2020-2-doc

Юліана Лавриш. Індивідуалізація навчання у транснаціональних корпораціях Канади: зарубіжний досвід і шляхи імплементації.

// Наука і освіта. – 2020. – №2. – 77-83.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2020-2-11

Юліана Лавриш,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри англійської мови технічного спрямування № 2,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
пр-кт Перемоги, 37, м. Київ, Україна

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ У ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЯХ КАНАДИ:
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД І ШЛЯХИ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ

АНОТАЦІЯ:

Оскільки успішність бізнесу та його конкурентоспроможність на ринку безпосередньо залежать від здатності працівників здійснювати неперервне навчання протягом усього життя, корпорації розглядають людський капітал як найбільший потенціал для забезпечення переваг над конкурентами, а навчання персоналу як першочергову умову досягнення стратегічної мети компанії. В контексті пошуку шляхів оптимізації цього процесу метою нашого дослідження є визначення особливостей та можливостей розвитку індивідуалізації навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій у транснаціональних корпораціях Канади задля використання їхнього досвіду в ЗВО України. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс взаємопов’язаних загальнонаукових методів дослідження: аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення, порівняння, систематизація, які застосовувалися для опрацювання наукової літератури, програм та курсів корпорати- Psychology - Medicine - Education Science and Education, 2020, Issue 2 78 вного навчання у транснаціональних корпораціях Канади. Аналіз навчання в канадських транснаціональних корпораціях показує, що використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у самостійному неформальному навчанні, зокрема мобільного навчання, соціальних мереж, масових відкритих онлайн курсів, онлайн-коучингу, корпоративних блогів, навчальних комп’ютерних ігор, корпоративних онлайн-бібліотек тощо, сприяє поглибленню індивідуалізації навчання, а практика самостійного планування й реалізації працівником процесу свого навчання набуває все більшого поширення. Проведене дослідження дає змогу зробити висновок про те, що індивідуалізація є важливим аспектом навчання у транснаціональних корпораціях Канади. Основою індивідуалізації навчання є самоспрямованість, автономність учнів, їхня готовність брати на себе відповідальність за планування та реалізацію всіх етапів свого навчання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

корпоративне навчання, індивідуалізація навчання, транснаціональні корпорації, працівники, інформаційно-комунікаційні технології, самоспрямоване навчання.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аніщенко О. В. Підготовка виробничого персоналу: андрагогічний аспект. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2010. №2. С.96–102.
2. Бабушко С. Аналіз нормативно-правового забезпечення професійного розвитку фахівців у США. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2014. Т. 1, № 8. С. 155–164.
3. Баніт О. В. Системи професійного розвитку менеджерів у транснаціональних корпораціях: досвід Німеччини і Польщі: монографія. Київ: ДКС-Центр, 2018. 414 с.
4. Бідюк Н. Розвиток системи освіти дорослих в США (друга половина ХХ – початок ХХІ століття). Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. Т. 1, № 45. С. 3–9.
5. Карпова С. Н. Індивідуалізація навчання у практиці художньої підготовки майбутніх архітекторів. Наука і освіта. 2014. №7. С. 91–94.
6. Пазюра Н. Розвиток людських ресурсів на підприємстві як чинник розвитку особистості. Педагогіка вищої та середньої школи. 2013. № 37. С. 342–347.
7. Слободянюк Г. До проблеми психологічної підготовки майбутніх вчителів. Наука і освіта. 2020. №1.
8. Barrow C. W. The entrepreneurial intellectual in the corporate university. Edinburg, TX: Springer Nature, 2017. XXIII. 104 p.
9. Beinicke A. Evidence-based actions for maximizing training effectiveness in corporate E-learning and classroom training / A. Beinicke, E. Kyndt. Studies in Continuing Education. 2019. Pp. 1–21. DOI: https://doi.org/10.1080/0158037x.2019.1608940.
10.Ben-Hur S. The Business of Corporate Learning: Insights from Practice. London: Cambridge University Press, 2015. XVI. 230p. Bogdan R. How MOOCs are being used for corporate training? /
11.Bogdan R., Holotescu C., Andone D., GrosseckG. The 13th International Scientific Conference “eLearning and Software for Education”, April 27-28, 2017: conference proceedings. Bucharest, 2017. DOI: https://doi.org/10.12753/2066-026X-17-000. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/3160763- 62_HOW_MOOCS_ARE_BEING_USED_FOR_CORP ORATE_TRAINING.
12. Brookfield S. D. Independent adult learning. Nottingham, UK: University of Nottingham, 1982. X. 272p.
13. Corbeil J. R. Are you ready for mobilelearning? J. R. Corbeil, M. E. Valdes-Corbeil. Education Quarterly. 2007. Vol. 11. № 2. P. 51.
14. Dealtry R. The future of corporate universities: how your company can benefit from value and performance-driven organisational development. Bingly, UK: Emerald Publishing Limited, 2017. XXIV. 298 p.
15. Derouin R. E. E-learning in organizations. R. E. Derouin, B. A. Fritzsche, E. Salas. Management. 2005. Vol. 31. № 6. Pp. 920–940.
16. Developing Canada’s future workforce: a survey of large private-sector employers. Aon Hewitt. Business Council of Canada. 2016. 22 p.
17. Ellinger A. D. The concept of self-directed learning and its implications for human resource development. Advances in Developing Human Resources. 2004. Vol. 6. № 2. Pp. 158–177.
18.Fallon J. BAE Systems Virtual University: elearning in action. Development and Learning in Organizations. 2005. Vol. 19. № 4. Pp. 11–13.
19.Fournier H. Challenges to research in MOOCs / H. Fournier, R. Kop, G. Durand. MERLOT Journal of Online Learning and Teaching. 2014. Vol. 10. № 1. Pp. 1– 15.
20. Houle C. O. The inquiring mind. Madison: University of Wisconsin Press, 1961. 87 p.
21. Knowles M. S. The modern practice of adult education: andragogy versus pedagogy. New York: Associated Press, 1970. 384 p.
22. Knowles M. S. Self-directed learning: a guide for learners and teachers. New York, Toronto: Cambridge Adult Education Company, 1975. 135 p.
23.Lytovchenko I. Development of higher educationindustry partnership as factor of corporate education efficiency in the USA. Science and Education. 2016. № 10 (CXXXXXI). Pp. 98–102.
24.Lytovchenko І. Corporate university as a form of employee training and development in American companies. Advanced education. 2016. No 5. Pp. 35–41. DOI: https://doi.org/10.20535/2410-8286.62280.
25. Romiszowski A. Individualization of Teaching and Learning: Where Have We Been; Where are We Going? Journal of Special Education Technology. 1994. Vol.12. №3. Pp. 182–194. DOI: https://doi.org/10.1177/016264349401200302.
26. Thomas R.M. Individual differences in the classroom / R. M. Thomas, S. M. Thomas. New York: McKay, 1965. VII, 567p.
27. Transforming American Education: Learning Powered by Technology: National Education Technology Plan 2010 / U.S. Department of Education, Office of Educational Technology. 2010. 124 p. Retrieved from: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED512681.pdf
28. Wallach M. A. Modes of thinking in young children / M. A. Wallach, N. Kogan. NewYork: Holt, 1965. VII. 357 p.
29. Zhu M. Self-directed learning in MOOCs: exploring the relationships among motivation, self-monitoring, and self-management / M. Zhu, C. J. Bonk, M. Y. Doo. Educational Technology Research and Development. DOI: https://doi.org/10.1007/s11423-020-09747-8. Retrieved from: https://link.springer.com/article/10.1007/s11423- 020-09747-8#citeas
30. Zutshi S. Experiences in MOOCs: The Perspective of Students / S. Zutshi, S. O’Hare & A. Rodafinos. American Journal of Distance Education. 2013. Т. 27. №4. P. 218–227. DOI: https://doi.org/10.1080/08923647.20- 13.838067.

Тетяна Дудка, Микола Чумак. Педагогічний потенціал міжнародних порівняльних досліджень.

// Наука і освіта. – 2020. – №2. – 84-90.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2020-2-12

Тетяна Дудка,
доктор педагогічних наук, доцент,
професор кафедри менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності,
Микола Чумак,
доктор педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії,
Національний педагогічний університет імені М. П Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МІЖНАРОДНИХ ПОРІВНЯЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

АНОТАЦІЯ:

У змістовому наповненні статті здійснено теоретико-методологічну та емпіричну проекцію міжнародних порівняльних досліджень на педагогічну канву з метою розкриття її потенціалу та ціннісної зорієнтованості. Актуальність дослідження проблематизовано на рівні необхідності поглиблення профільної міжнародної науково-дослідної співпраці у напрямку подолання існуючих дестабілізаційних процесів. Окреслено пріоритетність компаративного аналізу у реалізації міжнародних порівняльних досліджень педагогічної центрованості. Виокремлено вагомість впливу означених факторів (зокрема, політичних, соціокультурних, наукових та організаційно-методичних) на розвиток досліджуваного феномена у цілому. У якості дослідницького інструментарію використано теоретичні, емпіричні та статистичні методи. Акцентовано увагу на перевагах поліоб’єктних міжнародних порівняльних досліджень перед монооб’єктними у контексті дослідження багатоаспектних педагогічних феноменів. Перспективність подальшого феноменологічного розвитку розкрито крізь призму пріоритетності умов наявної децентралізації. Узагальнено перехресність впливу на вітчизняне феноменологічне функціонування двох взаємопов’язаних чинників – трансформації соціалістичного табору у постсоціалістичний «ландшафт», глобалізації та інтеграції освіти у міжнародний соціокультурний простір. Проблематизовано наддержавну соціальну зорієнтованість досліджуваного феномена, крізь призму його теоретико-методологічної та емпіричної наповненості. Виокремлено значущість екзогенних (міжнародна освітні політика, рівень міжнародного визнання освітніх структур, якість освітньої підготовки з урахуванням вимог міжнародного ринку праці, показники зовнішнього фінансування освітніх проєктів тощо) та ендогенних (відповідність норм чинної нормативно-правової бази держави тенденціям світового освітнього прогресу, фінансування розвитку галузі, зацікавленість керівних структур у інноваційному розвитку освіти тощо) детермінант на продуктивність феноменологічного функціонування. Узагальнено особливу цінність педагогічноцентрованих міжнародних досліджень, які дозволяють проаналізувати обраний предмет дослідження у широких географічних і часових межах.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

педагогічний потенціал, міжнародні порівняльні дослідження, освіта, виховання, навчання.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Bergbauer A. B. How did EU membership of Eastern Europe affect student achievement? Education Economics. 2019. URL: https://www.ifo.de/en/publikationen/2019/working-paper/ how-did-eu-membership-eastern-europe-affect-studentachievement
2. Dudka Т. Social and professional designing of tourist destination management in the professional training Міжнародні порівняльні дослідження активізують розвиток цілої низки наукових напрямів удосконалення методологічних підходів і методів відрефлексування емпіричних даних і формулювання обґрунтованих висновків розширення міжнародного співробітництва і заохочення обміну прогресивним досвідом залучення вітчизняної наукової спільноти до міжнародної наукової інкорпорації of future tourismologists / Т. Dudka, А. Gurzhii, L. Kartashova, Т. Sorochan, А. Spitsyna. Revista Turismo Estudos & Práticas. 2020. URL: http://natal.uern.br/periodicos/index.php/RTEP/article/view/12- 99/1240
3. Hansen J. Why It Is Time to Re-Imagine Our Education System. Real Clear Education. 2019. URL: https://www.realcleareducation.com/articles /2019/06/19/why_it_is_time_to_remagine_our_education _system_110336.html
4. Martinez E. Pandemic shakes up world’s education systems. Right to Education Initiative. 2020. URL: https://www.hrw.org/news/2020/03/19/pandemic-shakesworlds-education-systems
5. Mineo L. Time to fix American education with race-for-space resolve. The Harvard Gazette. URL: https://news.harvard.edu/gazette/story/2020/04/thepandemics-impact-on-education/
6. Ralhan B. D. Education 2020: Changing The Education System In India. Business world. 2018. URL: http://www.businessworld.in/article/Education-2020- Changing-The-Education-System-In-India/14-07-2018- 154491/
7. Rodberg S. Data Was Supposed to Fix the U.S. Education System. Here’s Why It Hasn’t. Harvard Business Review. 2019. URL: https://hbr.org/2019/01/data-wassupposed-to-fix-the-u-s-education-system-heres-why-ithasnt
8. Sietske W., Hooge E., Theisens H., & Cissy Р. Steering in complex education systems. Why similar aims can have dramatically different results. Journal of Education Policy. 2018. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/02680939. 2018. 1502895
9. Sonnemann J. The top ranking education systems in the world aren't there by accident. Here's how Australia can climb up. News. 2019. URL: https://www.abc. net.au/news/2019-12-04/top-ranking-education-systemsin-world-arent-there-by аccident/11766042
10. Szerletics A. Introduction. Legal Education in Europe. Challenges and Prospects / А. Szerletics, L. Rodak. Oñati Socio-legal Series. 2017. URL: http://ssrn.com/abstract=3087206
11. The world bank. URL: https://smartereducation.worldbank.org/projects