teacher education reform in Anglophone Canada. McGill Journal of Education, 35(2). Retrieved from https://mje.mcgill.ca/article/download/8523/6456.
4. Crocker, R. K., & Dibbon, D. (2008). Teacher education in Canada: A baseline study. H. Rasham (Ed.). Kelowna, BC: Society for the Advancement of Excellence in Education.
5. Gambhir, M., Broad, K., Evans, M., Gaskell, J. (2008). Initial Teacher Education in Canada: Themes and Issues. The Ontario Institute for Studies in Education. – University of Toronto.
6. Grimmett, P. P., Young, J., & Lessard, C. (2012). Teacher certification and the professional status of teaching in North America: The new battleground for public education. Charlotte, NC: Information Age Publishing.
7. Henley, D. & Young, J. (2009). Trading in education: The Agreement of Internal Trade, labour mobility and teacher certification in Canada. Canadian Journal of Educational Administration and Policy (91). Retrieved from https://www.umanitoba.ca/publications/cjeap/articles/henl eyyoung.html.
8. Kitchen, J. (2009). Advancing teacher education through faculty development. Brock Education, 19 (1), Retrieved from https://brock.scholarsportal.info/journals/brocked/home/in dex
9. Master of Education in Leadership in Learning: University of Prince Edward Island. (n.d.). Retrieved June 19, 2020, from https://www.upei.ca/programs/mastereducation.
10. Master of Education in Educational Administration and Leadership: University of British Columbia. (n.d.). Retrieved June 19, 2020, from https://www.grad.ubc.ca/prospective-students/graduatedegree-programs/master-of-education-educationaladministration-leadership.
11. Ontario Ministry of College and Universities. (1984) Opinion and Future. The Commission on the Future Development of the universities of Ontario. Toronto: Ministry of College and Universities.
12.Provincial Committee on Aims and Objectives of Education in the Schools of Ontario. (1968). Living and  learning: The report of the Provincial Committee on Aims and Objectives of Education in the Schools of Ontario. Toronto, ON: Ontario Department of Education.
13.Jones, R. H., Scollon, R., Scollon, S. W. (2011). Intercultural Communication: A Discourse Approach, 3rd Edition, Wiley-Blackwell.
14.Sears, A., Clarke, G. M., & Hughes, A. (1999). Canadian citizenship education: The pluralistic ideal and citizenship education for a post-modern state. In J. Torney-Purta, J. Schwille, & J.A. Amadeo (Eds.), Civic education across countries: Twenty-four national case studies from the IEA civic education project. Amsterdam: IEA.
15. Van Nuland, S. (2011). Teacher education in Canada. Journal of Education for Teaching, 37 (4).

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.