Візнюк І. М. Типологічний аналіз ґенезиcу іпохондричних розладів особистості.

// Наука і освіта.  2017.  №9. 30-35.


DOI:

Інна Миколаївна Візнюк,
кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології та соціальної роботи,
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна


ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ҐЕНЕЗИCУ
ІПОХОНДРИЧНИХ РОЗЛАДІВ ОСОБИСТОСТІ


АНОТАЦІЯ:

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми розвитку іпохондричних розладів в аспекті професійного забезпечення людини. Визначено напрямки цього феномену у психологічній літературі. Показано проблему взаємозв’язку професійної діяльності особистості та її психосоматичного здоров’я. Розкрито основні тенденції щодо механізму зародження іпохондричних явищ та їх психосоматичних проявів. Обґрунтовано причини виникнення і характеристика психосоматозів у разі іпохондричних настроїв. Показано, що збереження психосоматичного здоров'я можливо за умови відповідності фізіологічних, особистісних і соціальних норм психологічного потенціалу людини, в основі якого є стійкість. Проаналізовано потенційний ризик розвитку соматичних хвороб щодо деструкції психіки людини. Викладено результати емпіричного дослідження співвідношення соматичного захворювання та іпохондричних розладів. На підставі першого етапу емпіричного дослідження встановлено: особи із соматичним діагнозом переживають психічні стани у вигляді астеній; емоційні стани не відображають внутрішньої картини захворювання і тому мають неспецифічне походження; хворі з соматичною патологією відрізняються емоційним вираженням нав’язливих ідей, іпохондричного марення, психологічного дискомфорту. Представники групи осіб із психологічним патологічним статусом характеризуються підвищеною емоційністю щодо переживань наявності хвороби, але їх стан пов’язаний із диференціацією соматичної залежності. Зазначимо, що за нормативними показниками кореляційних зв’язків існують відмінності у становленні особистісної рівноваги в разі цілісності організму людини. Встановлено, що при соматичній патології спостерігається різна інтенсивність і різні види взаємодії: одні кореляційні зв’язки посилюються, інші – згасають. Вказано, що під час захворювання відбувається переструктурування, зміна інформаційних і енергетичних компонентів стану. Доведено, що іпохондричні розлади є передумовою виникнення соматичних захворювань. Їх первинний генезис становить нозологічну форму прояву й відображає центральні переживання людини за складом важкості хвороби. У разі їх протікання як низки супутніх симптомів відмічаємо їх плинність у вигляді синдрому.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

іпохондричні розлади, соматичні захворювання, психічні стани, кореляційні зв’язки, переживання, емоційні порушення, нозології, соматопатія, соматотонія.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Байєр О.О. Життєві кризи особистості: навчальний посібник / О.О. Байєр. – Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2010. – 244 с.
2. Вітенко І. С. Зміни психіки при соматичних розладах актуальна проблема медичної психології / І. С. Вітенко // Медична освіта. – 1999. №1 – С. 48-50. 
3. Прохоров А. О. Системный анализ психиче- ского состояния состояний / А. О. Прохоров // Психология состояний. Хрестоматия / составители Т. Н. Васильева и соавт.; Под ред. проф. А. О. Прохорова. – М. : ПЕР СЭ; СПб. : Речь, 2004. – С. 141-153.
4. Смулевич А.Б., Волель Б.А. Типология ипохондрических развитий в соматической клинике. // А.Б. Смулевич, Б.А. Волель / Материалы российской конференции «Взаимодействие науки и практики современной психиатрии». – Москва, 2007. – C. 87-88.
5. Тхостов А.Ш., Райзман Е.М. Субъективный телесный опыт и ипохондрия: культурно-исторический аспект / А.Ш. Тхостов, Е.М Райзман // Психологический журнал РАН. – 2005. – Т. 25, № 2. – С. 134-145.

Halian I. M. Methodological Bases of Distinguishing Types of Value-Sense Self-Regulation in Future Teachers.

// Наука і освіта.  2017.  №9. 36-41.


DOI:

Ігор Михайлович Галян,
кандидат психологічних наук, професор кафедри практичної психології,
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,
вул. І.Франка, 24, м. Дрогобич, Україна


МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИОКРЕМЛЕННЯ ТИПІВ
ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ


АНОТАЦІЯ:

У роботі розглянуто феномен саморегуляції, що вивчається у психологічній науці в діяльнісному (орієнтація на регуляцію дій), поведінковому (регуляція поведінки) та особистісному аспектах. Показано, що дослідження саморегуляції в особистісному аспекті, який торкається питань перетворення ставлень людини до різних видів діяльності, до інших людей, самої себе, спонукало до виокремлення такого її різновиду як ціннісно-смислова саморегуляція. Головною особливістю її функціонування є самодетермінація дій суб’єкта. У контексті нашого дослідження це самодетермінація ціннісно-смислового вибору у різних ситуаціях прийняття рішень. Вищеозначене детермінувало потребу побудови типології ціннісно-смислової саморегуляції, якої під сучасну пору в психології немає. Відтак метою публікації є обґрунтування методології виокремлення та аналіз типів ціннісно-смислової саморегуляції особистості. Для досягнення поставленої мети застосовано загальнонаукові методи теоретичного й емпіричного дослідження. Було проведено порівняльний аналіз отриманих емпіричних результатів, що посприяло визначенню критеріїв, на основі яких виокремлювалися типи ціннісно-смислової саморегуляції. Серед таких: досвід суб’єктної активності та регуляторної компетентності, а також особистісні фактори прийняття рішень. Виокремлено такі типи ціннісно-смислової саморегуляції, як: емоційно-моделювальний, раціонально-програмувальний, раціонально-планувальний, емоційно-інтегративний. Показано, що кожному з них властивий специфічний комплекс особистісних якостей і властивостей, які вирізняють їх носіїв з-поміж інших. Констатовано наявність індивідуальних особливостей саморегуляції, детермінованих різним функціонуванням регуляторних ланок і особистісно-регуляторних властивостей. Перспективою подальшого дослідження є поглиблений аналіз раціональності та емоційності як особистісних чинників ціннісно-смислового вибору.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

цінності, смисли, ціннісно-смислова саморегуляція, ціннісний вибір, тип ціннісно-смислової саморегуляції.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Галян І.М. Психологічний аналіз особливостей процесу саморегуляції майбутніх педагогів / І.М. Галян // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського: збірник наукових праць / за ред. С.Д.Максименка, Н.О.Євдокимової. – Т.2. – Вип. 11 (99). – Миколаїв: МНУ імені В.О.Сухомлинського, 2013. – С. 63-66.
2. Галян І.М. Типи смислоутворення майбутніх педагогів / І.М. Галян // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Вип. 743. Педагогіка та психологія. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2015. – С. 37–41.
3. Корнилова Т.В. Методологические проблемы психологии принятия решений // Психологический журнал. – 2005. – Т.26. – №l. – С.3–20.
4. Корнилова Т.В. Интуиция и рациональность в уровневой регуляции вербальных прогнозов при принятии решений / Т.В. Корнилова, О.В. Степаносова, Е.Л. Григоренко // Вопросы психологии. – 2006. – № 2. – С. 126–138.
5. Akinci C., & Sadler-Smith E. Intuition in management research: A historical review / C. Akinci, & E. Sadler-Smith // International Journal of Management Reviews. – 2012. – 14. – 104-122.
6. Cabantous L., & Gond J. P. Rational decision making as performative praxis: Explaining rationality’s Éternel Retour. / L. Cabantous, & J. P. Gond // Organization Science. – 2011. – 22. – 573-586.

Мельничук С. К. Психологічні особливості становлення видів упевненості в собі у юнацькому віці.

// Наука і освіта.  2017.  №9. 42-47.


DOI:

Сергій Костянтинович Мельничук,
кандидат психологічних наук, старший викладач
кафедри соціальної роботи, соціальної педагогіки та психології,
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,
вул. Шевченка 1, м. Кропивницький, Україна


ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ
ВИДІВ УПЕВНЕНОСТІ В СОБІ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ


АНОТАЦІЯ:

Однією з актуальних проблем сучасності є питання розвитку впевненості у собі в юнацькому віці, яка відіграє важливу роль у діяльності людини як суб’єкта соціальної взаємодії. У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми впевненості у собі; виділено й описано її види: невпевнений, розбалансовано впевнений, гармонійно впевнений, самовпевнений; охарактеризовано специфіку їх прояву в юнацькому віці; встановлено особливості розподілу осіб юнацького віку за видами впевненості в собі. Для обробки результатів було застосовано статистичні методи з використанням пакету «Statistica for Windows 20.02»: кореляційний (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена); t-критерій Стьюдента. Діагностування дозволило виділити специфіку розвитку структурних компонентів впевненості у собі в юнацькому віці. Зокрема, дослідження когнітивного компоненту виявило невисокий рівень його розвитку, що проявляється у неправильному розумінні феномена впевненості в собі, недостатньо розвиненій спроможності розрізняти впевнену, невпевнену та агресивну поведінку. Результати діагностування емоційно-оцінювального компонента показали, що впевненість у собі в юнацькому віці характеризується тенденцією до домінування позитивних емоцій, пов’язаних із власною впевненістю у собі та високою самооцінкою. Мотиваційно-цільовий компонент виявляється в переважанні мотивації успіху, готовності приймати на себе відповідальність і прагненні до досягнень, ініціативності, цілеспрямованості. Поведінковий компонент упевненості в собі характеризується розвиненою ініціативою у соціальних контактах, соціальною сміливістю; екстернальністю та енергійністю.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

впевненість у собі, види впевненості в собі, структура впевненості.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. Вайнер И. В. Индивидуальные различия в проявлении субъективной уверенности и особенностях решения психофизической задачи / И. В. Вайнер // Проблемы дифференциальной психофизики / [под ред. К. В. Бардина]. – М., 1991. – С. 71-92.
2. Высоцкий А. И. К развитию настойчивости у подростков / А. И. Высоцкий // Проблемы психологии воли : материалы IV научн. конференции. – Рязань, 1974. – С. 100-102.
3.Кудинов С. И. Психологический анализ типологических проявлений организованности личности / С. И. Кудинов, Н. Г. Русакова // Вестник РУДН. – 2007. – № 2. – С. 24-32. – Серия: Психология и педагогика.
4. Мішечкіна М. Є. Онтогенетичний вимір упевненості в собі як соціально значущої якості / М. Є. Мішечкіна // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред. : Мартинюк М. Т.]. – Умань : ПП Жовтий, 2010. – Ч. 4. – С. 185-193.
5. Ромек В. Г. Понятие уверенности в себе в современной социальной психологии / В. Г. Ромек // Психологический вестник РГУ, 1996. – Выпуск 1 (Ч. 2). – С. 132-146.
6. Blanch D. C., Hall J. A., Roter D. L., Frankel R. M. Medical student gender and issues of confidence / D. C. Blanch, J. A. Hall, D. L. Roter, Frankel R. M. // Patient education and counseling. – 2008. – Vol. 72 (3). – P. 374-81.
7. Williams R. M. Jr. Change and stability in values and value systems: a sociological perspective / R. M. Williams // Understanding human values : individual and societal / ed. M. Rokeach. – New York, 1979. – P. 15-46.

Maksymov M. V. Impact of Person’s Social Adaptability on Perception of Music.

// Наука і освіта.  2017.  №9. 48-52.


DOI:

Микола Володимирович Максимов,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології розвиту факультету психології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
просп. Академіка Глушкова, 2-а, м. Київ, Україна


ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТОВАНОСТІ ЛЮДИНИ НА СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ


АНОТАЦІЯ:

Актуальність дослідження зумовлена тим, що одним із важливих факторів соціалізації особистості є рівень художньої культури взагалі й музичної зокрема. Більшість юнаків надають перевагу музичним творам із сумнівним рівнем художньої цінності. Зазначені тенденції не можуть не впливати на загальний розвиток особистості, а отже й соціальну адаптованість. Мета дослідження полягала у з’ясуванні зв’язку особливостей сприймання музики із ступенем соціальної адаптованості особистості. Для вивчення особливостей сприймання музики було розроблено стимульний матеріал – фрагменти, які містили певний психологічний зміст. Для вивчення особистісних якостей, що зумовлюють ступінь соціальної адаптованості, були застосовані: метод визначення рівня суб’єктивного контролю, метод наративу, тест фрустрації Розенцвейга. Для виявлення рівня соціальної адаптованості було застосовано метод аналізу документів та метод експертних оцінок. З метою визначення психологічного змісту музичних фрагментів був застосований метод експертів, фокус-груп. Результати дослідження: встановлено зв’язок психологічних властивостей осіб з низьким рівнем соціальної адаптованості з особливостями сприймання ними музики: їх емоційному настрою та загальному фону світосприймання відповідає музика деструктивного характеру, що символізує агресію, байдужість, відмову від цілеспрямованої діяльності. Пасивність корелює з нерозвиненістю навичок продуктивної взаємодії та подолання перешкод, низьким рівнем розвитку суб’єктності, рефлексії, слабкою здатністю до інтеграції свого життєвого досвіду. На основі виявлених психологічних особливостей сприймання музики розроблено методику визначення ступеню соціальної адаптованості людини відповідно до обраного нею музичного дискурсу.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

соціалізація особистості, сприймання музики, соціальна адаптованість, суб’єктність, рефлексія, музичний дискурс.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1.Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения / Ю. А. Клейберг. – М.: ТЦ Сфера, при участии «Юрайт-М», 2001. –160 с.
2.Костюк О. Г. Сприймання музики і художня культура слухача / О. Г. Костюк. – К.: Наукова думка, 1965. –121 с.
3.Лабунская В. А. Невербальное поведение / В. А. Лабунская // Издательство Ростовского университета, – 1986 – 136 С.
4.Назайкинский Є. В. О психологии музыкального восприятия / Є. В. Назайкинский. – М., Музыка, 1972. – 384 с.
5.Петрушин В. И. Музыкальная психология / В. И. Петрушин. – Изд-во: Академический проект, 2008. – 400 С.
6.Пономаренко Я. Г. Музичне висловлювання як предмет сприйняття / Я. Г. Пономаренко // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка – К., 2005. – Т. VII. – №2. – С. 173-179.
7.Суббота О. В. Особливості моторно-інтонаційної природи музики / О. В. Суббота // Музичне мистецтво і культура. – Вип.2 / Гол. ред. Сокол О.В. – Одеса: Астропринт, 2001. – С. 141-151.
8.Handbook of music psychology. Ed. by Donald A. Hodges / Second Edition. (November 1996). – MMB music, Missouri, USA, 1996. – 589 p.
9.J. A. Sloboda & O`Neill, S.A. Emotions in everyday listening to music. In P.N. Juslin & J. A. Sloboda (Eds.), Music and Emotion: Theory and Research. – Oxford: Oxford University Press, 2001. – P. 415-430.

Skotna N. V., Pantiuk M. P., Sadova I. I. The Use of Art Therapy in Psycho-Pedagogical Support of Children Affected By Internal Migration Processes in Ukraine.

// Наука і освіта.  2017.  №9. 53-58.


DOI:

Надія Володимирівна Скотна,
доктор філософських наук, професор, ректор,
Дрогобицький державний педагогічний університет імені ІванаФранка,
вул. І. Франка, 24, м. Дрогобич, Україна,
Микола Павлович Пантюк,
доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки
та дошкільної освіти, проректор з наукової роботи,
Дрогобицький державний педагогічний університет імені ІванаФранка,
вул. І. Франка, 24, м. Дрогобич, Україна,
Ірина Ігорівна Садова,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки
та методики початкової освіти,
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка,
вул. І. Франка, 24, м. Дрогобич, Україна


ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕРАПІЇ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОМУ СУПРОВОДІ
ДІТЕЙ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ВНУТРІШНІХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ


АНОТАЦІЯ:

У статті наведено відомості про стан внутрішньої міграції в Україні, розглянуто методи і форми надання психолого-педагогічної допомоги постраждалим від неї дітям. Систематизовано критерії успішної психолого-педагогічної адаптації останніх до умов життя в новому соціально-економічному середовищі. Мета дослідження: вивчити можливості використання арт-терапії в корекційній роботі з дітьми, постраждалими від внутрішніх міграційних процесів в Україні; на підставі психодіагностичних результатів розробити план проведення заходів психокорекційного, педагогічного та психолого-реабілітаційного характеру. Методи дослідження: а) аналіз психологічних, філософських, культурологічних, етнографічних та педагогічних джерел з проблеми дослідження; б) діагностичне вивчення психологічних особливостей дітей вимушених мігрантів із метою з’ясування змісту їхніх страхів та тривожності : включене спостереження; бесіда; аналіз продуктів діяльності (тематичні малюнки); в) арт-терапія, яка традиційно використовується для надання психолого-педагогічної допомоги дітям; г) тест для виявлення тривожності Р. Теммл, М. Доркі та В. Амен, опитувальник Г. П. Лаврентьєвої і Т. М. Титаренко “Рівень тривожності дитини”, методика С. В. Велієвої “Дім. Дерево. Людина”. Основні завдання дослідження: визначити вплив пропонованих нами методів арт-терапії на рівень тривожності, самооцінку й емоційний стан дітей. Загальна кількість респондентів – 24 (12 в експериментальній та 12 у контрольній групі). Аналіз отриманих результатів дослідження показав, що після проведення занять з арт-терапії у діагностованих дітей унормувався високий індекс тривожності, стабілізувався емоційний та психологічний стан, підвищилася самооцінка, віра в себе та свої сили.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

адаптація, арт-терапія, внутрішня міграція, реабілітація, соціалізація, корекція, технології арт-терапії, тривожність.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1.Арт-терапия – новые горизонты / под ред. А. И. Копытина. – М. : Когито- Центр, 2006. – 265 с.
2.Дерманова И. Б. Диагностика эмоционально-нравственного развития / И.Б. Дерманова. – СПб. : Речь, 2002. – 360 с.
3.Диагностика психических состояний детей дошкольного возраста : учебно-методическое пособие / С. В. Велиева. – СПб.: Речь, 2005. – С.176.
4.Киселева М. В. Арт-терапия в практической психологии и социальной работе / М. В. Киселева. – СПб. : Речь, 2007. – 160 с.
5.Лютова Е. К. Шпаргалка для взрослых : психокоррекционная работа с гиперактивными, агрессивными, тревожными и аутичными детьми / Е. К. Лютова, Г. Б. Монина. – М.: Генезис, 2000. – 102 с.
6.Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій : методичний посібник / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос та ін.; за ред. З. Г. Кісарчук. – К. : “Логос”, 2015. – 207 с.
7.Міжвідомчий координаційний штаб повідомляє [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : //www.dsns.gov.ua/ua/Mizhvidomchiykoordinaciyniyshtab.html.
8.Міністерство соціальної політики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://msp.gov.ua.
9.Pavlicevic M. Music Therapy in Context : Music, Meaning and Relationship / M. Pavlicevic. – LondonPhiladelphia : Jessica Kingsley Publishers, 2000. – 145 p.
10. Ross C. Something to draw on: Activities and Interventions using an Art Therapy Approach / C. Ross. – London-Boston : Jessica Kingsley Publishers, 1997. – 256 p.

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.