// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 167-173.

Тетяна Шостачук,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри образотворчого мистецтва та дизайну,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4542-2835

РОЗВИТОК ПОЛЬСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ЗМІН ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ (1989–2000 РР.)

У статті представлено теоретичний аналіз періоду «концептуалізації й фундаменталізації» польської педагогіки культури (1989–2000 рр.). Дослідження спрямовано на виявлення механізмів реституції гуманістичної традиції в умовах демократичного перелому, деідеологізації освіти та пошуку нових аксіологічних орієнтирів у межах європейського освітнього простору. Для досягнення мети було використано комплекс взаємодоповнювальних методів: історико-педагогічний аналіз (для простеження еволюції концепцій польських авторів), компаративний метод (для зіставлення ідеологічно-закритої та теоретично-відкритої моделей педагогіки (за С. Волошиним)), герменевтичний метод (для інтерпретації наукових праць Я. Гайди та Б. Суходольського в контексті соціокультурного перелому) і системний підхід, який дозволив розглянути педагогіку культури як цілісну систему обов’язків і цінностей, що забезпечують духовну ідентичність людини. Вперше системно проаналізовано роль Люблінської школи Я. Гайди в подоланні кризи легітимізації педагогічної науки. Обґрунтовано статус педагогіки культури як «навігатора» в умовах «глобального села», що дозволяє гармонізувати технічний прогрес із духовним саморозвитком особистості. Встановлено, що злам 1989 року спричинив епістемологічний розрив, який вимагав відмови від соціалістичної доктрини на користь методологічного плюралізму. С. Волошин обґрунтував перехід до «відкритої» педагогіки, а Б. Суходольський визначив ситуацію як «втрату стабільної точки опори», що зумовило радикальну реконструкцію виховання. Доведено, що інтеграція Польщі до європейського простору актуалізувала звернення до «абсолютних цінностей» та «трагічного гуманізму» (І. Войнар) як засобів захисту людини від цивілізаційного обміління. Педагогіка культури на межі тисячоліть трансформувалася в самостійну галузь, яка через залучення до культурної спадщини забезпечує формування активного реципієнта, здатного до творчої реалізації в умовах постмодерної невизначеності.

педагогіка культури, системна трансформація, європейська інтеграція, аксіологія, відкрита педагогіка, ідентичність, культурні цінності, виховання

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 159-166.

Богдан Швець,
викладач кафедри іноземних мов і перекладу
гуманітарно-мистецького факультету
Державного некомерційного підприємства Національний університет «Київський авіаційний інститут»,
просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна
ORCID ID: https//orcid.org/0009-0009-7713-043X

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КОРПУСНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ЦИФРОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ

У статті розглядаються результати дослідження методичного забезпечення цифрової підготовки майбутніх філологів засобами корпусної лінгвістики. Актуальність проблеми зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у професійній підготовці студентів та недостатньо розробленою методичною базою використання корпусних інструментів у вищій освіті. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення системи застосування корпусних інструментів для формування мовно-аналітичних, дослідницьких і цифрових компетентностей здобувачів вищої освіти. Застосовано методи аналізу та систематизації наукових джерел, порівняльно-аналітичний метод, а також методи теоретичного моделювання, системного узагальнення та прогнозування. Дослідження передбачало вивчення функціональних можливостей конкордансерів, частотних і колокаційних модулів, а також інструментів аналізу граматичних, лексико-семантичних і стилістичних структур. Особлива увага приділялася оцінюванню потенціалу цифрових інструментів для розвитку навичок data-driven learning та критичного аналізу мовних явищ. Результати дослідження демонструють, що інтеграція корпусних інструментів у навчальний процес сприяє розвитку дослідницької автономії, критичного мислення, мовно-аналітичних і практичних цифрових компетентностей майбутніх філологів. Запропонована методика забезпечує системне поєднання теоретичних знань із практичною діяльністю студентів, сприяє підвищенню якості підготовки до науково-дослідницької та професійної діяльності та відповідає сучасним освітнім стандартам і принципам DigCompEdu. Практична значимість дослідження полягає у формуванні методичного комплексу для ефективного використання корпусних ресурсів у вищій освіті та підвищенні компетентності викладачів у цифровому навчанні.

корпусні інструменти, цифрова підготовка, майбутні філологи, data-driven learning, цифрова компетентність, методика навчання, лінгвістичний аналіз, дослідницька автономія, компетентнісний підхід

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 154-158.

Наталія Ситайло,
викладач кафедри англійської мови технічного спрямування № 1,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
Берестейський проспект, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7696-1110

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Статтю присвячено дослідженню викликів та перспектив, пов’язаних із цифровою трансформацією вивчення англійської мови професійного спрямування, зокрема переходом від друкованих словників до сучасних онлайн-платформ. Стрімкий розвиток цифрових інструментів, як-от Skell та YouGlish, суттєво змінив процес опанування спеціалізованої лексики в галузях інженерії, медицини, бізнесу, права та технологій. Незважаючи на численні переваги цифрової епохи, зокрема швидкість доступу до інформації та можливість практичного застосування лексичних одиниць у контексті, цифрові перетворення супроводжуються новими труднощами, серед яких інформаційне перенавантаження, нерівний доступ до технологій та недостатній рівень цифрової грамотності студентів. З огляду на недостатню розробленість методичних підходів до ефективного використання сучасних онлайн-ресурсів у процесі навчання англійської мови професійного спрямування, у статті здійснено комплексний огляд переваг та недоліків різних типів лексичних ресурсів. Особливу увагу приділено ролі аутентичних прикладів, мультимодального навчального контенту, регулярного оновлення даних і можливостей удосконалення вимови. Ця стаття націлена на викладачів англійської мови професійного спрямування, які прагнуть оптимізувати освітній процес в умовах цифрової трансформації.

англійська мова професійного спрямування, цифрові інструменти, Skell, YouGlish, спеціалізована лексика, цифрове навчання

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 145-153.

Тетяна Пономаренко,
доктор філософії у галузі психології,
завідувачка кафедри права та соціально-поведінкових наук,
Відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти
"Відкритий міжнародний університет розвитку людини
"Україна" Білоцерківський інститут економіки та управління,
пров. 2-й Героїв Крут, 42, м. Біла Церква, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0949-1611

Наталія Пасічник,
кандидат історичних наук, доцент,
доцент кафедри філософських та політичних наук,
Білоцерківський національний аграрний університет,
Соборна площа, 8/1, м. Біла Церква, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-1694-9906

Марина Бухенська,
магістр з фінансів,
начальник навчального відділу,
Відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти
"Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Білоцерківський інститут економіки та управління,
пров. 2-й Героїв Крут, 42, м. Біла Церква, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-3893-4216

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У НАВЧАННІ: ІНСТРУМЕНТ ТА ЗАГРОЗА ДЛЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

У статті проведено комплексне дослідження ставлення студентської молоді до принципів академічної доброчесності в умовах стрімкої цифровізації вищої освіти та активного впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). Актуальність роботи зумовлена трансформацією освітнього ландшафту, де інструменти ШІ одночасно виступають як потужний засіб персоналізації навчання та як серйозний виклик етичним нормам і стандартам якості знань. Проаналізовано теоретичні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо балансу між інноваціями та академічною етикою. Розглянуто ключові можливості, які відкриває ШІ (адаптивне навчання, доступність, підтримка викладачів), та ідентифіковано основні загрози (плагіат, зниження критичного мислення, етична упередженість алгоритмів). Особливу увагу приділено нормативному регулюванню, зокрема рекомендаціям МОН України та європейським принципам етичного ШІ (AI HLEG). Емпіричну базу дослідження склали результати опитування 201 студента, проведеного восени 2025 року. Встановлено, що понад 80% респондентів використовують ШІ у навчанні, переважно для пошуку ідей (72%) та стилістичного корегування текстів (46%). Виявлено, що 88% студентів не вважають використання ШІ порушенням доброчесності, якщо він виконує допоміжну роль. Проте, результати демонструють високий рівень усвідомлення ризиків: 68% опитаних побоюються зниження самостійності, а 64% – втрати навичок критичного мислення. За критерієм Фішера встановлено статистично значущі відмінності у використанні ШІ між студентами різних форм навчання(φемп. = 5,66; р ≤ 0,01) за відсутності гендерних відмінностей(φемп. = 1,332). Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розробки інституційних політик закладів вищої освіти, спрямованих на формування культури відповідального використання ШІ. Зроблено висновок про необхідність переходу від стратегій заборони до стратегій інтеграції ШІ в освітній процес із чітким дотриманням етичних рамок та розвитком інтелектуальної ініціативи здобувачів.

штучний інтелект, академічна доброчесність, студенти, вища освіта, освітній процес, цифровізація освіти, науково-дослідницька діяльність студентів, етика штучного інтелекту, критичне мислення