2026-1-doc

Оксана Даниско, Сергій Хлібкевич ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВАРІАТИВНОГО МОДУЛЯ «COOL GAMES» ЯК ІННОВАЦІЙНОГО ЗАСОБУ ФІЗИЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 103-108.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-13

Оксана Даниско,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри теорії й методики фізичного виховання, адаптивної та масової фізичної культури,
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4040-562X

Сергій Хлібкевич,
доктор філософії (PhD) у галузі освіти,
асистент кафедри теорії й методики фізичного виховання, адаптивної та масової фізичної культури,
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0866-6021

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВАРІАТИВНОГО МОДУЛЯ «COOL GAMES» ЯК ІННОВАЦІЙНОГО ЗАСОБУ ФІЗИЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

АНОТАЦІЯ:

У статті обґрунтовано педагогічний потенціал варіативного модуля «Cool Games» як інноваційного засобу комплексного розвитку фізичних, соціально-комунікативних та особистісних якостей учнів 5–6 класів у процесі фізичного виховання в умовах реалізації концепції Нової української школи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переорієнтації фізичного виховання з нормативно-функціональної моделі на компетентнісну, що передбачає формування здатності учнів до ефективної взаємодії, саморегуляції, креативності та відповідальної поведінки в соціальному середовищі. Здійснено аналіз сучасних підходів до використання інноваційних ігрових технологій у фізичному вихованні учнів адаптаційного циклу навчання та обґрунтовано доцільність розгляду варіативного модуля «Cool Games» як цілісної педагогічної технології, що поєднує рухову активність із комунікативними, когнітивними та емоційно-вольовими завданнями. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено ефективність упровадження варіативного модуля «Cool Games» у процес фізичного виховання учнів 5–6 класів. Педагогічний експеримент проведено за участю 56 школярів, поділених на експериментальну та контрольну групи. Використано педагогічне тестування, анкетування, спостереження, експертне оцінювання і методи математичної статистики. Формувальний етап передбачав систематичне використання командних ігрових естафет, варіативність змісту та умов виконання завдань, змішаний за статтю склад команд і створення ситуацій педагогічної невизначеності. Результати дослідження засвідчили статистично значуще покращення показників фізичного, соціально-комунікативного, когнітивно-креативного та емоційно-вольового розвитку учнів експериментальної групи порівняно з контрольною. Отримані результати підтверджують ефективність варіативного модуля «Cool Games» як інструменту реалізації компетентнісної парадигми фізичного виховання та обґрунтовують доцільність його впровадження в освітню практику закладів загальної середньої освіти.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

фізична культура, Нова українська школа, інновації, варіативний модуль, командні рухливі ігри, Cool Games, фізичні якості, соціально-особистісний розвиток, педагогічні технології

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Денисенко Н., Северіна Л. Особистісно-зорієнтоване фізичне виховання. Розробка уроків за стандартом НУШ (проектуємо разом), (Серія 2) : навч.-метод. посіб.- практикум для студ. : спец. 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)». Луцьк : ПП Мажула Ю. М., 2023. 121 с.
2. Каліберда О., Мельников А. Сучасні форми спортивно-масової роботи серед учнівської молоді. Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення. 2024. С. 82–91. URL: https://journals.uran.ua/hdafk-tmfv/article/view/307554
3. Ковальчук Н. Проблематика використання варіативних модулів з предмету «Фізична культура». Фізична активність і якість життя людини : зб. тез доп. ІХ Міжнар. наук.-практ. конф., 12–13 черв. 2025 р. ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 2025. С. 95–96. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/28607/3/kovalchuk_2025.pdf
4. Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти / О.С. Педан та ін. ; затв. Наказом М-ва освіти і науки України від 17.08.2022 № 752. 291 с.
5. Сичов С., Сиротинська О. Зміцнення психічного здоров’я здобувачів вищої освіти засобами фізичної активності. Наука і освіта. 2025. № 1. С. 92–96. https:// doi.org/10.24195/2414-4665-2025-1-11.
6. Сороколіт Н.С., Римар О.В., Ханікянц О.В. Позакласний спортивно-масовий захід «Сool Games» як нововведення у розвитку фізичних якостей школярів. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2024. № 43. С. 42–48. https://doi.org/10.15330/fcult.43.43-49.
7. Чистякова М.О. Особливості організації рухової діяльності у закладах загальної середньої освіти. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів. Кам’янець-Подільський : К-ПНУ ім. І. Огієнка, 2022. № 21. С. 360–362. URL: https://science.kpnu.edu.ua/naukovipratsi-vykladachiv/
8. COOL GAMES : методичні матеріали, 2021. URL: https://sportgart.com.ua/doc/metodychka-2_compressed.pdf 9. Azzarito L., Ennis C. D. A Sense of Connection: Toward Social Constructivist Physical Education. Sport, Education and Society. 2003. Vol. 8. № 2. P. 179–197. DOI: https://doi.org/10.1080/13573320309255.
10. Brock S.J., Rovegno I., Oliver K.L. The influence of student status on student interactions and experiences during a sport education unit. Physical Education and Sport Pedagogy. 2009. № 14 (4). P. 355–375. https://doi.org/10.1080/17408980802400494.

Kinga Golubińska, Ren Płoszaj, Laura Piecha, Piotr Kowzan, Daria Braszko COGNITIVE CARTOGRAPHY: MAPPING STUDENT NOTE-TAKING ACROSS DISCIPLINES

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 94-102.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-12

Кінга Голубінська,
аспірантка,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету
вул. проф. Марії Яніон, 3, 80-309 Гданськ, Польща,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-3243-4006

Рен Плошай,
аспірант,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету,
вул. проф. Марії Яніон 3, 80-309 Гданськ, Польща,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-9812-0067

Лаура Пієха,
аспірантка,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету,
вул. проф. Марії Яніон 3, 80-309 Гданськ, Польща,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-3545-8755

Пьотр Ковзан,
кандидат наук, доцент,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету
вул. проф. Марії Яніон 3, 80-309 Гданськ, Польща
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6506-8327

Дарія Брашко,
аспірантка,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету,
вул. проф. Марії Яніон 3, 80-309 Гданськ, Польща,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-6059-7315

КОГНІТИВНА КАРТОГРАФІЯ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ СПОСОБІВ КОНСПЕКТУВАННЯ СТУДЕНТІВ У РІЗНИХ ДИСЦИПЛІНАХ

АНОТАЦІЯ:

Проведено якісний аналіз способів ведення студентами конспектів з інженерних, медичних та соціальних наук з метою з’ясування того, як такі артефакти відображають епістемології відповідних дисциплін. Використовуючи завершені нотатки (n = 17 студентів; 617 сторінок) та короткі інтерв’ю, проаналізовано когнітивну структуру, афективні/естетичні маркери, а також соціальні можливості взаємодії. Інженерні нотатки були лінійними та монохромними, оптимізованими для застосування та складання іспитів; медичні – ґрунтувалися на використанні схематичних піктограм і порівняльних таблиць для запам’ятовування; нотатки з соціальних наук характеризувалися найбільшою різноманітністю, зокрема гумористичними елементами, ментальними карти та спільно створеними артефактами, що сприяли рефлексії. Результати навчання не були предметом аналізу; натомість конспектування інтерпретується як інформаційні практики та прояв розширеного пізнання. Отримані результати свідчать, що навчання має вийти за межі одноманітних звичок, заснованих на відтворенні, у бік адаптивних стратегій, що відповідають вимогам конкретних дисциплін і водночас сприяють розвитку метакогніції та спільного осмислення знань. У роботі запропоновано рекомендації щодо викладання конспектування як універсальної навички, необхідної впродовж усього життя.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

конспектування, ментальні карти, дисциплінарні епістемології, інформаційні практики, розширене пізнання, вища освіта

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Asyah S., Faradiba A., Bahri A. Systematic Literature Review: Using Mind Mapping to Improve Students’ Creative Thinking Abilities. Journal of Digital Learning and Distance Education. 2024. Vol. 3, No. 1. P. 921–929. DOI: https://doi.org/10.56778/jdlde.v3i1.269
2. Barta A., Fodor L. A., Tamas B., Szamoskozi I. The development of students critical thinking abilities and dispositions through the concept mapping learning method – A meta-analysis. Educational Research Review. 2022. Vol. 37. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2022.100481
3. Blaschke L. M. Heutagogy and lifelong learning: A review of heutagogical practice and self-determined learning. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2012. Vol. 13, No. 1. P. 56–71. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v13i1.1076
4. Braszko D., Golubińska K., Kierbedź N., Płoszaj R., Piecha L., Kowzan P. Kognitywna Kartografia: Mapowanie Studenckich Strategii Notowania we Wczesnej Edukacji. Parezja. 2025. Vol. 23, No. 1. P. 101–111. DOI: http://dx.doi.org/10.15290/parezja.2025.23.09
5. Buzan T. Mind Maps for Kids. London : Thorsons, 2004.
6. Buzan T. Genialna pamięć. Warszawa : Wydawnictwo JK, 2007.
7. Buzan T., Buzan B. The Mind Map Book: How to Use the Radiant Thinking to Maximize Your Brain’s Untapped Potential. London : Penguin Books Ltd., 1993.
8. Cañas A. J., Reiska P., Möllits A. Developing higher-order thinking skills with concept mapping: A case of pedagogic frailty. Knowledge Management & E-Learning. 2017. Vol. 9, No. 3. P. 348–365. DOI: https://doi.org/10.34105/j.kmel.2017.09.021
9. Chen X., Ruan K., Ju K. P., Yap N., Wang X. More AI Assistance Reduces Cognitive Engagement: Examining the AI Assistance Dilemma in AI-Supported Note-Taking. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction. 2025. Vol. 9, No. 7. P. 1–29. DOI: https://doi.org/10.1145/3757632
10. Clark A., Chalmers D. The extended mind. Analysis. 1998. Vol. 58, No. 1. P. 7–19. DOI: https://doi.org/10.1093/analys/58.1.7
11. Ditzler L., Klerkx L., Chan-Dentoni J. et al. Affordances of agricultural systems analysis tools: A review and framework to enhance tool design and implementation. Agricultural Systems. 2018. Vol. 164. P. 20–30. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2018.03.006
12. Gębuś D. Zastosowanie map myśli w procesie dydaktycznym: Mindmapping a weryfikacja efektów kształcenia z zakresu edukacyjnej analizy transakcyjnej. Edukacyjna Analiza Transakcyjna. 2014. No. 3. P. 139–151. DOI: https://doi.org/10.16926/eat.2014.03.08
13. Gibson J. J. The ecological approach to visual perception. Boston : Houghton Mifflin, 1979.
14. Gryboś M. Notatka na lekcjach języka polskiego: (nie)obecność – perspektywy – twórczość. Dydaktyka Polonistyczna. 2021. No. 7(16). P. 158–172. DOI: https://doi.org/10.15584/dyd.pol.16.2021.12
15. Hyerle D. Visual tools for transforming information into knowledge. 2nd ed. Thousand Oaks : Corwin Press, 2009.
16. Illeris K. Three Dimensions of Learning: Contemporary learning theory in the tension field between the cognitive, the emotional and the social. Malabar : Krieger Publishing Company, 2003.
17. Kaczor A. Zastosowanie mapy myśli w pracy z dziećmi w wieku wczesnoszkolnym. Społeczeństwo. Edukacja. Język. 2020. No. 12. P. 73–81. DOI: https://doi.org/10.19251/sej/2020.12(7)
18. Kanapathy S., Hamuzan H. A., Menon P., Woon Y. H. Gifted and Talented Students “Underachievement” and Intervention: A Case Study. European Journal of Education and Pedagogy. 2022. Vol. 3, No. 5. P. 114–122. DOI: https://doi.org/10.24018/ejedu.2022.3.5.453
19. Kinchin I. M., Möllits A., Reiska P. Uncovering types of knowledge in concept maps. Education Sciences. 2019. Vol. 9, No. 2. P. 131. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci9020131
20. Kowalikowa J. Notatka uczniowska jako tekst edukacyjny. Postscriptum Polonistyczne. 2012. Vol. 2, No. 10. P. 137–148.
21. Ministerstwo Edukacji i Nauki. Kilka rad dla czwartoklasistów: Jak napisać dobrą notatkę. URL: https://zpe.gov.pl/a/kilka-rad-dla-czwartoklasistow-jak-napisac-dobra-notatke
22. Polat Ö., Sezer T., Akyol N. A. Collaborative Learning with Mind Mapping in the Development of Social Skills of Children. Participatory Educational Research. 2022. Vol. 9, No. 1. P. 463–480. DOI: https://doi.org/10.17275/per.22.25.9.1
23. Radomski A. O zastosowaniu map myśli w nauce i edukacji. Kultura i Historia. 2019. No. 36. P. 1–16.
24. Sweller J. Cognitive load theory and individual differences. Learning and Individual Differences. 2024. Vol. 110. Article 102423. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lindif.2024.102423
25. Willingham D. T. Critical Thinking: Why Is It So Hard to Teach? Arts Education Policy Review. 2008. Vol. 109, No. 4. P. 21–32. DOI: https://doi.org/10.3200/AEPR.109.4.21-32
26. Yueh-Ren H., Bao-Yu C., Chien-Ming L., Edward Gao-Yi C. The distance between the humanities and medicine: Building a critical thinking mindset by interdisciplinary dialogue through mind mapping. Thinking Skills and Creativity. 2023. Vol. 50. Article 101420. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101420
27. Zahedi M., Heaton L. Mind mapping as a tool, as a process, as a problem/solution space. Proceedings of the 18th International Conference on Engineering and Product Design Education. Aalborg, Denmark, 2016. P. 166–171.
28. Zhong H., Han Z., Hansen P. A systematic review of information practices research. Journal of Documentation. 2022. Vol. 79, No. 1. P. 245–267. DOI: https://doi.org/10.1108/JD-02-2022-0044

Кирило Гаращук ВИКОРИСТАННЯ КАРТОК PECS ЯК ЗАСОБУ ПІДТРИМКИ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. –89-93.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-11

Кирило Гаращук,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри англійської мови
з методиками викладання у дошкільній та початковій освіті,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https//orcid.org/0000-0003-4518-3114

ВИКОРИСТАННЯ КАРТОК PECS ЯК ЗАСОБУ ПІДТРИМКИ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядається можливість використання системи альтернативної комунікації PECS (Picture Exchange Communication System) у процесі навчання англійської мови. Визначено сутність, етапи та педагогічний потенціал цього методу. Метою дослідження є визначення ефективності використання карток PECS як засобу підтримки іншомовної комунікативної діяльності учнів початкової школи в умовах інклюзивного навчання. Методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення наукових джерел із проблеми використання альтернативної та додаткової комунікації (AAC), зокрема карток PECS, у процесі навчання іноземних мов; порівняння наукових підходів вітчизняних і зарубіжних дослідників з метою обґрунтування педагогічної доцільності застосування карток PECS у початковій школі; педагогічне спостереження за навчальною діяльністю учнів під час уроків англійської мови; бесіди з учителями та асистентами вчителя; аналіз продуктів навчальної діяльності учнів. Проаналізовано доцільність упровадження карток PECS в освітній процес, зокрема під час формування лексичних, граматичних і комунікативних навичок учнів. Доведено, що застосування карток PECS сприяє розвитку мовленнєвої активності, формуванню позитивної мотивації до навчання, а також створенню інклюзивного освітнього середовища.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

PECS, англійська мова, інклюзивна освіта, комунікація, альтернативні методи навчання, розвиток мовлення

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бондар О. Особливості використання інформаційних технологій майбутніми вчителями іноземної мови у професійній діяльності. Комплексний підхід до модернізації науки: методи, моделі та мультидисциплінарність: матеріали II Міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 3 березня, 2023 р. ; Міжнародний центр наукових досліджень. Вінниця : Європейська наукова плат-форма, 2023. С. 166–167. https://doi.org/10.36074/mcnd-03.03.2023.
2. Колупаєва А.А., Таранченко О.М. Інклюзія: покроково для педагогів : навчально-методичний посібник. Серія «Інклюзивна освіта». Київ, 2023. 232 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/739317/1/Kolupaeva.Taranchenko. Inclusia.Pokrokovo.pdf
3. Кравченко І.О. Інклюзивні підходи у викладанні англійської мови. Іноземні мови в школі. 2021. № 4. С. 15–19.
4. Литвин Н.М. Використання альтернативних засобів комунікації у роботі з дітьми з особливими потребами. Корекційна педагогіка. 2019. № 3. С. 24–28.
5. Тарасун В. Аутологія: теорія і практика. Київ : «Вадекс», 2018. 590 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/714863/1/%D0%90%D0%A3%D0%A2%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%86%D0%AF.pdf
6. Allen K.E., Cowdery G.E. The exceptional child: Inclusion in early childhood education (8th ed.). Stamford, CT: Cengage Learning. 2015.
7. Beukelman D., Mirenda P. Augmentative and Alternative Communication. 2013.
8. Bondy A., Frost L. The Picture Exchange Communication System. Pyramid Educational Consultants. 1998. https://doi.org/10.1055/s-2008-1064055.
9. Bondy A., & Frost L. A picture’s worth: PECS and other visual communication strategies in autism (2nd ed.). 2001. Woodbine House. https://doi.org/10.1080/07317107.2012.684657.
10. Bondy A., Frost L. The Picture Exchange Communication System. Behavior Modification. 2001. № 25. Р. 725–744. http://dx.doi.org/10.1177/0145445501255004.
11. Hodgdon L. Visual Strategies for Improving Communication. 1995.
12. Krashen S. Principles and Practice in Second Language Acquisition. 1982.

Катерина Галацин, Алла Фещук ІННОВАЦІЙНІ ОНЛАЙН-ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 83-88.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-10

Катерина Галацин,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри англійської мови технічного спрямування № 2,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
Берестейський проспект, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https//orcid.org/0000-0003-3297-8284

Алла Фещук,
викладач кафедри англійської мови технічного спрямування № 2,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
Берестейський проспект, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https//orcid.org/0000-0003-3683-099X

ІННОВАЦІЙНІ ОНЛАЙН-ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність проблеми зумовлена тим, що в період глобалізаційних та інтеграційних процесів, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, необхідною є підготовка таких фахівців технічного профілю, які, оперуючи різними інформаційно-комунікативними технологіями, вміло оперують професійною лексикою, популяризують досягнення української науки на європейському та світовому рівні, організовуючи англомовну комунікацію з представниками різних країн. Водночас у практиці вищої технічної освіти недостатньо обґрунтовано педагогічний потенціал інноваційних онлайн-інструментів саме для формування англомовної комунікативної компетентності магістрів інженерних спеціальностей. Мета статті полягає в обґрунтуванні інноваційних онлайн-інструментів ефективного формування англомовної комунікативної компетентності в магістрів – майбутніх інженерів. Для реалізація мети розв’язано такі завдання: 1) визначити сутність і види онлайн-інструментів; 2) обґрунтувати специфіку використання інноваційних онлайн-інструментів під час викладання магістрам закладів вищої технічної освіти освітнього компонента «Практичний курс іноземної мови для наукової комунікації». Для обґрунтування основних положень статті використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, умовисновків та моделювання. У результаті дослідження уточнено поняття інноваційних онлайн-інструментів, які дозволяють суб’єктам освітнього процесу організовувати різноманітну взаємодію, забезпечуючи її інтерактивність, навчальне співробітництво і розвиток soft skills. Виявлено та обґрунтовано доцільність використання інноваційних онлайн-інструментів для ефективного формування англомовної комунікативної компетентності майбутніх інженерів: WebEx, GoToMeetin, Slack, MindMaps, Mural, Padlet, Dropbox, Trello, Playbuzz тощо. Запропоновано приклади застосування інноваційних онлайн-інструментів (Mural, Trello, Playbuzz) під час викладання освітнього компонента «Практичний курс іноземної мови для наукової комунікації (англійська)». Використання цих платформ у синхронному й асинхронному режимі сприяє ефективній організації командної роботи, виконанню проєктів, підготовці презентацій і ментальних карт, а також дає змогу оцінити сформованість мовленнєвих та професійних компетенцій. Інтеграція інтерактивних онлайн-інструментів у процес навчання магістрів технічних спеціальностей підвищує мотивацію до навчання, ефективність засвоєння англомовної термінології та розвиток міжособистісних навичок. Застосування онлайн-платформ забезпечує індивідуалізацію навчання та створює умови для формування висококваліфікованих фахівців з англомовною компетентністю. Подальші дослідження будуть спрямовані на експериментальне оцінювання впливу інноваційних онлайн-інструментів на рівень комунікативної компетентності майбутніх інженерів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

англомовна комунікативна компетентність, майбутні інженери, онлайн-інструменти, штучний інтелект

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Воробієнко П., Кузнєцова Г. Особливості викладання англійської мови на технічних факультетах у сучасних умовах. Наука і освіта. 2024. № 2. С. 12–18. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-2
2. Галацин К.О. Силабус освітнього компоненту «Практичний курс іноземної мови для наукової комунікації. Частина 1». 2025. URL: https://lnk.ua/LVbrjbRVy (дата звернення: 20.12.2025).
3. Галацин К.О., Фещук А.М., Ярошенко О.Л. Педагогічні умови ефективного формування англомовної комунікативної компетентності майбутніх інженерів. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип 44. Т. 1. С. 254–260. https://doi.org/10.24919/2308-4863/44-1-40
4. Гладун М.А., Сабліна М.А. Сучасні онлайн інструменти інтерактивного навчання як технологія співробітництва. Open educational e-environment of modern University. 2018. № 4. С. 33–43. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/view/125/170 (дата звернення: 21.12.2025).
5. Бартків О.С., Дурманенко Є.А., Дурманенко О.Л. Підготовка майбутніх педагогів до використання інноваційних технологій в освітньому процесі. Інноваційна педагогіка. 2023. № 58. С. 98–102. https://doi.org/10.32782/2663– 6085/2023/62.1.19
6. Єфімова О.М., Жицька С.А. Штучний інтелект у іншомовній підготовці студентів закладів вищої освіти. Новітні засоби навчання: проблеми впровадження та стандартизації. 2019. С. 212–225. URL: https://osvita.eeipsy.org/index.php/eeip/article/view/550 (дата звернення: 25.12.2025).
7. Про застосування англійської мови в Україні : Закон України від 04 червня 2024 р. № 3760-IX / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/3760-20
8. Мельник О.А., Озарко І.І. Фактори успішного вивчення англійської мови студентами немовних спеціальностей у закладах вищої технічної освіти. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2019. № VII (35). Issue 213. С. 42–47. https://doi.org/10.31174/SEND-HS2019-213VII35-09
9. Хомик А. Роль штучного інтелекту у процесі вивчення англійської мови майбутніми фахівцями з інформаційних технологій у закладах вищої освіти. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. Вип. 84. Т. 3. С. 303–309. URL: https://www.aphn-journal.in.ua/archive/84_2025/part_3/46.pdf (дата звернення: 28.12.2025).

Катерина Бровко ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМИ TEST ENGLISH ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 79-82.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-9

Катерина Бровко,
доктор філософії в галузі педагогіки,
старший викладач кафедри англійської мови та комунікації,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
вул. Левка-Лук’яненка, 13-Б, м. Київ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8572-9316

ВИКОРИСТАННЯ ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМИ TEST ENGLISH ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтеграції новітніх технологій у процес навчання іноземних мов в університетах для формування пізнавальної спрямованості студентів. Оскільки традиційні методи навчання не відповідають сучасним вимогам, важливим інструментом є використання онлайн-платформ, зокрема Test English. Означена платформа надає можливості для ефективного тестування знань, самостійної перевірки рівня володіння мовою, а також сприяє розвитку когнітивних і мовних навичок студентів завдяки інтерактивним методикам. Процес формування іншомовної компетентності в університетах має міждисциплінарний характер, що поєднує лінгвістичні знання, розвиток комунікативних і культурних компетенцій, а також сприяє готовності до професійної мобільності в глобалізованому світі. У контексті цифровізації освітнього процесу, онлайн-платформи стають важливим інструментом для забезпечення індивідуалізації навчання, інтерактивності, самостійності та розвитку цифрової грамотності студентів. Дослідження підкреслює значення застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для підвищення пізнавальної спрямованості студентів, формування мотивації до вивчення іноземної мови через інтерактивні завдання. Визначено, що інтеграція таких технологій у навчальний процес дає змогу створити середовище для відкритої комунікації та підтримки індивідуальних освітніх траєкторій. У статті розглянуто використання онлайн-платформи Test English як інструменту для розвитку пізнавальної спрямованості студентів у процесі вивчення іноземних мов, зокрема англійської. Зосереджено увагу на перевагах цієї платформи, таких як тестування рівня знань, доступ до автентичних матеріалів, тренування всіх мовних навичок, що забезпечує інтегрований підхід до навчання та стимулює критичне мислення і рефлексію. Зроблено висновок, що ефективне формування пізнавальної спрямованості вимагає використання інноваційних підходів, таких як ІКТ, що сприяють розвитку професійної компетентності, самостійності та критичного мислення студентів. Перспективи подальших досліджень пов'язані із здійсненням компаративного аналізу різних онлайн-платформ для вивчення іноземних мов з метою порівняння їхнього впливу на формування пізнавальної спрямованості студентів університету.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

пізнавальна спрямованість, студенти, університет, іноземна мова (ІМ), онлайн-платформи

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конєва М. З., Колтунова О. І. Практичні аспекти застосування сучасних онлайн-платформ у професійній підготовці майбутніх філологів англійської мови. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Іноземна філологія.Методика викладання іноземних мов». 2022. Вип. 95. С. 85–91. https://doi.org/10.26565/2786-5312-2022-95-11
2. Ланських О., Дернова А., Рябцева І. Роль інтерактивних платформ у вивченні іноземних мов. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 44. Т. 2. С. 18–23. https://doi.org/10.32843/2663– 6085/2022/44/2.3
3. Godwin-Jones R. Trends in Pedagogical Approaches to CALL. In: McCallum, L., Tafazoli, D. (eds) The Palgrave Encyclopedia of Computer-Assisted Language Learning. Palgrave Macmillan, Cham. 2025. https://doi.org/10.1007/978-3-031-51447-0_12-1
4. Basantes-Arias E. A., Caiza-Mora C. A., Barros-Levya M., & Cuero-González, O. V. Virtual platforms and its use to teach and learn English online. Ciencias de la Educación. 2022. 7(2), 707–723. DOI: http://dx.doi.org/10.23857/dc.v8i2.2671