Олексій Листопад МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ПІДХОДУ ЯК ЧИННИКА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 140-144.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-18

Олексій Листопад,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри дошкільної педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3121-324X

 

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ПІДХОДУ ЯК ЧИННИКА РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до професійної підготовки майбутніх педагогів у контексті трансформації сучасної освіти, цифровізації освітнього середовища та орієнтації на розвиток творчої особистості фахівця. Сукупність означених тенденцій зумовлює потребу в методологічних підходах, спрямованих на поглиблення розуміння педагогічної діяльності та розвиток творчої й рефлексивної позиції майбутніх педагогів. Одним із таких підходів є герменевтичний, який орієнтований на інтерпретацію смислів педагогічних явищ, освітніх практик і професійного досвіду. Метою статті є теоретичне обґрунтування методологічного потенціалу герменевтичного підходу у формуванні творчої педагогічної позиції майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних методів, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та систематизацію наукових джерел, що дозволило розкрити сутність герменевтики як наукового поняття та методологічного інструменту педагогічних досліджень. Застосування герменевтичного підходу дало змогу виокремити його ключові характеристики та визначити педагогічні умови ефективної реалізації в освітньому процесі закладу вищої освіти. Результати дослідження засвідчують, що герменевтичний підхід сприяє розвитку педагогічної рефлексії, критичного осмислення освітнього змісту, відкритості до багатозначності педагогічних явищ і готовності до творчого розв’язання професійних завдань. Реалізація визначених педагогічних умов забезпечує цілеспрямований розвиток педагогічної творчості майбутніх педагогів та формування їхньої творчої педагогічної позиції.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

герменевтика, герменевтичний підхід, методологія педагогічних досліджень, педагогічна творчість, творча педагогічна позиція, професійна підготовка педагогів, педагогічна рефлексія, освітній процес, заклад вищої освіти

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
1. Зданевич Л.В., Курило О.Й., Попович О.М. Розвиток творчого потенціалу майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у процесі професійної підготовки. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 18. Т. 1. С. 187–190. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085-2019-18-1-39.
2. Койчева Т.І., Княжева І.А. Технологія використання дидактичних багатовимірних інструментів у професійній підготовці майбутніх викладачів. Наука і освіта : наук.-практ. журнал. 2017. № 12. С. 190–195. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-12-28.
3. Линенко А.Ф. Герменевтичний підхід у педагогіці і його принципи. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2018. № 6. С. 55–59. DOI: https://doi.org/10.24195/2617-6688-2018-6-9.
4. Линенко А.Ф. Місце та роль педагогічної герменевтики в освіті. Наука і освіта : наук.-практ. журнал. 2007. № 1–2. С. 157–159.
5. Листопад О.А. Феномен творчості в контексті дослідженні ефективності підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. Серія : Педагогіка. 2017. Вип. 1(114). Одеса : ПНПУ імені К.Д. Ушинського. С. 34–39.
6. Листопад О.А. Феномен творчості: мотивація творчої діяльності та особистісні риси творців. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Умань : ПП Жовтий, 2011. Ч. 3. С. 136–146.
7. Листопад О.А., Мардарова І.К., Листопад Н.Л. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їх інтеграція в освітню практику: історичний контекст і сучасні тенденції. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Педагогічні науки. 2025. Вип. 2. № 58. C. 259–272. DOI: https://doi.org/10.31376/2410-0897-2025-2-58-259-272.
8. Литвиненко С.А. Професійно-педагогічна підготовка студентів: герменевтичний підхід. Наука і освіта : наук.-практ. журнал. 2006. № 3–4. С. 115–117.
9. Пухта І. Філософська герменевтика: шлях від методу до «універсального аспекту філософії». Вісник Львівського національного університету. Серія Філософські науки, 2016. Вип. 18. С. 211–220. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vps.2016.18.22.

Віктор Кузьмін, Марія Кузьміна, Олексій Зеленський, Єгор Усатий ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 133-139.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-17

Віктор Кузьмін,
кандидат соціологічних наук, доцент,
доцент кафедри «Психологія», учений секретар вченої ради,
Національний університет «Запорізька політехніка»,
вул. Жуковського 64, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4940-9395

Марія Кузьміна,
доктор філософії зі спеціальності 231 «Соціальна робота»,
доцент кафедри «Соціальна робота»,
Національний університет «Запорізька політехніка»,
вул. Жуковського 64, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2101-0630

Олексій Зеленський,
здобувач вищої освіти зі спеціальності D3 «Менеджмент»,
освітньо-професійна програма «Управління персоналом» ,
Національний університет «Запорізька політехніка»,
вул. Жуковського 64, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-3292-4706

Єгор Усатий,
аспірант кафедри «Соціальна робота»,
Національний університет «Запорізька політехніка»,
вул. Жуковського 64, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-8517-8757

 

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Активна цифровізація освітнього середовища та динаміка ринку праці формують нові вимоги щодо умінь та навичок майбутніх соціальних працівників, що потребує апгрейду традиційних педагогічних методик. Мета статті полягає в аналізі потенціалу сучасних інноваційних освітніх технологій у формуванні професійної компетентності майбутніх соціальних працівників у середовищі вищої школи. Методологія дослідження складена із системного методу, компаративного аналізу, теоретичних методів (аналітично-синтетичний, класифікація, систематизація, узагальнення). У дослідженні розкрито особливості формування професійної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери за допомогою інноваційного педагогічного інструментарію: навчання через аргументацію, імерсивних проєктів, онлайн-навчання, практико-орієнтованого та самостійного навчання, соціальної методики, персоналізованого навчання. Узагальнено методологічний базис розвитку м’яких навичок. Розглянуто динаміку впровадження інноваційних методик навчання в європейських країнах та Україні в розрізі 2019–2023 рр. Виокремлено ключові можливості цифровізації освітнього поля вищої школи: розвиток компетентностей за допомогою інтерактивних технологій та імерсивного досвіду, колаборація через освітні соціальні платформи, автономність та індивідуалізація навчання за допомогою штучного інтелекту, розвиток соціально-комунікативних навичок у цифровій екосистемі. Доведено, що інтеграція інноваційних педагогічних технологій до вищої освіти дозволяє підвищити рівень умотивованості студентів, стимулює розвиток основних навичок для професійної реалізації, підтримує конкурентоспроможність на ринку праці, сприяє безперервному саморозвитку та самовдосконаленню. Обґрунтовано необхідність інтеграції системного підходу до розвитку конкурентоспроможного майбутнього соціального працівника – випускника закладу вищої освіти, адаптованого до вимог глобального ринку праці.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

освітні технології, методика навчання, цифровізація, компетентність, м’які навички, емоційний інтелект, вища освіта, майбутні соціальні працівники, вмотивованість

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
1. 2023 Europe EdTech 200. Holon IQ. URL: https://www.holoniq.com/notes/2023-europe-edtech-200
2. Міністерство освіти і науки України. 2024. URL: https://mon.gov.ua/
3. Bauman A., Lucy C. Enhancing entrepreneurial education: Developing competencies for success. The International Journal of Management Education. 2021. № 19(1). https://doi.org/10.1016/j.ijme.2019.03.005
4. Burbules N.C., Fan G., Repp P. Five trends of education and technology in a sustainable future. Geography and sustainability. 2020. № 1(2). Р. 93–97. https://doi.org/10.1016/j.geosus.2020.05.001.
5. Cebrián G., Junyent M., Mulà I. Competencies in Education for Sustainable Development: Emerging Teaching and Research Developments. Sustainability. 2020. № 12(2). https://doi.org/10.3390/su12020579.
6. Dolce V., Emanuel F., Cisi M., Ghislieri C. The soft skills of accounting graduates: perceptions versus expectations. Accounting Education. 2020. № 29(1). Р. 57–76. DOI: https://doi.org/10.1080/09639284.2019.1697937.
7. Education 4.0: Here are 3 skills that students will need for the jobs of the future. Weforum, 2023. URL: https://www.weforum.org/stories/2023/01/skillsets-cultivated-byeducation-4-0-davos23/
8. European Network of Innovative Higher Education Institutions. European Education Area, 2023. URL: https://education.ec.europa.eu/
9. Haleem A., Javaid M., Qadri M.A., Suman R. Understanding the role of digital technologies in education: A review. Sustainable Operations and Computers. 2022. № 3. Р. 275–285. https://doi.org/10.1016/j.susoc.2022.05.004
10. Halimi F., AlShammari I., Navarro C. Emotional intelligence and academic achievement in higher education. Journal of Applied Research in Higher Education. 2021. № 13(2). Р. 485–503. https://doi.org/10.1108/JARHE-11-2019-0286.
11. Kennedy T.J., Sundberg C.W. 21st Century Skills. Science Education in Theory and Practice. Springer Texts in Education. Springer, Cham, 2020. https://doi.org/10.1007/978-3-030-43620-9_32.
12. Lyu W., Liu J. Soft skills, hard skills: What matters most? Evidence from job postings. Applied Energy. 2021. № 300. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2021.117307.
13. Papanastasiou G., Drigas A., Skianis C. Virtual and augmented reality effects on K-12, higher and tertiary education students’ twenty-first century skills. Virtual Reality. 2019. № 23. Р. 425–436. https://doi.org/10.1007/s10055-018-0363-2#
14. Parmentier M., Pirsoul T., Nils F. Examining the impact of emotional intelligence on career adaptability: A two-wave cross-lagged study. Personality and Individual Differences. 2019. № 151. 109446. https://doi.org/10.1016/j.paid.2019.05.052.
15. Pate D.L. The skills companies need most in 2020 – and how to learn them. Linkedin The learning blog, 2020. URL: https://softskillsguide.com/wp-content/uploads/2021/08/2020-linkedin-survey-soft-skills.pdf
16. Putra A.S., Novitasari D., Asbari M., Purwanto A., Iskandar J., Hutagalung D., Cahyono Y. Examine relationship of soft skills, hard skills, innovation and performance: The mediation effect of organizational learning. International Journal of Science and Management Studies (IJSMS). 2020. № 3(3). Р. 27–43. Retrieved from https://www.ijsmsjournal.org/2020/volume-3%20issue-3/ijsms-v3i3p104.pdf
17. Qizi K.N.U. Soft skills development in higher education. Universal Journal of Educational Research. 2020. № 8(5). Р. 1916–1925. DOI: https://doi.org/10.13189/ujer.2020.080528
18. Stanley S., Mettilda G. Professional competencies in social work students: emotional intelligence, reflective ability and empathy-a comparative and longitudinal analysis. Social Work Education. 2021. № 40(7). Р. 827–842. https://doi.org/10.1080/02615479.2020.1724933
19. Touloumakos A.K. Expanded yet restricted: A mini review of the soft skills literature. Frontiers in psychology. 2020. № 11. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.02207
20. Zhao Y., Llorente A.M.P., Gómez M.C.S. Digital competence in higher education research: A systematic literature review. Computers & Education. 2021. № 168. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104212

Людмила Котлова, Анастасія Іскрижицька КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗАСОБІВ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В РОБОТІ НАД АКТИВІЗАЦІЄЮ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 126-132.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-16

Людмила Котлова,
кандидат психологічних наук, доцент,
завідувач кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти,
Житомирський державний університет імені Івана Франка
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2994-6724

Анастасія Іскрижицька,
асистент кафедри психології, логопедії та інклюзивної освіти,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-2999-8838

 

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗАСОБІВ СЕНСОРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В РОБОТІ НАД АКТИВІЗАЦІЄЮ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

АНОТАЦІЯ:

Дослідження присвячено аналізу специфіки активізації мовлення дітей дошкільного віку через залучення сенсорного досвіду. В основу роботи покладено принцип формування нейронних зв’язків засобами сенсорної інтеграції, що забезпечує вдосконалення координації, концентрації уваги та мовленнєвої діяльності. Використовувався комплекс методик, як-от: адаптована методика формування навичок читання через візуальні та звукові стимули; методика поєднання розвитку мовлення з активним рухом; методика Монтессорі; методика стимуляції зорової пам’яті та швидкого розширення словникового запасу; система логопедичної сенсорної інтеграції. У роботі поглиблено наукові уявлення про роль сенсорних стимулів у корекційному процесі та розкрито механізми взаємозв’язку між якістю оброблення сенсорної інформації та формуванням мовленнєвих функцій. Систематизовано сучасні логопедичні підходи до використання мультисенсорного впливу. Практична цінність полягає в розробленні та апробації комплексу вправ, що базується на тактильних, вестибулярних, пропріоцептивних і візуально-аудіальних стимулах. Запропонований інструментарій адаптований для впровадження в інклюзивне середовище та корекційно-розвивальну роботу закладів дошкільної освіти.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

дошкільний вік, логопедія, сенсорна інтеграція, мовленєвий розвиток, сенсорні технології, сенсорна дієта, сенсорна стимуляція, сенсорний профіль дитини, поведінкова регуляція , комплексний вплив, корекційно-розвивальний процес

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
1. Айрес Е.Д. Дитина і сенсорна інтеграція. Розуміння прихованих проблем розвитку. Видавництво Ростислава Бурлаки, 2024. 272 с.
2. Алісова А. Методи сенсорної інтеграції в роботі із зорoвим гнозисом на профорієнтаційних заняттях у старшій школі : магістерська робота. Кривий Ріг : КДПУ, 2021. URL: https://elibrary.kdpu.edu.ua/bitstream/123456789/5558/1/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%90%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0.pdf
3. Боклащук Н.Д. Технології мовленнєвого розвитку. Різновікові групи. Логопед. 2014. № 8. С. 32–37.
4. Вакуленко Ю.В. «Сенсорний профіль (коротка версія)»: адаптація на українській вибірці нормотипових дітей та дітей з розладами аутистичного спектра. Український психологічний журнал. 2020. № 1(13). С. 44–57. DOI: https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.149.
5. Вакуленко Ю. Роль сенсорно-інтегративної терапії у розвитку мовлення дітей з розладами аутистичного спектра. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія. 2021. №. 3 (52). С. 36–43.
6. Заплатинська А.Б. Становлення поняття «сенсорна інтеграція» у педагогіці. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Соціально-педагогічна. 2013. Вип. 23(1). С. 48–57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkp_sp_2013_23(1)__8
7. Кіпаренко О. Сенсорна інтеграція як метод корекції розладів у дітей. Проблеми сучасної психології. 2020. Вип. 49. С. 152–176. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.
8. Молчанов Д. Теорія сенсорної інтеграції Джин Айрес та її застосування у дитячій нейрореабілітації. Здоров’я України. 2012. № 4. С. 42. URL: http://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2012_Nevro_4/42-43.pdf
9. Скрипник Т.В. Сенсомоторна інтеграція як основа успішного навчання дитини з аутизмом : метод. рек. Київ, 2017. 42 с.
10. Watling R. Immediate Effect of Ayres’s Sensory Integration–Based Occupational Therapy Intervention on Children with Autism Spectrum Disorders. The American Journal of Occupational Therapy. 2007. С. 574–583. https://doi.org/10.5014/AJOT.61.5.574.

Ігор Княжев ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 121-125.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-15

Ігор Княжев,
аспірант кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https//orcid.org/0009-0005-5754-9621

 

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Цифрові технології, що стають потужним інструментом змін у різних сферах суспільства, мають ключове значення для модернізації вищої освіти в Україні. Запит на впровадження зазначених технологій зумовлений процесами євроінтеграції України та відповідає вимогам і стандартам, встановленим у документах Європейського Союзу. Ці технології відображають прагнення країни до інтеграції в європейську освітню спільноту та зорієнтовані на адаптацію до загальних європейських принципів розвитку освіти, зокрема в контексті цифровізації та інноваційних підходів до освітнього процесу. У статті доведено, що впровадження таких інновацій в освітній процес закладів вищої педагогічної освіти відкриває нові можливості для студентів і викладачів, дозволяючи підвищити ефективність навчання, зробити його більш доступним та інтерактивним. Здійснений у статті аналіз сучасних підходів до цифровізації вищої педагогічної освіти підтверджує їх значущість для підготовки висококваліфікованих педагогів, здатних працювати в умовах цифрового освітнього середовища та активно інтегрувати інноваційні технології в освітній процес. У статті схарактеризовано ключові цифрові інструменти та платформи, що застосовуються в освітньому процесі закладів вищої освіти для формування професійних компетентностей майбутніх педагогів. Проаналізовано можливості систем управління навчанням, інтерактивних онлайн-платформ і спеціалізованих цифрових середовищ у забезпеченні синхронних та асинхронних форм навчання, розвитку комунікації й співпраці суб’єктів освітнього процесу. Особливу увагу приділено досвіду впровадження інноваційних цифрових рішень у межах міжнародного проєкту MoPED (Erasmus+), зокрема використанню інтерактивних освітніх екосистем, що сприяють практико-орієнтованій професійній підготовці та професійному становленню майбутніх педагогів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійна підготовка, освітній процес, заклади вищої освіти, майбутні педагоги, технології, цифрові технології, професійна компетентність, цифровізація, цифрове освітнє середовище, інноваційні підходи

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
1. Биков В.Ю., Спірін О.М., Пінчук О.П. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Неперервна професійна освіта ХХІ століття: вісник Кафедри ЮНЕСКО. 2020. № 1. С. 27–36. https://doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.27-36.
2. Богданова І.М. Аналіз особливостей процесу інноватизації підготовки майбутніх соціальних педагогів. Наука і освіта. 2014. № 10. С. 30–33.
3. Гринько В.О., Кошелєв О.Л. Цифрові технології в гуманістичному дискурсі навчання майбутніх учителів : методичний посібник ; за заг. ред. проф. М.П. Лещенко. Слов’янськ : Вид-во Б.І. Маторіна, 2019. 124 с.
4. Гуревич Р.С, Кадемія М.Ю., Опушко Н.Р., Ільніцька Т.С., Плахотнюк Г.М. Роль цифрових технологій навчання в епоху цивілізаційних змін. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2021. Т. 62. С 28–38. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-62-28-38.
5. Кундис Р.Ю., Дмитрієнко О.О., Бойченко С.В. Цифрові технології в професійній підготовці педагогічних працівників закладів вищої освіти. Академічні візії. 2023. № 16. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7665825
6. Листопад О. Підготовка майбутніх вихователів до використання інноваційних технологій в закладах дошкільної освіти. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2019. № 2(65). С. 183–189.
7. Литвинова С.Г. Теоретико-методичні основи проєктування хмароорієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу : дис. ... д-ра пед. наук. Київ, 2016. 469 с.
8. Моторіна В.Г., Дем’яненко О.О., Марущак О.В. Аналіз впливу цифрових технологій на якість вищої освіти в Україні в умовах глобальних викликів. Педагогічна академія: наукові записки. 2024. № 10. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.13846988.
9. Олексюк В.П. Теоретико-методичні основи проєктування адміністрування та використання хмаро орієнтованого середовища навчання майбутніх учителів інформатики : дис. … д-ра пед. наук. Київ, 2023. 467 с.
10. Ткачов С.І., Ткачова Н.О., Щебликіна Т.А. Реалізація індивідуальної траєкторії навчання здобувачів вищої освіти у цифровому середовищі. Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика. Харків, 2022. С. 190–193.
11. Ткаченко Л.П., Плетеницька Л.С., Алексєєва О.Р. Роль цифрових технологій у формуванні компетентностей майбутніх педагогів в умовах Нової української школи. Педагогічна академія: наукові записки. 2024. № 7. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.12592609.
12. Apata O.E. ChatGPT in Higher Education: A Systematic Review of Opportunities, Percepti, ns, and Challenges. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=5456094
13. Bahrini A., Khamoshifar M., Abbasimehr H., Riggs R. J., Esmaeili M., Majdabadkohne R. M., Pasehvar M. ChatGPT: Applications, Opportunities, and Threats. 2023 systems and information engineering design symposium (SIEDS). IEEE. 2023. Р. 274–279.
14. Bell D. Cyberspace/Cyberculture. International Encyclopedia of Human Geography. 2009. Р. 468–472. https://doi.org/10.1016/B978-008044910-4.00937-8.
15. Castells M. et al. The Mobile Communication Society. 2004. URL: http://hack.tion.free.fr/textes/MobileCommunicationSociety.pdf
16. Hess Matt, Benlian, & Wiesböck. Options for Formulating a Digital Transformation Strategy. MIS Quarterly Executive. 2016. № 15(2). Р. 123–139. https://doi.org/10.1177/009365093020003003.
17. Van Dijk J.A.G.M. Communication networks and modernization. Communication Research. 1993. № 20(3). Р. 384–407. https://doi.org/10.1177/009365093020003003.
18. Zadorina O., Hurskaya V., Sobolyeva S., Grekova L., Vasylyuk-Zaitseva S. The role of artificial intelligence in creation of future education: possibilities and challenges. Futurity education. 2024. Vol. 4, № 2. P. 163–185. DOI: https://doi.org/10.57125/FED.2024.06.25.095.

Микола-Олег Єршов ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ СОЦІОГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ ТА АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 109-120.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-14

Микола-Олег Єршов,
доктор філософії в галузі освітніх/педагогічних наук,
директор ТОВ «Український центр дуальної освіти»,
вул. Мала Бердичівська,17, м. Житомир, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6839-622X

 

ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ СОЦІОГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ ТА АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

АНОТАЦІЯ:

В умовах геополітичної нестабільності зростає потреба формування у молоді світоглядних компетентностей, що є фундаментом для ефективної реалізації академічної свободи та відповідального вибору особистості. Проте аналіз результатів опитування випускників і студентів (2025) свідчить про системний розрив між декларативними цілями та практикою: понад 37% респондентів не мали реального вибору дисциплін, а 58% не задоволені якістю соціогуманітарної підготовки через її формалізм. Необхідність подолання цієї імітаційної моделі та посилення ролі соціогуманітарних наук у підготовці суб’єктного, критично мислячого фахівця зумовлює актуальність даного дослідження. Мета статті – виявити й охарактеризувати зв’язок між соціогуманітарною освітою та академічною свободою. У роботі було використано низку методів: інформаційно-пошуковий аналіз публікацій із наукометричних баз – для вивчення стану дослідженості проблеми; контент-аналіз – для систематичної обробки інформації і виявлення частоти вживання ключових понять; контекстний аналіз – для вивчення академічної свободи у нерозривному зв’язку з конкретними соціокультурними, політичними та історичними обставинами, що визначають трансформацію змісту соціогуманітарної освіти; філософсько-соціальний аналіз джерельної бази – для дослідження феноменів «академічна свобода» й «соціогуманітарна освіта» через призму філософських питань про природу, розвиток, цінності й закони суспільства; порівняння й узагальнення – для зіставлення зарубіжного й вітчизняного дискурсів; аналіз сучасних моніторингових досліджень, аналітичних звітів, результатів авторського онлайн-опитування випускників і здобувачів українських закладів вищої освіти – для оцінювання стану академічної свободи й соціогуманітарної освіти у вітчизняних закладах освіти. Застосування означених методів дало змогу отримати наступні результати: проаналізовано публікації, отримані завдяки моніторингу наукових баз даних НРАТ, Google-Академія, видавництва Taylor & Francis; здійснено аналіз освітніх програм різних рівнів на наявність у них соціогуманітарної компоненти; проведено опитування випускників і здобувачів вищої освіти та виявлено їх погляди щодо академічної свободи та якості соціогуманітарної підготовки студентської молоді до життя; розроблено алгоритм моніторингу гуманітаризації освітніх програм і чек-лист для експертів. Узагальнення отриманих результатів дає можливість зробити наступні висновки: маргіналізація соціогуманітарної освіти та зниження рівня академічної свободи є взаємозумовленими процесами, що утворюють єдину динамічну систему; якісна гуманітарна підготовка формує середовище для реалізації свободи вибору, тоді як академічна автономія є необхідною умовою для розвитку змісту та етики самої освіти; баланс цих елементів впливає на інтелектуальну стійкість суспільства та його здатність до критичної саморефлексії в умовах воєнних викликів. Закладам освіти запропоновано інструментарій для самостійного оцінювання своїх освітніх програм щодо реального забезпечення академічної свободи і підвищення якості соціогуманітарної підготовки майбутніх фахівців.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

вища освіта, соціогуманітарна освіта, свобода вибору, академічна свобода, академічна автономія, освітня програма

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
1. Давидова Н. Академічна свобода та автономія закладу освіти: межі здійснення. Підприємництво, господарство і право, 2018. Вип. 6. С. 21–24. URL: http://pgpjournal.kiev.ua/archive/2018/6/5.pdf
2. Дослідження щодо готовності педагогічних працівників до реалізації Концепції Нової української школи: аналітичний звіт. Інститут освітньої аналітики. Міністерство освіти і науки України. 2020. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/13.-Teachers_Report_2020.pdf
3. Дослідження щодо потреб опорних закладів освіти: оперативна інформація. Міністерство освіти і науки України. Інститут освітньої аналітики. 2020. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/Operational_information_Research_on_the_hub_schools-_needs_2020.pdf.
4. Загальнодержавне моніторингове дослідження впровадження реформи НУШ: аналітична довідка. Міністерство освіти і науки України. Інститут освітньої аналітики. 2020. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/Uprovadzhennya-NUSH_2020.pdf
5. Заєць С.В. Академічна свобода в університетах України: стан та шляхи зміцнення. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка. 2023. Вип. 1. С. 33–41. https://doi.org/10.54929/pmtp-2023-1-02-03
6. Звіт за результатами дослідження «Участь молоді та стан молодіжних організацій під час війни». 2025. URL: https://drive.google.com/file/d/13mdS_Q4WjURNRoRVnBhKYc4XclJNFinK/view
7. Лобур М. та ін. Освітньо-наукова програма «Комп’ютерні науки» другого (магістерського) рівня вищої освіти. Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2023. 24 с. https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/program/17497/122-mag-kn-2024.PDF
8. Лозовий В.С. Суспільні науки в контексті модернізації освітньої системи в Україні. Національний інститут стратегічних досліджень2017, 26 листопада. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/suspilninauki-v-konteksti-modernizacii-osvitnoi-sistemi-v
9. Маслова Н. Г. Конституційно-правові засади академічної свободи в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.02 / Маслова Наталія Григорівна. Харків, 2013. 220 с.
10. Медиковський М.О. та ін. Освітньо-наукова програма третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 122 Комп’ютерні науки галузі знань 12 Інформаційні технології. Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2021. 16 с. https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/program/12423/onp-2021-asp-122.PDF
11. Результати моніторингових досліджень. Міністерство освіти і науки України. Інститут освітньої аналітики, 2020. URL: https://iea.gov.ua/naukovo-analitichna-diyalnist/analitika/rezultati-monitoringovih-doslidzhen/
12. Савчин M. Академічна свобода та індивідуальне право на розвиток (на формування та обмін світом ідей). Наукові нотатки університету. 2019. Вип. 19 (1–2 (69–70). С. 6–26. https://doi.org/10.37491/UNZ.69-70.1
13. Свиридов К. О. Соціально-політична активність студентів у контексті державної політики. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2014. Вип. 2(70). С. 344–352. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001119540
14. Яковина В. С. та ін. Освітньо-професійна програма «Комп’ютерні науки (системи штучного інтелекту)». Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2024. 26 с. URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/program/17191/122-bak-knsshi-opp-2025.PDF
15. Berube M., Rute J. The humanities, higher education, and academic freedom: Three necessary arguments – A forum. Arts and Humanities in Higher Education. 2016. Vol. 15, № 2. https://doi.org/10.1177/1474022216634699
16. Bonn Declaration on Freedom of Scientific Research. 20 October 2020. URL: https://www.humboldt-foundation.de/fileadmin/user_upload/Bonn_Declaration_en_final.pdf
17. Darian-Smith Е. Policing Higher Education. The Antidemocratic Attack on Scholars and Why It Matters. Baltimore : Johns Hopkins University Press, 2025a. URL: https://muse.jhu.edu/pub/1/oa_monograph/book/126855/pdf
18. Darian-Smith Е. The global attack on academic freedom: the limits and potentials of international law. London Review of International Law. 2025. Vol. 13. P. 135–145. https://doi.org/10.1093/lril/lraf012
19. Kinzelbach K., Lindberg S. I., Lott L., Spannagel J. Academic Freedom Index Update 2023. Gothenburg : V-Dem Institute, University of Gothenburg, 2023. https://doi.org/10.25593/opus4-fau-21630
20. Melnychuk O. F. Academic freedom: doctrinal and legislative scopes. Yearly journal of scientific articles Almanac of law. 2020. Vol. 11. P. 63–69. https://doi.org/10.33663/2524-017X-2020-11-11
21. Recommendation concerning the Status of Higher-Education Teaching Personnel. Paris : UNESCO, 11 November 1997. URL: https://www.unesco.org/en/legalaffairs/recommendation-concerning-status-higher-educationteaching-personnel
22. Romanowski M. H., Karkouti I. M. United States accreditation in higher education: does it dilute academic freedom. Quality in Higher Education. 2022. Vol. 30, № 1. P. 97–111. https://doi.org/10.1080/13538322.2022.2127165
23. Rome Ministerial Communiqué. EHEAROME2020, 19 November. URL: https://ehea2020rome.it/storage/uploads/5d29d1cd-4616-4dfe-a2af-29140a02ec09/BFUG_Final_Draft_Rome_Communique-link.pdf
24. Ruan N. Accumulating academic freedom for intellectual leadership: Women professors' experiences in Hong Kong. Educational Philosophy and Theory. 2021. Vol. 53, № 11. P. 1097–1107. https://doi.org/10.1080/00131857.2020.1773797
25. The Declaration on Academic Freedom and Autonomy of Institutions of Higher Education., 10 September 1988. URL: http://www.ace.ucv.ro/pdf/lima.pdf
26. The International Council for Philosophy and Human Sciences (CIPSH). Humanities Arts and Societi. 2020. URL: https://humanitiesartsandsociety.org/magazine/theinternational-council-for-philosophy-and-human-sciences/
27. Wallach Scott J. Academic Freedom & the Politics of the University. Daedalus. 2024. Vol. 153, № 3. P. 149–165. https://doi.org/10.1162/daed_a_02095
28. Woodman S., Pringle T. Differentiating risks to academic freedom in the globalised university in China. Philosophy & Social Criticism. 2022. Vol. 48, № 4. P. 642–651. https://doi.org/10.1177/01914537221092176
©2026 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.