// Наука і освіта. – 2016. – №7. – 44-51.

Ірина Сергіївна Варе,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

САМОСТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ З РІЗНИМ
СТУПЕНЕМ СФОРМОВАНОСТІ СМИСЛОЖИТТЄВИХ ОРІЄНТАЦІЙ

Збалансоване, позитивне самоставлення психолога є важливою психологічною умовою його ефективної взаємодії з клієнтами. Вивчення цього феномена, розкриття його місця в процесі становлення особистості є нагальною проблематикою сучасної психології особистості. Метою статті є виклад теоретико-емпіричних результатів дослідження самоставлення майбутніх психологів із різним рівнем сформованості смиложиттєвих орієнтацій. За допомогою кореляційного аналізу виявлено, що між показниками методики МДС і СЖО існують значущі, додаткові, додатні та від’ємні і негативні взаємозв’язки. Особливості самоставлення в групах студентів 1-5 курсів з високим ступенем сформованості смисложиттєвих орієнтацій полягають в наступному: а) студенти 1 курсів високо оцінюють себе, свою індивідуальність, раціонально сприймають критику, позитивно ставляться до себе в цілому, але в критичних ситуаціях такі люди схильні до знецінення своїх досягнень; б) студентам 2 курсів характерно вибіркове ставлення до своїх особистісних властивостей, впевненість в собі та в своїх силах допомагає їм протистояти труднощам; в) 3, 4, 5 курси: цим студентам властиво сприймати себе координаторами свого розвитку, вони відкриті, відверті, вміють контролювати емоційні реакції і переживання з приводу себе. Майбутні психологи з низьким рівнем сформованості смисложиттєвих орієнтацій: а) 1 курс: ці студенти розкривають особливості ставлення до свого «Я» в залежності від ступеня адаптованості до ситуації, у них вираженою є захисна поведінка особистості, основним джерелом того, що відбувається з людиною, визнаються зовнішні обставини; б) 2, 3 курси: цим особистостям властива декларація впевненості в собі в поєднанні з осудженням інших, пошуками в них джерел всіх неприємностей і бід; в) студенти 4-5 курсів високо оцінюють себе, але в їхній поведінці виявляється тенденція до заперечення власної провини в конфліктних ситуаціях і власних проблем. Отже, ступінь сформованості смисложиттєвих орієнтацій та особливості самоставлення є факторами професійного становлення особистості психолога, від яких залежить активність особистості в досягненні успіхів у професійній діяльності.

смисложиттєві орієнтації, самоставлення, студенти-психологи, самовпевненість, самоцінність.

1. Настольная книга практического психолога / Сост. С. Т. Посохова, С. Л. Соловьева. − М. : АСТ: Хранитель; СПб.: Сова, 2008. – 671 с.
2. Панок В. Г. Психологічна служба: Навчально- методичний посібник для студентів і викладачів / В. Г. Панок. – Кам’янець-Подольський : ТОВ Друкарня Рута, 2012. – 488 с.
3. Пантилеев С. Р. Самоотношение как эмоцио- нально-оценочная система. / С. Р. Пантилеев. – М. : МГУ, 1991. – 108 с.
4. Психология самоотношения: Учеб. пособие / А. М. Колышко. − Гродно: ГрГУ, 2004. − 102 с.

// Наука і освіта. – 2016. – №7. – 51-58.

Олександр Ігоревич Воронов,
кандидат психологічних наук,
доцент, докторант кафедри державного менеджменту,
Національна академія державного управління при Президентові України,
вул. Ежена Потьє, 20, м. Київ, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФАКТОРУ ЧАСУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ
УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Актуальною визначена проблема психологічного впливу суб’єктивного фактору часу на прийняття рішень у сфері публічного управління. Розглянуто структуру часових аспектів у сфері публічного управління, які впливають на прийняття управлінських рішень. Доведено, що головну роль у такій структурі грає суб’єктивний фактор часу. За допомогою методики Б. Цуканова досліджено особливості прийняття управлінських рішень державними службовцями у залежності від особистої одиниці часу, яка корелює із характеристиками темпераменту та інтернальності / екстернальності. Запропоновано подальші дослідження психологічного впливу фактору часу на прийняття рішень у сфері публічного управління з урахуванням гендерного та вікового аспектів, пропозиції з формування перспективних технологій прийняття управлінських рішень.

фактор часу, управлінське рішення, публічне управління, особиста одиниця часу, альтер- нативи, дефіцит часу.

1. Бакуменко В. Д. Прийняття рішень в держав- ному управлінні: навч. посібник [у 2 ч.] / В. Д. Бакуменко // Теоретико-методологічні засади. – Ч. 1. – К. : ВПЦ АМУ, 2010. – 229 с.
2. Болотова А. К. Психология организации вре- мени : учеб. пособие для студентов вузов / А. К. Болотова. – М. : Аспект-Пресс, 2006. – 254 с.
3. Бондарчук Н. В. Прийняття управлінських рішень при виборі варіантів інвестиційних проектів з урахуванням фактору часу / Н. В. Бондарчук // Інвес- тиції: практика та досвід. – 2012. – № 13. – С.
4–7. 4. Киреева З. А. Психологические исследования феномена времени в истории Одесского университета / З. А. Киреева // Вісн. Одес. нац. ун-ту. Психологія. – 2012. – 17, вип. 3. – С. 63–70.
5. Козелецкий Ю. Психологическая теория реше- ний / Ю. Козелецкий. – М. : Прогресс, 1979. – 504 с.
6. Козлов В. В. Трансценденция времени в твор- честве / В. В. Козлов // Психология творчества: свет, сумерки и темная ночь души. – М. : Гала, 2009. – 112 с.
7. Кунц Г. Управление: системный и ситуаци- онный анализ управленческих функций / Г. Кунц, С. О`Доннел. – М. : Прогресс, 1981. – 493 с.
8. Маркс К. Экономические рукописи / К. Маркс, Ф. Энгельс. Сочинения. – М. : Изд-во по- лит. лит-ры, 1961. – Т. 46. – Ч. 1. – С. 78.
9. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эф- фективной организации / Г. Мінцберг; пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. – СПб. : Питер, 2004. – 512 с.
10. Цуканов Б. Й. Время в психике человека : монография / Б. Й. Цуканов. – Одесса : Астропринт, 2000. – 220 с.
11. Элькин Д. Г. Восприятие времени / Д. Г. Элькин. – М. : АПН РСФСР, 1962. – 311 с.
12. Kahneman D., Tversky A. Prospect theory: an analysis of decision under risk // Econometrica. – 1979. – V. 47. – P. 263–291.
13. Camerer C., Loewenstein G. Behavioural economics: past, present, future. Introduction // Camerer C., Loewenstein G., Rabin M. (еds.) Advances in Behavioural Economics. Princeton (NJ): Princeton University Press, 2003. – P. 3–52.
14. Rotter J. В. Internal versus external control of reinforcement: A case history of a variable. American Psychologist, 1990. – V. 45. – P. 489–493.

// Наука і освіта. – 2016. – №7. – 58-64

Альона Олександрівна Погрібна,
аспірант кафедри психології,
Донбаський державний педагогічний університет,
вул. Г. Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна

КОПІНГ-РЕСУРСИ ВЧИТЕЛІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ
ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Стаття присвячена дослідженню підготовки до управлінської діяльності майбутніх менеджерів органі- зації. Визначено основні підходи в дослідженні компонента особистості, виявлено фактори творчого потен- ціалу та його структурні елементи. Актуалізація потреби у творчій особистості в умовах перетворення сус- пільства висуває питання про необхідність створення певних умов для виховання такої особистості. Тому творчий підхід в освітньому процесі підготовки майбутніх керівників має особливе значення. Керувати означає вести до успіху інших, розуміючи під успіхом реалізовану мету. Креативність в управлінській діяльності має особливе значення для розвитку нашого суспільства. Попит на творчу особистість в наші часи дуже великий. Креативні управлінці досягають більших успіхів. Необхідно шукати методи і способи розвитку креативності в майбутніх керівників.

ресурси, опанування, емоційне вигорання, стрес, професійна діяльність..

1. Исаева Е. Р. Копинг-поведение и психологи- ческая защита личности в условиях здоровья и болез- ни: [монография] / Е. Р. Исаева. – СПб.: Издательство СПбГМУ, 2009. – 136 c.
2. Крюкова Т. Л. Психология совладающего по- ведения: [монография] / Т. Л. Крюкова. – Кострома: Авантитул, 2004. – 344 с.
3. Поникарова В. Н. Психологические особен- ности совладающего поведения педагогов- дефектологов на разных этапах их профессионального становления: [монография] / В. Н. Поникарова, В. Д. Брагина. – Череповец: ГОУ ВПО «Череповецкий государственный университет», 2010. – 107 с.
4. Селье Г. Стресс без дистресса / Г. Селье. – М: Прогресс, 2002. – 123с.
5. Сидоренко А. В. Психологічні особливості копінг-поведінки вчителів у педагогічній взаємодії з підлітками-девіантами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Пе- дагогічна та вікова психологія» / А. В. Сидоренко. – К., 2012. – 20 с.
6. Hobfoll S. E. Conservation of resources: a new attempt at conceptualizing stress / S. E. Hobfoll // American Psychologist. – 1989. – № 44 (3). – Р. 513–524.
7. Чебикін О. Я. Індивідуально-орієнтоване на- вчання в межах системно-розвивальної концепції пвдгтовки вчителя / О. Я. Чебикін // Наука і освіта. – 2001. - №5. – С. 132-133.

// Наука і освіта. – 2016. –№7. – 64-69.

Ірина В’ячеславівна Бринза,
кандидат психологічних наук,доцент кафедри загальної та диференційної психології,
Ірина Павлівна Горбан,
слухач відділення перепідготовки кадрів зі спеціальності «Психологія»,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська дорога, 4, м. Одеса, Україна

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ У ЧАСОВОМУ КОНТЕКСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

У статті надаються результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення показників якості життя, що вимірювалися двома зрізами. Встановлено, що якість життя як психологічна категорія може виступати індикатором та показником стану психологічного благополуччя, неблагополуччя особистості, котре змінюється за часом. Дослідження показників якості життя в часовому контексті підтвердило їх вплив на особистість: в одні періоди часу вони може виступати як стрес-фактори, а в інші – як ресурс-фактори.

особистість, якість життя, стрес-фактори, ресурс-фактори, показник. 

1. Алмакаева А. М. Субъективное качество жиз- ни: основные проблемы исследования / А. М. Алмака- ева // Вестник СамГУ. – 2006. – №5(45). – С. 42-43. 2. Баранова А. В. Экономико-психологические детерминанты субъективного качества жизни: дис. ... канд. псих. наук / А. В. Баранова. – Москва, 2005. – 197 с.
3. Бобков В. Н. Качество жизни: сущность и пока- затели / В. Н. Бобков, П. С. Мстиславский // Человек и труд. – 1996. – №6. – С. 76-77.
4. Бринза І. В. Якості життя як індикатор психологічного благополуччя сучасних студентів / І. В. Бринза // Современные тенденции в педагогиче- ском образовании и науке Израиля: путь к интегра- ции. – Ариель, 2013. – №4. – С. 125-130.
5. Качество жизни: сущность, оценка, стратегия формирования / Под. ред. Л.А. Кузьмичева, М. В. Федо- рова, Е. Е. Задесенца. – М.: ВНИИТЭ, 2000. – 26 с. 6. Муздыбаев К. Удовлетворенность жизнью, ощущение счастья, переживание смысла собственного бытия / К. Муздыбаев // Рабочий класс СССР на ру- беже 80-х годов / Под ред. Л. А. Гордона, А. К. Назимовой. — М.: Ин-т международного рабо- чего движения АН СССР, 1981. – С. 181-198. Психологія – Психология – Psychology "Наука і освіта", №7, 2016 68
7. Фетискин Н. П. Социально- психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. – М.: Наука, 2009. – С. 342-343.
8. Фромм Э. Здоровое общество / Э. Фромм // Мужчина и женщина. –МО-Фирма. Из-во Аст, 1998. – С. 129-152.