2022-2-doc

Михайло Хорошуха, Анатолій Босенко, Сергій Іващенко, Ольга Буряк. Вплив різних груп крові на розвиток основних психічних функцій спортсменок 13–15 років Присвячується пам’яті професора Леоніда Прокоповича Сергієнка

// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 25-30.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-2-4

Михайло Хорошуха,
доктор педагогічних наук, кандидат медичних наук, доцент,
професор кафедри фізичної реабілітації та біокінезіології,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
вул. Тимошенка, 13-Б, м. Київ, Україна

Анатолій Босенко,
доктор педагогічних наук, кандидат біологічних наук, професор,
професор кафедри біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Сергій Іващенко,
доктор медичних наук, професор,
професор кафедри фізичної реабілітації та біокінезіології,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
вул. Тимошенка, 13-Б, м. Київ, Україна

Ольга Буряк,
старший викладач кафедри фізичної реабілітації та біокінезіології,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
вул. Тимошенка, 13-Б, м. Київ, Україна

ВПЛИВ РІЗНИХ ГРУП КРОВІ НА РОЗВИТОК ОСНОВНИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ СПОРТСМЕНОК 13–15 РОКІВ
Присвячується пам’яті професора Леоніда Прокоповича Сергієнка

АНОТАЦІЯ:

У статті досліджено вплив серологічних маркерів груп крові на розвиток основних психічних функцій (увага, сприйняття, мислення) дівчат-спортсменок 13–15 років. Мета статті – проаналізувати та узагальнити дані наших наукових досліджень, які стосуються впливу серологічних маркерів груп крові на розвиток основних психічних функцій дівчат, які спеціалізуються в різних видах спорту. У дослідженні взяли участь спортсменки Броварського спортивного фахового коледжу (експериментальна група) (n=178), які згідно з класифікацією видів спорту за Дембо (1980) були розподілені на дві групи: група А – швидкісно-силові види спорту (n=96); група Б – види спорту на витривалість (n=82). Контрольну групу склали учениці 13–15 років (n=117), які не займалися спортом. Дослідження психічних функцій проводилося за загально визнаними та науково обґрунтованими методиками: 1) дослідження функції уваги проводилось за коректурним тестом Анфімова з використанням буквеної таблиці. Визначали такі показники: кількість переглянутих знаків, кількість правильно викреслених букв, кількість здійснених помилок за весь час роботи, а також зосередженість (концентрація) уваги; 2) дослідження функції сприйняття часу проводилося за методикою В.Л. Маришука у співавторстві (1990). Визначались такі показники: сума похибок, здійснених обстежуваним та точність сприйняття часу; 3) дослідження функції логічного мислення, відповідно, – за методикою «числові ряди», яку було запропоновано М.В. Макаренком і співавторами (1987). Кількісними показниками оцінки згаданої функції були такі: кількість вірних відповідей, угаданих обстежуваним за час роботи, швидкість мислення та загальна оцінка стану логічного мислення. Виявлено асоціативні зв’язки між групами крові та особливостями розвитку психічних ознак учнівської молоді. Встановлено факт можливого використання груп крові в генетичному прогнозуванні розвитку згаданих психічних функцій у дівчат.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

групи крові, психічні функції, дівчата, підлітковий вік.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дембо А.Г. Актуальные проблемы современной спортивной медицины. Москва : Физкультура и спорт, 1980. 295 с.
2. Коробейніков Г., Мазманян К., Коняєва Л. Суб’єктивна оцінка часу спортсменів різних груп видів спорту. Молода спортивна наука України: зб. наук. праць в галузі фізичної культури та спорту. Львів : НВФ «Українські технології», 2009. Вип. 13. Т. 1. С. 154–159.
3. Лебедєв С.І., Тюрін О.Ю. Вплив тренувального процесу за програмою дитячо-юнацької середньої школи на психофізіологічні якості футболістів 10–12 років. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2016. № 1(51). С. 38–42.
4. Лукавенко Є.Г. Розвиток інтелектуальних здібностей студентів за допомогою спортивного орієнтування. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2002. № 28. С. 22–26.
5. Лущак А.Р. Діагностика психофізичної підготовки курсантів навчальних закладів МВС України. Івано-Франківськ, 2001. 66 с.
6. Макаренко Н.В., Пухов В.А., Кольченко Н.В. Основы профессионального психофизиологического отбора. Киев : Наукова думка, 1987. 244 с.
7. Макаренко М.В., Лизогуб В.С. Онтогенез психофізіологічних функцій людини. Черкаси : Вертикаль, видавець ПП Кандич С.Г., 2011. 256 с.
8. Марищук В.Л., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А. Методики психодиагностики в спорте : учеб. пособ. для студ. пед. ин-тов. Москва : Просвещение, 1990. 256 с.
9. Михайло Хорошуха, Сергій Іващенко, Ірина Омері и др. Вплив серологічних маркерів груп крові на розвиток основних психічних функцій юних спортсменів. Наука і освіта. 2020. № 2 / CLXXXIII. C. 50–56.
10. Сергієнко Л.П. Актуальні психологічні проблеми спортивного відбору. Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне вихованням та спорт. 2007. Вип. 44. С. 99–105.
11. Солошенко Р., Недогонова Д. Здатність до відтворення часових відрізків тривалості та її генетична обумовленість. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2011. Вип. 86. С. 134–137.
12. Хорошуха М.Ф. Основи здоров’я юних спортсменів : монографія. Київ : НУБіП України, 2014. 722 с.
13. Alkon D.B., Airioral D.G., Bear M.F., Black I., Carev T.I. et al. Learning and memory. Brain Pas. Rev. 1991. Vol. 16(2). Р. 193–220.
14. Khoroshukha Mykhailo, Putrov Sergiy, Sushchenko Lyudmyla, Bazylchuk Oleg, Kabashnyuk Vitaliy. Influence of blood types serologic markers on development of concentration function of young 13–16year old athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2018. Vol. 18 (Supplement issue 4), Art 278. Р. 1890–1895.
15. Khoroshukha Mykhailo, Putrov Sergiy, Sushchenko Lyudmyla, Bazylchuk Oleg, Kabashnyuk Vitaliy. Peculiarties of using blood types serologic markers for the development of time perception function of young athletes aged 13–16. Journal of Physical Education and Sport. 2019. Vol. 19. Art 83. Р. 567–572.
16. Khoroshukha Mykhailo, Sergiy Putrov, Lyudmyla Sushchenko, Olena Zavalniuk, Oleg Bazylchuk, Yurii Dutchak. Influence of blood type serologic markers on development of the function of logical thinking of athletes aged 17–20. Journal of Physical Education and Sport. 2019. Vol.19 (issue 2), Art 153. Р. 1060–1065.
17. Khoroshukha M., Ivashchenko S., Bosenko A. Gender features of the effects of serological markers of blood groups on the development of attention function of young adolescent athletes. Georgian Medical News. 2020. No 7–8(304–305). Р. 103–111.
18. Khoroshukha M., Bosenko A., Tymchyk O. Research of peculiarities of development of time perception function in 13–15 year-old athletes with different blood groups. Georgian Medical News. 2020. No 10(307). С. 142–149.
19. Khoroshukha M., Bosenko A., Prysiazhniuk S. Influence of sexual dimorphism on the development of the logical thinking function in young athletes aged 13–15 years with different blood groups. Georgian Medical News. 2020. No 12(309). С. 108–114.
20. Lyshevska V, Shepoval S. Serological markers in the prognosis of the development of human speed abilities. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2017. № 4(40). С. 53–59.
21. Strikalenko E.A., Serhiynko L.P., Serhiynko L.I. Blood groups and physical development of a person. New ideas in sport sciences. 2003. С. 229–231.
22. Bjorklund, D. F., & Bjorklund, B. R. Organization versus item effects of an elaborated knowledge base on children’s memory. Developmental Psychology. 1985. Vol. 21(6). P. 1120–1131.
23. Eric R. Kandel. The Molecular Biology of Memory Storage: A Dialog Between Genes and Synapses. Bioscience Reports. 2001. Vol. 21(5). P. 565–611.
24. Zakay D., Block R.A. Prospective and retrospective duration judgments: an executive – control perspective. Acta Neurobiol. Experiment. 2004. Vol. 64(3). P. 319–328.

Тетяна Дегтяренко, Вероніка Ковиліна, Оксана Костюк, Тетяна Ващук. Комплексна оцінка психофізичного стану дітей із використанням зорових психомоторних реакцій

// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 19-25.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-2-3

Тетяна Дегтяренко,
доктор медичних наук, академік Академії наук вищої освіти України,
професор кафедри біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Вероніка Ковиліна,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри спеціальної педагогіки і психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Оксана Костюк,
аспірант кафедри біології і охорони здоров’я,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЗОРОВИХ ПСИХОМОТОРНИХ РЕАКЦІЙ

АНОТАЦІЯ:

Статтю присвячено аналізу результатів комплексного обстеження психофізичного стану дітей старшого дошкільного віку з використанням класичного психодіагностичного тестування, імунологічних методів і окулодинамічних параметрів зорової аферентації. Зорове сприйняття має провідне значення для інтелектуального, психомоторного та творчого розвитку особистості, проте механізми зорової перцепції залишаються найменш дослідженими в контексті забезпечення когнітивних процесів у дітей та дорослих. Тому актуальним і перспективним напрямом сучасної психофізіологічної науки залишається дослідження механізмів зорової аферентації, оскільки вони є важливою складовою частиною пізнавального процесу на всіх онтогенетичних етапах формування й становлення вищих психічних функцій дитини. Мета роботи – здійснити комплексну оцінку психофізичного стану дітей старшого дошкільного віку з використанням класичного психодіагностичного тестування, імунологічних методів і окулодинамічних параметрів зорової аферентації. У роботі використані такі методи дослідження: аналіз анамнестичних даних, дослідження імунологічної реактивності, оцінка стану вегетативної нервової системи, визначення функціонального стану зорового аналізатора, дослідження індивідуальних окулодинамічних параметрів зорової аферентації та зорової перцепції за даними комп’ютерної пупілографії, статистична обробка даних. З огляду на те, що зорова аферентація є провідним складником психологічного та психофізіологічного стану дитини, автори зазначають доцільність використання окулодинамічних параметрів зорової аферентації для індивідуалізованої оцінки стану психомоторних і когнітивних функцій у дітей. Запроваджений аналіз зв’язків між окулодинамічними параметрами зорової аферентації, результатами психологічного тестування та оцінки імунологічної реактивності організму в дітей дав змогу виявити наявність істотних кореляцій між досліджуваними показниками. Сучасна методологія міждисциплінарного підходу, на думку авторів, передбачає необхідність залучення фахівців різного профілю для повноцінної реалізації діагностичного процесу в дітей старшого дошкільного віку та підготовчих груп із метою своєчасного виявлення адаптаційного потенціалу кожної дитини для організації орієнтованих психолого-педагогічних заходів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психофізичний стан, діти старшого дошкільного віку, зорова аферентація, психодіагностичне тестування.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дегтяренко Т. Взаємозв’язок між показниками, які характеризують ступінь порушень перцептивно-когнітивних і психомоторних функцій. Експериментальна і клінічна медицина. 2016. № 2(71). С. 69–73.
2. Дегтяренко Т., Ушан О. Визначення патерну індивідуальної специфічної реактивності організму на підставі окулодинамічних параметрів зорової аферентації. Наука і освіта. 2004. № 2. С. 13–17.
3. Дегтяренко Т., Шевцова Я. Діагностика та корекція психомоторних порушень у розумово відсталих дітей : навчальний посібник. Одеса : ВМВ, 2015. 216 с.
4. Дегтяренко Т., Чернолуцька А., Ковальова К. Формування психомоторних компонентів навчання дитини в онтогенезі. Педагогічний альманах. Дошкільне та сімейне виховання: теорія, методика, практика. Одеса : Бондаренко М.О., 2016. С. 167–173.
5. Дегтяренко Т., Костюк О. Алгоритм визначення ступеня відхилень у поведінці дітей дошкільного віку з використанням психологічної діагностики за протоколом VB-MAPP програми. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2021. № 4(66). С. 49–59.
6. Дегтяренко Т., Ковиліна В. Психофізіологія розвитку : підручник для студентів закладів вищої освіти. Київ : УАЇД «Рада», 2022. 327 с.
7. Ильин Е. Психофизиология состояний человека. Санкт-Петербург : Питер, 2005. 412 с.
8. Калиниченко І. Оптимізація навчального процесу в старших класах за даними конституційно-типологічних і функціональних характеристик учнів. Наука і освіта. 2016. № 8. С. 68–72.
9. Лизогуб В., Пустовалов В., Черненко Н. Чи можливо спрогнозувати успішність навчання за властивостями основних нервових процесів та психічних функцій? Наука і освіта. 2018. № 7–8. С. 59–66.
10. Плиска О. Фізіологія вищої нервової діяльності та сенсорних систем мозку : посібник. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. 285 с.
11. Роговик Л. Психомоторика дитини. Київ : Главник, 2005. 112 с.
12. Ушан О. Окулодинамічні параметри зорової аферентації як об’єктивні критерії оцінки стану уваги та працездатності. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка. 2008. Т. 7. Вип. 14. С. 60–68.
13. Филин В. Автоматия саккад : монография. Москва : Изд-во МГУ, 2002. 240 с.
14. Conductive Education: Occasional Papers. № 9 / techn. ed. M. Balogh, G. Kozma. Budapest : International Pető Institute, 2002. 107 p.
15. Blank R. Konduktive Förderung nach Pető / hrsg. H. von Voss. Aachen : Shaker Verlag, 2002. 124 s.
16. Mischel R., Mobley W. Neurotrophic factors. Pediatrics and Perinatology: The scientific basis / ed. by P. Gluckman, M. Heymann. 2nd ed. London, 1996. Р. 368–372.
17. Revello Grazia M., Gerna G. Diagnosis and Management of Human Cytomegalovirus Infection in the Mother, Fetus, and Newborn Infant. Clinical Microbiology Reviews. 2002. Vol. 15(4). P. 680–715.
18. Management of the Motor Disorders of Children with Cerebral Palsy / ed. by D. Scrutton, D. Damino, D. Mayston. 2nd ed. London : Mac Keith Press, 2004. 204 p.
19. Wilhelm H., Wilhelm B. Clinical applications of pupillography. Journal of Neuro-Ophthalmology. 2003. Vol. 23(1). P. 42–49.

Ірина Поспелова, Олена Косьянова, Анна Казакова. Мотиви та настанови делінквентної поведінки в осіб із різним ґендерним індексом особистості

// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 12-18.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-2-2

Ірина Поспелова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

Анна Казакова,
здобувач вищої освіти II магістерського рівня
зі спеціальності 053 Психологія,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

МОТИВИ ТА НАСТАНОВИ ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В ОСІБ ІЗ РІЗНИМ ҐЕНДЕРНИМ ІНДЕКСОМ ОСОБИСТОСТІ

АНОТАЦІЯ:

У статті розлянуто проблему визначення мотивів та настанов делінквентної поведінки осіб із різним гендерним індексом, що пов’язано з війною в Україні та соціально-гуманітарною та економічною кризою. Це все призводить до фрустрації базових потреб та психологічної травматизації, що проявляється у злості та ненависті, страху, тривозі за життя та здоров’я, неможливості планувати майбутнє, розпачі, депресії, тощо які викликають підвищення ризику делінквентної поведінки, зокрема її суїцидального та віктимного різновидів. В результаті теоретико-емпіричного дослідження з’ясовано, що віктимна поведінка та суїцидальна поведінка відносяться до різновидів делінквентної поведінки особистості, що направлена на себе. У кореляційному дослідженні виявлено безпосередні та опосередковані зв’язки ґендерного індексу ідентичності з мотивами та настановами делінквентної поведінки. Визначено при порівнянні груп досліджуваних чоловічої та жіночої статі, що біологічна стать не впливає на мотивацію делінквентної поведінки. Уточнено, що особи з маскулінною ідентичністю відрізнялися більшою схильністю до некритичної, провокаційної або ризикованої поведінки, готовністю навмисно створювати конфліктні ситуації, ображати оточуючих або знущатися з них; андрогінним особам властива необачність та невміння правильно трактувати події життя, і разом з тим їх відрізняло найсильніше прагнення позбавити оточуючих необхідності піклуватися за себе; у людей з фемінною ідентичністю відзначалася найвища інструментальна мотивація, бажання маніпулювати, шантажувати оточуючих через заподіяння певних прийомів суїцидального характеру.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

стать, гендер, гендерний індекс, делінквентна поведінка, віктимна поведінка, віктимність, суїцидальність, суїцидальна схильність, мотиви суїцидальності, настанови особистості.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Вакуліч Т. Психологічні фактори формування віктимної поведінки жінок в Україні. Врачебное дело. 2017. № 7. С. 16–22.
2. Гарькавець С.О. Особливості віктимізації чоловіків в умовах розвитку інформаційного суспільства – нові виклики. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2018. № 1(45). С. 98–107.
3. Ривман Д.В. Криминальная виктимология. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 304 c.
4. Сновида Л.Т. Феноменлогия суицидальности в структуре депрессии (гендерний аспект). Український вісник психоневрології. 2011. Т. 19. Вип. 4(69). С. 96–99.
5. Andronnikova O.O. Gendernaja differenciacija v psihologii [Gender differentiation in psychology]. M. : Vuzovskij uchebnik: NIC INFRA-M, 2013. 264 р.
6. Heber A. You Thought You Were Superman: Violence, Victimization and Masculinities. The British Journal of Criminology. 2017. Vol. 57, no. 1. P. 61–78. URL: https://doi.org/10.1093/bjc/azv117.
7. Iratzoqui A. ‘Strain and Opportunity: A Theory of Repeat Victimization’, Journal of Interpersonal Violence, 2018. vol. 33, no. 8, pp. 1366–1387. URL: https://doi.org/10.1177/0886260515615146.
8. Mendelson B. Une nonwelle branche de la science bio – phichosociale: La victimologie. Revue International de Criminologie et de Police Techiqe. 1956. N. 2; Victimologie. A. New Focus; Viictimologu and Contemporarn Socitus Frend .Viano E. Victims and Socient, Washington D.C.
9. Mendelson B. Une nonwelle branche de la science bio-phichosociale: La victimologie. Revue International de Criminologie et de Police Techiqe. 1956. N. 2; Victimologie. A. New Focus; Viictimologu and Contemporarn Socitus Frend .Viano E. Victims and Socient, Washington D.C.
10. Stoller R. Primary femininity. J.A.P.A. 1976. № 24 (Suppl.). P. 59–78.

Олексій Чебикін, Ганна Слободянюк. Порівняльний аналіз психолого-педагогічних компетентностей та особистісних особливостей майбутніх учителів математики України та Ізраїлю

// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 5-11.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-2-1

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член НАПН України,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708

Ганна Слободянюк,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9265-2422

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ТА ОСОБИСТІСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ УКРАЇНИ ТА ІЗРАЇЛЮ

АНОТАЦІЯ:

У статті аналізується проблема психологічної підготовки майбутніх вчителів. На основі узагальнення різних підходів виділяються три погляди на психологічну підготовку вчителя та формування відповідних компетентностей. Під психологічною компетентністю розуміється інтегральний психологічний (особистісний) інструмент фахівця, що забезпечує ефективність його професійної діяльності. Визначається три основні психологічні компетентності майбутнього вчителя математики, а саме: процесуально-ситуативна компетентність, компетентність планування та взаємодії, психолого-дидактична компетентність. Досліджуються особистісні особливості студентів, зокрема мотиваційні, інтелектуальні та комунікативні. Проводиться кореляційний аналіз, що доводить обумовлення прояву психологічних компетентностей у студентів України та Ізраїлю такими детермінантами, як адекватність спілкування та креативність.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

психологічна компетентність, психологічна підготовка, майбутні вчителі математики, особистісні особливості.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / пер. с англ. Москва : Прогресс, 1986. 422 с.
2. Brabeck M.M. Assessing the assessments of teacher preparation. Theory into practice. 2016. Vol. 55. Issue 2. Special issue: SI. P. 160–167.
3. Bruner, J. S. The relevance of education. New York : Norton, 1973. 342 p.
4. Гильбух Ю.З. Умственно одаренный ребенок. Киев, 1993. 150 с.
5. Кузьмина Н.В. Профессионализм педагогической деятельности. Санкт-Петербург : СПбГу, 1993. 63 с.
6. Ляудис В.Я. Методика преподавания психологии : учебное пособие. Москва : УМК «Психология», 2003. С. 37–51.
7. Mehrabian, A. A questionnaire measure of individual differences in achieving tendency. Dept. of Psychology, University of California, Los Angeles, 1975. 135 p.
8. Ронзин Д.В. Психологическое развитие будущего педагога-практика. Непрерывное педагогическое образование. Вып. 2. Санкт-Петербург : Образование, 1993. С. 8–21.
9. Слободянюк Г.А. До проблеми психологічної підготовки майбутніх вчителів. Наука і освіта. 2020. № 1. С. 29–33.
10. Слободянюк Г.А. Показники психологічної компетентності майбутніх учителів математики. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2021. № 2. С. 96–103.
11. Чебикін О.Я., Курлянд З.Н., Богданова І.М. Системно-діяльнісний підхід до підготовки майбутнього вичтеля : монографія. Одеса : СМИЛ, 2006. 120 с.
12. Штейнмец А.Э. Психологическая подготовка к педагогической деятельности. Санкт-Петербург, 1998. 344 с.
13. Эбзеев М.М. Психологическая подготовка студентов педвузов: наукове видання. Педагогика. 2001. № 1. С. 50–54.