// Наука і освіта. – 2018. – №9-10. – 44-51.

Світлана Дерев’янко,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної,
вікової та соціальної психології імені М. А. Скока,
Юлія Примак,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної,
вікової та соціальної психології імені М. А. Скока,
Ірина Ющенко,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної,
вікової та соціальної психології імені М. А. Скока,
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка,
вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, Україна

РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ
В ЗАПОБІГАННІ ВІКТИМНОСТІ МОЛОДІ

Актуальність дослідження визначається, з одного боку, зростанням наукового інтересу до проблеми взаємозв’язку емоційного інтелекту та віктимності молоді, а з іншого – нестачею даних щодо вивчення цієї теми з урахуванням сімейних чинників, зокрема сиблінгового статусу молодої людини у сім’ї, характеру сімейних стосунків. Мета статті полягає у встановленні зв’язку між віктимністю та емоційним інтелектом юнаків і дівчат з різним сиблінговим статусом (старша дитина, молодша дитина, єдина дитина) за допомогою емпіричного дослідження. Відзначено, що майже кожний з опитаних молодих людей протягом життя потрапляв у ситуації психологічного насилля, здебільшого це були ситуації комунікативної взаємодії з однолітками. Виявлено, що у середовищі студентської молоді наразі найбільш розповсюдженими формами віктимності є вербальна (висміювання, сарказм) та соціальна (ізоляція, навмисне мовчання). Показано, що у молодих людей з різним сиблінговим статусом віктимність негативно пов’язана з різноманітними складовими емоційного інтелекту: зі здатністю до розпізнавання емоцій (група осіб зі статусом «єдина дитина»), зі здатністю до розпізнавання емоцій, емпатії, управління емоціями («старші діти»). Ґрунтуючись на положенні про рефлексивність емоційного інтелекту, визначено роль емоційного інтелекту в запобіганні віктимності молодих людей: спрямування свідомості на аналіз власної віктимності – стосовно майбутніх подій (раціоналізація), теперішніх ситуацій (усвідомлення), минулих спостережень (рефлексія). Усвідомлення власної віктимності переважає у дівчат із сиблінговими статусами «молодша дитина», «старша дитина», рефлексія – у хлопців незалежно від сиблінгового статусу.

емоційний інтелект, віктимність, молодь, сиблінговий статус.

1. Бантишева О. О. Взаємозв’язок емоційного інтелекту зі схильністю осіб юнацького віку до віктимної поведінки // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Вип. 121. Т. 1. Серія : Психологічні науки : [зб. наук. праць]. / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка; гол. ред. Носко М.О.– Чернігів: ЧНПУ, 2014. – С. 25- 29.
2. Дерев’янко С. П. Феноменологія емоційного інтелекту: Навчально-методичний посібник / С. П. Дерев′янко. – Чернігів: Десна Поліграф, 2016. – 312 с.
3. Одинцова М. А. Системный подход к изучению эмоционального интеллекта психологически виктимной личности / М. А. Одинцова, М. С. Шумилкина // Развитие психологии в системе комплексного человекознания. Часть 2 / Отв. ред. А. Л. Журавлев, В. А. Кольцова. – М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2012. – С. 307-310.
4. Чебикін О. Я. Становлення емоційної зрілості особистості: Монографія. / О. Я. Чебикін, І. Г. Павлова. – Одеса: СВД Черкасов, 2009. – 230 с.
5. Arseneault L., Bowes L., Shakoor S. Bullying victimization in youths and mental health problems: 'Much ado about nothing'? / L. Arseneault, L. Bowes, S. Shakoor. – Psychological medicine. – 2010. – Vol. 40. – № 5. – Р. 717-729.
6. Cava M. J., Musitu G., Buelga S., Murgui S. The relationships of family and classroom environments with peer relational victimization: An analysis of their gender differences / M. J. Cava, G. Musitu, S. Buelga, S. Murgui // Spanish Journal of Psychology. – 2010. – Vol. 13. – № 1. – Р. 156-165.
7. Marsh H. W. Construct validity of the multidimensional structure of bullying and victimization: An application of exploratory structural equation modeling / H. W. Marsh, B. Nagengast, A. J. Morin, R. H. Parada, R. G. Craven, L. R. Hamilton // Journal of Educational Psychology. – 2011. – Vol. 103. – № 3. – Р. 701-732.
8. Vaillancourt T. Bullying: Are researchers and children/youth talking about the same thing? / Tracy Vaillancourt, Patricia McDougall, Shelley Hymel, Amanda Krygsman, Jessie Miller, Kelley Stiver, Clinton Davis // International Journal of Behavioral Development. – 2008. – Vol. 32. – № 6. – Р. 486-495.

// Наука і освіта. – 2018. – №9-10. – 52-59.

Валентина Балахтар,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки та соціальної роботи,
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
вул. Коцюбинського, 2, м. Чернівці, Україна

ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ
ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Мета статті – висвітлити сутність становлення повноцінної особистості фахівця-професіонала із соціальної роботи й емпірично дослідити професійно-особистісні новоутворення на різних стадіях становлення фахівців із соціальної роботи. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано основні теоретикометодологічні підходи до проблеми становлення особистості (психодинамічний, біхевіорально-когнітивний, екзистенційно-гуманістичний, діяльнісний, суб’єктно-вчинковий, генетико-моделюючий, акмеологічний, аксіологічний, рефлексивний тощо). Показано неоднозначність трактування досліджуваного феномену, зосередження науковців, які працюють у межах цих підходів на різних аспектах становлення особистості (формування, розвиток, саморух, самозміна, саморегуляція тощо). У статті наведено результати дослідження професійноособистісних новоутворень на різних стадіях професійного становлення фахівців із соціальної роботи. Кількісну обробку емпіричних даних було здійснено за допомогою методів математично-статистичної обробки із використанням комп’ютерної програми SPSS. Найбільш характерним рівнем професійно-особистісних новоутворень упродовж професійного становлення фахівців є рівень нижче середнього. Встановлено статистично значущі відмінності становлення особистості фахівців із соціальної роботи на різних його стадіях залежно від статі, місця проживання, стажу роботи тощо. Виявлено вищі показники становлення особистості фахівців жіночої статі, ніж у працівників чоловічої статі; фахівців соціальних служб міста порівняно з працівниками сільської місцевості. Особливості становлення особистості фахівців із соціальної роботи залежно від стажу роботи свідчать, що в цілому воно відбувається у позитивному та продуктивному напрямку (p < 0,01).

соціальна робота, фахівець, стадії професійного становлення, професійно-особистісні новоутворення.

1.Абульханова К. А. О субъекте психической деятельности / К. А. Абульханова. – М. : Наука, 1973. – 287 с.
2.Балахтар В. В. Вплив інформаційнокомунікаційних технологій на формування професійної компетентності особистості фахівця соціальної роботи / В. В. Балахтар // Information Technologies and Learning Tools. – Vol. 66. – №4. – 2018. – С. 93-104 [Електронний ресурс]. – Доступно: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/download/ 2066/1365
3.Балахтар В. В. Модель становлення особистості майбутнього фахівця з соціальної роботи / В. В. Балахтар // Perspectives of science and education: The 3-rd International youth conference (July 6, 2018) SLOVO\WORD. – New York, USA, 2018. – С. 303-314.
4.Балл Г. Психологія професійної діяльності крізь призму категорій «особистість» і «культура» / Г. Балл // Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євро інтеграційних процесів: зб. наук. статей / за ред.. В. Г. Кременя, М. Ф. Дмитриченка, Н. Г. Ничкало. – Уклад.: М. В. Артюшина, В. П. Тименко та ін. – К. : НТУ, 2015. – 768 с/
5.Брушлинский А. В. Психология субъекта / А. В. Брушлинский. – СПб: Алетейя, 2003. – 272 с.
6.Вернік О. Л. Проблематика «життєвого шляху» у психологічному дослідженні / О. Л. Вернік // Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка. – Екологічна психологія. – 2017. – Том. VII. – Вип. 44. – С. 30-50 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v7/i44/5.pdf
7.Bыготский Л. С. Избранные психологические исследования / Л. С. Bыготский – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. – 519 с.
8.Гурієвська В. М. Застосування рефлексивного підходу в системі державного управління / В. М. Гурієвська // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2014. – № 1. – С. 64-71 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2014_1_12
9.Зеер Э. Ф. Психология профессий: учебн. пособие / Э. Ф. Зеер. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Академический Проект, Фонд «Мир», 2005. – 336 с.
10. Зубкова І. Ю. Психологічні особливості Яобразу вчителя професіонала за структурними компонентами цілісної моделі / І. Ю. Зубкова, В. О. Сластьонін, А. І Шутенко // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №5. – С. 4-11.
11. Лосєва Н. М. Самореалізація особистості викладача вищого навчального закладу як загально педагогічна проблема: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Н. М. Лосєва. – Харків: Б.в., 2007. – 43 с.
12. Лукасевич О. А. Суб’єкт, суб’єктність і вчинкова діяльність / О. А. Лукасевич // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України та Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» ; за ред. С. Д. Максименка, Н. Ф. Шевченко, М. Г. Ткалич. – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – №1 (3) – С. 44-49.
13. Максименко С. Д. Теоретико-методологічні засади дослідження особистості в сучасній психології / С. Д. Максименко // Особистість у розвитку : психологічна теорія і практика : монографія ; за ред. С. Д. Максименка, В. Л. Зливкова, С. Б. Кузікової. – Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. – 430 с.
14. Митина Л. Н. Личностное и профессиональное развитие человека в нових соціальноэкономических условиях / Любов Митина // Вопросы психологии. – 1977. – № 4. – С. 29-32.
15. Осницкий А. К. Проблемы исследования субъектной активности / А. К. Осницкий // Вопросы психологии. – 1996. – № 1. – С. 5-19.
16. Пиняева С. В. Личностное и профессиональное развитие в период зрелости / С. В. Пиняева, Н. В. Андреев // Вопр. Психологи. – 1998. – №2. – С. 3-10.
17. Петровский А. В. К психологии активности личности / А. В. Петровский // Вопросы психологии. – 1975. – №3. – С. 26-38.
18. Помиткіна Л. В. Психологія прийняття особистістю стратегічних життєвих рішень: монографія / Л. В. Помиткіна. – К.: Кафедра, 2013. – 381 с.
19. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении : монография / Виталий Александрович Татенко. – К. : Просвіта, 1996. – 404 с.
20. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності / Т. М. Титаренко. – К. : «Либідь», 2003. – 376 с.
21. Ткалич М. Г. Основні підходи до вивчення феномену самоактуалізації особистості в зарубіжній психології / М. Г. Ткалич, Д. О. Шутько // Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України та Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» ; за ред. С. Д. Максименка, Н. Ф. Шевченко, М. Г. Ткалич. – Запоріжжя: ЗНУ, 2013. – №1 (3) – 117 с.
22. Чепелєва Н. В. Спрямованість особистості на розвиток як підґрунтя самопроектування / Н. В. Чепелєва // Психологія саморозвитку особистості : збірник наукових праць ; за ред. Н. В. Чепелєвої, Я. Ф. Андреєвої. – Чернівці –Київ, 2016. – 284 с. – С. 5-18.
23. Філоненко М. Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря: монографія / М. Філоненко. – К. ЦУЛ, 2015. – 334 с.
24. Bandura A. Self-efficacy: Toward to unifuing theory of behavioral change / A. Bandura // Psychological review, 1977. – Vol.84. – № 2. – P. 191-205.

// Наука і освіта. – 2018. – №9-10. – 60-67.

Олександр Шматенко,
доктор фармацевтичних наук, професор, начальник кафедри військової фармації,
Українська військово-медична академія,
вул. Московська 45/1, 33, м. Київ, Україна,
Володимир Руденко,
доктор фармацевтичних наук, доцент,
доцент кафедри фармацевтичної технології і біофармації,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. Шупика,
вул. Дорогожицька, 9, Київ, Україна,
Наталія Гончаренко,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри військової фармації,
Українська військово-медична академія,
вул. Московська 45/1, 33, м. Київ, Україна

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРОВІЗОРАМ-
ІНТЕРНАМ З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЇХ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

У статті обґрунтовано й охарактеризовано основні напрямки психологічної допомоги провізорам-інтернам із метою збереження й оптимізації їхнього психічного здоров’я. Метою статті є аналіз психологічних особливостей упровадження тренінгової програми зі збереження й оптимізації психічного здоров’я майбутніх провізорів, результативність упровадження тренінгу. Зазначено, що розроблена програма тренінгу «Оптимізація психічного здоров’я провізорів-інтернів засобами арт-терапії» реалізується шляхом упровадження технік танцювальної, музичної, голосової та художньої арт-терапії. Програма створена таким чином, щоб максимально повно впливати на найбільш значущі чинники збереження психічного здоров’я: ставлення до здоров’я як найважливішої цінності; володіння навичками самоконтролю; вміння боротися зі стресовими ситуаціями. У статті розглянуто психологічні особливості реалізації тренінгу «Оптимізація психічного здоров’я провізорів-інтернів засобами арт-терапії», розкрито особливості сприйняття учасниками тренінгу окремих інтерактивних технік; виділено найбільш значущі чинники збереження психічного здоров’я. Представлено порівняльні дані констатувального та контрольного етапів експерименту. Ефективним видом психологічної допомоги, спрямованої на збереження психічного здоров’я, є групова психологічна допомога, зокрема, психологічний тренінг; засобом оптимізації психічного здоров’я є саме цілеспрямований вплив на психологічний стан людини; психологічний тренінг на основі арт-терапевтичних технік є ефективним засобом оптимізації психічного здоров’я.

психологічна допомога, провізори-інтерни, арт-терапія, психологічний тренінг, психічне здоров’я, засоби художньої творчості.

1. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: Теория и практика / А. Ф. Бондаренко. – Изд. 3-е, испр. и доп. – М.: Класс, 2001. – 336 с.
2. Бурно М. Е. Терапия творческим самовыражением / М. Е. Бурно. – М.: Медицина, 1989. – 304 с.
3. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга / И. В. Вачков. - М.; 1999. – 196 с.
4. Введение в профессию «психолог» / Под ред. И. Б. Гриншпуна. - М., 2004. – 212 с.
5. Грецов А. Г. Тренинг общения для подростков / А. Г. Грецов. – СПб, 2005. – 392 с.
6. Козлов В. В. Интегративная танцевальнодвигательная терапия / В. В. Козлов, А. Е. Гиршон, Н. И. Веремеенко. – СПб: Речь, 2010. – 286 с.
7. Копытин А. И. Системная арт-терапия / А. И. Копытин. – СПб: Питер, 2001. – 224 с.
8. Петрушин В. И. Музыкальная психотерапия: Теория и практика / В. И. Петрушин. – М.: Владос, 1999. – 176 с.
9. Прикладная социальная психология / Под ред. А. Н. Сухова, А. А. Деркача. – М. – 1998. – С. 308.
10. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии / Под ред. М. К. Тутушкиной. – СПб: Дидактика Плюс, 1999. – 271 с.
11. Пурнис Н. Е. Арт-терапия в развитии персонала / Н. Е. Пурнис. – СПб: Речь, 2008. – 176 с.
12.Ситников А. П. Акмеологический тренинг: Теория. Методика. Псиохотехнологии / А. П. Ситников. – М., 1996. – 303 с.
13. Тарасова Е. Г. Целительные силы искусства: Арт-педагогические техники и приёмы / Е. Г. Тарасова. – Тамбов: ТОИПКРО, 2006. – 196 с.
14. Dion G. Le burnout chez les educatrices en garderie: proposition d'un modele theorique / G. Dion // Apprentissage et Socialisation. – 1989. – Vol. 12 (4). – P. 205-215.
15. Maslach C. Understanding burnout: Definition issues in analyzing a complex phenomenon / C. Maslach // Job stress and burnout: Research, theory, and intervention perspectives / Ed. W.S. Pain. – Beverly Hills, London, New Dehli, 1982. – P.29-40.

// Наука і освіта. – 2018. – №9-10. – 68-72.

Людмила Цибух,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії і методики практичної психології,
Ілля Окул,
студент,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна,

ОСОБЛИВОСТІ ПРОТІКАННЯ КРИЗИ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

У статті розглядаються особливості протікання вікової кризи 21 року та проводиться аналіз досліджень, що стосуються вікової періодизації психічного розвитку та власне пізнього юнацького віку. На основі емпіричного дослідження кризових переживань юнаків було встановлено, що криза юнацького віку здебільшого має місце на 21 році життя, але у деяких людей може охоплювати і 20-й рік. Встановлено зворотну залежність віку з показником самотності, тобто спостерігається збіг дорослішання із зменшенням відчуття самотності. Емпіричне дослідження показало відсутність значущого зв’язку між здатністю приймати інших і показниками віку, самотності та ймовірності духовної кризи.

 юнацький вік, вікові кризи, криза юнацького віку, відчуття самотності, здатність приймати інших.

1. Ариас Анна-Мария. Динамика профессиональной идентичности студентов вуза (психологический анализ) / А.–М. Ариас, Е. Карпова, Т. Кукулите // Знание. Понимание. Умение. – 2016. – № 3. – С. 241– 253.
2. Ведута О. В. Мотивационные кризисы и кризисно-обусловленная модель формирования учебной мотивации студентов / О. В. Ведута // Вестник Томского государственного университета. – 2015. – № 395. – С. 198–203.
3. Поліщук В. М. Базовий симптомокомплекс кризи входження в дорослість / В. М. Поліщук // Психологія: реальність і перспективи. – 2013. – Вип. 2. – С. 152–155.
4. Чернобровкина С. В. Кризис ранней взрослости: особенности его переживания и преодоления молодыми людьми с различными социальнодемографическими характеристиками / С. В. Чернобровкина // Вестник Омского университета. Серия «Психология». – 2007. – Вып. 2. – С. 27–36.
5. Чернобровкина С. В. Кризис юности: взаимосвязь особенностей переживания с характеристиками социально-психологической адаптации / С. В. Чернобровкина // Вестник Омского университета. Серия «Психология». – 2010. – Вып. 1. – С. 25–38.
6. Чернобровкина С. В. Кризис юности у студентов как кризис взросления / С. В. Чернобровкина // Вестник Омского университета. Серия «Психология». – 2014. – Вып. 1. – С. 24–31.
7. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Эрик Эриксон; пер. с англ.; общ. ред. и предисл. Толстых А. В. – М.: Издательская группа “Прогресс”, 1996. – 344 с.
8. Ясько Бэла. К проблеме взаимосвязи временной децентрации с самооценкой личности на этапах переживания психологического кризиса / Б. Ясько, Л. Тхагалижокова // Российский психологический журнал. – 2017. – Том 14. – №1. – С. 77–95.
9. Russell Daniel. Developing a measure of loneliness / D. Russell, L. A. Peplau, M. L. Ferguson // Journal of Personality Assessment. – 1978. – № 42. – P. 290-294.