// Наука і освіта. – 2018. – №7-8. – 113-120.

Криштоф Вілк,
кандидат наук з охорони здоров’я,
кафедра фізичної культури та охорони здоров’я,
Щецинський університет,
вул. Цукрова, 12, 71-004, м. Щецин,Польща
Себастьян Павлус,
Магістр педагогічних наук,
Асоціація дітей з обмеженими можливостями «Радість життя»
вул. Гудово, 15, м. Дравско-Поморське, Польща,
Єжи Ейдер,
доктор наук з фізичного виховання, професор,
факультет фізичної культури та охорони здоров’я,
Щецинський університет,
м. Щецин, Польща,

ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ ПОСТАВИ УЧНІВ
П’ЯТИХ КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ

Учні, які відвідують початкову музичну школу – це зазвичай обдаровані діти, часто з сімей, які мають багаторічні традиції, та передають пристрасть до музики із покоління до покоління. Музика є важливим аспектом їхнього життя, і високий рівень музичної виконавчої майстерності вимагає систематичної, повсякденної практики. Через численні заняття з музичними інструментами ці діти схильні до неправильної постави та асиметрії тулуба. В основному це зумовлено статичним положенням тіла під час практики та концертів. Мета статті – представити результати дослідження дефектів постави в 11-річних учнів 5-х класів музичних і загальних профілів. Вибірка складалася із 70 дітей віком 11 років з початкової школи № 2 в Щечині (Польща); до неї входили 46 (65,7%) дівчаток та 24 (34,3%) хлопчиків; діти відвідували 5 клас із музичним або загальним профілем. Дітей було обстежено двічі: на початку та наприкінці навчального року. Перше обстеження відбулося у вересні, а друге – у червні наступного року. При оцінці положення тіла використовувався метод топографії поверхні, який базується на техніці просторової фотограмметрії. Проаналізовано кут токального (грудного) кіфозу та кут поперекового лордозу в сагітальній площині. Ознаки правильної постави в сагітальній площині були виявлені в 62% учениць музичного профілю та 73% учениць контрольної групи. Серед хлопчиків результати склали 71% і 75%, відповідно. 31% дівчат з музичного класу мали сутулість, тоді як у контрольній групі – 14%; серед хлопців результати склали 25% і 16%, відповідно. Симптоми плоскої спини були зафіксовані в 6% дівчат у музичному класі та 12% у контрольній групі, тоді як для хлопчиків – ці показники склали 4% та 13%, відповідно. На підставі проведених досліджень були зроблені такі висновки: фізіологічні дефекти хребта учнів з музичного класу є більш виразними порівняно з однолітками контрольної групи. Дефекти постави (за винятком симптомів плоскої спини) були більш поширені серед дівчат з музичного класу. Частота дефектів постави у хлопчиків з музичних і контрольних класів була схожою. Навчальний план з фізичного виховання в музичноспеціалізованих групах повинен включати вправи, які збільшують діапазон рухливості плечового та тазового поясів.

дефекти постави, музиканти, здоров’я та безпека музикантів, учні, діти.

1. Kluszczyńska A. (2003). Wpływ wykonawstwa muzycznego na występowanie zniekształceń statycznych ciała u dzieci ze szkół muzycznych. Rozprawa doktorska. AM, Łódź [in Polish]. 
2. Kaneko Y., Lianza S., Dawson WJ. (2005). Pain as an incapacitating factor in symphony orchestra musicians in São Paulo, Brazil. Medical Problems of Performing Artists, 20(4): 168-174 [in English]. 
3. Foxman I., Burgel BJ. (2006). Musician health and safety: Preventing playing-related musculoskeletal disorders. American Association of Occupational Health Nurses Journal, 54, 7: 309-316 [in English].
4. Bubka Z., Poznańska A. (2000). Postawa ciała, rozwój morfologiczny oraz sprawność i wydolność fizyczna uczniów krakowskich podstawowych szkół muzycznych. [In}: Osiński W., Muszkieta R. (red.), Wychowanie fizyczne i sport w badaniach naukowych. VIII Konferencja Naukowa. AWF, Poznań: 69-75 [in Polish].
5. Gołąb S., Chrzanowska M., Sobiecki J., Żarów R., Kościuk T., Brudecki J., Matusik S., Pałosz J., Gwardjak T., Suder A., Cadel K. (2003). Dziecko Krakowskie 2000. [In]: Chrzanowska M. i Gołąb S. (red.), Sprawność fizyczna i postawa ciała dzieci i młodzieży miasta Krakowa. Studia i Monografie 22, AWF, Kraków [in Polish]. 
6. Lewandowski J. (2006). Kształtowanie się krzywizn fizjologicznych i zakresów ruchomości odcinkowej kręgosłupa człowieka w wieku 3-25 lat w obrazie elektrogoniometrycznym. AWF, Poznań [in Polish]. 
7. Jopkiewicz A., Suliga E. (2011). Biomedyczne podstawy rozwoju i wychowania. Instytut Technologii Eksploatacji, Radom-Kielce 2011 [in Polish]. 
8. Świerc A. (2005). Komputerowa diagnostyka postawy ciała - instrukcja obsługi. Czernica Wrocławska. Retrieved from: www.cq.com.pl [in Polish]. 
9. Tokarczyk R., Mazur T. (2006). Fotogrametria, zasady działania i zastosowanie w rehabilitacji. Rehabilitacja Medyczna, 10 (4): 31-38 [in Polish].
10. Hackenberg L., Hierholzer E., Pötzl W., Götze C., Liljenqvist U. (2003). Rasterstereographic back shape analysis in idiopathic scoliosis after posterior correction and fusion. Clinical Biomechanics (Bristol, Avon), Vol. 18 (10): 883-889 [in English].
11. Chowańska J., Kotwicki T., Krzyżaniak A., Szulc A. (2009). Warunki i możliwości zastosowania techniki topografii powierzchniowej do wykrywania skolioz idiopatycznych u dzieci i młodzieży. Problemy Higieny i Epidemiologii, 90 (1): 1-5 [in Polish]. 
12. Mrozkowiak M. (2010). Uwarunkowania wybranych parametrów postawy ciała dzieci i młodzieży oraz ich zmienność w świetle mory projekcyjnej. Oficyna wydawnicza Uniwersytetu Zielonogórskiego. Zielona Góra [in Polish]. 
13. Stanisz A. (2000). Przystępny kurs statystyki z wykorzystaniem programu STATISTICA PL na przykładach z medycyny. StatSoft, Kraków [in Polish]. 
14. Drozda K., Lewandowski J. (2011). Epidemiologia bólów kręgosłupa wśród młodzieży szkół średnich Poznania. Fizjoterapia Polska, 1(4); 11: 31-40 [in Polish]. 
15. Nowotny J, Nowotny-Czupryna O, Brzęk A, Kowalczyk A, Czupryna K. (2011). Postawa ciała a zespoły bólowe kręgosłupa. Ortopedia, Traumatologia, Rehabilitacja; 13(1): 59-71 [in Polish]. 
16. Bittner – Czapińska E., Janiszewski M. (2004). Analiza wybranych parametrów czynnościowego zespołu wykonawczego u akordeonistów. Medycyna Pracy, 55 (4): 337-339 [in Polish].
17. Janiszewski M., Kluszczyńska A., Błaszczyk A., Pieszyński I. (2002). Wpływ wykonawstwa muzycznego na występowanie wybranych zaburzeń statyki ciała u dzieci ze szkoły muzycznej. Fizjoterapia Polska, 2, 1, 46- 58 [in Polish].
18. Jankowicz-Szymańska A., Pałucka M., Mikołajczyk E. (2009). Jakość postawy ciała uczniów I i VI klasy podstawowej szkoły muzycznej. Fizjoterapia, 17, 1: 20-29 [in Polish]. 
19. Chamagne P. (2003). Functional dystonia in musicians: rehabilitation. Hand Clin, 19(2): 309-316 [in English]. 
20. Burkholder KR., Brandfonbrener AG. (2004). Performance-related injuries among student musicians at a speciality clinic. Medical Problems of Performing Artists, 19(3): 116-122 [in English]. 
21. Fidyk S. (2009). Percussion. Teaching Music; Feb, Vol. 16 Issue 5: 50-52 [in English]. 
22. Wilke C, Priebus J., Biallas J., Froboese I. (2011). Motor activity as way of preventing musculoskeletal problems in string musicians. Medical Problems of Performing Artists. 26(1): 24-29 [in English].
23. Dziewulski M., Szymanik W. (2003). Epidemiologia bocznych skrzywień kręgosłupa u dzieci i młodzieży. Fizjoterapia Polska, 3, 2: 106-112 [in Polish]. 
24. Zeyland–Malawka E. (2003). Wyniki pomiarów krzywizn kręgosłupa jako układ odniesienia w badaniu postawy ciała. Fizjoterapia, 11(3): 5-12 [in Polish]. 
25. Wilk K. (2013). Posture defects of students in grades 1–4 of music oriented classes in Primary School Complex no. 2 in Szczecin. Central European Journal of Sport Sciences and Medicine, 4 (4): 39-51 [in English]. 
26. Wilczyński J. (2007). Boczne skrzywienie kręgosłupa u dzieci i młodzieży jako problem zdrowotny przyszłych pracowników. Medycyna Pracy; 58(5), 419- 422 [in Polish].
27. Steinmetz A., Seidel W., Muche B. (2010). Impairment of postural stabilization systems with playingrelated musculoskeletal disorders. J. Manipulative Physiol Ther., 33(8); 603-611 [in English]. 
28. Storm SA. (2006). Assessing the instrumentalist interface: modifications, ergonomics and maintenance of play. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America,7(4): 893-903 [in English]. 
29. Kava K., Larson C., Stiller CH., Maher S. (2010). Trunk endurance exercise and the effect on instrumental performance: a preliminary study comparing Pilates exercise and a trunk and proximal upper extremity endurance exercise program. Music Performance Research, Vol. 3: 1-30 [in English]. 
30. Dupuis M. (1993). Les pathologies de l`appareil locomoteur chez le musicien. L`union Medicale Du Canada, 122(6): 432-436 [in French].
31. Baadjou VA., van Ejisden- Besseling MD., Samama-Polak AL., Smeets RJ., Passos VL., Westerterp KR. (2011). Energy expenditure in brass and woodwind instrumentalists: the effect of body posture. Med Probl Perform Art; 26(4): 218-223 [in English].
32. Krapac L. (2001). The most common overuse injury syndromes of the upper extremity associated with the work activity. Arhiv za Higijenu Rada i Toksykologiju, 52(4), 415-420 [in English].