// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 64-70.

Іван Сулятицький, 
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри спеціальної освіти,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3769-5630

Вероніка Мисюк,
здобувач вищої освіти кафедри спеціальної освіти,
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-9410-7290

УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЯ ПСИХОДІАГНОСТИКИ В ЛОГОПЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

У статті представлено дослідження проблеми психодіагностики мовленнєвого та когнітивного розвитку дітей дошкільного віку, зокрема тих, що мають особливі освітні потреби. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості дітей із комплексними порушеннями мовлення, таких як алалія, дизартрія, загальне недорозвинення мовлення, розлади аутистичного спектра, а також потребою у вдосконаленні логопедичного інструментарію для їх обстеження.Із метою підвищення якості логопедичної діагностики створено та впроваджено психодіагностичну анкету, побу- довану за когнітивними блоками (сенсорно-перцептивна сфера, пам’ять, мислення, уява, увага, мова/мовлення), відпо- відно до вікових особливостей дошкільників, що дає логопеду змогу отримати повну картину розвитку дитини через одночасну оцінку мовленнєвої і когнітивної сфер дитини.Теоретичну основу дослідження становили сучасні клініко-педагогічні, нейропсихологічні та психолого-педагогічні підходи до логопедичної діагностики, а також наукові праці українських і зарубіжних фахівців із даної проблеми.Авторська психодіагностична методика включає у себе шість когнітивних функціональних блоків. Отримані резуль- тати демонструють тісний зв’язок між розвитком мовлення та іншими когнітивними блоками, особливо увагою, пам’яттю й мисленням. Зокрема, слабкість у когнітивних компонентах, таких як пам’ять, уява або довільна увага, суттєво ускладнює формування мовлення. Установлені профілі демонструють індивідуальну варіативність у межах кожної діагностичної категорії та необхідність диференційованого підходу у роботі з порушеннями мовлення у дітей дошкільного віку. Емпіричні параметри дослідження аргументовано доводять мультифакторну природу мовленнєвих порушень та допомагають визначити питому вагу когнітивних параметрів у комплексному плануванні індивідуаль- ної логопедичної корекції. Розроблений комплекс інструментарію показав результативність у визначенні «сильних і слабких зон» розвитку, засвідчив високу валідність та адаптивність до логопедичної практики. За результатами дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо її впровадження у систему ранньої діагностики, створення індивідуалізованих корекційних маршрутів, підвищення психодіагностичної компетентності логопедів.

психодіагностика, когнітивна сфера, мовленнєві порушення, логопед, сенсорика, увага, мислення, уява, мова, пам’ять

1. Богданець-Білоскаленко І. М. Мислення і мовлення в системі дошкільної освіти. Тернопіль : Навчальна книга: Богдан. 2020. 208 с.
2. Галян І. М. Психодіагностика : навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2011. 464 с.
3. Гріньова О. М., Терещенко Л. А. Дитяча психодіагностика : навчально-методичний посібник. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2015. 227 с.
4. Крутій К. Л. Теорія і практика формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку (на матеріалі морфології і словотворення) : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02. Київ, 2005. С. 40–44.
5. Логопедія : підручник / за ред. М.К. Шеремет. Київ : Слово, 2010. 376 с.
6. Лурія О. Р. Основи нейропсихології. Київ : Основи, 2018. С. 63–69.
7. Маслова О. В. Психодіагностика розвитку дітей дошкільного віку : методичні рекомендації. Харків : ХНПУ, 2021. 132 с.
8. Гоян І. М., Палій А. А. Методи діагностики психічного розвитку дітей / за ред. А.А. Палія. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2014. 652 с.
9. Островська К. О., Островський І. П. Основи психолого-педагогічної та медичної діагностики дітей зі спектром аутистичних порушень. Львів : Тріада плюс. 2015. 232 с.
10. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Психодіагностичний інструментарій в умовах дошкільного закладу : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури. 2013. 296 с.
11. Синьова О. Ю. Формування когнітивних процесів у дітей із мовленнєвими порушеннями. Дефектологія. 2022. № 4. С. 15–22.
12. Сулятицький І. В., Островська К. О., Осьодло В. І. Психологічна підтримка дітей із травматичним досвідом у логопедичній практиці. Одеса : ВМВ. 2021. С. 86–89.
13. Тарасун В. В. Морфофункціональна готовність до шкільного навчання дітей з особливостями у розвитку (нейропсихологічний підхід) : монографія. Київ, 2008. 298 с.
14. Ткач Х. Обстеження мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом та тяжкими порушеннями мовлення на основі поведінкового підходу : практичний посібник. Дрогобич : Коло. 2020. 160 с.
15. Федоренко О. В. Психолінгвістика : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури. 2018. 248 с.
16. Altman C., Shaya N., Berke R., Adi-Japha E. Challenges in skill acquisition and memory retention in children with developmental language disorder. International Journal of Language & Communication Disorders. 2025. Vol. 60, Issue 3 e70024. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/1460-6984.70024
17. Bishop D. V. M., Snowling M. J. Developmental dyslexia and specific language impairment: Same or different? Psychological Bulletin. 2004. № 130 (6). Р. 858–886.
18. Owens R. E. Language Development: An Introduction. 10th ed. Pearson, 2020.

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 59-63.

Оксана Резван,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри психології, педагогіки та мовної підготовки,
Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова,
вул. Чорноглазівська, 17, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7371-3605

Ольга Іванченко,
кандидат психологічних наук,
cтарший викладач кафедри педагогіки, методики і менеджменту освіти,
Навчально-науковий інститут «Українська інженерно-педагогічна академія»
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,
вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9407-6107

КОУЧИНГОВІ СТРАТЕГІЇ РОБОТИ З ПСИХОСОМАТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЙ 

Глобальні кризи сучасного суспільства (війна, пандемія), наслідками яких стають постійні стреси великих груп населення, актуалізують проблему роботи з психосоматичними розладами. В аспекті означеного популярності набу- ває інтерес до технологій, що є досить ефективними та екологічними у впливі на людину, однією з яких визначено технологію коучингу як можливості зміни свідомості людини щодо усвідомлення власної проблеми. Спираючись на результати дослідження науковців Т. Хомуленко, Г. Бойко, Т. Козлова, С. Шарафутдінова, Л. Павелко, К. Мілютіної, О. Чабана та інших науковців, які досліджували проблему психосоматики, актуалізували увагу на дієвості застосу- вання системних запитань у роботі з клієнтом, який має психосоматичний симптом. Проведено анкетування сту- дентів, які знаходяться на прифронтовій території м. Харкова, щодо симптомізації наслідків постійного стресу у психосоматичних розладах, які визначено як: розлад харчової поведінки (симптом зайвої ваги у дівчат), розлад цир- кадних ритмів (симптом: безсоння або прокидання вночі), розлад роботи серцево-судинної системи (симптом: панічні атаки/тахікардія), розлад сенсорно-когнітивної системи (симптом: порушення концентрації/пам’яті). Наведено при- клад консультативної роботи психолога з психосоматичним розладом клієнта із застосуванням трансформаційної гри «Психосоматика» за авторством практичного психолога Н. Сабліної, результативність якої була доведена у її триетапній реалізації серед студентів двох харківських університетів. Представлено алгоритм проведення означеної гри з означенням основних цілей кожного її етапу, де системність питань сполучена зі стратегією психологічного коу- чингу. Доведено результативність реалізації трансформаційної гри як консультативного засобу щодо роботи з психо- соматичним симптомом клієнта та його спрямування на подальшу психотерапевтичну роботу.

психосоматика, коучинг, трансформаційна гра, запитання, студент, психолог

1. Бойко Г. Л., Козлова Т. Г., Шарафутдінова С.У. Проблематика психосоматичних аспектів здоров’я студентської молоді в умовах військового конфлікту. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. 2025. Вип. 5 (192). URL: https://spppc.com.ua/index.php/journal/article/view/2627/2597 (дата звернення: 18.06.2025).
2. Івкін В. М. Психологічні особливості безробітного: аналіз сучасних досліджень. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2017. № 4 (11). С. 36–42. URL: http://orgpsy-journal.in.ua/index.php/opep/article/view/110 (дата звернення: 10.06.2025).
3. Мілютіна К. Л. Форми психокорекційного впливу. Київ : Главник, 2007. 144 с.
4. Овчаренко О.Ю. Психоемоційний стан студентів в умовах збройного конфлікту. Вікова і педагогічна психологія. 2023. Вип. 53. С. 75–81. URL: http://habitus.od.ua/journals/2023/53-2023/12.pdf (дата звернення: 17.06.2025).
5. Павелко І. До питання психосоматичного аспекту пандемії COVID-19. Ментальне здоров’я. 2024. № 1. С. 53–62. URL: https://journals.oneu.od.ua/index.php/mh/issue/view/1/1 (дата звернення: 18.06.2025).
6. Хомуленко Т., Шандрук С., Жданюк Л. Психосоматика та психоісторія хвороби : навчальний посібник. Харків : Діса плюс. 2023. 276 с.
7. Сабліна Н. Участь у психологічній грі «Психосоматика». URL: https://www.sablinatz.com/psyhologichna-gra-psyhosomatika (дата звернення: 06.06.2025).
8. Чабан О., Хаустова О. Психосоматична медицина. Аспекти діагностики та лікування. 2004. 96 с.
9. Хоменко-Семенова Л., Прохоренко Я. Вплив інформаційного контенту на емоційну стійкість студентів ЗВО в умовах воєнного стану. Вісник Національного авіаційного університету. Серія «Педагогіка. Психологія». 2022. Вип. 1 (20). С. 129–134. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/58489 (дата звернення: 15.06.2025).
10. Хомуленко Т. Б., Туркова Д. М. Психоімунологія: теорія і психологічна практика. Харків : О. А. Мірошніченко. 2020. 208 с.

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 46-58.

Анжела Мишеніна,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-6900-0155

Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, академік НАПН України, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЖІНОЧОЇ АТРАКТИВНОСТІ У СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНІЙ ВЗАЄМОДІЇ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження, присвяченого вивченню психологічних особливостей прояву жіночої атрактивності у соціально-комунікативній взаємодії в умовах професійної діяльності. Актуальність проблеми зумовлена зростанням ролі міжособистісної взаємодії у професійному середовищі, де рівень та стиль атрактивності жінки виступають важливими чинниками спілкування. Метою дослідження стало з’ясування впливу жіночої атрактивності на комфорт соціально-комунікативної взаємодії в умовах професійної діяльності. Застосовано методи теоретичного аналізу (узагальнення, систематизація, класифікація наукової літератури, логіко-семантичний та аналіз змісту категорій предмету дослідження) й емпіричного дослідження з використанням модифікованої шкали жіночої атрактивності О. Чебікіна, А. Кленчу та авторського опитувальника «Оцінка впливу гендерних особливостей на професійну та соціальну взаємодію», які дали змогу діагностувати стилі та рівні атрактивності, офіційну та неофіційну соціально-психологічну взаємодію досліджуваних із чоловіками та жінками у професійній діяльності. Обробка результатів здійснювалася за допомогою методів описової статистики, кореляційного та дисперсійного аналізу з використанням IBM SPSS Statistics 21. У результаті визначено п’ять основних компонентів атрактивності: фізичний, емоційний, когнітивний, комунікативний та соціально-ролевий. Установлено, що фізичний і соціально-ролевий компоненти є домінантними у створенні позитивного первинного враження, а емоційний, когнітивний і комунікативний потребують розвитку. Розкрито, що поєднання високого рівня фізичної привабливості з розвиненою соціальною роллю сприяє більш ефективному досягненню професійних цілей у сфері комунікації. Виявлено позитивні кореляції між рівнем і стилем атрактивності (м’яким, яскравим, формальним, змішаним) та відчуттям комфорту у професійній взаємодії. Доведено, що рівень атрактивності є важливою детермінантою комунікативної ефективності жінок у професійному середовищі. Отримані результати можуть бути використані у практиці кадрового менеджменту, корпоративної психології та під час розроблення програм розвитку емоційно-комунікативної компетентності жінок.

жінка, жіноча атрактивність, соціально-комунікативна взаємодія, професійна діяльність, стилі атрактивності, рівні атрактивності, соціально-комунікативний комфорт

1. Бєлавін С. П. Особливості соціальної комунікації та взаємодії студентської молоді в поліетнічному просторі України. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Психологія». 2020. Т. 31 (70). № 1. С. 1–10. DOI: https://doi.org/10. 32838/2709-3093/2020.1/01
2. Гайдукевич К., Поліщук Л. Емоційний інтелект як важливий складник успіху в професійній діяльності івент-менеджера. Питання культурології. 2023. № 41. С. 78–88. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.41.2023.276695
3. Сергєєва І. В., Фатальчук С. Д., Федотова С. М. Психологічні особливості міжособистісної взаємодії працівників у виробничому колективі. Наукові записки. Cерія «Психологія». 2025. № 1. С. 138–144. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-18
4. Сердюк Н. Атракційність як запорука ефективної консультативної діяльності психолога. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія «Психологія». 2021. Т. 32 (71). № 3. С. 70–74. DOI: https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.3/11
5. Ситнік С., Чебикін О. Особливості міжособистісної взаємодії психологів із різним рівнем соціального інтелекту. Наука і освіта. 2020. № 1. С. 41–48. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2020-1-6
6. Хомич Г., Шамардак Ю. Атракція як складник міжособистісної перцепції у професійній діяльності психолога. Humanitarium. 2019. Т. 42. № 1. С. 189–197. DOI: https://doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-189-197
7. Чебикін О., Кленчу А. Психологія атрактивності дівчини : монографія. Одеса : М. П. Черкасов, 2012. 271 с.
8. Abbasi Z., Billsberry J., Todres M. Empirical studies of the “similarity leads to attraction” hypothesis in workplace interactions: a systematic review. Management Review Quarterly. 2023. № 74. P. 661–709. DOI: https://doi.org/10.1007/s11301-022-00313-5
9. Buggio L., Vercellini P., Somigliana E., Viganò P., Frattaruolo M.P., Fedele L. You are so beautiful : Behind women’s attractiveness towards the biology of reproduction: a narrative review. Gynecological Endocrinology. 2012. № 28. P. 753–757. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2 012.662545
10. Chen D., Yao Z., Liu J., Wu H., Hu X. Social conformity updates the neural representation of facial attractiveness. Communications Biology. 2024. № 7. Р. 1360–1369. DOI: https://doi.org/10.1038/s42003-024-06791-5
11. Cross N., Kiefner-Burmeister A., Rossi J., Borushok J., Hinman N., Burmeister J., Carels R. Facial attractiveness, weight status, and personality trait attribution: The role of attractiveness in weight stigma. Obesity Research & Clinical Practice. 2017. № 11. P. 377–388. DOI: https://doi.org/10.1016/j.orcp.2016.03.007
12. Dijkstra P., Barelds D. Women’s meta-perceptions of attractiveness and their relations to body image. Body Image. 2011. № 8. P. 74–77. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2010.09.007
13. Durkee P., Polo P., Muñoz-Reyes J., Rodríguez-Ruiz C., Losada-Pérez M., Fernández-Martínez A., Turiégano E., Buss D., Pita M. Men’s bodily attractiveness: muscles as fitness indicators. Evolutionary psychology. 2019. № 17. Р. 1–10. DOI: https://doi.org/10.1177/1474704919852918
14. Fisher M., Voracek M. The shape of beauty: determinants of female physical attractiveness. Journal of cosmetic dermatology. 2006. № 2. P. 190–194. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1473-2165.2006.00249.x
15. Groyecka A., Pisanski K., Sorokowska A., Havlíček J., Karwowski M., Puts D., Roberts S., Sorokowski P. Attractiveness is multimodal: beauty is also in the nose and ear of the beholder. Frontiers in psychology. 2017. № 8. Р. 778. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00778
16. Hill C., Nelson S., Perlman D. What influences judgments of physical attractiveness? A comprehensive perspective with implications for mental health. International review of psychiatry. 2023. № 35. P. 42–61. DOI: https://doi.org/10.1080/09540261.2023.2172998
17. Horton R. Similarity and attractiveness in social perception: differentiating between biases for the self and the beautiful. Self and identity. 2003. № 2. P. 137–152. DOI: https://doi.org/10.1080/15298860309033
18. Johnson S., Keplinger K., Kirk J., Chan E. The perils of pretty: Effects of personal appearance on women’s careers. Research handbook of diversity and careers. 2018. № 8. P. 129–143. DOI: https://doi.org/10.4337/9781785365607.00016
19. Kaschel P., Hildebrandt L. Can beauty be measured with photos? A systematic review and meta-analysis on static and dynamic physical attractiveness ratings. International review of social psychology. 2023. № 36. Р. 1–5. DOI: https://doi.org/10.5334/irsp.758
20. Lennon S. Effects of clothing attractiveness on perceptions. Home economics research journal. 1990. № 18. P. 303–310. DOI: https://doi.org/10.1177/1077727x9001800403
21. Liu M., Sommer W., Yue S., Li W. Dominance of face over voice in human attractiveness judgments: ERP evidence. Psychophysiology. 2023. № 60. Р 1–16. DOI: https://doi.org/10.1111/psyp.14358
22. Menegatti M., Pireddu S., Crocetti E., Moscatelli S., Rubini M. The Ginevra de’ Benci Effect: competence, morality, and attractiveness inferred from faces predict hiring decisions for women. Frontiers in Psychology. 2021. № 12. Р. 1–13. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.658424
23. Miller G.F. Multidimensional indicators as enablers on perception of facial beauty and appearance among Indian population: A descriptive cross-sectional study. Journal of Cutaneous and Aesthetic Surgery. 2023. № 16. Р. 292–299. DOI: https://doi.org/10.4103/jcas.jcas_208_22
24. Miller G.F. Sexual selection for indicators of intelligence. The nature of intelligence . Novartis Foundation Symposium. 2000. № 233. P. 260–275.
25. Niimi R., Goto M. Good conduct makes your face attractive: The effect of personality perception on facial attractiveness judgments. PLOS ONE. 2023. № 18. Р. 1–13. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0281758
26. Schreiber R., Hess M., Grichnik D., Shepherd D., Tobler P., Wincent J. An attractiveness bias? How women entrepreneurs’ physical appearance affects men investors. Journal of Management. 2024. № 6. Р. 1–51. DOI: https://doi.org/10.1177/01492063241249699
27. Shinners E. Effects of The “What is Beautiful is Good” Stereotype on Perceived Trustworthiness. UW-L Journal of Undergraduate Research. 2009. № 12. Р. 1–5.
28. Sinkman Е. The Psychology of Beauty: Creation of a Beautiful Self. Lanham : Rowman & Littlefield Publishing Group, 2013. 180 p.
29. Tan L., Folwarczny M., Otterbring T., Li N. Hot at the Top: The Influence of Self-Rated Attractiveness on Self-Perceived Status. Current Research in Ecological and Social Psychology. 2024. № 7. P. 100–205. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cresp.2024.100205
30. Zhuravlova L., Kolomiiets T., Shmygliuk O. Psychological peculiarities of the interpersonal interaction in adolescence. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. 2020. Т. 12, № 9 (54). С. 58–68. DOI: https://doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).05

// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 37-45.

Анатолій Массанов,
доктор психологічних наук, професор кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1002-4941

ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У СПОРТСМЕНІВ

У статті розглянуто проблему розвитку стресостійкості спортсменів як ключового чинника їхньої психологічної готовності до ефективної діяльності в умовах інтенсивних фізичних, емоційних і психічних навантажень. Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасний спорт вимагає від спортсменів не лише високого рівня фізичної підготовленості, а й здатності швидко адаптуватися до стресових впливів, підтримуючи стабільність психоемоційного стану та ефективність виконання змагальних завдань. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення авторської багаторівневої моделі розвитку стресостійкості спортсменів, яка поєднує особистісні, когнітивні, поведінкові та контекстуальні складники. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукових джерел із психології стресу, спортивної психології та підготовки спортсменів; порівняльний аналіз існуючих моделей стресостійкості; структурно-функціональне моделювання. Результатом дослідження стала авторська модель, яка включає п’ять взаємопов’язаних рівнів: ціннісно-мотиваційний – формує позитивне ставлення до стресу як виклику, підсилює мотивацію до саморозвитку та досягнень, забезпечує професійну ідентичність спортсмена; когнітивно-оціночний – сприяє адекватній самооцінці, реалістичній оцінці зовнішніх умов та розвитку рефлексії психічних станів; ресурсно-поведінковий – охоплює знання, уміння та навички саморегуляції, ефективні coping-стратегії й інтегрований досвід подолання труднощів; особистісно-регуляторний – відображає індивідуально-психологічні особливості, рівень емоційного інтелекту та стиль саморегуляції; системно-контекстуальний – характеризує вплив умов тренувань і змагань, баланс «стрес – відновлення» та соціальну підтримку. Запропонована модель дає змогу комплексно оцінити та цілеспрямовано розвивати стресостійкість спортсменів, а також може бути використана у тренерській і психологічній практиці для розроблення індивідуалізованих програм підготовки та профілактики психоемоційного вигорання.

стресостійкість спортсмена, спортивна психологія, психологічна готовність, coping-стратегії, саморегуляція, психологічне відновлення, емоційний інтелект, імітаційні стресові тренування

1. Курдибаха О. М. Вплив стресу на емоційно-вольову сферу у дитячому віці. Психологія кризових станів: наука і практика. 2021. 95 с.
2. Курдибаха О. М. Психологічна підготовка спортсменів у спортивній діяльності. Габітус. 2020. Вип. 18. Т. 2. С. 72–76. URL: http://habitus.od.ua/journals/2020/18-2020/part%202/15.pdf
3. Стресостійкість : навчальний посібник / Н. М. Бардин та ін. ; за ред. Я. М. Когута. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. 204 с.
4. Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини : матеріали V Інтернет-конференції, м. Одеса, 17–18 листопада 2021 р. Одеса, 2021. 182 с.
5. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності. Збірка тез доповідей ІІІ науково-практичної конференції. Харків, 2023. 51 с.
6. Abdullah M., Musa R., Maliki A.B., Musawi H., Kosni N. and K., et al. Role of psychological factors on the performance of elite soccer players. J. Physic. Educ. Sport, 2016. 16. Р. 170–176.
7. Alain C. Aesthetic experience and its transformative power in therapeutic processes. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2024. Vol. 18, No. 2. P. 211–223. DOI: 10.1037/aca0000602
8. Ato M., López-García J. J., Benavente A. Un sistema de clasificación de los diseños de investigación en psicología. Anales de Psicología, 2013. 29. Р. 1038–1059.
9. Bandura А. Social Learning Theory. Englewood Cliffs, NJ : Prentice-Hall, 1977. 427 р.
10. Bruce S., McEwen, Stellar E. Stress, Adaptation, and Disease: Allostasis and Allostatic Load. Annals of the New York Academy of Sciences. 1998. P. 33–44.
11. Chrétien A. Resilience profiles of elite athletes and their associations with health-related behaviors, well-being, and performance: a latent profile analysis. Psychology of Sport and Exercise. 2024. 74.
12. Cheban Yo. V., Chebykin O. Ya., Plokhikh V. V. & Massanov A. V. Emotional factor of competitive self-mobilization of professional rowers. Insight: the psychological dimensions of society, 2020. 3. Р. 28–43.
13. Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh V. & Massanov A. Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport, 2020. Vol. 20 (3). Р. 1580–1589.
14. Dollard J., Miller N. E., Doob L. W., Mowrer O. H., & Sears R. R. Frustration and aggression. Yale University Press, 1939. 209 p.
15. Fasey K. J., Sarkar M., Wagstaff C. R. D., Johnston J. Understanding organizational resilience in elite sport: an exploration of psychosocial processes. Psychology of Sport and Exercise. 2022. 62. 102236. DOI: 10.1016/j.psychsport.2022.102236
16. Freud S. Die Traumdeutung. Leipzig und Wien : Franz Deuticke, 1990. 386 s.
17. Hanin Y. L. Emotions and athletic performance: individual zones of optimal functioning model. Essential Readings in Sport and Exercise Psychology. 2007. Р. 5–73.
18. Hussain T., Wang D., Li B. Psychological resilience in athletes during the COVID-19 pandemic: a qualitative insight. Acta Psychologica. 2023. 240. 104050. DOI: 10.1016/j.actpsy.2023.104050
19. Kegelaers J. Are we really studying resilience in sport? A critical review of adopted methodologies. Frontiers in Psychology. 2023. 14. 1270887. doi:10.3389/fpsyg.2023.1270887.
20. Lazarus R., Folkman S. Psychological Stress and the Coping Process.NY : McGraw-Hill, 1966. 466 p.
21. Lewin К. A Dynamic Theory of Personality: Selected Papers. New York : McGraw-Hill, 1935. 286 p.
22. Maier N. Frustration: The Study of Behavior without a Goal. New York : McGraw-Hill edition, 1949. 264 p.
23. Mark S., Laborde S.The role of personality in sport and physical activity. Current Directions in Psychological Science. 2014. 23. Р. 460–465.
24. McRae K. Emotional regulation. American Psychological Association, 2020. 20. Р. 1–9.
25. Piaget J. La naissance de l’intelligence chez l’enfant. Neuchâtel : Delachaux et Niestl, 1936. 370 р.
26. Sapolsky R. Why Zebras Don’t Get Ulcers. US : Stanford University, 1994. 320 р.
27. Sondt N. Exploring the role of mindfulness in the stress–recovery balance and heart rate variability: 10-day monitoring of young BMX riders. Psychology of Sport and Exercise. 2024.
28. Wundt W. Grundzüge der physiologischen Psychologie. Leipzig: Verlag.Ag Vox Wilhelm Engelmann,1874. 680 s.