// Наука і освіта. – 2018. – №9-10. – 5-12.

Людмила Романюк,
доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології,
Львівський державний університет внутрішніх справ,
вул. Городоцька, 26, м. Львів, Україна,
старший науковий співробітник,
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, Україна.
Марія Бабич,
викладач-методист, ВНКЗ ЛОР Бориславський медичний коледж,
вул. Шкільна, 37, м. Борислав, Україна

МОТИВАЦІЙНА ОСНОВА МЕХАНІЗМІВ СТАНОВЛЕННЯ
ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ ОСВІТИ ДОРОСЛОГО

У статті проаналізовано мотиваційну основу механізмів становлення цінностей дорослих у процесі здобуття ними освіти, виявлено зв’язки між десятьма типами цінностей особистості дорослих чоловіків та жінок, які здобувають освіту, а також досліджено зв’язок між двома протилежними цінностями – досягненням та доброзичливістю, визначаючи стимуляцію як посередника між ними. Розглядається питання, чи може така модель опосередкування кваліфікуватися за віком та статтю як модератор. Опитувальник портретів цінностей, що складається з 40 пунктів (PVQ), був використаний для вимірювання десяти основних цінностей 500 дорослих, які здобувають освіту. Для перевірки механізмів медіації та модерації було застосовано ієрархічні регресійні методи. Ґендерні відмінності виявлено за деякими з десяти основних цінностей, а непрямий зв’язок – між трьома обраними цінностями дорослих, які здобувають освіту. Підтверджено встановлений раніше механізм щодо стимуляції, яка опосередковує взаємозвязки між цінностями досягнень та доброзичливості. Встановлено модель модерації ґендером, що опосередкує зв’язки між цінностями досягнення та стимуляції (у чоловіків сильніші зв’язки, ніж у жінок), а також віком, що модерує ступінь зв’язків між цінностями стимуляції та доброзичливості (у молодших людей виявлено сильніший зв’язок, ніж у старших). Ґендер також модерує зв’язок між цінностями досягнення та доброзичливості (чоловіки мають сильніші зв’язки, ніж жінки). У чоловіків зв’язок між цінностями досягнень та стимуляції був сильнішим, ніж у жінок у процесі освіти. Щодо молодших людей, то у них зв’язок між цінностями стимуляції та доброзичливості був сильнішим, ніж у старших. У жінок рівень цінностей доброзичливості не залежав від рівня цінностей досягнень. Виконаний аналіз проливає нове світло на непрямі та диференційовані асоціації серед особистісних цінностей, відкриваючи перспективу для дослідження когнітивних механізмів, задіяних у становленні десяти основних цінностей.

мотивація, цінності, становлення цінностей, досягнення, доброзичливість, стимуляція, ґендер, вік, модерація, медіація, опосередкування.

1. Нюттен Ж. Мотивация, действие и перспектива будущего / Ж. Нюттен / Под ред. Д.А.Леонтьева. – М. : Смысл, 2004. – 608.
2. Романюк Л. В. Психологія цінностей: становлення в розвитку особистості / Л. В. Романюк. – Кам’янецьПодільський : Вид-во та друк ПП Мошинський В.С., 2013. – 388 с.
3. Allport G.W. Pattern and growth in personality / G.W. Allport. – New York : Hole, Rinehart and Winston, 1961. – 593 р.
4. Bandura A. Self efficacy : Toward a unifying theory of behavioral change / A.Bandura // Psychological Review. – N 84. – 1977. – P. 191-215.
5. Berlyne D.E. Conflict, Arousal and Curiosity / D.E. Berlyne – New York: McGraw-Hill. 1960.
6. Deci E.L. Intrinsic Motivation / E.L. Deci. – New York: Plenum. 1975.
7. Durkheim E. The Elementary Forms of Religious Life. – Glencoe, IL: Free Press. – 1912/1954.
8. Freud S. New introductory lectures in psychoanalysis / S.Freud. – New York: Norton. 1933.
9. Kluckhohn C. Values and value-orientations in the theory of action : An exploration in definition and classification / C. Kluckhohn // Toward a general theory of action. – Cambridge MA : Harvard Un. Press, 1962. – P.388-433.
10. Kohn M.L. Work and Personality / M.L. Kohn, C. Schooler. – Norwood, NJ: Ablex, 1983.
11. Korman A. The Psychology of Motivation / A. Korman. – Englewood Cliffs NJ: Prentice-Hall. 1974.
12. Lonner W.J. The search for psychological universals / W.J. Lonner / H.C. Triandis & W.W. Lambert. (Ed.) // Handbook of cross-cultural psychology. Perspectives. – Vol. 1. – Boston, 1980.
13. Maslow A.H. Eupsychian Management / A.H. Maslow. – Homewood, IL: Dorsey, 1965.;
14. Morris Charles. Varieties of Human Value / Charles Morris – University of Chicago Press. –1956. – Р. 15-18.
15. Motyl A.J. Dilemmas of Independence: Ukraine after totalitarism / A.J. Motyl. 1993.
16. Parsons T. The Social System / T. Parsons. – Glencoe, Il. : Free Press. 1951.
17. Rokeach M. The nature of human values / M. Rokeach. – New York : Free Press, 1973 – 438 р.
18. Schwartz S. H. Universals in the content and structure of values : theoretical advances and empirical tests in 20 countries / S. H. Schwartz, M.P. Zanna, ed. // Advances in Experimental Social Psychology. – Orlando : Academic Press. – 1992. – № 25. – Р. 1-65.
19. Schwartz S. Are There Universal Aspectsinthe Structure and Contents of Human Values? / S. Schwartz // Journal of Social Issues. – No. 50 (4). – 1994 – Р. 19-45.
20. Schwartz S.H. Value hierarchies across cultures: taking a similarities perspective / S.H. Schwartz, A. Bardi // Journal of Cross-Cultural Psychology. – Vol. 32, No. 3. – 2001. – P. 268-290.
21. Schwartz S. H. Extending the cross-cultural validity of the theory of basic human values with a different method of measurement / S.H. Schwartz, G. Melech, A. Lehmann, S.Burgess, M. Harris, V. Owens // Journal of Cross Cultural Psychology. – No. 32. – 2001. – Р. 519-542.
22. Williams R. M. Jr. Values / R. M. Jr. Williams // International encyclopedia of the social sciences / E. Sills (Ed.). – New York: Macmillan. – 1968.

// Наука і освіта. – 2018. – №9-10. – 13-20.

Анастасія Яцишина,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНО-ДЕСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ В КОНТЕКСТІ
ГІПЕРАКТИВНОСТІ ТА ОСОБИСТІСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ

Статтю присвячено дослідженню співвідношення показників, що характеризують емоційну деструктивність, гіперактивність та особистісні особливості дітей залежно від частоти прояву емоційної деструктивності. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувався спеціально розроблений опитувальник, а також методики, спрямовані на виявлення особистісних особливостей. Результати дослідження показали, що обстеженим дітям, у поведінці яких часто проявляються ознаки емоційно-деструктивної поведінки, властиві ознаки гіперактивності: емоційна нестійкість, зміна настрою, схильність до бурхливих афектів, неуважність, неврівноваженість, збудженість, конфліктність, демонстративність, надмірна рухливість, сензитивність, брак старанності та погана працездатність, порівняно з дітьми, які майже не проявляють ознак емоційно-деструктивної поведінки. Як показав статистичний аналіз відмінностей у вираженості досліджуваних показників, у групах дітей з різною частотою прояву ознак емоційно-деструктивної поведінки, діти з високою частотою її прояву суттєво відрізняються від дітей з оптимальною частотою прояву емоційнодеструктивної поведінки значно вищою непостійністю, непередбачуваністю, упертістю, збудженістю, конфліктністю, запальністю, жорстокістю, нестримністю, недоброзичливістю, більш упередженим ставленням до оточуючих, частішими проявами агресії, неадекватних дій та руйнування речей. Розкрито, що за рештою досліджуваних показників, які характеризують особистісні особливості, групи дітей з різним проявом ознак емоційно-деструктивної поведінки майже не відрізняються. Статистична перевірка показала, що ці відмінності несуттєві, а отже відповідні особливості особистості випробуваних однаковою мірою притаманні як дітям з високим рівнем емоційно-деструктивної поведінки, так і таким, у поведінці яких ознаки емоційнодеструктивної поведінки зустрічаються вкрай рідко. Отримані дані можуть бути використані для розробки методичних рекомендацій, що стануть у пригоді вчителям, психологам, батькам.

емоційна деструктивність, гіперактивність, особистісні особливості учнів, молодший шкільний вік.

1. Заваденко М.М. Як зрозуміти дитину: діти з гіперактивністю і дефіцитом уваги / М.М. Заваденко. – 2000. – С. 1-34.
2. Єльконін Б.Д. Особливості психологічного розвитку дітей 6-7-річного віку / Д.Б. Ельконін, А.Л. Венгер. – 1988. – 58 с.
3. Чебикін О. Я. Генезис емоційних особливостей у дітей різного віку та статі: [монографія] / А. Я. Чебикін, І. В. Мельничук. – Одеса: [ЮНЦ АПН України], 2004. – 147 с.
4. Яскова О. Гіперактивність як психологічний діагноз: особливості гіперактивної дитини / О. Яскова. – 2009. – №8. – С. 108-113.
5. Amiri S. The Survey of DBH Gene Polymorphism Rs5320 in Children with Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD) [Електронний ресурс] / S. Amiri, S.M. Tabatabaei, A. Arfaie, M.P. Aghdam, H. Barzegar, L.M. Fahid // International journal of pediatrics-mashhad. – 2018. – (6) 9. – 8177-8184. Режим доступу: https://doi.org/10.22038/ijp.2018.29296.2566
6. Chad A. Noggle. The Encylopedia of Neuropsychological Disorders. Attention Deficit Hyperactivity Discorder / A. Noggle Chad, S. Dean Raymond & MacNeill Horton Arthur. New York [N.Y.]: Springer Pub, 2012.
7. McQuade J. D. Experiences of physical and relational victimization in children with ADHD: The role of social problems and aggression [Електронний ресурс] / J.D. McQuade, N.L. Breslend, D. Groff // Journal of aggressive behavior. – 2018. – (44) 4. – С. 416-425. Режим доступу: https://doi.org/10.1002/ab.21762
8. Popova S. The interaction between ascending dynamic destructiveness and the prevention of problematic behavior at school / S. Popova // Journal of pedagogy. – 2017. – 89 (9). – С. 1236-1252.
9. Vidair H. B. Screening parents during child evaluations: Exploring parent and child psychopathology in the same clinic / H. B. Vidair, J. A. Reyes, S. Shen, M. A. Parrilla-Escobar, C.M. Heleniak & I. L. Hollin // Journal of the American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. – 2011. – 50 (5). – С. 441-450.
10. Wang K. S. Parent-of-origin effects of FAS and PDLIM 1in attention deficit, hyperactivity disorder / K. S. Wang, X. Liu, Q. Zhang, N. Aragam & Y. Pan // Journal of Psychiatry and Neuroscience: JPN. – 2012. – 37 (1). – С. 46-52.

// Наука і освіта. – 2018. – №9-10. – 21-27.

Олександр Прохоров,
доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної психології,
Казанський федеральний університет, м. Казань, Російська Федерація,
Альберт Чернов,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології,
Казанський федеральний університет, м. Казань, Російська Федерація,
Аліса Халфієва,
кандидат психологічних наук, асистент кафедри загальної психології,
Казанський федеральний університет, м. Казань, Російська Федерація

ОБРАЗНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕНТАЛЬНОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЙ
ПСИХІЧНИХ СТАНІВ У ПРОЦЕСІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

У статті представлено результати вивчення ситуативної детермінації психічних станів студентів і особливості образних характеристик ментальних репрезентацій в освітній діяльності, характеристики структурної організації та динаміки образних характеристик репрезентацій в часових діапазонах «минуле - теперішнє - майбутнє». В експерименті взяли участь студенти різних спеціальностей і профілів у кількості 237 осіб. Дослідження здійснювалося в контексті вивчення ментальних репрезентацій пізнавальних станів у навчальній діяльності. Теоретичною основою була авторська концепція образу психічного стану людини. У дослідженні використовувалися методи феноменологічного опису (вільно конструйована відповідь), аналіз ситуацій і образів станів у цих ситуаціях, методики вивчення образних характеристик станів. Образні характеристики розглядалися в різних часових діапазонах: актуальний час «тут і зараз», тиждень, місяць, рік в «минулому» і «майбутньому». Було встановлено, що в описі суб’єктивного образу стану найбільш поширеними є уявлення про фізичні і фізіологічні прояви цього стану, особливості поведінки й опис почуттів у цьому стані. Аналіз структур образів станів показує, що структура образів «простих» станів більш «жорстко» утворена в порівнянні з образами складних. Образи станів найбільш когерентні й організовані в крайніх часових діапазонах. Найменш стійкими є зв’язки в актуальному часі. Показано, що образ стану не залежить від ситуації, в якій він переживається. Виявлено, що образи психічних станів у часовому континуумі «минуле-сьогодення-майбутнє» характеризуються різною стабільністю, інтенсивністю і змістовною насиченістю залежно від рівня психічної активності і модальності станів. Найбільш стабільними в усіх тимчасових діапазонах є показники образів позитивних станів високого рівня психічної активності та негативних станів низького енергетичного рівня.

пізнавальні стани, образ, свідомість, репрезентація, властивість, навчальна діяльність, час.

1. Зайцев Г.Н. Методика биометрических расчетов / Г. Н. Зайцев // Математическая статистика в экспериментальной ботанике. – М.: «Наука», 1973. – 256 с.
2. Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания / В. П. Зинченко // Вопросы психологии. – 1991. – № 2. – С.15-36
3. Прохоров А.О. Познавательные психические состояния: концептуальные основания, феноменология и структурно-функциональная организация / А. О. Прохоров // Образование и саморазвитие. – 2014. – № 3 (41). – С. 54-59.
4. Юсупов М.Г. Феноменология познавательных психических состояний студентов / М. Г. Юсупов// Образование и саморазвитие. – 2014. – №3(41). – С. 59-64;
5. Прохоров А.О., Юсупов М.Г. Функциональные структуры познавательных состояний/А.О.Прохоров, М.Г.Юсупов//Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Психология и педагогика. – 2017. – Т. 14. – № 4. – С. 440-451.
6. Прохоров А.О., Юсупов М.Г. Рефлексивный слой познавательных состояний / А. О. Прохоров, М. Г. Юсупов // Экспериментальная психология. – 2017. – Т.10. – № 2. – С.91-103.
7. Карпов А. В. Психология рефлексивных механизмов деятельности / А. В. Карпов. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. – 424 с.
8. Карпов А. В. Закономерности структурной организации рефлексивных процессов / А. В. Карпов // Психологический журнал. – 2006. – Т. 27. –N 6. – С. 21-25.
9. Prokhorov A. O. Cognitive States in the Process of Students’ Intellectual Activity / A. O. Prokhorov, M. G. Yusupov, V. V. Plokhikh // The New Edicational Review. – 2015. – Vol. 41. – No. 3. – р. 263-275.
10. Prokhorov A. O. The Relationships of Mental States and Intellectual Processes in the Learning Activities of Students / A. O. Prokhorov, A. V. Chernov, M. G. Yusupov // International Journal of Environmental & Science Education. – 2016. – 11(6). – pp. 1031-1037.

// Наука і освіта. – 2018. – №9-10. – 28-33.

Оксана Ємець,
здобувач кафедри психології Навчально-наукового
інституту міжнародних відносин та соціальних наук,
Міжрегіональна Академія управління персоналом,
вул. Фрометівська, 2, м. Київ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ СТАБІЛІЗАЦІЇ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ
ЖІНОК У ПРЕНАТАЛЬНИЙ ТА ПОСТНАТАЛЬНИЙ ПЕРІОДИ

Мета статті полягає в аналізі результатів емпіричного дослідження особливостей стабілізації психоемоційного стану жінок у пренатальний, постнатальний періоди. Для досягнення поставленої мети було виокремлено критерії, показники, рівні стабілізації психоемоційного стану жінок у пренатальний, постнатальний періоди, застосовано емпіричні методи (анкетування, тестування), за допомогою яких визначались особливості рівня стабілізації психоемоційного стану жінок у пренатальний та постнатальний періоди. Кількісну обробку емпіричних даних було здійснено за допомогою методів математично-статистичної обробки даних з використанням комп’ютерної програми SPSS. У статті наводяться результати діагностики рівня стабілізації психоемоційного стану жінок у пренатальний та постнатальний періоди, його складових, на підставі аналізу яких виявлено, що психоемоційний стан жінок у пренатальний та постнатальний періоди є недостатньо стійким, потребує корекційного впливу та постійного супроводу для покращення рівня стабілізації.

психоемоційний стан, постнатальний період, пренатальний період, рівень стабілізації, критерій.

1. Писаренко В. Г. Коррекция психоэмоционального состояния беременных женщин / В. Г. Писаренко // Научный альманах. – 2015. – № 10-4(12). – С. 412-417.
2. Ушакова В. Психоемоційний стан жінок у ранньому післяпологовому періоді життя / В. Ушакова // Психологія і суспільство. – 2014. – № 3. – С. 144- 152.
3. Batsylieva O. V. Features of psycho-emotional state of women with prolonged pregnancy / O. V. Batsylieva // Problems of Modern Psychology : Collection of research papers of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, G. S. Kostiuk ; Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Science of Ukraine / scientific editing by S. D. Maksymenko, L. A. Onufriieva. – Issue 27. – Kamianets-Podilskyi : Aksioma, 2015. – Р. 34–47.
4. Tyrlik М. Predictors of Pregnancy-Related Emotions / M. Tyrlik, S. Konecny, L.Kukla // Journal of Clinical Medicine Research. – 2013. – № 5 (2). – Р. 112-120. – doi : 10.4021/jocmr1246e.
5. Velikova S. Can the Psycho-Emotional State be Optimized by Regular Use of Positive Imagery? Psychological and Electroencephalographic Study of SelfGuided Training /S. Velikova, H. Sjaaheim, B. Nordtug // Front Hum Neurosci. – 2016. – № 10. – Р. 664. – doi : 10.3389/fnhum.2016.00664.