Роман Шумада ВПЛИВ МОНІТОРИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ НА ЯКІСТЬ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

// Наука і освіта. – 2025. – №4. – 121-129.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-15

Роман Шумада,
здобувач ступеня доктора філософії у галузі 01 «Освіта / Педагогіка»
за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки»,
Запорізький національний університет,
вул. Університетська, 66, м. Запоріжжя, Україна;
завідувач центру,
Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради,
пр. Соборний, 145 (321 каб.), м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8904-869X

 

ВПЛИВ МОНІТОРИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ НА ЯКІСТЬ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

АНОТАЦІЯ:

У статті розглядається моніторингова діяльність педагогів як ключовий інструмент впливу на організацію та покращення якості освітнього середовища. Проаналізовано теоретичні засади педагогічного моніторингу, його роль у забезпеченні якості освіти та вплив на формування ефективного освітнього простору. Визначено основні компоненти моніторингової системи освітнього середовища, критерії оцінювання його якості та особливості організації моніторингової діяльності на різних рівнях освітньої системи. Розкрито взаємозв’язок між систематичним моніторингом педагогічної діяльності та покращенням умов навчання, підвищенням академічних досягнень здобувачів освіти та розвитком професійної компетентності педагогів. Запропоновано практичні рекомендації щодо впровадження ефективної системи моніторингу освітнього середовища закладів загальної середньої освіти. Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні ролі моніторингової діяльності педагогів у покращенні організації освітнього середовища (ОС) та розробленні практичних рекомендацій щодо впровадження ефективної системи моніторингу в закладах загальної середньої освіти. Для досягнення мети застосовувалися теоретичні методи дослідження, зокрема аналіз, синтез, систематизація наукової літератури, узагальнення вітчизняного та закордонного досвіду, а також моделювання системи моніторингу. Дослідження підтверджує, що моніторингова діяльність (МД) є ключовим інструментом покращення ОС, який, на відміну від традиційного контролю, має неперервний, діагностико-прогностичний характер. Обґрунтовано, що система моніторингу ОС має бути комплексною та охоплювати всі ключові компоненти: матеріально-технічний, соціально-психологічний, організаційно-педагогічний та інформаційно-комунікаційний. Визначено критерії та показники якості ОС (зокрема, безпечність, ресурсне забезпечення, якість соціально-психологічного клімату, інклюзивність). Висвітлено, що МД впливає на організацію ОС через низку взаємопов’язаних механізмів, серед яких інформаційне забезпечення, зворотний зв’язок, стимулювання професійного розвитку та превентивний вплив. Практичне значення роботи полягає у формулюванні десяти рекомендацій для закладів загальної середньої освіти, що стосуються створення організаційної структури моніторингу, забезпечення валідності інструментарію та інтеграції результатів у процес прийняття рішень. Подальші наукові розвідки можуть бути спрямовані на розроблення стандартизованих інструментів моніторингу, адаптованих до українського контексту, та створення цифрових платформ для автоматизації моніторингових процесів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

моніторингова діяльність педагогів, педагогічний моніторинг, якість освіти, освітнє середовище, організація навчального простору, оцінювання освітньої діяльності

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Карапузова І., Жданова-Неділько О. Актуальні проблеми здійснення моніторингових заходів з якості освіти в педагогічному університеті. Витоки педагогічної майстерності. 2023. Вип. 32. С. 132–137. https://doi.org/10.33989/2075-146X.2023.32.292657
  2. Карпенко О. Педагогічний моніторинг професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери у процесі застосування електронного навчання. Social Work and Education. 2024. Vol. 11, № 1. P. 33–40. https://doi.org/10.25128/2520-6230.24.1.3
  3. Ляшенко О. І. Теоретико-методичні засади побудови моніторингових систем оцінювання якості загальної середньої освіти : монографія / О.І. Ляшенко та ін. Київ : Інститут педагогіки НАПН України, 2017. 185 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/712066/1/monografi-ya_2017_zyk.pdf
  4. Моніторинг якості змішаного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти : методичні рекомендації / В.А. Кручек та ін. Київ : Ін-т проф. освіти НАПН України, 2024. 197 с. С. 106.
  5. Нікітченко Л. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів біології до організації дослідницької діяльності під час вивчення біології. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2024. № 1 (116). С. 68–82. https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(116).2024.5
  6. Овчарук О. В. Моніторинг готовності вчителів до використання цифрових засобів під час війни в Україні. Інформаційні технології і засоби навчання. 2023. Т. 98, № 6. С. 52–65. https://doi.org/10.33407/itlt.v98i6.5478.
  7. Овчарук О. В. Роль інструментів моніторингу самооцінювання цифрової компетентності вчителів у подоланні викликів в Україні та зарубіжжі. Освітня аналітика України. 2025. № 1 (33). С. 17–27. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2025-1-17-27
  8. Пасічник Н. О., Яременко Л. І. Моніторингові дослідження якості освіти в ЦДУ ім. В. Винниченка: набутий досвід, сучасний стан і перспективи. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2023. Вип. 209. С. 75–80. URL: https://pednauk.cusu.edu.ua/index.php/pednauk/article/down-load/1512/1470
  9. Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти : наказ Міністерства освіти і науки України від 06.05.2021 р. № 509. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0509729-21#Text
  10. Пуш О. А., Оксенчук Т. В. Освітнє середовище НУШ як умова формування компетентного здобувача освіти. Педагогічна інноватика: сучасність та перспективи. 2025. Вип. 8. С. 162–168. https://doi.org/10.32782/ped-uzh-nu/2025-8-27.
  11. Роз’яснення щодо застосування Критеріїв оцінювання якості освітньої програми : методичний посібник / А. Бутенко та ін. Київ : Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, 2024. 127 с. URL: https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2024/12/Розяснення-щодо-застосування-Критеріїв-оцінювання-якості-освітньої-програми.pdf
  12. Технології педагогічних досліджень та моніторингу в початковій освіті (для магістрантів спеціальності 013 Початкова освіта) : курс лекц. та прак. / укл. Л.В. Пушкар. Суми : ФОП Цьома С. П., 2025. 84 с.
  13. Asiimwe Kyomugisha T. Assessing the Impact of Professional Development on Teacher Performance. Research invention journal of research in education. 2025. Vol. 5, No 1. P. 67–73. https://doi.org/10.59298/RIJRE/2025/516773
  14. Bradshaw C. P., McDaniel H. L., Kaihoi C. A., Braun S. S., Pas E. T., Bottiani J. H., Cash A. H., Debnam K. J. Examining the Psychometrics and Characteristics of the Assessing School Settings: Interactions of Students and Teachers. Assessment for Effective Intervention. 2023. Vol. 49, No 2. P. 86–97. https://doi.org/10.1177/15345084231187087
  15. Cilliers J., Fleisch B., Kotze J., Mohohlwane M., Taylor S. The challenge of sustaining effective teaching: Spillovers, fade-out, and the cost-effectiveness of teacher development programs. Economics of Education Review. 2022. Vol. 87. P. 102215. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S027277572100128X
  16. Ekmekci A., Serrano D. M. The Impact of Teacher Quality on Student Motivation, Achievement, and Persistence in Science and Mathematics. Educ. Sci. 2022. Vol. 12, No 10. Article 649. https://doi.org/10.3390/educsci12100649
  17. Gunawan Dwiyono, Purnomo Purnomo, Sutadji E., Devi M. The Investigation of the Influence of Leadership, Work Environment, and Motivation on Teacher Performance on the Quality of Vocational School Education. Evolutionary studies in imaginative culture. 2024. Vol. 8, No 2, S1. P. 1459–1477. https://doi.org/10.70082/esiculture.vi.1543
  18. Hirata I., Nishimura T., Osuka Y., Wakuta M., Tsukui N., Tsuchiya K. J., Senju A. Multifaceted perception of school climate: association between students’ and teachers’ perceptions and other teacher factors. Frontiers in Education. 2024. Vol. 9. Article 1411503. https://doi.org/10.3389/fed-uc.2024.1411503.
  19. Karl É., Nagy E., Molnár G., Szűts Z. Supporting the Pedagogical Evaluation of Educational Institutions with the Help of the WTCAi System. Acta Polytechnica Hungarica. 2024. Vol. 21, No 3. P. 125–142. https://doi.org/10.12700/ aph.21.3.2024.3.9
  20. Katel N. The Influence of Motivation on Teaching Performance and Student Outcomes. Solukhumbu Multiple Campus Research Journal. 2024. Vol. 6, No 1. P. 67–74. https://doi.org/10.3126/smcrj.v6i1.74526
  21. Kumari J., Kumar J. Influence of motivation on tea chers’ job performance. Humanit Soc Sci Commun. 2023. Vol. 10. Article 158. https://doi.org/10.1057/s41599-023-01662-6
  22. Mykhyda S. P., Cherkasov V. F., Yezhova O. V., Abramova O. V., Myronenko N. V. Formation of Pedagogical University Students’ Readness for Undergraduate and Graduate Research. Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională. 2020. Vol. 12, Issue 1. P. 53–65. https://doi.org/10.18662/rrem/199
  23. Omar S. Personal and Professional Qualities of Tea chers and their Performance: Basis for Professional Development Plan. Psychology and Education: A Multidisciplinary Journal. 2025. Vol. 37, No 8. P. 825–843. https://doi.org/10.70838/pemj.370805
  24. Septiani S., Sutarto J., Utomo C. B., Widiyanto. Happy teachers, quality schools: improving teacher performance through happiness, motivation, and quality of work life. Perspektivy nauki i obrazovania – Perspectives of Science and Education. 2024. Vol. 72, No 6. P. 733–746. https://doi.org/10.32744/pse.2024.6.46
  25. Voinea M., Cioloca A. M., Șițoiu A. Pre-service Teachers’ Perception regarding Reflective Competence. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala. 2025. Vol. 17, No 3. P. 50–83. https://doi.org/10.18662/rrem/17.3/1013
  26. Zou Y., Yuan M., Mo L., Mustakim S. S. B. Enhancing Teaching and Learning through Assessment Strategies: A Practical Guide. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences. 2024. Vol. 14, No 7. P. 1024–1036. http://dx.doi.org/10.6007/IJARBSS/v14-i7/21928

Микола Оверченко, Анна Лоза ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПРИФРОНТОВИХ РЕГІОНАХ У КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО ПАРТНЕРСТВА (НА ПРИКЛАДІ СУМЩИНИ)

// Наука і освіта. – 2025. – №4. – 114-120.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-14

Микола Оверченко, 
аспірант кафедри педагогіки,
Бердянський державний педагогічний університет,
вул. Університетська, 55 А, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-9333-6629

Анна Лоза, 
доктор філософії у галузі історії,
координаторка освітнього напряму БФ Схід-СОС,
Печерський узвіз, 19, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5981-1495

 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПРИФРОНТОВИХ РЕГІОНАХ У КОНТЕКСТІ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО ПАРТНЕРСТВА (НА ПРИКЛАДІ СУМЩИНИ)

АНОТАЦІЯ:

У статті представлено результати моніторингового дослідження організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти Сумської області в умовах повномасштабного вторгнення у фокусі моделі державно-громадського партнерства. Актуальність дослідження зумовлена дестабілізацією освітнього процесу в прикордонних громадах Сумщини через бойові дії, обстріли та загрозу окупації. Забезпечення безперервної, якісної та безпечної освіти вимагає гнучких управлінських рішень і міжсекторної взаємодії. У цьому контексті особливого значення набуває державно-громадське партнерство як ефективний інструмент підтримки освітньої системи в умовах кризи. Метою дослідження є виявлення особливостей організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в контексті державно-громадського партнерства в умовах бойових дій на прикладі Сумської області. У процесі дослідження було використано метод опитування для отримання кількісної та якісної інформації від педагогічних працівників, керівників закладів освіти та представників органів місцевого самоврядування; описовий метод прислужився під час характеристики організаційних умов проведення навчання та реальних практик, що застосовуються в школах регіону; методи аналізу і синтезу використовувалися на етапі інтерпретації зібраних даних, що дало змогу виявити тенденції та узагальнити результати; метод індукції було застосовано для формулювання загальних висновків. Дослідження охоплює проблеми доступу до освіти в прифронтовому регіоні, стан освітньої інфраструктури, організацію безпечного навчального середовища, кадрові та технічні виклики, зокрема в контексті інклюзивної освіти й дистанційного навчання. Моніторинг охопив 11 ЗЗСО в громадах, розташованих у зоні підвищеного ризику. Результати дослідження засвідчили складну та динамічну ситуацію, яка вимагає гнучких управлінських рішень і системної підтримки в умовах перманентних бойових дій у регіоні. Встановлено ознаки державно-громадського партнерства в контексті організації освітнього процесу, а також обґрунтовано доцільність подальшого вивчення моделей взаємодії держави, громад та освітніх інституцій у кризових умовах як чинника забезпечення стійкості освітнього процесу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

державно-громадське партнерство, дистанційне навчання, заклади загальної середньої освіти, інклюзивна освіта, кризова освіта, кризовий менеджмент, організація освітнього процесу, освітні втрати, шкільна безпека

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Адамович С. Руйнування освітнього середовища півдня України державними органами РФ на основі свідчень внутрішньо переміщених осіб (2022–2024 рр). Південний архів (історичні науки). 2025. Вип. 49. С. 5–12. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2025-49-1.
  2. Вєнцева Н. О., Оверченко М. В. Розвиток цифрових компетентностей педагогів як інструмент подолання освітніх втрат (на прикладі проєкту «ШКОЛУ-ВГОРУ»). Інноваційна педагогіка. 2025. Вип. 79, Т. 2. С. 198–204. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6085/2025/79.2.39.
  3. Добровольський Ю., Ярмольчик М. Проблемні питання організації освітнього процесу в умовах бойових дій в Україні. Basics of learning the latest theories and methods. 2023. Вип. 9. С. 242–244.
  4. Задорожна Л., Ягоднікова В., Кузнєцова Н. Підготовка педагогічних та науково-педагогічних кадрів: нові підходи та шляхи реалізації. Наша школа: науково-практичні студії. 2023. Вип. 1. С. 36–40. DOI: https://doi.org/10.61339/2786-6947.2023.1.286296.
  5. Каменщук Т. Інклюзивні підходи в реалізації освітнього маршруту дітей з особливими освітніми потребами в умовах війни. Інноваційні процеси освітньої сфери України та країн Центральної Європи: стан, проблеми і перспективи. Запоріжжя, 2024. С. 309–312.
  6. Оверченко М.В. Роль міжнародних та громадських організацій у подоланні освітніх втрат в Україні. Український педагогічний журнал. 2024. Вип. 1. С. 65–73. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-1-65-73.
  7. Слюсаревський М.М., Григоровська Л.В. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах війни. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. Вип. 1, Т. 4. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4129.
  8. Топузов О., Головко М., Локшина О. Освітні втрати в період воєнного стану: проблеми діагностики та компенсації. Український педагогічний журнал. 2023. Вип. 1. С. 5–13. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-1-5-13.
  9. Топузов О. М. Освітня сфера України: національні пріоритети, проблеми і перспективи : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2024. 208 с.
  10. Ukraine rapid damage and needs assessment (RDNA3). Washington : World Bank Publications, 2024. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099021324115085807/pdf/P1801741bea12c012189ca16d- 95d8c2556a.pdf (дата звернення: 06.06.2025).
  11. Winthrop R. Education and the COVID-19 Pandemic. Prospects. 2020. Vol. 49. P. 91–96. DOI: https://doi.org/10.1007/s11125-020-09464-3.

Наталія Нагорна, Любов Хоменко ЦИФРОВІ ПАЛІТРИ Й АВТОМАТИЗОВАНІ ГЕНЕРАТОРИ КОЛЬОРОВИХ СХЕМ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ДИЗАЙНЕРСЬКО-КОЛОРИСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

// Наука і освіта. – 2025. – №4. – 108-113.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-13

Наталія Нагорна,
кандидат педагогічних наук,
асистент кафедри теорії і методики технологічної освіти,
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0017-9496

Любов Хоменко,
кандидат фізико-математичних наук,
доцент кафедри теорії і методики технологічної освіти,
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка,
вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6806-2783

 

ЦИФРОВІ ПАЛІТРИ Й АВТОМАТИЗОВАНІ ГЕНЕРАТОРИ КОЛЬОРОВИХ СХЕМ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ДИЗАЙНЕРСЬКО-КОЛОРИСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

АНОТАЦІЯ:

У статті розглянуто сучасні підходи до формування колористичної компетентності в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у сфері дизайну, зосереджено увагу на ролі цифрових інструментів – автоматизованих генераторів кольорових схем. Теоретико-методологічний аналіз засвідчив, що в умовах цифрової трансформації освіти ефективне використання таких сервісів є необхідним складником освітнього процесу, що відповідає вимогам гнучкості, індивідуалізації та візуалізації знань, а також новій візуальній культурі. Цифрові палітри, зокрема генератори Adobe Color, Coolors, Colormind, Khroma, Paletton, дозволяють майбутнім дизайнерам засвоювати принципи гармонізації кольорів, взаємозв’язків між кольорами, закономірностей сприйняття та асоціативної символіки палітр.  Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й педагогічний аналіз можливостей цифрових палітр та автоматизованих генераторів кольорових схем як засобів розвитку колористичної компетентності майбутніх дизайнерів у структурі сучасної дизайн-освіти.  У дослідженні використано теоретико-методологічний аналіз наукових праць із теорії кольору, педагогіки дизайну та цифрової освіти, аналітичне узагальнення типів і характеристик цифрових сервісів, їх класифікацію за рівнем автоматизації, наявністю рекомендацій на основі штучного інтелекту, можливістю кастомізації, орієнтацією на професіоналів або початківців, а також інтерпретацію дидактичного потенціалу зазначених інструментів у контексті навчальних дисциплін.  Обґрунтовано доцільність застосування цифрових палітр і генераторів кольорових схем як у межах дисципліни «Комп’ютерна графіка в дизайні», так і в міждисциплінарному контексті – під час вивчення основ візуальних комунікацій, інтерфейсного дизайну, основ САПР та створення ШI-асистованих дизайн-проєктів. Виокремлено основні дидактичні функції таких інструментів, як: тренування колористичного мислення, візуалізація теоретичних понять, автоматизація рутинних процесів добору кольору, розширення творчого арсеналу студента. Показано, що цифрові палітри мають бути інтегровані в освітній процес не ізольовано, а як елемент освітнього середовища, що підтримує аналітико-рефлексивну діяльність, за умов цілеспрямованого педагогічного супроводу і критичного аналізу алгоритмів.  Окреслено потенційні ризики – стандартизація творчого мислення, копіювання готових рішень, надмірне покладання на алгоритми без урахування контексту проєкту. Зроблено висновок про технічне й методичне значення цифрових палітр, поєднання яких із традиційною теорією кольору створює підґрунтя для формування цілісного візуального світогляду майбутніх дизайнерів та окреслює перспективи подальших досліджень, зокрема щодо впливу цифрових інструментів на емоційно-когнітивне сприйняття кольору і розроблення методик оцінювання колористичних рішень у дизайн-освіті.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

колористична компетентність, генератори кольорових схем, комп’ютерна графіка, візуальні комунікації, штучний інтелект у дизайні

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Візуальні комунікації : робоча програма навчальної дисципліни для підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з освітньо-професійної програми «Професійна освіта (Дизайн)» за спеціальністю 015.00 Професійна освіта (Дизайн) / уклад. : Н.О. Нагорна. Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2024. 21 с.
  2. Гетьман О. П. Формування колористичної компетентності майбутніх фахівців з дизайну в процесі професійної підготовки : дис. … д-ра філософії. Полтава : ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2025. 320 с.
  3. Гетьман О. П.; Шпетна С. Педагогічні умови формування колористичної компетентності майбутніх дизайнерів. Acta Paedagogica Volynienses. 2023. Вип. 6. DOI: https://doi.org/10.32782/apv/2023.6.8.
  4. Кольорознавство : робоча програма навчальної дисципліни. Київ : Київський національний університет культури і мистецтв, 2023. 32 с.
  5. Комп’ютерна графіка в дизайні : робоча програма навчальної дисципліни для підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з освітньо-професійної програми «Професійна освіта (Дизайн)» за спеціальністю 015.00 Професійна освіта (Дизайн) / уклад. : Н.О. Нагорна. Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2024. 21 с.
  6. САПР за професійним спрямуванням : робоча програма навчальної дисципліни для за професійним спрямуванням» підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з освітньо-професійної програми «Професійна освіта (Дизайн)» за спеціальністю 015.00 Професійна освіта (Дизайн) / уклад. : Н.О. Нагорна. Полтава : Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2024. 19 с.
  7. Шпетний О. Методи формування художньо-проєктної компетентності майбутніх дизайнерів-графіків. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 77. Т. 3. С. 303–309. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/77-3-41.
  8. Adobe Color. Color palette generator. 2025. URL: https://color.adobe.com
  9. Adobe Education Exchange. Understanding color and color schemes. 2022. URL: https://edex.adobe.com/teaching-resources/understanding-color-and-color-schemes
  10. CareerFoundry (Hannah J.). The 7 online color-palette generators every UI designer should know about. 2021. URL: https://careerfoundry.com/blog/ui-design/best-on-line-color-palette-generators/
  11. Colour Literacy Project. Official website. 2025. URL: https://colourliteracy.org
  12. Colormind. AI-powered color-palette generator. 2025. URL: https://colormind.io
  13. Coolors. The super-fast color-palette generator. 2025. URL: https://coolors.co
  14. Gao Y.; Liang J.; Yang J. Color palette generation from digital images: a review. Color Research & Application. 2024. Vol. 50, No. 5. P. 1–16. DOI: 10.1002/col.22975.
  15. Huemint. AI color-palette generator. 2025. URL: https://huemint.com
  16. Pantone Color Institute. Color of the Year 2025: PANTONE 17-1230 Mocha Mousse. 2024. URL: https://www.pantone.com/color-of-the-year/2025
  17. Salvi A., Lu K., Papka M. E., Wang Y., Reda K. Color Maker: a Mixed-Initiative Approach to Crea ting Accessible Color Maps. In: CHI ’24: Proceedings of the 2024 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems. New York : Association for Computing Machinery, 2024. Article No. 145. P. 1–17. DOI: https://doi.org/10.1145/3613904.3642265.
  18. Won S. A qualitative study of design students’ color-tool use. Archives of Design Research. 2022. Vol. 35, No. 3. P. 69–79. DOI: https://doi.org/10.15187/adr.2022.08.35.3.69.

Михайло Гадалін СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В СЛОВАЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ

// Наука і освіта. – 2025. – №4. – 101-107.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-12

Михайло Гадалін,
здобувач ступеня доктора філософії
кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти,
Державний заклад вищої освіти "Університет менеджменту освіти",
вул. Cічових Стрільців, 52-А, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-4146-8939

 

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В СЛОВАЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ 

АНОТАЦІЯ:

У статті виокремлено й обґрунтовано особливості та тенденції підготовки фахівців інформаційної сфери в закладах вищої освіти Словацької Республіки та України. Метою статті є виявлення спільних і відмінних рис підготовки майбутніх фахівців інформаційної сфери у Словаччині та Україні. Методами дослідження є теоретичний аналіз наукових і нормативно правових джерел, проведення опитування українських студентів, порівняльний аналіз отриманих результатів. Теоретичний аналіз джерельної бази дослідження показав, що сучасні інформаційні та цифрові технології істотно впливають на теоретико-стратегічні засади підготовки фахівців у контексті розбудови вищої освіти Словацької Республіки. Проведення опитування 115 студентів спеціальності «Інформаційні технології» низки українських університетів дало змогу оцінити значущість проєктного, проблемно-орієнтованого, змішаного навчання, гейміфікації та навчальної співпраці в підготовці майбутніх фахівців, а також виявити їхні прогностичні погляди щодо оновлення освітніх програм. Отримані результати опитування мають практичне значення для вдосконалення навчальних планів і підвищення ефективності професійної підготовки ІТ-фахівців. Результати опитування вказали на важливість системного оновлення змісту підготовки в закладах вищої освіти для підвищення конкурентоспроможності студентів на ринку праці. Порівняльний аналіз показав, що словацька модель підготовки фахівців інформаційної сфери вирізняється поєднанням теоретичного і практичного складників, проте відмінністю виступає значна кількість спеціалізацій в ІТ- освіті Словаччині. З’ясовано, що системи вищої освіти обох країн, зберігаючи свої національні риси, орієнтовані на розвиток у студентів уміння роботи з інноваційними технологіями, формування інтелектуальних навичок та впровадження практико-орієнтованого навчання. У перспективі важливо проаналізувати можливості впровадження прогресивних ідей словацького досвіду в освітній процес вітчизняних університетів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

вища освіта, інформаційні технології, особливості професійної підготовки, опитування, тенденції, фахівці інформаційної сфери, Словацька Республіка, Україна

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Авшенюк Н. Педагогіка транснаціональної вищої освіти : концептуальні засади : навчальний посібник. Київ : Інститут обдарованої дитини Національної академії педагогічних наук України, 2015. 185 с.
  2. Бідюк Н. Інституційний консалтинг у вищій освіті США : підтримка молодих лідерів і управлінських команд. Порівняльна професійна педагогіка. 2025. № 15 (1). С. 7–15. https://doi.org/10.31891/2308-4081/2025-15(1)-1.
  3. Глушко О. Компетентнісний підхід в освіті: європейський досвід. Науково-педагогічні студії. 2021. Вип. 5. С. 8–21. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2021-5-8-21.
  4. Кабінет Міністрів України. Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квіт. 2015 р. № 266. Офіційний вісник України. 2015. № 38. Ст. 1147. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Tex
  5. Карташова Л., Квятковська А., Шалигіна Н. Досвід змішаного навчання закладів вищої освіти Польщі та Німеччини. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. № 83. С. 35–41. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2022.83.5.
  6. Локшина О. Стратегія європейського співробітництва у галузі освіти і навчання у 2021–2030 рр. як євроінтеграційний орієнтир для української освіти. Український педагогічний журнал. 2023. № 4. С. 5–17. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-5-17.
  7. Малежик П.., Ткачук Г. В. Вебінар як форма організації практико-технічної підготовки майбутніх ІТ- фахівців. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2019. № 4 (67). С. 272–277. https://doi.org/10.33310/2518-7813-2019-67-4-272-277.
  8. Hladush V., Kovačova B., Bendíková S., Čarnická M. Readiness of teachers of geografhy of special schools in Slovak Republic to use the electronic manual with it support. Information Technologies and Learning Tools. 2024. Vol. 100(2). P. 28–40. https://doi.org/10.33407/itlt.v100i2.5620.
  9. Hodnoť.to 2024. Prieskum spokojnosti študentov 2024. URL: https://www.cvtisr.sk/hodnot-to/hodnot.to-2024/pries-kum-spokojnosti-studentov-2024.html?page_id=62435
  10. Kordíková B., Brestenská, B. Bilingual science education: perceptions of Slovak in-service and preservice teachers. J. Biling. Educ. 2020. Vol. 25(2). P. 728–741. https://doi.org/10.1080/13670050.2020.1718590.
  11. Krupová А. Zabezpečovanie kvality vysokoškolského vzdelávania v SR – ako ju dosiahnuť? Ekonomické rozhľady – Economic. 2020. Vol. 49 (1). Р. 42–55. URL: https://euba.sk/www_write/files/SK/ekonomicke-rozhlady/2020/er1_2020_krupova_fulltext.pdf
  12. Matviichuk L., Hnedko N., Kukhar L. Organization of Lessons By Means of Web Services in Terms of Professional Training. Science and education. 2018. № 2. С. 43–49. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2018-2-6
  13. Nychkalo N., Muranova N., Voliarska O., Matulcikova M. Integration of ukrainian children and youth by means of digital tools in the educational environment of Slovakia. Information Technologies and Learning Tools. 2024. Vol. 3. P. 150–163. https://doi.org/10.33407/itlt.v101i3.5657.
  14. Výpočet skóre študentskej spokojnosti 2025: štatistické základy. Hodnoť.to. URL: https://www.cvtisr.sk/buxus/docs//Prieskum_spokojnosti/Vypocet_skore_student-skej_spokojnosti_2025_FINAL.pdf

Kateryna Binytska, Iurii Shcherbiak, Dmytro Kostenko, Marek Vrabe DEVELOPMENT OF MEDIA EDUCATION IN UKRAINE: CURRENT TRENDS AND RECOMMENDATIONS

// Наука і освіта. – 2025. – №4. – 92-100.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-11

Катерина Біницька,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри педагогіки,
Університет в Бєлсько-Бялій,
вул. Вілова 2, Бєлсько-Бяла, Республіка Польща;
завідувач кафедри педагогіки,
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,
вул. Проскурівського підпілля, 139, м. Хмельницький, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2111-5275

Юрій Щербяк,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності,
Західноукраїнський національний університет,
вул. Львівська, 1, м. Тернопіль, Україна;
професор Католицького університету в Ружомберку,
Жілінська дорога 1644/21, м. Ружомберк, Словаччина
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5870-4188

Дмитро Костенко,
кандидат педагогічних наук, доцент,
асистент кафедри іноземних мов математичних факультетів
навчально-наукового інституту філології
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Тараса Шевченка, 14, м. Київ, Україна,
ORCID ID https://orcid.org/0000-0002-4030-2287

Марек Врабе,
студент третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти,
Західноукраїнський національний університет,
вул. Львівська, 1, м. Тернопіль, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-5904-3638

 

РОЗВИТОК МЕДІАОСВІТИ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

АНОТАЦІЯ:

Визначення основних тенденцій розвитку медіаосвіти в Україні дозволить розробити рекомендації щодо підвищення ефективності медіаосвіти на різних рівнях (на державному рівні – для формування демократичного суспільства та розвитку громадянського суспільства) та на рівні освітньої системи, зокрема, впровадження медіаосвіти в шкільній системі, вищій освіті та післядипломній педагогічній освіті). Мета: розробити та теоретично обґрунтувати ключові тенденції розвитку медіаосвіти в Україні. Завданнями дослідження є вивчення провідної тенденції в розвитку медіаосвіти в Україні, а саме розгляд медіаграмотності як провідної компетентності, що вимагає критичного мислення не тільки від окремих осіб, а й для інформаційної стійкості українського суспільства загалом. Методи дослідження: аналіз наукових джерел та інтернет-ресурсів з питань розвитку медіаосвіти; вивчення освітньої політики України в мирний час та в умовах воєнного стану щодо розвитку медіаосвіти та медіаграмотності; вивчення інтернет-ресурсів Міністерства освіти і науки України, Академії української преси, порталу «Медіаосвіта та медіаграмотність» та онлайн-платформ для навчання. Результати дослідження: проаналізовано особливості розвитку медіаосвіти в Україні (2010–2025 рр.) та запропоновано рекомендації для державного рівня та рівня системи освіти, що дозволять забезпечити активний розвиток медіаосвіти в Україні. Теоретично досліджено питання розвитку медіаосвіти в Україні в мирний та воєнний час. Показано, що проблема розвитку медіаосвіти є стратегічно важливою сферою для розвитку освіти та освітньої політики держави, оскільки саме медіаосвіта сприяє розвитку критичного мислення громадян, а громадяни України відіграють провідну роль у післявоєнному відновленні та розвитку країни. Теоретичний аналіз проблеми розвитку медіаосвіти в Україні дозволив виявити ключові тенденції, до яких належать: інтеграція медіаграмотності в зміст навчальних дисциплін; цифровізація освіти – використання онлайн-ресурсів, платформ та цифрових технологій у медіаосвіті; інформаційний патріотизм – протидія дезінформації та фейкам; цифровий гуманізм – поєднання сучасних цифрових технологій з людськими цінностями; провідна роль держави та громадських організацій у розвитку медіаосвіти; медіаосвіта як засіб забезпечення національної безпеки.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

тенденції, медіаосвіта, розвиток, Україна, критичне мислення

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 

ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. European Parliament. Media literacy in a digital world: European Parliament resolution of 16 December 2008 (2008/2129(INI)). URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/aa25676b-a98c-4f30-b813-698fa076d035/ language-en (дата звернення: 30.01.2025).
  2. Golovchenko G. Media Education in Ukraine. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska. Sectio J, Paedagogia-Psychologia. 2022. Vol. 35, № 2. P. 209–220. DOI: 10.17951/j.2022.35.2.209-220.
  3. Murrock E., Amulya J., Druckman M., Liubyva T. Winning the war on state-sponsored propaganda: Results from an impact study of a Ukrainian news media and information literacy programme. Journal of Media Literacy Education. 2018. Vol. 10(2). P. 53–85.
  4. Pasitselska O. Frontline knowledge: Digital media literacy of older adults in Ukraine. Media and Communication. 2024. Vol. 12. Article 8277.
  5. Schaika V., Kuzma I., Yankovych O. та ін. Media Edu cation Technology at Preschool Educational Institutions. Proceedings of the 1st Symposium on Advances in Educational Technology (AET 2020). Vol. 2. P. 224–235. DOI: 10.5220/0010930300003364.
  6. UNESCO. Paris agenda or 12 recommendations for media education. Paris, 2007. URL: https://www.diplomatie.gouv.fr/IMG/pdf/Parisagendafin_en.pdf (дата звернення: 30.01.2025).
  7. Дорош М. Що таке експеримент із медіаосвіти в Україні: 15 запитань та відповідей. 2017. URL: https://ms.detector.media/mediaosvita/post/20202/2017-12-18-shcho- take-eksperyment-iz-mediaosvity-v-ukraini-15-zapytan-ta-vidpovidey (дата звернення: 06.02.2025).
  8. Зеленський В. Виступ на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм». 2021. URL: https://www.youtube.com/watch?v=pBZkuzoXxIc&list=PLhhqIPdC-jhzozCMebgVua5tA3VfQu4s-S&index=4 (дата звернення: 06.02.2025).
  9. Інститут екології мас-медіа. URL: http://institutes.lnu.edu.ua/mediaeco/ (дата звернення: 06.02.2025).
  10. Іщенко А. Ю. Медіаосвіта як чинник підвищення якості освіти та засіб протидії гуманітарній агресії: аналітична записка. Серія «Гуманітарний розвиток». 2015. № 17. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gu-manitarniy-rozvitok/mediaosvita-yak-chinnik-pidvischenn- ya-yakosti-osviti-ta-zasib (дата звернення: 06.02.2025).
  11. Медіаграмотність. МОН України. 2014–2015 рр. URL: https://mon.gov.ua/tag/mediagramotnist?&type=all&tag=-mediagramotnist&date_from=2019-01-01&date_to=2025-01-01 (дата звернення: 06.02.2025).
  12. Мудрак А. Медіаосвіта в Україні. 18.04.2023. URL: https://truthfulreporting.org/importantly/mediaosvita-v-ukray-ini/ (дата звернення: 06.02.2025).
  13. Медіаграмотність і критичне мислення в закладі дошкільної освіти : навч. посіб. / за ред. О. В. Волошенюк, В. Ф. Іванової, Г. А. Дегтярьової. Київ : Академія української преси. Центр вільної преси, 2020.
  14. Міносвіти затвердило всеукраїнський експеримент з медіаосвіти на 2017–2022 роки. 2017. URL: https://ms.detector.media/mediaosvita/post/19553/2017-08-30-mi-nosvity-zatverdylo-vseukrainskyy-eksperyment-z-mediaosv-ity-na-2017-2022-roky/ (дата звернення: 30.01.2025).
  15. МОН підтримує ініціативу Президента України щодо проведення уроків медіаграмотності в школах. 11 березня 2021. URL: https://mon.gov.ua/news/mon-pidtrimue-in-itsiativu-prezidenta-ukraini-shchodo-provedennya-urokiv-me-diagramotnosti-v-shkolakh (дата звернення: 30.01.2025).
  16. Найденова Л. А. Медіаосвітні тренди 2023 – відповідь на виклики воєнного часу. URL: https://mediaosvita.org.ua/2022/11/22/mediaosvitni-trendy-2023-vid-povid-na-vyklyky-voyennogo-chasu/ (дата звернення: 06.02.2025).
  17. Найденова Л. А. Розвиток медіаосвіти в територіальній громаді: шляхи подолання психологічних наслідків війни: метод. рекомендації. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2023. 88 с.
  18. Найденова Л. А., Слюсаревський М. (ред.). Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). Київ, 2016. URL: http://mediaosvita.org.ua/wp-content/uploads/2016/12/концепція-медіаосвіти.pdf (дата звернення: 30.01.2025).
  19. Портал медіаосвіти та медіаграмотності. URL: https://www.aup.com.ua/mediaosv/portal-mediaosvita-ta-me-diagramotnist/ (дата звернення: 20.01.2025).
  20. Янкович О., Біницька К., Очеретний В., Кузьма І. Підготовка майбутніх фахівців в університетах України та Польщі до реалізації медіаосвіти дошкільників. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. № 67(5). С. 264–276.
         

       
   
   
         

 

©2026 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.