// Наука і освіта. – 2016. – №7. – 111-117.

Олеся Анатоліївна Посвістак,
кандидат історичних наук,
доцент кафедри філософії і політології,
Хмельницький національний університет,
вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна

БІХЕВІОРИСТСЬКИЙ ПІДХІД ДО СІМ’Ї: СПЕЦИФІКА ТА ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ

У статті встановлено специфіку біхевіористського підходу до психології сім’ї. Відокремлено основні концепції, сформульовані представниками біхевіоризму, які лягли в основу психології сім'ї: концепцію дитячо- батьківських стосунків Дж. Уотсона, концепцію вирішення проблем сім'ї  шляхом зміни поведінки її членів Б. Скіннера, концепцію взаємодії в діаді Дж. Келлі, Г. Тібо, Дж. Хоманса та ін. 

психологія сім’ї, біхевіоризм, поведінка, діада, «матриця результатів»

1. Бандура А. Теория социального научения / А. Бандура. – СПб.: Евразия, 2000. – 320 с.
2. Келли Г. Межличностные отношения / Г. Кел- ли, Дж. Тибо // Современная зарубежная социальная психология. – М.: МГУ. – 1984. – С. 61-81.
3. Потапчук Є. М. Поведінкові реакції подружжя в ситуаціях адюльтеру та особливості надання їм психологічної допомоги [Електронний ресурс] / Є. М. Потапчук, Н. Д. Потапчук. – Режим доступу: http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/1216 (15.05.2016). – Назва з екрану.
4. Потапчук Є. М. Позашлюбні стосунки под- ружжя та причини їх виникнення / Є. М. Потапчук, Н. Д. Потапчук // Збірник наукових праць Національ- ної академії Державної прикордонної служби Украї- ни. – 2011. – № 61. – С. 205-209.
5. Ритцер Дж. Современные социологические те- ории / Дж. Ритцер. – СПб. : Питер, 2002. – 688 с.
6.Скиннер Б. Ф. Технология поведения / Б. Ф. Скиннер // Вестник НГУ. – 2007. – Т. 1. – Вып. 1. – С. 82-91.
7. Турбан В. В. Сімейний конфлікт як предмет дослідження у практичній психології / В. В. Турбан // Актуальні проблеми психології. – 2016. – Т. 10, Вип. 28. – С. 444-453.
8. Уотсон Дж. Психологический уход за ребен- ком / Дж. Уотсон. – М. : Мир, 1930. – 170 с.
9. Хоманс Дж. Социальное поведение как обмен / Дж. Хоманс // Современная зарубежная социальная психология. – М.: МГУ, 1984. – С. 82-91.
10. Чебикін О. Я., Денисенко А. О. Дослідження психологічної готовості до подружніх взаємостосунків старших підлітків та юнацтва / О. Я. Чебикін, А. О. Де- нисенко // Наука і освіта. – 2004. – №2. – С. 58-63.
11. Шульц Д.П. История современной психоло- гии / Д. П. Шульц, С. Э. Шульц. – СПб. : Евразия, 1998. – 528 с.
12. Dollard J. Frustration and aggression / J. Dollard, L. W. Doob, N. E. Miller, O. H. Mowrer, R. Sears. – New Haven, CT : Yale University Press, 1939. – 229 p.
13. Homans G. C. Social behavior: Its elementary forms / G. C. Homans. – New York: Hartcourt, Brace & World, 1961. – 45 р.
14. Homans G. C. The nature of social sciences / G. C. Homans. – New York: Hartcourt, Brace & World – 1967. – 109 р.
15. Maccoby E. Patterns of child rearing / E. Maccoby, H. Levin, E. Lowell, R. Sears, J.Whiting, J. Berwick. – Stanford Univ Pr., 1957. – 560 p.
16. Skinner В. F. Science and human behavior / B. F. Skinner. – Cambridge: B.Skinner Foundation, 2014. – 466 р.
17.Watson J. Вehaviorism / J. Watson. – Chicago: University of Chicago Press, 1930. – 262 р.

// Наука і освіта. – 2016. – №7. – 117-126.

Олена Володимирівна Медянова,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри філософії та біоетики,
Одеський національний медичний університет,
вул. Ольгіївська, 13, м.Одеса, Україна

ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ КОГНІТИВНОГО
БЛОКУ МЕТОДУ «СТВОРЮЮЧА СИЛА» І. В. ЄРШОВОЇ- БАБЕНКО
ДЛЯ РОЗВИТКУ КОГНІТИВНИХ СКЛАДОВИХ ОСОБИСТОСТІ

У статті розглядаються синергетичні принципи і психосинергетичні концептуальні моделі, що покладені в основу застосування когнітивних методик методу «Створююча Сила» І. В. Єршової-Бабенко для розвитку когнітивних складових особистості. У роботі викладено результати апробації цих методик на контингенті студентів медиків і фармацевтів, зокрема теоретичний аналіз і підсумки практичного застосування методики «Просто- ровочасовий конспект» до обробки історичної інформації. У результаті теоретичного аналізу постнекласичних принципів (В. Г. Буданов), що характеризують поведінку системи в процесі Становлення (в точках біфуркації), обґрунтовано застосування методик для стимулювання превентивного розвитку когнітивних можливостей осо- бистості в тренінговому режимі в ході навчального процесу у фармацевтичному коледжі. Було виявлено вплив методики на статистично значущий розвиток розумової операції «Класифікація», підтверджено стимулювання розвитку операції «Систематизація». Також було проаналізовано теоретичні принципи організації навчального процесу з урахуванням його нелінійності; обґрунтовано застосування методики, що розвиває когнітивні складові особистості студента-медика, і її вплив на стан як особистості в цілому, так і її ціннісної сфери. За підсумками формуючого експерименту: 1) виявлено когнітивні складові особистості, найбільш стимульовані цим методом (операційний показник – абстрактно-символьний тип мислення; узагальнений показник – рівень особистісного інтелекту); 2) досліджено вплив розвитку когнітивної сфери особистості студентів-медиків на стан їхньої ціннісної сфери; 3) отримано дані про вплив особливостей організації навчального процесу на першому курсі медичного ВНЗ на стан когнітивної сфери студентів. Підтверджено сучасну тенденцію до зниження когнітивних можливостей студентів коледжів і ВНЗ і, відповідно, актуальність підбору методик для їх компенсаторного розвитку в ході навчального процесу. Теоретико-практичний аналіз застосування когнітивних методик методу «Створююча Сила» І. В. Єршової-Бабенко дозволив зробити висновок про зону їх оптимальної ефективності при впровадженні в освітній процес вищої медичної школи для розвитку когнітивної сфери особистості студентів, активізації самоорганізаційних внутрішньоособистісних процесів, формування професійно значущої спрямованості цінностей особистості майбутніх медиків

когнітивна сфера особистості, синергетика, типи мислення, розумові операції, ціннісна сфера особистості, психосинергетика.

1. Беседа о композиции с кинооператором В. П. Бабенко – членом Союза кинематографистов СССР и Украины. – Одесса, 2013. – 31 с.
2. Ершова-Бабенко И. В. Психосинергетические стратегии человеческой деятельности (Концептуаль- ная модель) / И. В. Ершова-Бабенко // Монография. – Винница: NOVA KNYHA, 2005. – 360с.
3. Ершова-Бабенко И. В. Сборник лекций по психосинергетике / И. В. Ершова-Бабенко. – Одес- са, 2007. – 270 с.
4. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Сложнооргани- зованные системы. Монография / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов. – М.: Мир, 1994. – 236 с.
5.Медянова Е. В. Когнитивные составляющие как фактор развития ценностной сферы личности студента-медика: дис. на соисканиеученой степени канд. психол. наук: спец.19.00.01 «Общая психология, история психологии»/ Е. В. Медянова. –Одесса. 2013. –267 с.
6.Постнеклассика: философия, наука, культура: Коллективная монограия / Отв. ред. Л. П. Киященко и В. С. Степин. – СПб: Издательский дом «Міръ», 2009. – 672 с.
7.Розпорядження Кабінет Міністрів Українивід 30 вересня 2015 р. № 1018-р «Про схвалення Концеп- ції Державної цільової соціальної програми “Молодь України” на 2016-2020 роки» [Електронний ресурс].– Режим досту- пу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1018-2015- %D1%80.

// Наука і освіта. – 2016. – №7. – 126-132.

Олена Анатоліївна Мірошниченко,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки,
психології та управління навчальними закладами,
Житомирський університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна 

РОЛЬ ТЕМПЕРАМЕНТУ ЗИМІВНИКА В ПРОЦЕСІ АДАПТАЦІЇ
ДО УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В АНТАРКТИЦІ

Актуальним питанням науковців є психологічна підготовка українського зимівника до довготривалого перебування в Антарктиці. Починаючи з XVI Української антарктичної експедиції на станцію «Академік Вернадський», ми проводимо психологічні дослідження адаптації зимівників щодо життєдіяльності в умовах Антарктики. У статті висвітлено особливості проявів типів темпераменту зимівників у процесі адаптації до екстремальних умов життєдіяльності. Особливості життєдіяльності зимівників пов’язані з тривалим (до 13 місяців) перебуванням на обмеженій території, що спричинює соціальну ізоляцію, сенсорну та психологічну депривацію. Адаптація зимівників проходить в умовах суворого клімату і великою мірою залежить від стабільності психоемоційного стану учасників експедиції, який ґрунтується на особливостях темпераменту особистості. Мета статті – представити теоретичні основи визначення темпераменту зимівника та практичні результати досліджень соціально-психологічних особливостей його прояву на прикладі попередніх експедицій до Української антарктичної станції. У статті представлена авторська методика визначення проявів типів темпераменту та описано психодіагностичний інструментарій її проведення. Ми проводимо дослідження за допомогою методик визначення темпераменту, а також використовуючи спостереження за проявами соціально- психологічних особливостей адаптації зимівників щодо життєдіяльності в умовах Антарктики. Заміри психологічних параметрів (зрізів) відбуваються чотири рази: в період формування членів експедиційної команди (лютий-березень відповідного року експедиції), в середині зимівлі (червень-липень відповідного року експедиції), в період початку відкриття станції для відвідувачів (листопад відповідного року експедиції) та в кінці зимівлі (березень року повернення). Аналізуючи отримані результати, ми дійшли висновку, що найбільш адаптованим типом темпераменту до життєдіяльності в умовах Антарктики є флегматик. Представники цього типу складають близько 40% учасників Українських антарктичних експедицій, що свідчить про достатній рівень психологічної стабільності команд зимівників. Наші експерименти проходять в межах Державної наукової програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 рр. і потребують подальшого розвитку.

адаптація, адаптивність, темперамент, збудження, гальмування, сила, рухливість, врівно- важеність нервових процесів, психодіагностичний інструментарій.

1. Володарская И. А. Некоторые проблемы формирования профессионализма у курсантов воен- ного артиллерийского университета [Електронний ресурс] / И. А. Володарская, Н. Д. Изергин, А. С. Марков. – Режим доступу: www document.//http://www.oim.ru/reader.asp?whichpage=l &mytip=l &word=&pagesize =15&Nomer= 13 8
2. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы./ Е. П. Иль- ин. – СПб.: Питер, 2011. – 512 с.
3. Небылицын В. Д. Избранные психологиче- ские труды / Под ред. Б.Ф. Ломова. – М. : Педагогика, 1990. – 403 с.
4. Павлов И. П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных / И. П. Павлов. – М.: Медгиз, 1951. – 506 с.
5. Психолого-педагогічні аспекти реалізації су- часних методів у вищій школі: навч.посіб. / за ред. М. В. Артюшиної, О. М. Котикової, Г. М. Романової. – К.: КНТУ, 2007. – 528 с.
6. Райгородский Д. Я. Практическая диагности- ка. Методики и тесты. Учебное пособие / Д. Я. Райго- родский. – Самара: «БАХРАХ-М», 2008. – 672 с.
7. Симонов П. В. Высшая нервная деятельность человека. Мотивационно-эмоциональные аспекты / П. В. Симонов. – М.: Наука, 1975. – 176 с.
8. Стреляу Я., Краевски А. Индивидуальный стиль деятельности и сила нервной системы // Психофизиологические вопросы становления профессионала. – М.: Наука, 1974. – С.170-176.
9. Теплов Б. М. Психология и психофизиология индивидуальных различий / Б. М. Теплов. – М.: Изд- во Институт практической психологии АПН СССР, 1998. – 544 с.
10. Фурман О. Е. Полімотивація – спонукальний параметр інноваційно-психологічного клімату / О. Е. Фурман // Scientific Journal «ScienceRise». – 2015. – № 6/1(11), doi:10.15587/2313-8416.2015.45049.

// Наука і освіта. – 2016. – №7. – 133-143

Олександр Ілліч Санніков,
кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник,
доцент кафедри теорії і методики практичної психології,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Фонтанська Дорога, 4, м. Одеса, Україна

ОПЕРАТОР ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ:
СТРУКТУРА І КОМПОНЕНТИ ВИБОРУ ОСОБИСТОСТІ

Розглядається системна організація прийняття рішення оператором інформаційної системи, особливості впливу властивостей особистості оператора на формування і реалізацію вибору. Визначено роль і місце прийняття рішень у структурі операторської діяльності. Представлені результати кількісного (кореляційного) і якісного аналізу (метод асів, метод профілів) провідних професійно важливих якостей оператора інформаційної системи. Представлено основні характеристики і опис шкал прийняття рішень, а також результати аналізу стійких груп, утворених парами шкал: ґрунтовність і авантюрність, самостійність і нерішучість, імпульсивність і далекоглядність, догматичність і схильність до ризику. Описано результати якісного аналізу вибору в групах самостійних і несамостійних операторів, особливості взаємозв’язку виділених властивостей прийняття рішень. Показано роль самостійності в системі властивостей особистості, яка приймає рішення, виділено її складові в системі властивостей особистості. Розглянуто структуру психологічної системи прийняття рішень, яка реалізована на двох рівнях – суб’єктному і середовищному, утворених комплексом компонентів, які обумовлюють один одного. Виділено компоненти кожного з рівнів, представлено змістовний аналіз реалізованих функцій. Описано характеристики і роль соціального досвіду як компонента системи прийняття рішення. Розкрито зміст регулятивної функції мотиваційно-вольового компонента системи, особливості використання оператором особистісних ресурсів в ситуації ризику

прийняття рішення, суб’єкт вибору, протиріччя, невизначеність, ризик, компоненти ситуації вибору.

1. Егорова М. А. Социально-психологическая го- товность к самостоятельной жизни выпускников шко- лы-интерната / Марина Алексеевна Егорова // Весник практической психологии образования. – 2007. – № 3. – С. 59-66.
 2. Гуріна З. В. Психолого-педагогічні умови ста- новлення самостійності у дітей раннього віку: Авто- реф. дис. … канд. психол. наук / спец. 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія / Зоя Володимирівна Гуріна. – Київ, 2008. – 23 с.
3. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2002. – 512 с.
4. Индина Т. А. Регуляторно-личностные меха- низмы принятия решений в чрезвычайных ситуациях / Т. А. Индина // Известия РГПУ имени А. И. Герцена. – 2010. – № 124. – С. 336–347.
5. Канеман Д. Принятие решений в неопределен- ности: Правила и предубеждения / Д. Канеман, П. Словик, А. Тверски; пер.з англ. – Xарьков : Изд-во «Гуманитарный Центр», 2005. – 632 с.
6. Карпов. А. В. Психология принятия решения в профессиональной деятельности: монография / А. В. Карпов. – Ярославль : Изд-во ЯрГУ, 1991. − 152 с. 11.
7. Карпов. А. В. Методологические основы пси- хологии принятия решения / А. В. Карпов. – Яро- славль : Изд-во ЯрГУ, 1999. − 232 с.
8. Корнилова Т. В. Психология риска и принятия решений: учебное пособие для вузов / Т. В. Корнилова. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 286 с.
9. Корнилова Т. В. Методологические проблемы психологии принятия решений / Т. В. Корнилова // Психологический журнал. − 2005. − Т. 26. − № 1. − С. 7-17.
10. Корнилова Т. В. Саморегуляция и личностно- мотивационная регуляция принятия решений / Т. В. Корнилова // Субъект и личность в психологии саморегуляции / Под ред. В. И. Моросановой. − М. – Ставрополь, 2007. − С. 181-194.
11. Корнилова Т.В. Мельбурнский опросник при- нятия решений: русскоязычная адаптация [Электрон- ный ресурс] / Т. В. Корнилова // Психологические ис- следования. – 2013. – Т. 6, № 31. – С. 4. Доступ к ре- сурсу: http:// psystudy.ru.
12. Козелецкий Ю. Психологическая теория ре- шений / Юзеф Козелецкий; Пер. с польск. Г. В. Мин- ца и В. Н. Поруса. Послесловие Б. В. Бирюкова и О. К. Тихомирова. – М. : Прогресс, 1979. – 504 с.
13. Lipshitz, R., & Strauss, O. Coping with uncertainty: a naturalistic decision-making analysis // Organizational Behaviour and Human Decision Processing. – Vol. 69. – 1997. – P. 149-163.
14. Обознов А. А. На пути построения системной модели психической регуляции операторской дея- тельности / А. А. Обознов // Идея системности в со- временной психологии / Под ред. В. А. Барабанщико- ва. – М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. – 496 с.
15. Помиткіна Л. В. Особистісні детермінанти прийняття студентами стратегічних життєвих рішень / Любовь Витальевна Помиткіна // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПНУ. – Т. XІV. – Ч. 6. – 2012. – С. 366–374.
16. Санников А. И. Психологические характери- стики взаимодействия: анализ содержания и уточнение понятий / А. И. Санников // Вісник Одеського національного університету. Том 15. Вип. 11. Ч. 1. Психологія. – Одеса: Астропринт, 2010. – С. 414-422.
17. Санников А. И. Личностные факторы приня- тия решений / А. И. Санников // Наука і освіта. Спец- випуск «Психологія особистості: теорія, досвід, прак- тика». – 2012. – №6/CVVII. – С. 162–166.
18. Санников А. И. Личностные аспекты принятия решений профессионалом / А. И. Санников // Наука і освіта. Спецвипуск «Психологія особистості: теорія, досвід, практика». – 2013 – №7/CXVII. – С. 295–303.
19. Sannikov A. I. Activities and decision-making: a comparative analysis // Materials of the VII international research and practice conference «European Science and Technology». – Vol. II, Munich, April 23-24th, 2014. Munich – Germany. – 2014. – P. 364-368.
20. Санников А. И. Мотивация и побужде- ние в исследованиях принятия решений / А. И. Санников // Наука і освіта. – 2014. – № 11/CXXVIII. – С. 190-197. 21. Sannikov A. I. On the construction of meaningful decision-making model // Proceedings of the 1st European Conference on Education and Applied Psychology. «East West» Association for Advanced Studies and Higher Education GmbH. Vienna. – 2014. – P. 107-112.
22. Санников А. И. Личностные предикторы при- нятия жизненных решений / А. И. Санников // Наука і освіта. – 2015. – № 10 / CXXXIX. – С. 217–230.
23. Simon H. A. Theory of Decision-making in economics and statistical // Psychological Bulletin. – Vol. 68. – 1967. P. 29-46.
24. Венда В. Ф. Системы гибридного интеллекта: Эволюция, психология, информатика / В. Ф. Венда. – М. : Машиностроение, 1990. – 448 с.